Особливості змістовно-тематичного наповнення журналу "Український селянин"

Размещено на http://allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТОВНО-ТЕМАТИЧНОГО НАПОВНЕННЯ ЖУРНАЛУ «УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНИН»

Гоцловскі Яцек,

аспірант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (Україна, Черкаси)

У статті аналізується змістовно-тематичне наповнення наукового журналу «Український селянин», який об'єднує науковців-аграрників, здійснюючих наукові розробки проблем історії українського селянства. З'ясовано, що за час свого існування журнал утвердив себе як провідне фахове видання України з проблем аграрної історії.

На сторінках журналу публікуються и селянознавчі студії, автори яких акцентують увагу на актуальних проблемах аграрної історії України різних хронологічних періодів. Значна частина апробованих у часописі публікацій, стає не лише основою для майбутніх монографічних видань, а й нерідко визначає нові напрями наукових пошуків.

Ключові слова: журнал, українське селянство, тематична спрямованість, рубрика.

FEATURES OF CONTENT AND THEMATIC FILLING OF «UKRAINIAN PEASANT» MAGAZINE

Gotslowski Jacek,

graduate student of the Department of Archeology and Special Branches of historical science of Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky (Ukraine, Cherkasy)

Introduction. The author analyzes the contents filling of the scientific magazine “Ukrainian Peasant” which publishes the works of the scientists agrarians who implement scientific problems working out of Ukrainian peasantry history. It is cleared up that during the time of its existence the magazine has maintained itself as the key professional periodical of Ukraine on the problems of agrarian history.

The purpose. The pages of the magazine present the peasantry studies of the authors who accent their attention on the actual problems of agrarian history of Ukraine in different chronological periods. At the same time much attention is payed to actual problems of historiography and sources studies of the Ukrainian peasantry history. This subject is exposed in the materials under the theme headings. Published on the magazine's pages works include the wide range of the history problems of Ukrainian peasantry and give the possibility to estimate the grade of their studies.

Results. One of the most informative and contents filling magazine's trends is lighting up of the Ukrainian agrarian history in the 19-th beginning the 20ieth centuries. This important period of economic and political changes in the history of the Ukrainian peasantry finds its elimination on the magazine's pages under the heading “Ukrainian peasantry in the capitalist transformations and socio-political shock conditions of the 19-th beginning of the 20-th centuries”.

During the years of independence the subject of the Ukrainian village in the Soviet period, as NEP (New Economic Policy), Death Starvation of 1932-1933, kolkhoz building in particular and the range of the modern problems of the agrarian sector of Ukraine economy, finds its wide interpretation on the magazine's pages.

Conclusion. Such subjects as socio economic development of the medieval Ukraine and the Ukrainian Kosak state of the 17-th 18-th centuries, world outlook, sacred life and culture of the Ukrainian peasantry, women in the socio economic life of the village, as well as modern agrarian problems, personalities in agrarian history constantly stay in the field of vision of the magazine's editors

Keywords: magazine, Ukrainian peasantry, thematic orientation, rubric.

Постановка проблеми. Вироблення сучасної концепції об'єктивного відображення сутності складних процесів, що відбувалися в українському селі на різних історичних етапах сьогодні є одним із ключових пріоритетів селянознавчої наукової думки. У цьому контексті важливу роль відіграють наукові періодичні видання. У добу незалежності України першим таким виданням став заснований у 2001 р. журнал «Український селянин», зміст і тематика якого охоплює висвітлення аграрної історії України від найдавніших часів до сучасності.

За час, що минув з виходу першого номера журналу «Український селянин», він утвердився як провідне фахове видання України з проблем аграрної історії. Помітно удосконалилося його змістовно-тематичне наповнення, рівень підбору і редагування матеріалів, розширилася географія авторів. Наукова репутація часопису підтверджена включенням його до переліку фахових видань України і внесення до наукометричних баз.

На сторінках журналу оприлюднюються матеріали всеукраїнських симпозіумів та науково-практичних конференцій з проблем аграрної історії, наукові статті, у яких акцентується увага на актуальних проблемах аграрної історії України різних хронологічних періодів. Тому аналіз змісту та тематики публікацій «Українського селянина» набуває особливої актуальності як важливий чинник наукового переосмислення багатовікової історії українського селянства і подальшої її наукової розробки.

Цим зумовлена і мета статті, яка полягає в аналізі змісту і тематики журналу «Український селянин», з'ясуванні особливостей інтерпретації на його сторінках актуальних для вітчизняної історіографії проблем проблем історії та сучасності українського селянства.

Аналіз досліджень і публікацій. Особливостей змістовно-тематичного наповнення журналу «Український селянин» у своїх наукових працях дотично торкалися лише окремі дослідники. Ними зроблена спроба вибіркової характеристики обмеженого кола тематичних напрямів часопису. Зокрема, до розкриття теми аграрної реформи 1861 р. на сторінках «Українського селянина» звертався О. А. Бундак [1, с. 25-32]. Висвітлення аграрних проблем 1917-1918 рр. торкався О. А. Житков [2, с. 230-241], аграрної політики П. Скоропадського О. М. Тараненко [3, с. 39-44]. Висвітлення у журналі аграрної історії в іменах розглядав В. В. Гоцуляк [4, с. 25-32].

Виклад основного матеріалу. З проголошенням незалежності України зміна методологічних орієнтирів, переосмислення історичного досвіду, вироблення понятійного апарату дослідників історії українського селянства призвела і до зміни змістовно-тематичного спрямування наукових студій та їх публікацій у періодичних виданнях. Найбільш повно і достатньо репрезентативно це простежується на прикладі журналу «Український селянин» часопису, який спеціалізується на висвітленні аграрної історії, методології та історіографії селянознавчих студій.

Журнал за понад два десятиліття існування консолідував навколо себе провідних дослідників України, які всебічно та цілеспрямовано досліджують і публікують на його сторінках результати своїх наукових пошуків, які відбивають стан наукової розробки проблем історії українського селянства.

Від виходу у світ першого номера «Українського селянина» особливістю його редакційної політики був широкий діапазон змістовно-тематичного наповнення. Хронологічні виміри досліджень та географія наукових публікацій, які подані на його сторінках охоплюють період від давньої історії до сучасності. З урахуванням цього, вбачається доцільним історіографічний огляд змісту і тематики журналу, виділивши основні напрямки.

Передусім, варто зазначити, що редколегія журналу особливу увагу приділяє висвітленню актуальних проблем історіографії та джерелознавства історії українського селянства. Ця тема розкривається у матеріалах під рубриками «Проблеми джерелознавства та історіографії аграрної історії України», «Аграрна історія України: проблеми історії та джерелознавства», які стали наскрізними для усіх випусків часопису. Опубліковані на сторінках журналу історіографічні праці охоплюють широке коле проблем історії українського селянства і дають можливість оцінити ступінь їх вивчення, визначити напрями подальшого дослідження.

Важливе значення має щодо цього має стаття О. П. Реєнта «Українське ХІХ століття: сучасні проблеми дослідження», у якій відомий вчений аналізує стан і окреслює перспективи вивчення історії України ХІХ початку ХХ ст. На думку автора, завдання сучасних професійних істориків полягає не стільки у наповненні вказаного періоду новим змістом, скільки у новому сприйнятті того, що він означав для України. Він констатує, що «в 1990-х на початку 2000-х рр. у вітчизняній історіографії спостерігався значний крен у бік суспільнополітичної тематики» [5, с. 5].

На основі історіографічного аналізу автор робить висновок, що у той час дослідження фокусувалися переважно на історії суспільнополітичної думки і політичних вчень в Україні, виникненні та діяльності національних політичних партій, інших громадських організацій. Не применшуючи значення наукового доробку у цій площині, автор окреслює коло питань, які потребують подальшого поглибленого та об'єктивного вивчення. На майбутнє слід віднести й ґрунтовніше, аніж зараз, вивчення становища окремих верств і станів тогочасного суспільства взагалі, й такої важливої складової частини його, як селянство, зокрема. Комплексу ж питань, пов'язаних з культурою селянства, рівнем освіти селян, їх ставленням до навчання, книги та можливостями реалізації набутих знань дослідники, на жаль, не приділяють достатньої уваги. Наявні історичні студії стосуються в основному освітньої сфери у цілому й народної освіти зокрема, а також взаємодії держави та церкви в освітній сфері [5, с. 13-14].

В іншій статті на сторінках журналу, продовжуючи історіографічні студії у контексті осмислення історії українського селянства ХІХ початку ХХ ст. О. П. Реєнт слушно стверджує, що аналізуючи процеси в аграрній сфері другої половини ХІХ початку ХХ ст., варто постійно мати на увазі, що їм були притаманні свої особливості у кожному регіоні, А звідси і висновки по кожному аспекту дослідження історії цього періоду слід робити на підставі детального вивчення ситуації у кожному з них. Зокрема, вчений як приклад торкається такого аспекту як з'ясування причин конкретних виявів і наслідків аграрного перенаселення (зокрема, у нечорноземній та західній частинах України), що викликало масову еміграцію українців за океан.

Серед журнальних публікацій історіографічного та джерелознавчого спрямування можна виокремити такі статті як «Аграрне питання в публіцистиці М. С. Грушевського» В. О. Крота [6, с. 32-33], «Висвітлення податкової політики Б. Хмельницького щодо селянства у вітчизняній історіографії 20-х на початку 80-х рр. ХХ ст.» С. В. Корновенка [7, с. 203-209], «Джерельно-документальне забезпечення дослідження проблеми аграризму періоду Української революції 1917-1921 рр.» В. С. Лозового [8, с. 92-97], «Висвітлення структури селянського господарства фермерського типу та його ролі в аграрному виробництві у науковій літературі 1920-х рр.» В. М. Лазуренка [9, с. 21-24]

Одним із найбільш інформаційно насичених змістовно-тематичних напрямів журналу «Український селянин», як ми з'ясували, є висвітлення аграрної історії України ХІХ початку ХХ ст. Цей важливий період економічних та політичних змін в історії українського селянства відображено на сторінках журналу у таких тематичних рубриках: «Українське селянство в умовах капіталістичних трансформацій та суспільно-політичних потрясінь ХІХ початку ХХ ст.», «Поміщики України: маловідомі сторінки життя», «Українське селянство в умовах капіталістичної трансформації суспільства та аграрна революція 1917-1920 рр.», «Аграрна історія періоду Української революції 1917-1920 рр.», «Столипінська аграрна реформа», «Українська Держава гетьмана П. П. Скоропадського», «Селянство в умовах ринково-капіталістичної трансформації і суспільно-політичних потрясінь у XIX-30-х рр. XX ст.», «Селянська революція», «До 100-річчя Української національно-демократичної революції».

Як показує аналіз, основна частина журнальних матеріалів з аграрної історії другої половини ХІХ початку ХХ ст. розміщується під рубрикою «Українське селянство в умовах капіталістичних трансформацій та суспільнополітичних потрясінь ХІХ початку ХХ ст.», яка присутня у кожному номері журналу і вирізняється широким спектром порушених на сторінках журналу селянських проблем цього періоду.

Одним із активних авторів з означеної тематики є Н. Р. Темірова. Її статті присвячені різним аспектам історії селянства «Сільськогосподарське виробництво у великих поміщицьких маєтках Правобережної України на початку XX століття» [10, с. 200-210], «Місце поміщиків в аграрному секторі в 1861-1917 рр.: погляд дореволюційних авторів» [11, с. 18-22], «Поміщики Бобринські» [12, с. 34-39].

Актуальні проблеми історії українського селянства другої половини ХІХ початку ХХ ст. в різний час на сторінках журналу порушували у своїх працях С. В. Корновенко і В. П. Тельвак «Аграризм як селяноцентричний феномен країн Центральної та ПівденноСхідної Європи другої половини ХІХ першої третини ХХ ст.: витоки і сутність явища» [13, с. 5-10], М. А. Якименко «Економічна ефективність індивідуального селянського (фермерського) господарства Лівобережної України в епоху утвердження і розвитку ринкових відносин (1861-1917 pp.)» [14, с. 131-135], А. І. Берестовий «Податкове законодавство та податкові платежі і натуральні повинності українського селянства Російської імперії в другій половині ХІХ ст.» [15, с. 218-220] та інші дослідники.

В окремому випуску журналу вміщено матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Велика реформа 1861 року» (2001), які опубліковані під такими рубриками: «Регіональні аспекти проведення Селянської реформи 1861 року», «Вплив Селянської реформи 1861 року на процеси соціального, економічного і громадсько-політичного розвитку в середині ХІХ початку ХХ ст.», «Аграрна історія періоду Української революції 1917-1920 рр.» [16].

У роки незалежності на сторінках журналу набула широкого висвітлення тема українського села у радянський період, що знайшло відображення у публікаціях під рубриками «Українське селянство і тоталітаризм», «Основні проблеми аграрного розвитку України у радянський період», «Проблеми соціального розвитку радянського села», «Аграрний сектор економіки радянської України», «Голодомори ХХ ст. в Україні».

Ґрунтовністю відзначаються праці Г Т Капустян, присвячені цьому періоду. Зокрема, вона, характеризуючи процес формування соціальної бази радянської влади в українському селі 1920-х рр., розглядає питання взаємин більшовицько-радянського політичного режиму з комнезамами. Робить висновок, що нав'язана сталінська «революція згори», згортаючи НЕП і остаточно утверджуючи командно-репресивний режим, передбачала задіяти такі характерні функції комітетів незаможних селян, які так природно доповнювали ії зміст: реквізиція хлібу, пошук прихованих «ворогів», розкуркулення, примусова колективізація. З метою заохочення виконувати ретельніше поставлені завдання, влада живила люмпенізовану психологію, виділяючи їм певний відсоток від реквізованого. Розправившись із «куркулями», здійснивши примусову колективізацію, комітети незаможних селян, як непотрібна радянській владі організація, були розпущені [17, с. 203-207].

Темі Голодомору 1932-1933 рр. присвячені публікації С. В. Кульчицького, у яких він констатує, що головним результатом державних і громадських заходів у зв'язку з вшанування пам'яті жертв Голодомору стало усвідомлення того, що окреслену проблему в усіх її аспектах слід вивчати постійно, а не від однієї «круглої дати» до іншої. Одне з найважливіших завдань полягає у тому, щоб переконувати світове наукове співтовариство і всю громадськість в істинності факту, що голод в Україні мав характер геноциду [18, с. 16-21].

Окрім зазначених вище концептуальних напрямів висвітлення історії українського селянства на сторінках «Українського селянина» слід також назвати такі теми як соціально-економічний розвиток середньовічної України та української козацької держави XVII-XVIII століть; світогляд, духовний світ та культура українського селянства; жінки в громадському та економічному житті села; аграрні проблеми сучасності; аграрна історія в іменах.

Висновки. Таким чином, навіть оглядовий аналіз змістовно-тематичного наповнення журналу «Український селянин» дає підстави стверджувати, що опубліковані на його сторінках матеріали охоплюють широкий проблемно-хронологічний спектр наукових напрацювань з історії українського селянства. Фаховий рівень авторів і географія публікацій забезпечують репрезентативність положень і висновків журнальних матеріалів.

журнал український селянин аграрна історія

Список використаних джерел

1. Бундак О.А. Селянська реформа 1861 р. на сторінках «Українського селянина» / О.А. Бундак // Проблеми історії України XIX початку ХХ ст. / НАН України. ^ститут історії України. Київ: Інститут історії України, 2010 р. Випуск XVIII. 305 с.

2. Житков О.А. Висвітлення проблематики аграрної історії 1917-1918 рр. на сторінках наукового видання «Український селянин» / О. А. Житков // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Вип. 13. Серія: Історичні науки. 2010. С. 230-241.

3. Тараненко О.М. Аграрна політика П. Скоропадського на сторінках «Українського селянина» / О. М. Тараненко // Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили. Т.104. Вип. 91. 2009. С. 39-44.

4. Гоцуляк В.В. Аграрна історія в іменах на сторінках «Українського селянина» / В.В. Гоцуляк // Український селянин. Вип. 10. 2006. С. 87-90.

5. Реєнт О.П. Українське XIX століття: сучасні проблеми дослідження / О. П. Реєнт // Український селянин. Вип. 33. 2012. С. 5-14.

6. Крот В. О. Аграрне питання в публіцистиці М. С. Грушевського / В. О. Крот // Український селянин. Вип. 3. 2001. С. 32-33.

7. Корновенко С.В. Висвітлення податкової полики Б. Хмельницького щодо селянства у вітчизняній історіографії 20-х на початку 80-х рр. ХХ ст. / С. В. Корновенко // Український селянин. Вип. 5. 2002. С. 203-209.

8. Лозовий В.С. Джерельно-документальне забезпечення дослідження проблеми аграризму періоду Української революції 1917-1921 рр. / В. С. Лозовий // Український селянин. Вип. 24. 2021. С. 92-97.

9. Лазуренко В.М. Висвітлення структури селянського господарства фермерського типу та його ролі в аграрному виробництві у науковій літературі 1920-х рр. / В. М. Лазуренко // Український селянин. Вип. 14. 2014. С. 21-24.

10. Темірова Н.Р Сільськогосподарське виробництво у великих поміщицьких маєтках Правобережної України на початку XX століття / Н. Р Темірова // Український селянин. Вип. 3. 2001. С. 200-210.

11. Темірова Н. Р Місце поміщиків в аграрному секторі в1861-1917 рр.: погляд дореволюційних авторів / Н. Р. Темірова // Український селянин. 2002. Вип. 6. С. 18-22.

12. Темірова Н.Р. Поміщики Бобринські / Н. Р. Темірова // Український селянин. 2002. Вип. 5. С. 34-39.

13. Корновенко С. В., Тельвак В. П. Аграризм як селяноцентричний феномен країн Центральної та Південно-Східної Європи другої половини XIX першої третини XX ст.: витоки і сутність явища / С. В. Корновенко, В. П. Тельвак // Український селянин. 2021. Вип. 24. С. 5-10.

14. Якименко М.А. Економічна ефективність індивідуального селянського (фермерського) господарства Лівобережної України в епоху утвердження і розвитку ринкових відносин (1861-1917 pp.) / М. А. Якименко // Український селянин. Вип. 3. 2001. С. 131-135.

15. Берестовий А. I. Податкове законодавство та податкові платежі і натуральні повинності українського селянства Російської імперії в другій половині XIX ст. / А. I. Берестовий // Український селянин. Вип.11. 2008. С. 218-220.

16. Український селянин. Вип. 2. 2001. С. 3-128.

17. Капустин Г. Т. Комітети незаможних селян у системі радянсько-більшовицької політики / Г. Т. Капустян // Український селянин. Вип. 9. 2005. С. 203-207.

18. Кульчицький С. В. Місце Джеймса Мейса в українській історії / С. В. Кульчицький // Український селянин. Вип. 8. 2004. С. 16-21.

Размещено на Allbest.ru