Лексичне наповнення публіцистичних текстів (на матеріалі Інтернет-видань "ВолиньPost" та "Волинські новини")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичне наповнення публіцистичних текстів (на матеріалі Інтернет-видань «ВолиньPost» та «Волинські новини»)

Тиха Л.Ю.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної та української філології Луцького національного технічного університету

У статті досліджено лексику сучасних популярних волинських Інтернет-видань «ВолиньPost» та «Волинські новини» з погляду походження та відповідності/невідповідності мовним нормам.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те, що медійні тексти наповнені лексикою іншомовного походження з різних сфер життя залежно від тематики журналістського матеріалу. Наприклад, часто вживаною лексемою нині виявилися лексеми «ковід», «коронавірус» та їх похідні. Це логічно вмотивовано, бо відповідає нинішній ситуації у світі, а медіа, як відомо, і мають реагувати на найважливіші події. Що стосується графічного оформлення, то натрапляємо на різні варіанти. Найчастіше - латиницею, частотністю позначений також варіант кирилицею, одиничними прикладами представлені складні слова у вигляді поєднання латинської і кириличної назви. Семантично близькими до слова «ковід» є слова «карантин», «пандемія», «вакцина», що також позначені значною частотністю вживання. Слід зауважити, що в текстах аналізованих видань не виявлено випадків використання лексем «ковід», «карантин» та подібних у переносному значенні, у складі метафор, порівнянь тощо.

Наступна аналізована група лексем тісно пов'язана також зі світовою пандемією - це слова «онлайн», «вірту-альний», «інтерактивний», «дистанційно», «зум» тощо. Вони вживаються як самостійно, так і у складі словосполучень, є основою складних слів. «Найпопулярнішим» серед вказаних вище запозичень виявилося слово «онлайн», яке, як і інші, має винятково пряме значення.

Простежуємо і надуживання такими лексемами, як «фріланс», «локація», «бренд», «вейп», «коворкінг», «фідбек», «кейс» тощо. Проблема полягає в тому, що переважно автори журналістських текстів не підбирають синонімів, українських відповідників до запозичень, що інколи робить матеріал складним для сприйняття.

Окремо варто наголосити на способах написання іншомовних слів, зокрема власних назв. Журналісти використовують різні варіанти графічного оформлення. Це і традиційно латиницею, і поширений варіант написання - іншомовні назви, транскрибовані кирилицею, і, як окремі науковці називають, «кирилично-латинічні гібриди».

Значною за обсягом групою лексики, на жаль, є слова, вживані з порушенням мовних норм: мовні кальки, росіянізми, вживання слова у невластивому для нього значенні. Це значно знижує якість медіаматеріалу і руйнує норми слововживання в суспільній мовній практиці.

Ключові слова: лексика, слово, мовна норма, іншомовні слова, медіа.

LEXICAL CONTENT OF JOURNALISTIC TEXTST (BASED ON THE MATERIALS OF THE ONLINE PUBLICATIONS “VOLYNPOST” AND “VOLYN NEWS”)

The article examines the vocabulary of modern popular Volyn online publications “VolynPost” and “Volyn News” in terms of origin and compliance / non-compliance with language norms.

Based on the analysis, it can be concluded that media texts are filled with vocabulary of foreign origin from different spheres of life, depending on the topic of journalistic material. For example, a commonly used token today is the token “covid”, “coronavirus” and their derivatives. This is logically motivated, because it corresponds to the current situation in the world, and the media, as we know, must respond to the most important events. As for the graphic design, we come across different options. Most often - in Latin, the frequency is also denoted by the Cyrillic variant, single examples are complex words in the form of a combination of Latin and Cyrillic names. Close to this word are the words “quarantine”, “pandemic” “vaccine”, which are also marked by a significant frequency of use. It should be noted that in the texts of the analyzed publications there are no cases of using the tokens “covid”, “quarantine” and so on in a figurative sense, as part of metaphors, comparisons and so on.

The next group of tokens analyzed is also closely related to the global pandemic - the words “online”, “virtual”, “interac-tive”, “remote”, “zoom”, etc. They are used both independently and as part of phrases, are the basis of complex words. The most “popular” among the above borrowings was the word “online”, which, like others, has an extremely direct meaning.

We also trace the abuse of such tokens as "freelance”, “location”, “brand”, “vape”, “coworking”, “feedback”, “case” and so on. The problem is that mostly authors of journalistic texts do not select synonyms, Ukrainian equivalents to borrowings, which sometimes makes the material difficult to understand.

Special emphasis should be placed on ways of writing foreign words, including proper names. Journalists use different graphic design options. This is, traditionally, in Latin, and a common spelling - foreign names, transcribed in Cyrillic, and, as some scholars call it, “Cyrillic-Latin hybrids”.

A large group of vocabulary, unfortunately, are words used in violation of language norms: language tracings, Russianisms, the use of the word in an unusual meaning. This significantly reduces the quality of media material and destroys the norms of word usage in public language practice.

Key words: vocabulary, word, language norm, foreign words, media.

Постановка проблеми

лексичний публіцистичний текст інтернет

Мова ЗМІ - одна з найдинамічніших систем, яка активно реагує на всі зміни в економічному, політичному, культурному, науковому житті суспільства. Найбільш чутлива до таких змін лексична система мови, склад якої постійно змінюється, оновлюється і, відповідно, потребує дослідження. Як відомо, завдання публіцистики - доступно донести необхідну інформацію до споживача, повідомити про досягнення світової науки й техніки, зміни в релігійній чи освітній сферах тощо. А реалізуються ці завдання саме через використання різних груп лексики, нейтральної і стилістично маркованої, термінів і побутовізмів, у прямому значенні і у складі тропів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мова засобів масової інформації неодноразово ставала об'єктом дослідження в лінгвістичній науці. Науковці студіювали зрушення мови, що відбуваються на різних її рівнях, зокрема на лексичному. Проблеми вияву лексем у ЗМІ стали основою нового напряму в лінгвістиці - медіалінгвістики, а наукові розвідки з цього питання належать перу таких мовознавців, як М.І. Навальна, О.А. Стишов, ТА. Коць, Л.М. Городенко та інші. Окремим питанням функціонування лексики в медіатексті присвятили свої праці О. Логвиненко, О. Гусєва, А.Ф. Нечипоренко, Н.О. Яценко, І.С. Грицай.

Постановка завдання

Волинську періодику досліджували Н.М. Шульська, ТІ. Швирид (текстові анормативи у мові ЗМІ, мова ворожнечі в заголовках волинських ЗМІ), Т.Є. Єжижанська (ЗМІ в соціальних мережах), Л.Ю. Тиха, Л.М. Мялковська (іншомовна лексика у мові волинських ЗМІ). Проте окремого дослідження, яке б стосувалося лексико-семантичних особливостей Інтернет-видань «ВолиньРозї» (далі - ВП) та «Волинські новини» (далі - ВН) ще немає, тому мета нашої роботи - проаналізувати лексичне наповнення медіатекстів вказаних видань, охарактеризувати основні групи запозичень та випадки порушення лексичної норми.

Виклад основного матеріалу

На основі аналізу фактичного матеріалу можна зробити висновок, що найбільшою за кількістю представлених одиниць групою лексики в текстах вказаних видань традиційно є група іншомовних слів. Запозичення мають різну мету в журналістських текстах: це і їх вживання, коли немає відповідника в українській мові, і данина часу (моді), і відповідність тематиці матеріалу тощо.

Усі іншомовні слова можна умовно поділити на групи. Значною за кількістю представлених лексем є група «ковід», «коронавірус» та похідні. Таке часте використання цієї лексеми має логічне пояснення, оскільки у зв'язку з поширенням пандемії у світі все життя людства (і політика, й економіка, культура, соціальне життя тощо) стало визначатися станом і темпами поширення вірусу. Зрозуміло, що значна кількість журналістських матеріалів рясніє такою тематикою.

Що стосується значення лексем «ковід», «коронавірус», то вживаються вони переважно у прямому значенні на позначення хвороби. А от написання досить часто різниться, і натрапляємо на різні варіанти, наведені нижче.

Найчастіше використовуваним варіантом є написання латиницею: «Наразі на Тайвані не планують запроваджувати повний локдаун... Зазначається, що у понеділок місцеве МОЗ зареєструвало 333 нових добових випадків захворювання на COVID-19» [ВП]; «як воно - вакцинуватися від COVID-19» [ВН]; «Відтепер британці, які виїжджають за кордон, зможуть пред'являти сертифікати про отримання обох доз вакцини проти COVID-19 в електронному вигляді» [ВН]; «В День Соборності через COVID-19 ми не зможемо як завжди взяти одне одного за руки» [ВП]; «Катастрофічна хвиля COVID-19 в Індії зірвала програму ООН з постачання вакцин» [ВП]; «Окрім того, їхні побоювання пов'язані з розповсюдженням хвороби COVID-19». «Людині з ураженими легенями набагато складніше протистояти атаці вірусу. Різко зростає ризик серйозних ускладнень або навіть летального випадку» [ВН].

Трапляються і такі варіанти написання, як, наприклад, кирилицею: «Вакцинуватися чи ні? От в чому нині питання для більшості людей. Поки одні закликають бути свідомими і вакцинуватися, щоб вберегти життя від можливих жахливих наслідків ковіду, інші активно «розганяють» антивакцинальні .» [ВП]; «вчені виявили гени уразливості до коронавірусу» [ВП]; «І він (бюджет - Л.Т.) був би виконаний, якби не карантин та коронавірус» [ВН].

Поєднання латинських та кириличних слів: «Тайвань закривається на місяць через covid- спалах» [ВП].

Наступні лексеми, близькі за сферою вживання та семантикою, - це карантин, пандемія: «Умови карантину та світова пандемія внесли свої корективи у діяльність і без того складної сфери ЖКГ» [ВП]; «... після завершення курсу важлива готовність працювати в одному з офісів компанії Astound Commerce у Луцьку, Чернігові, чи Вінниці, як тільки ситуація з пандемією зміниться» [ВП]; «Під час пандемії ми одні з перших в Україні почали проводити дезінфекцію житлового фонду» [ВП]; «Карантин змінив споживчі уподобання українців: на що витрачаємо гроші» [ВП]; «Зміни на ринку ЖКГ, карантин та нові можливості для бізнесу. Розмова з генеральним директором керуючої компанії «Місто для людей» [ВП].

Сполучення слів «пандемія та коронавірус», «пандемія та карантин», «карантин та коронавірус»: «Цьогорічна пандемія коронавірусу нового типу стала серйозним випробуванням на міцність як для вітчизняного торговельного бізнесу, так і для мільйонів громадян країни» [ВН]; «Інформаційному агентству ВолиньРозІ очільник дитячого нейрохірургічного відділення волинської лікарні розповів ... як пандемія коронавірусу вплинула на роботу лікарів та яких рекомендацій варто дотримуватися, аби зменшити ризики стати пацієнтом нейрохірургії» [ВП]; «Умови карантину та світова пандемія внесли свої корективи у діяльність і без того складної сфери ЖКГ» [ВП]; «Волинь ділова: як вітчизняний ритейл пережив коронавірусний карантин» [ВП]; «І він (бюджет - Л.Т.) був би виконаний, якби не карантин та коронавірус» [ВП].

Поширення набули похідні від слів «карантин»: «На виплати 8 тисяч гривень «карантинної» допомоги найманим працівникам та фізичним особам-підприємцям, чия діяльність була призупинена в «червоних» зонах держава направила вже 600 мільйонів» [ВП], «На «карантинні» 8 тисяч допомоги в Україні вже витратили 600 мільйонів» [ВП].

Ще одна номінація, яка означує нинішнє життя не лише українців, а й всього людства, - «вакцина». Аналізуючи волинські Інтернет-видання, ми виявили у статтях, присвячених щепленню, часте використання лексеми «вакцина». Вживання її, звичайно, вмотивоване, але непокоїть той факт, що волинські журналісти не користуються можливими синонімами, що призводить до надуживання зазначеним словом: «Україна отримала ще пів мільйона доз вакцини CORONAVAC» [ВП]; «Він [міністр ОЗ - Л.Т] нагадав, що загалом Україна законтрактувала 1,9 млн цієї вакцини, з яких 1,215 млн вже отримала» [ВП]; «Британія запровадила «паспорти вакцинації» [ВП].

Наступна значна за обсягом група запозиченої лексики, що позначена активністю в текстах волинських ЗМІ, - слова онлайн, віртуальний, інтерактивний, зум тощо. Найбільшою частотністю позначена лексема «онлайн», яка вживається самостійно або зі словом-прикладкою, наприклад: «В Україні відбудеться перший в історії «Ланцюг Соборності» онлайн» [ВН]; «За участю «Євротерміналу» на базі Ришельєвського ліцею була створена STEM-школа, що дозволяє учням одержувати нові знання в доступному онлайн-форматі» [ВП]; «У рамках онлайн-школи за підтримки «Євротерміналу» учні мають можливість вивчати цілу низку необхідних предметів» [ВП]; «У часи пандемії, коли потреба в онлайн-освіті зростає, неможливо недооцінити важливість таких проєктів, відзначає генеральний директор «Євротерміналу» Олександр Ейсмонт» [ВП]; «Нова студія, онлайн-опитування та ще більше програм: «12 канал» стає ближчим до глядачів» [ВП]; «Цьогорічний JS Boot Camp вперше проходитиме онлайн .» [ВН]; «Прийшовши на канал, я приніс з собою досвід більш як 10-річної роботи в онлайн-медіа. Інтернет дає можливість чути коментарі твоїх читачів, там можна в режимі онлайн бачити, чути і аналізувати споживачів твого медіа, дослідити і врахувати їхні інтереси тощо. Тому ми ось такі елементи інтерактиву, онлайн-співпраці намагаємося впроваджувати і на каналі», - розповів Юрій Ричук» [ВП]; «Цього року між Києвом та Сімферополем збудують перший в історії віртуальний ланцюг Соборності» [ВП]; «Коли у 2020 році було важко вийти на вулицю і придбати їжу, покупка продуктів харчування і напоїв онлайн стала гарною альтернативою для +91%. Сьогодні зацікавлених у продуктах онлайн вже менше - +17% у березні» [ВН].

Меншою кількістю прикладів репрезентовані інші лексеми цієї групи: «На зв'язку по «зуму» були нардепи Андрій Клочко та Віталій Безгін» [ВН].

За нашими спостереженнями, дедалі частіше на сторінках волинських ЗМІ стало траплятися слово «локація» (Локація (лат., розміщення, розподіл, від розміщую) [5] - виявлення об'єкта розвідування і визначення його місцеположення). Журналісти, як правило, не підбирають синонімів, вважаючи, що тексти таким чином набувають ознак сучасності, тому й рясніють ось такими прикладами: «Унікальну локацію не лише Волині, а й усієї України - ТзОВ «Екопарк «Аміла» - можна відвідати в селі Радовичі Ковельського (колишнього Турійського) району, а це - приблизно 60 кілометрів від Луцька. Саме туди вирушили на розвідку, а також у пошуках нових вражень журналісти Інформаційного агентства Волинські Новини» [ВН]; «Де у Луцьку сфотографуватися в сакурах. Локації» [ВП]; «Утім, Луцьк вирішив не відставати й активно створює власні сакурові локації» [ВП]; «Пейзажі рідного краю і закордонних локацій, абстрактні роботи, натюрморти, портрети та оголена натура, інсталяція на морську тему об'єднані в одну насичену експозицію концепцією, про яку авторка розповіла гостям презентації...» [ВП]; «Цьогорічний JS Boot Camp вперше проходитиме онлайн з можливістю приєднатися до занять з будь-якого місця чи локації, що є вагомою перевагою» [ВН]; «Важливо, що всі етапи угоди відбуваються в одній локації» [ВП].

Лексема «бренд» (Бренд (англ. brand - товарний знак): 1. Комплекс інформації про компанію, продукт чи послугу. 2. Концептуально впізнаваний товар, образ, набір послуг [5]) також міцно закріпилася у публіцистиці волинських Інтернет-видань. Вживається традиційно у прямому значенні для характеристики певного виду товарів чи послуг. Але знову ж спостерігаємо абсолютну відсутність синонімів до цієї лексеми, що позбавляє текст лексичного різноманіття, наприклад: «Цьогоріч мужній бренд з українським характером КОЗАЦЬКА PAДA доведе, що жодні перешкоди не стануть українцям на заваді. За його сприяння створять віртуальний ланцюг, що поєднає Київ та Сімферополь 21-22 січня» [ВП]; «Дизайнерам залишається тільки підкреслити жіночу унікальність та красу, і саме з таким бажанням бренд HELENA презентував свою колекцію «Літо'21» [ВП]; «Коли ми почали моніторити ринок, то побачили, що апарати ШВЛ найкращих брендів на сьогодні в дефіциті і на них величезні черги» [ВН].

«Фріланс, фрілансер» (Фрілансер 1. У середні віки - воїн-найманець; вільний стрілець. 2. Працівник, що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем; «вільний художник», позаштатний працівник, незалежний підрядник [5]) також активно вживане, оскільки робота фрілансерів нині користується неабиякою популярністю: «Зареєструватися на біржах фрілансу» [ВП]; «Для багатьох поняття коворкінг асоціюється із купкою фрілансерів, які збираються в одному офісі, можливістю відмежувати роботу від хатніх справ та безлімітною кавою» [ВП]. Ще спостерігаємо фонетичний варіант написання лексеми «фріланс» як «фриланс». Очевидно, «за правилом дев'ятки» - написання іншомовних слів - автори намагаються «підігнати» під орфографічні норми написання певних слів: «В свої 36 років Ростислав почав займатись веб-розробкою на фрилансі, але потім потрапив на JS Boot Camp-2018 і це рішення кардинально змінило його життя» [ВП].

Загалом слід підкреслити, що волинська публіцистика рясніє іншомовною лексикою, почасти автори зловживають кількістю і частотністю запозичень, що робить текст малозрозумілим для пересічного читача. Лексичні мовні норми передбачають підбір українських відповідників до слів іншомовного походження, синонімів, аби текст був багатим, яскравим, цікавим для прочитання і легким для сприйняття. На жаль, у волинській періодиці ми такого не простежуємо: «Скажу, що таке обладнання працює в багатьох топових клініках Ізраїлю» [ВН]; «Те, чого ви точно не знали про «ґаджети» давнини: у Луцьку працює унікальний музей «Технології минулого» [ВП]; «Виявили нові небезпеки вейпів: дослідження впливу на підлітків» [ВП]; «Представники Медичного центру Університету Рочестера відзвітували про проведення двох нових досліджень. Вони встановили зв'язок між вейпінгом і проблемами з концентрацією уваги. Більше за інших ризикують особи, які використовують вейп у віці до 14 років»; «Але й про відпочинок теж не варто забувати, адже саме літо - основний період відпусток, коли можна відійти від звичного щоденного дрес-коду і вловити хвилю безтурботності та релаксу» [ВП]; «Останніми роками мейнстрімом стало їхати до Ужгорода, аби там помилуватися сакурами й зробити поруч з ними світлини» [ВП]; «Як економити на комуналці: лайфхаки від луцького забудовника» [ВП]; «У центрі Луцька з'явився новий бізнес-простір із коворкінгом» [ВП].

Інколи все ж автори до іншомовного слова дають його пояснення, наприклад: «Найвдалішими хабами (місцями пересадки), зазначають ініціатори, є Мінськ, Варшава, Вільнюс, на південь - Одеса або Херсон, що дозволяють потрапити у найбільший аеропорт на стику Європи та Азії, який розташований у Стамбулі» [ВП].

Крім того, залежно від теми журналістського матеріалу автори використовують ще й такі популярні сьогодні запозичення, як-от: «Звідти автоматично підтягнеться аватарка і стане наступною в черзі із тисяч аватарок інших учасників, що мають метр за метром вишикуватись на 1058 кілометрів маршруту» [ВП]; «Загалом нардепи не раз просили від голів громад фідбек: щоб ті їм повідомляли про свої проблеми і кейси, які потребують вирішення» [ВП]; «Після виступів спікерів учасники мали нагоду ставити питання нардепам» [ВН]; «Всі лекції, домашні завдання, кодрев'ю та практичні відбувалися дуже динамічно, насичено та цікаво» [ВП]; «Ми зацікавлені в участі аплікантів з мінімальним технічним бекграундом, але великим бажанням вчитися і розвиватися в майбутній професії» [ВН]; «Вся ця система зроблена спеціально для нашого клієнта, і вона буде доступна в зручному лендінгу з мобільним додатком» [ВП].

Як відомо, мова мас-медіа досить гнучка і сприйнятлива до всього нового, зокрема й до журналістських експериментів. Цікавим, на наш погляд, є варіанти написання власних назв, зокрема назв торгових марок, організацій, компаній, спеціальних слів, термінів тощо. В аналізованих Інтернет-виданнях натрапляємо на графічний спосіб написання латиницею: «З середини лютого в 10 містах України на базі діючих відділень банку розпочали працювати 12 іпотечних центрів OSCHAD HOME» [ВП]; «Про фолк моду на public talk говорили з очільником “Едельвіки” - одного з українських флагманів етно-одягу» [ВН]; «Бренд HELENA представив новий Summer Compaign'21» [ВН].

Є й інший, досить поширений у волинських мас-медіа варіант написання - іншомовні назви, транскрибовані кирилицею, найчастіше це англіцизми: «Про ноу-хау в будівництві, нові проекти, знакові новобудови» [ВП]; «Дуже красивий вигляд має монохромний образ - чорний або білий тотал лук» [ВП]; «Наприклад, поєднавши сукню-сорочку з довгим рукавом і шовкові класичні брюки зі стрілкою, ми отримаємо костюм в стилі смарт кежуал, в якому сукня матиме вигляд, скоріше, легкого довгого тренчу» [ВП]; «Багаторічний лідер українського ритейлу забезпечує українців гарантовано якісними, свіжими та безпечними продуктами за найбільш доступними цінами» [ВП].

Інколи трапляються так звані «кирилично-латинічні гібриди» [4, с. 226]: «Монохромні вироби в чорному та білому кольорі для луків в стилі casual» [ВП]; «Для тих, хто хоче працювати у «гнучкому офісі», тут пропонують комфортну робочу зону open space типу лаунж-зони, затишну кухню і усе це в дизайнерській естетиці мінімалізму та з усім необхідним в одному приміщенні» [ВН].

Але тексти таких популярних волинських видань, окрім наповнення іншомовними словами, рясніють мовностилістичними неточностями, росіянізмами, кальками. Порушення лексичної норми стало, на жаль, «нормою». Найбільш поширеними лексичними помилками в аналізованих текстах виявилися приклади суржику: «До речі, забудовник добився здачі в експлуатацію цього будинку через суди і Київ» [ВП]; «Наступного року приступимо до його втілення» [ВП]; «Наступним етапом настає ... фіналізація списку послуг відповідно до існуючого тарифу .» [ВП]; «Вирішили сконцентруватися на своїй команді та на існуючих клієнтах» [ВП]; «Так, ... бажаючих придбати собі мотоцикл стало більше ...» [ВП]; «З хлопцями з Boot Camp дружимо до сьогоднішнього дня, не дивлячись на те, що під час навчання ми були свого роду конкурентами» [ВП]; «. Ростислав . цього року ділитиметься знаннями з аплікантами вже в якості тренера» [ВП]; «Через зростаючий попит на іпотеку в Ощадбанку вирішено створити більш комфортні умови для оформлення іпотечних угод. З середини лютого в 10 містах України на базі діючих відділень банку розпочали працювати 12 іпотечних центрів OSCHAD HOME» [ВП] тощо.

Не меншою частотністю позначені і приклади тавтології, недоречне вживання лексем, граматичні помилки: «6 червня о 17:00 капітану поліції Супхот Хао Хван жителі села повідомили, що знайшли мертве тіло в лісі» [ВП]; «Найгарніше питання було пов'язане з молоддю» [ВП]; «Відзначають, що на місці, де знайшли труп Ольги, знаходиться ґрунтова дорога, відокремлена в 30 метрах від округу Бан-Ламай» [ВП]; «У Польщі спіймали двох громадянин України, які нищили припарковані авто .» [ВП] та ін.

Висновки

Таким чином, на основі аналізованого матеріалу можна зробити висновки про те, що медіатексти сучасних волинських Інтернет-видань різноманітні з погляду лексичного наповнення. Найактивнішою групою є іншомовні слова, різноманітні за семантикою, різні за графічним оформленням, що збагачує мову публіцистики. Але є в мові як видання «ВолиньПост», так і видання «Волинські новини» порушення лексичних норм, що значно знижує якість журналістських текстів.

Проте в межах однієї праці ми не змогли зробити повний аналіз лексичного складу волинських ЗМІ, тому вважаємо необхідною подальшу роботу в цьому напрямі.

Список використаних джерел

1. Волинські новини. 2019-2021 рр.

2. ВолиньПост. 2019-2021 рр.

3. Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. Київ : Інститут української мови ; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011.328 с.

4. Слобода Н.В. Доцільність використання транскрибованих англіцизмів (на матеріалі українських ергонімів). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Вип. 53. С. 225-227.

5. Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%E1%F0%E5%ED%E4 (дата звернення: 21.05.2021)

Размещено на Allbest.ru