Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні

Салата Галина Володимирівна, доктор історичних наук, доцент кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв

Мета роботи - аналітичний огляд та окреслення стратегій розвитку бібліотечної справи в Україні на сучасному етапі. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: методів аналізу, синтезу та узагальнення, порівняння, методу документаційного аналізу, що дає змогу досягти поставленої мети. Наукова новизна роботи. У статті розглядаються важливі проблеми бібліотечної сфери України. Виявлено основні чинники, які вплинули на трансформаційні процеси бібліотечної справи в Україні. Особлива увага у статті приділяється проблемі бібліотек України, зокрема процесу так званої оптимізації загальнодоступних бібліотек. Проаналізовано тенденції скорочення бібліотечної мережі. Ураховано співвідношення інформації та культурно-освітньої функціональності публічно доступних бібліотек. Висновки. У статті доведена необхідність дотримання певного балансу соціального попиту, цільових та ресурсних можливостей кожної бібліотеки. Визначено особливості стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року. Розглянуто питання трансформації уявлень про фахівців бібліотек та проаналізовано ключові завдання бібліотечної справи України. У статті підсумовано, що бібліотечна сфера України потребує модернізації як науки, так і практики бібліотечних спра в, так і кадрових ресурсів та бібліотечної освіти. бібліотечна справа інформація культурний

Ключові слова: бібліотека, стратегія, трансформація, перспективи, справа, суспільство, інформатизація.

Salata Halyna,

Doctor of Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Information Technology, Kyiv National University of Culture and Arts

LIBRARY DEVELOPMENT STRATEGIES IN UKRAINE

The purpose of the article is an analytical review and definition of strategies for the development of librarianship in Ukraine at the present stage. The methodology consists of the application of general scientific and special methods: methods of analysis, synthesis and generalization, review and analytical method, and documentary analysis, which allows for achieving this goal. The scientific novelty of the article deals with important problems of the library sphere of Ukraine. The main factors that influenced the transformation processes of the library case in Ukraine are revealed. Particular attention is paid to the problem of libraries in Ukraine, in particular, the process of so-called optimization ofpublic libraries. The tendencies of the reduction of the library network are analyzed. The ratio of information and cultural and

educational functionality ofpublicly accessible libraries is taken into account. Conclusions. The article has proven the need to comply with a certain balance of social demand, target, and resource capabilities of each library. The peculiarities of the Library Development Strategy in Ukraine by 2025, the issues of transformation of representations of specialists of libraries are considered and analyzed the key tasks of the library affairs of Ukraine. The article summarized that the library sphere of Ukraine needs to modernize both the science and practice of library cases and personnel resources and library education.

Key words: library, strategy, transformation, prospects, business, society, informatization.

Актуальність теми дослідження

Вивчення перспектив та стратегій розвитку українських бібліотек вимагає особливої уваги на сьогодні. Зміни у нашому суспільстві дедалі частіше набувають форм інформаційності, упровадження нових інформаційних технологій, постійне використання ґаджетів у побуті спонукають переглянути стан та напрямки розвитку бібліотечної справи в Україні. Адже у багатовимірному інформаційному розвитку, інформатизації освіти, упровадженні комп'ютерних парків, модернізації програмного забезпечення з'являються абсолютно нові вимоги до українських бібліотек, виникають оновлені потреби та запити користувачів. Тому, на нашу думку, тема аналізу та стратегічного реформування бібліотечної справи в Україні є не просто актуальною, а надзвичайно важливою для повноцінного існування сучасного українського соціуму. Сьогодні існує гостра потреба у відродженні бібліотечної справи на основі інноваційного підходу. Особливу увагу слід приділити стратегіям та концепціям розвитку бібліотек України, стратегічним курсам діяльності та підготовці до шляхів реформування бібліотечної справи нашої держави.

Аналіз досліджень і публікацій

Сьогодні налічується достатньо багато наукових досліджень історії, стану та перспектив розвитку бібліотечної справи. Так, на цю проблематику професійний погляд звертали відомі вчені А. Блажкевич [1], І. Ніколаєва [3], проте питання стратегій розвитку бібліотечної справи України на сьогодні є малодослідженим або охарактеризованим фрагментарно. Тому, на нашу думку, його розгляд є актуальним та соціально значущим на сучасному етапі суспільного розвитку України.

Мета статті -- аналітичний огляд та окреслення стратегій розвитку бібліотечної справи в Україні на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу

Бібліотеки України є основою, базовим елементом культурної, наукової, освітньої, інформаційної інфраструктури нашої держави. Вони є детермінантами позитивних трансформацій інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури.

Бібліотеки сприяють розбудові читаючої та мислячої нації. Сталий розвиток демократичного громадянського суспільства, дотримання прав і свобод людини, примноження людського, соціального, інтелектуального, технологічного,

природного та фінансового капіталів країни, реалізація державної політики неможливі без сучасних бібліотек [6, 90-91].

Термін «стратегія» інтерпретується як план дій та умов невизначеності. Можна сказати, це набір правил, згідно з яким, здійснені дії повинні залежати від обставин, ураховуючи природні події та дії інших людей. У ході модернізації та забезпечення інноваційного розвитку бібліотечної справи в Україні стратегії є невід'ємними формами, методами, результатами їх вдосконалення [10, 295].

На сьогодні бібліотечна мережа України нараховує майже 40 тисяч книгозбірень різного відомчого підпорядкування, органів державної і комунальної власності, підприємств, організацій та закладів. Розуміємо, що у історичному порівнянні з минулим бібліотека сьогодні значно відрізняється. Якщо головною метою бібліотек раніше було звичайне зберігання книг, які користувались низьким рівнем популярності, то сучасні бібліотеки є комплексними зібраннями книг, які регулярно оновлюються та активно використовуються споживачами, дублюються в електронному вигляді у наукових репрезентаріях.

Сучасна бібліотека України - це культурно-освітній заклад, що здійснює збирання рукописних, друкованих та електронних матеріалів, проводить їх опрацювання, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів [1, 257].

Характеризуючи сучасний стан бібліотечної справи в Україні, важливо зазначити, що сьогодні вона нараховує близько 37466 бібліотек різних систем і відомств та форм власності. На перший погляд, ці цифри є абсолютно задовільним, проте, якщо вдатися до історичної ретроспективи, то можна зрозуміти, що за останні десятиліття кількість публічних бібліотек скоротилася на 3829 одиниць, у сільській місцевості - на 3352. На жаль, статистика ілюструє, що 32% сільських населених пунктів України не мають жодної бібліотеки. Якщо проаналізувати матеріально-технічну базу бібліотек України, то зрозуміємо, що вона потребує надання підтримки [1, 258].

Упродовж тривалого часу не ведеться будівництво сучасних приміщень для бібліотек, не виробляється спеціалізоване технологічне обладнання, спеціальні матеріали для забезпечення збереження документів (реставрації, консервації документів тощо). На сьогодні у нашій державі 3018 (16,4%) приміщень бібліотек потребують капітального ремонту, а 145 перебувають в аварійному стані. Рівень комп'ютеризації публічних бібліотек досить низький. Із загальної кількості бібліотек лише 9% мають комп'ютери (у сільській місцевості у середньому 1 комп'ютер припадає на 80 бібліотек), а 4% - вихід у мережу інтернет. Лише 2961 (16%) бібліотек телефонізовані, а 6% сільських бібліотек не мають освітлення. У фондах публічних бібліотек зберігається близько 300 млн. примірників документів, переважна частина яких фізично зношені та застарілі [3, 27]. Загалом можна сказати, що кошти більшості бібліотек не просто не відповідають завданням та потребам держави, суспільства та читачів, але насправді ці ознаки є реальною загрозою соціально-економічному розвитку країни. Адже досі у бібліотечній справі України існують радянські пережитки та алгоритми існування. Для подальшого зміцнення матеріально-технічних баз бібліотечної справи України варто взяти до уваги такі напрями роботи:

1. Проаналізувати відповідність статусу матеріального та технічного забезпечення бібліотек державними структурами;

2. Пошук джерел для включення питань фінансової підтримки. Збереження будівель, обладнання, фундаментів, бібліотеки обладнання та позабюджетних джерел фінансування, активна участь в реалізації регіональних програм і проєктів, конкурсів [12, 237].

Ще однією негативною тенденцією стану бібліотечної справи в Україні є функціонування бібліотечних фондів. Вони, безперечно, є важливим культурним, науковим, освітнім та інформаційним надбанням країни, спрямованим на задоволення читацького попиту, реалізацію прав громадян на доступ до інформації. Але потрібно зазначити, що на сьогодні актуальною є проблема їх оновлення, адже наявні видання вже зовсім не користуються попитом у читачів.

Аналогічна тенденція і щодо нормативно-правового забезпечення бібліотек. На нашу думку, найбільшим недоліком сучасної системи управління бібліотечною справою є фактична відсутність державного органу, який би реалізував і керував політикою бібліотечної сфери [6, 345].

Зважаючи на низку проблемних ознак у розвитку бібліотечної справи України, вважаємо за необхідне дослідити стратегічні напрями її удосконалення. Останнім часом були проведені заходи за участі або ініціативи урядових структур з метою експертної оцінки перспектив і визнчення шляхів реформування бібліотечної справи. За участі керівників провідних бібліотек, експертів, практиків і книговидавців обговорювалися шляхи модернізації бібліотек, проблеми осучаснення бібліотечних фондів та формування кадрового ресурсу для бібліотек. Варто згадати Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», яка була розроблена Міністерством культури України спільно з Українською бібліотечною асоціацією та після тривалого періоду обговорень схвалена Кабінетом Міністрів у березні 2016 р. На сьогодні очікується прийняття ще низки проєктів поправок до законів і урядових рішень, які забезпечать реалізацію цієї Стратегії [4].

Метою Стратегії є визначення ключових проблем розвитку бібліотечної справи в Україні, пріоритетів діяльності сучасних бібліотек у забезпеченні сталого розвитку України, напрямів, завдань і основних дій, спрямованих на їх реалізацію. Стратегію розроблено як загальне бачення, що разом реалізовуватиметься органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бібліотечними установами, закладами освіти, науки й культури, професійними громадськими об'єднаннями [4].

Серед стратегічних напрямів розвитку українських бібліотек визначено вдосконалення нормативно-правової бази та створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізму отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування [9].

У подальшому реалізація напряму передбачає створення стабільної системи достатнього фінансування бібліотек, що забезпечить їхню ефективну діяльність і якісне обслуговування користувачів. Треба зазначити, що проблеми фінансування бібліотек існують протягом усього періоду незалежності України. Процеси інформатизації, технологічний прогрес і впровадження нових форм інформаційно- бібліотечного обслуговування потребують відповідного матеріально-технічного забезпечення, водночас сьогодні оновлення комп'ютерної техніки є вкрай актуальним питанням навіть для центральних бібліотек [2].

У Стратегії визначено також важливий напрям - створення ефективної системи комунікацій, що мають стати у допомозі повноцінному функціонуванню бібліотечної справи в Україні. Опрацювавши положення Стратегії, варто сказати, що основні питання розвитку бібліотечної справи залишаються незмінними упродовж десятиліть [4; 5].

Не перебільшуючи роль бібліотечної справи в Україні, вона на сьогодні потребує ефективної державної підтримки для повноцінного існування та діяльності. Ми вважаємо, що основними напрямами розвитку української бібліотечної справи мають бути: реформування бібліотечної справи в руслі сучасних світових особливостей; удосконалення та відповідність нормативно-правової бази; створення єдиного державного органу, що займався б питанням стану бібліотечної справи в Україні; вирішення питання матеріально-технічного забезпечення бібліотек; розвиток інформаційної культури сучасного українського суспільства [5].

Розглядаючи стан сучасно бібліотечної справи в Україні, варто сказати, що вона, на жаль, є застарілою та неоновленою. Опрацьовуючи ряд іноземних джерел, вважаємо за необхідне вивчення іноземного досвіду функціонування бібліотечної справи, урахування таких провідних напрямів модернізації, як: впровадження і розвиток у бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до всесвітньої мережі інтернет [2].

Важливо згадати і про кадрове забезпечення бібліотечної справи України. Через непрестижність професії у нашій країні фактично відсутня підготовка бібліотекарів. Окремим питанням є кадрове забезпечення бібліотечної галузі. Через втрату престижності за останні кілька років фактично відсутня фахова підготовка бібліотекарів у вищих навчальних закладах, відповідно у бібліотеках України зазвичай працюють ті, хто не знайшов кращої роботи або люди пенсійного віку, яким вкрай тяжко опанувати нові інформаційні технології та використати їх у своїй роботі [8]. Нині очевидно, що працівник сучасної бібліотеки має мати принципово нові знання та навички, а також володіти навичками відповідних галузей знань та галузей діяльності (інформатика, педагогіка, психологія, соціологія, комунікатистика). Сучасний бібліотекар - це аналітик- синтезатор, який вміє шукати та оцінювати якість інформаційних ресурсів (з урахуванням потреб та запитів користувачів), інформаційний навігатор та посередник у системі документообігу (включаючи електронний), спеціаліст із соціальних комунікативних технологій.

Є низка проблем, пов'язаних із бібліотечним персоналом: кумулятивні знання, навички та навички працівників бібліотеки сьогодні часто відстають від швидкозмінних світових інформаційних комунікацій і не завжди відповідають новим соціальним завданням реформи галузі; надзвичайно низький рівень заробітної плати працівників бібліотеки (у 2,5 рази нижче, ніж середній у більшості регіонів країни та нижче прожиткового мінімуму), а їх соціальна життєздатність догляду за найбільш фахівцями бібліотеки в вищою скорочення інформаційних середніх шкіл відсутність перепідготовки персоналу. У бібліотекарів заробітною вступу факультетів за останні системи призводить до перспективними інших сферах з платою; до та підвищення середньому, не значне бібліотечно- вищих та десятиліття; професійної кваліфікації більше 40% покращили свою кваліфікацію [2]. Зважаючи на всі розвитку бібліотечної зазначені обставини справи в Україні, варто підсумувати, що стратегічні документи на національному та регіональному рівні, які стосуються питання розвитку бібліотечної справи, мають декларативний характер. Під заходи, які передбачено реалізовувати відповідно до стратегій та концепцій, не передбачені чітко окреслені обсяги та джерела фінансування.

Національні та регіональні програми, що стосуються розвитку бібліотечної справи, не відзначаються високою ефективністю.

Попри виділення коштів на поповнення бібліотечних фондів з державного та місцевих бюджетів, загальний обсяг фондів публічних бібліотек скорочується. Громади демонструють низьку активність підтримки проєктів, що стосуються бібліотек. Наявний стан бібліотечної справи в Україні потребує вироблення комплексного бачення реформування в умовах децентралізації влади, реформи адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, удосконалення професійної освіти у бібліотечній сфері [9].

Наукова новизна роботи. Виявлено основні чинники, які вплинули на трансформаційні процеси бібліотечної справи в Україні. Особлива увага у статті приділяється процесу так званої оптимізації загальнодоступних бібліотек.

Проаналізовано тенденції скорочення бібліотечної мережі. Ураховано співвідношення інформації та культурно- освітньої функціональності публічно доступних бібліотек.

Висновки

Бібліотеки, не зважаючи на ріст постіндустріальних тенденцій, залишаються комплексом збирання і зберігання суспільно значущої інформації, яка відображає інтелектуальні й духовні надбання певної спільності та забезпеченням до них широкого доступу, що створює умови для перетину інформаційних просторів різних національних спільнот та функціонуванню глобального інформаційного простору як надбання й інформаційної бази розвитку людської спільності. Прийняття зазначеної Стратегії є позитивним кроком у напрямі розвитку бібліотечної справи, основою якої є створення умов для загальної доступності інформації. Водночас для розв'язання існуючих проблем необхідні додаткові зусилля з боку держави щодо підтримки бібліотек як вагомого чинника соціокультурної адаптації населення й подолання інформаційної та культурної нерівності, забезпечення єдності регіонів України, розвитку демократії та громадянського суспільства.

Список використаних джерел

1. Блажкевич А. Реформування українських бібліотек: урядова стратегія розвитку. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського: зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. Київ, 2017. Вип. 48. C. 257-262.

2. Концепція розвитку бібліотечної справи України. Фахівцю бібліосервісу. ОУНБ імєні I. Франка. 2013. URL: https://lib.if.ua/prof/?p=718 (дата звернення: 07.07.2021).

3. Ніколаєв І. В., Криворучко Н. В. Використання сучасних інформаційних технологій у роботі бібліотек. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2015. Вип. 27. С. 294-301.

4. Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України»: Стратегія від 23.03.2016 р. № 219-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/219-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 07.07.2021).

5. Bosman J., & Kramer B. 101 Innovations in Scholarly Communication: How researchers are getting to grip with the myriad of new tools. Impact of Social Sciences Blog. Blog Entry 11 Nov. 2015. URL: http://eprints.lse.ac.uk/70920/ (Last accessed: 07.07.2021).

6. Conference Proceedings of the 7 th International Scientific Conference Problems and Prospects of

Territories' Socio-Economic Development (April 4 - 7, 2018, Opole, Poland). The Academy of Management and Administration in Opole, 2018. p. 345. URL: https://www.wszia.opole.pl/wp-

content/uploads/2020/09/2018_problems_andprospects_of_territories_socio_economic_development.pdf (Last accessed: 07.07.2021)

7. Corrall S., Kennan M., & Afzal W. Bibliometrics and Research Data Management Services: Emerging Trends in Library Support for Research. Library Trends. 2013. Vol.61(3). P. 636-674. doi: 10.1353/lib.2013.0005.

8. Dash A. Scholarly communication Paris: United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. 2015. P. 5. URL: http://unesdoc.unesco. org/images/0023/002319/231938e.pdf. (Last accessed: 07.07.2021)

9. Horova S. Informatization and society:possible difficulties and future prospects. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2020. Вип. 58. C. 41-57.

10. Mitchell S., Mason J., Pender L. Enabling technologies and service designs for collaborative Internet collection building. Libr. Hi Tech. 2004. Vol. 22, No. 3. P. 295-306.

11. Moed H. A critical comparative analysis of five world university rankings. Scientometrics. 2016. Vol. 110(2). P. 967-990. doi: 10.1007/s11192-016-2212-y.

12. O'Dell S. Opportunities and Obligations for Libraries in a Social Networking Age: A Survey of Web 2.0 and Networking Sites. Journal Of Library Administration.2010. Vol. 50(3). P. 237-251. doi: 10.1080/01930821003634989

References

1. Blazhkevych, A. (2017). Reforming Ukrainian Libraries: Government Strategy of Development. Nauk. pr. Nats. b-ky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho; NAN Ukrainy, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, Asots. b-k Ukrainy. Kyiv, 48, 257-262 [in Ukrainian].

2. Fakhivtsiu biblioservisu. OUNB imeni I. Franka. (2013). The concept of development of library business of Ukraine. URL: https://lib.if.ua7prof/?p=718 (data zvernennia: 07.07.2021) [in Ukrainian].

3. Nikolaiev, I. V., Kryvoruchko, N. V. (2015). Use of modern information technologies in the work of libraries. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, 27, 294-301 [in Ukrainian].

4. On approval of the Strategy for the development of librarianship for the period up to 2025 "Qualitative changes in libraries to ensure sustainable development of Ukraine": Strategy of 23.03.2016 № 219-r.]. URL: https://zakon.rada.gov.ua7laws/show/219-2016-%D1%80#Text (data zvernennia: 07.07.2021) [in Ukrainian].

5. Bosman J., & Kramer B. (2015). 101 Innovations in Scholarly Communication: How researchers are getting to grip with the myriad of new tools.. Impact of Social Sciences Blog 11 Nov. Blog Entry. URL: http://eprints.lse.ac.uk/70920/ (Last accessed: 07.07.2021) [in English].

6. The Academy of Management and Administration in Opole (2018). Conference Proceedings of the 7 th International Scientific Conference Problems and Prospects of Territories Socio-Economic Development (April 4-7, 2018, Opole, Poland) [in Polish].

7. Corrall, S., Kennan, M., & Afzal, W. (2013). Bibliometrics and Research Data Management

Services: Emerging Trends in Library Support for Research. Library Trends, 61(3), 636-674. doi:

10.1353/lib.2013.0005 [in English].

8. Dash, A. (2015). Scholarly communication Paris: United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization, 5. URL: http://unesdoc.unesco. org/images/0023/002319/231938e.pdf [in French].

9. Horova S. (2020). Informatization and society: possible difficulties and future prospects. Naukovi

pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, 58, 40-57. URL:

http://nbuviap.gov.ua/images/naukprazi/58.pdf [in Ukrainian].

10. Mitchell, S., Mason, J., & Pender, L. (2004). Enabling technologies and service designs for collaborative Internet collection building. Libr. Hi Tech., 22, 3, 295-306 [in English].

11. Moed, H. (2016). A critical comparative analysis of five world university rankings. Scientometrics, 110(2), 967-990. doi: 10.1007/s11192-016-2212-y [in English].

12. ODell, S. (2010). Opportunities and Obligations for Libraries in a Social Networking Age: A Survey of Web 2.0 and Networking Sites. Journal Of Library Administration, 50(3), 237-251. doi: 10.1080/01930821003634989 [in English].

Размещено на Allbest.ru