Етапи редакторської підготовки програми "Ранкова кава" на "UA: Кропивницький"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етапи редакторської підготовки програми «ранкова кава» на ua: кропивницький

Анастасія Ковальова (студентка IV курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету філології та журналістики)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Фенько Н. М.

Анотація

У статті описуються 7 етапів редакторської підготовки регіональної програми «Ранкова кава» на телеканалі «иА:Кропивницький». Методом дослідження виведені 7 властивостей ранкової передачі, які безпосередньо впливають на редакторську підготовку програми. Також досліджений вплив на створення контенту введенням карантину у зв 'язку з COVID-19 та запровадженням нової концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020-2021 роки.

Ключові слова: редакторська підготовка, ранкові програми, «Ранкова кава», Суспільне мовлення, специфіка ранкових програм.

Ранкова програма - це результат злагодженої співпраці її творців. А саме авторів, редакторів, сценаристів, режисерів, звукорежисерів, асистентів, журналістів, ведучих, операторів, гаферів, інженерів та інших працівників телекомпанії. Кожен фахівець виконує свої обов'язки та забезпечує існування передачі на кожному з етапів її створення. Головний редактор - це фахівець, який об'єднує роботу усіх ланок в одне ціле і слідкує за якісним виконанням обов'язків працівниками, дотриманням стандартів, політики телеканалу, загальної тематики випусків. Редактор може втручатися в роботу будь-якого учасника підготовки випуску, тож редакторська підготовка простягається за межі редакції ранкової програми і охоплює усі її етапи: від авторського до післяетерного.

Найбільше цей факт стосується ранкових програм, що створюються на регіональних телеканалах. Як правило, вони мають менше фінансування та меншу кількість працівників, ніж передачі на загальнодержавних. Над створенням програми «Ранкова кава» на телеканалі иА:Кропивницький щодня працюють близько 10-ти людей. Через це головна редакторка програми Тетяна Петруніна може не тільки втручатися у роботу працівників, а й безпосередньо виконувати їх функції при необхідності. Здебільшого це стосується функції журналіста. Отже мета статті - висвітлення редакторської підготовка ранкової програми «Ранкова кава» на телеканалі ИА:Кропивницький на всіх етапах її створення.

З першого липня «Ранкова кава» припинила своє існування. Разом із нею не транслюються ранкові програми інших філій Суспільного мовника. Згідно з новою концепцією регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020-2021 роки, замість місцевих ранкових програм транслюється єдиний випуск, підготовлений творчою групою каналу ИАЛерший та місцевими редакціями, які не розформовували. Суттєвого удару на створення та підготовку програми завдав карантин, який запровадили через пандемію COVID-19. Тож проблематика цієї теми полягає у висвітленні змін, з якими стикнулися працівники «Ранкової кави» при підготовці програми.

Для написання статті були проаналізовані випуски ранкових програм на загальнодержавних каналах та випуски «Ранкової кави» відповідно. Для повної інформації проводилося спостереження за процесом підготовки програми та опитування продюсерки телеканалу ИА:Кропивницький Олени Кваші, головної редакторки «Ранкової кави» Тетяни Петруніної, ведучих Костянтина Шутенка та Павла Іванова.

Етапи редакторської підготовки телепередач досліджував доктор філологічних наук З.В. Партико у своїй науковій статті «Галузеві норми редагування телепередач» [8]. Він називає 7 основних етапів створення програми, які визначають не стільки роботу всіх працівників телекомпанії, скільки обов'язки та повноваження редактора.

авторський (сценарний);

редакційний;

знімальний;

монтажувальний;

озвучувальний;

передавальний;

післяетерний.

На авторському або сценарному етапі ранкової передачі «Ранкова кава» було визначено головну тему та ідею. Продюсерка філії ПАТ НСТУ «Кропивницька регіональна дирекція» Олена Кваша сформувала тему, як висвітлення усіх сфер життєдіяльності з акцентом на культуру та просвітництво. Ідея полягала в піднятті культурного, морального та просвітницького рівня області, знайомство аудиторії з місцевими митцями, майстрами, фахівцями, підтримка регіональних стартапів та інформування про місцеві події.

Головна редакторка «Ранкової кави» Тетяна Петруніна розказала, що програма розраховувалась на жителів Кіровоградської області віком від 20-ти до 30-ти років, проте орієнтувалися і на більш дорослу аудиторію.

Редакційний або підготовчий етап - важлива складова підготовки програми. Він починався в п'ятницю о 09:30 на загальному плануванні, на якому збиралися ведучі, журналісти та головна редакторка. Цього дня відбувалося планування випусків на наступний тиждень. Присутні обговорювали події, свята та актуальні теми, обирали спікерів для гостьових майданчиків, розписували зйомки тематичних сюжетів та рубрик, замовляли машину для виїзних зйомок на тиждень. Один ведучий міг отримати від однієї до трьох зйомок на день. Через недофінансування та брак працівників програма «Ранкова кава» не мала власних операторів і вимушена була їх ділити з чотирма іншими програмами регіонального Суспільного мовника: «Радіомайдан», «Новини», «Тема дня», «РадіоДень». Тож оператори на плануванні не були присутні, їм заздалегідь повідомляли час, місце та тему зйомки.

Автори статті «Прямоефірна програма: сутність, проблематика створення та функціонування» зазначили важливу роль журналіста в підготовці програми:

«До виходу прямоетерної програми журналіст має провести величезну роботу щодо її підготовки: обрати тему, зібрати аудіовізуальну та текстову інформацію, написати сценарний план з точним розрахунком відведеного часу, підготувати усні повідомлення та додаткові питання на випадок непередбачених обставин, зустрітися із співрозмовниками до початку прямого етеру» [1].

У «Ранковій каві» на вихідних черговий ведучий писав підводки до рубрик, сюжетів та гостей. Як правило, матеріал до понеділка та частково вівторка знімали протягом минулого тижня. Після запису кожного випуску ведучі, журналісти та редактор створювали 5-тихвилинні планування, на яких підбивали підсумки та за потреби вносили корективи у сценарії. Протягом тижня журналісти набирали матеріал, якого мало вистачити на понеділковий випуск.

Знімальна група - це журналіст та оператор. На знімальному етапі вони працювали вдвох. Головна редакторка Тетяна Петруніна могла бути присутня, проте це виняток, ніж правило. Задача редакторки - зорієнтувати журналіста у зйомці. У її повноваження входило прописання додаткових питань або їх виключення, перевірка та затвердження сценарію чи плану.

Зйомка могла відбуватися у студії телеканалу або бути виїзною. Якщо зйомка в студії, то журналіст мав потурбуватися про вчасне прибуття спікерів чи героїв сюжету, адже затримка знімального процесу може внести небажані зміни в інші програми. Завдання оператора створити тематичну знімальну локацію, налаштувати світло та слідкувати за записом звуку й відео.

Виїзною зйомкою керує журналіст. Він мав заздалегідь замовити машину й домовитись про місце зйомки. Залежності від формату знімальний процес міг тривати по різному: від 5-ти хвилин до 3-х годин. Журналіст виконував функції режисера. Оператор мав забезпечити якісний звук та відео.

Після зйомки журналіст мав розписати сюжет та віддати його на вичитку головній редакторці.

Після затвердження відзнятий матеріал відносили в монтажну кімнату. З цього моменту починався монтажувальний етап. І.М. Кемарська у посібнику «Телевізійний редактор» визначає, що не всі редактори працюють на монтажі, але готовність зібрати програму - покажчик певної професійної кваліфікації.

«Професіоналізм редактора полягає не у вмінні натискати клавіші на комп'ютері (хоча і це дуже корисний навик!), а у розумінні того, що має вийти у результаті» [3].

На «Ранковій каві» працював один монтажник, тож журналісти мали узгодити між собою час для монтажу. І з собою журналіст приносив флешку або карту з відзнятими матеріалами та сценарний лист, де мали чітко прописуватись текст та тайм-коди закадрових начиток, лайфів, синхронів, стендапів за умови їх наявності. Без цих деталей монтажер не міг скласти матеріал у дайджест, репортаж, інтерв'ю, коментар чи інший потрібний жанр. У програмі монтажера були заготовлені спеціальні плашки, ефекти та музика, яку можна використовувати. Залежно від потрібного матеріалу процес монтажу займав від 10-ти хвилин до 2-х годин.

Оскільки програма «Ранкова кава» здебільшого транслювалася наживо, передавальний етап частково перегукується зі знімальним. Робочий день команди починався о 05:30. Усіх учасників програми включно з гостями (за потреби) до роботи довозила машина. До початку етеру двох ведучих готував гример. Оператор, який працював один, підготовлював студію, налаштовував світло, перевіряв справність камер. Режисер, звукорежисер та редактор приїжджали о 6-й. Режисер перевіряв наявність сюжетів за сценарним планом, звукорежисер налаштовував звук, редактор відповідав за вчасне прибуття на етер спікерів та готовність до роботи всієї команди.

Трансляція етеру відбувалась з 7-ї години ранку та тривала протягом двох годин разом з випусками новин та рекламою.

На післяетерному етапі досягнення та недоліки випуску обговорювали на плануванні. Головна редакторка Тетяна Петруніна поділилася методами моніторингу та піару випусків: «Щодо розкрутки випуску, то головними PR-никами були саме наші глядачі, які ставали учасниками сюжетів, рубрик, гостьових майданчиків. Саме вони регулярно постили й поширювали в соціальних мережах нашу програму або її окремі фрагменти. Щодо моніторингу переглядів, то його, на жаль, ми могли проводити лише на Ютубі за кількістю переглядів окремих сюжетів та гостьових майданчиків».

Проаналізувавши наукову статтю магістра А.В. Стащенка «Інформаційне насищення ранкового телеефіру», навчальний посібник І.М. Камерської «Телевізійний редактор» та наукову статтю Полісученко А. Ю. «Інтерактивність у ранкових передачах українських телеканалів», вдалося виокремити 7 властивостей ранкових програм, які також впливають на редакторську підготовку, а саме:

час трансляції (на відміну від інших ранкові програми транслюються зранку, а готуються днем);

великий хронометраж;

прямий етер;

інтерактивність;

«легкий» зміст;

різноманітність матеріалів;

періодичність.

Ранній час трансляції ранкових програм сприяє існуванню 6 іншим властивостям. Прямий етер розпочинають зранку, а підготовлюють матеріал до нього протягом дня. Більшість передач розпочинають трансляцію о 6.30. Це «Сніданок з 1+1» («1+1»), «Ранок з Україною» («Україна») та «Доброго ранку, країно!» («иА:Перший»). Найпізніше із всеукраїнських виходить в етер «Ранок з Інтером» («Інтер») - о 07.00. «Ранкову Каву» («ИА:Кропивницький») також транслювали з 07:00.

Такий час трансляції зумовлений підлаштованістю під людей. Оскільки більшість українців працюють з 8-ї або 9-ї ранку, то і прокидаються відповідно в середньому за дві години, тобто о 6-й чи о 7-й. Логічно припустити, якби ранкові передачі розпочинали трансляцію з 9-ї, глядачів було б у рази менше.

Інша особливість - це прямий етер. Події в студії одразу транслюються на телеекрани глядачів. Сюжети, новини та дайджести записані й змонтовані заздалегідь. Формат прямого етеру потребує більшої відповідальності під час підготовки випуску, адже можливості перезняти або вирізати помилки на монтажі - немає. Будь-який казус на знімальному майданчику (відсутність гостя, запізнення ведучого, зламані камери, тощо) буде одразу демонструватися глядачам. Щоб цього не сталося, технічний персонал має обов'язково перевіряти справність техніки та готовність її до роботи. Для підстраховки журналісти часто залишають «запасні» сюжети, які не прив'язані до дати і їх можна використати в будь-який день. «Ранкова кава», як правило виходила в прямому ефірі, проте у ефір могли дати і записаний варіант.

Ранкова програма може транслюватися не в режимі реального часу. Проте це має бути виключенням, а не правилом, оскільки важливим елементом існування ранкових передач є інтерактивність. Ось що про це пишуть автори статті «Прямоефірна програма: сутність, проблематика створення та функціонування»:

«Сьогодні популярність прямоетерних програм на радіо й телебаченні істотно підвищилась саме тому, що перевагою прямоетерної передачі є живий контакт, коли глядач чи слухач має можливість у “живому” етері зателефонувати в студію та поставити запитання. Така можливість суттєво підвищує статус глядача, він відчуває себе безпосереднім учасником програми, який істотно впливає на її перебіг» [1].

Інтерактивність підтримується за допомогою всіх можливих способів: СМС, соціальні мережі, скайп, телефонні дзвінки, голосування, електронне листування, обговорення новин на сайтах каналів, спілкування з гостями в студії та з телеглядачами по телефону, розіграші, прямі включення, телемости, телемарафони тощо [9]. До прикладу, «Сніданок з 1+1» у випуску за 29.05.2020 використовує формат опитування у соціальній мережі Viber у режимі реального часу. Тричі роблять прямі включення журналіста, який спілкується з героями, та роблять блок про вітання глядачів сніданку з Днем Києва [4].

Для спілкування з аудиторією «Ранкова кава» створювала офіційні сайти в соціальних мережах Ютуб, Інстаграм та Фейсбук. Можна було залишити свій коментар або запропонувати свою тему. Під час етеру була можливість подзвонити на студію та поставити питання ведучим чи спікерам. Одним із варіантів інтерактивності були прямі включення. Ведучі наживо спілкувалися з людьми та показували місце події в реальному часі.

Хронометраж - не менш важлива особливість. У середньому ранкові шоу тривають близько двох з половиною годин, враховуючи рекламу та новинні випуски. Вони заповнюють часовий простір, коли людина ще знаходиться вдома і збирається на роботу чи навчання. Для зручності підготовки та утримання уваги глядача такі програми розбивають на змістові блоки [3, с. 83].

«Ранкова Кава» транслювалась з 07:00 по 09:00 години та займала 1/3 годин виробництва власного контенту телеканалу иА:Кропивницький.

Проміжок з 06.30 до 09.00 повинен заповнюватись контентом, який має привертати та утримати увагу глядача. Це означає, що контент має бути «легким», не обтяжувати складною інформацією, яка вимагає тривалого аналізу та осмислення. Як правило, це стосується обговорення прийнятих або запланованих до розгляду законів, аналітики кримінальних чи катастрофічних подій (аварій, убивств, терактів), трансляція складних наукових теорій тощо. Такі теми висвітлюють у кінці робочого дня в прайм-таймі.

«Зранку люди не сидять біля телевізора (як увечері після робочого дня), а швидко збираються на роботу. Їм потрібно налаштуватися на трудовий день й отримати якомога більше корисної інформації: новини, погода, гороскоп. Ніхто не стане зранку дивитися інформаційно-аналітичний випуск новин, тим більше, коли він дублюється звечора. Ранок - це пора дня, коли все повинно бути максимально просто і доступно. Непробуджений організм людини не можна переобтяжувати завеликими і занадто інформаційними повідомленнями» [11].

Цим правилом нехтує ранкова програма телеканалу ИА:Перший «Доброго ранку, країно!». Під час аналізу випуску за 19.05.2020 рік було встановлено, що програма не розважальна, а інформаційно- аналітична [6]. 90% наповненості займають політичні теми. Такий формат зранку сприймається гірше. Цю тезу підкріплюють рейтинги ранкових програм, зроблені Індустріальним Телевізійним Комітетом від 20 до 26-го квітня 2020 року. Із восьми ранкових програм «Доброго ранку, країно!» займає 7-ме місце з 8-ми аналізованих за кількістю переглядів [2].

«Ранкова кава» має інформаційно-розважальний характер. Контент програми зачіпає усі сфери життя людини: економічну, політичну, соціальну та духовну. Для донесення інформації використовуються всі можливі жанри журналістики: дайджести, новини, коментарі, репортаж, інтерв'ю тощо.

Ранкові програми мають містити різноманітність матеріалів. Це не тільки утримує глядацьку увагу, а й створює «обличчя» програми. У ній можуть бути використані безліч жанрів журналістики: інтерв'ю, репортажі, замітки, новини, огляди, коментарі тощо. Для утримання постійної аудиторії та зручності пошуку сюжету за темою для глядачів створюють рубрики. Так, до прикладу, рубрика «Рецептів Руслана Сенічкіна» «Сніданку 1+1» («1+1») на Ютубі [4] отримує найбільше переглядів з-поміж інших рубрик не тільки своєї програми, а й програм конкурентів на кшталт рубрики «Рецептів» «Ранку з Україною» («Україна»).

Протягом майже 10-ти років існування «Ранкова кава» постійно змінювала формат та сенсові наповнення. В рамках програми створювалися масштабні спецпроєкти, частіше робилися прямі включення журналістів, постійно оновлювався контент, відбувалися виїзні зйомки в райони Кіровоградської області. Нинішня ситуація з впровадженням нової концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020-2021 роки [10] та введенням карантину задля протидії коронавірусу на території України суттєво вплинули на створення програми.

Нами було проаналізовано наповнення випуску «Ранкової кави» за 1 червня 2020-го року. Установлено, що його наповнення на 30% складається із спілкування зі спікерами на гостьовому майданчику, інші 70% - постійні рубрики та тематичні сюжети із підводками ведучих. Тема випуску - День захисту дітей, тож усі матеріали приурочені до цієї тематики. Постійні рубрики - це «Здорова їжа», «Історичний календар», «Час вчитися». У програму їх ввели у середині 2018-го року. Різноманітність жанрового наповнення низька, що вплинуло на кількість переглядів. Так на Ютубі цей випуск зібрав 79 переглядів та 0 лайків, дизлайків та коментарів.

Для прикладу у випуску за 1 червня 2018-й рік жанрова різноманітність була більшою. Випуск також приурочили до Дня захисту дітей. Ведучі проводили опитування людей на вулиці, робили прямі включення з площі, розмовляли зі спікерами в студії і на площі, брали тревел-контент у колег з Полтавської області. У результаті випуск зібрав 439 переглядів, 3 лайки, 1 дизлайк та 0 коментів. Проте варто враховувати тривалість існування відео в мережі.

Зрештою ведучі були обмежені у створені контенту. Ведучий Костянтин Шутенко пояснив причини низької жанрової різноманітності:

«У нас не було виїзних зйомок, якихось проєктів, де ми масово збирались. Тоді була виключно студійна робота. Стосовно прямих включень, то це все подієві моменти. У нас розважальний формат, ми не могли виїхати з будь-якого інфоприводу. Раніше робили включення зі спортивних змагань та інших масових заходів, але під час карантину нічого не відбувається. У нас не було матеріалу, з яким ми може включитися».

За новою концепція ПАТ «НСТУ»:

«Ранкова кава» припинила з 1 липня 2020 року виходити у ефір. Тепер є один всеукраїнський ранок і редакція працює на нього. Редакцію не закрили, людей не скоротили. Але всі працюють на одну централізовану програму, яку роблять в Києві для всіх телеканалів Суспільного.

Від початку карантину відмінили й щоранкові випуски «Новин», які транслювалися в рамках програми «Ранкова кава» тричі кожен випуск по 5 хвилин у середньому.

Ще одна особливість - це періодичність ранкової програми. Більшість таких програм виходять з понеділка по п'ятницю. Виключенням є «Сніданок. Вихідний», який по вихідним транслюється з 08:00, та «Доброго ранку, країно!», час трансляції якого у вихідні не змінюється. На відміну від багатьох інших передач ранкові програми не мають часових обмежень (як наприклад ток-шоу, реаліті-шоу, політичні програми) та можуть виходити, поки у телеканалу є фінанси та ресурси.

Що стосується «Ранкової кави», програма виходила з понеділка по п'ятницю.

«Ранкова кава» - єдина регіональна ранкова телепередача, що транслювалась у Кіровоградській області. За майже 10 років існування вона стала одним із найпотужніших засобів підняття культурного та просвітницького рівня місцевого населення, адже створювала майданчик для висловлення місцевим діячам, митцям, творцям, науковцям, фахівцям тощо. За допомогою аналізу редакторської підготовки цієї телепередачі ми змогли показати, як саме створювався її контент і ті зміни, які внесли введений карантин та нова концепція Суспільного мовника. Так, за інформацією ведучих через пандемію припинили робити соцопитування на вулиці у прямому ефірі, включення журналістів з місця подій, спецпроєкти, натомість виділили більше часу на інтерв'ю з гостями та студійні зйомки й коментарі. Нова концепція унеможливила подальший розвиток програми, адже передбачила її закриття. ранковий передача редакторський мовлення

Умови роботи у новому форматі, редакторська підготовка, контент, зацікавленість глядацької аудиторії та вплив на неї можуть стати темами наукового дослідження, а дана стаття змістовним, інформаційним та вичерпним джерелом для його написання.

Бібліографія

1. Абрамова І.Г, Заводовська О.А. Прямоефірна програма: сутність, проблематика створення та функціонування // Теорія, історія та практика журналістики. - 2013. - № 1. - С. 38-43.

2. Ігри з часткою. Неймовірні рейтинги фільму «Скажене весілля 2» та рік президентства Зеленського // Media Business Reports. - 2020.

3. Кемарская И. Н. Телевизионный редактор: Учеб. пособ. - М.: Аспект-Пресс, 2004. - 191 с.

4. Офіційний канал на YouTube програми «Снідпнок з 1+1». - 2020.

5. Офіційний канал на YouTube програми «Ранок з Інтером». - 2020.

6. Офіційний канал на YouTube програми «Доброго ранку, країно. - 2020.

7. Офіційний канал на YouTube каналу «UA: Кропивницький». - 2020.

8. Партико З. В. Галузеві норми редагування телепередач // Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2007.

9. Полісученко А. Ю. Інтерактивність у ранкових передачах українських телеканалів // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2013. - Т. 21.

10. Стало відомо, як працюватимуть філії Суспільного з 2020-го року (концепція) // Суспільне. Детектор медіа. - 2019.

11. Стащенко А. В. Інформаційне насичення ранкового телеефіру // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2006. - Т. 25.

Размещено на Allbest.ru