Сінофобія та кіберагресія в умовах глобального виклику COVID-19: комунікаційні аспекти

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Бутиріна М.В., доктор наук із соціальних комунікацій, професор

Вовкобой А.Д, магістр

Анотація

У статті досліджено явище вербальної кіберагресії на фоні пандемії СОУЮ-19. За допомогою контент-аналізу коментарів, залишених під дописами Д. Трампа, Б. Джонсона та Д. Трюдо, виявлено основні форми частотних дискримінаційних висловлювань. Акцентовано на тому, що ксенофобія як соціально-психологічне явище набуває розвитку завдяки дискурсивним практикам людства. Також зроблено спробу визначити рівень «мережевої» інтолерантності в США, Великій Британії та Канаді.

Ключові слова: кіберагресія; ксенофобія; політкоректність; COVID-19; мова ворожнечі.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що ХХІ ст. - це ера глобалізації та мультикультурності. Так, порівняно з 2000-м р., кількість мігрантів у світі зросла з 150 до 272 млн [5]. Справедливою тут видається гіпотеза, що подібний міграційний стрибок є результатом доброзичливого ставлення, яке населення країн-реципієнтів виявляє до іноземців. Проте численні дослідження доводять, що вона є хибною. Більше того, сьогодні можна з упевненістю сказати, що саме глобалізація сприяє зростанню ксенофобії, адже загострює проблему національної самобутності та змушує локальні соціуми переживати втрату орієнтирів для самоідентифікації.

Як зазначено в нашому попередньому дослідженні, «у протистоянні водноманітненню суспільств під впливом інформаційних технологій нових форм набуває традиційний трайбалізм - явище групової замкнутості та відособленості. Захист самобутності багато локальних соціумів сприймають як передумови для виживання» [1, с. 128]. У сьогоднішньому глобалізованому світі кожне суспільство змушене протистояти чужим небезпекам, що спостерігається і на інституціональному рівні, і у проявах «народного гніву». Найбільшу чутливість ксенофобні настрої виявляють до медійних дискурсів та меседжів ключових комунікаторів.

Глобальний соціологічний проєкт World Values Survey представив результати вимірювання рівня толерантності до різноманітних соціальних груп у майже 100 країнах [6]. Дослідження показало, що кожні чотири роки світова громадська думка стосовно сумісного існування з представниками інших рас, релігій чи національностей кардинально змінюється (рис. 1).

Зазвичай така закономірність обумовлюється певними подіями в історії людства.

Наприклад, пік релігійної нетерпимості припав на період «карикатурного скандалу» 2005 - 2006 рр., який загострив протистояння між країнами мусульманського світу та Європи.

У 2020 р. спостерігаємо нову хвилю агресії, а саме: посилення ксенофобії через пандемію COVID-19. Як відомо, коронавірусна інфекція, осередком якої стало китайське місто Ухань, стрімко поширилася світом, забравши життя більше 300 тис. людей та спричинивши масштабну економічну кризу. Так, через колективний страх за власний добробут та бажання хоч якось протистояти чинній загрозі, світова спільнота вдалася до вербальної дискримінації вихідців з Китаю в мережі Інтернет.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вербальна кіберагресія - це одна з форм психологічного насилля, яка виражається в анонімному, публічному та системному використанні мови ворожнечі проти певних груп або індивідів у мережі Інтернет.

Подібна агресія є дуже небезпечною, адже вона може призвести до подальшого соціального відторгнення та аутоагресії потерпілих, перейти на рівень фізичних сутичок між переслідувачами та жертвами. Отже, подібна кіберагресія може суттєво вплинути на взаємовідносини, які встановилися між представниками різних національних груп. Саме тому означене явище досліджується в різних наукових парадигмах та площинах - соціально-психологічній, культурологічній,соціально-комунікаційній. Дискурсивний характер ксенофобії, узалежнення її проявів комунікаційними практиками в новітніх та традиційних медіа робить це явище поширеним об'єктом соціально-комунікаційних студій.

Так, питання мови ворожнечі в соціальних мережах досліджували такі науковці, як Гагліардоне, Д. Гал, Т. Альвес, Г. Мартінез [3], Р. Меза, Х.О. Вінце та А. Могош [8]. Прояви ксенофобії у медіадискурсі вивчали вітчизняні вчені О. Кузнецова, І. Мельничук, В. Погорецький [2-4].

Мета статті - визначити форми неполіткоректних висловлювань, які користувачі соціальної мережі Twitter використовують стосовно вихідців з Китаю на фоні пандемії COVID-19; виявити рівень інтолерантності в таких англомовних країнах, як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Канада.

Об'єкт дослідження - дискурс вербальної агресії, представлений у коментарях, залишених під твітами лідерів зазначених країн. Вибірка - 2000 коментарів. Хронологічні межі - січень-березень 2020 р.

Методи дослідження. Під час дослідження застосовувався метод контент-аналізу, який дозволив виявити модальність коментарів з масиву, обраного для дослідження, і вирахувати частотність вживання користувачами Twitter неполіткоректних висловлювань. Порівняльний та описовий методи були використані задля виявлення їх формальної специфіки та характеру смислового наповнення.

Результати й обговорення

Питання ксенофобії та політкоректності вже довгий час є предметом багатьох наукових праць, а з появою нового приводу для розбрату - коронавірусу - потреба у їхньому подальшому розгляді лише зросла. Так компанія L1ght, яка спеціалізується на вимірі онлайн-токсичності, провела власне дослідження, присвячене використанню мови ворожнечі на адресу мешканців Китаю та китайських мігрантів. Результати показали, що за грудень 2019 - березень 2020 р. кількість расистських дописів у мережі Twitter збільшилася на 900 % [9].

Сполучені Штати Америки. 17 березня Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп (@realDonaldTrump) опублікував на своїй сторінці таке повідомлення: «The United States will be powerfully supporting those industries, like Airlines and others, that are particularly affected by the Chinese Virus. We will be stronger than ever before».

Раптова зміна офіційної назви «COVID-19» на «китайський вірус» припала на момент, коли кількість нових випадків зараження в США зросла від кількох сотень до майже двох тисяч на день. Отже, можемо припустити, що подібна маніпуляція, яка виражалася в національному маркуванні патогенної реалії, була здійснена задля того, щоб спрямувати вогонь критики американців не на дії влади, а на мешканців та мігрантів з Китаю.

Наше дослідження показало, що стратегія Трампа виявилася доволі успішною - 50 % коментаторів підтримали позицію свого президента. Про це свідчать такі дописи: «I can also call it Chinavirus. Which I will #sorrynotsorry», «I actually prefer calling it the Kung Flu» або «I never thought our death would also be MADE IN CHINA».

Окрім зневажливих виразів, в обговорені також можемо знайти заклики до повного бойкоту будь-якої китайської продукції та культури взагалі: «U need to call it like it is, President. XI is not a friend. He is a killer. There will be millions when this is over that will never visit or buy Chinese again» та «#ChineseVirus #BoycottChina #DisgustingAnimalTorturersChinese #EvilChinese CHINESE HAVE TO PAY». Це свідчить про активізацію поведінкових стереотипів, які, окрім негативної когнітивної складової, містять також виражений настановчий елемент.

Незважаючи на штучне стимулювання расової ненависті, інші 50 % коментаторів доволі негативно сприйняли слова президента, що змусило його написати новий твіт: «It is very important that we totally protect our Asian American community in the United States, and all around the world. They are amazing people, and the spreading of the Virus is NOT their fault in any way, shape, or form. They are working closely with us to get rid of it. WE WILL PREVAIL TOGETHER».

Прихильники Трампа одразу ж вхопилися за таку нагоду, наголошуючи на заявленій відмінності: «Bravo, Mr President. It is important that we acknowledge that even though it is a CHINESE VIRUS. We, Christians, have forgiveness in our hearts. And we are willing to forgive them» або «Some Chinese Americans are CCP's supporters, while some are not. So I think not every Chinese American truly loves America. Many of them don't have any appreciation to America. It's better to have an ideology test or background checking before letting them immigrate to America». Спрацювала засаднича для ксенофобії бінарна опозиція Ми/Вони.

Як бачимо, позиція можновладців як ключових комунікаторів суттєво впливає на соціальні орієнтири суспільства. Якщо президент, який представляє інтереси держави на міжнародній арені, публічно виправдовує нетолерантну поведінку, то й громадяни почувають себе вільними у її відкритому вираженні.

Велика Британія. За березень 2020 р. коронавірус виявили у двох найвпливовіших людей Британії - прем'єр-міністра Бориса Джонсона (@BorisJohnson) та спадкоємця королівського престолу принца Чарльза (@ClarenceHouse). Обидві новини шокували місцеве населення, проте викликали абсолютно різні реакції.

Після офіційної заяви стосовно стану здоров'я принца Уельського, резиденція Кларенс-хаус на своїй сторінці у Twitter повідомила, що він дуже вдячний усім за побажання найскорішого одужання. І справді, більшість коментарів під цим дописом була сповнена словами підтримки члену монаршої родини. Більше того, жоден з них не містив звинувачень на адресу вихідців з Китаю.

Коли ж Борис Джонсон повідомив про те, що його тест на COVID-19 виявився позитивним, фідбек населення був практично позбавлений співчуття. Британці закликали свого прем'єра до взяття відповідальності за розповсюдження вірусу та прийняття відповідних рішень задля його усунення. кіберагресія неполіткоректний висловлювання англомовний

Одним із запропонованих методів подолання коронавірусу стало повне припинення будь-яких відносин з Китаєм: «Stop trading with China, sick of their dirty viruses», «DO NOT TRUST #COMMUNIST #CHINA. CUT OFF HUAWEI. DEPORT ALL #CHINESE #COMMUNISTS BACK TO CHINA» та «Whoever like to be #CCP friends or do businesses with them ... will pay a big price». Однак подібні дискримінаційні коментарі склали лише 7 % від загальної сукупності.

Тож, можемо зробити висновок про те, що британське населення прагне відповіді не від населення тієї країни, в якій виявили COVID-19, а від свого парламенту - фактичного носія законодавчої та виконавчої влади, - який не зміг втримати вірус за межами держави.

Канада. 30 березня канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо (@JustinTrudeau) опублікував на своїй сторінці відеозвернення від Терези Тем (@CPHO_Canada), головного санітарного лікаря країни.

У промові вона наголошувала на важливості соціального дистанціювання у цей скрутний для Канади час. Незважаючи на доречність цього послання, громадяни відповіли на нього негативно.

Гілка коментарів містила наступне: «Why is there not canadians speaking for Canadians??? Who is this person?», «Investigate her whether she is a puppet of Chinese government», «Is she a Chicom spook?», «You're [Trudeau] a douchebag and your libtard government are a bunch of immigrants». У чому ж причина такої агресії?

Справа в тому, що Тереза Тем певний час стверджувала, що випадків коронавірусу в Канаді буде мало, тому причин для паніки та вживання кардинальних заходів немає.

Багато хто спекулював на тезі про те, що бездіяльність Тем пояснюється конфліктом інтересів, адже вона сама є вихідцем з країни Азії - британського Гонконгу. Тоді, 30 січня, вона опублікувала твіт, висловлюючи своє занепокоєння стосовно підвищення рівня ксенофобії у соцмережах: «I am concerned about the growing number of reports of racism and stigmatizing comments on social media directed to people of Chinese and Asian descent related to #2019nCOV #coronavirus ... Racism, discrimination and stigmatizing language are unacceptable and very hurtful. These actions create a divide of #UsVsThem. Canada is a country built on the deep-rooted values of respect, diversity and inclusion». Більшість громадян Канади була обурена поведінкою головного лікаря, який, за їхніми свідченнями, замість вирішення нагальних питань з охорони здоров'я пропагує дотримання норм політкоректності.

Крім того, коментатори оцінили цей пост як доволі образливий, адже він у непрямий спосіб звинувачує канадців у расизмі, який їм не притаманний. Між тим, як показало дослідження, 14 % коментарів до цього допису все ж таки виявилися дискримінаційними: «Canada was not built on diversity. Diversity will destroy it though», «Stop lecturing Canadians about their own country. These are not deep rooted values... Something you would know if you actually grew up in this country», «It's silly to go on pretending that under the skin we are brothers» та «If China wants us to stop spreading stigma maybe China should stop spreading diseases. We want Japanese and Koreans. We're not racist - Chinese are just terrible humans». Як бачимо, наведені висловлювання містили образливі ярлики на позначення представників іноетнічної групи.

Отже, можемо зазначити, що сьогодні, в еру глобалізації, питання раси та національності все ще посідають важливе місце. Так, будь-яка діяльність або твердження іммігранта можуть піддаватися підозрам щодо фаворитизму по відношенню до країни народження, певного народу або етносу тощо.

Табл. 1. Кількісні результати дослідження

Висновки

Під час пандемії коронавірусу вербальна кіберагресія, на жаль, стала поширеною реалією сьогодення. Як показало дослідження, вона виявляє себе в різних формах (від негативної стереотипізації, що актуалізує архаїчну опозицію Ми/Вони, до дискримінаційних оцінок та ксенофобних закликів), налаштовуючи різні національні групи одна проти одної. І хоча рівень інтолерантності населення англомовних країн не перевищує 50 %, побоювання вихідців з Китаю є абсолютно справедливими, адже за останні три місяці було нараховано більше десятка випадків, коли ксенофобна агресія набувала реального характеру і спричиняла зіткнення між представниками різних національностей.

Зараз людство переживає лише першу хвилю пандемії. Можемо припустити, що отримані нами дані - це свідчення початку масової дискримінації. Чим вищим буде рівень зараження, чим активніше розгорнеться економічна криза, тим сильнішою буде ненависть до мешканців з країни-осередка коронавірусу. Саме тому подальший моніторинг онлайн-токсичності дискурсу пандемії є дуже важливим - як для розуміння причин та інформприводів агресії, так і для боротьби з нею.

Список використаних джерел

1. Бутиріна М.В. Ксенофобський дискурс: причини, масштаб, наслідки та уроки для медіа. Права людини та мас-медіа в Україні: Збірник конспектів лекцій/ Авт. кол. за ред. І. Виртосу, К. Шендеровського. Київ : Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. 2018. 260 с.

2. Кузнецова О. Видова характеристика ксенофобії в мас-медіа України. Вісник Львів. універ. Сер. «Журналістика». 2012. Вип. 33. С. 134-145.

3. Мельничук І.А. Деякі аспекти проблеми толерантності в сучасних українських ЗМІ. Вісник Житомирського державного університету. Філософські науки. 2008. Вип 40. С. 19-25.

4. Погорецький В. Ксенофобія в Україні - міф чи реальність? URL: http://zolotapektoral.te.ua/ ksenofobiya-v-ukrajini-mif-chy-realnist (дата звернення: 22.04.2020).

5. World Migration Report 2020. IOM, Geneva. URL:https: //publications.iom.int/system/files/pdf/wmr_2020.pdf (дата зверн.: 22.04.2020).

6. World Values Survey. URL: http://www.worldvaluessurvey.org/wvs.jsp (дата звернення: 22.04.2020).

7. Gagliardone I., Gal D., Alves T., Martinez G. Countering Online Hate Speech. UNESCO series on Internet freedom. Paris : UNESCO Publishing, 2015.

8. Meza R., Vincze H. O., Mogos A. Targets of Online Hate Speech in Context. A Comparative Digital Social Science Analysis of Comments on Public Facebook Pages from Romania and Hungary. East European Journal of Society and Politics. 2018. Vol. 4. Issue 4. P. 26-50. DOI: 10.17356/ieejsp.v4i4.503.

9. Rising levels of hate speech & online toxicity during this time of crisis. URL: https://l1ght.com/ Toxicity_during_coronavirus_Report-L1ght.pdf. (дата звернення: 22.04.2020).

Abstract

COVID-19 vs Globalization: how ethnic Chinese became victims of verbal cyber aggression

Vovkoboi A., Butyrina M.

This article deals with the phenomenon of verbal cyber aggression that occurred due to the COVID-19 pandemic. Presently, Chinese immigrants all over the world are being mistreated and blamed for the spread of the new coronavirus. Social media platforms are filled with the racist posts encouraging various forms of discrimination. Therefore, the investigation of the online toxicity levels is a highly topical issue, especially in the USA, the United Kingdom and Canada, which are English-speaking countries with the highest rates of total confirmed COVID-19 cases.

More than 2000 comments on the twits of D. Trump, B. Johnson and J. Trudeau were obtained by using the content analysis method. By applying the descriptive and comparative methods the specific aspects of the racist expressions were considered.

Within the analyzed examples, the levels of toxicity were found to vary from 4 % (UK) to 13 % (CAN) and to 48 % (USA). Even though these levels seem to be below the average, the tendencies of their growth are quite alarming.

The study novelty lies in the analysis of the present-day racism outburst and means of its spread. Practical significance of this study implies a possibility of usage of its findings for further research and analysis - both theoretical and practical.

Keywords: cyber aggression; xenophobia; political correctness; COVID-19; hate speech.