Данс-журналістика в сучасному комунікаційному просторі: світовий та український досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Данс-журналістика в сучасному комунікаційному просторі: світовий та український досвід

Dance journalism in the modern communication space: world and Ukrainian experience

Aleksieienko O., Hudoshnyk O.

The article deals with the main tendencies of the functioning and development of dance journalism and criticism, as well as the form of their representation in the world and national information space. The urgency of studying of these processes is the rapid changes in the external and Ukrainian information space of the dance culture that influence the development of art studies and dance journalism. The topic was studied using two basic methods - comparison and synchronous method. With the help of these methods, we discovered the common and distinctive features of dance journalism in information spaces. The research has shown that the national information space of dance culture has its own tendencies in dance journalism, different from the world ones. However, despite the tendentious discrepancy in both information spaces, dance journalism communication among people interested in this kind of art is formed successfully, and dance is popularized as a lifestyle, therefore, dance journalism does not require significant changes in its functioning today. Scientific novelty of the publication can be explained by the fact that the features of the functioning of dance journalism in two information spaces were highlighted for the first time.

Today, trends in national dance journalism and critique are not sufficiently explored. The practical significance of the study is that the discussed topic helps to determine the necessary further way of functioning of dance culture in the media, because this kind of culture remains a powerful global business platform for a long time.

Keywords: dance journalism; dance; dance culture; dance magazine; mass media.

Анотація

На основі аналізу зарубіжних та українських ЗМК, що активно висвітлюють сучасну культуру танцю, було визначено основні тенденції функціонування й розвитку журналістики та критики тематичного напрямку, а також форми їх вияву у світовому та національному інформаційному просторі. Розглянуто форми презентації данс-журналістики у неспеціалізованих виданнях, інтернет-ЗМК, на тематичних сайтах.

Ключові слова: dance journalism; танець; танцювальна культура; танцювальний журнал; засоби масової інформації.

Постановка проблеми. Сьогодні танець - це не просто один із видів мистецтва. Сучасна танцювальна індустрія стає могутньою платформою для розвитку бізнесу в цій сфері культури. Являючи собою невербальну форму комунікації, танцювальна культура потребує засобів масової інформації, що популяризуватимуть її в широких аудиторних колах і формуватимуть dance-community - об'єднання людей зі спільними інтересами. Актуальність дослідження цих процесів зумовлена стрімкими змінами інформаційного простору сучасної світової танцювальної культури та критики. Остання сьогодні активно обговорюється в межах дискусій про тематичне наповнення дисциплін «Хореографічна критика» та «Хореологія» в системі підготовки фахівців танцювального мистецтва (про це докл.: [1]). Останнім часом поширеними та узвичаєними стали визначення: танцювальна культура, танцювальна критика, танцювальний журнал/газета (див., наприклад, український танцювальний журнал «Танець в Україні та світі», танцювальна газета «Танці для всіх»). Разом із тим, використання словосполуки «танцювальна журналістика» як терміна, незважаючи на велику кількість аналогічних словотворів (військова, юридична, спортивна, Нова журналістика тощо), не прижилося. Саме тому ми вживаємо англомовний термін dance journalism у частковому українському перекладі (данс- журналістика), ураховуючи його активне використання у світовій науковій та практичній комунікації, а спеціаліста відповідного тематичного профілю називаємо данс-журналіст (пор.: Tanzjournalistin (нім.), Dance Journalist (англ.)), данс-критик.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Традиційні медіарецепції культури танцю не виходили за поле знаних форм культурологічних презентацій та журналістських жанрів (історія танцю, критичні есеї, біографічні портрети, репортажі, ревю) (див. наприклад [2; 3]). Водночас формування нових танцювальних напрямків вимагало більш ускладнених форм їх аналізу:

з'являються академічні наукові видання (рецензований журнал міждисциплінарних досліджень The Dance Research Journal (DRJ) при Кембриджському університеті), об'єднання (Асоціація досліджень танцю (DSA)), модерна філософія танцю ставить перед критикою нові завдання. Серед базових її положень виокремимо такі напрямки наукових пошуків. Аналітичне представлення руху як первинного соціального тексту («тіло як текст») [4, р. 57]) у межах тілесної культури і перформансу [5] доповнюється розумінням танцю як транслятора певних смислів та різних семантичних полікодів ідентифікації [6]: етнічної, тендерної [7; 8], соціальної [5]. Цей семіотичний знаковий аспект ускладнюється суто інформаційним контентом «прочитання» культурного тексту. Розуміння танцю як культурного знаку (на цьому наголошує хореологія) у масовій свідомості й у професійній спільноті робить данс-критику та данс- журналістику не тільки запитаними, але й високовідповідальними. «Бути мистецтвом означає називатися мистецтвом», - узагальнює виклики і значення сучасної танцювальної критики дослідник Ларрі Лавендер [9]. А. Камінські, данс-журналіст видання Tanzraum Berlin, акцентує увагу на відсутності професіоналізму в сучасній данс-журналістиці: «танцювальна публіцистика прекрасно виходить і без журналістів» (цит. за: [10]). Вихід він бачить у встановленні діалогу між професійними журналістами та хореографами для відпрацювання спільного вокабуляра й «модусу споглядання».

Мета статті - дослідити основні тенденції розвитку данс-журналістики в сучасному зарубіжному та українському інформаційному просторі.

Об'єкт дослідження - зарубіжні та українські інтернет-ЗМІ, що не є спеціалізованими виданнями чи сайтами, але активно висвітлюють сферу танцювального мистецтва, зокрема The New York Times, The New Yorker, The Washington post, а також популярні сайти (рейтингові у пошукових системах), які охоплюють більшу частину танцювальних стилів та є повноцінними засобами масової інформації. Тобто, можуть мати визначення як «універсальні». Для дослідження також були обрані американські танцювальні журнали (Dance Magazine, Pointe, Dance Spirit, Dance Teacher), сторінки і акаунти відповідної тематики у соціальних мережах, зокрема в Instagram (@dbookbydash, @danceon, @dancemagazine, @danceenthusiast, @udance).

Методи дослідження. Під час дослідження було використано два основні методи: порівняння - виявлення спільних і відмінних рис у розумінні данс-журналістики у світовому та національному інформаційному просторі; описовий - на прикладі видань танцювальної тематики презентовано різні варіанти журналістських практик у зарубіжному та українському інформаційному просторі.

1. Результати і обговорення

Сьогодні зарубіжний та український інформаційний простір у сфері танцювального мистецтва реалізують різні моделі данс-журналістики. Українські інформаційні ресурси функціонують як частина культурологічного простору або ж у контексті менеджменту й організації бізнесу.

Зарубіжна данс-журналістика представлена такими напрямками:

1. Створення й функціонування спеціалізованих видань танцювальної тематики та їх аналогів в мережі Інтернет. Зарубіжні інформаційні ресурси танцювального напрямку представлені як друковані ЗМІ, онлайн версії та окремі сайти, що стали повноцінними ресурсами інформації в цій сфері.

Серед основних американських танцювальних журналів можна виокремити Dance magazine, Dance Spirit, Pointe, Dance Teacher тощо. Журнали мають одного віце-президента та спільне видавництво групи Amy Cogan, орієнтовані як на професіоналів у сфері хореографічного мистецтва, так і на людей, яких просто цікавить світ танцю. Видання Dance magazine існує на ринку преси з 1927 р., що є одним із вагомих показників тривалого існування і розвитку данс- журналістики.

Зазначені журнали не мають електронних аналогів з вільним доступом в мережі, тому інформацію про них можна знайти на відповідних сайтах, що вирізняються схожим інтерфейсом та великою часткою інтерактиву (розіграші, онлайн-тести, опитування, конкурси тощо). Серед спільних ознак таких ресурсів - значна кількість тематичної реклами, рубрикація й зорієнтованість контенту на широку аудиторію. Зокрема, рекламу одного й того самого бренду Capezio можна знайти на сайтах Dance magazine, Dance spirit, Dance Teacher тощо. Обов'язковими рубриками в усіх досліджених ресурсах є News, Viral Videos, Dance Trending, Health & Body, Careee Advice. Зорієнтованість контенту на широку аудиторію виявляється в можливості знайти інформацію про всі стилі танцю, від балету до денсхолу, а також про світові кастинги та змагання для початківців і професійних танцівників.

Окрему ланку електронних ЗМІ утворюють сайти, що позиціонують себе як танцювальні блоги. 4dancers.org - проект, що виник як невеличкий блог без наміру перетворення на великий інформаційний ресурс. Основна відмінність від інших сайтів полягає в розвитку партнерських стосунків з провідними засобами масової інформації, зокрема з Huffington Post (розділ Dance), Ovation TV, сайтом Dance Advantage тощо.

Слід зазначити, що, як правило, посаду головного редактора данс-журналу займають не просто танцівники з великим досвідом роботи, а кваліфіковані журналісти. Так, Дженніфер Шталь (Jennifer Stahl), головний редактор Dance Magazine, є бакалавром журналістики і хореографічного мистецтва, так само, як і Маргарет Фюрер (Margaret Fьhrer), головний редактор Dance Spirit, що була не тільки професійною балериною, але й магістром у галузі журналістики (зокрема, критики і культурознавства). Емі Брандт (Amy Brandt), головний редактор Pointe, отримала диплом бакалавра в галузі англійської та світової літератури, але її досвід роботи в балеті надав можливість не просто танцювати, а й писати про цей вид мистецтва.

2. Постійні рубрики Dance в інформаційних ресурсах загального тематичного спрямування. Жанри: новини, ревю, огляди, авторські колонки. The New York Times виокремлює матеріали щодо танцювального світу в спеціальну рубрику Dance, розміщену у розділі Arts. Також за тегом Dance можна знайти матеріали, що стосуються відповідно данс-культури у The New Yorker. The Washington Post у розділі Arts & Entertainment має рубрику Theather and Dance тощо.

Варто зауважити, що в інтернет-ЗМІ, які не належать до тематично універсальних, також можна знайти рубрику, присвячену виключно танцювальному мистецтву. The Village Voice (нью-йоркський тижневик, що висвітлює переважно події культурного життя найбільшого міста США) містить розділ Culture із окремою рубрикою Dance. Оскільки ресурс охоплює новини, звіти, рецензії, що стосуються мистецького світу, то, відповідно, у розглянутій рубриці містяться всі вищезгадані матеріали танцювальної тематики.

3. Танцювальна критика (данс-критика).

Більшість матеріалів, опублікованих в американських ресурсах данс-культури, як тематично універсальних, так і окремо на сайтах танцювальної тематики, належать до цього напрямку. Зокрема, The New York Times у рубриці Dance містить критичні статті щодо танцювальних вистав, перформансів тощо. Крім того, проблемні питання танцювальної критики та данс-журналістики розглядають у рубриці Opinion видання The New York Times («Criticism Is Integral to Dance», 07.05.2012)), як-то: недостатня кількість фахівців, недоліки системи освіти для підготовки танцювальних критиків тощо. Проблему нестачі кваліфікованих кадрів для роботи в медіа, відсутності критики та аналізу танцю як виду мистецтва обговорювали на ресурсі Burlington free press («Dance journalism in the 21st century» [11]).

4. Створення проектів та організацій, що активно підтримують розвиток данс-журналістики та можливість працевлаштування у цій сфері. На американських ресурсах пошуку роботи можна знайти вакансію танцювального критика: сайт Glassdoor (https://www.glassdoor.com/index.htm) 18 квітня 2019 р. розмістив інформацію про вакансію критика в газеті The New York Times.

У 2018 р. у Вашингтоні було засновано Проект данс-журналістики Dance Metro DC 2018, що основним своїм завданням вважає розвиток практичних умінь для написання журналістських матеріалів. Учасників проекту запрошують на місцеві вистави, вчать писати рецензії, після участі в програмі кращим фахівцям пропонують можливість працевлаштування на веб-сайті Dance Metro DC.

В Україні танцювальну культуру активно підтримують професійні танцівники, створюючи он-лайн організації та проекти, а також завдяки власним блогам у соціальних мережах. Наприклад, Udance.com, національний танцювальний портал, подібно американським сайтам, спрямовує свою діяльність на надання необхідної та актуальної інформації з танцювального світу, залучення професіоналів і початківців до танцювального бізнесу за допомогою різних змагань, конкурсів та майстер-класів. Однак, на відміну від досліджуваних зарубіжних сайтів, функція інформування на цьому ресурсі є провідною. Сайт поступово перетворюється на своєрідну «довідку» (контактні дані студій, танцювальних шкіл, змагань, афіші вистав і фестивалів, а також адреси магазинів одягу та аксесуарів); частка матеріалів з корисними порадами (зокрема, що вдягти на тренування, правила харчування для танцівника, секрети успіху від найвідоміших хореографів) є значно меншою. Головним редактором дослідженого порталу є О. Скиба, засновник однієї з найбільших київських студій Myway та організатор багатьох фестивалів-проектів і змагань в Україні, що об'єднують представників і поціновувачів різних сучасних стилів (Adrenaline Fest, Zaruba, Feel the beat Dance Festival тощо).

Потужним джерелом інформації зі світу танців у національному просторі є блоги танцівників, створені як акаунти в соціальних мережах. Так, українська танцівниця Дар'я Кротова створила сторінку @dbookbydash в Instagram і Telegram, в якій містяться інтерв'ю з відомими танцівниками, афіші змагань, івенти та кастинги, фото- і відеозвіти, огляди вистав, тобто, інформація про український і навіть зарубіжний світ танцю.

Слід зазначити, що в Україні не існує такої журналістської спеціалізації, як данс-критик. Критичні матеріали відповідної тематики здебільшого створюють, знову ж таки, професійні танцівники, що активно ведуть свої блоги, оцінюючи сучасні постановки та тенденції данс- культури (наприклад, вище згадана сторінка @dbookbydash містить огляд відеоперформансу української танцівниці Марії Коростельової, що стала переможцем Dance on Film Festival (США) у номінації Best Story/Message).

Висновки

Стрімкий розвиток танцювальної культури і популяризація її в сучасному медійному просторі дають можливість визначити основні тенденції функціонування данс-журналістики та критики: діяльність ЗМІ, із широким полем тематично відповідних журналістських жанрів, та спільнот, основна місія яких полягає у формуванні філософії танцю в широкої аудиторії. Для національного інформаційного простору основним засобом презентації танцювальної культури є онлайн-ресурси, як сайти з лінійним принципом інформування (подібно до американських), так і блоги професійних танцівників, створені в соціальних мережах (Instagram і Telegram).

Незважаючи на тенденційну невідповідність, в обох інформаційних просторах дансжурналістика продовжує цілком успішно виконувати найважливіше завдання - сприяти комунікації людей, зацікавлених у цьому виді мистецтва, популяризувати танець як стиль життя.

Список використаних джерел

танцювальний мистецтво журналістика

1. Чепалов О.І. Хореологія як наука: культурологічні та мистецтвознавчі аспекти. Танцювальні студії. 2018. №1. С. 16-27. DOI: https://doi.Org/10.31866/2616-7646.1.2018.140392

2. Daly A. Critical Gestures: Writings on Dance and Culture. Middletown: Wesleyan University Press, 2002. 378 р.

3. Theodores D. First we take Manhattan: four American women and the New York School of Dance Criticism. New York, London : Routledge, 1996. 173 р.

4. Desmond J. C. (1993). Embodying Difference: Issues in Dance and Cultural Studies. Cultural Critique. Vol. Issue33. Р. 33-63. DOI: 10.2307/1354455.

5. Helen T. The Body in Culture: Before the Body Project. In: Helen T. The Body, Dance and Cultural Theory. Macmillan International Higher Education, 2003. 272 p.

6. Bresnahan A. The Philosophy of Dance. URL: https://plato.stanford.edu/entries/dance/(дата звернення: 24.04.2019).

7. VII. Clare Croft (2014) Feminist Dance Criticism and Ballet. Dance Chronicle. Vol. 37. Issue 2. P. 195-217. DOI:1080/01472526.2014.915455 .

8. McRobbie A. (1991) Dance Narratives and Fantasies of Achievement. In: Feminism and Youth Culture. Youth Questions. Palgrave, London. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-21168-5_7.

9. Lavender L. Post-Historical Dance Criticism. Dance Research Journal. Vol. 32. No. 2. P. 88-107. DOI: https://doi.org/10.2307/1477982.

10. Kaminski A. The Angst vor der Technik. Tanzraum Berlin. 2014. № 1-2. URL:

11. http://www.tanzraumberlin.de/editor/magazin/upload/tanzraum1-2_2014_web_neu.pdf/ Переклад:

12. https://www.goethe.de/ins/ru/ru/kul/mag/20679298.html?forceDesktop=1 (дата звернення: 28.04.2019).

13. Opinion: Dance journalism in the 21st century. URL: https://www.burlingtonfreepress.com/story/opinion/my- turn/2018/03/30/dance-journalism-st-century/33330997 (дата звернення: 5.05.2019).

Размещено на Allbest.ru