Скринкастинг як інструмент комп'ютерно-опосередкованих комунікацій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Скринкастинг як інструмент комп'ютерно-опосередкованих комунікацій

Гудошник О.В., к. філол. н. доцент

Устиченко О.Р., студентка

Анотація

Досліджено можливості технології скринкастингу та особливості її застосування в кожній із розглянутих сфер діяльності: освіта, історіографія, комунікація, мистецтво. Описано та проаналізовано основні групи факторів, що впливають на ефективність використання скринкастингу.

Ключові слова: скринкастинг; скринкаст; екранне відео; веб-історія; десктоп-фільм; скринлайф.

Annotation

This article discusses the value, capabilities of screencasting technology, and focuses on the value and benefits of its usage in each of the following areas: communication, cinema, education.

In the process of study two main methods were used: comparative method allowed to find common and distinct features of screencasting usage in one direction; descriptive method provided presentation of the features of practical application of technology in each of the examples.

The research showed that screencasting is a more advanced form of communication than the text because of its greater content and speed of information transfer. In the process of research in each of the areas of technology usage, the advantages and disadvantages of screencasting were discovered.

The scientific novelty of the publication is a large-scale analysis of the use of screencasting in different fields. The practical significance of the article can be explained by the detailed analysis of the application of screencasting as a separate type of computer-mediated communication in such areas as cinema, communication and education.

Keywords: screencasting; screencast; screen video; web history; desktop movie; screenlife.

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Перший запис дій на екрані з'явився у 1993 р. разом з програмним забезпеченням для створення скринкастів у продукті ScreenCam від компанії Lotus. Інтерес до технології активізувався нерівномірно і залежав від «проривів» у різних напрямках розвитку комп'ютерно-опосередкованих дискурсів: у навчальній практиці закордонних вишів, у кінематографі та веб-історіографії. Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами інформаційного простору та необхідністю глибшого вивчення можливостей використання технологій. Так, карантин у березні-травні 2020 р. зробив скринкаст вельми популярним: технологія активно застосовувалася в інформаційних програмах, як у щоденних новинних, так і у підсумкових недільних; соціальній рекламі («Залишайся вдома»); розважальних шоу («Голос України. Фінал» від 26.04.2020).

Мета статті - дослідити особливості застосування технології скринкастингу в кожній із розглянутих сфер діяльності.

Об'єкт дослідження. Скринкаст-лекції з програмування на каналах Programming Knowledge та Google Chrome Developers на YouTube, скринкаст-відео Google and the Politics of Tabs на основі скриншотів веб-архіву Wayback Machine, випуски новин «Вікна-новини» (телеканал СТБ); розважальна рубрика програми «Ранок у великому місті» з Тетяною Бродською (телеканал ICTV), що містять елементи скринкастів.

Методи дослідження. Під час дослідження було використано два основних методи: порівняльний - пошук спільних та відмінних рис використання скринкастингу в рамках одного напрямку; описовий - презентація особливостей практичного застосування технології у кожному з наведених прикладів. Метод аналізу додатково використовувся при компаративному співставленні ефектів скринкастингу.

Скринкастинг в освіті

Найдосліджуваніша сфера використання технології: узагальнені базові характеристики освітянських можливостей скринкасту у вищій школі (див., наприклад: [1]), розроблені покрокові методики роботи у screencasting-режимі [2]. Ми зосередилися на практичних наукових розвідках, що унаочнюють досвід використання технології у трьох основних напрямах:

Створення скринкаст-лекцій

Дослідження освітніх можливостей технології скринкастингу, проведені в Стірлінгському університеті в Шотландії [3], Школі дизайнерської освіти у Хайфі [4] та Дублінському інституті технологій [5], полягали у вдалій інтеграції в навчальну програму окремих курсів скринкаст-лекцій. Загальними для усіх досліджень перевагами технології дослідники вважають: гнучкість формату, індивідуалізацію навчання, наочність і зрозумілість подання; можливість подання матеріалу з допомогою найзрозумілішої для сучасного студента мови - мови гаджетів. Основні недоліки скринкастингу, на думку учасників експериментів: відсутність можливості задати додаткові питання та ізольованість від викладача та колективу. З цього можна зробити висновок, що скринкасти можуть бути корисним доповненням до основного курсу навчального матеріалу, однак не можуть замінити лекції віч-на-віч.

Підхід «Students teaching students»

Демонстрація скринкастів своїх наукових досягнень та обговорення відео під час занять можуть сприяти глибшому пропрацюванню навчального матеріалу. Коментарі, що надають однолітки, роблять роботу більш значущою для студента - це підвищує рівень мотивації учнів. Все це демонструють дослідження, проведені серед студентів Університету Болла в США [6]. Підхід «students teaching students» сприяє росту залученості студентів до навчального процесу та підвищенню їх вмотивованості. Однак такий формат вимагає обов'язкового контролю вчителя та попередньої перевірки скринкастів, він підходить для невеликих академічних груп та класів.

Veedback - слово утворене від поєднання слів video (з англ. - відео) та feedback (з англ. - зворотний зв'язок, відгук). Дослідники з Віргінського університету [7], Державного університету в Анкарі (Ankara Yildirim Beyazit University) [8] та Національного університету Колумбії [9] після впровадження зворотного зв'язку між викладачами і студентами у вигляді скринкастів виявили такі основні переваги методу: велика кількість різноманітних інструментів для якісної візуалізації; більш чіткі відгуки, усунення плутанини і непорозумінь; відчуття співпраці, діалогічність у спілкуванні студента з викладачем; гнучкість формату і легкість доступу до скринкастів; яскрава емоційна реакція та ріст мотивації; передача інтонації, жестів та інших емоційних маркерів, що допомагають студентам краще порозумітись з вчителем.

Скринкастинг як інструмент веб-історії

Веб-історія - це літопис мережі Інтернет, що відображається в історіях редакційних змін окремих веб-сторінок. Архів скриншотів однієї сторінки може розказати історію, що виходить за межі веб-простору та стосується різних сфер людського життя: культурної, політичної, соціальної тощо. Найбільший з існуючих на сьогодні сервіс веб-архівації - Wayback Machine містить більш ніж 406 більйонів онлайн-сторінок, збережених у вигляді скриншотів. Для того, щоб дізнатись історію сайта з моменту заснування до сьогодні, потрібно ввести в пошукову стрічку його адресу. Якщо знімки сайту містяться в системі - то в результатах пошуку користувач отримує календар змін, таймлайн зі змінами, що сортуються за масштабом та, власне, знімки сайта.

Однак веб-архів - це лише ресурс, і використання його в рамках історіографії недостатньо вивчене: не існує теорії та методології веб-історії. Дослідник скринкастингу для творення веб-історії Р. Роджерс [10] вважає технологію першим кроком до розвитку цієї гілки історичної науки, що забезпечить ретроспективний погляд на будь-яке явище чи поняття, що існує чи існувало у веб-просторі.

технологія скринкастинг освіта комунікація мистецтво

Скринкастинг як медійна технологія

Засновник терміну «скринкастинг», Джон Уделл, журналіст і програміст, часто листувався зі своїми колегами у IT-сфері з допомогою невеликих екранних відео [9]. У статтях для авторської колонки на сайті журналу InfoWorld Д. Уделл ділився з читачами думками про те, що скринкастинг може бути також і засобом взаємодії розробників та користувачів програмного забезпечення. Користувачі месенджерів та соціальних мереж також можуть обмінюватись досвідом за допомогою коротких екранних відео. Це спосіб поділитись своєю «ментальною мапою», адже знання, звички, навички, навіть набуті рефлекси, можуть формуватися не лише в рамках професійної діяльності, але й у повсякденних справах, таких як, наприклад, обробка фото у мобільному додатку чи оформлення «розповіді» для Instagram. Користувачі можуть створювати і розважальні відео, які викликатимуть яскраву емоційну реакцію, наприклад, відеомеми, та ділитись ними у соціальних мережах, месенджерах.

Зображення буденного життя з допомогою скринкастів стало справжньою знахідкою для митців кіно. Прем'єра першого десктоп-фільму «Історія Коллінгзвуда» (реж. Майкл Констанза) на великому екрані відбулась у 2002 р. Десктоп-кіно розширювало свої можливості разом з технічним прогресом - ноутбуки ставали легшими, Інтернет - швидшим, зйомка вебкамери - чіткішою та якіснішою, життя - дедалі більш диджиталізованим. Справжнім проривом в рамках жанру, з точки зору критики, стали два фільми - «Профіль» (реж. Тімур Бекмамбетов, 2018) та «Пошук» (реж. Аніш Чаганті, 2018).

Десктоп як інструмент кіно постійно знаходиться на межі своїх можливостей - він обмежений у жанровому та технічному аспектах, адже може описувати лише буденну реальність (неможливо включити елемент фантастики) та використовує ті технології, з якими знайомий глядач, отже дуже швидко втратив здатність дивувати аудиторію. Однак, скринкастинг успішно перетворюється зі згасаючого жанру кіно на інструмент комунікації, особливо яскраво це видно зараз, коли через карантин в світовому інформаційному просторі відбуваються разючі зміни. Скринкастинг стає інструментом, що здатен замінити традиційні канали обміну інформації без втрати якості та підвищити інтерес аудиторії новизною формату. Все більш популярними стають онлайн-конференції у прямих ефірах на телебаченні та новинні сюжети «з дому» («Факти тижня» на ICTV), соціальна реклама (проєкт «#ЗалишайсяВдома» від Укрінформ), прямі ефіри відомих особистостей, блогерів у соціальних мережах (останній випуск Instagram-шоу «Прямий карантин» блогерки Анастасії Івлеєвої набрав рекордну кількість одночасних переглядів - 560 тис. глядачів).

Результати й обговорення

Скринкастинг у сфері освіти. Скринкастинг найчастіше використовують для створення лекцій з предметів, що стосуються комп'ютерних технологій: програмування, вебдизайн, обробка фотографій, монтаж відео. Один з найпопулярніших каналів для навчання програмуванню на YouTube - ProgrammingKnowledge - нараховує 1,13 млн фоловерів, використовує виключно відео, створені з допомогою технології скринкастингу. На каналі можна знайти плейлисти лекцій з програмування різних рівнів складності - від лекцій про ОС Android до професійних навчальних програм з Java, Python і C ++. Тривалість відео варіюється: від 10-15-хвилинних роликів, що складають частини курсів для початківців, до кількагодинних професійних лекцій, таким чином ритм навчання підлаштовується під аудиторію. Автор лекцій супроводжує кожну свою дію на екрані детальними поясненнями, передаючи глядачеві доступ до ментальної мапи своїх знань та навичок. Деякі нові або складні для розуміння поняття лектор пояснює окремо, використовуючи скриншоти та «оживлені» презентації, відхиляючись від основної теми лекції - так знання кластеризуються навколо теми вивчення, збережену таким чином інформацію легше запам'ятати та використати на практиці. Перевагою цього каналу є його доступність - абсолютно кожен зацікавлений користувач може знайти відео у вільному доступі та переглянути його з будь-якого гаджета у зручний час.

Недоліком відеолекцій каналу є їх монотонність, адже у скринкастах демонструється достатньо одноманітний процес створення програмного коду, відсутні візуальні елементи, що давали б глядачеві відпочити від зображення суцільного дрібного тексту коду. Також важливим елементом будь-якої відеолекції, зокрема і скринкасту, є присутність автора: не лише аудіосупровід записаний його голосом, але і візуальні елементи. Це можуть бути вставлені елементи стендапу на повний екран, або невеликий відеосупровід у кутку екрана, глядачеві важливо відчувати діалогічність (в цьому випадку ілюзію). Наприклад, у скринкаст- лекціях, присвячених програмуванню, від компанії Google на офіційному каналі Google Chrome Developers на YouTube гармонійно поєднані стендапи лекторів та елементи скринкастів. Багато уваги приділено візуальній складовій: усі схеми та зображення кольорові, кольори поєднані гармонійно, лектори у стендапах посміхаються та жестикулюють. Це сприяє позитивному емоційному сприйняттю матеріалу, створенню відповідної атмосфери. До психологічних факторів додаються і технічні: висока роздільна здатність картинки та якісний голосовий і музичний супровід.

Скринкастинг як інструмент вебісторп. Архів скриншотів однієї сторінки може розповісти історію, що виходить за межі веб-простору та стосується різних сфер людського життя. Наприклад, відео створене з ініціативи фонду Govcom.org та презентоване Р. Роджерсом на Конференції виборчого циклу в Університеті Массачусетса-Амхерста в 2009 р. в Амстердамі. Відео показує історію змін інтерфейсу головної сторінки Google з 1998 по 2007 рр. Від початку головна сторінка містила каталог з рекомендаціями Google Documentaries, що складався з 14 основних та двох додаткових тематичних категорій. Отже, користувач міг обрати категорію, що його цікавить та перейти до відібраного контенту, що стосується цієї теми. Початкова версія головної сторінки системи нагадувала сторінку зі змістом у журналі. Однак за період 1998-2007 рр. дизайн Google змінювався, залишаючи основні елементи, такі як пошукова стрічка та кольоровий логотип компанії. Поступово Documentaries змістився з головної сторінки та перейшов під кнопку «більше», а згодом - під кнопку «ще більше». Щоб знайти каталог категорій у 2007 р. треба було спеціально шукати його з допомогою запиту в пошуковій стрічці.

Зараз Google Documentaries - це елемент історії, про який більшість користувачів сервісу не пам'ятає або не знає. Цей факт свідчить про те, що сервіс Google істотно змінився, перестав бути схожим на бібліотечний, адже змінився підхід до пошуку інформації. Зараз інтерфейс пошукової системи виглядає мінімалістично - користувачі більше не потребують рекомендацій та підбору контенту, швидше і зручніше написати чи проговорити запит, процес пошуку інформації спростився та став більш автоматизованим. Таким чином історія однієї сторінки відображає історію зміни відношення до процесу пошуку інформації, його автоматизації та розширення веб-простору.

Скринкастинг є інструментом відображення явищ, інформація про які є лише в онлайн-просторі, чим часто користуються журналісти. Так, постійна рубрика ведучої Тетяни Бродської в ранковій програмі «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV присвячена особистому життю зірок шоу-бізнесу, подробиці якого висвітлюються через сторінки відомих особистостей у соціальних мережах. Невеликі сюжети, тривалістю до п'яти хвилин, складаються зі стендапів та скринкастів усіх публікацій у веб- просторі, що мають відношення до теми обговорення - найчастіше це визначні події в житті зірок. Якщо класична зйомка події - засіб відображення реальності, то зйомка екрану - засіб відображення того, що відбувається у паралельній, віртуальній реальності. Світ комп'ютерно- опосередкованих технологій настільки розширив свій вплив, що має право бути відокремленим, він взаємодіє з основною реальністю як окремий інформаційний простір, що може відрізнятись.

Загострення світової епідеміологічної ситуації, пов'язане із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, на початку березня 2020 р. набуло характеру пандемії. Через загрозу здоров'ю та життю населення більшості країн світу запроваджено глобальний карантин, адже самоізоляція вважається найефективнішим способом запобігання поширенню захворювання. Це, як виявилось, стало рушієм розвитку усіх видів комп'ютерно-опосередкованих комунікацій, зокрема і скринкастингу. Цей процес можна спостерігати на прикладі професійної діяльності журналістів. Перший повноцінний репортаж, повністю побудований на скринкаст-технології, ми зафіксували у випуску «Вікна-новини» від 19.03.2020: у сюжеті «Життя в обсервації» йшлося про самоізоляцію журналіста каналу СТБ Бориса Сачалка, який нещодавно повернувся в Україну з відрядження до Нідерландів. Переважну частину репортажу складають скринкасти сеансів відеозв'язку героя з членами його родини, з якими він вимушений припинити особистий контакт на 2-тижневий період. У цьому випадку наведення екранних відео є найбільш доречним способом передачі інформації, адже найбільш наочно відображає реальність. Реальність на час карантину в країні частково переходить у віртуальний простір, разом з тим скринкастинг з розряду інструмента зображення дій на екрані виокремлюється у новий вид комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Скринкаст - місткіший та швидший за текст та фото спосіб передачі інформації, адже містить велику кількість візуальних та знаків та звукових сигналів, що зчитуються миттєво в кожному кадрі. Однак, скринкаст менш досконалий за якісний відеозв'язок, адже не підтримує постійного зв'язку в режимі онлайн, через що в комунікативному просторі з'являються недоречні смисли, викликані затримкою отримання інформації.

Висновки

За майже два десятиліття свого існування скринкастинг став частиною таких сфер діяльності як освіта, мистецтво, історіографія, журналістика, набув характерних рис та особливостей у кожному з напрямів. Успішне використання скринкастингу на практиці дозволяє зробити висновок, що технологія є повноцінним самостійним напрямом розвитку комп'ютерно-опосередкованих комунікацій і, попри велике коло проблемних питань (генерування нових сенсів, трендовість і можливість швидкого забуття та ін.), має перспективу на розширення поля її застосування.

Список використаних джерел

1. The Use of Screencasting in Higher Education: A Case Study J. Abdija, T. Ahmad, M.S. Nordin (eds.). Singapore: Partridge Publishing, 2018. 116 р.

2. Ruffini М. Screencasting to Engage Learning.

3. Winterbottom S. Virtual lecturing: Delivering lectures using screencasting and podcasting technology. Planet. 2007. Vol. 18. Issue 1. P. 6-8.

4. Ghilay Y. Math Courses in Higher Education: Improving Learning by Screencast Technology. GSTF Journal on Education. 2017. Vol. 4. No. 2.

5. Kinsella G.K., Mahon C. & Lillis S. Using pre-lecture activities to enhance learner engagement in a large group setting. Active Learning in Higher Education. 2017. Vol. 18. No. 3. Р. 231-242.

6. Shafer K.G. The proof is in the screencast. Contemporary Issues in Technology and Teacher Education. 2010. Vol 10. No. 4. Р. 383-410.

7. Cunningham K.J. (Student perceptions and use of technology-mediated text and screencast feedback in ESL writing. Computers and Composition. 2019. Vol. 52. Р. 222-241.

8. Bakla А. An Overview of Screencast Feedback in EFL Writing: Fad or the Future? Conference Paper. International Foreign Language Teaching and Teaching Turkish as a Foreign Language (27-28 April, 2017). Bursa, Turkey.

9. Alvira R. The impact of oral and written feedback on efl writers with the use of screencasts. Profile Issues in Teachers' Professional Development. 2016. Vol. 18. No. 2. Р. 79-92.

10. Rogers R. Doing Web history with the Internet Archive: screencast documentaries. Internet Histories. 2017. Vol. 1. Issue 2. P. 160-172.

11. Udell J. Fast-forward learning with screencasting. InfoWorld. 2005.

Размещено на allbest.ru