Становлення польських криптоісторичних видань у Львові XIX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення польських криптоісторичних видань у Львові XIX ст.

Лазурко Лідія - кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

історичний науковий часопис видання львів

Стаття присвячена вивченню питань становлення та діяльності перших наукових історичних часописів у Львові в XIX ст. Такі видання мали криптоісторичний характер і історія займала лише частину їхнього змісту. Але відслідковування діяльності «Biblioteki Ossolinskich», «Dziennika Literackiego» та «Przewodnika Naukowego i Literackiego» дає підставу говорити про значний вплив цих проектів на творення львівського історіо- графічного середовища, що сформувалося та розпочало активну діяльність у 80-хрр. XIX ст.

Ключові слова: XIXст., Львів, наукова преса, історіографія, криптоісторичні видання.

Abstract

LAZURKO Lidiya - Candidate of Historical Science, Associate Professor of the History of Ukraine Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

THE FORMATION OF POLISH CRYPTO-HISTORICAL PUBLICATIONS IN THE XIX CENTURY LVIV

The article is devoted to the study of issues of the formation and activity of the first scientific historical journals in Lviv in the XIX century. Such editions had a crypto-historical character and history comprised only a part of their content. Tracking the activity of «Biblioteka Ossolihskich», «Dziennik Literacki» and «Przewodnik Naukowy i Literacki» allows us to speak about the significant influence of those projects on the creation of the Lviv historiographic environment that was formed and started its activity in the 1880's.

In the history of the Lviv scientific publications of crypto-historical character, we have identified two periods of existence - 1820-40's and 1860-70's. Each of these two periods had their own characteristics. Their peculiarities were connected with the purpose of creating editions, as well as with external circumstances under which they had to function. Projects in both periods were created with an educational purpose, under the influence of romantic ideas about the objectives of education. There was censorship during the first period in Lviv and it was impossible to talk about national history. In the next decades, the situation changed to such an extent that the Polish his - torical patriotic issues occupied a prominent place on the pages of «Przewodnik Naukowy i Literacki» - a scientific supplement to the governmental Austrian newspaper. Moving from the naive and romantic publications of the first Ossolinski publishing project to the established positivist tradition, the investigations that were published on the pages of Przewodnik Naukowy i Literacki, cryptographic publications laid down traditions and prepared the ground for the creation ofprofessional historical journals in Lviv.

Key words: XIX century, Lviv, scientific publications, historiography, crypto-historical publications.

Постановка проблеми

Постання та розвиток криптоісто- ричної наукової періодики у Львові розпочалося наприкінці 20-х рр. XIX ст. і пов'язаний найперше з ініціативою Й. Оссолінського - створенням осередку збереження національної пам'яті. У 1817 р. граф Юзеф Максиміліан Оссолінський заснував у Львові, у при - міщенні колишнього монастиря сестер ордену кармеліток, при - ватну бібліотеку, фонди якої складали книги з його власної колек - ції та зібрань графів Любомирських, Скарбків, Сапег, а також ін - ших книгозбірень. У 1827 р. на базі бібліотеки було створено поль - ське науково-дослідницьке товариство «Оссолінеум», або «Інститут Оссолінських», чия історія давно стала об'єктом наукового вивчення [5, 2, 21].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значно менше уваги приділялося історії діяльності видавничої трибуни цього наукового закладу - його часопису, який під різними назвами і з деякими перервами видавався у Львові з 1828 до 1869 рр. У 1828-1830 рр. він називався «Czasopism naukowy Ksicgozbioru publicznego imienia Ossolinskich», у 1831-1834 та 1841 рр. - «Cza- sopismo Naukowe od Zakladu Narodowego imienia Ossolinskich», у 1842-1844 та 1847-1848 рр. - «Biblioteka Naukowego Zakladu imienia Ossolinskich», а протягом 1862-1869 рр. діяльність періодичного органу Оссолінеуму провадилася під назвою «Biblioteka Os- solinskich» з підтитулом «historii, literaturze, umiejctnosciom i rze- czom narodowym poswiccone. Poczet nowy». У загальних рисах огляд історичної наукової преси Львова доби автономії здійснив А. Точек [20]. У контексті діяльності Оссолінеуму частково роз - глядалася діяльність його видавничого проекту р озглядалася у криптоісторичних часописів у А. Фішера та М. Гембаровича [5, 2]. Діяльність «Przewodnika Naukowego i Literackiego» вивчав Ю. Клейнер [7].

Мета та завдання дослідження

Як свідчить час написання цих праць та їхня тематика, існує потреба актуалізації вивчення історії цих видавничих проектів з більш сучасних позицій, розглядаючи їх як окремий історіографічний феномен. Відтак завданнями дослідження є з'ясувати умови постання криптоісторичних видань Львова у XIX ст., мотивацію їхнього створення, тематичні зацікавлення, а також особливості та труднощі провадження.

Видавничий проект Оссолінеуму розпочав о. Францішек Сярчинський - перший директор Оссолінеуму, що приступив до своїх обов'язків у листопаді 1827 р. Назагал головним завданням Ф. Сярчинського, згідно з планами М. Оссолінського, було перетворення дорученої йому інституції на науковий заклад, де здійснюється справжній інтелектуальний пошук. У цьому кон - тексті вельми важливим було зорганізувати регулярне функціо - нування наукової трибуни, якою мав стати часопис, орієнтовна- ний на кращі взірці свого часу. Один з перших дослідників твор - чості Ф. Сярчинського Теофіль Еміль Модельський вважав, що прототипом «Czasopisma naukowego...» був часопис чеського Національного музею, який з'явився у 1827 р. і мав назву «Casopis Spolecnosti vlasteneckeho muzea v Cechach» [10, 200].

Відповідно до волі фундатора установи, часопис мав ін - формувати читачів про праці вчених, що були у колекціях за - кладу, поширюючи «світло науки» [11, 1]. Але вже від початку Ф. Сярчинський вирішив не обмежуватися тільки цим і звертався до усіх, «чия письменницька, зазвичай невдячна, праця поєднує різноманітні товариства... чий смак не зіпсутий, хто за - цікавлений пам'яттю про славу предків і мову вітчизни, хто від - чуває насолоду в цій справі», з проханням надавати матеріали для часопису [11, 1]. У намірі редактора було збирати все, що є найкращим і найістотнішим у науковому житті і повідомляти про це, щоби дати уявлення про рівень, на якому перебувають польська наука і культура. Орієнтиром йому слугували кращі взірці тогочасного часописання. Зокрема Ф. Сярчинський цитував французького поета, драматурга і критика Жана Франсуа де ла Арпа, який в наукових часописах вбачав шлях до швидкого поширення наукової інформації.

Від початків своєї діяльності видавничий проект Ф. Сяр- чинського зазнавав неабияких труднощів. Найперше доводилося долати цензурні бар'єри, але найважчим було зацікавити часопи - сом «галицького читача». З цього приводу на тлі традиційних для часопису тем і підбору матеріалів вельми цікавим виглядає доволі гострий нарис Ф. Сярчинського про актуальний стан польської літератури у Галичині [3]. Йшлося у ньому радше про її відсутність та показові у цьому контексті півтори десятки вида - ваних за рік у Львові книг. Ці роздуми, як зазначав автор, були спровоковані розмовою з одним іноземцем - науковцем, що якось запитав Ф. Сярчинського про стан польської літератури в Галичині - провінції, де мешкало біля 4 мільйонів людей. Ф. Сярчинський, проаналізувавши стан освіти, кількість навчальних закладів, бібліотек, газет у Галичині, тобто всього того, що є ба - зою і створює умови для розвитку науки і творчості, прийшов до невтішного висновку про несприятливість місцевого інтелекту - ального клімату. Логіку своїх роздумів автор виклав у вигляді питань-відповідей про поступ літератури у XIX ст. в Галичині, аналізуючи, які жанри найбільш розвинулися, якою є чисель - ність місцевих вчених і письменників, кількість книг, що тут друкуються, а також газет, політичних і наукових видань. Не менш важливим Ф. Сярчинському видавалося й питання про відповідність розвитку польської мови в краї рівню і поширенню народної освіти. Попри невтішність висновків Ф. Сярчинський намагається бути оптимістом, подаючи, зокрема, відкриття ви - щих шкіл, кафедр польської літератури, збільшення кількості середніх шкіл і підвищення їхнього рівня, відкриття Наукової біб - ліотеки ім. Оссолінських, музею Любомирських, тобто всього того, що відбувалося впродовж других двох десятиліть XIX ст. як підготовку, що має сприяти залученню більшої кількості молоді до науки. А аналізуючи тематику, виданих у Галичині книг, переважно поетичного характеру, Ф. Сярчинський трактував це передвісником майбутнього розквіту польської літератури, наводячи образ поезії як ранньої квітки, що віщує розкв іт наук.

Визнаючи убогий стан польської літератури в Галичині то - го часу, автор вважав, що причиною цього також була відсут - ність видавничої інфраструктури: у двох друкарнях Львова у 1827 р. надрукували 16 книг польською мовою невеликими накладами, що робило їх дорогими і мало доступними. А два часописи - «Rocznik Drammatyczny» i «Patnik Lwowski» - закрилися відразу після відкриття. З постійно діючих наприкінці цього де - сятиліття була урядова і, відповідно, фінансована державою «Ga- zeta Lwowska» і додаток до неї - тижневик «Rozmaitosci: pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej». Тоді як у Парижі в той час ви - ходило 179 періодичних видань.

Ф. Сярчинський звертався до друзів (зокрема до А. Росці- шевського) з проханням допомогти у розширенні кола читачів і дуже гостро реагував на зустрічне побажання зробити журнал більш доступним [6, 44]. Для Ф. Сярчинського це означало зни - зити його науковий рівень а, значить, відступитися від заповіту М. Оссолінського. Одним з варіантів порятунку ситуації було звернення до влади Галичини з проханням про державну під - тримку часопису шляхом поширення його, наприклад, у нав - чальних закладах краю. Але з губернаторської канцелярії відпо - віли згодою передплатити один річник лише для свого користу - вання [6, 44]. Спробою порятунку ситуації було й розміщення у тогочасних газетах інформації про зміст номерів часопису та умови його передоплати і отримання, що, однак, не вельми допомагало [4].

Головною проблемою низької популярності видання, як зазначав один з дослідників історії Оссолінеуму А. Фішер, було те, що «часопис виявився занадто серйозний, з огляду на загальний стан освіти суспільства, яке, направду, нічого не читало» [2, 36]. А з висоти уже свого часу А. Фішер взагалі трактував часопис, редагований Ф. Сярчинським, як найкраще польське періодичне видання в тодішній Галичині, особливо цінне нагромад - женими в ньому історичними матеріалами.

Після раптової смерті Ф. Сярчинського (1829) видання кілька разів на короткий час відновлювало свою роботу: у 1831-1834 (ред. К. Слотвінський), 1841-1844 (ред. А. Клодзінський) та 18471848 рр. (ред. В. Поль). Кожного разу найбільшою проблемою видання була відсутність читачів. В інформації про діяльність закладу за 1845 р. А. Клодзінський у контексті виголошення подяк усім, хто долучався до створення часопису (більше десятка осіб), непропорційно малою виглядає кількість його читачів - 50 осіб. Це змушувало редакцію утримувати часопис власним коштом, що виливалося у значну суму - майже тисячу ринських злотих [17].

А наприкінці 1848 р. директор Оссолінеуму бідкався, що в Галичині «інтерес до політики витіснив усі інші інтереси» [22]. Часопис, позбавлений співпрацівників, які також кинулися у вир політичної боротьби, став менш цікавим для читачів, і вже не міг утримувати рівень наукового видання . Це змусило очільників Оссолінеуму прийняти рішення про припинення діяльності «Bib- lioteki...», щоби, як зауважував А. Клодзінський, «не вислуховувати звинувачень в тому, що не вміють відчути важливості цієї хвилини» [22].

Другий період діяльності криптоісторичних видань, що охоплює 50-70-ті рр. XIX ст., пов'язаний зі зростаючим попитом на історичне знання і творенням фахового історіографічного середовища, яке могло би задовольняти цей попит. У цей час у Львові видаються часописи, частина змісту яких присвячувалася історії: «Dziennik Literacki» (1852-1854 i 1856-1870), «Biblioteka Ossolinskich» (1862-1869), «Przewodnik Naukowy i Literacki» (1873-1919).

«Досі не маємо історичного часопису. Це дивне явище, оскільки історія одна з наук знаходить у нас найбільше читачів», - писав у 1869 р. Ксаверій Ліске [12]. Ймовірно, що ця зацікавленість була зумовлена багатьма факторами, але одним з визначальних була простота і доступність представлення історичних матеріалів у перших львівських виданнях. Зокрема, редакція «Dziennika Literackiego» у першому номері за 1852 р. звертається до читачів саме з таким поясненням засад своєї діяльності [18]. Метою створення цього часопису визначалася просвітницька праця, важливою складовою якої були саме історичні знання. І на шпальтах цього суто літературного часопису анонсувалася поява історичних розвідок [18]. Першою такою заміткою на історичну тематику стала «місцева сенсація» початку 50-х рр. XIX ст. - розповідь про знахідку у річці Збруч фігури давнього слов'янського божества Святовида [19]. Правда, прикметною особливістю цих перших криптоісторичних видань було те, що вони часто виступали майданчиком для «театру одного актора». Про це, зокрема, у біографічному нарисі Кароля Шайнохи, говорить Дорота Мальчевська-Павелец: «Через брак людей, які «пишуть» у Львові, не рідко бувало, що цілий номер «Dziennika Literackiego» Шайноха мусів заповнити власними текстами» [9, 106].

У 60-х рр. у Львові знову розпочинає свою діяльність ви - дання Оссолінеуму - часопис «Biblioteka Ossolinskich» (18621869). У його підтитулі зазначалося, що він присвячений «historii, literaturze, umiejctnosciom i rzeczom narodowym. Poczet nowy». У 1862 р. зміна політичних умов та поліпшення фінансового становища організації дало можливість відновити власне періодичне видання, редактором якого став Август Бєльовський [14]. Цей часопис, орієнтований на дещо вищий рівень сприйняття, був вельми авторитетним виданням, про що свідчили позитивні відгуки про нього у тодішньому професійному середовищі. Дві третини змісту першого тому займали питання історії, які висвітлювалися у дослідженнях та оглядах Ксаверія Ліске, Францішка Ксаверія Ґодебського, Бернарда Каліцкого, Кароля Шайнохи, Ісидора Шараневича та ін.

Як видно з перших звітів про діяльність видання, метою, яку ставили перед собою його автори, було створення постійної трибуни, де би не лише оголошувалися рукописи з власних колекцій Оссолінеуму, але й поточні поважні дослідження з царини науки та мистецтва, критичні огляди важливих праць і погляди на сучасний стан інтелектуальної діяльності. «Не маємо наміру сягати періодів політичної журналістики чи так званої белетристики, а сам обсяг часопису, періодичність виходу в світ, у відповідності до становища та вимог Закладу, надавав би йому характерних рис» [15, 398].

Що стосується історіографічної мотивації створення видання, то про це говорив редактор А. Бєльовський у вступі до розділу, присвяченого історії: «Докладне знання про свій край, його історію та сучасність (...) а також усвідомлення народом себе - роз'яснити чи до вищої степені підняти - буде займати нашу увагу та становитиме предмет часопису Закладу, який від пер - ших років свого існування надавав перевагу історії вітчизни та місцевим пам'яткам» [1, 1].

Це уже був значно вищий, більш професійний рівень видання, якого намагався сягнути А. Бєльовський. Як зазначав Та - деуш Купчинський, один з перших його біографів: «На Заклад він дивився не лише як на інституцію, призначену для нагро - мадження, упорядкування та доступу до колекцій, а як на вогни - ще літературно-наукової та видавничої праці» [8, 485]. Протягом шести років А. Бєльовський редагував «Biblioteku Ossolinskich», доки суспільна байдужість не змусила його завершити цей про - ект. Часопис такого типу виявився дуже дорогим: згідно зі зві - том про діяльність у 1867 р. - коли було здійснено перерву у ви - данні часопису, вартість його 10-го тому становила третину бюджету усієї бібліотеки, а кількість підписчиків була дуже малою [16, 432].

Назагал ситуацію із затребуваністю такого типу видань добре передано в словах самого редактора, присвячених темі важливості освіти, особливо її вищого рівня: «Наша інтелігенція не така чисельна та всебічно освічена, щоби могти рівнятися з французькою чи німецькою. Лише літератори мають у нас бага - то працьовитих і вправних представників, що знаходять достат - ню кількість читачів. Серед вузьких спеціальностей, фундаментальних наук, навіть тих, що тісно пов'язані з покращеннями матеріального побуту, бракує і тих, хто пише, і тих, що читають. А інколи від публічних листів віє навіть якоюсь відразою і погор - дою у ставленні до вузькоспеціальних знань» [13, 358]. Але, попри недооцінку сучасниками, цей часопис під керівництвом А. Бєльовського, на думку Т. Купчинського, був одним з найповажніших і найкращих польських періодиків [8, 488].

Ще через десять років у 1873 р. у Львові з'явився додаток до урядової «Gazety Lwowskiej» під назвою «Przewodnik Nauko- wy i Literacki» - видання, що продемонструвало просто дивовижну, як на свій жанр, «живучість», дотягнувши своє існування аж до 1919 р. Щоправда, важливу роль тут відігравала державна фінансова підтримка.

У цього часопису також були попередники - «Dodatek Tygodniowy» i «Dodatek Micsicczny». Останній, утворений у січні 1872 р., мав завданням подавати не поточну інформацію, а розповідати про фундаментальні речі. Цей часопис було присвя - чено історії, економіці й регіональній статистиці, що, назагал, відповідало офіційному статусу «Gazety Lwowskiej ». Але оскільки формат «урядовості» цього додатку був доволі розмитим, він з офіційно-статистичного швидко став історико -культурологічним, виступивши своєрідним передвісником «Ргееи^піка...». На першому місці у переліку його рубрик стояла історія, що на - справді було даниною часу. Наприклад, тодішній редактор Адольф Рудинський готував до видання «Дипломатичний кодекс міста Вєлічкі». А. Рудинський встиг випустити три зошити у 1872 р. і один - у 1873 р. Після його смерті редактором видання став Владислав Лозинський, який постановив відійти від концепції урядового органу, а, надавши йому самостійності, зробити трибуною культури. В. Лозинський ставив перед собою майже непосильні завдання: одночасно утримувати рівень науковості і популярності. Останнє було особливо складним, але, як вияви - лося, не неможливим. Водночас було змінено й назву видання, яке почало називатися «Przewodnik Naukowy i Literacki».

У першому номері адміністрація запрошувала до перед - плати на «універсальний корисний часопис, брак якого доволі сильно відчутний в регіоні» [7, 9]. Але купували видання спеціально не більше сотні осіб, решта діставалася «в навантаження» тим, хто мав передплату на «Gazety Lwowska». Юліуш Кляй- нер у дослідженні історії «Gazety Lwowskiej» зауважував, що «Przewodnik.» не здобув особливої прихильності. На підтвердження цього він наводив слова М. Бобжинського, який у 1877 р. говорив, що часопис заледве утримується [7, 10]. На думку

Ю. Кляйнера, це відбувалося через брак привабливості змісту часопису, але головною причиною, як і у випадку з «Bibliotcka Ossolinskich», була байдужість галицького суспільства, яке мало цікавилося поважними часописами - зокрема тими, що з'являлися в регіоні. Свою роль відігравало й те, що урядова газета на - загал не викликала симпатій вічно скептичного Львова. Більше того, В. Лозинському доброзичливці навіть ставили у вину згоду на очолювання редакції і дуже критично сприймали те, що польську літературу віддавали під опіку уряду. Реально читачами «Prze- и^піка...» більшість людей ставали випадково, завдяки тому, що він поширювався разом з «Gazcta Lwowska», сягав найбільш віддалених місць, до яких ніколи не мав шансу потрапити, і по - троху робив свою справу - ставав важливим чинником пошире - ння польської культури.

Висновки

Історія діяльності у Львові XIX ст. наукових видань криптоісторичного характеру була такою тривалою, що можемо навіть виокремити її періодизацію. Кожен з двох періодів мав власні характерні риси. Їхні особливості найперше були пов'язані з метою створення видань, а також із зовнішніми обставинами, у яких доводилося функціонувати. Проекти в обидва періоди створювалися з просвітницькою метою, під впливом ро - мантичних уявлень про завдання освіти. Але якщо у 20-40-ві рр. XIX ст. діяла цензура і про національну історію говорити було неможливо, то вже у 60-70-х рр. XIX ст. ситуація змінюється настільки, що третину змісту «Przewodnika Naukowego i Literackiego» - наукового додатку до урядової австрійської газети займає історична патріотична проблематика.

Рухаючись від наївно-романтичних дописів першого видавничого проекту Оссолінеуму до перших, створених у позитивістській традиції, розвідок, які друкувалися на сторінках «Przewod- nika Naukowego i Literackiego», криптоісторичні видання підготували у Львові ґрунт для постання професійних історичних часописів та, як вважає А. Точек, навіть і до творення львівського історіографічного середовища.

Перспективним напрямом є вивчення складу авторських колективівта тематичного наповнення львівських видань крип - тоісторичного характеру XIX ст.

Джерела та література

1. Bielowski A. Krolestwo Galicyi / A. Bielowski // Biblioteka Osso- linskich. - 1862. - T. 1. - S. 1.

2. Fischer A. Zaklad Narodowy imienia Ossolinskich: zarys dzie- jow / A. Fischer. - Lwow : wyd. Zakladu Narodowego im. Ossolinskich,1927. - 96 s.

3. Fs. S. [F.Siarczynski]. Rzecz o stanie pismiennictwa polskiego w Galicyi / F. Siarczynski // Czasopism naukowy Ksicgozbioru publicznego imienia Ossolinskich. - 1828. - Z. 3. - S. 114-136.

4. Gazeta Polska. - 1829. - № 163. - 21 czerwca.

5. Gcbarowicz M. Zaklad narodowy imienia Ossolinskich we Lwo - wie / M. Gcbarowicz. - Lwow : wyd. Zakladu Narodowego im. Ossolinskich. 1926. - 24 s.

6. Kawalec A. Lwowski okres w zyciu i dzialalnosci naukowej Fran- ciszka Siarczynskiego : prace wydawnicze i dziela historyczne / A. Kawalec // Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak. - Rzeszow : wyd. Uniwersytetu Rzeszow- skiego, 2004. - T. 2. - S. 35-58.

7. Kleiner J. Historia «Przewodnika Naukowego i Literackiego» / J. Kleiner // Stulecie Gazety Lwowskiej (1811 -1911). - Lwow : Drukarnia Wl. Lozinskiego, 1912. - T. 2, cz. 3. - 133 s.

8. Kupczynski T. August Bielowski (1806-1876) / T. Kupczynski // Wiek XIX: sto lat mysli polskiej: zyciorysy, streszczenia, wyjatki. - Warszawa, 1913. - T. VIII. - S. 481-488.

9. Malczewska-Pawelec D. Karol Szajnocha (1818-1868) / D. Mal- czewska-Pawelec // Zlota ksicga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku / red. Jerzy Maternicki. - Rzeszow : Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego. - 2007. - S. 101-120.

10. Modelski T. Ossolineum i czeskie Muzeum Narodowe (Pierwsze zwiazki i zawiazki) / T. Modelski // Roczn. Zakl. Nar. im. Ossolinskich. - 1953. - T. 4. - 200 s.

11. Obwieszenie Czasopisma, ktore Zaklad naukowy ksicgozbioru imienia Ossolinskich wydawac bcdzie // Czasopismo Naukowego Ksicgozbioru Publicznego imienia Ossolinskich. - 1828. - Z. 1. - S. 1.

12. Poznanczyk (X.Liske). [Rec.:] Biblioteka Ossolinskich, t. X i XI / X. Liske // Dziennik Literacki. - 1869. - № 6. - S. 98-99.

13. Przemowienie A. Bielowskiego na posiedzeniu 12 pazdziernika 1868 roku // Biblioteka Ossolinskich. - 1868. - T. 11. - S. 358.

14. Semkowicz W. Bielowski August / W. Semkowicz // Polski Slow- nik Biograficzny. - Krakow, 1936. - T. 2 : Beyzym Jan - Brownsford Marja. -

S. 58-59.

15. Sprawozdanie z czynnosci zakladu na posiedzeniu publicznem dnia 17 pazdiernika 1861 roku M. Dzieduszyckiego // Biblioteka Ossolin- skich. - 1862. - T. 1. - S. 398-399.

16. Sprawozdanie z czynnosci zakladu na posiedzeniu publicznem dnia 12 pazdiernika 1867 roku M. Dzieduszyckiego // Biblioteka Ossolin- skich. - 1868. - T. 10. - S. 432.

17. Sprawozdanie z czynnosci Dyrekcyi Zakladu Naukowego imienia Ossolinskich (12 pazdziernika 1845) przez A. Klodzinskiego // Biblioteka Naukowego Zakladu im. Ossolinskich. - 1844. - T. 12. - S. 214-215.

18. Szajnoha K. Droga prostoty. Wstcp do Dziennika / K. Szajnoha // Dziennik Literacki. - 1852. - № 1. - S. 1.

19. Szajnoha K. Swi^towit / K. Szajnoha // Dziennik Literacki. - 1852. - № 2. - S. 9-11.

20. Wasylewski S. Pod kopula lwowskiego Ossolineum: Pamictnik stypendysty i asystenta Zakladu Narodowego im. Ossolinskich w latach 19051910 / S. Wasylewski. - Wroclaw : wyd. Zakladu Narodowego im. Ossolinskich. 1957. - 214 s.

21. Zdanie sprawy z czynnosci Zakladu Naukowego imienia Ossolin - skich (12 pazdziernika 1848) przez A. Klodzinskiego // Biblioteka Naukowego Zakladu im. Ossolinskich. - 1848. - T. 1. z. 4. - S. 504-506.

References

1. Bielowski. A. (1862). Krolestwo Galicyi [Kingdom of Galicia]. Biblioteka Ossolinskich - The Ossolinski Library, 1. 1. Lwow: Zaklad Naro- dowy im. Ossolin skich [in Polish].

2. Fischer. A. (1927). Zaklad Narodowy imienia Ossolinskich: zarys dziejow [National Institute of the Ossolinski family:Outline of history]. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolin skich [in Polish].

3. Fs., S. [F.Siarczynski]. (1828). Rzecz o stanie pismiennictwa pol- skiego w Galicyi [The thing about the state of Polish literature in Galicya]. Czasopism naukowy Ksiegozbioru publicznego imienia Ossolinskich - Scientific journals of the Ossolinskipublic collection. 3. 114-136. Lwow [in Polish].

4. Gazeta Polska [Polish newspaper]. (June 21. 1829). 163 [in Polish].

5. Gcbarowicz, M. (1926). Zaklad narodowy imienia Ossolinskich we Lwowie [The Ossolinski National Institute in Lviv]. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolin skich [in Polish].

6. Kawalec, A. (2004). Lwowski okres w zyciu i dzialalnosci nau- kowej Franciszka Siarczynskiego: prace wydawnicze i dziela historyczne [Lviv period in the life and scientific activity of Franciszek Siarczynski: publishing and historical works]. In J. Maternicki, L. Zaszkilniak (Eds.), Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIXi XXw. - Lvivs multicultural historical environment in the 19th and 20th centuries, 2, 35-58. Rzeszow: Uniwersytet Rzeszowski [in Polish].

7. Kleiner, J. (1912). Historia «Przewodnika Naukowego i Literackie- go» [History of the «Przewodnik Naukowy i Literacki»]. Stulecie Gazety Lwowskiej (1811-1911) - The centenary of Gazeta Lwowska (1811-1911), 2 (3). Lwow: Drukarnia Wl. Lozinskiego [in Polish].

8. Kupczynski, T. (1913). August Bielowski (1806-1876) [August Bielowski (1806-1876)]. Wiek XIX: sto lat mysli polskiej: zyciorysy, stre- szczenia, wyjqtki - The nineteenth century: one hundred years of Polish thought: biographies, summaries, exceptions, 8, 481-488. Warszawa [in Polish].

9. Malczewska-Pawelec, D. (2007). Karol Szajnocha (1818-1868) [Karol Szajnocha (1818-1868)]. In J. Maternicki (Eds.), Zlota ksi^ga histo- riografii lwowskiej XIX i XX wieku - The Golden Book of Lviv historiography in the 19th and 20th centuries (pp. 101-120). Rzeszow: Uniwer - sytet Rzeszowski [in Polish].

10. Modelski, T. (1953). Ossolineum i czeskie Muzeum Narodowe (Pierwsze zwi^zki i zawi^zki) [Ossolineum and the Czech National Mus eum (First compounds and buds)]. Rocznik Zakladu Narodowego im. Ossolih- skich - Yearbook of the National Institute Ossolihskich (Vol. 4). Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

11. Obwieszenie Czasopisma, ktore Zaklad naukowy ksi^gozbioru imienia Ossolinskich wydawac b^dzie [Publishing the Magazine which the Department of the Ossolinski Library will publish] . (1828). Czasopismo Naukowego Ksi^gozbioru Publicznego imienia Ossolihskich - Journal of the Ossolihski Public Book Collection,1, 1. Lwow [in Polish].

12. Poznanczyk, (X.Liske). (1869). [rec.:] Biblioteka Ossolin skich, t.X i XI [Review of the book «The Ossolinski Library», Vol.X i XI].Dzien- nik Literacki - Literary Journal, 6, 98-99. Lwow [in Polish].

13. Przemowienie A. Bielowskiego na posiedzeniu 12 pazdziernika 1868 roku [Speech by A.Bielowski at the meeting on October 12, 1868]. (1868).Biblioteka Ossolihskich - The Ossolihski Library, 11, 358. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

14. Semkowicz, W. (1936). Bielowski August [Bielowski August]. Polski Slownik Biograficzny - Polish Biographical Dictionary, 2, 58-59. Krakow [in Polish].

15. Sprawozdanie z czynnosci zakladu na posiedzeniu publicznem dnia 17 pazdiernika 1861 roku M. Dzieduszyckiego [The report by M.Dzie- duszycki of the meeting of the plant on the public representation of October 17, 1861]. (1862).Biblioteka Ossolinskich - The Ossolinski Library, 1, 398399. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

16. Sprawozdanie z czynnosci zakladu na posiedzeniu publicznem dnia 12 pazdiernika 1867 roku M. Dzieduszyckiego [The report by M.Dzie- duszycki of the meeting of the plant on the public representation of October 12, 1867]. (1868).Biblioteka Ossolinskich - The Ossolinski Library, 10, 432. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

17. Sprawozdanie z czynnosci Dyrekcyi Zakladu Naukowego imienia Ossolinskich (12 pazdziernika 1845) przez A. Klodzinskiego [Report on the activities of the Directorate of the Ossolinski Scientific Institute (October 12, 1845) by A.Klodzinski]. (1844).Biblioteka Naukowego Zakladu im. Os- solinskich - Library of the Scientific Department Ossolinskich, 12, 214-215. Lwow: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

18. Szajnoha, K. (1852). Droga prostoty. Wst^p do Dziennika [The path of simplicity.Introduction to Dziennik].Dziennik Literacki - Literary Journal, 1, 1. Lwow [in Polish].

19. Szajnoha, K. (1852). Swi^towit [Swi^towit]. Dziennik Literacki - Literary Journal, 2, 9-11. Lwow [in Polish].

20. Wasylewski, S. (1957). Pod kopulq lwowskiego Ossolineum: Pa- mi^tnik stypendysty i asystenta Zakladu Narodowego im. Ossolinskich w la- tach 1905-1910 [Under the dome of the Lviv Ossolineum:Diary of the scholarship holder and assistant of the National Institute Ossolinskich in the years 1905-1910]. Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

21. Zdanie sprawy z czynnosci Zakladu Naukowego imienia Ossolin-

skich (12 pazdziernika 1848) przez A. Klodzinskiego [Sentence of the activities of the Scientific Institute of the Ossolinski family (October 12, 1848) by A.Klodzinski].Biblioteka Naukowego Zakladu im. Ossolinskich - Library of the Scientific Department Ossolinskich, 1 (4), 504-506. Lwow: Zaklad

Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].

Размещено на Allbest.ru