Наукові бібліотеки у цифрову епоху: діяльність, управління, взаємодія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові бібліотеки у цифрову епоху: діяльність, управління, взаємодія

Оксана Клименко, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник НБУВ

9 жовтня 2019 р. у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні тенденції у цифрову епоху» відбулося засідання секції «Наукові бібліотеки у цифрову епоху: діяльність, управління, взаємодія». У її роботі взяли участь учені та спеціалісти українських і зарубіжних бібліотек, наукових установ, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки Білорусі, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національної академії внутрішніх справ, Київського університету імені Бориса Грінченка, Харківської державної академії культури, Національного університету «Львівська Політехніка», Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та ін. Загалом було заявлено 45 доповідей.

Значну увагу учасники засідання приділили ключовій темі - інноваційним напрямам діяльності наукової бібліотеки у цифрову епоху: створення і функціонування творчих лабораторій віртуальної реальності (на прикладі американських бібліотек) та перспективам упровадження їхнього досвіду у практику роботи вітчизняних наукових бібліотек (доповідь зав. відділу НБУВ, д-ра наук із соціальних комунікацій, старшого наукового співробітника Т. Ю. Гранчак «Віртуальна реальність» у науковій бібліотеці»); ретельно проаналізували досвід підготовки фахівців із цифрової гуманітаристики на міжфакультетських магістерських програмах у Канаді та динаміку запровадження таких програм в українських вишах (доповідь зав. кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка, д-ра наук із соціальних комунікацій, старшого наукового співробітника О. В. Воскобойнікової- Гузєвої «Цифрова гуманітаристика в інформаційних проектах та підготовці кадрів»). Активне обговорення оприлюднених виступів засвідчило високий рівень усвідомлення фахівцями викликів, які сьогодні стоять перед вітчизняною бібліотечною справою загалом і науковими бібліотеками зокрема. Вони змушують оперативно реагувати на будь-які зміни у попиті користувачів, постійно модифікувати бібліотечну продукцію й послуги з урахуванням нових запитів, розширювати ресурсну базу та технологічні можливості доступу до неї, пропонувати користувачеві нові форми й методи обслуговування.

У контексті диджіталізації суспільства учасники секційного засідання належну увагу приділили актуальним проблемам імплементації міжнародних стандартів у бібліотечну справу України. Так, директор Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидат історичних наук О. М. Василенко у доповіді «Упровадження міжнародних стандартів у бібліотечній справі України: основні тенденції та чинники впливу» ґрунтовно проаналізувала основні напрями імплементації міжнародних стандартів у бібліотечну справу України в умовах цифровізації, виокремила нормативно-правові, організаційно-управлінські, фінансові та інші чинники впливу на процес стандартизації, висловила низку пропозицій щодо його удосконалення. На думку доповідачки, в умовах цифровізації соціально-економічної діяльності країни, а також необхідності забезпечення формування інтегрованих інформаційних ресурсів державного, регіонального, відомчого рівнів, обміну електронними масивами інформації в контексті участі вітчизняних бібліотек у міжнародних інформаційних проектах нагальною стає потреба надавати стратегічно важливим національним стандартам із бібліотечно-інформаційної діяльності статусу обов'язкового застосування. Впровадження міжнародних стандартів як національних, наголосила доповідачка, має здійснюватися українською мовою. І це повинен забезпечувати відповідний структурний підрозділ у складі провідної бібліотечної установи з необхідним фінансовим і кадровим забезпеченням.

Логічним продовженням розкриття питань упровадження міжнародних стандартів став виступ молодшого наукового співробітника НБУВ А. В. Венідиктової «Методики визначення якості та ефективності функціонування бібліотек у контексті нормативних документів ISO та ARL», у якому йшлося про методику оцінювання якості та ефективності бібліотечної діяльності LibQUAL Асоціації наукових бібліотек США і Канади (ARL) та систему вимірювання ефективності. Доповідачка виокремила плюси та мінуси кожної системи оцінювання згідно зі стандартами і проколами ARL. На завершення А.В. Венідиктова запропонувала застосування зведеного індексу ефективності діяльності бібліотеки.

Про сучасні тенденції у сфері захисту персональних даних, про важливість ролі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в імплементації європейських стандартів захисту даних у практичну діяльність книгозбірні йшлося у спільній доповіді заступника генерального директора НБУВ, кандидата історичних наук Т. М. Коваль і молодшого наукового співробітника НБУВ О. М. Лопати «Сучасні європейські тенденції удосконалення системи захисту даних користувачів бібліотек».

Зав. відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ, д-р наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Т. В. Добко репрезентувала правові інформаційно-аналітичні ресурси провідного розробника інформаційно-аналітичних продуктів і сервісів на основі сучасних IT-технологій компанії Ліга Закон, що є інформаційно-правовою системою з потужними сучасними інструментами для аналізу, моніторингу та відстеження змін правового поля.

Не залишилися поза увагою учасників зібрання питання створення бібліографічних посібників, забезпечених допоміжними індексами, які полегшують пошук і комплектацію матеріалів. Зокрема, пізнавальним був виступ молодшого наукового співробітника НБУВ І. В. Соколової «Бібліографічний покажчик як джерело інформування про чинні стандарти бібліотечної галузі». Старший науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук О. Я. Дуднік у доповіді «Бібліографічні видання з історії української Соборності, національної ідеї та незалежності України» висвітлив історію виходу в світ бібліографічних посібників, присвячених реалізації ідеї та відзначенню Дня Собороності українських земель, розкрив їхній зміст і структуру в контексті розвитку національної ідеї та державного суверенітету України. бібліотека віртуальний цифровий гуманітаристика

Активну дискусію викликала доповідь старшого наукового співробітника НБУВ, кандидата філологічних наук В. М. По- дриги «Книга в ліс не веде..: деякі проблеми сільських і районних бібліотек України». Доповідач наголосив на ролі друкованої книги в житті українського суспільства, зосередив увагу на особливостях діяльності окремих сільських і районних книгозбірень Київщини, Полтавщини, Черкащини, на зміні ролі бібліотекаря в діалозі з читачем із тріади «читач - бібліотекар - книга» на «бібліотекар - читачі - книга». На переконання науковця, осучаснення бібліотек України потрібно здійснювати, враховуючи їхнє основне призначення: надання допомоги у пошуках інформації, у задоволенні читацьких інтересів, у формуванні в українців умінь спілкуватися з друкованою книгою, розвивати мислення, природні здібності, отримувати естетичну насолоду, удосконалюватися.

В умовах цифровізації та глобалізації істотний вплив на функціонування книгозбірень справляє налагодження надійних партнерських взаємин і, відповідно, взаємообмін. Міжкультурні взаємозв'язки Бібліотеки Відня в Ратуші і Австрійської бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського висвітлила, молодший науковий співробітник НБУВ Г. І. Безпала. Представлений доповідачкою досвід організації, управління та діяльності Бібліотеки Відня в Ратуші та співпраці з НБУВ викликав підвищенний інтерес у присутніх. Співпрацю Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і Київського університету імені Б. Грінченка щодо проведення навчальної практики студентів на базі бібліотеки проаналізувала старший науковий співробітник НБУВ, канд. історичних наук О. Г. Яковенко.

З доповіддю «Конволюти бібліотеки-колекції А. Кримського: структурно-тематичний аналіз» виступив старший науковий співробітник НБУВ, кандидат філологічних наук, доцент В. М. Підводний. Він обґрунтував специфіку функціонування конволютів у рамках бібліотеки-колекції видатного українського вченого на рівні системних і парадигмальних зв'язків, проаналізував структурні характеристики конво- лютів колекції з позицій концептуальної доцільності, наукової релевантності, власних наукових уподобань автора. На переконання доповідача, базовими критеріями для укладання кон- волютних сегментів А. Кримського є актуальність наукового матеріалу, цінність аналізованих фактів та результатів, арте- фактність джерельної бази дослідження. Ця доповідь викликала жваве обговорення в аудиторії.

Обрана тема секційного засідання знайшла своє висвітлення і в інших доповідях, в яких порушувалася теоретичні та прикладні аспекти реалізації стратегічно важливих завдань розвитку наукових бібліотек у цифрову епоху.

Нагромаджений потенціал науково обґрунтованих і практично апробованих підходів щодо створення цілісної системи нормативно-правового забезпечення діяльності українських наукових бібліотек відповідно до міжнародних стандартів, на думку більшості спікерів, сьогодні стає визначальною стратегією задля забезпечення прав людини на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури. Учасники засідання активно долучалися до обговорення виголошених доповідей, запропонували об'єднати зусилля наукових бібліотек стосовно вирішення актуальних для вітчизняної бібліотечної справи наукових і науково-прикладних завдань, удосконалення управління та застосування сучасних досягнень менеджменту у наукових книгозбірнях з метою максимально повного задоволення інформаційно- знаннєвих потреб суспільства, активного пошуку шляхів виходу з кризового стану, формування нових партнерських відносин з представниками бізнесу, громадськості, розроблення стратегій розвитку бібліотек та інтенсифікації співпраці з вищими навчальними закладами задля промоції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як унікального джерела соціальної пам'яті національного масштабу.

Під час роботи секції її учасники мали змогу переглянути у читальній залі літературу з бібліотекознавства Інституту бібліотекознавства НБУВ, книжкові виставки «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні тенденції у цифрову епоху» та «Дмитро Андрійович Балика: до 125-річчя від дня народження».

Размещено на Allbest.ru