Журналістська та публіцистична діяльність М.А. Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Журналістська та публіцистична діяльність М.А. Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується журналістська та публіцистична діяльність в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М.А. Славинського (1868-1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Дана стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вчення історії журналістської та публіцистичної роботи у еміграції відомого українського громадсько-політичного діяча.

Ключові слова: політична еміграція, публіцистична діяльність, журналістська робота, національні відносини, національна позиція

Журналистская и публицистическая деятельность М.А. Славинского в эмиграции межвоенного периода

Очеретяный В.В.

В предлагаемой статье исследуется журналистская и публицистическая деятельность в Чехо - Словацкой Республике межвоенного периода М.А. Славинского (1868-1945) выдающегося украинского историка, этнолога, литератора, переводчика, публициста, поэта и дипломата. Данная статья является первой попыткой обобщающего подхода к изучению истории журналистской и публицистической работы в эмиграции известного украинского общественно-политического деятеля.

Ключевые слова: политическая эмиграция, публицистическая деятельность, журналистская работа, национальные отношения, национальная позиция.

Journalistic and publicistic activity of m.a. slavinskiy during his emigration in the period between the wars

Ocheretyany V.V.

The article focuses on the journalistic and publicist activity of a prominent Ukrainian historian, ethnographer, man of letters, interpreter, publicist, poet and diplomat M.A. Slavynskyi (1868-1945) in the Czecho-Slovak Republic in the period between the wars. This article is the first attempt of the generalized approach to the study of the journalistic and publicist work of this famous Ukrainian social and political figure in immigration.

Key words: political emigration, publicist activity, journalistic activity, national relationships, national position.

Серед діячів культури, які зробили значний внесок в розвиток української журнал істики та видавничої справу у еміграції міжвоєнного періоду, почесне місце займає Максим Антонович Славинський.

Попри те, що участь М.А. Славинського в журналістській та публіцистичній діяльності у еміграції міжвоєнного періоду є маловивченою, стверджувати, що дослідники обминали цю тему, не можна. Деякі праці науковців, щоправда фрагментарно, присвячені цій темі. Серед них варто виділити дослідження А. Животко [1] та М. Мартинюк [2] вперше систематизували й проаналізували пресу міжвоєнного періоду, яку видавали українські емігранти в ЧСР.

У фундаментальній праці М. Савки [3] також було детально проаналізовано зміст статей українських вчених та публіцистів у часописах політичної еміграції, виданих у ЧСР в 1920 - 1930 роках.

Як журналіст та публіцист М. Славинський не стояв осторонь створення професійної організації «Союзу українських журналістів і письменників на чужині». Метою Союзу, як зазначалось у статуті, було: «1) оборона професійних інтересів журналістів і письменників, ... 4) видання і розповсюдження праць членів Союзу» [7, арк. 1]. Він разом з Є. Вировим, О.Кандибою (О.Олесь), С. Наріжним, В. Сімовичем, С. Смаль-Стоцьким та іншими поетами і письменниками зобов'язався виконувати статут Союзу [7, арк. 1]. М. Славинський також був фундатором празької секції Союзу [8, с. 13].

25 січня 1932 р. на установчих зборах «Союзу ...» М. Славинського було обрано головою зборів для ведення засідання та розгляду питань порядку денного [7, арк. 2]. На них було затверджено план роботи Союзу, що запропонував В.Сімович, та визначено суму щорічних членських внесків у розмірі 12 ч.к. [7, арк. 3].

Описуючи роботу «Союзу.», С. Наріжний зазначав: «Союз об'єднав українських журналістів і письменників не тільки з Чехії, а також із інших країн Європи: Франції, Німеччини, Польщі, Швейцарії Бельгії. З журналістів і редакторів в Союз входили також: Є. Бачинський (голова Українського Клубу в Женеві), Д. Дорошенко, П. Зленко (редактор- видавець «Українського Тижня» в Празі), В. Кисілевський .., О. Шульгин (Париж), А. і Ю. Яковлеви» [9, с. 66-67].

Діяльність «Союзу українських журналістів і письменників на чужині» була різноплановою - від проведення публічних засідань, наукових дискусій, літературних вечорів, присвячених історичним постатям та діячам культури України, до заходів з метою привернення уваги громадськості до загальних проблем українства. Так, на одному із засідань Союзу 11 лютого 1932 р. за пропозицією М. Славинського професійна організація планувала відсвяткувати річницю з дня народження гетьмана І. Мазепи спільно з Військово-науковим товариством та товариством ім. І. Мазепи [10, арк. 3]. Крім того Союз взяв участь в організації відзначення 100-річчя з дня народження композитора М. Лисенка та провів пам'ятний вечір, присвячений В. Стефанику [9, с. 67]. Діяльність Союзу спрямовувалась і на відстоювання загальнонаціональних українських прав. Наприклад, «союзівці» апелювали до міжнародних норм захисту прав людини у своєму протесті, адресованому Лізі Націй, щодо прийняття СРСР в її члени, та зверталися до англійських парламентарів з вимогою правдивого висвітлення тяжкого становища українців, спричиненого голодомором, організованим радянською владою. У 1933 р. Союз видав комунікат українською, англійською і французькою мовами «щодо голоду й режиму на Україні» та оприлюднив його серед громадських організацій, журналістів і письменників світу [9, с. 67].

За роки свого членства в Союзі М. Славинський проголосив такі доповіді літературної тематики: «Літературна характеристика Михайла Коцюбинського», «Леся

Українка» [11, арк. 62 зв.], «Життя та чинність М. Старицького» [11, арк. 68], «Спогади про М. Лисенка» [12, арк. 164]. Загалом впродовж 1934-1938 рр. на засіданнях Союзу було виголошено 26 виступів [12, арк. 164].

Отже, діяльність Союзу сприяла формуванню позитивного ставлення європейської суспільної думки до демократичних прагнень української еміграції відродити свою власну національну державу.

Що стосується науково-просвітницької діяльності М. Славинського в еміграції, то вона була безпосередньо пов'язана із участю у роботі Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі, яка була заснована з ініціативи В. Прокоповича паризьким комітетом вшанування пам'яті С. Петлюри у червні 1926 р. та відкрита для відвідувачів 25 травня 1929 р. [13, арк. 1].

У бібліотеці з доповідями виступали провідні громадсько -політичні діячі української еміграції, серед яких слід назвати Д. Дорошенка, М. Левицького, Ю. Липу, А. Яковліва, О. Шульгина та ін. М. Славинський, перебуваючи у Парижі 25 квітня 1937 р., відвідав бібліотеку ім. С. Петлюри та в присутності 49 слухачів [14, арк. 64] виголосив промову на тему: «Проблема вождя (аспект соціологічний)» [15, арк. 107; 0, с. 42].

Протягом 1925-1929 рр. М. Славинський разом з О. Шульгиним у Празі редагували і видавали часопис «незалежної республікансько-демократичної думки» - «Український Вістник» [2, с. 222]. Цей друкований орган мав на меті консолідувати еміграційні сили навколо ідеї суверенності України. «Тут маїмо освітлювати культурні питання, - зазначалось у редакційній статті, - і виявляти ту велику працю, яку здійснює українська еміграція, де поруч працюють Надніпрянець і Галичанин, Кубанець і Буковинець і в сфері духа утворюють єдність, цілої української національної культури» [3, с. 240]. Однією з опублікованих в «Українському Вістнику» праць М. Славинського була стаття «Політичні листи», в якій він полемізував з есерами та викривав їх дестабілізуючу діяльність в середовищі української еміграції [16, с. 11¬12; 17, с. 11-19].

У журналі військово-громадської думки «Гуртуймося=Нurtujmosja» друкувалися дослідження і замітки колишнього дипломата М. Славинського [3, с. 118; 18, с. 34; 19, с. 23].

Упродовж 1925-1940 рр. М. Славинський співпрацював з популярним на той час паризьким громадсько-політичним і літературно-мистецьким щотижневиком «Тризуб» [20]. Неодноразово у своїх статтях він порушував питання суспільно -політичної ситуації в СРСР, виступав проти ідеології більшовизму та радянської системи, засуджуючи створення колгоспів, привертав увагу міжнародної громадськості до терору в Україні [21, арк. 60]. Серед численних його праць, опублікованих у «Тризубі», була робота «Український монархізм», в якій він висловив своє негативне ставлення до концепції української трудової монархії та її автора В. Липинського [22; 23, арк. 1-17; 24, арк. 68-73 зв.].

Про свою співпрацю з виданням «Тризуб» М. Славинський в НКДБ у 1945 р. свідчив: «У 30-х роках крім того, я одержував пенсію та гонорар від редакції «Тризуб» за мої статті, вміщені в цій газеті» [21, арк. 141].

Публікував свої праці М. Славинський і у «Віснику Українського Національного Конгресу» [2, с. 54]. В одній з них «Нова база визвольної боротьби» М. Славинський розмірковував над базисом національно-визвольної боротьби. «Вона, - пише автор про таку базу, - мусить бути всенаціональною, бо політичні елементи розкиданої в світі української нації годі звести до одної формули, крім, ясна річ, формул загально -національного порядку, як необхідність відтворення самостійної української держави» [3, с. 97].

М. Славинський друкувався не тільки в закордонних виданнях [25, арк. 12-14], а й надсилав свої розробки літературної тематики до західноукраїнської преси, зокрема, львівської газети «Діло» - органу Українського національно-демократичного об'єднання та журналу Літературно-науковий вісник, з яким співпрацював ще з 1900 р. [21, арк. 95 зв.]. До Літературно-наукового вісника він, зокрема, надіслав збірку перекладів творів чеських поетів «З чеського поля», в якій представлені українською мовою вірші О. Бржезіни «Мати», Я. Врхліцького «Смерть», В. Сладека «Той проти нас хто не працює з нами», Я. Нечаса «Хай на дорозі ставлять перешкоди», Т. Дубровської «Надія», М. Віскочіль «Лист» та Й. Пелішека «Поворот Наполеона» [26, арк. 1-8].

До публіцистичної спадщини М. Славинського належать підготовлені ним біографії відомих громадсько-політичних діячів української еміграції та класиків літератури, рецензії на їх твори [27, арк. 2-11]. У 1930 р. управа редакційної комісії Празького міжорганізаційного комітету з вшанування пам'яті С. Петлюри, куди входили І. Мазепа, М. Славинський, П. Феденко та А. Яковлів, видала книгу про діяльність Головного Отамана «Збірник памяти Симона Петлюри (1879-1926)». Першу сторінку видання відкривала стаття М. Славинського біографічного характеру «Симон Петлюра (1879-1926)» [28, с. 7-15], в якій автор охарактеризував основні етапи життя і діяльності Голови Директорії. У книзі також були розміщені 13 статей різних авторів, зокрема І. Мазепи, В. Прокоповича, С. Сірополка, Шульгина, А. Яковлєва та інших [29, с. 21].

У 1933 р. М. Славинський підготував біографію Лесі Українки, приурочену 20 -й річниці смерті поетеси, під назвою: «Без слави, без родини, без імення...» [30 , арк. 1-8]. Наприкінці статті він зазначив: «Українська еміграція, що прийняла до серця великий заповіт Лесі Українки і з честю виконує його, може лише додати до цеї останньої формули ще й слова: І без Батьківщини.» [30, арк. 8].

Участь М. Славинського в роботі громадських об'єднань та просвітніх установ Праги, що виконували роль головного осередку гуманітарних і суспільних наук в емігрантській україністиці 20-х - 30-х років ХХ ст., відзначилась непересічним внеском ученого в розвиток українського літературознавства та спрямовувалась на піднесення літературно-мистецьких надбань українського народу через ознайомлення з культурними здобутками України, проведення публічних виступів з даної тематики для громадськості.

Таким чином, наукова та публіцистична спадщина вченого складається з ґрунтовних монографічних праць, численних статей у періодичних виданнях, яка становить інтерес не лише для сучасних істориків, а й дипломатів та журналістів.

Джерела та література

журналістський політичний публіцист

1.Животко А.П. Історія української преси / А. П. Животко. - К. : НВЦ «Наша культура і наука», 1999. - 368 с.

2.Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн Центральної та Західної Європи

(1914 1939 рр.): Матеріали до бібліографії; / Мартинюк М. / [упоряд. А. В. Антонюк].- Львів : ВАТ «Універмаг «Львів», 1998. - 297 с.

3.Савка М. Українська еміграційна преса у Чехословацькій республіці (20 -30-ті рр. ХХ ст.): Історико-

бібліографічне дослідження / Мар'яна Савка. - НАН України. Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника. Науково-дослідний центр періодики. - Львів : 2002. - 308 с.

4.Мукомела О. Славінський Максим Антонович / Олександр Мукомела // Українська журналістика в іменах. Вип. 1. - Львів., 1994. - С. 168-171.

5.Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку 20 століття [уклад. Н. М. Сидоренко]. - К. : Досл. центр історії української преси, 2001. - 448 с.

6.Ульяновська С. Українська наукова і культурна еміграція у Чехословаччині між двома світовими війнами / С. Ульяновська, В. Ульяновський // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра

Антоновича / [упор. С. В. Ульяновська; вст. сл. І. М. Дзюби; перед. слово М. Антоновича; додат. С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського]. - К. : Либідь, 1993. - С. 477-498.

7.Центральний державний архів громадських організацій України (ЦДАГО України), ф. 269, оп. 1, спр.

1098. - 106 арк.

8.Хроніка з життя української еміграції // Тризуб. - 1932. - №5 - С. 13.

9.Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919-1939 / Симон

Наріжний. - К. : Вид. Олени Теліги, 1999. - 272 с.

10.ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 1099. - 57 арк.

11.ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 1098. - 106 арк.

12.ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 1101. - 171 арк.

13.Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф.

4362, - оп. 1, спр. 4. - 13 арк.

14.ЦДАГО України, ф. 269, - оп. 1, спр. 496. - 114 арк.

15.ЦДАГО України, ф. 269, - оп. 1, спр. 497. - 145 арк.

16.Славінський М. Політичні листи І / Максим Славінський // Український вістник. - 1925. - травень.

17.Славінський М. Політичні листи ІІ / Максим Славінський // Український вістник. - 1925. - Збірник 2.

- С. 11-19.

18.Хроніка // Гуртуймося = Hurtujmosja. - 1937. - №2. - С. 34.

19.Хроніка // Гуртуймося = Hurtujmosja. - 1938. - №3. - С. 23.

20.Тимошик М. Україніка в архівах, бібліотеках, редакціях і видавництвах Франції. - [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: // http://www.archives.gov.ua./Publicat/Studii/Tymoshyk.rft.

21.Галузевий державний Архів Служби Безпеки України (ГДАСБ України), ф. 6, спр. 71178 ФП.- 141

арк.

22.Славинський М. Український монархізм / Максим Славінський // Тризуб. - 1926. - Ч. 12, 13, 24, 25.

23.ЦДАВО України, ф. 4465, оп. 1, спр. 757. - 17 арк.

24.ЦДАВО України, ф. 269. оп. 1, спр. 1117. - 230 арк.

25.ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 132. - 32 арк.

26.Інститут літератури Національної академії наук України ім. Т. Шевченка, ф. 78, №558. - 9 арк.

27.ЦДАВО України, ф. 4465, оп. 1, спр. 756. - 11 арк.

28.Славинський М. Симон Петлюра (1879-1926) / Максим Славинський // Збірник памяти Симона

Петлюри (1879-1926). - К. : МП «Фенікс», 1992. - 260 с.

29.Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана / Сергій Литвин - К. : Вид. ім. Олени Теліги, 2001. - 640 с.

30.ЦДАВО України, ф. 4465, оп. 1, спр. 753. - 8 арк.

Размещено на Allbest.ru