Сучасні медійні кейси з монетизації контенту: короткий огляд
Розгляд медійного контенту інтернет-видань як основного об'єкта монетизації. Термінологічне визначення понять "монетизація" та "монетизація медійного контенту". Особливості монетизації інформаційного наповнення новітніх ЗМІ на українському медіаринку.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.04.2020 |
Размер файла | 32,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпровський національний університет імені Олєся Гончара
Сучасні медійні кейси з монетизації контенту: короткий огляд
Михайленко Е. В., Підмогильна Н. В.
Анотація
монетизація медійний контент інтернет
Відносно новим аспектом для українського медіаринку, який почав формуватися внаслідок активного розвитку інтернет-бізнесу, є монетизація контенту ЗМІ. У статті розглянуто медійний контент інтернет- видань як основний об'єкт монетизації. Наведено термінологічне визначення понять «монетизація» та «монетизація медійного контенту». Мета статті полягає у дослідженні особливостей монетизації інформаційного наповнення новітніх ЗМІ на українському медіаринку.
Акцентовано увагу на сучасних поглядах науковців про те, що традиційні медіа психологічно не готові відійти від застарілої бізнес-моделі, аби спробувати нові варіанти отримання грошових прибутків. Опрацьовано наукову літературу з питань самоокупності, вироблення успішної бізнес-моделі медіаресурсу, а також окремі аспекти монетизації інформаційного наповнення видань. Проаналізовано особливості бізнес-моделей мережевих ЗМІ, які можуть стати джерелом суттєвих грошових надходжень. Основним критерієм відбору моделей стали рекомендації авторитетних контент-мейкерів українських і зарубіжних видань. Розглянуто перспективи та проблеми монетизації інтернет-контенту. Зазначено, що український пересічний користувач ще не готовий сплачувати за контент, але це не стосується усієї інтернет-аудиторії. Встановлено, що одна з проблем самоокупності українського медійного простору полягає у продукуванні неякісного контенту, низьковартісної реклами та замовних матеріалів.
Результати роботи свідчать про те, що комбінація таких методів, як пейвол, оригінальні спецпроекти, нативна реклама, є перспективною для українських медіаресурсів. Висловлено сподівання, що подане дослідження стане в нагоді для подальшого вивчення аспекту прибутковості на сучасному етапі розвитку новітніх медіа, а також медіастартапів.
Ключові слова: монетизація; бізнес-модель; медіаконтент; нативна реклама; пейвол.
Annotation
Mykhailenko E., Pidmohylna N. Modern media courses of the content monetization: a short review
Monetization of media content is a relatively new aspect for the Ukrainian media market, which was formed as a result of the active development of Internet business. The research considers media content of the Internet publications as the main object of monetization. The paper provides terminology for the monetization and the monetization of media content. The purpose of the paper is to study the features of monetization of the content of the new media on the Ukrainian media market. The work pays attention to the fact that legacy media are not ready to move away from the outdated business model and try new ways to generate cash. The paper examines the scientific literature on issues of self-sustainability, development of a successful business model of media resource as well as some aspects of monetization of information content of publications. The work analyses the main features of the business models of the network media that can become a source of substantial cash receipts. The main criterion for selecting models is the recommendations of the authoritative content makers of Ukrainian editions. The study generalizes problems and perspectives of the content monetization. The research sums up that Ukrainian average user is not ready to pay for content yet, but it does not apply to the entire Internet audience. The research results indicate that the one of the problems of the profitability of the Ukrainian media space is the production of low-quality content, low-quality advertising and custom-made materials.
The results of the work indicate that a combination of such methods as a paywall, original special projects, native advertising are promising for Ukrainian media resources. The research is importat for the further study of the profitability aspect at the present stage of development of the newest media, as well as media start-ups.
Keywords: monetization; business model; media content; native advertising; paywall.
Вступ
Постановка проблеми. «Наповнення медіа завжди відображає інтереси тих, хто їх фінансує», - зауважує американський дослідник Джон Герберт Альштул [1, c. 111]. У зв язку з тим, що сьогодні з являється дедалі більше медіамайданчиків, які не фінансуються впливовими політичними групами, постає питання їх виживання в українському медіапросторі у межах рентабельності. Адже часто серйозним важелем впливу на інформаційну політику медіа є фінансовий аспект, який часто стає «забороненим плодом» для політичних кіл, фінансово-промислових груп чи державного апарату у традиційних медіа. Тому ключовим завданням медіакомпанії є створення прибуткового бізнесу, що гарантуватиме журналістам незалежність для виконання професійної місії. Зараз існування засобів масової інформації у мережевому форматі змушує їх шукати різні моделі самоокупності. Монетизація контенту вирішує питання впливу та заангажованості при вдалому виборі бізнес-моделі.
Поняття «монетизація» означає процес отримання грошового прибутку від різних видів діяльності. Відповідно монетизація медійного контенту - це продаж інформаційного наповнення через підписку, розміщення нативної реклами тощо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. До проблем рентабельності медіа та побудови успішної бізнес-моделі зверталося чимало авторитетних науковців. Окремі аспекти монетизації контенту висвітлено у працях таких зарубіжних та українських дослідників медіа, як В. Гатов [2, с. 11-24], В. Ковалевський [3], В. Голубєв [4], Б. Потятиник [5] та ін. Попри високу активність вчених щодо вивчення контенту медіа, тема монетизації залишається актуальною для наукових розвідок, особливо враховуючи постійний розвиток та появу новітніх медіа в Україні, а також тенденції у світі, де кожен медіаменеджер шукає найефективніші шляхи просування інтернет- ресурсу. Більшість інформації має форму блогів, інтерв'ю та думок практиків.
Мета статті - дослідити особливості монетизації контенту новітніх ЗМІ на українському медіаринку, а також з'ясувати переваги та недоліки цього процесу.
Об'єкт дослідження -медійний контент інтернет-видань як основний об'єкт монетизації.
Методи дослідження. У дослідженні використано традиційні загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Метод аналізу в пропонованій роботі полягає у вивченні теоретичної бази щодо варіантів монетизації інформаційного наповнення онлайн- видань, виявлення характерних рис для подальших наукових напрацювань. Метод синтезу використано під час дослідження кожного підпункту бізнес-моделей мережевих ЗМІ, щоб визначити загальні принципи функціонування новітніх медіа та загальну тенденцію. Для систематизації результатів аналізу було використано метод узагальнення. Зроблено висновки щодо перспектив монетизації контенту ЗМІ.
Результати й обговорення
На тлі стрімкого розвитку технологій традиційні медіа не в змозі заробляти на тих бізнес-моделях, що існували ще століття тому. Медіадослідник Віталій Голубєв у своїх оглядових статтях звертає увагу на відоме твердження: «виробляємо одне, заробляємо на іншому». Він наполягає, що чи не на перший план виходить суто психологічна готовність відійти від традиційної бізнес-моделі та спробувати розширити «поле зору» для можливих варіантів монетизації журналістської діяльності [4]. Справді, для будь- якого інтернет-користувача або читача мережевих видань майже нездоланним виявляється саме психологічний бар'єр: людина, яка придбала комп'ютер, постійно сплачує за підключення Інтернету, має ще витрачати додаткові кошти, аби одержувати оперативну й цікаву інформацію.
Український науковець Борис Потятиник виділяє дві бізнес-моделі мережевих ЗМІ - це некомерційна модель, коли видання існує на доброчинних внесках (гранти, державні дотації, волонтерська робота та ін.), та комерційна - діяльність завдяки коштам рекламодавців та платі користувачів за контент [5, с. 112].
Сьогодні реклама залишається одним із основних джерел фінансових надходжень. Досі під цим поняттям розуміють продаж рекламної площі на сторінці сайту. Здебільшого в українських онлайн-ЗМІ зустрічається банер, як, наприклад, у таких виданнях, як «Фокус», «Новое время», «Українська правда», «Ногибоги» тощо. Якщо двадцять років тому середній показник клікабельності на банер в Інтернеті становив 19 %, то зараз - 0,02 % [6]. Це дає підстави зрозуміти, що такий вид реклами малоефективний. Ще одним переконливим недоліком є активне блокування подібної реклами користувачами за допомоги спеціальної програми у браузерах.
Варто зауважити, що найпоширеніша форма монетизації у світі серед ЗМІ, таких як The NewYork Times, Meduza, Platfor.ma, - нативна реклама, тобто спонсорський матеріал. Головна відмінність подачі такої інформації на медіаресурсі від звичайної «джинси» - маркування: воно може бути непомітною рамочкою або набрано дрібним шрифтом. Згідно з прогнозами Enders Analysis, частка ринку нативної реклами в Європі до 2020 р. зросте на 156 % і складатиме 56 % ринку медійної реклами [7].
Бездоганна нативна реклама відрізняється від «джинси» ще й прямим позиціонуванням рекламодавця, в якому підкреслюється, що матеріал зроблено спільно з ним або завдяки йому. До того ж натив може бути представлено в ігровій формі - тесту, опитування, вікторини. Перш ніж згадати про недоліки цього виду реклами, вважаємо за необхідне перерахувати декілька переваг, що спираються на аналіз думок практиків таких видань, як Meduza та Platfor.ma:
- читач звик до банерної реклами і тому часто не сприймає її як важливу інформацію, на відміну від нативу;
- на неї не діють програми для блокування реклами Adblock;
- якщо видання серйозно підходить до такої роботи, воно намагатиметься зробити матеріал, корисний для читачів;
- якщо матеріал написаний цікаво, натив вирішує проблему з трафіком.
Інститут масової інформації в Україні проаналізував, що активний розвиток нативної реклами призвів до зловживання нею в українських ЗМІ, коли плутають натив з «джинсою» [8].
Слід зауважити, що потенційні рекламодавці зацікавлені у партнерстві з виданнями, які охоплюють якомога більшу аудиторію. Проте, як наголошує український журналіст Андрій Баштовий, масова аудиторія не зацікавлена у серйозних матеріалах, на кшталт журналістських розслідувань, відповідно у цьому випадку покладатися лише на гроші від реклами не можна [9]. Наприклад, американське видання Pro Publica, що спеціалізується на розслідуваннях, повністю фінансується Пулітцерівським центром. Експерти наголошують, що виданням, котрі спеціалізуються на hard-news, варто розраховувати на грантові фонди.
Окрім реклами, ЗМІ можуть заробляти на передплаті, краудфандингу, організації заходів, спецпроектах та продажах брендової продукції. Наприклад, 6 % прибутку NewYorkTimes, BuzzFeed і WashingtonPost додатково заробляють на конференціях, семінарах і публічних лекціях [6].
Деякі видання обмежують перегляд для користувачів без підписки, приміром, так робить видання «Новое время». Підписники отримують доступ до усіх матеріалів, навіть архівних, оформивши підписку на видання. А деякі ресурси ховають глибокі матеріали за цифровою підпискою. Як приклад - за такою схемою працює KYIV POST. Редакція запровадила плату за матеріали у 2013 р.: на сайті можна безкоштовно дивитися фотогалереї, читати новини та статті, створені на грантові гроші. Ексклюзивні матеріали авторів - платні [9].
Яскравим прикладом пейвол-моделі (англ. - paywall) є польська «Газета виборча» (Gazeta Wyborcza). За словами Бартоша Залецького, директора з маркетингових і брендових стратегій видання, застосування цієї моделі повністю змінило поняття медіабізнесу для їхньої редакції. Наклад друкованої газети становить 250 тис. примірників на день, тим часом як аудиторія онлайн-платформи Wyborcza.pl налічує п'ять мільйонів читачів на добу. Редакція поступово привчала користувачів до того, що за цікаву інформацію потрібно платити, розміщуючи найякісніші матеріали під плашкою «Лише для передплатників» та обмежуючи доступ до них. Як результат, сьогодні з п'яти мільйонів читачів сайту 55 тис. - передплатники [11].
Цілком можлива модель існування за рахунок спонсорів, меценатів або фондів. До соціального фінансування можна віднести добровільне пожертвування та краудфандингові кампанії. Яскравим прикладом використання обох варіантів є медіастартап The Ukrainians. Стартапери запустили кампанію на «Спільнокошті» у вересні 2015 р., щоб підвищити якість проекту та перетворити волонтерську ініціативу на соціальний бізнес. За два місяці проект фінансово підтримали 350 осіб - на рахунок кампанії надійшло майже 130 000 гривень. Цих грошей вистачило на оновлення сайту, дизайн, програмування, а також на створення гонорарного фонду, щоб виплачувати авторам інтерв'ю й репортажів винагороду за роботу і компенсувати логістичні витрати [12].
Помітним прикладом громадського фінансування є голландське цифрове медіа De Correspondent. Редакція запрацювала у 2013 р., коли засновники, журналіст Роб Війнберг, креативний директор Харальд Даннінк, технічний директор Себастьян Керстен і видавець Ернст-Ян Пфаут, зібрали понад 1 млн євро в рамках краудфандінг-кампанії. У виданні немає ані реклами, ані спецпроектів [10].
Незважаючи на наявність позитивного досвіду у світі, в Україні, однак, й досі краудфаундингові платформи не сприймаються широкою аудиторією. Переважно це зумовлено тим, що населення не володіє базовими знаннями про особливості функціонування цієї фінансової системи.
Висновки
З огляду на вищенаведені факти можна констатувати, що ті медіа, котрі не цураються декількох моделей монетизації одночасно, залишаються у виграші. Адже комбінування таких методів, як пейвол, оригінальні спецпроекти, нативна реклама, лекції тощо зможуть стати джерелом суттєвих грошових надходжень для медіаресурсів.
Звичайно, кожна з перерахованих моделей має свої переваги й недоліки, і до останніх можна віднести неспроможність оплачувати контент читачами чи невдале використання нативної реклами дописувачами. Але з огляду на те, що існують вдалі приклади медіастартапів, можна зробити висновок, що над проблемою монетизації варто плідно працювати, щоб вона довела свою ефективність не лише теоретично, а й у грошовому еквіваленті.
Література
1. Altschull, J. H. (1984), Agents of Power: The Role of News Media in Human Affairs, Longman, New York, 355 p.
2. Hatov, V. (2016), Business Models for Modern Media Companies, Fojo Media institute, Sweden, 35 p.
3. Kovalevskyi, V. (2009), "Current state and trends of Ukrainian media development", available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2009_5_14 (accessed 30 April 2018).
4. Holubiev, V. (2017), "What information is really sold, or What media can learn from shoe sellers", available at: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/yaku_informatsiyu_realno_prodati_abo_chogo_media_mozhut_navchitis_u_prodavtsiv_vzuttya/ (accessed 30 April 2018).
5. Potiatynyk, B. (2010), Internet journalism, PAIS, Lviv, 244 p.
6. Hrytsenko, E. (2015), "Monetize me completely: Tamara Babakova told how the media can earn money" available at: http://lab.platfor.ma/ tamara-babakova/(accessed 30 April 2018).
7. Holub, E., Romaniuk, O. (2018), "Native ads or jeans: how to distinguish and how to place properly", available at: http://imi.org.ua/articles/natyvna-reklama-chy-dzhynsa-yak-vidriznyty-i-yak-pravylno-rozmischaty/ (accessed 30 April 2018).
8. Petrenko, H. (2016), "Native ads: what is it and how it works", available at: http://detector.media/ rinok/article/116855/2016-07-15-nativna-reklama-shcho-tse-take-i-yak-vona-pratsyue/ (accessed 30 April 2018).
9. Beliaeva, Y. (2016), "How to monetize the media: Four ways from the Ukrainian media", available at: http://mymedia.org.ua/articles/media/big_media_meeting_keisy.html (accessed 30 April 2018).
10. Accent (2015-2018), "De Correspondent: how to create a successful online edition with a paid subscription", available at: https://accent.setka.io/ru/de-correspondent/ (accessed 30 April 2018).
11. Zinchenko, L. (2015), "How to monetize Internet content in Poland, Belarus, Ukraine", available at: http://ms.detector.media/web/online_media/yak_monetizuyut_internetkontent_u_polschi_bilorusi_ukraini/ (accessed 30 April 2018).
12. Big idea (2015-2018), "The Ukrainians", available at: https://biggggidea.com/project/1114/ (accessed 30 April 2018).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації. Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні. Різниця у висвітленні програмами "Футбольний Уік-Енд" і "Профутбол" прецедентних справ та подій в українському футболі.
дипломная работа [45,7 K], добавлен 28.02.2016Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації. Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами. Медіатенденції на прикладі контенту телеканалу "СТБ", їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України.
курсовая работа [548,9 K], добавлен 09.06.2017Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.
курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.
дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.
дипломная работа [76,2 K], добавлен 24.07.2014Розгляд основних переваг електронних інтерактивних документів у видавничій справі. Окреслення особливостей та проблем продукту на книжковому ринку. Розгляд видів контентного наповнення інтерактивних видань. Основні види розповсюдження даної продукції.
статья [25,2 K], добавлен 07.02.2018Бібліографічний огляд та його класифікація. Типи, види, структура та етапи підготовки бібліографічних оглядів. Місце видавництва "Кальварія" на книжковому ринку України. Бібліографічний огляд видань (художня, фахова та науково-популярна література).
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.10.2015Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду.
статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014