Газета "Українські Вісти" (Львів, 1935-1939) як популяризатор національної літератури та мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

газета «українські вісти» (Львів, 1935-1939) як популяризатор національної літератури та мистецтва

Олеся Дроздовська

завідувач наукового відділу біографічних досліджень

Ключові слова: газета «Українські Вісти», Галичина, українська література, образотворче мистецтво, музика, театр, кіно.

Keywords: newspaper «Ukrais 'ki Wisty», Galicia, Ukrainian literature, fine art, music, theatre, cinematography.

Осуществлен анализ публикаций газеты «Українські Вісти» (1935-1939) по вопросам развития культурной сферы украинской общественной жизни, в частности таких ее составляющих, как: литература, изобразительное искусство, музыка, театр, кино. Доказаны просветительская, воспитательная, информативная и пропагандистская функции этих материалов.

Ключевые слова: газета «Українські Вісти», Галичина, украинская литература, изобразительное искусство, музыка, театр, кино.

Розкриття змісту пресових видань минулого, а особливо часописів універсальних, орієнтованих на широку аудиторію, досі залишається актуальним завданням для українського журналісти- кознавства. Вивчення тенденцій та закономірностей відображення на газетних шпальтах різноманітних проблем національного життя не лише дає змогу дослідити механізми формування громадської думки та консолідування усіх соціальних верств нації українськими медіа минулого, відстежити способи транслювання та популяризації політичними партіями, громадськими організаціями тощо власних світоглядних орієнтирів, а й допомагає виявити і ввести до наукового обігу невідомі факти біографій українських журналістів, публіцистів, громадсько-політичних та культурних діячів і суттєво доповнити бібліографію їхніх творчих доробків.

Щоденник «Українські Вісти», на якому закцентуємо увагу в нашій статті, влився у національний медійний простір у листопаді 1935 р. Часопис виходив до вересня 1939 р. У різний час його редакторами були Д. Паліїв, І. Гладилович, С. Волинець, М. Па- сика, М. Гец та М. Логинева. Газета неодноразово ставала об'єктом наукових розвідок, передовсім у контексті вивчення політичної доктрини Фронту національної єдності (пресовим органом якого вона була), різних аспектів діяльності Д. Палієва, М. Шлемкевича та інших її співробітників [21; 24-26].

У програмній статті часопису повідомлялося, що серед основних завдань пресодруку буде не тільки популяризація ідейних переконань нової української політичної сили, а й забезпечення читацької аудиторії якомога докладнішими відомостями про найновіші події в українському та міжнародному житті [22]. Відтак упродовж п' яти років, важливе місце на сторінках «Українських Вістей» посідали актуальні як на той час, так і, зрештою, в умовах сучасності, проблеми державотворення, питання політичної та економічної незалежності українського народу, розвитку науки, системи освіти, засобів масової інформації, господарської сфери, необхідності вирішення соціальних запитів тощо. Водночас чимало зусиль колектив видання спрямовував на популяризацію серед широкого кола читачів досягнень української літератури, малярства, музики, театру, кіно тощо, а також на окреслення і висвітлення гострих проблем, які стримували їхній самодостатній розвиток. Доволі велику увагу щоденника Фронту національної єдності до питань розвитку різних сфер українського культурного життя та достатньо ретельне висвітлення поточних подій у цій сфері на шпальтах газети чи не найкраще у низці статей мотивував О. Бабій, знаний український письменник, публіцист, співробітник та активний автор щоденника. Зокрема, він зазначав: «Любов до батьківщини і національну гордість виховується не лиш статтею, чи летючкою й брошурою, але передусім творенням культурних цінностей. [...] політика це не лиш парламентарні промови, ідеольоґічні спори, вибори, відозви й летючки, але й розбудова українського господарства й культури» [13]. Окрім того, публіцист наголошував: «В нашім національнім житті в ділянці культури є багато явищ, якими мусить радуватись і гордитись кожний українець. Ми маємо малярів, яких можуть завидувати нам чужинці, маємо талановитих музиків, а між письменниками не бракує в нас талантів, які дорівнюють помалу письменникам великих державних націй» [10]. Водночас інший співробітник газети маляр-модерніст, мистецтвознавець В. Ласовський стверджував, що єдиною зброєю, єдиним шляхом порятунку політично поневоленої нації від асиміляції й розчинення у культурі-агресорі є «її духова культура, її традиція, її духові потенціяльні можливости» [45].

Такої ж позиції, судячи з текстуального наповнення шпальт газети, дотримувалася й редакція. Різножанрові матеріали на теми національної літератури та мистецтва публікувалися майже у кожному числі «Українських Вістей». Кількісно найбільший тематичний блок формують популярні статті та нариси з питань теорії, історії національної літератури та літературної критики. Ці публікації були покликані допомогти читачеві зорієнтуватися у багатстві як української, так й іноземної літератури, ознайомити з історією національного письменництва [4; 17; 19; 29; 36; 79 та ін.]. Окремі автори, з метою зблизити пересічного читача з художнім словом, намагалися розкрити секрети творчого процесу, навчити відрізняти якісний письменницький продукт від низькопробного, а також роз'яснити непересічну роль письменника у творенні високого культурного рівня громадянського суспільства тощо. Редакція надавала шпальти свого видання для публічного обговорення злободенних літературних питань. Зокрема, порушувалися дискусійні питання, як-от: вплив світогляду письменника на його творчість, головні завдання літературного твору, його актуальність, вплив соціально-політичних подій на розвиток літератури, націє- творча функція творів красного письменства, завдання літературної критики тощо [34; 81; 87 та ін.]. Водночас доволі часто публікувалися есе, життєписні нариси українських та зарубіжних літераторів (написані з нагоди ювілейних річниць чи роковин смерті), рецензії та відгуки на їхні твори, що вийшли друком. На ці теми до видання дописували О. Бабій (за його підписом у газеті надруковано близько сотні різножанрових публікацій), М. Голубець, Б. Гомзин, Ю. Мушак, М. Нижанківська, Б. Нижанківський, В. Стецюк, М. Шлем- кевич, Є. Янчевська та ін. Завдяки цим авторам читачі «Українських Вістей» мали змогу скласти уявлення про стан справ в українській літературі, отримати короткі довідки про життєвий шлях і творчі доробки українських (Б. І. Антонича, М. Бажана, Т. Борду- ляка, Ірини Вільде, К. Гриневичевої, В. Ґренджі-Донського, Галини Журби, Уляни Кравченко, І. Кулика, Ю. Липи, Є. Маланюка, Панаса Мирного, Ю. Рудницького, У. Самчука, В. Стефаника, С. Черка- сенка та ін.) та зарубіжних (Дж. Байрона, Е. Бронте, Максима Горького, М. Пруста, Р. Роллана, Ш. Руставелі та ін.) письменників.

Другий блок матеріалів «Українських Вістей» становлять публікації, присвячені проблемам розвитку українського живопису та графіки у першому тридцятилітті ХХ ст. Серед них домінують аналітичні, оглядові статті, нариси, замітки та репортажі В. Ласов- ського [43; 44; 46; 48; 49; 51 та ін.]. У низці статей дискусійного характеру цей та інші автори порушували питання про співвідношення форми і змісту мистецького твору, про завдання націоналістичного мистецтва, про засадничі функції малярства, його ролі у вихованні, просвіті, про форми і зміст мистецьких творів, доцільність їхньої зрозумілості та доступності широким споживацьким колам, про їх підготовку до естетичного сприйняття творів тогочасних молодих художників-авангардистів. Водночас автори цього тематичного блоку намагалися окреслити проблеми, з якими часто стикалися українські художники на шляху втілення у життя творчих планів, реалізації себе у сфері образотворчого мистецтва тощо. Серед них -- побутові й матеріальні, непопулярність традиції меценатства в українському суспільстві, еміграція митців, низький рівень затребуваності у широких колах національного мистецького продукту і відповідні наслідки цього на його розвиток. Поданням таких матеріалів, а також низки життєписних нарисів редакція ознайомлювала широку, нефахову аудиторію з українським «плястичним» мистецтвом загалом і зокрема з творчістю О. Архипенка, В. Баляса, М. Бутовича, В. Гаврилюка, Р. Ганкевича, Я. Гординського, І. Іванця,

П. Ковжуна, В. Манастирського, Я. Музики, О. Новаківського, П. Обаля, В. Перебийноса, Л. Перфецького, Р. Сельського, Г. Смоль- ського, О.-Р. Сорохтея, В. Хмелюка та ін., а також із діяльністю Асоціації незалежних українських митців.

Національне театральне та музичне життя порівняно з літературою та образотворчим мистецтвом не було настільки широко презентоване на сторінках «Українських Вістей». Однак і вони певним чином вплинули на наближення цих гілок культурного життя до широких верств суспільства. Театральна тематика у виданні представлена понад сімдесятьма позиціями різножанрових матеріалів. У нарисах, рецензіях, відгуках, замітках, дописах висвітлювалася діяльність Українського народного театру ім. І. То- білевича й Українського молодого театру «Заграва», а від вересня 1938 р. -- Театру ім. І. Котляревського, створеного внаслідок їх об'єднання [11; 18; 28; 35; 93; 95]. Водночас редакція газети не оминала увагою діяльності аматорських та учнівських театральних гуртків, що функціонували при навчальних закладах Львова і Тернополя [56; 92]. На шпальтах газети опубліковано чимало рецензій Н. Нижанківського на оперні вистави «Аіда» [60], «Богема» [61], «Кармен» [65], «Наталка Полтавка» [70], «Тоска» [72], «Шаріка» [74] та ін. У них автор передусім акцентував увагу на проблемах акторської майстерності виконавців ролей, професійності оркестрового супроводу, декорацій тощо. Принагідно публікувалися й «критичні зауваги» О. Бабія з приводу драматургічної цінності переглянутих ним вистав у театрах Львова [5; 6; 14-16 та ін.].

У нечисленних матеріалах (що є цілком закономірним для не- фахового видання) порушувалися також проблеми театрального репертуару, зокрема браку оригінальних драматичних творів [12], мистецької вартісності та актуальності пропонованих українському глядачеві вистав [20; 94], мандрівного способу існування та матеріальної скрути тогочасних українських театрів, завдання театральних критиків [33; 78] тощо. Окреслені проблеми, а також питання про необхідність створення національної «драматичної школи» та доцільності об'єднання Українського народного театру ім. І. Тобі- левича і театру «Заграва», про виховну роль театру порушувалися і в кількох інтерв'ю («розмовах») співробітників «Українських Вістей» з режисером Володимиром Блавацьким [8; 91; 96]. Окрім того, автори низки статей не лише ділилися враженнями про переглянуті вистави, а й проливали світло на шляхи та особливості розвитку українського сценічного митецтва в Галичині, на Закарпатті, Наддніпрянщині (у часи Російської імперії) й в УРСР [2; 59; 89; 90; 99].

Публікації музикознавчої тематики на шпальтах «Українських Вістей» передовсім були спрямовані на висвітлення концертної діяльності Музичного товариства ім. М. Лисенка [7; 39; 41; 66], Союзу українських професійних музик [23; 64], музичних товариств «Боян», «Сурма» [67], студентів Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка [62; 68]. Рецензії та «вражіння» В. Балтаровича, Н. Нижанківського та Р. Савицького, головна увага яких зосереджувалася на оцінці виконавської майстерності українських співаків і музикантів (зокрема Д. Гординської-Каранович, Л. Деркач, В. Дуб- рівної, М. Дуди, Є. Зарицької, Л. Коллеси, Г. Левицької, А. Руд- ницького, М. Сокіл), а також мистецької вартісності музичного твору та його впливу на слухача, переважно подавалися під рубрикою «З концертової салі».

Редакція видання ознайомлювала свого читача із творчим шляхом українських співаків, композиторів, співочих колективів, вшановувала пам'ять тих, що відійшли з життя. З цією метою на сторінках щоденника публікувалися життєписні нариси, есе про Ю. Криха і М. Лисенка [55; 83], спогади Н. Нижанківського про зустрічі з В. Барвінським, М. Менцинським [69; 73], «посмертні згадки» [63; 84], іноді інтерв'ю з активними членами галицьких співоцьких товариств, зокрема З. Попелем та Я. Сімяновичем -- багаторічними учасниками товариства «Боян» [86], диригентом Д. Котком [75], замітки про появу нових імен на українському співочому полі і про закордонні успіхи виконавців як старшої, так і молодшої генерації (зокрема, М. Дуди, Є. Зарицької та М. Мен- цинського) [27; 69; 77]. Ці матеріали були покликані популяризувати національне музичне мистецтво, а також інформувати широку громадськість про світове визнання таланту українських співаків. Наприклад, Н. Нижанківський у спогадах про М. Менцинського відзначав: «Шанували ж його. Нетільки Німці. Найвище шведське відзначення для артистів, ордер «pro litteris et artibus», та титул «камерного співака Й. К. В. шведського короля» -- це зверхні об'яви вдячности братнього народу, серед якого син української землі найшов свою другу батьківщину...» [69]. Таке ж призначення мали й окремі публікації, які висвітлювали перебіг закордонних гастролей М. Голинського, Л. Колесси [40; 76] та інших представників українського музичного мистецтва.

У низці публікацій музикознавчого тематичного спрямування порушувалися питання призначення та ролі митця у розвитку національного музичного мистецтва, про уміння окремих з них уміло використовувати багатство української народної пісні та «здорового голосового матеріялу», а також про впливи усталених суспільних взаємин, матеріального становища початкуючого митця, об'єктивної критики та меценатства на розвиток його співочої та акторської майстерності тощо. До прикладу, М. Дуда наголошував: «Прислугу, яку зробив українському мистецтву О. Кошиць поза межами рідного краю оцінити може хіба історія. [...] Наш народ має і тепер багато талановитих одиниць, якими можна зачудувати світ. Та артист росте так, як йому дозволяє його власний нарід. Якщо вдасться комусь вирватись поза межі краю, то хоч не легке його становище, якось пробивається. Всі наші великі артисти, хоч прикро приходиться признаватись, виросли поза межами батьківщини. Нажаль, великі скарби пропадають ізза недостатку доброї волі та трохи зрозуміння для тих, які не наживи ради пустились на тяжке мистецьке життя, а задля самого мистецтва й для народу» [32].

Окремі матеріали цього тематичного блоку було спрямовано на виховання підготовленої до сприйняття того чи іншого музичного твору аудиторії. «Як слухаємо музику?» і «як слухати музику?», у чому полягає «суть музичної форми?», «.яке значіння має стан (культури) даної доби, народу, раси, підсоння на музику?», «. як віддзеркалюється в музиці цілість психофізичного життя даного народу в даному віці?» -- ці питання, а також питання впливу обізнаності потенційного слухача з історією розвитку національного музичного мистецтва та «всесвітньої музики» на сприйняття окремих творів тощо порушив Н. Нижанківський у публіцистичній статті «Тоном в ухо» [71]. У подібних публікаціях наголошувалося на потребі поєднання культурного та національно- патріотичного виховання. Наприклад, автор згаданої статті закликав: «. раз існує музика, як складова частина життя кожної стовідсоткової нації, то й ми мусимо такою нацією бути, бо інакше загинемо.

Тому мусимо теж цю музику плекати і то плекати розумно й масово. А зачинаймо від того, що навчімося слухати музику» [71].

Варто згадати й кілька публікацій, присвячених діяльності балетмейстера Оксани Суховерської, теоретика і популяризатора українського танцювального мистецтва Марії Пастернакової [97] та творчості молодої танцівниці Олени Заклинської [38; 42]. Власне у них порушувалися питання розвитку української «паркетової хореографії», або «танкового мистецтва», наприкінці 30-х рр. ХХ ст. Таким чином автори щоденника намагалися привернути увагу читачів і до цієї сфери національного культурного життя.

Очевидно, що редакція «Українських Вістей» поділяла погляди В. Ласовського, який зазначав: «Трудно подумати нині культурну націю без фільми... Фільма могутній пропагандивний середник...» [47]. Саме тому доволі багато уваги на сторінках щоденника присвячено національному фото- та кіномистецтву, які лише спиналися на ноги. У проблемних статтях, нарисах, репортажах та інтерв'ю порушувалися питання впливу кінематографії (ігрового, документального і науково-популярного кіно) на культурний розвиток суспільства [47; 52; 57], обговорювалися проблеми (технічні та фінансові) налагодження виробництва, прокату українських фільмів (до слова -- у 1936 р. редакція щоденника зініціювала акцію збору коштів для підтримки організації прокату національної кінопро- дукції, яка отримала схвальні відгуки читачів [80]), основних засад їхнього успіху у глядачів [31; 88].

На сторінках «Українських Вістей» опубліковано чимало матеріалів, які інформували про творчі досягнення підприємства «Фо- тофільм», яке заснував Ю. Дорош у 1936 р., а саме: про прем'єру «у салі Музичного Товариства ім. Лисенка» фільмів «День Молоді «Рідної Школи» та «Гуцульщина», про наступні «фільмові» проекти (серед інших -- короткометражки «Крилос» та «Весілля на Покутті»), про успішні т. зв. «гастролі» Ю. Дороша зі своїми кінострічками галицькими містечками, про сприйняття їх глядачами тощо [3; 9; 57]. Автор репортажу «Українські фільми на львівському екрані» наголошував на внескові щоденника в успішну реалізацію творчих планів засновника українського кіно в Галичині. Переповідаючи свою розмову із Ю. Дорошем, він писав: «Довідуємося, що статті про фільмову справу, поміщувані в «Українських Вістях», допомогли йому підібрати мистецько-технічний ансамбль, створити маленьку студійку та зреалізувати дві-три пробні фільмові картини. Опісля виклопотано урядовий дозвіл на мандрівний кінотеатр і так розпочав «Фотофільм» скромними засобами затяжну працю в зовсім у нас новій фільмовій ділянці» [57]. У низці інших публікацій йшлося про діяльність кіностудії В. Авраменка у Нью- Йорку: про вихід на екрани створеного на ній «українськими грішми й українськими людьми» першого українського повнометражного звукового кінофільму «Наталка Полтавка», про початок роботи над новим фільмом «Запорожець за Дунаєм» [37; 58; 82]. Автори окремих публікацій констатували визнання світовою кіногромадськістю кінорежисера Євгена Деслава [47; 98] і юної кіноакторки, доньки журналіста Сергія Вишнівського -- Тамари-Міри Вишнівської [85].

Своєрідний нарис історії становлення і розвитку українського фотомистецтва напередодні Другої світової війни, спрямований передусім на популяризацію цієї галузі культурного життя, формують публіцистичні статті В. Ласовського «Фотоґрафічне мистецтво» [54], «Українська мистецька фотографія» [53], «Минулі й прийдешні шляхи української мистецької фотографії» [50]. Шукаючи відповіді на запитання: «Чи фотографія є мистецтво?», аналізуючи ставлення українського суспільства до «фото-хемічної» творчості, подаючи огляд і фахові оцінки доробку «світливців» О. Балицького, С. Дмоховського, О. Моха, Я. Савки, С. Щурата та ін., реєструючи основні віхи становлення Українського фотографічного товариства, журналіст переконував читачів, що «українська мистецька фотоґрафія стоїть щонайменше нарівні з цим мистецтвом інших народів. Доказом того є постійна участь наших мистців- світливців на міжнародніх фотоґрафічних виставах в останніх роках, та осягнені там нагороди й признання критики» [54]. Окрім того, на шпальтах часопису регулярно публікувалися замітки й повідомлення про проведення чергових загальних зборів Українського фотографічного товариства і виставок доробку його членів [1; 30].

Різножанрові публікації численних авторів «Українських Вістей» на теми національної літератури, малярства, театру, музики, кіно цікаві передусім суб'єктивістським сприйняттям подій і проблем тогочасної національної культури. Вони мали не лише інформаційне, а й просвітницьке призначення. Ці матеріали є багатим фактологічним джерелом для тих, кого не полишає байдужим українське літературно-мистецьке життя напередодні Другої світової війни. Завдяки їм сучасний дослідник може скласти уявлення про сприйняття тогочасною аудиторією творчості того чи іншого митця і про рівень його популярності серед т. зв. споживачів високого мистецтва, отримати першоінформації про становлення національного фото- та кіномистецтва, розвиток національного театру, світову популярність представників музичного фаху, а також дослідити способи впливу тогочасної української щоденної преси на формування у широкої читацької аудиторії критеріїв оцінювання національного літературно-мистецького продукту, плекання такого типу реципієнта інтелектуально-естетичного продукту, який відчував би органічний потяг до постійного ознайомлення з письменницькими, образотворчими, театральними та ін. новинками.

Література

1. А. Б. УФОТО / А. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 22. -- С. 4.

2. ак. Мистецтво і нація (З нагоди останньої вистави театру «Заграва» в Самборі») / ак. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 261. -- С. 5.

3. ар. Фільмова праця у нас / ар. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 230. -- С. 6.

4. Бабій О. В 100-ліття «Русалки Дністрової» / Ол. Бабій // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 85. -- С. 2.

5. [Бабій О.]. Великий Міський Театр. «Доноґоо Тонка» : комедія в 24 картинах Жюль Ромена / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 54. -- С. 4.

6. [Бабій О.]. Великий Міський Театр : Старосвітська ідилля комедія Гарвуда / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 13. -- С. 4.

7. [Бабій О.]. Вечір українських пісень Марії Сабат-Свірської / Ол. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 89. -- С. 4.

8. Бабій О. Директор театру ім. Котляревського в Редакції / Ол. Бабій // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 5. -- С. 7.

9. [Бабій О.]. «До добра і краси». Перша українська фільма / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 11. -- С. 3.

10. [Бабій О.]. За вищий рівень нашої культури / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 44. -- С. 3.

11. [Бабій О.]. «Кирка з Льолєо» / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 273. -- С. 3.

12. [Бабій О.]. Косовський Яків. Ой три шляхи широкії / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 164. -- С. 5.

13. [Бабій О.]. Політика й культура / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 150. -- С. 4.

14. [Бабій О.]. Театр Ріжнородностей. «Цей і той» комедія С. Кеджин- ського / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 258. -- С. 4.

15. [Бабій О.]. Театр «Ріжнородностей» у Львові. «Іван» / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 127. -- С. 4.

16. [Бабій О.]. У мети. Великий Міський Театр у Львові / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 72. -- С. 3.

17. Бабій О. Українські воєнні письменники в Галичині / Ол. Бабій // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 242. -- С. 4.

18. [Бабій О.]. «Цариця Грузії» : трагедія на 5 дій князя Сумбатова. Український Театр ім. Ів. Котляревського / Ол. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 79. -- С. 4.

19. Бабій О. Шота Руставелі. Співець лицарської Грузії / Ол. Бабій // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 281. -- С. 4.

20. Блавацький В. «Тепер я турок, не козак» / В. Блавацький // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 14. -- С. 4.

21. Бурачок Н. Участь Миколи Шлемкевича в діяльності Фронту національної єдності / Наталія Бурачок // Галичина : наук. і культ.- просвіт. краєзн. часопис (Івано-Франківськ). -- 2003. -- Чис. 22-23. -- С. 402-406.

22. В далеку дорогу // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 1. -- С. 1.

23. В. С. За оживлення укр. музичного життя / В. С. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 285. -- С. 2.

24. Василишин О. Пропагування ідеології Фронту національної єдності у публіцистиці Дмитра Паліїва / Олег Василишин // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефа- ника, Від-ня «НДЦ періодики». -- Львів, 2007. -- Вип. 15. -- С. 457-463.

25. Василишин О. М. Антипольські настрої Дмитра Паліїва на сторінках часопису «Українські вісти» / О. М. Василишин // Наукові записки : наук.-техн. збірник / М-во освіти і науки України, Українська академія друкарства. -- Львів, 2012. -- № 1. -- С. 35-39.

26. Василишин О. М. Щоденник «Українські вісти» (1935-1939 рр.) як тип періодичного видання / О. М. Василишин // Наукові записки : наук.-техн. збірник / М-во освіти і науки України, Українська академія друкарства. -- Львів, 2010. -- № 1(17). -- С. 37-40.

27. Великий успіх нашої співачки // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 130. -- С. 4.

28. «Голгота» на українській сцені // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 44. -- С. 1.

29. Голубець М. Корнило Устиянович / Микола Голубець // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 157-165, 167-171, 173-177, 179-183, 185-188, 191. -- С. 4.

30. Ґ. VII. Вистава Української Мистецької фотоґрафіки / Ґ. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 89. -- С. 3.

31. Дорош Ю. Можливости українського фільмового промислу / Ю. Дорош // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 73. -- С. 4 ; Чис. 78. -- С. 4.

32. Дуда М. Артисти й їх значіння для народу / Мих. Дуда // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 168. -- С. 3.

33. Євтимович В. На тему сталого театру / Варфоломій Євтимович // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 67. -- С. 1-3 ; Чис. 71. -- С. 4 ; Чис. 72. -- С. 4 ; Чис. 73. -- С. 1 ; Чис. 74. -- С. 4 ; Чис. 75. -- С. 4 ; Чис. 76. -- С. 4.

34. З літературного фронту совєтської України // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 37. -- С. 4.

35. Інавгураційна вистава «Театру ім. Котляревського» в Коломиї» // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 205. -- С. 1.

36. К. Ч. Сучасна литовська література / К. Ч. // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 49. -- С. 4.

37. Канадієць. «Наталка Полтавка» стала в горлі українських кочевиків / Канадієць // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 68. -- С. 4.

38. Катамай Б. Оленка Заклинська / Б. Катамай // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 126. -- С. 5.

39. Конкурс молодих співаків // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 120. -- С. 3.

40. Концерт Любки Колесси в Берліні // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 64. -- С. 2.

41. Лавреати співочого конкурсу // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 121. -- С. 3.

42. [Ласовська С.]. Новий український танок / С. Л. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 284. -- С. 4.

43. Ласовський В. Баталістика й баталісти / Володимир Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 6. -- С. 3.

44. Ласовський В. Давними шляхами українського мистецтва / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 132. -- С. 4.

45. [Ласовський В.]. Дім для мистця! / В. Л. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 176. -- С. 4.

46. Ласовський В. За 200 років. З нагоди ретроспективної вистави малярства в Нац. Музею / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 278. -- С. 4.

47. Ласовський В. За основи під українську кінематографію / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 32. -- С. 4 ; Чис. 38. -- С. 4.

48. Ласовський В. За яке мистецтво? / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 147. -- С. 4.

49. Ласовський В. Загрозливий пролім / Володимир Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 20. -- С. 4.

50. Ласовський В. Минулі й прийдешні шляхи української мистецької фотографії / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 67. -- С. 4.

51. Ласовський В. Продаж творів мистецтва / В. Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 26. -- С. 4.

52. Ласовський В. Слідами Х-тої музи. Велика місія української фільми / Ласовський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 95. -- 4.

53. [Ласовський В.]. Українська мистецька фотографія / В. Лас. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 55. -- С. 3 ; Чис. 61. -- С. 3.

54. [Ласовський В.]. Фотографічне мистецтво / Лас. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 37. -- С. 4.

55. [Ласовський В.]. Юрко Крих. Три слова з нагоди його концерту / Лас. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 89. -- С. 3.

56. «Лісова пісня» в Тернополі // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 46. -- С. 4.

57. М. Б. Українські фільми на львівському екрані / М. Б. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 5. -- С. 3.

58. Микитюк Д. Нова фільма / Д. Микитюк // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 155. -- С. 3.

59. Минуле українського театру // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 178. -- С. 5.

60. [Нижанківський Н.]. «Аіда» / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 287. -- С. 4.

61. [Нижанківський Н.]. «Богема» / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 199. -- С. 4.

62. [Нижанківський Н.]. Вечір концертової музики / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 34. -- С. 4.

63. Нижанківський Н. Евген Перфецький / Нестор Нижанківський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 201. -- С. 3.

64. [Нижанківський Н.]. З Концертовоі Залі / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 84. -- С. 2.

65. [Нижанківський Н.]. «Кармен» / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 209. -- С. 4.

66. [Нижанківський Н.]. Концерт в 25-ліття смерти Миколи Лисенка / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 289. -- С. 4.

67. [Нижанківський Н.]. Концерт старогалицьких пісень 13.IV.1938 р. / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 84. -- С. 3.

68. [Нижанківський Н.]. Лисенківське Свято студентів Вищого Музичного Інституту ім. Лисенка у Львові / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 1. -- С. 4.

69. Нижанківський Н. Модест Менцінський / Нестор Нижанківський // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 32. -- С. 3.

70. Нижанківський Н. «Наталка Полтавка» / Нестор Нижанківський // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 258. -- С. 3.

71. [Нижанківський Н.]. Тоном в ухо / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- -- Чис. 89. -- С. 4.

72. [Нижанківський Н.]. «Тоска» / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 31. -- С. 4.

73. Нижанківський Н. Три стрічі / Н. Нижанківський // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 37. -- С. 3.

74. [Нижанківський Н.]. «Шаріка» / Нениж. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 293. -- С. 4.

75. О. Ч. Ті, що від них чуємо рідну пісню (Розмова з диріґентом Д Котком) / О. Ч. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 186. -- С. 2.

76. ОАБ. Успіхи М. Голинського в Канаді / ОАБ // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 26. -- С. 4.

77. О-д. Михайло Дуда новий оперовий співак / О-д. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 222. -- С. 4.

78. [Паліїв Д.]. «Запорожець за Дунаєм» / Д. П. // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 15. -- С. 2.

79. Пачовський Т. Клясичні традиції в українськім письменстві перед Котляревським / Т. Пачовський // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 150. -- С. 4.

80. Перші кроки до реалізації української фільми // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 43. -- С. 3.

81. Письменницьке ремесло // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 179. -- С. 5.

82. Повний успіх звуковї фільми «Наталка Полтавка» // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 11. -- С. 4.

83. Полтавець. Музика-джентельмен. Світлій памяті Миколи Лисенка... / Полтавець // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 256. -- С. 4.

84. Смерть і похорон М. Лисенка // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 247. -- С. 3.

85. Тамара-Міра Вишнівська // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 264. -- С. 4.

86. Те. Тенор і бас / Те. // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 20. -- С. 2.

87. Треба боротися з письменним гермафродизмом // Українські Вісти (Львів). -- 1938. -- Чис. 42. -- С. 2.

88. Турин Р. Хочемо української фільми! / Роман Турин // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 76. -- С. 3 ; Чис. 77. -- С. 3; Чис. 78. -- С. 3 ; Чис. 79. -- С. 3.

89. Українська драма на сцені Праги // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 81. -- С. 3.

90. Фанатики українського театру // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 176. -- С. 2.

91. Ч. Вісти зза куліс рідного театру. Хвилина розмови з арт. Режісером Блавацьким / Ч. // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 202. -- 3.

92. «Чумаки» Тобілевича в українській гол. гімназії // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 284. -- С. 4.

93. «Шаріка» в Театрі ім. Тобілевича // Українські Вісти (Львів). -- 1936. -- Чис. 276. -- С. 4.

94. [Шлемкевич М.]. «Обітована земля» / Ів. М. // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 21. -- С. 1.

95. [Шлемкевич М.]. Ювілейна вистава «Запоріжця за Дунаєм» / М. Ів. // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 31. -- С. 4 ; Чис. 32. -- С. 5.

96. Що це таке театр «Заграва» (Розмова з режісером п. В. Блавацьким) // Українські Вісти (Львів). -- 1935. -- Чис. 37. -- С. 2.

97. Щурат О. Про мистецький танок / Олександра Щурат // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 37. -- С. 3.

98. Ю. К. Евген Деслав / Ю. К. // Українські Вісти (Львів). -- 1939. -- Чис. 5. -- С. 6.

99. Юдина політика в театрі // Українські Вісти (Львів). -- 1937. -- Чис. 175. -- С. 2.

Размещено на Allbest.ru