Типологія журналістських блогів німецького віртуального дискурсу
Типологічний аналіз журналістських блогів німецького віртуального дискурсу. Явище журналістського блогу як інтегративне, тобто таке, що охоплює певні жанрові різновиди. Журналістський блог як новий інтегративний жанр віртуального дискурсу Німеччини.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2019 |
Размер файла | 30,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ТИПОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ БЛОГІВ НІМЕЦЬКОГО ВІРТУАЛЬНОГО ДИСКУРСУ
БАНДУРА Н.Г.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Статтю присвячено типологічному аналізу журналістських блогів німецького віртуального дискурсу. Явище журналістського блогу трактується як інтегративне, тобто таке, що охоплює певні жанрові різновиди.
Ключові слова: інтегративний жанр, журналістський блог, медіаблог, редакційний блог, віртуальний дискурс.
Статья посвящена типологическому анализу журналистских блогов неметкого виртуального дискурса. Феномен журналистского блога трактуется как интегративный, т.е. охватывающий определенные жанровые разновидности.
Ключевые слова: интегративный жанр, журналистский блог, медиаблог, редакционный блог, виртуальный дискурс.
The article deals with the typological analysis of journalistic blogs of the German virtual discourse. The journalistic blog phenomenon is being interpreted as an integrative one that covers certain kinds of genre.
Key words: integrative genre, journalistic blog, media blog, editorial blog, virtual discourse.
блог журналістський німеччина
Актуальність теми нашого дослідження зумовлена підвищеним інтересом сучасної лінгвістики та суміжних з нею наук до феномену блогу, зокрема журналістського блогу як нового інтегративного жанру віртуального дискурсу Німеччини.
Мета даної статті - визначити типологію журналістських блогів німецького віртуального дискурсу, охарактеризувати кожен з його різновидів.
Предмет дослідження статті полягає у визначенні критеріїв типологічної характеристики журналістських блогів німецького віртуального дискурсу.
Об'єктом дослідження статті стали тексти журналістських блогів німецького віртуального дискурсу.
Матеріалом дослідження даної статті слугували тексти німецьких журналістських блогів karl-weiss-joumalismus.de, readers- edition.de, Wikinews.de, neon.de, Opinio.de, myheimat.de, BILDblog, Ostsee-Zeitung.Blog, spiegelkritik.de, 1001augen.de, blogMedien, Krone-Blog, Netzausfall, QuakQuak, Spreeblick, Watchblog, Burks' Blog, Sprengsatz.de, ruhrbarone.de, saschalobo.com, Plankton, Wostkinder, Stutzen der Gesellschaft, Digital/Pausen, Digital Twin, Ad hoc, Aufforderung zum Tanz, DerDieDas, Comic, SZblog, Buromaterial, Rechercheblog, Newsblog, Bayernwahl-Blog, Bundesblog.
Наукова новизна статті полягає в послідовному комплексному висвітленні типології німецьких журналістських блогів як складного феномену, зокрема детальному розгляді редакційного блогу та його підтипів.
Поняття "блогу" постає гіперонімічним позначенням множини персональних віртуальних журналів, які складають такі основні групи: Інтернет-щоденники (Ego- чи Tagebuchblog), що їх можна розглядати як прототипний (етимологічно) жанр блогу, тематичні блоги (Themenblog), журналістські блоги (Journalistische Blog) та корпоративні (Unternehmensblog, Firmenblog), які, у свою чергу, мають власні різновиди. Передусім варто коротко зупинитись на їхніх спільних властивостях, що втілюють найсуттєвіші риси даного інтегративного жанру та вирізняють його на тлі віртуального дискурсу.
Тема блогів, нового комунікативно-соціального утворення, постала об'єктом наукового інтересу багатьох дослідників, зокрема до неї зверталися: А. М. Рідель, В. Діманд, С. Херрінг, У. Шмітц, І. Засурський, В. Заборовська, І. Барбукова, О. Горошко, Л. Компанцева, І. Пожидаєва, О. Лутовінова та інші, розглядаючи різні аспекти функціонування цього інтегративного жанру: комунікативний, маніпулятивний, літературний, лінгвокульторологічний тощо.
Словник Britannica [1] тлумачить поняття блогу як “онлайн- журнал, в якому людина, група людей чи корпорація представляють записи про свої дії, думки чи сподівання”.
Визначити ознаки блогу як такого ми можемо лише в найзагальніших рисах, оскільки даний жанр є інтегративним утворенням, що охоплює кілька різновидів. Отже, можливість автора а) оновлювати свій блог, додаючи нові пости (записи, зображення, звук) при збереженні архівних, б) встановлювати внутрішні та зовнішні зв'язки, а також можливість в) інших сайтів, у свою чергу, посилатись на даний блог, як і г) читачів активно взаємодіяти з текстами блогу та його автором шляхом коментування [1:2] свідчить про органічну вписаність блогу до комунікативно-соціального простору Інтернету, а звідси - про його комунікативну й соціальну природу. Організація постів (записів) блогу у зворотно хронологічному порядку [3] свідчить про його потенційну злободенність, актуальність, та, водночас, ретроспективність [4:11], що дає діахронічний зріз фрагмента реальності чи віртуальності, втіленого у блозі. Їхній же синхронічний зріз простежується шляхом системи перехресних гіперпосилань, як зовнішніх, так і внутрішніх. Оформлений як вебсайт, блог має всі ознаки гіпертексту - системи, ієрархії текстів, що завдяки перехресним посиланням, зв'язкам являють “водночас єдність і множину текстів” [5:52]- мультимедійність, інтерактивність, відкритість, інтертекстуальність, нелінійність, безмежність, голографічність, дисперсність структури тощо [6:1626].
Блог поєднує також такі риси, як: публічність, суб'єктивність та експресивність, адже записи призначаються й доступні для широкого загалу, втілюють авторську точку зору, його світогляд та мають на меті самопрезентацію автора, розкриття його особистості чи деяких її іпостасей - реальних або ж віртуальних. Основна комунікативна мета блогінгу (ведення блогу) базується на прагненні людини (кількох осіб чи корпорації) представити себе та/або свої погляди, знання, вміння, здобутки, або й просто переживання світові. Тому в текстах блогів досить виразно проступає індивідуальність автора, зокрема його мовна особистість.
Таким чином, блог можна визначити як публічний мультимедійний мережевий щоденник, відкритий для громадськості, покликаний репрезентувати авторську особистість та/чи продукт її діяльності (фізичної або інтелектуальної) у просторі соціальної комунікації.
Журналістські ж блоги (також у своєму жанровому різноманітті) мають ту специфіку, що виявляються прямо чи опосередковано пов'язаними із засобами масової комунікації (ЗМК). Прямий зв'язок забезпечується фактом структурної приналежності деяких журналістський блогів до складу он-лайн видань (редакційних блогів), а інші блоги пов'язані опосередковано передусім через тематику своїх постів (медіаблоги й власне журналістські блоги).
Сукупність блогів, їхніх коментарів та системи зв'язків складають т.зв. “блогосферу” [1], що має неоднорідну структуру завдяки різнорідності самих блогів: за популярністю й кількістю перехресних посилань і зв'язків, за тематикою, за суб'єктом (юридична чи фізична особа, журналіст чи звичайний громадянин) тощо.
Серед журналістських блогів існують такі типи:
1) “Громадянський”журналістськийблог
(Burgerjoumalistische Blog) завдячує своїм існуванням суспільно свідомим індивідуумам, які прагнуть поділитися своїми поглядами, спостереженнями, певною доступною їм інформацією з суспільно- політичного життя. Він отримав статус самостійного соціального явища і відповідну назву “громадянської журналістики”, що означає журналістську активність пересічних людей (не професійних журналістів) щодо постачання новин, відкриття нових тем або ж критики традиційних медіа. Діяльність блогерів (журналістів-любителів) кардинально змінила концепцію інформування, позбавивши ЗМІ монополії на трансляцію суспільно значущих смислів і точок зору (відповідно до концепції гейткіпера), їхньої виключної ролі як єдиного й неповторного джерела інформації [2:10]. Це виявилось продуктивним у плані доповнення і модифікації картини світу, що її створює ЗМІ, а також впливу на функціонування медіасистеми в цілому. У межах німецькомовного медіапростору громадянська журналістика, однак, не набрала таких масштабів, як в англомовному медійному ареалі, що пов'язано, передусім, з довірою населення до офіційних каналів інформації і роботи професіоналів. Але офіційні медіа, попри всі побоювання щодо стихійного потоку невиваженої інформації, потребують діяльного сприяння з боку населення. Thomas Schuler, відомий журналіст з Мюнхена, стверджує, що “Stem.de підтримує портал Augenzeuge.de, Більд (Bild) нацьковує читачів як репортерів на знаменитостей, Саарбрюкська газета (Saarbrucker Zeitung) просить у читачів місцеві новини” [3] тощо.
Суб'єкти громадянської журналістики, в цілому, намагаються у своїх блогах не надто відходити від стилю та тематики традиційних мас-медіа. Але існує різниця між індивідуальними “громадянськими” блогами й блог-порталами громадянської журналістики. Для індивідуальних блогів характерні деяка довільність структури тексту, мовних виразів (часом присутні елементи розмовного стилю), оцінок, невеликий обсяг, відсутність цензури. Наприклад, блогер Karl Weiss постить (викладає у своєму блозі) міркування з приводу статті в газеті New York Times про діяльність президента США Обами:
“Per dritte Weltkrieg lasst schon grussen Veroffentlicht am 23. September 2014 von Karl Weiss Die USA modernisieren in riesigem Umfang ihre Nuklear- Bewaffnung
...Prasident Obama nicht mehr, wie fruher verkundet, die Atomwaffen einmotten lasst, sondern sie in aggressivster Weise modernisiert. Der dritte Weltkrieg grusst vom Horizont...
Das heist nichts mehr oder weniger, dass der dritte Weltkrieg ins Auge gefasst wurde und dieser von Anfang auf den Einsatz von Atomwaffen ausgerichtet sein wird.
Es gibt kaum eine atemberaubendere Meldung als diese.” [9] Показовою є навіть сама тема: офіційні медіа не опублікують подібну інформацію, щоб не сіяти паніку серед населення, але блогери несуть меншу відповідальність і можуть
висловлюватись вільніше. Специфіка цього типу блогів - невелика цінність аналітичної складової інформації при значній цінності фактичної її складової. Саме “сировинна” інформація, фактаж, зокрема відеозйомка, представлена очевидцями певних подій, мають величезне значення у створенні адекватної медіа-картини світу громадян.
На блог-порталах громадянської журналістики автори зіштовхуються з цілою низкою вимог (формальних і змістових) та обмежень, як і в традиційних медіа. Група модераторів читають надіслані статті, перевіряють факти, редагують тексти.
Наприклад: міжнародний проект Wikinews.de “Die freie Nachrichtenquelle”, readers-edition.de “ein Blogform-Projekt”, myheimat.de “Burger berichten aus Deutschland”, eOpinio “Netzwerk fur Burgerbeteiligung”, neon.de тощо, де будь-хто може викласти свою статтю, оформивши її згідно з вимогами (своїми для кожного порталу) й попередньо зареєструвавшись.
Тексти на порталі readers-edition.de важко відрізнити від текстів професійної журналістики:
“Kommentar
Die Staatsmacht ist nerves - Die Bundesregierung mahnt zur Besonnenheit... in der Turkei
Claus-Dieter Stille
4. Juni 2013, 13:20 Uhr | Aktualisiert: 6.06.2013, 18:02
In der Turkei geht die Polizei mit brutaler Gewalt gegen friedliche Demonstranten vor. Die Bundesregierung mahnt betreffs der Turkei die Gewahrleistung von Meinungs- und Versammlungsfreiheit an.” [10]
2) Медіаблог (Mediablog, Watchblog), або блог про медіа, блог спостереження за мас-медіа, створюється з метою висвітлення, коментування та критики діяльності ЗМК. Найвідоміший і прототипічний медіаблог - це, звичайно, BILDblog з його дошкульною критикою на адресу популярного бульварного таблоїду та інших видань, який викриває неправду, вигадки, приховану рекламу тощо і був відзначений нагородою Grimme Online Award за свою діяльність. Автори таких блогів - це, переважно, журналісти, які виступають проти недосконалості й недобросовісності сучасних мас-медіа. Наприклад, на сторінках даного блогу викривається перекручування слів акторки Емми Уотсон, що надало їм мало не протилежного змісту:
“Das Blatt schafft es also, Emma Watsons Botschaft ins Gegenteil zu verkehren: Aus einer feministischen Rede wird so ein fast schon anti-feministischer Appell.” [11]
Визначна риса даного типу - іронічність, відповідно до комунікативної мети висміювання, широко представлена в Його текстах:
“Die Bild.de-Schlagzeile „Nachster Klopp-Schock - Kehl fallt aus“: Oh ja, ein Riesenschock! Wo Kehl doch schon seit dem Spiel gegen Arsenal, also seit dem 16.09., also seit 11 Tagen und zweieinhalb Spielen, verletzt ist und schon fur die letzten beiden BuLi-Spiele ausgefallen war. Wer diese Uberschrift liest, denkt doch automatisch an eine Verletzung im Training oder an ein Wiederaufbrechen der Verletzung, an irgendetwas, das jetzt gerade aktuell und akut passiert ist. Ahm, ne.'' [12]
Подібним чином аналізують сучасні ЗМК й інші медіаблоги:stefan-niggemeier.de,Ostsee-Zeitung.Blog,
spiegelkritik.de, 1001augen.de, blogMedien, Krone-Blog, Netzausfall, QuakQuak, Spreeblick, Watchblog.
3) Власне журналістський блог (Journalistische Blog) створюється як авторський проект професійного журналіста, в якому він викладає важливу, на його думку, інформацію на суспільно-політичні й культурні теми. Відрізняється власне журналістський блог абсолютною довільністю і навіть стихійністю: вибір теми, структурування, обсяг тощо визначаються особистими преференціями автора через відсутність будь-яких обмежень і цензури.
Найяскравіший представник даного типу - це блог знаменитого, дещо епатажного Саші Лобо (Sascha Lobo). Гостре слово, точна аналітичність, яскрава експресія, іронічність привертають увагу читачів, надають таким блогам значної популярності:
“Die Verengung auf Merkel ist ein deutliches Zeichen der Fan- Beziehung. Die vollig subjektive Zuschreibung, erst seit Merkel interessiere sich die Welt fur Deutschland, ist gleich doppeltypisch: das eigene Empfnden wird der Welt zugeschrieben, eigentlich musste der Satz von Marusha lauten: seit Merkel interessiere ich mich fur Deutschland. ” [13]
Часто зустрічаються розмовні конструкції і звороти з вкрапленнями жаргонізмів, арго, нецензурної лексики тощо:
“Meine fucking Gute, war ich gestern wutend, um ein Haar hatte ich die Seite mit dem Eintrittsformular der Piratenpartei aufgerufen. Bis mir einfiel, dass sich die Piratenpartei mit Hingabe selbst zum Teil des Problems gemacht hat.” [14]
Відомі також блоги: Burks' Blog (автор Burkhard Schroder), Sprengsatz.de (автор Michael Spreng), ruhrbarone.de (засновник Stefan Laurin) та ін.
4) Редакційний блог (РБ) розташований на платформі Інтернет-газети, входить до її складу, створюється переважно членами її редакції, близький до жанрів авторської колонки та есе, тому може розглядатись як публіцистичний жанр, як різновид авторської журналістики. Водночас він має інтерфейс і назву блогу, а тому - формально належить до сфери блогів, блогосфери.
Блоги цього типу складають наповнення однойменної рубрики “BLOGS ” німецькомовних онлайн-газети чи журналу (Suddeutsche.de, die Welt, Frankfurter Allgemeine Zeitung, stern.de). З одного боку, вони є органічною складовою змістового наповнення газети чи журналу, до яких вони належать, з іншого боку, пропонують їхнє певне тематичне й структурне розширення.
Редакційний блог - це, в ідеалі, майданчик для особистої публіцистичної творчості журналістів, хоч на практиці деякі блоги використовуються для більш утилітарних цілей, зокрема: а) для публікації другорядних матеріалів, що з якихось причин не вписуються до основної частини газети, б) для організації окремих редакційних проектів - опитувань, тематичних обговорень тощо, в) для ознайомлення аудиторії з деякими нюансами редакційної “кухні”, обговорення окремих матеріалів, і, звичайно, не позбавлені певного контролю з боку редакції. Відповідно до цього, тобто до функціональності даного типу блогу, можна виділити основні його підтипи:
1. Авторський блог журналіста, що презентує його власну точку зору щодо суспільно-політичного та культурного життя країни й світу (Plankton, Wostkinder, Stutzen der Gesellschaft, Digital/Pausen). Близький до жанру авторської колонки: іронічно- критичний характер, іноді відверто сатиричний, “містить лише одну точку зору, відзначається власним голосом і стилем” [6:373].
Наприклад, Plankton, колективний блог трьох авторів, що розглядає питання наукової журналістики, ділиться своїми міркуваннями з приводу прес-конференції майбутнього астронавта Александра Герста:
“Hier kommt Alex! Ein Astronaut zum Anhimmeln
15.04.2014, 14:56 Uhr Unser vernetzter Mann im All: @Astro_Alex wird bald von Baikonur aus zur Raumstation starten. Mit Experimenten wird er sich seine Brotchen verdienen und einem beispiellosen Bildungsfestival im Orbit. Ein echter Hingucker.
..Der kahlkopfige, durchtrainierte Mittdreifiiger macht in seinem glatt gebugelten blauen ESA-Overall eine Figur, die nicht nur von hinten betrachtet wie die eines Promotionmodels wirkt... Und spatestens in diesem Moment, wenn man sieht, wie ,,tiefenentspannt“ (so twittert das eine Beobachterin spater vollig zu Recht) der @Astro_Alex die Schlange stehenden Journalisten abarbeitet, weifi man: So ein Overall ist unter Kommunikationsgesichtspunkten ein wahrer Segen. Wissenschaftler sollten ofter welche tragen...
”Wir Menschen mussen auf den Mars. -- Auch dieser Satz von ihm ist, kommunikatiosstrategisch betrachtet, ein Volltreffer. Der Mann hat Visionen, welche wohl noch? Er liebt klare Statements, auch in dieser Hinsicht ist der geburtige Kunzelsauer... ein Segen fur die Wissenschaft. Er verkorpert optimal ein evolutionares Rollenmodell, die Hoherentwicklung des Forschers zum Kommunikationsprofi und Helden.” [15]
Назва блогу часто відрізняється від звичайної рубрикації в газеті, позначаючи не сферу діяльності, не жанр (Politik, Staat und
Recht, Finanzen, Feuilleton, Sport, FuBball тощо), а певне явище, втілене вибагливим чином у дещо незвичному як для назви концепті: Plankton, Wostkinder, Digital/Pausen, DerDieDas, хоч є і більш традиційні назви Freie Welt, Stutzen der Gesellschaft, Medienwirtschaft, Fazit - das Wirtschaftsblog. Наприклад, назва блогу Digital/Pausen сучасного німецького науковця і мислителя Г. У. Гумбрехта означає “Denkpausen im digitalen Strom”. [16]
2. Тематичний блог відрізняється від попереднього типу лише специфічною тематикою: цифрові технології, танці, комікси, кулінарія, мандри, тварини тощо (Digital Twin, Deus ex Machina, Ad hoc, Aufforderung zum Tanz, Comic). Наприклад, блог Tierleben:
“Hunde wollen keine Gesprache: Ergebnisse aus neuen Tier- Studien”
03.09.2014, 15:18 Uhr Begeistert scheinen Hunde nicht zu sein, wenn Menschen mit ihnen sprechen. Sie sehnen sich nach etwas anderem, ergibt eine neue Studie. Forscher untersuchten auch IQ-Tests fur Welpen und einiges mehr.” [17]
3. Власне редакційний блог, що відображає інтереси редакції, має на меті встановлення зворотного зв'язку з читачами (SZblog, Buromaterial, Rechercheblog).
“September 2014 20:34
Lassen Sie uns diskutieren
Mit unserem Ihre-SZ-Logo markieren wir neue Moglichkeiten der Leserbeteiligung. Direkter, konzentrierter, besser moderiert: Wir wollen kunftig auf andere Weise als bisher mit Ihnen ins Gesprach kommen. Statt der klassischen Kommentarfunktion unter Artikeln starten wir mit Ihnen Debatten zu drei Themen des Tages - und laden Sie ein, immer wieder neue Formen des Dialogs auszuprobieren.
Von Daniel Wullner
Liebe Leserin, lieber Leser,
seit mehr als sieben Jahren kummert sich unser Debatten-Team um Ihre Anliegen, um Ihren Input fur unsere Artikel und um einen moglichst reibungslosen Kontakt zu SZ.de.” [18]
4. Блог резервних матеріалів - майданчик для розміщення додаткових матеріалів редакції, не передбачає експліцитного авторства (Newsblog, Bayemwahl-Blog, Bundesblog). Наприклад, Das SZ-Newsblog - “Aktuelle Ereignisse, frisch gebloggt. Was die Welt bewegt, fur das Netz aufbereitet.”[19] Але останній запис - це новини трьохмісячної давнини:
“24. Juli 2014 16:42
Krieg in Nahost
Tote bei Angriff auf UN-Schule
Israel setzt Einsatz im Gazastreifen fort, 15 Menschen sollen bei Angriff auf UN-Schule getotet worden sein US-Fluggesellschaften fliegen Ben Gurion wieder an UN-Menschenrechtsrat will mogliche Kriegsverbrechen prufen. ” [19]
На прикладі цих текстів можемо бачити як конвергентні, так і дивергентні риси різних типів блогів. Кожний блог - це особистісний голос автора в поліфонії віртуальної комунікації, голос, який чітко вирізняється з-поміж інших голосів тим, що розкриває, хоча б частково, індивідуальність автора, його власний досвід і світобачення, кожен пост - це його репліка в медійному полілозі, що взаємодіє (експліцитно чи імпліцитно) з іншими репліками та інформацією віртуального комунікативного простору.
Перспективи дослідження блогів залишаються доволі широкими, адже процес становлення й розвитку даного інтегративного жанру ще не завершений, постійно з'являються нові риси, нюанси, тенденції, що потребують детального розгляду.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блог [Електронний ресурс] // Енциклопедія Брітанніка. - Режим доступу до статті : http://www.britannica.com/EBchecked/topic/869092/blog
2. Riedel A. M. Nachrichtenfaktoren in Blogs - Journalistische Avantgarde oder Nachrichten zweiter Hand? - Zur Anwendbarkeit der Nachrichtenwert-Theorie auf die politische Blogosphare im deutschsprachigen Raum / Anna Maria Riedel. - Berlin : epubli GmbH, 2012. - 232 с.
3. Herring S. C., KouperI., Paolillo J. et al. Conversations in the blogosphere : An analysis "from the bottom up." Proceedings of the Thirty-Eighth Hawai'i International Conference on System Sciences (HICSS-38) [Електронний ресурс] / Susan C. Herring, Inna Kouper, John C. Paolillo et al. - Los Alamitos : IEEE Press,2005.-Режимдоступудостатті :http://ella.slis.indiana.edu/~herring/blogconv.pdf
4. Барбукова І. С. Онлайновий щоденник як феномен віртуальної літератури : жанрова природа, поетика [Текст] : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.06 / Ірина Сергіївна Барбукова; ДЗ "Луган. нац. унт ім. Тараса Шевченка". - Луганськ, 2012. - 231 с.
5. Руднев В. П. Гипертекст / Вадим Петрович Руднев // Словарь культуры ХХ века. - М. : Аграф, 1997. - 384 с.
6. Калмыков А. А. Интерактивная гипертекстовая журналистика в системе отечественных СМИ / Александр Альбертович Калмыков. - Москва : Издательство ИПК работников ТВ и РВ, 2009. - 84 с.
7. Schuler T. "Realitat, die nicht verschwindet" [Електронний ресурс] / Thomas Schuler // Suddeutsche.de. - Режим доступу до газети : http://www.sueddeutsche.de/digital/buergerjournalismus- im-netz-realitaet-die-nicht-verschwindet-1.524575
8. Михайлов С. А. Журналистика Соединенных Штатов Америки / Сергей Анатольевич Михайлов. - СПб. : Изд-во Михайлова, 2004. - 448 с.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
9. Weiss K. Der dritte Weltkrieg lasst schon grussen [Електронний ресурс] / Karl Weiss // Burgerjournalismus. - Режим доступу : http://www.karl-weiss- journalismus.de/?p=2092
10. Stille C.-D. Die Staatsmacht ist nervos - Die Bundesregierung mahnt zur Besonnenheit ... in der Turkei [Електронний ресурс] / Claus-Dieter Stille // Readers Edition. Ein Blogform-Projekt. - Режим доступу : http://www.readers-edition.de/2013/06/04/die-staatsmacht-ist-nervos-die- bundesregierung-mahnt-zur-besonnenheit-in-der-turkei/
11. Hurtz S. Ohne Sinn und Geschmack [Електронний ресурс] / Simon Hurtz // BILDblog. - Режим доступу : http://www.bildblog.de/60790/ohne-sinn-und-geschmack/
12. Grob R. Burgerlotto, Ukraine, Politically Incorrect [Електронний ресурс] / Ronnie Grob // BILDblog. - Режим доступу :http://www.bildblog.de/60913/buergerlotto-ukraine-politically-incorrect/
13. Lobo S. Marusha, Merkel und das deutsche Problem [Електронний ресурс] / Sascha Lobo Autor, Vortragsredner, Internet. - Режим доступу : http://saschalobo.com/2013/06/17/marusha-merkel-und-das-deutsche-problem/
14. Lobo S. Unsere Mutter, unsere Fehler [Електронний ресурс] / Sascha Lobo Autor, Vortragsredner, Internet. - Режим доступу: http://saschalobo.com/2013/03/22/unsere- muetter-unsere-fehler/
15. Muller-JungJ. Hier kommt Alex! Ein Astronaut zum Anhimmeln [Електронний ресурс] / Joachim Muller-Jung // Plankton. - Режим доступу :http://blogs.faz.net/planckton/2014/04/15/hier-kommt-alex-ein-astronaut-zum-anhimmeln-1001/
16. GumbrechtH. U. Digital/Pausen [Електронний ресурс] / Hans Ulrich Gumbrecht. - Режим доступу : http://blogs.faz.net/digital/
17. Hucklenbroich C. “Hunde wollen keine Gesprache : Ergebnisse aus neuen Tier-Studien” [Електронний ресурс] / Christina Hucklenbroich // Tierleben. - Режим доступу :http://blogs.faz.net/tierleben/2014/09/03/hunde-wollen-nicht-reden-548/
18. WullnerD. Lassen Sie uns diskutieren [Електронний ресурс] / Daniel Wullner // SZblog. - Режим доступу : http://www.sueddeutsche.de/kolumne/ihre-sz-lassen-sie- uns-diskutieren-1.2095271
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Виявлення рівня довіри читачів до блогів. Основні переваги і недоліки друкованих засобів масової інформації, блогів та їх популярність серед аудиторії. Відмінність між журналістами та блогерами, міра їх відповідальності перед державою і суспільством.
статья [23,2 K], добавлен 22.02.2018Розслідування як журналістський жанр. Всебічне і докладне дослідження мало вивченої, закритої або ретельно приховуваної теми. "Переслідувательна журналістика" та "чорний піар". Два суттєві моменти розробки теми і обробки журналістського розслідування.
реферат [19,6 K], добавлен 08.03.2009Основні ознаки журналістського твору як наслідку масово-інформаційної діяльності. Особливості дотримання або недотримання вимог до журналістського твору на шпальтах щоденного видання "День". Використання різноманітних лексико-стилістичних особливостей.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 17.09.2013Розгляд типології логічних помилок в районних друкованих журналістських виданнях. Основні причини виникнення розповідного алогізму, ламаної метафори, плеоназму, амфіболії, заміни понять. Описання методики літературного редагування та правки текстів.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 06.06.2011Дослідження особливостей редагування власне орфографічних помилок у журналістських текстах. Найбільш типові правописні ненормативні явища, зафіксовані в публікаціях журналістів. Невиправдане використання подовжених і подвоєних приголосних в словах.
статья [25,5 K], добавлен 31.08.2017Детальний опис та характеристики таких журналістських жанрів, як замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція. Дослідження функцій, класифікації та правил застосування. Аналіз та схема побудови найчастіше використовуваних форм досліджуваних жанрів.
контрольная работа [18,9 K], добавлен 05.12.2010Характеристика природи факту, визначення його видів. Виявлення межі, коли об’єктивна інформація, що міститься у факті стає суб’єктивною. Особливості використання факту в різних журналістських жанрах: інформаційних, аналітичних, художньо-публіцистичних.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 20.10.2010Факт як одиниця об'єктивної дійсності, збір фактичного матеріалу та методи його обробки і викладу в практиці журналістської роботи. Проблема співвідношення факту і об'єктивної реальності. Природа фактів, аналіз їх використання в журналістських творах.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 24.10.2010Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Кореспонденція як жанр журналістики, її відповідність корпоративній тематиці і висвітленню проблематики. Кореспонденція як жанр: підходи до визначення. Жанрові модифікації кореспонденції (різновиди кореспонденцій, взаємозв’язок з іншими жанрами).
реферат [58,1 K], добавлен 13.03.2011