Аудиторія українського сегмента всесвітньої мережі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аудиторія українського сегмента всесвітньої мережі

Запропоноване дослідження присвячене аналізу змін української інтернет-аудиторії та їх порівнянню з європейськими та світовими тенденціями у цій сфері. Воно охоплює період другої половини 2013 р. Для дослідження українського сегмента всесвітньої мережі було застосовано онлайнові й оффлайнові методики опитування та порівняльний аналіз. Результати роботи свідчать, що дедалі більше українців проводять свій час онлайн. І хоча за показниками проникнення інтернет-аудиторії Україна близька до середньосвітового рівня, порівняно з кількістю інтернет-користувачів у Європі українці, на жаль, знаходяться далеко не на провідних позиціях. У праці наведено результати медіаметричних досліджень аудиторії щодо охоплення соціальних медіа. Проаналізовано кількісні характеристики українських користувачів найпопулярнішої світової мережі Facebook. Розглянуто основні тенденції розвитку мережевих ЗМІ та їхньої аудиторії.

Інтернет за останні півтора десятиріччя став звичайним медіа і виконує ті самі функції, що й традиційні ЗМІ, і так само, як інші сучасні засоби масової комунікації, бореться за розширення аудиторії. Це підвищує попит на нові форми подачі контенту, що спричинює трансформаційні процеси в медіагалузі та зумовлює появу нових форм спілкування з аудиторією.

Та якщо раніше успіхом ЗМІ можна було вважати вже саме зростання популярності їхнього інформаційного продукту серед дедалі більшого кола споживачів, то нові тенденції в цій галузі вимагають від медіа детальнішого вивчення своєї аудиторії. Саме чітке означення груп читачів, слухачів і глядачів (за віком, статтю, освітою, інтересами тощо), про яких мас-медіа відомо все, і дає комерційний результат, оскільки рекламодавців більше цікавить не можливість донести рекламне повідомлення до максимально великої кількості людей, а гарантована можливість бути почутими своїм споживачем. Тож слід розуміти, що нині мас-медіа продають не просто рекламні площі й ефірний час, а можливість доступу рекламодавця до необхідної йому цільової аудиторії.

І хоча дослідженню медіааудиторії присвячені роботи В. Іванова, С. Корконосенка, Н. Костенко, Д. Олтаржевського, І. Фомічової, відчутна потреба в єдиній загальноприйнятій систематизації знань щодо досліджень інтернет-аудиторії, що зі свого боку формує дослідницькі інтереси до цієї теми. З практичної точки зору знання про тенденції та кількісні показники аудиторії ЗМІ допоможе суб'єктам медіагалузі краще орієнтуватися у змінах та будувати стратегії діяльності, ефективно пристосовуючись до нових умов та знаходячи нові горизонти для подальшого розвитку.

Тому медіаметричні дослідження інтернету як сегмента ЗМК є важливими для медіагалузі. Адже на підставі даних, отриманих у такий спосіб, маркетологи і рекламісти зможуть підвищити якість медіапланування, тобто плану розміщення на інформаційних каналах реклами, PR-матеріалів з урахуванням величини і складу аудиторії в цілому та окремих цільових груп, а також зважаючи на регулярність і тривалість їх звернення до конкретних каналів отримання інформації. Для розвинених ринків товарів і послуг характерним є звернення до більш вузьких сегментів споживчого ринку. У цих випадках рекламодавців не влаштовує простий підрахунок відвідуваності сайтів, їм потрібні відомості про соціальний і демографічний склад, про спосіб життя і споживчі переваги аудиторії. Але цих відомостей сам Інтернет дати не в змозі. Тому не тільки медіазнавці, але й носії комерційних інтересів не можуть обмежитися показниками відвідуваності, потребуючи результатів більш складних вимірювань.

Тож метою нашого дослідження є медіаметричний аналіз української інтернет-аудиторії у другій половині 2013 р. в контексті світових та європейських тенденцій. Мета роботи передбачає виконання завдань, пов'язаних із збором та обробкою інформації, а також контрастивною характеристикою користувачів інтернет-сегмента України та загалом мережі. Основними методами дослідження були онлайнові та оффлайнові опитування аудиторії та порівняльний аналіз.

Як показують дослідження аудиторії українського сегмента всесвітньої мережі, кількість її користувачів має сталу тенденцію до збільшення. Приміром, за даними компанії Gemius, кількість українців станом на січень 2014 р., які стали користуватися Інтернетом, порівняно із січнем 2013 р. збільшилась майже на 2 млн і становить близько 18 млн користувачів [1]. Така тенденція спостерігається вже кілька років поспіль, про що свідчать подібні дослідження згаданої вище компанії [2]. Дедалі більше українців проводять свій час онлайн. Цікаво, що майже 90 % користувачів виходять в Інтернет щодня. А на початок 2014 р. на одного українця припадав один підключений до мережі пристрій (порівняно із 0,7 пристрою у 2013). Також люди стали використовувати більше пристроїв для доступу в Інтернет: 24 % користуються смартфонами, а 7 % - планшетами. Крім того, однаково часто для доступу онлайн і комп'ютер, і смартфон використовують 14 % опитаних, а тільки смартфон - 7 % [3].

Подібні результати мало дослідження, проведене у грудні 2013 р. кафедрою соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наше опитування проводилося за допомогою електронної анкети й охоплювало всю територію України.

Рис.1

Рис.2

Загалом у дослідженні взяли участь 1800 респондентів. Порівняно з минулорічним дослідженням [4], що проводилося за оффлайновою методикою, помітні значні зміни в пропорціях аудиторії. На паперовий варіант анкети відповідало значно ширше коло аудиторії всесвітньої павутини, в тому числі й ті, хто не має доступу до мережевих ресурсів. У результаті розрив між категоріями «1825» та «25-50» не був таким помітним. Електронну ж анкету заповнювали переважно студенти або особи приблизно такого самого віку, що становили практично дві третини респондентів. Процент користувачів у вікових сегментах до 18 та після 50 років майже не змінився, що свідчить про однакову кількість читачів цих категорій мережевої та паперової версій анкет. Тому можна стверджувати, що проведене дослідження стосується передусім молодіжної частини інтернет-аудиторії віком 18-25 років (див. Рис. 1).

Зважаючи на вікову характеристику респондентів, не має ніякої двозначності параметр регулярності відвідування всесвітньої павутини. 95 % опитаних відвідують Інтернет щодня, це на 5 % перевищує результати попереднього дослідження, яке теж демонструвало високу активність у мережі (див. Рис. 2).

Рис.2

Рис.3

Тож за нашими дослідженнями в Україні прослідковується тенденція стрімкого наближення до максимуму кількості відвідувачів мережевих ресурсів у молодіжній віковій групі, тобто до 100 %.

Цікаво, що за проникненням інтернет-аудиторії Україна, маючи показник 41,8 %, близька до більшості країн світу [5]. Оскільки на кінець 2013 р. середньосвітовий параметр проникнення становив 39 %. Хоча до середньоєвропейських показників ми поки що не наблизились (див. Рис. 3) [5].

Незважаючи на невисокий ступінь залучення відвідувачів до мережевих ресурсів, Україна вже кілька років перебуває у десятці європейських країн з найбільшою кількістю інтернет-користувачів. Цей результат забезпечується передусім за рахунок загальної кількості людей, які проживають на території країни (див. Рис. 4) [5].

Значний інтерес для нашого дослідження також мають дані про розподіл аудиторії медіа за джерелами отримання інформації. Адже для правильної побудови стратегії розвитку будь-якого медійного продукту важливо точно спрогнозувати його цільову аудиторію. Із результатів дослідження формується розуміння, що більш як половина

Рис.4

Рис.5

В Україні аудиторія найпопулярнішої світової мережі нараховує 3 млн користувачів станом на 25 жовтня 2013 року [9], що становить лише 7 % населення. Такі невисокі показники пов'язані насамперед з орієнтацією найбільш вагомої частки інтернет-аудиторії, а саме вікової категорії 14--25 років, більше на російськомовні ресурси (див. Рис. 9) [1]. Проте можна стверджувати, що наприкінці 2013 р. та на початку 2014 р. у зв'язку з політичними подіями в Україні відбувся сплеск активності відвідувачів Facebook.

Незважаючи на широку популярність серед молодіжної групи респондентів мережі «ВКонтакте», для дослідників медіааудиторії значно більший інтерес становить Facebook, оскільки поширення новинної інформації значною мірою відбувається завдяки йому. За даними аналітичної компанії Pew Research Center, через соціальну мережу на новинні сайти потрапляють близько 30 % її відвідувачів [10]. Якщо говорити про трафік із мобільних пристроїв, ця частка ще вища, і вона продовжує зростати. Facebook вдалося змінити власне модель споживання інформації. Дедалі більше читачів потрапляють до через рекомендації із соціальних медіа.

За даними мережевого ресурсу SocialBakers, до десятки найпопулярніших українських медіа, представлених у FB, у грудні 2013 р. потрапили інформаційні інтернет-ресурси, подані на рис. 10 [8].

У першій десятці маємо одразу сім ЗМІ, причому найбільший приріст демонструють у цей період саме незалежні від офіційної влади медіа.

Ще більш яскраві результати маємо, оцінивши зростання обсягу аудиторії за перший тиждень січня (див. Рис. 11), останній день цього самого місяця 2014 р. (див. Рис. 12) та за місяць в цілому (див. Рис. 13) [8].

На рис. 12 одразу три незалежні мережеві ресурси посіли верхні позиції за темпами зростання аудиторії. Для порівняння: в такій інтернет-розвиненій країні, як Швеція [11], маємо сумарно менші показники (див. Рис. 14) [8].

Зважаючи на результати досліджень, можна констатувати стрімке зростання української аудиторії FB як одного із соціальних медіа, а в одночас інші мережеві ресурси також демонстрували стійке збільшення аудиторії. Практично аналогічні результати маємо в популярних світових соціальних медіа, таких як Twitter та Youtube (див. Рис. 15, 16) [8].

Висновки

медіаметричний соціальний мережа

Аналізуючи дані поданих досліджень, ми можемо констатувати позитивну динаміку зростання кількості інтернет-користувачів українського сегмента всесвітньої мережі, яка спостерігалась у другій половині 2013 р. За даними компанії Gemius, за 2013 р. кількість відвідувачів мережі зросла на 11 % і становила 18 млн осіб. Як і передбачалося в наших попередніх дослідженнях [11; 12; 13], зберігається стійке збільшення аудиторії у віковому сегменті 18--25 років. Охоплення молодіжного прошарку сягає 95 %. У подальшому варто очікувати зростання насамперед вікового сегмента 25--30 років, що дозволить залучити до інтернет-ЗМІ нові верстви населення України.

Також, крім розширення кола користувачів інтернету, дані за другу половину 2013 р. дали нам змогу зафіксувати збільшення довіри до мережевого новинного каналу. За нашим дослідженням, 56 % опитаних використовують онлайн-ресурси як головне джерело інформації. Ми спостерігаємо поступове згасання популярності телебачення на фоні інтернету. Як не дивно, провідне місце серед мережевих ресурсів посідають соціальні медіа. Ця тенденція свідчить про те, що медіаменеджерам необхідно серйозно задуматися щодо оцінки ефективності взаємодії медіа з аудиторією Facebook, Twitter і Youtube. Соціальні мережі дедалі глибше проникають у життя користувачів і змінюють не лише те, як вони спілкуються й отримують інформацію, але й те, як вони споживають новини. Усе більше читачів ознайомлюються з новинами не на головній сторінці інтернет-видання, а на своїй стрічці новин у Facebook.

Політичні події кінця 2013 р. сприяли відтоку користувачів російських соціальних мереж до Facebook і Twitter. І хоча в молодіжному сегменті лідерство все ще утримує «ВКонтакте», поступово спостерігатиметься подальше зменшення української аудиторії цієї соціальної мережі.

Ще одним трендом розвитку інтернет-аудиторії України може стати залучення користувачів за рахунок широкого використання мобільних платформ [6], урізноманітнюючи смаки української інтернет-спільноти та визначаючи нові напрями її розвитку. Тому розробка адаптивного вебдизайну для мобільних пристроїв -- обов'язковий інструмент, що дасть можливість досягти максимального охоплення цільової аудиторії.

Зазначені аспекти розвитку мережевої аудиторії при належному рівні економічного розвитку країни та зростання добробуту її населення дають підстави сподіватися на подібний до європейського розвиток якісної журналістики.

Література

медіаметричний соціальний мережа

1.Internet audience of Ukraine, January 2014 [Електронний ресурс] // Gemius company. - URL: http:// www.gemius.com.ua/1435/01.2014.html (15.06.2014).

2.GemiusAudience study results [Електронний ресурс] // Gemius company. - URL: http://www.gemius. com.ua/ukraina.html (15.06.2014).

3.Online tools: Consumer Barometer [Електронний ресурс]. - URL: http://www.consumerbarometer.com/en/ insights/?countryCode=UA (15.06.2014)

4.Листа А. А. Розвиток інтернет-аудиторії в Україні (ІІ половина 2012 р. - І половина 2013 р.) / А. А. Айсіна, Н. А. Бровкіна // Дослідження вер-

бального і невербального компонентів контенту ЗМК : матер. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, Київ, 21 берез. 2014 р. - К., 2014. - С. 175-177

5.InternetWorldStat [Електронний ресурс]. - URL: http://www.internetworldstat.com/ (15.06.2014).

6.Каранов Є. О. Мультиплатформний підхід у масмедіа / Є. О. Каранов, О. В. Рябічева //Дослідження вербального і невербального компонентів контенту ЗМК : матер. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, Київ, 21 берез. 2014 р. - К., 2014. - С. 178-181.

Размещено на Allbest.ru