Експертна функція новітніх медіа: критерії ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 654.197: 070: 316.774

Експертна функція новітніх медіа: критерії ефективності

А.М. Трегуб

У статті розглянуто телебачення та Інтернет як основні канали масової комунікації, що функціонують у постіндустріальному інформаційному просторі. Визначено показники їх ефективності та рейтинговості, а також здійснено спробу ідентифікувати критерії, відповідно до яких реалізується домінування телебачення над інформаційними ресурсами мережі Інтернет. Проаналізовано специфіку інформаційного наповнення телевізійного та Інтернетконтенту і його відповідність потребам і запитам реципієнта.

Ключові слова: телебачення, Інтернет, постіндустріальний інформаційний простір, засоби масової інформації, канали комунікації, експертний фільтр, експертна журналістика.

телебачення інтернет інформаційний комунікація

В статье рассмотрены телевидение и Интернет как основные каналы массовой коммуникации, функционирующие в постиндустриальном информационном пространстве. Определены показатели их эффективности и рейтинговости, а также сделана попытка идентифицировать критерии, в соответствии с которыми реализуется доминирование телевидения относительно информационных ресурсов сети Интернет. Проведен анализ специфики информационного наполнения телевизионного и Интернетконтента и его соответствие потребностям и запросам реципиента.

Ключевые слова: телевидение, Интернет, постиндустриальное информационное пространство, средства массовой информации, каналы коммуникации, экспертный фильтр, экспертная журналистика.

The article deals with the basic means of mass media that are functioning in the postmodern society television and the Internet. It has been clarified that the postmodern reality produces new demands to the quality of the information spread among the recipients. The process of informatization has been stipulated by the appearance of the new source of information the Internet. It has turned the global communication system into the grand informational resource with the easy access to all the parts of it. But the more traditional media, as for instance television, did not cease to exist with the appearance of the worldwide web system. In the article we argue that this tendency can be explained by the specific peculiarities of functioning that are typical only for the television as the media. It has been emphasized that the television provides the viewers with the proven and trustworthy factual information. Professional experts tend to check all the pieces of information that appear on the TVscreen and the preparation of the journalist materials is a collective affair the final product of which should be approved by the editorial board and the headquarters of the channel. That's why we draw attention to the fact that the Ukrainian television continues to have the high rating of trust among the citizens of our country as the source of true information.

The article also highlights the interrelations of television and the Internet. So, it was found out that television uses the Internet in two ways as the source of information and as the channel of communication. The type of the major Internet content shows the mood of the society and taking into consideration this data television can tell how the views of the audience changes. Television editorial board serves as the kind of an informational filter. The modern television performs the function of the expert aid in the search of information. And the Internet broadens the communicative possibilities of television and serves as the additional rebroadcaster.

As we observe in the article the rivalry between the Internet and television is not important but their cooperation opens vast perspectives for the spreading of TV signals over distance. In the modern society the process of media convergence is under way. It means that all the traditional media create their Internet analogues that help to make the process of spreading information more efficient.

Key words: television, the Internet, postindustrial information space, mass media, channels of communication, expert filter, expert function.

Постіндустріальний період розвитку суспільства відзначається високим рівнем інформатизації, інноваційними підходами до комунікаційних процесів, розвитком новітніх технологій, домінуванням сфери обслуговування над виробничою, трансформацією економічних відносин, стрімкою глобалізацією, видозміною суспільних потреб від забезпечення матеріальними благами до інвестування в освіту та науку. У XX ст. відбувається науковотехнічне зрушення, що дало змогу прискорити всі зазначені суспільноекономічні процеси. Винайдення мережі Інтернет і стрімкий розвиток телебачення уможливили реалізацію глобалізаційних перетворень щодо всесвітньої уніфікації та інтеграції. Відбулося інформаційне насичення всесвітньої мережі й дублювання традиційних видів ЗМІ електронними аналогами. Інтернетпростір став спрощеним стосовно доступу, дешевим джерелом оперативної та актуальної інформації. Однак через недостатні законодавче регулювання та контроль інформаційних Інтернетпотоків спостерігається тенденція погіршення якості, об'єктивності, правдивості інформації, що отримує реципієнт. Факти безперешкодно копіюються з вебресурсів та розповсюджуються з істотними викривленнями. Відсутність експертного фільтру призводить до втрати в загальному масиві інформації дієвих і важливих повідомлень. До питання розвитку й функціонування Інтернетмережі як каналу масових комунікаційних процесів зверталися журналістикознавці С.Г. Машкова [7], В.В. Кіхтан [3], М.М. Лукіна [5]. Проблему правового регулювання Інтернетпростору розробляли дослідники В.Б. Наумов [9] і В.Н. Монахов [8].

На відміну від Інтернетмережі як новітнього каналу комунікації ефективно функціонує більш традиційне комунікаційне джерело телебачення. У XXI ст. в інформаційному просторі України телебачення залишається найбільш доступним каналом комунікації. Такий показник є багатовекторним: поперше, віддалені від обласних центрів регіони України не мають достатнього мережного покриття, тому Інтернет залишається недоступним або з ускладненим доступом джерелом інформації; подруге, основною відмінністю і перевагою телевізійного мовлення є наявність експертного фільтра, що сприяє більш швидкому сприйняттю інформаційного повідомлення. Телебачення використовує Інтернет як джерело інформації, виконуючи при цьому функцію модератора. Крім того, Інтернет є додатковим ретранслятором телевізійного мовлення. Сучасному телевізійному мовленню та його впливу на суспільну свідомість присвячені праці таких журналістикознавців, як: В.Й. Здоровега [1], О.Б. Маєвський [6], Б.В. Потятиник [10]. До питання професійної етики журналіста як одного з основних критеріїв домінування телебачення над Інтернетресурсами зверталися В.Ф. Іванов, О.Д. Кузнєцова [4], В.Є. Сердюк [2].

Дослідники розглядаються Інтернет та телебачення як окремі комунікаційні одиниці. Чимало наукових праць присвячено детальному вивченню специфіки телевізійного мовлення або особливостям функціонування електронних ЗМІ. Питання співвідношення телебачення та Інтернету, їх взаємодія та домінанта недостатньо вивчені. Це призводить до поширення у суспільстві думки про втрату телебаченням лідируючих позицій як засобу масової комунікації та виникнення популістських лозунгів про його поступову “загибель”.

Мета статті виявлення унікальних особливостей функціонування, методів впливу на аудиторію, які притаманні телевізійному мовленню і які не можливо реалізувати в Інтернетсередовищі. Окрім цього, необхідно проаналізувати вплив Інтернету на телевізійний контент і утвердження експертної функції останнього з метою підвищення конкурентоспроможності та підтримки рейтингових показників. В українському інформаційному просторі революційну роль виконує нове за форматом “громадське” телебачення, яке демонструє основні тенденції розвитку українського ТБ.

За останнє десятиріччя Інтернет став одним з найбільш рейтингових джерел інформації. Сучасний реципієнт звертається до вебресурсів, щоб отримати актуальні, оперативні, експертні й дієві відповіді на буденні питання. Споживач щоденно, в пошуках необхідної інформації, здійснює моніторинг електронних джерел, спираючись лише на особисті вподобання та сприйняття об'єктивності, правдивості. Досить поширеною є проблема вибору серед декількох варіантів вирішення проблеми реципієнта, що потребують практичної перевірки дієвості кожного із запропонованих. Самостійна апробація вимагає використання часових і трудових ресурсів і може мати непередбачувані наслідки. Тому виникає потреба в експертній професійній допомозі.

Одночасно зі стрімким розвитком новітніх технологій у XXI ст. відбувається активна трансформація телевізійного контенту. Ресурси всесвітньої мережі відкрито використовуються для підготовки сценаріїв телевізійних програм. Однак вагома правова відповідальність, що лежить на телевізійних каналах, стала однією з основних причин появи експертної функції телевізійної журналістики, відповідно до якої неперевірений масив інформації, добутої з електронних джерел, варто відфільтрувати та дослідити й реалізувати процес у прямому ефірі безпосередньо перед глядачем. Таким чином, відбувається значна економія ресурсів реципієнта, якому не треба витрачати час на пошуки та апробацію.

Усупереч прогнозам, що висувають прибічники Інтернетекспансії, телебачення не втрачає своєї актуальності. Про це свідчать особливості функціонування українського телевізійного простору:

професійний підхід до вивчення фактів;

експертна допомога у вирішенні проблемних питань;

жорстка законодавча база, що контролює інформаційні телевізійні потоки;

персоніфікація інформації;

моніторинг комунікаційних каналів для збору інформації та її подальшої перевірки;

роль інформаційного експертного фільтра;

консолідація аудиторії за мовними, тематичними, ідеологічними напрямами;

використання Інтернетмережі як додаткового каналу ретрансляції.

Ці показники суттєво впливають на підтримку рейтингів телевізійного мовлення, саме вони визначають місце й роль телебачення в сучасному постіндустріальному інформаційному просторі.

Професійний підхід до вивчення фактів зумовлений законодавчими вимогами до поширення інформації, що містяться у Законах України “Про інформацію”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”. На дотримання професійних та етичних принципів впливає і відкрита персоніфікація інформації, адже кожне повідомлення має адресанта, тобто відповідальність за його зміст несе реальний журналіст і редакція телеканалу. В Інтернетмережі міститься велика кількість непрофесійної інформації, що порушує українські правові норми, автори публікують матеріали під вигаданим ім'ям та залишаються досить часто невідомими для реципієнтів. Тому відповідальність журналіста щодо дотримання об'єктивності в Інтернетпросторі значно знижується.

Професіоналізм у дослідженні актуальних питань став підґрунтям для активізації експертної функції телебачення. Об'єктивне висвітлення важливих для реципієнта тем стає можливим при залученні експертів з відповідної сфери діяльності до процесу аналізу та розуміння проблеми. Це можуть бути політологи, історики, юристи, лікарі, науковці тощо. Так, високі рейтинги телепрограм “Все буде добре” (телеканал “СТБ”), “Свобода слова” (телеканал “ICTV”), “Шустер LIVE” (телеканал “Перший національний”), “Голос країни” (телеканал “1+1”) свідчать про довіру аудиторії до інформації, що їм подається. Відома й інша форма телепередач, у яких роль експерта виконує безпосередньо телеведучий, наприклад, “Кохана, ми вбиваємо дітей” (телеканал “СТБ”), “Орел і Решка” (телеканал “Інтер”), “Світ навиворіт” (телеканал “1+1”), “Ревізор” (телеканал “Новий канал”), “МастерШеф” (телеканал “СТБ”), “Школа доктора Комаровського” (телеканал “Інтер”). Телеведучийексперт не лише викликає у глядача довіру, а й ідентифікує, персоніфікує програму та її концепцію. На думку А.Ю. Шоріної “на зміну авторському телебаченню знову прийшло персоніфіковане ТБ” [11, с. 11]. Всесвітня мережа також насичена експертною інформацією, яка не завжди проходить контроль та перевірку, крім того позбавлена видовищності та візуалізації.

Як уже зазначалося, Інтернет для телебачення є джерелом інформації. Кожен традиційний вид ЗМІ на сучасному етапі повинен мати електронний аналог для швидкого й оперативного інформування своїх читачів (слухачів, глядачів). Крім таких офіційних вебресурсів існує безліч суто електронних ЗМІ, що не мають традиційних аналогів. Факти, актуальні повідомлення відслідковуються телевізійними редакціями, перевіряються на достовірність або ж, за відсутності часу, транслюються з посиланням на джерело. Такий моніторинг може бути поданий у формі “рухомого рядка” (“5 канал”) або огляду електронних ЗМІ (“Еспресо TV”).

Експертний фільтр це перевірка інформації на достовірність і дієвість із залученням до цього процесу експертів, органів влади, безпосередньо учасників події. Таким чином спрощується шлях реципієнта до об'єктивної інформації. На сьогодні телеканали зобов'язані виконувати роль експертного фільтра, адже це один з основних критеріїв, за яким телебачення домінує над Інтернетпростором.

Консолідуюча функція характерна для загальнонаціонального телебачення. Трансляція ефіру для широкої аудиторії вимагає забезпечення її основних потреб. Об'єднувальним чинником може бути мова. Через складне питання двомовності в Україні більшість телеканалів тяжіють до збалансованого наповнення контенту україномовними та російськомовними матеріалами. Так, для ескалації мовного конфлікту компромісним стало рішення редакції новин суто україномовного “5го каналу” транслювати один з основних випусків новин російською мовою. За тематичними вподобаннями глядачі об'єднуються навколо інформаційних, розважальних, музичних, кулінарних, спортивних та інших телеканалів. На відміну від телевізійної, Інтернетаудиторія більш індивідуалізована, розрізнена, що пояснюється політематичністю та глобальністю всесвітньої мережі.

У постіндустріальному інформаційному просторі відбувається найвизначніша технічна трансформація медійна конвергенція, яка полягає у створенні традиційними видами ЗМІ Інтернетаналогів, що перетворюються на додатковий канал ретрансляції телевізійного мовлення та, у свою чергу, сприяють розширенню аудиторії та меж ефірного покриття.

Постіндустріальне суспільство висуває зовсім інші вимоги до джерел інформації, ніж це було раніше. Швидкий темп життя вимагає оперативної та дієвої інформації, яка пройшла попередню фільтрацію та перевірку. Процес глобальної інформатизації був стимульований появою новітнього каналу масової комунікації мережі Інтернет. Всесвітня комунікаційна система стала масштабним інформаційним ресурсом з максимально спрощеним режимом доступу. Однак за значної переваги у швидкодії, інформаційному обсязі, простоті використання та доступі, Інтернет не поглинув традиційні види ЗМІ, зокрема телебачення. Така тенденція пов'язана з характерними особливостями функціонування, притаманними лише телевізійному мовленню. Телемедіа намагається забезпечувати реципієнта достовірними фактами. Перевірка здійснюється експертамипрофесіоналами, а підготовка журналістських матеріалів є колективною та проходить затвердження редакційною радою, керівництвом телеканалу. Тому рівень суспільної довіри до телебачення як джерела інформації залишається незмінно високим.

Телебачення використовує Інтернет у двох напрямах як інформаційний ресурс і як канал комунікації. За наповненням Інтернетконтенту відслідковуються суспільні настрої та вподобання, що дає тележурналісту можливість контролювати зміни, що відбуваються в поглядах цільової аудиторії. Телевізійна редакція на сьогодні має виконувати роль експертного фільтра. Сучасна людина потребує необхідної експертної допомоги в пошуку необхідної інформації. Таку роль модератора для неї виконує телебачення, а Інтернет розширює комунікативні можливості ТБ і слугує додатковим ретранслятором.

Отже, конкуренція Інтернетмережі та телебачення у контексті виконання експертної функції несуттєва, а взаємозв'язок відкриває перспективи для подальшої трансформації телевізійного сигналу й розширення трансляції на значні територіальні відстані.

Подальші науковопрактичні розробки будуть спрямовані на вивчення безпосередньо експертної телевізійної журналістики, прагматичні аспекти її реалізації та шляхи підвищення ефективності для максимального забезпечення потреб аудиторії.

Список використаної літератури

1. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості : підручник / В.Й. Здоровега. 2ге вид., перероб. і допов. Л. : ПАІС, 2004. 268 с.

2. Іванов В.Ф. Журналістська етика : підручник / В.Ф. Іванов, В.Є. Сердюк ; передм. В.П. Мостового. 2ге вид., випр. К. : Вища школа, 2007. 231 с.

3. Кихтан В.В. Информационные технологии в журналистике / В.В. Кихтан. Ростов н/Д : Феникс, 2004. 160 с.

4. Кузнєцова О.Д. Професійна етика журналістів : посібник / О.Д. Кузнєцова. 2ге вид., перероб. і допов. Л. : ПАІС, 2007. 246 с.

5. Лукина М.М. СМИ в пространстве Интернета / М.М. Лукина, И.Д. Фомичева. М. : Издво фак. журналистики Моск. гос. унта, 2005. 87 с.

6. Маєвський О.Б. З життя сучасного українського телебачення / О.Б. Маєвський // Вісник Львів. унту. Серія: Журналістика. Л. : Львів. унт ім. Івана Франка, 2004. Вип.25 С.455462.

7. Машкова С.Г. Интернетжурналистика :

учеб. пособ. / С.Г. Машкова. Тамбов : Издво Тамб. гос. техн. унта, 2006. 80 с.

8. Монахов В.Н. СМИ и интернет: проблемы правового регулирования / В.Н. Монахов. М. : ЭКОПРИНТ, 2003. 320 с.

9. Наумов В.Б. Право и Интернет: очерки теории и практики / В.Б. Наумов. М. : Университет, 2002. 432 с.

10. Потятиник Б.В. Медіа: ключі до розуміння / Б.В. Потятиник. Л. : ПАІС, 2004. 312 с. (Серія: Медіакритика.)

77.Шоріна А.Ю. Авторське телебачення: жанрові форми та різновиди : автореф. дис. ... канд. наук соц. ком. : 27.00.04 / А.Ю. Шоріна. К. : Київ. нац. унтім. Тараса Шевченка, 2008. 17 с.

Размещено на Allbest.ru