Переконлива сила радіокоментаря

Радіокоментар - це думка компетентної людини - журналіста або спеціаліста

- про явище, подію, факт. На відміну від інтерв'ю, де журналіст веде розмову ніби від імені слухачів і пропонує компетентній особі відповісти на ті питання, які (він так вважає) цікавлять слухачів, у радіокоментарі журналіст або спеціаліст висловлює свою думку про той чи інший факт, подію, явище, пояснює, тлумачить, оцінює їх. Радіокоментар - це роздум, тлумачення, аргументоване осмислення факту, події, явища з метою впливу на свідомість слухачів, створення громадської думки.

Радіокоментар - це також радіовиступ, але коментатора з тлумаченням того чи іншого питання, роз'яснення якого потребує слухач. В інформаційному радіовиступі людина говорить про подію, явище, процес, свідком або учасником якого вона сама була. Радіокоментатору не обов'язково бути на місці події - бути її учасником або очевидцем, але він повинен знати все детально про цю чи аналогічну подію. Лише тоді він зробить правильні висновки із аналізу події, про яку розповіло радіо, показало телебачення чи написала газета. Досягається це шляхом аналізу, осмислення фактів у їхніх взаємозв'язках, викладом підоснови і можливих наслідків тих чи інших подій. Варто підкреслити, що загальні методи аналізу є спільними для будь-якого виду мисленнєвої діяльності [3, с. 17-18]. їх досліджує загальна теорія пізнання.

Відповідно виділяють традиційні, “нові”, непрямі, загальні та гіпотетичні методи аналізу. До так званих традиційних відносять ті, які налагоджують зовнішні зв'язки між явищами, подіями: порівняльні, історико-культурні, біографічні, генетичні тощо. До “нових” належать структурний, семіотичний, генетичний аналізи. Загальними, непрямими методами аналізу дехто називає аналіз літератури, періодики про об'єкт дослідження, статистичний аналіз та аналіз соціологічних анкет. Гіпотетичні ґрунтуються на здогадці, припущенні, вгадуванні. Сюди належать версії, прогнози і навіть пророцтва. Існує навіть такий розділ науки, як евристика, в основі якої лежать інтуїтивні вирішення проблеми [2, с. 208].

Хоч радіокоментар належить до аналітичних жанрів, він завжди має подієвий привід. Правда, не обов'язково повинен бути прив'язаний до останніх подій. Радіокоментар можна підготувати також про події і проблеми, які вже втратили свою першу свіжість, але все ж таки залишаються важливими і цікавими. Та чи інша актуальна подія може зацікавити увагу слухача, викликати запитання: яке значення ця подія має для нього, його близьких, якими будуть її наслідки для України, сусідніх держав? Сутність події роз'яснює радіокоментатор. Завдання радіокоментатора - з допомогою вмілого, об'єктивного добору і зіставлення фактів створити у слухачів певну думку про стан справ, правильно зорієнтувати їх в оцінці подій.

Переконлива сила радіокоментаря - у незаперечних фактах, які розкривають суть явища, у глибокій аргументованості авторських думок. Зрозумілість позиції коментатора забезпечує зрозумілість викладу. Ця органічна єдність творчого процесу ґрунтується на певних навичках аналітичного мислення. У радіокоментарі, на відміну від коментаря у пресі, не тільки допустиме, але й якоюсь мірою і потрібне повторення деяких основних тез. Радіокоментатор повинен володіти даром слова, журналістським і літературним чуттям, приємним тембром голосу, говорити повільно і розбірливо, розповідати образно, захоплено, переконливо. Для нього мало доброго тексту. Не досить знати, що сказати; потрібно добре знати, як сказати. Нерідко здібні автори, які глибоко знають матеріал, перетворюються перед мікрофоном у нудних наставників.

Тому треба добирати таких авторів, які можуть добре, фахово передати зміст і підтекст свого коментаря. Радіо вимагає від нього палко захищати свої погляди, які ґрунтуються на національно-державницьких засадах, і переконувати слухачів. Водночас він у жодному разі не повинен демонстративно підкреслювати свою ерудицію, показувати вищість у знаннях. Добрий радіокоментар звучить невимушено, як товариська розмова. Радіокоментатор може бути штатним працівником радіоредакції або позаштатним автором (відомий політик, економіст, учений, підприємець, мистецтвознавець тощо) - людиною, в якої глибоке знання справи поєднується з даром популяризації. Тільки тоді таку людину можна залучати для тлумачення важливих і складних подій, явищ, процесів. Для слухачів радіокоментатор - головний спеціаліст з питання, яке обговорюється. Ця довіра слухачів живиться ходом мислення, глибоко продуманою аргументацією, послідовністю умовиводів. Радіокоментатор покликаний своє розуміння ситуації, проблеми донести до розуміння слухачів. З об'єктивного аналізу суспільно значущих фактів випливає об'єктивний висновок. Його не обов'язково викладати, але він повинен випливати з ходу роздумів, чітко вловлюватися слухачем.

Тому радіокоментатори повинні сприяти якісному нагромадженню слухачами інформації. В ідеалі радіокоментатор повинен бути постійним знайомим слухачів, їх добрим і мудрим порадником. Процес роздумів коментатора, чіткість його позиції, точність аргументації можуть бути доброю школою для радіослухачів у розумінні аналогічних подій і явищ.

б)прокоментувати актуальні факти або події суспільно-політичного життя, привернути увагу громадськості до того, що в цей момент є дуже важливим у процесі українського державотворення.

1) розширений радіокоментар як самостійна передача або закінчена структурна частина програми;

2) короткий радіокоментар, що є складовою частиною (елементом) тієї чи іншої складної передачі (випуск новин, спортивний щоденник, радіоогляд, у якому підсумовують найважливіші події дня, тижня, місяця) [5, с. 222].

Залежно від мети радіокоментаря, характеру матеріалу, про який мовиться у ньому, розрізняють: 1) оперативні (конкретно-подієві) і 2) проблемні радіокоментарі.

Призначення проблемного радіокоментаря - розглянути важливу соціально-політичну проблему, яка зачіпає інтереси великої кількості людей, дослідити, розтлумачити широку панораму суспільних подій, діяльності партій, уряду, визначних осіб. З цією метою радіокоментатор використовує достатню кількість різних фактів, осмисливши які, розтлумачить слухачам сутність того чи іншого соціального явища, проблеми. Це визначає структуру проблемного радіокоментаря. Якщо у конкретно-подієвому (оперативному) радіокоментарі мова йде про одну основну тему і, зазвичай, застосовується єдиний підхід до її аналізу, то у проблемному радіокоментарі при одній основній темі можлива різнопланова аргументація, тобто радіокоментатор використовує найрізноманітнішу інформацію, яка працює на розгляд, аналіз, коментування стрижневої теми, ідеї. В основі проблемного радіокоментаря можуть бути події не нинішні, а типові факти, події, явища, що відображають певні тенденції тощо. Час звучання проблемного радіокоментаря в ефірі від 5 до 10 хв. радіоповідомлення коментатор інформація

Виділяють також дві модифікації радіокоментаря: коментар-довідку і коментар-репліку [6, с. 66-67]. Варто зазначити, що їм притаманний оцінно-констатуючий характер. З їх допомогою можна тільки посвідчувати або оцінювати події, але належно не аналізувати. Складається інколи ситуація, що ту чи іншу подію нема потреби аналізувати. Достатньо обмежитися дотепним зауваженням у вигляді репліки або історичної довідки, торкаючись лише тієї частини факту, події, явища, на яку потрібно так чи інакше звернути увагу.

Юрій Бараневич привертає увагу до діалогічного радіокоментаря, тобто коментаря, в якому бере участь кілька осіб: дві-три [1, с. 46]. Появу такого радіокоментаря легко пояснити. Діалог значно легше сприймається, ніж монолог. Крім цього, під час діалогу можливі різні погляди на одне й те ж питання, проблему; можливі різні тлумачення, суттєві доповнення, уточнення. Неабияке значення має також зміна ритму розмови, різні голоси, несхожа манера тлумачення тощо, що стимулює добре сприймання коментаря на слух. Діалогізація коментаря - закономірний процес, але його, природно, не варто фетишизувати. Надмірне використання цієї форми радіокоментаря може призвести до нівелювання особистості коментатора. На перший план вийдуть проблеми драматургії радіокоментаря, архітектоніки діалогу. Виникне небезпека, що авторитет компетентної людини, яким повинен бути радіокоментатор, розчиниться у доповненнях і уточненнях. Безперечно, діалогізація як засіб привернення уваги радіослухачів допомагає. Але, очевидно, при ньому повинен бути ведучий радіокоментатор, який би давав можливість повноцінно висловлювати свої думки кожному учаснику коментування, щоб зберегти оригінальність мислення кожного радіокоментатора.

Побудова радіокоментаря може бути різна. Інколи коментатор, висловлюючи свою думку про факт, починає із загального висновку, підкріплюючи його аргументами і поясненнями. В іншому випадку висновок дається в кінці радіокоментаря як результат роздумів, порівнянь, зіставлень різних аргументів, що використав автор. Необхідні елементи коментаря - мотивування, обґрунтування теми, аналіз фактів, висновки.

Основна частина радіокоментаря у кожному конкретному випадку будується на розсуд автора. У прикінцевій частині коментаря автор, по суті, дає відповідь на запитання, про які мовилося у вступній частині. Іншими словами: якщо у вступній частині - у мотивації, обґрунтуванні теми автор ставить завдання коментаря, то у висновковій частині дає вирішення цього завдання. “Але іноді радіорепортер, аналізуючи події, ризикує своїми коментарями заслонити від аудиторії дійсність, - застерігає Ерік Фіхтеліус. - Не всім коментаторам вдається вистояти перед спокусою вдатися до розмірковування про те, як повинно бути, замість того, щоб аналізувати, що насправді відбулося і чому” [8, с. 23]. Тому постійно треба притримуватися суті питання, яке коментується. Слушною є порада І. Томана: “Цікава розповідь має такі особливості: тема повинна бути цікавою і щоразу новою; початок розповіді має привернути увагу слухачів; розповідь повинна бути стислою, невимушеною і зрозумілою; думки логічно впорядковані” [7, с. 284]. Для того, щоб вплинути на аудиторію, радіокоментатор повинен справляти на слухачів враження людини, переконаної і впевненої у національно-громадянській позиції. Усе має свідчити про те, що він добре знає свій предмет, що він є патріотом незалежної України.