Тематично-жанрові різновиди журналістських матеріалів з проблем наркоманії в українських медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Мельникова, 36/1, кімн. 201, 04119, м. Київ, Україна, e-mail: 4814510@ukr.net

Тематично-жанрові різновиди журналістських матеріалів з проблем наркоманії в українських медіа

Анотація

тематичний журналістський наркоманія жанровий

Розглянуто тематичне наповнення журналістських матеріалів з проблем наркоманіїї, жанрові особливості, схарактеризовані рекомендації щодо висвітлення наркотичної тематики в ЗМІ.

Ключові слова: журналістські матеріали, мас-медіа, проблема наркоманії, тематичні різновиди, жанрові форми.

Аннотация

The thematic filling of journalistic materials is consideredfrom the problems of drug addiction, genre features, characterized recommendations in elucidate toillumination of narcotics themes.

Key words: journalistic materials, massmedia, problem of drug addiction, thematic varieties, to the genre forms.

Annotation

Рассмотрены тематическое своеобразие журналистских материалов по проблемам наркомании, жанровые особенности, охарактеризованы рекомендации по освещению наркотической тематики в СМИ.

Ключевые слова: журналистские материалы, масс-медиа, проблема наркомании, тематические разновидности, жанровые формы.

Сучасні українські засоби масової комунікації всіляко протидіють зростанню в останні роки в Україні наркотизації: інформують суспільство про загострення наркотичної ситуації, формуючи в суспільстві негативне ставлення до проблеми наркоманії, суспільну думку про наркоділків, наркоманів, обговорюють моделі боротьби з незаконним обігом наркотиків, аналізують питання допомоги хворим та їхнім сім'ям, пропагують суспільно схвальні моделі поведінки, пропонуючи аргументи для відмови від вживання та розповсюдження наркотичних речовин. Засоби масової комунікації створюють соціальний контекст поведінки людей. Сьогодні, в умовах розмитості соціальних орієнтирів, важливо вже й те, що ЗМІ привертають увагу суспільства до проблеми наркотиків та вказують на її соціальну значущість.

Ми проаналізували матеріали друкованих ЗМК, а саме щоденних газет “Голос України”, “Урядовий кур'єр”, “День”, “Україна молода” та щотижневиків “Дзеркало тижня”, “Український тиждень” на тему наркоманії за період з 2005-2013 рр.

В опублікованих матеріалах із проблем наркоманії можна виділити такі тематичні групи (наводяться від найбільшої кількісної групи до найменшої): перша група - це повідомлення про злочини, здійснені у стані наркотичного сп'яніння, передозування та про злочини, що пов'язані з незаконним обігом наркотиків.

Друга група - матеріали з антинаркотичної політики та практики: про офіційні рішення різних адміністративних структур, організацій та про практичну роботу органів охорони здоров'я, освіти, деяких громадських організацій. Висвітлення новин, пов'язаних з появою нових законодавчих актів, що спрямовані на боротьбу з наркоманією та наркобізнесом. Отже, ЗМК виконують роль посередника, інформуючи суспільство про заходи, ініційовані державними органами та про значущі суспільні ініціативи.

Третя група матеріалів - роздуми про різні аспекти наркоманії як соціального явища та звернення до представників молодого покоління . У таких публікаціях часто використовуються думки фахівців (вчителів, лікарів, вчених), а також дані статистичних та соціологічних досліджень. Статті та огляди з подібними матеріалами часто можна прочитати в газетах “День”, “Україна молода”.

Журналісти намагаються передати читачам занепокоєність долею молодого покоління, сподіваючись, що свідомий громадянин не може залишатися осторонь від вирішення проблеми наркоманії, яка руйнує генофонд нації, загрожує безпеці та здоров'ю в країні.

Досить численна група - рекламні матеріали про різні види наркологічної допомоги. У цих матеріалах зазвичай детально не описуються реальні умови допомоги, відсутні дані про ефективність запропонованих послуг, майже завжди читача переконують в оптимістичному прогнозі лікування наркоманії запропонованим методом.

П'ята група матеріалів - це апеляція до влади з вимогою приділити соціально гострій проблемі більше уваги. В цих матеріалах аналізуються проблеми фінансування, недоліки у підготовці кадрів, а також робота та взаємодія між собою різних структур. Такі публікації особливо характерні для таких видань “Український тиждень”, “Дзеркало тижня”, “Україна молода”.

Насамкінець, шоста група матеріалів - це антинаркотична пропаганда (як пряма у вигляді лозунгів “Знайте: наркотики - неминуча смерть!”, “Не дай нажитися на твоєму житті!”, “Обери здорове життя” і т.д., так і прихована, що проходить наскрізною ідеєю журналістських матеріалів). На жаль, варто зазначити, що в сучасній періодичній суспільно-політичній пресі методична цілеспрямована антинаркотична пропаганда та санітарно-просвітницькі матеріали практично відсутні.

Часто автори публікацій з проблем наркоманії намагаються викликати співчуття до персонажів, про яких пишуть. Останнім часом у пресі таких публікацій значно побільшало у порівнянні з минулими роками, наприклад, цикл матеріалів “Врятовані” у газеті “День”, якими журналісти намагаються суттєво вплинути на емоційність читачів.

Необхідно зазначити, що за останні п'ять років простежуються певні зміни в діяльності друкованих ЗМІ при висвітленні теми наркоманії. Перш за все, це стосується кількісного аспекту в представленні теми. Якщо раніше в ЗМІ висвітлювались різні аспекти проблеми наркоманії, то в останні роки переважно короткі повідомлення про боротьбу правоохоронних органів з наркобізнесом та розповсюджувачами наркотиків.

Один із дослідників особливостей висвітлення проблеми наркоманії в Санкт- Петербурзі П.Мейлахс, аналізуючи зменшення кількості матеріалів з проблем наркоманії, стверджує, що “інтерес до проблеми наркоманії як загалом у світі, такі в Росії зокрема, починаючи з 2001 року невпинно зменшується”. [1, с. 56]. Але на наш погляд, зменшення кількості матеріалів із даної проблеми не можна вважати однозначно зменшенням суспільного та журналістського інтересу до даної проблеми.

По-перше, циклічність - явище закономірне в журналістиці. Якщо спочатку у 90-их роках минулого століття матеріали мали сенсаційний, “гарячий” характер, суспільство потребувало інформаційних текстів, що розповідали б про історію наркоманії загалом та про її конкретні прояви у певних регіонах зокрема, то з часом ефект новизни, однієї з найважливіших складових журналістських новин, був втрачений. Сьогодні ж публікації в друкованих медіа мають зазвичай інформаційний характер: повідомлення про наради, круглі столи, рішення, операції із затримання наркоторгівців.

Останнім часом на сторінках друкованих ЗМК почастішали серйозні аналітичні інтерв'ю з фахівцями, в яких, окрім традиційної характеристики ситуації та причин розповсюдження наркоманії, звучить питання-роздум: “Що треба робити?”, до того ж як на світовому та державному рівні, так і на місцевому: як підвищити ефективність роботи конкретного реабілітаційного центру, відділень служби УБНОНу в конкретному регіоні, як досягти порядку та безпеки у під'їздах власних будинків.

Окрім залякування інформацією, що теж є в українських виданнях, варто зазначити, що все ж таки більшість журналістських текстів оптимістичні за своєю суттю і мають певні настанови до дії. Це, на наш погляд, є доказом того, що українські друковані засоби масової інформації загалом не сіють моральну паніку, а ведуть конструктивний діалог із суспільством, разом шукають шляхи вирішення проблеми. Тим не менше, можна стверджувати, що для більшості проаналізованих ЗМІ, що висвітлюють проблему наркоманії, притаманна незбалансованість зображення соціальних проблем та їхніх вирішень.

Варто зазначити, що з 2005-2006 років в українських мас-медіа намітилася тенденція боротьби не стільки з наркоманією, скільки за здоровий спосіб життя.

Деякі вчені наголошують на пасивності сім'ї у процесі профілактики наркоманії, в той час як саме сім'я є одним із найефективніших механізмів впливу на молоде покоління. [2, с. 78]. Варто зазначити, що серед журналістських творів сьогодні стали з'являтися тексти, в яких обговорюється вплив сім'ї у боротьбі з наркоманією. У цих публікаціях журналісти акцентують увагу на важливості здорової моделі поведінки батьків, проте кількість подібних публікацій вкрай незначна. Тема батьки як діагностики та помічники у боротьбі з наркоманією майже відсутня в українських мас-медіа.

Результати дослідження Л. М. Рибакової говорять про те, що батьки не усвідомлюють власної ваги у вихованні дитини. Завдяки публікаціям у засобах масової інформації в суспільстві формується адекватне уявлення про наркоманію як хворобу замість усвідомлення наркоманії як аморальної поведінки та розбещеності. У суспільній свідомості це зумовлює більш толерантне ставлення до наркоманів [2, с. 89].

Але, на жаль, у більшості видань антинаркотичні публікації з'являються лише через особисту небайдужість журналіста, редактора та загально-редакційної позиції стосовно проблеми наркоманії.

А якщо порівняти позицію ЗМІ із позицією фахівців, які працюють у різних організаціях, що протидіють поширенню наркоманії, то можна відзначити, що їх об'єднує фрагментарність підходу, страх перед подальшим розвитком подій та певний “параліч” власних дій. Але звичайно ж як ЗМІ, так і фахівці з протидії наркоманії не можуть залишатися сторонніми спостерігачами і зобов'язані втручатися у хід справи. Звичайно ж, ситуація змінилася з появою спеціальної структури - УБНОНу, і особливий тематичний пласт в українських друкованих засобах масової комунікації - це співпраця преси саме з цим об'єктом антинаркотичної боротьби.

Характеризуючи форми представлення антинаркотичних публікацій, починаючи з 2005 року, варто зазначити такі:

- рубрики типу “Наркопожежа” (“Газета по-українськи”), “До нас прийшла біда - наркоманія” (“День”) та подібні, в яких факти та пояснення допомагають суспільству розібратися в матеріалах розслідування;

- адресно спрямовані матеріали тематичних шпальт “Повернися з дороги смерті!”, поради батькам;

- “Абетка смерті” з описом страшних наслідків вживання наркотиків;

- листи та інтерв'ю з колишніми наркоманами, розміщення адрес спеціалізованих клінік;

- порушується питання про фізичне та моральне здоров'я молоді, соціальну стабільність найближчим часом;

- дискусії про доцільність легалізації “легких” наркотиків;

- дискусії про недосконалість законодавчої бази, тут зазвичай обговорюється питання про невідповідність провини та тяжкості покарання;

- відстежування міжнародних шляхів потрапляння наркотиків на територію України;

- публікації про запобігання збуту наркотиків;

- публікації про те, що пропаганда здорового способу життя повинна стати державною справою й потребує залучення для цього необхідного фінансування;

- журналістські матеріали про дитячу та підліткову наркоманію.

Окремо варто відзначити публікацію на сторінках преси матеріалів, в яких розповідається про зцілення від наркоманії відомих кумирів молоді - “зірок” естради та спорту, наприклад інтерв'ю з фронтменом групи “Брати Гадюкіни” Сергієм Кузьминським у щотижневику “Український тиждень”, в якому герой відверто розповідає жахи про власну наркотичну залежність і позбавлення від цієї недуги за кордоном. З одного боку, у читача, особливо молодого, складається враження, що вживання наркотиків та успішність можуть існувати паралельно. З іншого, такі матеріали є своєрідним прикладом для тих, хто хворіє на наркоманію, до того ж серед молоді існує міф про невиліковність цієї хвороби, а отже, приклади людей, що змогли подолати цю недугу, є вкрай важливими.

У контексті цієї роботи ми звернули увагу на ті жанрові форми, які найчастіше використовуються при висвітленні тематики наркоманії. Однією з особливостей висвітлення теми наркоманії є перевага журналістських текстів інформаційної жанрової групи - 50% відібраних матеріалів, 35% - матеріали аналітичної жанрової групи та 15% - матеріали художньо-публіцистичної групи жанрів.

Неоднорідність вибірки зумовлена специфікою матеріалів, що висвітлюють проблему наркоманії. Перевага інформаційних жанрів зумовлена звітними матеріалами про діяльність різних гілок влади, спрямованих на боротьбу з наркоманією та незаконним обігом наркотиків. Також ЗМІ інформують суспільство про ініціативи громадських рухів і організацій, що спрямовані на боротьбу з наркоманією. Так, у “Газеті по-українськи”, що найчастіше порушує питання наркоманії, серед проаналізованих нами друкованих видань, інформаційні замітки з теми складають 63 % від загальної кількості антинаркотичних текстів за 2007-2013 рр.

Досить незначна кількість матеріалів художньо-публіцистичної жанрової групи зумовлена особливістю соціально гострої тематики, в якій реалізувати різновиди жанрів нарису чи фейлетону - досить складно. Зазвичай автори використовують есе, а серед авторів не тільки журналісти, але й відомі люди - письменники, громадські діячі.

Характерним для матеріалів із наркотематики є звіт, який інформує про антинаркотичний захід. Більшість заходів боротьби з наркоманією ґрунтуються на обміні інформацією (різні конференції, засідання, семінари, круглі столи і т.д.). Результатом таких заходів є різні плани, заяви, рішення їхніх учасників. Інформація про такі події публікується найчастіше як звіт, в тому числі звіти підрозділів системи Міністерства охорони здоров'я, МВС, УБНОН. Зазвичай журналісти, що висвітлюють тему наркоманії, публікують аналітичні звіти. Цей жанр найчастіше використовують журналісти “Урядового кур'єру” та “Голосу України”.

Також часто використовується під час висвітлення проблеми наркоманії у всіх аналізованих друкованих медіа - інтерв'ю.

Ще один інформаційний жанр - репортаж, що дозволяє розкрити емоційність та динаміку подій. При цьому часто автори застосовують прийом висвітлення подій у теперішньому часі, що посилює ефект присутності та співучасті.

Загалом, якщо говорити про роль інформаційних жанрів в антинаркотичній тематиці, то вони покликані відображати реальні факти незалежно від часового фактору. Варто зазначити, що в інформаційних жанрах можлива певна оцінка події, що висвітлюється. Оцінність для інформаційних жанрів несуттєва ознака, проте в аналітичних жанрах оцінка є одним із головних критеріїв. Як пише А. А. Тертичний, аналітичним жанрам притаманно “з'ясування причин, передумов розвитку та динаміки подій, мотивів, інтересів, намірів, дій різних соціальних структур; з'ясування сучасних протиріч у тенденціях розвитку, правильність, обґрунтованість різних точок зору, ідей” [3, с. 27]. Ці ознаки характерні для всіх жанрів аналітичної журналістики, проте нас цікавлять лише ті, що найчастіше використовуються при створенні матеріалів наркотематики, а саме - стаття, коментарій, бесіда. Саме в цих жанрах впливовою буде чітка громадянська позиція журналіста.

Стаття (від лат. “articulus” - частина, хрящ, частина цілого) - “жанр, що дозволяє глибоко та повно аналізувати актуальні, суспільно значущі масштабні явища та процеси, подавати причинно-наслідкові зв'язки подій, з'ясовувати механізм тих чи інших подій, насамкінець - робити масштабні висновки, узагальнення, прогнозувати варіанти розвитку суспільства” [3, с. 39]

Крім того, у статтях антинаркотичної тематики порушуються ті питання та завдання, які виникають під час висвітлення певного аспекту проблеми наркоманії, що в ідеалі повинно слугувати передумовою для певних дій відповідних соціальних інститутів після публікації матеріалу. Журналістам треба частіше під час висвітлення проблеми наркоманії використовувати цей жанр.

В українських періодичних виданнях журналісти найчастіше використовують кілька видів статей.

Автори загальнодослідницької статті, зазвичай, це фахівці, (або журналісти, що досить гарно знаються на темі), аналізують проблему глобально. Наприклад, проблему наркоманії вивчають як соціальний катаклізм, аналізують тенденції поширення проблеми і т.д.

У практично-аналітичних статтях досліджують головно конкретні актуальні проблеми різних громадських, медичних та інших структур та установ, що протидіють наркоманії, наприклад, що заважає ефективній роботі реабілітаційного центру. При цьому автори не лише аналізують аспекти проблеми, але й пропонують план усунення недоліків, які заважають отримати бажаний результат, або звернутися до всіх охочих з пропозицією взяти участь в обговоренні практичних шляхів вирішення проблеми.

У полемічній статті автори показують власне бачення тих чи інших явищ, намагаються обґрунтувати свою позицію та заперечити позицію свого опонента. Деякі видання друкують полеміку досить часто (наприклад, “Дзеркало тижня”, “Голос України”, “Український тиждень”). Але у більшості з них полемічні статті публікуються зазвичай тоді, коли в суспільстві виникають дискусії зі значущих проблем. Наприклад, полемічно обговорювалися питання впровадження “програми зменшення шкоди” від наркотиків, обміну шприців, методів боротьби з наркобізнесом і т.д. Обговорюється в українських медіа і питання легалізації марихуани та деяких ніби “легких” наркотиків, хоча спеціалісти - і лікарі, і психологи, і керівники УБНОНу категорично проти обговорення цього аспекту проблеми зі сторінок преси взагалі, а зі сторінок суспільно-політичних видань особливо.

Велике значення під час характеристики аналітичних особливостей антинаркотичної інформації має коментар. На сьогодні журналісти досить часто використовують коментар у медіа, що висвітлюють проблему наркоманії. Як зазначає А. А. Тертичний, “за допомогою коментаря автор виражає ставлення до актуальних подій, формулює пов'язані з ними завдання та проблеми у вигляді стислого аналізу недоліків або досягнень, а також виражає їхню оцінку, прогноз розвитку і т.д.” [3, с. 68].

Тому журналісти часто використовують коментар як під час події, що пов'язана з проблемою наркоманії (наприклад, під час підготовки та обговорення законопроектів з профілактики наркоманії, боротьби з наркобізнесом, реабілітації наркозалежних та т.п.), так і після, коли потрібно дати оцінку подіям, що відбулися. В українських медіа коментар публікують як частину певного матеріалу, сюжету, так і як самостійний матеріал. Широку дискусію з коментарями викликала в ЗМІ замісна метадонова терапія.

Документально-художні жанри в українських мас-медіа представлені досить слабо, серед яких чільне місце посідає портретний нарис. У суспільно-політичних виданнях, зазвичай, герой нарису це колишній наркозалежний, рідше - наркоторговець (наприклад, “Хризантема смерті” про циганку, що продавала наркотики, в газеті “Україна молода”). На нашу думку, потрібно активізувати портретні нариси про співробітників УБНОНу, що піднімали б імідж борця з наркоманією. Звичайно, в цьому питанні активну роль повинна відігравати прес-служба УБНОНу.

Цікавою формою нарису можна вважати нарис-автопортрет, де герой матеріалу розказує сам про себе. Цей жанр часто використовують у церковних друкованих виданнях, наприклад, нарис-автопортрет колишньої наркозалежної “Спасенна” у газеті Української православної церкви “Отрок”. У подібних нарисах увага акцентується на особистих якостях персонажу, що допомогли побороти хворобливу пристрасть.

Новою тенденцією стало зображення в нарисах здорової молоді, що захоплюється не наркотиками та алкоголем, а спортом, музикою, навчанням, роботою. Такі матеріали можна побачити майже в усіх аналізованих виданнях, проте на сьогодні їхня кількість все ж таки недостатня.

Отже, із різновидів жанрових форм, що представлені в сучасному інформаційному просторі, кількісна перевага на сьогодні за інформаційними жанрами (заміткою, звітом та інтерв'ю), що найбільш пристосовані до висвітлення проблеми наркоманії у країні.

Відносно авторської позиції можна констатувати, що автори більшості публікацій надають власним матеріалам яскраво виражену емоційність. В деяких матеріалах авторська думка підкреслюється статистичними даними про масштаби наркозагрози, що розміщені під заголовком “Просто цифри”, “Інформація до роздумів”, “Замисліться” і т.д. Змістова складова абсолютної більшості публікацій в проаналізованих виданнях мають антинаркотичний характер. Нерідко автори відкрито закликають до активної протидії нарконебезпеці пересічних громадян (“Побачиш наркомана - зупини!”, “Врятуємо молодь України!”), нагадують про відповідальність батьків (“Де ваша дитина зараз?”, “Приділяйте увагу своїм дітям”), разом із фахівцями дають психологічні та педагогічні поради. Частіше, ніж засудження, автори намагаються викликати співчуття до наркоманів - героїв своїх публікацій.

На сьогодні автори рідко надають відтінок романтики та загадковості вживанню наркотиків, проте роздуми про легалізацію наркотиків за немовбито успішним досвідом деяких країн або нібито лікування наркозалежних за допомогою замісної терапії - все це є навіть на сторінках українських серйозних видань, що часто дезінформує непідготовленого читача, насамперед недостовірною інформацією, яка сприймається як правдива, адже фахівці повністю спростовують думки щодо успішності названих заходів. Можливо, це можна пояснити недостатніми, поверховими знаннями авторів публікацій в галузі антинаркотичної боротьби. Це свідчить про необхідність спеціальної фахової підготовки журналістів, що висвітлюють проблему наркоманії.

Список використаної літератури

1. Мейлахс П. Опасности моральной паники по поводу наркотиков / П. Мейлахс // Кредо-Нью. - 2003. - №1. - С. 56.

2. Рыбакова Л. Н. Обращение несовершеннолетних к одурманивающим веществам: выбор или обреченность? Проблемы профилактики / Л. Н. Рыбакова // Актуальные аспекты деятельности государственных органов, общественных и религиозных организаций России по противодействию незаконному обороту наркотиков. - М., 1999. - С.12.

3. Тертычный А. А. Жанры периодической печати / А. А. Тертычный. - М. : Аспект Пресс, 2000. - С. 27-68.

Стаття надійшла до редколегії 10.09.13 Прийнята до друку 08.10.13.

Размещено на Allbest.ru