Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 027.625:004.5

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Кулик Євгенія Володимирівна

Київ - 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, НАН України.

Науковий керівник - член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Дубровіна Любов Андріївна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, директор Інституту рукопису

Офіційні опоненти:

доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Кунанець Наталія Едуардівна, Національний університет «Львівська політехніка», професор кафедри інформаційних систем та мереж

кандидат наук із соціальних комунікацій Вертій Жанна Сергіївна, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Інститут філології та масових комунікацій, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності

Захист відбудеться «18» лютого 2016 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 3.

Автореферат розісланий «16» січня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук В. М. Удовик.

Загальна характеристика дослідження

Актуальність теми. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в усіх сферах людської діяльності посприяло перенесенню інформаційно-комунікативної активності до інтернет-простору, завдяки чому розширилися кордони і можливості спілкування, масове поширення міжособистісних комунікацій змінило мережевий сервіс і наблизило його до потреб особистості, котра отримала змогу бути як активним учасником, так і співавтором інформаційно-мережевих ресурсів і послуг. Розвиток нових комунікаційних каналів призвів до формування нового виду культури - інформаційно-мережевої. Еволюція мережевих технологій надала чимало можливостей для інноваційного розвитку бібліотек, котрі у процесі інтеграції до системи соціальних комунікацій суспільства почали переглядати свою місію, соціальні функції, політику формування ресурсів та обслуговування користувачів. Бібліотеки трансформуються в соціально значущі інформаційно-комунікаційні центри, які не лише накопичують і надають в користування ресурсний потенціал, а й стають активними учасниками та суб'єктами інформаційного простору. Пошук нових моделей розвитку бібліотеки як соціально-комунікаційної структури суспільства, модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування з використанням нових комунікаційних засобів особливо актуальний для спеціалізованих бібліотек, що обслуговують найактивніших в Україні інтернет-користувачів - юнацтво та молодь (громадян віком від 14 до
35 років).

Долучаючись до мережевої комунікації, бібліотеки для юнацтва поруч з традиційними формами бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів), використовують сучасні можливості мережевих комунікаційних сервісів для встановлення активної взаємодії між бібліотекою та читачем зручним, швидким, безперервним і психологічно комфортним для юнацької аудиторії способом. За таких умов кожен читач має можливість самостійно в інтерактивному режимі використовувати різноманітні бібліотечно-інформаційні ресурси та послуги, обмінюватися інформацією у соціальних мережах, брати участь в обговореннях, отримувати консультації кваліфікованих бібліотечних фахівців.

Між тим, відстежуючи та ініціюючи інтеграцію комп'ютерних технологій та інноваційних інтерактивних комунікаційних сервісів у практику бібліотечного обслуговування юнацтва, що виявилися ефективними в провідних бібліотеках світу, українські бібліотекарі стикаються з проблемою недостатньої кількості інформації з питань теорії, методології та особливостей практичного застосування цих інновацій для обслуговування користувачів юнацького віку.

Не менш важливими питаннями, що потребують бібліотекознавчого дослідження, є прогнозування подальшої модернізації бібліотек відповідно до розвитку інформаційно-мережевої культури, тенденцій розвитку соціокультурної сфери України, зміни потреб юних користувачів, тенденцій розвитку нових ІКТ та їх упровадження в практику діяльності провідних бібліотек світу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з науковими темами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: «Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек як фактор розвитку суспільства знань» (2014-2016 рр., № 0114U000197); «Розробка технологічних засад та інфраструктури формування бази знань наукової бібліотеки» (2014-2016 рр., № 0114U001102); «Підвищення ефективності діяльності наукової бібліотеки» (2011-2013), № 0110U006904), а також із реалізацією Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» та Стратегією сталого розвитку «Україна 2020».

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення та теоретичне обґрунтування практичного застосування інноваційних інтерактивних каналів взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, аналіз ефективності їхнього використання та тенденцій розвитку як засобу модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні.

Досягненню поставленої мети сприятиме вирішення таких завдань:

– з'ясувати рівень наукової розробки проблеми розвитку інноваційних інтерактивних форм обслуговування читачів у бібліотеках для юнацтва (молоді);

– розглянути вплив інформаційно-мережевої культури на розвиток інноваційних мережевих форм бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва;

– дослідити та узагальнити досвід використання інтерактивних мережевих сервісів для обслуговування підлітків та молоді у зарубіжних бібліотеках;

– встановити засоби інтерактивної та соціальної мережевої взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0 на сайтах спеціалізованих бібліотек України;

– з'ясувати ставлення бібліотекарів, котрі обслуговують юнацтво, до нових інтерактивних сервісів та їхнє бачення ефективності нових ресурсів і послуг, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0;

– виявити стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності та чинники їхнього ефективного застосування для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва;

– визначити бібліотечні засоби підвищення інформаційно-мережевої компетентності юнацтва та бібліотекарів, котрі їх обслуговують, для налагодження якісної комунікаційної взаємодії;

– окреслити можливості модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з урахуванням тенденцій розвитку інформаційного суспільства, суспільства знань в Україні; динаміки зростання інформаційних та комунікаційних потреб юнацтва; подальшого розвитку інноваційних комунікаційних сервісів; світових тенденцій застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій у практиці обслуговування юнацтва.

Об'єктом дослідження є інноваційні інтерактивні комунікаційні канали, що використовуються в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні юнацтва в Україні.

Предметом дослідження є стан і тенденції впровадження інноваційних інтерактивних засобів зв'язку з юнацькою аудиторією у спеціалізованих бібліотеках України, котрі здійснюють обслуговування юнацтва та молоді.

Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення завдань дисертації застосовано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Джерелознавчий пошук та аналіз профільних публікацій з теми дослідження застосовано для визначення стану розробленості наукової проблеми. Принцип історизму, наукової об'єктивності і системності дозволив проаналізувати особливості розвитку інноваційних форм бібліотечного обслуговування користувачів юнацького віку.

При проведенні дослідження застосовувалися такі методи:

- контент-аналіз - у виявленні й аналізі публікацій за темою дослідження та суміжних проблем;

- термінологічний - для уточнення понятійного апарату досліджуваної предметної області, визначення обсягу та змісту базових понять;

- аналітичний - у виявленні інноваційних мережевих форм обслуговування користувачів юнацького віку;

- моделювання - для передбачення можливостей розвитку мережевого бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів юнацького віку з розвитком ІКТ упродовж майбутніх 10-15 років;

- аналіз, синтез, узагальнення, прогнозування - у підбитті підсумків на різних етапах дослідження;

- соціологічний (спостереження, опитування, анкетування, групові та індивідуальні бесіди з учасниками тренінгів з культури віртуального спілкування) - у вивченні особливостей використання сучасних ІКТ для бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів юнацького віку в мережі спеціалізованих бібліотек України, що обслуговують юнацтво та молодь;

- статистичний - для обробки результатів спостережень, опитувань, анкетування, бесід;

- інтегровані та спеціальні (комунікаційний аудит, експертне опитування, моніторинг бібліотечної компоненти соціальних медіа) - для вивчення думки профільних фахівців щодо ефективності інноваційних бібліотечних сервісів, що надаються з використанням ІКТ, а також здійснення комплексного аналізу інтерактивних каналів взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією з метою виявлення ефективних мережевих комунікаційних засобів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації:

- охарактеризовано зміст модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з використанням інноваційних інтерактивних засобів зв'язку бібліотек з юнацькою аудиторією ;

- з'ясовано чинники ефективного використання ІКТ у практиці обслуговування юнацтва, в тому числі із залученням досвіду бібліотекарів-практиків, що виконують бібліотечно-інформаційне обслуговування юнацтва з використанням ІКТ;

- здійснено комплексний аналіз сучасних інтерактивних комунікаційних засобів взаємодії з юнацтвом, що були впроваджені низкою спеціалізованих бібліотек України: сервісів соціальної взаємодії на офіційних бібліотечних сайтах, блогів, представництв у соціальних мережах, вікі-проектів, бібліотечної компоненти сайтів фото- та відеохостингу;

- визначено коло нових компетентностей, важливих для якісного надання бібліотечного сервісу з використанням комп'ютерних технологій та онлайнових комунікаційних платформ;

- з'ясовано ефективні засоби неформального підвищення інформаційно-мережевої компетентності бібліотекарів;

- запропоновано бібліотечні засоби підвищення інформаційно-мережевої культури юнацтва;

- окреслено перспективи розвитку інформаційно-бібліотечного обслуговування юнацтва впродовж наступних 10-15 років.

Практична значимість роботи. Науково-методичні рекомендації дисертаційного дослідження використовуються у процесах модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні, зокрема в Державній бібліотеці України для юнацтва у відділах роботи з електронними ресурсами, технічної підтримки інформаційних систем, інформаційно-бібліографічного обслуговування та довідково-бібліографічної роботи, а також у відділі науково-методичної роботи під час коригування навчальних програм з інформаційно-мережевої та медіа-культури для бібліотекарів та юнацтва, експериментальних проектів функціонування сервісу «Віртуальна довідка» на основі веб-платформ популярних у юнацькому середовищі соціальних сервісів, розробки бібліотечного мобільного додатка для поширення серед юнацької аудиторії, проведення всеукраїнських соціологічних досліджень та розробки науково-методичних матеріалів щодо модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів з використанням ІКТ.

Сформульовані висновки щодо модернізації мережевої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів використовуються в обласних бібліотеках для юнацтва (молоді) з метою організації бібліотечно-інформаційного сервісу на новому якісному рівні. Теоретичні і практичні положення дисертації можуть бути застосовані в системі вищої бібліотечної освіти та в системі підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, наукові результати та висновки одержані дисертантом особисто. Всі публікації за темою дисертаційного дослідження є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях:

- ІV Міжнародній науковій конференції молодих учених «Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікативної сфери» (Київ, 16.05.2013);

- Міжнародній науковій конференції «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (Київ, 8-11.10.2014);

- V Міжнародній науковій конференції молодих учених «Молодь. Наука. Інновації» (Київ, 15.05.2014);

- Міжнародній науковій конференції «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (Київ, 21-24.10.2014);

- Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бібліотека - територія єдності» (Київ, 27-28 листопада 2014 р.);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Бібліятэчная адукацыя: традыцыі і навацыі» (Мінськ, 23.10.2014);

- VІ Міжнародній науковій конференції молодих учених «Молодь. Наука. Інновації: Роль та місце бібліотек в модернізації
науково-освітнього простору» (Київ, 15.05.2015);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Бібліотека - пріоритетний ресурс освіти: нові можливості бібліотек ВНЗ у сучасному інформаційному просторі» (Житомир, 18.11.2015).

Публікації. Головні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у 14 одноосібних публікаціях. Серед них: 6 статей у фахових наукових виданнях, 3 статті в іноземних журналах, 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел з 295 найменувань, 8 таблиць, 20 рисунків і 5 додатків.

Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок, основний зміст викладено на 198 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості проблеми, окреслено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його методологічні засади; виокремлено новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора.

У першому розділі «Розвиток інноваційних інтерактивних форм мережевого бібліотечно-інформаційного обслуговування» здійснено аналіз праць, пов'язаних з темою дисертації, уточнено термінологічний апарат досліджуваної теми. бібліотечний юнацтво інтерактивний

На основі аналізу фахової літератури, присвяченої сервісній політиці сучасних бібліотек, доведено, що зусилля науковців у цьому напрямі зосереджувалися переважно на загальнотеоретичних питаннях (модернізація бібліотечного обслуговування, інноваційна діяльність бібліотек, мережеві бібліотечні ресурси та сервіси, формування інформаційної культури) тощо.

Зокрема, питання ефективної адаптації бібліотеки до умов зовнішнього середовища і перетворення її на сучасний поліфункціональний заклад розглядають українські та зарубіжні бібліотекознавці Л. Дубровіна, О. Онищенко, Т. Коваль, Т. Добко, Н. Кунанець, І. Давидова, О. Воскобойнікова-Гузєва, В. Пашкова, І. Шевченко, М. Дворкіна, О. Лаврик та ін.

Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу, спричинений інтеграцією комп'ютерних технологій та технологій Веб 2.0 до бібліотечно-інформаційної діяльності, висвітлено у працях О. Онищенка, В. Попика, В. Горового, К. Лобузіної, Н. Каліберди, Т. Ярошенко, Д. Солов'яненка, А. Ржеуського, В. Звєрєвича, Д. Лі Кінга, П. Міллера, Дж. Мейнеса та ін. Досвід застосування нових технологій для модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва розглядають Г. Саприкін, О.Виноградова, Ж. Вертій, Л. Степченко, О.Фомічева, В. Чудінова, А. Шайдуров, C. Аплін, Б. Гаудер та ін.

Застосування інтерактивних каналів взаємодії з читацькою аудиторією: блогів, представництв у соціальних мережах, вікі-технологій, сайтів фото та відеохостингу тощо - розглядають Л. Трачук, С. Матліна, В. Бондаренко, А. Федоров, І. Юрик, Р. Кайзер та ін.

Різні аспекти мережевої комунікації перебувають у центрі уваги О. Мар'їної, Л. Городенко, Л. Гордієнко, К. Бердник, А. Войскунського та ін.

Проблематика формування інформаційно-мережевої культури особистості, зокрема в юнацькому середовищі, залишається малодослідженою. Проте, теоретичним підґрунтям для розробки цього питання є праці, що висвітлюють методи та засоби формування інформаційної культури, зокрема М. Антонченко, Н. Гендіної, С. Іванової, М. Фаркас, Е. Лі, Дж. Лау, Т. Карбо та ін. Питання якісного підвищення рівня інформаційної культури в середовищі дітей та юнацтва, а також інформаційних фахівців розглядаються у публікаціях Ю. Вобленко, Є. Медведєвої, А. Кобзаренко, Н. Дзюби та ін. Необхідний перелік знань, умінь і навичок бібліотекаря, що працює з дітьми, підлітками та молоддю, висвітлюють праці В.Вальтер, Д. Хамади, Ю. Мелентьєвої та ін.

Окремо варто відзначити і публікації з педагогіки та психології щодо індивідуально-психологічних особливостей юнацтва, які бібліотекарі мають враховувати, налагоджуючи комунікацію, в тому числі й використовуючи сучасні ІКТ, з цією категорією користувачів. Цікавими в контексті нашого дослідження є праці про розвиток та формування особистості в юнацькому віці Г. Рудь, О. Малини, Є. Поліванової та ін.

Ґрунтовний аналіз фахових публікацій дозволяє стверджувати, що попри окремі ідеї бібліотекознавців щодо модернізації бібліотечного обслуговування юнацтва з упровадженням ІКТ, найважливіші аспекти означеної проблематики ще не набули комплексного вивчення. Це є додатковим свідченням актуальності та новизни теми дисертаційного дослідження.

Джерельну базу дослідження склали закони, нормативно-правові документи, монографії, дисертаційні дослідження, статті, вміщені у збірниках наукових праць і фахових періодичних виданнях, матеріали конференцій вітчизняних і зарубіжних науковців, практиків бібліотечної справи. У процесі дослідження для своєчасного виявлення інноваційних бібліотечних веб-проектів дисертантом також використовувалися матеріали вітчизняних та зарубіжних бібліотечних блогів: «Творчість та інновації в українських бібліотеках», «Пан Бібліотекар», «Методична служба публічних бібліотек Києва», «Бібліотечний автобан», «Библиотека без барьеров», «Мышь библиотечная», «Библиотеки и молодежь», «Musings about librarianship», «Edudemic. Connecting education and technology», «David Lee King - Social web, emerging trends, and libraries» та ін.

Уточнено деякі терміни і поняття бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, представлені у фаховій літературі, доповнено терміносистему дефініціями таких понять, як «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією», «інтерактивне мережеве представництво бібліотеки», «інформаційно-мережева культура бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва», «інформаційно-мережева культура особистості», «інформаційно-мережева компетентність юнацтва».

Запропоновано визначення поняття «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією» - інтернет-технології спеціального призначення, що передбачають виникнення соціальної взаємодії між бібліотекою та користувачем у режимі реального часу.

Надання бібліотечного сервісу віддаленим користувачам з використанням сучасних інтерактивних мережевих засобів зв'язку дає підстави виокремити поняття «інтерактивного мережевого представництва бібліотеки», котре автором тлумачиться як мережевий канал взаємодії бібліотеки з віддаленим користувачем, що дозволяє поширювати бібліотечний контент у режимі реального часу (онлайн) та підтримувати постійний зворотній зв'язок з користувачем, котрий отримує можливість впливати на розвиток контенту, висловлювати своє ставлення до інформації, поширювати її, а також отримувати консультації, інформаційний супровід бібліотечних фахівців або експертів певної галузі знань.

Множина власних бібліотечних ресурсів, до яких надається онлайн-доступ та інтерактивних мережевих бібліотечних складників дають підстави засвідчити формування в інтернет-просторі мережевої системи бібліотечного обслуговування віддалених користувачів, котра забезпечує:

- доступ через сайт бібліотеки до електронного каталогу та електронних баз даних (бібліографічних, фактографічних, повнотекстових);

- довідкове обслуговування у режимі «Віртуальна довідка»;

- онлайнове консультування бібліотекаря щодо використання ресурсів бібліотечного сайту;

- можливість отримати експертні консультації (психолога, юриста);

- доступ до віртуальних виставок, цифрових колекцій, комплексних інформаційних ресурсів;

- демонстрацію просвітницьких заходів бібліотеки, навчального відео, буктрейлерів, записів бібліотечних вебінарів через відеоканали Youtube та Vimeo;

- «соціальні кнопки» як елемент дружнього користувацького інтерфейсу, що дозволяє оцінити контент сайту, висловитися, поділитися інформацією на сторінках соціальних мереж;

- інформування та зворотній зв'язок з користувачами (читачами) через блоги та соціальні мережі.

Застосування інноваційних інтерактивних засобів зв'язку бібліотек з юнацькою аудиторією обумовлює необхідність підвищення компетентності бібліотекарів у контексті використання цих технологій. Разом з тим необхідно підкреслити, що якість бібліотечно-інформаційного обслуговування у інтернет-просторі залежить не лише від інформаційної культури бібліотечних фахівців, а й від рівня користувацької інформаційно-мережевої культури, адже мережева взаємодія відбувається через діалог, багаторівневість якого гарантує кожному користувачеві можливість віднайти потрібну інформацію, збагатитись інтелектуально, усвідомити нові ідеї.

Запропоновано та уточнено визначення «інформаційно-мережева компетентність юнацтва» - комплекс знань (базових - з інформатики та обчислювальної техніки, основ роботи в інтернеті, мережевої етики та безпеки), навичок (критичного мислення, готовності приймати рішення, ефективної комунікації, мережевої та медіаграмотності), умінь (аналізувати, оцінювати мережеву інформацію, цитувати та створювати власні ресурси тощо), що дозволяють юнацтву ефективно використовувати ІКТ у повсякденній діяльності та мотивацію до підвищення своєї інформаційно-мережевої культури упродовж життя.

У другому розділі «Cучасні інноваційні інтерактивні комунікаційні канали в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні юнацтва» висвітлено світові та вітчизняні тенденції формування мережевого бібліотечного простору для обслуговування юнацтва; формування мережевої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів; результати моніторингу ефективності інноваційних інтерактивних бібліотечних сервісів, з метою виявлення стримуючих факторів інтеграції нових технологій до практики бібліотечної діяльності та шляхів їх усунення.

Зазначено, що невід'ємною складовою бібліотечного сервісу, зважаючи на стрімкий розвиток комп'ютерних, мобільних технологій та мережевих комунікаційних сервісів, є інтерактивні бібліотечні представництва, котрі складають основу для взаємодії бібліотеки з юнацтвом у інтернет-просторі.

Підкреслено, що розвиток бібліотечного сервісу із застосуванням інноваційних комунікаційних сервісів на основі інтерактивних технологій - це можливість для бібліотеки бути зрозумілою, корисною і доступною для читача з будь-якого користувацького пристрою: комп'ютера, ноутбука, планшета чи мобільного телефону, що мають інтернет-з'єднання.

Опитування 217 бібліотекарів-практиків, котрі безпосередньо здійснюють обслуговування користувачів юнацького віку в різних регіонах України з використанням сучасних ІКТ, дозволило встановити, що переважна більшість з них позитивно ставляться до модернізації бібліотечного сервісу: 70% бібліотекарів є прихильниками концепції «Бібліотека 2.0», 18% - підтримують лише окремі ідеї концепції, 7% - є противниками концепції, понад 5% - насправді не знають, що таке «Бібліотека 2.0».

Попри пожвавлення активності використання ІКТ у бібліотечно-інформаційній діяльності вітчизняних юнацьких бібліотек упродовж останніх років лише 50% респондентів вважають, що їх заклад досить активно використовує ІКТ для надання послуг на новому якісному рівні, 43% опитаних констатують апробацію ІКТ - для надання окремих послуг, 5% вказують, що в їхній бібліотеці цей процес перебуває у зародковому стані, 1% зазначає, що через відсутність технологій послуги, що передбачають їх використання, бібліотекою не надаються. Позитивні зміни, детерміновані впровадженням сучасних технологій, відзначили усі респонденти, зокрема 68,2% респондентів вважають, що використання ІКТ сприяє покращанню іміджу бібліотеки, 63,6% - залученню нових читачів, 41% - налагодженню співпраці із спонсорами та партнерами, 23% - консолідації бібліотек.

До факторів, що впливають на ефективність використання цифрових ресурсів юнацтвом та молоддю, респондентами було віднесено: актуальність тематики в читацькому середовищі (65,9%), рівень компетентності фахівців, котрі його створюють (39,6%), рівень інформаційно-мережевої культури користувачів (38,7%), політику популяризації ресурсів (23%).

Підсумки опитування бібліотекарів дозволили виокремити чинники ефективного використання сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних комунікаційних сервісів з метою бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів), серед яких оновлена матеріально-технічна база, високий рівень інформаційно-мережевої та медіакомпетентностей бібліотекарів, достатній рівень інформаційно-мережевої та медіакомпетентностей користувачів (читачів), досвід бібліотечно-інформаційного обслуговування абонентів юнацького віку, знання їх індивідуально-психологічних особливостей та актуальних викликів, що постали перед юнацтвом на сучасному етапі суспільного розвитку, знання ефективних світових методик застосування сучасних ІКТ для обслуговування користувачів юнацького віку.

У розділі також наведено результати моніторингу окремих інтерактивних мережевих представництв бібліотек, на основі яких констатовано, що забезпечення онлайн присутності юнацької бібліотеки в Інтернеті здійснюється шляхом організації та підтримки офіційного бібліотечного сайту та мережевих інтерактивних засобів: блогу, сторінки та/або групи у популярній серед користувачів соціальній мережі, каналу бібліотечного відео, фотоколекції, онлайн презентацій тощо. Станом на грудень 2014 р. Державною бібліотекою України для юнацтва та обласними бібліотеками для юнацтва (молоді) підтримуються: 26 сайтів, понад 30 блогів, 65 представництв - у популярних, серед юнацтва, соціальних мережах (ВКонтакте, Facebook, Google+ та ін.), 18 відеоканалів, де розміщено - понад 750 відеосюжетів. Офіційний сайт бібліотеки є базовою компонентою мережевої системи обслуговування користувачів (читачів), інформаційні ресурси якого (службу довідкового обслуговування «Віртуальна довідка», інформаційно-консультативні служби «Запитай психолога», «Запитай юриста», тематичний інтернет-навігатор, електронний каталог, інформаційну базу повних текстів видань бібліотеки, віртуальні виставки та віртуальні подорожі тощо) доповнено сучасними інтерактивними комунікаційними засобами.

Наголошено, що частина інтерактивних мережевих представництв бібліотек, що підтримуються нещодавно, ще мають перспективи стати ефективними, за умови значних інвестицій часу, майстерності і терпіння їх модераторів, яким потрібно подбати про цікавий матеріал, орієнтований на поширення знань та формування актуальних навичок, унікальне авторське викладення інформації, підвищення частоти оновлення повідомлень, збагачення їх візуальними даними, організацію зручної навігації тощо. Крім того, потрібно прагнути до встановлення такого рівня взаємодії з аудиторією, за якого користувач не буде лише читачем, а стане повноправним партнером бібліотечного блогу чи спільноти у соціальній мережі. Тільки з підвищенням інформаційно-мережевої культури бібліотекарів-модераторів інтерактивні мережеві представництва бібліотек можуть еволюціонувати від ініціатив ентузіастів до професійних проектів.

У третьому розділі «Методи та засоби модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва» підкреслено, що модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з використанням ІКТ найближчим часом буде здійснюватися відповідно до стратегії розвитку бібліотеки, переглянутої в контексті нових документів, що визначають вектори демократичного національного розвитку України у найближчі 10-15 років, зокрема Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Довгострокової стратегії розвитку української культури, а також - Маніфесту Української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи», Концепції розвитку системи надання електронних послуг в Україні, Програми розвитку дітей та юнацтва та ін. Згідно з цими документами можна визначити наступні пріоритети бібліотечно-інформаційної діяльності: забезпечення доступності бібліотеки у будь-який час з будь-якого користувацького пристрою (комп'ютера, планшета, смартфона тощо); забезпечення вільного, безкоштовного доступу до інформації та знань; підтримка освіти, як одного із стратегічних ресурсів розвитку України, створення умов для творчого навчання; формування ціннісних орієнтирів юнацтва - на основі популяризації кращих зразків вітчизняної та світової культури; сприяння національно-патріотичному розвитку особистості, забезпечення ідентифікації з Україною, її історією, культурою, а також - світовими демократичними цінностями; забезпечення доступу до офіційної інформації з метою формування свідомого і соціально активного громадянина; популяризація здорового способу життя, формування відповідальності за своє здоров'я; формування інформаційно-мережевої та медіакультури у юнацькому середовищі; допомога в опануванні навичок ХХІ століття.

Доведено, що подальший розвиток інформаційно-мережевої культури призведе до оновлення бібліотечно-інформаційного обслуговування як у фізичному, так і у віртуальному бібліотечному просторі.

Запропоновано тенденції розвитку зарубіжних бібліотек, нових ІКТ, зміни потреб на світовому інформаційному ринку послуг, які бібліотеки мають враховувати, плануючи та здійснюючи модернізацію бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Підкреслено, що відповідно до американських та європейських досліджень бібліотека майбутнього має бути центром цифрових інновацій, осередком поширення нової грамотності та простором для навчання упродовж життя.

Також наголошено, що модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування з розвитком ІКТ спонукає до перегляду компетентностей, необхідних бібліотекареві для якісного надання сервісу для користувачів у ХХІ ст. Саме інформаційно-мережеву та медіакомпетентності вважають ключовими в умовах формування інформаційного суспільства та суспільства знань. Розглянуто професійну комунікацію та самоосвіту як найефективніші засоби підвищення професійних компетентностей.

Говорячи про якість онлайнового бібліотечно-інформаційного обслуговування, потрібно також звернути увагу й на те, що цей процес залежить не лише від інформаційно-мережевої культури бібліотечних фахівців та якості послуг і сервісів, за підтримку яких бібліотекарі відповідають, а й від рівня інформаційно-мережевої культури користувача.

Необхідність формування достатнього рівня інформаційно-мережевої компетентності досить гостро відчувається у ранній юності, відколи перед особистістю постають виклики, пов'язані з професійним дійовим самовизначенням. Пізній юнацький вік, коли відбувається перехід молодої людини у дорослість, формує нові шляхи самореалізації та самоактуалізації, вимагає набуття високого рівня компетентності. Це потрібно для того, щоб інтернет-комунікація стала більш цілеспрямованою і творчою, адже користувачам цього віку властиві спроби презентувати себе, власні думки й досягнення, в тому числі й у блогах, соціальних мережах, на сайтах фото- та відеохостингу.

Формування інформаційно-мережевої культури потребує комплексного підходу, а тому, передбачає залучення інституту сім'ї, шкільних закладів та позашкільних, як-от: інформаційні, виховні, культурні інституції. Зазвичай, перший досвід знайомства з медіа дитина отримує в сім'ї, а базові знання з інформатики та обчислювальної техніки, з основ роботи Інтернету, мережевої етики й безпеки - у навчальних закладах. До формування навичок критичного мислення, ефективної мережевої комунікації, творчого використання інтернет-медіа, умінь аналізувати, оцінювати мережеву інформацію та медіатексти різних форм і жанрів, цитувати та створювати власні ресурси, а також - до формування мотивації підвищувати свою інформаційно-мережеву та медіакультуру впродовж життя, долучаються українські бібліотеки. Для цього бібліотекарі можуть вдаватися як до традиційних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування, так і до інновацій, що передбачають використання ІКТ.

Висновки

У процесі дослідження досягнуто мету дисертації, вирішено поставлені завдання, що дозволило дійти наступних основних висновків.

1. Проведений аналіз наукових праць за темою дослідження показав, що попри значну кількість бібліотекознавчих досліджень (з питань модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів) в умовах становлення інформаційного суспільства, суспільства знань, що пов'язані з інтеграцією сучасних ІКТ; застосування інтерактивних мережевих сервісів, до бібліотечно-інформаційної діяльності; формування інформаційно-мережевої культури усіх учасників мережевої комунікації для дотримання якісної складової цього процесу) комплексні дослідження щодо особливостей розвитку бібліотечного обслуговування юнацтва, досить численного сегмента користувачів сучасних інтерактивних інтернет-технологій - відсутні.

2. Потребує розвитку й понятійний апарат бібліотекознавства та терміносистеми щодо сучасних інноваційних форм обслуговування у юнацьких бібліотеках з використанням інтерактивних комунікаційних засобів, зокрема, у дисертації розглянуто поняття «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією», «інтерактивне мережеве представництво бібліотеки», «інформаційно-мережева культура бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва», «інформаційно-мережева культура особистості», «інформаційно-мережева компетентність юнацтва».

3. Інформаційно-мережева культура є різновидом інформаційної культури і відображає прогрес у системі соціальних комунікацій, детермінований розвитком мережевих технологій наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. і перенесенням інформаційно-комунікативної активності до віртуального простору Інтернету. Упродовж останніх 10 років в Україні інформаційно-мережева культура збагачується з розвитком віртуального комунікаційного середовища, основу якого складають інтерактивні комунікаційні сервіси: блоги, подкасти, соціальні мережі, сервіси фото- та відеохостингу, мобільні додатки тощо. Ці тенденції розвитку інформаційно-мережевої культури позначаються і на бібліотечно-інформаційному обслуговуванні. Для реалізації комунікаційної, інформаційної, освітньої функцій бібліотекарі поруч із класичними формами бібліотечно-інформаційного обслуговування почали використовувати інноваційні інтерактивні канали взаємодії з юнацькою аудиторією: бібліотечні блоги, сторінки бібліотек та бібліотечні тематичні спільноти у популярних серед юнацтва соціальних мережах, канали бібліотечного фото- та відеоконтенту, вікі-проекти, онлайнові зібрання бібліотечних посібників, що надають бібліотекам можливість бути зрозумілими, корисними і доступними для читача з будь-якого користувацького пристрою (комп'ютера, ноутбука, планшета чи мобільного телефону, котрі мають інтернет-доступ).

4. Аналіз упровадження та використання зарубіжними публічними бібліотеками (серед пріоритетних завдань яких є обслуговування підлітків та молоді) інтерактивних комунікаційних каналів взаємодії з користувачами дозволяє умовно виділити наступні етапи інтеграції сервісів Веб 2.0 до бібліотечно-інформаційного обслуговування. Зокрема, перший етап (2005-2007) характеризується песимістичним ставленням керівництва значної частини публічних бібліотек до інноваційних інтерактивних каналів взаємодії з користувачами. Однак, прихильники інновацій розпочинали пілотні проекти зі створення колекцій віртуальних закладинок del.icio.us, бібліотечних Youtube-каналів навчального відео та відео одного дня з життя бібліотеки, з підтримки бібліотечних блогів. Експериментальні представництва в MySpace, Facebook та на сайтах інших соціальних мереж надали можливість бібліотекам, організувавши інтерактивні веб-спільноти, залучати віртуальних користувачів до комунікації з фізичною бібліотекою у реальному світі. Другому етапу, що припадає на 2008-2010 рр., властиве масове використання інтерактивних та соціальних каналів взаємодії бібліотек з користувачами. Вдалі експериментальні ініціативи набували рис професійних бібліотечних інтерактивних мережевих спільнот, для яких характерними є послідовна, систематична та цілеспрямована політика підтримки. Третій етап (2011-2014 рр.) характеризується збільшенням кількості нових онлайнових сервісів, котрі починають використовуватися підлітками та молоддю у повсякденній життєдіяльності. Відтак, бібліотеки змушені повсякчас, здійснюючи комплексний моніторинг, переглядати ефективність одних інтерактивних комунікаційних каналів на користь інших.

5. На сайтах профільних українських бібліотек, окрім забезпечення онлайн доступу до внутрішніх бібліотечних електронних ресурсів (каталогів, баз даних, електронних колекцій тощо), підтримуються зовнішні ресурси і послуги, що надаються бібліотеками безпосередньо в Інтернеті з використанням сервісів Веб 2.0 (блоги, подкасти, сторінки (групи) у популярних серед юнацтва соціальних мережах, канали бібліотечного відео, фотоколекції, онлайн презентації тощо). Впродовж найближчих 10-15 років, враховуючи динаміку розвитку інформаційно-мережевої культури та зростаючі потреби користувачів, бібліотекам слід розвивати як внутрішні цифрові ресурси, інтегруючи до них елементи соціалізації (дружній інтерфейс, інтерактивні та семантичні технології), так і не нехтувати соціальними інтернет-медіа як додатковими інноваційними каналами взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією.

За даними результатів здійсненого під час роботи над дисертаційним дослідженням опитування «Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у практиці обслуговування юнацтва та молоді» було встановлено, що бібліотекарів за принципом прихильності до упровадження ІКТ, зокрема технологій Веб 2.0, у практику бібліотечно-інформаційного обслуговування можна поділити на 4 групи: прихильників технологій, які їх активно використовують у повсякденній професійній діяльності (70%); прихильників технологій, які поки що, з певних причин, іноді їх використовують для організації окремого процесу (18%); противників технологій, які заперечують нововведення в принципі (7%); тих, хто проявляє цілковиту інформаційну пасивність і не цікавиться новими тенденціями розвитку бібліотек (5%).

Переважна більшість бібліотекарів констатують позитивні зміни від застосування інноваційних інтерактивних комунікаційних каналів, що використовуються бібліотеками, зокрема, 68,2% респондентів відмічають покращення іміджу бібліотеки в користувацькому середовищі, 63,6% - залучення нових читачів, 41% - налагодження співпраці із спонсорами та партнерами, 23% - якісну професійну комунікацію.

6. У ході роботи над дослідженням було виявлено наступні стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності: фінансові труднощі (передусім, кошти для придбання комп'ютерної техніки, оплати доступу до Інтернету тощо), технологічні труднощі, недоліки інформаційної та методичної підтримки, відсутність розуміння філософії «Бібліотека 2.0» бібліотекарями, нескоординовані дії профільних бібліотек щодо впровадження інновацій.

З'ясовано, що серед чинників ефективного застосування інноваційних інтерактивних технологій для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва варто виокремити оновлення матеріально-технічної бази бібліотек, високий рівень інформаційно-мережевої компетентності бібліотекарів та читачів, знання бібліотекарями індивідуально-психологічних особливостей юнацтва та володіння сучасними методиками обслуговування користувачів юнацького віку із застосуванням ІКТ.

7. Діяльність бібліотек з формування інформаційно-мережевої культури поступово набуває комплексного характеру, сьогодні в її основі можна виділити наступні складові: заходи з формування інформаційно-мережевої культури бібліотекарів; формування бібліотечного мережевого простору з використанням вподобаних у юнацькому середовищі соціальних веб-сервісів, як безпечного комунікаційного середовища; заходи, спрямовані на формування інформаційно-мережевої культури юнацтва. Водночас необхідно констатувати, що діяльність бібліотек у зазначеному напрямку відбувається відокремлено від навчальних програм та державної підтримки. Відтак, надалі для бібліотек є надзвичайно значимим налагодження комунікації з освітніми закладами та громадськими організаціями - для об'єднання зусиль.

8. Подальша інтеграція ІКТ до бібліотечно-інформаційної діяльності, з метою якісного оновлення бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, передбачатиме передовсім цілеспрямоване використання технологій як економічно доцільного засобу комунікативної взаємодії з юними користувачами. У контексті якісного оновлення мережевого бібліотечного простору, відбуватиметься модернізація офіційних бібліотечних сайтів, що передбачатиме оптимізацію інформаційного наповнення ресурсів, персоніфіковану навігацію та редизайн. Розвиток соціальних медіа спричинить перегляд ефективності їх бібліотечної складової, бібліотекарі започатковуватимуть експериментальні веб-проекти з використанням нових онлайнових комунікаційних платформ, та зосередяться на постійній підтримці найуспішних ініціатив, згідно із кількісними та якісними показниками. За тематикою переважатимуть ресурси - на допомогу освіті, самоосвіті, навчанню упродовж життя як важливі чинники у сферах зайнятості й соціального забезпечення, економічного зростання і конкурентоспроможності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях України, визначених МОН України:

1. Кулик Є. Бібліотечні засоби формування інформаційно-мережевої культури в юнацькому середовищі / Євгенія Кулик // Бібліотечний вісник. - К., 2014. - № 2. - С. 17-23.

2. Кулик Є. Блоги бібліотек для юнацтва (молоді): моніторинг ефективності / Євгенія Кулик // Вісник Книжкової палати. - К., 2015. - № 6. - С. 49-52.

3. Кулик Є. Застосування технологій Веб 2.0 у практиці бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Євгенія Кулик // Бібліотечний вісник. - К., 2015. - № 3. - С. 23-28.

4. Кулик Є. Тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Євгенія Кулик // Вісник Книжкової палати. - К., 2015. - № 7. - С. 37-40.

5. Кулик Є. Формування віртуального бібліотечного простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Євгенія Кулик // Вісник Книжкової палати. - К., 2014. - № 12. - С. 28-31.

6. Кулик Є. Чинники ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Є. В. Кулик // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - К., 2015. - № 1. - С. 101-108.

Статті в іноземних наукових виданнях:

7. Кулик Є. Бібліотечні засоби формування медіа-компетентності юнацтва та молоді: досвід України / Є. Кулик // Медиасфера и медиаобразование: специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве [Электронный ресурс] : сб. ст. : науч. электрон. изд. / М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский высший колледж Министерства внутренних дел Республики Беларусь» ; редкол.: С. В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. - Могилев : Могилев. высш. колледж МВД Респ. Беларусь, 2014. - 1 электрон. опт. диск (СD-R). - Загл. с экрана.

8. Кулик Е. Виртуальные библиотечные представительства в помощь образованию и самообразованию юношества / Е. Кулик // Бібліятэчная адукацыя: традыцыі і навацыі : матэрыялы Міжнар. навук.-практ. канф. (23 кастр. 2014 г.) / Мін-ва культуры Рэсп. Беларусь, Беларус. дзярж. ун-т культуры і мастацтваў; рэдкал.: М. А. Яцэвіч (старшыня) [і інш.].? Мінск : БДУКМ, 2015. ? C. 48--54.

9. Kulyk E. Biblioteczne narzкdzia do tworzenia kultury informacyjno-sieciowej w њrodowisku mіodzieїy. Doњwiadczenia Ukrainy / Evgieniв Kulyk // Zarz№dzanie Bibliotek№. Library Management : Czasopismo recenzowane / Komisja Zarz№dzania i Marketingu; Stowarzyszenia Bibliotekarzy Polskich. - Gdaсsk, 2015. - Nr. 1. - S. 98-108.

Тези доповідей на наукових та науково-практичних конференціях:

10. Кулик Є. Нові підходи до організації інформаційно-бібліотечного обслуговування юнацтва в Україні в епоху електронної комунікації / Є. Кулик // Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікативної сфери : зб. матеріалів
IV Міжнар. наук. конф. молодих учених, (Київ, 16 трав. 2013 р.). - К., 2013. -
С. 124-127.

11. Кулик Є. Адаптація завдань та функцій українських бібліотек для юнацтва до умов сучасного інформаційного середовища / Є. Кулик // Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів : матеріали Міжнар. наук. конф., (Київ, 8-11 жовт. 2013 р.). - К., 2013. - С. 29-32.

12. Кулик Є. Віртуальний простір бібліотеки як середовище освіти та самоосвіти юнацтва / Є. Кулик // Бібліотека. Наука. Комунікація : матеріали Міжнар. наук. конф., 6-9 жовт. 2015 р. : в 2 ч. - Ч. 1. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів академій наук - членів МААН. - К., 2015. - С. 77-80.

13. Кулик Є. Соціальні медіа як середовище професійної бібліотечної співпраці, кооперації та обміну досвідом / Є. Кулик // Всеукр. наук.-практ. конф. «Бібліотека - територія єдності» : зб. матеріалів / Укр. бібл. асоц. ; редкол. : В. С. Пашкова,
В. В. Загуменна, І. О. Шевченко, Я. Є. Сошинська, О. В. Васильєв. - Електрон. вид. - К. : УБА, 2014. - С. 70-73.

14. Кулик Є. Формування бібліотечного віртуального простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Є. Кулик // Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору : матеріали Міжнар. наук. конф., (Київ, 21-24 жовт. 2014 р.). - К., 2014. - С. 52-55.

Анотації

Кулик Є. В. Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за фахом 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2016.

У дисертаційній роботі розглянуто вплив інформаційно-мережевої культури на розвиток нових мережевих форм бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Досліджено та узагальнено досвід використання мережевих бібліотечно-інформаційних сервісів для обслуговування підлітків та молоді у зарубіжних бібліотеках. Здійснено комплексний аналіз засобів інтерактивної та соціальної мережевої взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0 на сайтах спеціалізованих бібліотек України. Виявлено стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності та чинники їхнього ефективного застосування для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Окреслено тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні з використанням інноваційних інтерактивних мережевих сервісів.

Визначено бібліотечні засоби підвищення інформаційно-мережевої компетентності юнацтва та бібліотекарів, котрі їх обслуговують, для налагодження якісної комунікаційної взаємодії.

Ключові слова: інтерактивні веб-сервіси, інформаційно-мережева культура, інформаційно-мережева компетентність, бібліотечне обслуговування юнацтва, бібліотечний веб-сервіс, бібліотечний мережевий простір, модернізація бібліотек, бібліотеки України для юнацтва.

Кулик Е. В. Инновационные интерактивные каналы взаимодействия библиотек с юношеской аудиторией как средство модернизации библиотечно-информационного обслуживания юношества в Украине. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2016.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию практического применения инновационных интерактивных каналов взаимодействия библиотек с юношеской аудиторией, выявлению тенденций развития сетевых технологий как средства модернизации библиотечно-информационного обслуживания юношества в Украине. Предложены определения понятий «инновационные интерактивные средства взаимодействия библиотек с юношеской аудиторией», «интерактивное сетевое представительство библиотеки», «информационно-сетевая компетентность юношества».

Представлены аналитический обзор основных тенденций развития библиотечно-информационного обслуживания подростков и молодежи в зарубежных библиотеках. Рассмотрена сетевая система библиотечного обслуживания удаленных пользователей. Изложены результаты мониторинга эффективности инновационных интерактивных библиотечных сервисов (блогов, представительств в популярных среди юношества социальных сетей, составляющей сервисов фото- и видеохостинга, вики-проектов и т.п.). Определены сдерживающие факторы интеграции информационно-коммуникационных технологий в практику деятельности библиотек для юношества (молодежи) и предложены рекомендации относительно возможных способов устранения существующих проблемных моментов.