Інформетричні дослідження як перспективний напрям у роботі бібліотечних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Останнім часом, попри бурхливий розвиток інформатики й суміжних галузей, у сучасному суспільстві зростає інтерес і до так званих метрій (бібліометрії, наукометриї, інформетрії та ін.). До чинників, що зумовили цей процес, належать:

— помітний прогрес у сфері інформаційно-комунікаційних технологій;

— активне застосування бібліометрії й наукометрії в науковій політиці та управлінні фінансуванням науки;

— подальший розвиток моделей і методів інформетрії;

— використання інформетричних індикаторів при складанні міжнародних і національних рейтингів закладів;

— зміни в системі наукової комунікації, що пов'язані з поширенням електронних інформаційних ресурсів, розвитком Інтернету та ін. [8].

Бібліотечні спеціалісти використовують термін "бібліометрія" як поняття, що насамперед пов'язано з аналізом кількісних параметрів документальних потоків. Проте напрями досліджень у цій царині, які проводять фахівці бібліотек, набагато ширші та охоплюють наукометрію, вебометрію, альтметрію та ін. Відповідно, правомірним вважаємо використання терміна "інформетрія".

Поняття "інформетрія", за визначенням одного з теоретиків цього напряму наукознавства, бельгійського вченого L. Egghe, охоплює всі метричні дослідження, пов'язані з інформатикою, зокрема й бібліометрію (бібліографії, бібліотеки та ін.), наукометрію (наукова політика, аналіз цитування, оцінка дослідження та ін.), вебометрію (метрики мережі, Інтернету або інших соціальних мереж, зокрема мереж цитування, співпраці та ін.) [27].

Вагоме місце в дослідженні ролі та місця інформетрії в інформаційно-бібліотечній сфері належить О. Зусьман [13], В. Маркусовій [16], Н. Редькіній [20], О. Воверене [2] та ін.

Фахівці розглядають інформетрію як:

— метод дослідження інформаційно-бібліотечної сфери;

— функцію наукових бібліотечних закладів;

— інноваційну бібліотечну послугу та ін.

Мета статті -- дослідження взаємозв'язку та взаємовпливу наукових сфер "інформетрії" й "інформаційно-бібліотечної сфери".

Основні поняття й методи інформетрії, зокрема бібліометрія, виникли та отримали розвиток в інформаційно-бібліотечній галузі, а відтак їх використовували в інших царинах знання. Формування сучасного поняття "інформетрія" досліджували численні представники інформаційно-бібліотечної сфери, зокрема P. Otlet [17], A. Pritchard [31], E. Hulme, S. Ranganathan [32] та ін.

P. Otlet 1934 р. у науковій праці "Traite de Documentation" вперше використав термін "bibliometrie" на позначення системи заходів, що стосуються книги й документа. Науковець наголошував, що "вища форма будь-якого знання характеризується мірою. Потрібно тільки створити систему заходів, що належать до книги і документа, бібліометрію" [17].

A. Pritchard 1969 р. визначив бібліометрію як "застосування математичних і статистичних методів до книг та інших засобів комунікації" [31].

Це тлумачення вчений запропонував як альтернативу до неоднозначного терміна "статистична бібліографія", який 1923 р. увів дослідник E. Hulme. Двозначність є результатом двох можливих інтерпретацій цієї фрази як статистики бібліографії або бібліографії про статистику.

Індійський бібліотекар і науковець S. Ranganathan 1948 р. на конференції AsLib вжив термін "librametry" за аналогією з термінами "економетрія", "біометрія" на позначення вимірювання всіх кількісних даних, безпосередньо пов'язаних із роботою бібліотечних закладів [32].

Зауважимо, що розділи "informetrics", "bibliometrics", "scientometrics" входять до Міжнародної енциклопедії інформаційно-бібліотечних наук (International Encyclopedia of Information and Library Science) [29].

На вагомому значенні інформетрії й інформетричних закономірностей в організації інформаційно-бібліотечної діяльності наголошували А. Соколов [22], Р. Гіляревський [10], В. Горькова [12], Г. Гордукалова [11], В. Післяков [18], М. Моралес [15], І. Вормелл [3], R. Ball [1] та ін.

Фундаментальне значення в теорії та практиці інформаційно-бібліотечної діяльності мають закономірності росту, старіння, концентрації-розсіювання інформації; емпіричні розподіли С. Бредфорда, А. Лотки, Дж. Ціпфа та ін.

У наукових працях С. Бредфорда закон розсіювання публікацій враховується при організації національних інформаційних систем. Це дає змогу розв'язати низку практичних завдань інформаційної діяльності, зокрема:

— складати списки журнальних публікацій з певної теми з гарантованим ступенем повноти;

— визначати число журналів, які забезпечують певний відсоток усіх публікацій з будь-якої галузі чи предмета;

— оцінювати повноту бібліографічних списків журнальних публікацій;

— комплектувати журнальні фонди при фіксованих асигнуваннях на підписку тощо.

Особливості розсіювання, старіння, розподілу інформаційних ресурсів (ІР) у форматі публікацій, баз даних, відомостей в Інтернеті важливо знати та розуміти, оскільки за певних умов вони залишаються незмінними навіть у наш час, коли технологічні успіхи змінюють століттями сформовані підвалини в організації, економіці та етиці комунікаційної сфери [10].

На основі ідеї закономірності концентрації-розсіювання, що її запропонувала В. Горькова, розробляють методи виявлення інформаційного ядра предметної області при побудові інформаційної системи для реорганізації бізнес-процесів, при створенні віртуальних підприємств.

Дослідниця наголошує, що знання закономірностей інформаційних процесів, характеристик, властивостей, закономірностей документальних інформаційних потоків дає змогу ухвалювати оптимальні рішення з управління ІР для вдосконалення процесів інформаційного забезпечення та обслуговування [12].

Очевидно, що закономірності організації документальних інформаційних потоків (ДІП) доцільно використовувати на всіх етапах створення інформаційно-пошукових систем (ІПС) під час:

— комплектування інформаційних фондів;

— створення інформаційно-пошукових мов і логіко-семантичного апарату ІПС;

— організації довідково-інформаційного обслуго вування в бібліотечних закладах і відділах науковотехнічної інформації;

— створення та вдосконаленні класифікаційних систем;

— виявлення тенденцій зростання і старіння ДІП, аналітико-синтетичного опрацювання текстової інформації [19].

На думку А. Соколова, "бібліометрія -- це методологія пізнання внутрішньогалузевих бібліографічних законів" [22].

І. Вормелл вважає, що застосування бібліометричних законів для управління масивами журналів чи оцінювання наукового впливу журналів, авторів, статей є потенційними сферами, в яких інформаційно-бібліотечні працівники мають змогу використовувати наукові закони і методи своєї галузі для забезпечення користувачів інформацією з додатковою цінністю для задоволення їх інтересів і забезпечення конкурентоспроможності.

Поєднання теоретичних і практичних аспектів інформаційного пошуку з методологічними та експериментальними програмами дослідження в інформетрії пропонують нові загальні та міждисциплінарні дослідницькі підходи, в яких мають брати участь працівники інформаційно-бібліотечної сфери [3].

Сьогодні інформетричні дослідження -- це потрібний і перспективний напрям у роботі бібліотечних установ та інформаційних центрів у всьому світі. Підтвердженням актуальності й практичної значущості цього факту є створення в бібліотеках спеціальних відділів і введення посади "бібліометричний аналітик" [5].

На думку вітчизняних та закордонних фахівців, саме бібліотечні заклади й інформаційні центри є незалежними міждисциплінарними установами, що мають на меті постачання бібліометричних даних, потрібних для управління наукою, і саме бібліотечні фахівці ретельно вивчають ринок наукових публікацій, а також потреби вчених. Виокремимо основні причини, через які цю роботу мають здійснювати бібліотеки:

— інформетричні дослідження -- це особлива та важлива частина досліджень у бібліотечно-інформаційній сфері;

— бібліотечні заклади традиційно надають інформаційну підтримку в наукових дослідженнях;

— бібліометричні запити становлять проміжну ланку між фактографічними та бібліографічними запитами, а джерелом даних слугує бібліографічна інформація;

— для бібліометричного пошуку використовують інформаційні ресурси -- бібліографічні бази даних (БД);

— бібліотечні заклади підтримують власні БД публікацій співробітників університетів і репозиторії; у бібліотек є всі можливості для редагування профілів організацій у зовнішніх базах даних;

— професійні компетенції бібліотечних фахівців охоплюють знання про документи (бібліографічні метадані, типи документів), канали наукової комунікації, навички роботи з бібліографічними даними і аналітико-синтетичного опрацювання інформації, володіння методами пошуку в інформаційно-пошукових системах і базах даних;

— бібліотечні заклади керують контрактами з видавцями і є передплатниками інформаційних ресурсів;

— бібліотечні заклади забезпечують і надають ліцензійний доступ до міжнародних БД індексів наукового цитування [5].

Слід зазначити, що аналіз літератури дав змогу виокремити два основні напрями інформетричних досліджень, що проводять фахівці бібліотечних установ: інформаційний бібліометрія міждисциплінарний

— для організації та управління інформаційнобібліотечною діяльністю ("інформетрія для бібліотекарів");

— для забезпечення інформаційних потреб користувачів ("інформетрія для користувачів") [9].

Науковці також вирізняють основні прикладні напрями бібліометричних досліджень, що проводяться в бібліотеках:

— забезпечення внутрішніх технологічних процесів роботи наукової бібліотечної установи (комплектування фондів, інформаційне обслуговування, довідково-бібліографічне обслуговування);

— отримання інформаційно-аналітичних даних як продукту бібліотечної установи;

— визначення показників наукової діяльності та їх аналіз;

— виявлення перспективних напрямів міжнародної співпраці [21].

Сьогодні сучасні бібліотечні установи реалізують дослідження в різних підгалузях інформетрії (бібліометрія, наукометрія, вебометрія), зокрема:

1. Управління інформаційними ресурсами бібліотек:

— оптимізація комплектування фондів;

— формування ядра бібліотечного фонду;

— формування проблемно-орієнтованих баз даних і колекцій;

— формування репертуару наукових інформаційних ресурсів;

— визначення тенденцій розвитку окремих галузей наукового знання;

— аналіз та оцінювання періодичних видань;

— дослідження кількісних параметрів і закономірностей інформаційних потоків різної тематики.

2. Інформаційне забезпечення наукових досліджень:

— вивчення потреб користувачів в інформетричніх даних;

— оцінювання результативності та продуктивності наукової діяльності вчених, наукових установ і вищих навчальних закладів;

— дослідження міжнародної наукової співпраці;

— дослідження результативності регіональних наукових досліджень.

3. Інформетричні моделювання процесів звернення та попиту до електронних інформаційних ресурсів.

4. Навчання основ інформетрії.

5. Зміцнення позицій університетів в рейтингу Webometrics та ін. [21].

З-поміж сучасних тенденцій виокремимо дослідження у сфері альтметрії (altmetrics). Відповідно, до основних напрямів діяльності бібліотек належать:

— надання бібліотечним установам додаткової інформації при розгляді питання управління ресурсами (передплата, вартість тощо);

— надання інформації про рентабельність інвестицій у формування бібліотечного фонду (колекцій);

— участь у формуванні власного інформаційного середовища наукової установи (ВНЗ, факультету);

— інформування вчених, аспірантів, студентів про останні дослідження у цій сфері;

— навчання altmetrics на початковому рівні (altmetrics-просвіта і пропаганда);

— постійна підтримка та проведення досліджень за допомогою altmetrics-інструментів та ін. [4].

Проведений науковцями аналіз свідчить, що останніми роками у відповідь на виклики часу активно реалізуються освітні програми в галузі інформетрії в межах системи багаторівневої інформаційно-бібліотечної освіти [6].

Інформетрія як навчальна дисципліна становить інтерес не тільки для інформаційно-бібліотечних працівників, а й для дослідників із різних царин знання [7].

Сьогодні фахівці бібліотек беруть активну участь в інформаційно-освітніх проектах з інформетрії. Спеціалісти опановують методи цього напряму й водночас навчають її основ користувачів [5; 6].

Дослідження взаємозв'язку та взаємовпливу наукових сфер "інформетрії" й "інформаційно-бібліотечної сфери" виявило, що інформетрія й інформетричні закономірності інформаційних процесів та явищ мають важливе теоретико-методологічне й практичне значення. Особливо це актуально для організації інформаційно-бібліотечної діяльності, при ухваленні оптимальних рішень з управління інформаційними ресурсами для вдосконалення процесів інформаційного забезпечення в обслуговуванні сучасних користувачів.

Література

1. Болл Р. Бібліометричний аналіз як нова сфера діяльності бібліотек: теорія і практика / Р. Болл // Міжнародний форум з інформації. -- 2008. -- Т. 33. -- № 2. -- С. 28--32.

2. Воверене О.І. Бібліометрія -- структурна частина методології інформатики / О.І. Воверене // НТІ. Сер. 2. -- 1985. -- № 7. -- С. 1--5.

3. Вормелл І. Надання нових якостей знайденій інформації / І. Вормелл // Міжнародний форум з інформації. -- 2000. -- Т. 25. -- № 4. -- С. 23--29.

4. Галявиева М.С. Altmetrics и библиотеки: тенденции, возможности и проблемы / М.С. Галявиева // Вестник Казанского государственного университета культуры и искусств. -- 2013. -- № 4--1. -- С. 27--31.

5. Галявиева М.С. Библиометрия -- новое направление работы библиотек университетов Европы / М.С. Галявиева // Библиосфера. -- 2012. -- № 5. -- С. 71--78.

6. Галявиева М.С. Информетрия в системе многоуровневого информационно-библиотечного образования: зарубежный опыт / М.С. Галявиева // Вестник Московского государственного университета культуры и искусств. -- 2012. -- № 4. -- С. 104--109.

7. Галявиева М.С. Информетрия как учебная дисциплина: становление и развитие / М.С. Галявиева // Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств. -- 2013. -- № 22--1. -- С. 19--32.

8. Галявиева М.С. О становлении понятия "информетрия" / М.С. Галявиева // НТИ. Сер. 1. -- 2013. -- № 6. -- С. 1--10.

9. Галявиева М.С. Обучение информетрии современных информационно-библиотечных специалистов: постановка проблемы / М.С. Галявиева // Современные проблемы науки и образования. -- 2013. -- № 6. -- С. 263.

10. Гіляревський Р.С. Інформаційний менеджмент: управління інформацією, знаннями, технологією: навч. посібник / Р.С. Гіляревський. -- Санкт-Петербург: Професія, 2009. -- 304 с.

11. Гордукалова Г.Ф. Документальный поток социальной тематики как объект библиографической деятельности / Г.Ф. Гордукалова. -- Ленинград: ЛГИК, 1990. -- 106 с.

12. Горькова В.И. Информетрия (количественные методы в научно-технической информации) / В.И. Горькова. -- Москва: ВИНИТИ, 1988. -- 328 с.

13. Зусьман О.М. Бібліографічні дослідження науки / О.М. Зусьман. -- Санкт-Петербург: СПбГУКІ, 2000. - 215 с.

14. Кулікова О. Бібліометричні дослідження: нові завдання і нові можливості для бібліотек / О. Кулікова // Бібліотечна справа. -- 2008. -- № 14. -- С. 39--41.

15. Моралес М. Інформетрія і її значення / М. Моралес // Міжнародний форум з інформації та документації. -- 1985. -- Т. 10. -- № 2. -- С. 16--21.

16. Маркусова В.А. Библиометрия как методологическая и инструментальная основа мониторинга развития и информационной поддержки российской науки: автореф. дис. ... д-ра пед. наук / Маркусова Валентина Александрова; Моск. гос. ун-т культуры и искусств. -- Москва, 2005. -- 24 с.

17. Отле П. Библиотека, библиография, документация: Избранные труды пионера информатики / П. Отле. -- Москва: ФАИР-ПРЕСС, 2004. -- 349 с.

18. Писляков В.В. Информетрическое моделирование процесса обращения к электронным информационным ресурсам: автореф. дис. ... канд. физ.-мат. наук. / Писляков Владимир Владимирович; [Казан. гос. техн. ун-т им. А.Н. Туполева]. -- Казань, 2008. -- 21 с.

19. Волкова В.Н. Прикладна інформатика: навч. посібник / В. Н. Волкова. -- Москва: Фінанси і статистика; ИНФРА-М, 2008. -- 768 с.

20. Редькіна Н.С. Наукові бібліотеки в інформаційному забезпеченні управління наукою / Н.С. Редькіна // Бібліотекознавство. -- 2004. -- № 3. -- С. 47--52.

21. Слащева Н.А. Библиометрические исследования в библиотеке по естественным наукам РАН / Н.А. Слащева // Теория и практика общественно-научной информации. -- 2011. -- № 20. -- С. 26--32.

22. Соколов О.В. Непорушність фундаменту і модернізація фасаду / О.В. Соколов // Наукові та технічні бібліотеки. - 2009. -- № 4. -- С. 64--75.

23. Шрайберг Я.Л. У пошуках об'єктивності. "Карта науки" веде в бібліотеку / Я.Л. Шрайберг // Газета "Пошук". -- 2014. -- № 7.

24. Astrom F. How implementation of bibliometric practice affects the role of academic libraries / F. Astrom, J.Hansson // J. of Librarianship and Information Science. -- 2013. -- V. 45. -- No 4. -- P. 316--322.

25. Ball R. Bibliometric analysis: A new business area for information professionals in libraries? / R. Ball, D. Tunger // Scientometrics. -- 2006. -- V. 66. -- No 3. -- P. 561--577.

26. Corrall S. Bibliometrics and research data management: emerging trends in library support for research / S. Corrall, A. M. Kennan, W. Afzal // Library Trends. -- 2013. -- V. 61. -- No 3. -- P. 636--674.

27. Egghe L. Expansion of the field of informetrics: origins and consequences / L. Egghe // Information Processing & Management. -- 2005. -- V. 41. -- Iss. 6. -- P. 1311-- 1316.

28. Gumpenberger C. Bibliometric practices and activities at the University of Vienna / C. Gumpenberger, M. Wieland, J. Gorraiz // Library Management. -- 2012. -- V. 33. -- Iss. 3. -- P. 174--183.

29. Feather J. International Encyclopedia of Information and Library Science/ J. Feather, P. Sturges. -- London, New York, 2003. -- 688 p.

30. MacColl J. Library roles in university research assessment / J. MacColl // Liber Quarterly. -- 2010. -- V. 20. -- No 2. -- P. 152--168.

31. Pritchard A. Statistical bibliography or bibliometrics? / A. Pritchard // J. of Documentation. -- 1969. -- V. 25. -- No 4. -- P. 348--349.

32. Ranganathan S.R. Librametry and its Scope (Reprint).

Размещено на Allbest.ru