Вплив високих технологій на розвиток громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Вплив високих технологій на розвиток громадянського суспільства

Т.А. Пода

Анотація

Ключові слова: громадянське суспільство, медіа-активність, протестна активність, медіа-простір.

Аннотация

Влияние высоких технологий на развитие гражданского общества

Т.А. Пода

Статья посвящена анализу одной из современных тенденций формирования гражданской активности под влиянием высоких технологий. Также предпринята попытка исследовать протестную активность граждан с использованием медиа-пространства. Показано, что социальные сети играют одну из решающих ролей в формировании общественного мнения, заняв первое место среди агентов информационного влияния.

Ключевые слова: гражданское общество, медиа-активность, протестная активность, медиа-пространство.

Annotation

The influence of high technologies on the development of civil society

T.Poda

The article analyzes one of the modern tendencies of formation of civil activity under the influence of high technologies. Author tried to investigate the protest activity of citizens by using the media space. It is shown that social networks play one of the decisive roles in formation of public opinion, taking the first place among the other agents of information influence.

Key words: civil society, media activity, protest activity, media space.

Вступ

Інформаційне суспільство, з яким найчастіше ототожнюється ХХІ століття, стало століттям глобальних змін і, разом із тим, століттям глобальних викликів. Із розвитком новітніх інформаційно- комунікативних технологій кількість інформації та швидкість її поширення зазнали суттєвих змін. Не залишилося осторонь цих процесів і громадянське суспільство, яке зазнало впливу високих технологій, що сприяли виникненню нових типів соціальної активності. Завдяки інформатизації, соціальним мережам, Інтернету став можливим прояв людьми своєї громадянської позиції через ці інформаційно- комунікативні канали. Інтернет став платформою для обміну досвідом, думками, матеріалами з метою реалізації власних задумів, міркувань, планів тощо.

Очевидною є соціальна напруженість, невдоволеність владою, що спостерігається в Україні протягом останніх років. І саме від ЗМІ, їхньої діяльності залежить збільшення або зменшення конфронтації, формування громадської думки. Світовий досвід створення революційних настроїв у суспільствах, не без впливу високих технологій, свідчить про потребу провести всебічний аналіз цих тенденцій.

Аналіз досліджень і публікацій

Вплив високих технологій на суспільно-політичні процеси є предметом дослідження багатьох наук, серед яких і соціальна філософія, і політологія, і соціологія й інші науки. Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, А. Фергюсон розкрили сутність понять «держава», «громадянин», «громадянське суспільство». Дослідження мережевої структури було центральним у роботі М. Кастельса. Г. Рейнгольд досліджував новітні інформаційні ресурси і їхній вплив на організацію колективних дій. С. Докука та І. Ксенофотнова говорять про роль соціальних медіа у політичних протестних акціях. М. Юрченко, А. Соколов, А. Фролов, М. Тараненко досліджують використання соціальних мереж для організації масових заворушень та акцій непокори. Також до дослідження питання використання медіа простору з метою організації революцій звертаються Дж. Най, Л. Гарт, Е. Ноель-Нойман.

Постановка завдання

Події останніх років спонукають авторку до аналізу нових форм, динаміки та якості громадянської активності. У статті буде розглянуто вплив високих інформаційно-комунікативних технологій на громадянську активність та їхній вплив протестні кампанії, що і виступає метою даної статті.

Основна частина

Одним з основних питань, вивченням якого займаються вчені - представники західної і української науки, є дослідження питання інформаційно- комунікаційних технологій та їхній вплив на різні сфери людського життя. Мережа Інтернет стала одним із чинників, що впливає на формування громадянського суспільства і його активності, ініціатив. Віртуальна мережа стала майданчиком для відстоювання своїх прав та свобод. І якщо у минулому головним інструментом у протистоянні була сила, то зараз - слово, тобто вплив невоєнними засобами, так звана стратегія «м'якої сили».

Проблема полягає в тому, що сам феномен віртуальних соціальних мереж - новий для науки, і детальне розуміння будь-яких його особливостей є принципово ускладненим. Тому немає однакового розуміння того, чому розвиток політичного протесту у суспільстві зростає саме за допомогою віртуальних мереж. Прикладом такого взаємовпливу може бути використання інформації з віртуальних соціальних мереж для загострення політичної ситуації в Єгипті, Лівії, Сирії тощо. Як показує досвід, соціальні мережі стали одним із найефективніших і найдієвіших засобів залучення населення до акцій протесту.

Говорячи про використання високих інформаційно-комунікаційних технологій, ми можемо згадати про «стратегію непрямих дій», термін, запроваджений англійським ученим Л. Гартом. Він підтримував думку К. Клаузевіца, що основною метою війни є не знищення військового та економічного потенціалу держави, а примус правлячих кіл держави до прийняття таких умов, які б цілком відповідали політичним, економічним, військовим інтересам держави- агресора [1, с. 390].

А. Бард та А. Зодерквіст у роботі «№Ькратія» говорять про те, що вплетення мережевих зв'язків у соціальну реальність призводить до трансформації традиційних систем панування, так як дає можливість долучитися до політичного процесу тим акторам, які раніше не мали такої можливості [2]. М. Кастельс розглядає віртуальні соціальні мережі як один з імпульсів для розвитку різноманітних соціальних рухів, які раніше не брали активної участі у соціально-політичних процесах, а тепер отримали можливість відігравати помітну роль [3].

Американські дослідники, на відміну від європейських, відрізняють взаємодію у віртуальних соціальних мережах від інших типів соціальної взаємодії. У працях американських учених можна простежити імпліцитну гіпотезу, згідно з якою віртуальна соціальна мережа створює особливий тип взаємодії індивідів, який не є прямим продовженням традиційних зв'язків і є унікальною за своїми характеристикам соціальною реальністю [4].

Отже, європейські дослідники переважно зосереджують свою увагу на новаціях, які можуть з'явитися в традиційних соціальних зв'язках, спираючись на віртуальні соціальні мережі. Американських дослідників більше цікавлять характерні риси, які відрізняють комунікацію у віртуальних соціальних мережах від інших типів соціальної взаємодії. Г. Рейнгольд [5] писав про перехід до інформаційно- комунікаційних технологій, визначаючи фундаментальні зміни в комунікаційному процесі: нові технології дозволять людям спілкуватися по-новому і робити щось нове разом. Американська наука, спочатку маючи швидше прагматичні методологічні установки, зосередилася в основному на приватному питанні особливостей комунікації індивідів у віртуальних соціальних мережах.

На сьогодні все більша кількість протестних акцій організовується через мережу Інтернет. Це - спілкування між суб'єктами акцій на форумах, у чатах, соціальних мережах тощо. Значно впливають на посилення протестів ЗМІ. Як ми вже раніше зазначали в іншому нашому дослідженні, «сучасні засоби масової комунікації стають зброєю політичної влади, маніпуляторами громадською думкою, інструментом управління масовою свідомістю» [6, с. 58]. Інтернет дає можливість безперешкодно поширювати будь-яку інформацію, новини, думки, роздуми, навіть такі, які не відповідають дійсності, або є частково правдивими чи перекрученими. Не існує часових, цензурних, технічних та інших бар'єрів для висловлення своєї думки і надання інформації [7]. В нових умовах Інтернет став не лише середовищем, де можна вільно спілкуватися, але і засобом впливу та маніпуляції громадською свідомістю. Українська дослідниця Н. Ченбай зазначає, що «в інноваційному суспільстві ХХІ ст. інформаційні технології розглядаються як потужний засіб впливу на масову свідомість, а інноваційна техніка тлумачиться як «частина людини». Сьогодні існують різні технічні можливості маніпулювання свідомістю людини за їхньою допомогою» [8, с. 115]. Вони також є інструментом для об'єднання людей з певною метою. Інформаційно-мережеві технології регулюють соціальну поведінку населення, впливають на реакцію і сприйняття індивідів.

Німецький соціолог Е. Ноель-Нойман запропонувала концепцію, яка отримала назву «спіраль мовчання». Термін «спіраль мовчання» застосовується до ситуацій, коли індивід відчуває потребу приховати свої погляди, якщо останні не підтримуються більшістю. Перед тим, як висловитися щодо певної події чи явища, або ситуації, люди схильні несвідомо перевіряти, чи більшість поділяє їхні погляди. І, навпаки, ті, хто ідентифікує себе з більшістю, не соромиться виявляти власної пристрасті. І така поведінка призводить до того, що останні здаються сильнішими, а перші - слабшими, ніж це є насправді. Страх ізоляції уявляється рушійною силою, що розкручує «спіраль мовчання» [9]. Коли людина не погоджується з думкою більшості, то найприйнятні- шим буде мовчання.

Г. Гегель назвав читання газет «ранковою молитвою сучасної людини». В ХХІ столітті такою газетою став Інтернет, він диктує нам те, який рівень життя вважати нормальним, а який - ні. В Оксфордському словнику 2011 року з'явився новий термін - «кліктивізм». Він означає «використання соціальних медіа та інших інтернет-методів для просування будь-якої справи чи процесу» [10]. Кліктивізм стає прототипом прямої електронної демократії. Клікти- візм - різновид слактивізму, дії у соціальних медіа для організації протестів, що дозволяють організаціям чисельно вимірювати свій успіх, відстежуючи кількість «кліків» на їхніх петиціях або закликах до дії. Медіа-активність є тією активністю, що використовує медіа та сучасні технології для просування громадських і соціальних рухів. До методів медіа- активності можна віднести поширення новин на вебсайтах, проведення відео-конференцій та спілкування в чатах, розповсюдження інформації про певні кампанії тощо.

З розвитком Інтернету, а особливо соціальних мереж, світ побачив приклади використання Інтернету громадянами, які протестують проти політичних режимів різних країн: «Помаранчева революція 2004» в Україні, «Twitter-революція 2008» у Молдавії, «Арабська весна 2011» на Близькому Сході і Північній Африці тощо [11, с. 149]. Можна виокремити наступні види протестних колективних інтернет- практик:

1. Участь у роботі груп, що мають протестний характер. Активність таких груп охоплює опублікування повідомлень, організація голосування з дискусійних питань та їхнє активне обговорення учасниками.

2. Організація «реальних» протестних акцій і реєстрація як потенційних учасників заходів.

3. Створення та організація роботи власних протестних груп [12].

Різні дослідники по-різному оцінюють роль соціальних інтернет-платформ у процесі організації громадських акцій. Дехто висловлює думку, що в епоху високих технологій їхня роль є значною і надалі зростатиме, інші стверджують, що такі сайти просто формують громадську думку - і не є платформою для координації дій. Р. Ениколопов підкреслює, що «в соціальних мережах ви можете, отримавши якийсь посил, не тільки зрозуміти, що це за інформація, але побачити і скільки людей дотримується цієї точки зору», і ця інформація може стати важливою при прийнятті людиною рішення про підтримку і участь у масовому заході [13, с. 139-140].

Громадські ініціативи можна поділити на «підтримуючі» та «конфліктні». Останні Д. Рашкофф назвав медіа-вірусами [14]. Це такі медіа-події, які здатні так чи інакше вплинути на зміни в житті суспільства. Щодо способів протидії протестним акціям у мережі Інтернет, то ще не сформувались такі технології протидії, проте з боку держав така політика проводться. Як влучно відмітила українська дослідниця Л. Ороховська, «посилення протестних рухів у сучасному світі ставить перед державою завдання розробити план робіт і програму співробітництва заради спільної справи - організації нового типу суспільного життя який би враховував інтереси різних груп населення, а не тільки тих, хто представлений у владі» [15, с. 24].

Висновки

Отже, у ХХІ ст. завдяки мережі Інтернет відбулося розширення простору комунікації. Високі технології впливають на всі сфери життя: економіку, політику, культуру. Інтернет знімає просторово-часові межі, породжує нові форми об'єднання і взаємодії громадян. Інтернет стає майданчиком, де люди обговорюють події, новини, політичну ситуацію в країні, діляться думками щодо подальшого розвитку тієї чи іншої події.

Соціальні мережі стали вирішальним чинником формування громадської думки, посівши перше місце серед агентів інформаційного впливу. Проте сьогодні немає відносно цілісного розуміння сутності віртуальних соціальних мереж, вони можуть служити і місцем, де індивіди мають можливість знизити накал емоцій просто висловивши свою думку і обговоривши певну подію, але можуть бути каналом залучення мас для організації акцій протесту і непокори. Отже, комунікація у віртуальних соціальних мережах може бути сама по собі простором верба- лізації політичного протесту, і одночасно така комунікація може спонукати індивідів до вчинення дій за межами соціальної мережі.

Відтак, виникнення сучасних комунікативних засобів глобалізованого світу вплинуло на трансформацію взаємодії держави і громадянського суспільства, на способи вияву протестної активності останніх, відбулося прискорення передачі інформації, що дає можливість охопити аудиторію по всьому світу і може забезпечити вихід протестних акцій за межі однієї країни і перетворити їх на транскордонні і глобальні.

Список літератури

1. Бэзил Г. Стратегия непрямых действий / Бэзил Генри, Лиддел Гарт - М. : Эксмо, 2008. - 464 с.

2. Бард А. №^зкратия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма [Електронний ресурс] / А. Бард, Я. Зодерквист ; [перевод с шведского языка]. - СПб. : Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. - 252 с. - Режим доступу: http://kob.su/kobbooks/net

3. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс ; [пер. с англ. А. Матвеева]. - Екатеринбург : У-Фактория Год, 2004. - 328 с.

4. Руденкин Д. Как виртуальные социальные сети влияют на динамику политического протеста в обществе? [Електронний ресурс] / Руденкин Д. - Режим доступу: http://www.apriori- journal.ru/seria1/4-2016/Rudenkin-Rudenkina.pdf

5. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / Рейнгольд Г. - М. : ГРАНД: Фаир пресс, 2006. - 416 с.

6. Пода Т. Зміна системи міжнародних відносин під впливом інформатизації / Т. Пода // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. - К.: нАу, 2016. - № 2(24). - С. 58.

7. Лашманкин А. Социальные сети и протестные акции против фальсификации выборов в самаре: версия наблюдателя / А. Лашманкин // Digital Icons: Studies in Russian, Eurasian and Central European New Media. - 2012. - 7. - С. 205-211.

8. Ченбай Н. Соціокультурний зміст інформаційно- комунікаційних технологій в інноваційному суспільстві / Н. Ченбай // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. - К. : НАУ, 2014. - № 2(20). - С. 115.

9. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания / Э. Ноэль-Нойман: [пер. с нем., общ. ред. и предисл. Н.С Мансурова]. - М. : Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996. - 352 с.

10. What is clicktivism? [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу : http://www.clicktivist.org/what-is-clicktivism/

11. Панченко Е. Митинги «за честные выборы»: протестная активность в социальных сетях / Е. Панченко // Digital Icons: Studies in Russian, Eurasian and Central European New Media. - 2012. - 7. - С. 149.

12. Протестные интернет-практики студенчества в социальных сетях: социологический анализ [Електронний ресурс] / Ваторопин А.С., Ваторопин С.А. // Вопросы политологии и социологии. - Режим доступу : http://politsocio.uapa.ru/ruru/ issue/2013/01 /10/?print

13. Докука С. Практики использования онлайновых социальных сетей / С.В. Докука // Социологические исследования. - 2014. - №1. - С. 139-140.

14. Soft Power, Hard Power and Leadership [Електронний ресурс] / By Joseph Nye. - Режим доступу : http://www.hks.harvard.edu/netgov/files/talks/docs/11_06_06_seminar_Nye_HP_SP_Leadership.pdf

15. Ороховська Л. Особливості взаємодії мас-медіа і держави в інформаційному суспільстві / Л. Ороховська // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. - К.: НАУ, 2016. - № 2(24). - С. 24.

Размещено на Allbest.ru