Інформаційні потреби користувачів - орієнтир удосконалення бібліотечної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Відділ науково-документного забезпечення та зберігання фонду

інформаційний користувач бібліотека доступ

Висвітлено підсумки аналізу та наукового опрацювання результатів дослідження інформаційних потреб користувачів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, обґрунтовано напрями щодо подальшого вдосконалення формування інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу бібліотеки, забезпечення вільного доступу до нього.

Ключові слова: Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, інформаційні потреби користувачів, інтегрований галузевий інформаційний ресурс, дистанційне обслуговування, моніторинг.

Аннотация

Освещены итоги анализа и научной обработки результатов исследования информационных потребностей пользователей ГНПБ Украины им. В. А. Сухомлинского, обоснованы направления по дальнейшему совершенствованию формирования интегрированного отраслевого информационного ресурса библиотеки, обеспечение свободного доступа к нему.

Ключевые слова: Государственная научно-педагогическая библиотека Украины имени В. А. Сухомлинского, информационные потребности пользователей, интегрированный отраслевой информационный ресурс, дистанционное обслуживание, мониторинг.

Annotation

The paper covers the preliminary results of scientific analysis revealing the peculiarities of users' information needs at V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine, the author of the paper grounds the main vectors regarding further improvement of library integrated subject information resource and providing free access to it.

Keywords: V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine, users ' information needs, integrated subject information resource, remote service, monitoring.

Постановка проблеми. Сучасні педагогічні книгозбірні є центром накопичення й узагальнення універсуму галузевої інформації, що надходить із величезного масиву джерел, а також центром, який забезпечує наукові, освітні та самоосвітні інформаційні потреби науковців і практиків. Тому найважливішими завданнями в діяльності освітянських бібліотек є не тільки формування бібліотечного фонду, його збереження і використання, а й вивчення галузевих інформаційних потреб користувачів.

Змінюються підходи до вивчення користувачів бібліотеки. Тенденція розвивається від дослідження читацьких інтересів окремих соціально-демографічних категорій користувачів бібліотек, що характерно для „доринкового” періоду, до суцільного моніторингу читацьких потоків, що є властивим для початкової стадії впровадження маркетингових бібліотечних досліджень, і до вибіркового, поглибленого обстеження груп користувачів, виходячи з цілеспрямованого, стратегічного підходу до керівництва бібліотекою [1, с. 8].

Одним із центральних понять інформаційної науки і практики є поняття інформаційної потреби (ІП) - потреби користувача інформації в отриманні будь-яких даних, повідомлень, фактів для розв'язання питань або проблем, пов'язаних з науковою чи практичною діяльністю [4, с. 93]. Інформаційні потреби за своєю природою не є статичними, вони постійно змінюються під впливом зовнішнього середовища, конкретизації завдань, уточнення й зміни напрямів, методик та інструментарію наукового та виробничого пошуку [6, с. 25]. Система визначення інформаційних потреб користувачів передбачає такі цілі:

- відстеження й оцінювання відповідності якості надання інформаційних послуг інформаційним потребам користувачів;

- виявлення лакун у фонді бібліотеки в процесі інформаційного забезпечення, дослідження змін у потребах користувачів;

- створення системи вибіркового поширення інформації, що забезпечує задоволення індивідуальних інформаційних потреб;

- запровадження змін у наданні інформаційних послуг для поліпшення їхньої якості.

Метою статті є вивчення інформаційних потреб користувачів для максимального їх задоволення та вдосконалення бібліотечної діяльності.

Актуальність дослідження зумовлена процесами інтеграції традиційної та інноваційної сфер бібліотечної діяльності, що поглиблюються зі зростанням обсягів електронних ресурсів та впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечне обслуговування.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі глобальної інформатизації суспільства для бібліотек важливо оперативно реагувати на нові інформаційні запити користувачів, щоб уникнути множинних відмов. Саме тому слід вивчати інформаційні потреби користувачів, застосовуючи різноманітні методи досліджень. Знання про інформаційні потреби є важливими для забезпечення комплектування, організації та зберігання інформаційних фондів, інформаційного, бібліотечно-бібліографічного обслуговування споживачів інформації та на інших етапах діяльності інформаційно-бібліотечних систем. Потреби споживачів інформації визначають форми та види обслуговування, що сприятимуть задоволенню інформаційних потреб [5]. Характер ІП зумовлює застосування комплексу методів їх вивчення.

Анкетний метод є найбільш поширеним і традиційним для виявлення інформаційних потреб різних груп користувачів. Позитивними властивостями цього методу є масштабність в охопленні респондентів, що дає змогу проаналізувати великий масив даних та визначити колективні інформаційні потреби користувачів одного профілю.

Одним з найоптимальніших наукових методів дослідження інформаційних потреб, який можна використати і для аналізу інформаційних замовлень читачів і для аналізу використання електронних ресурсів, є метод моніторингу, що дає змогу вивчати використання як усього фонду, так і певної його частини. Мета такого дослідження полягає у визначенні ядра бібліотечного фонду (видання підвищеного попиту) або його частини, а також обсягу активної та пасивної частин фонду [10, с. 18].

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського як галузевий науково-дослідний і науково-інформаційний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України постійно впроваджує у свою науково-інформаційну діяльність інноваційні методи роботи, розширює спектр інформаційних послуг, формує галузевий інтегрований ресурс з метою всебічного забезпечення фахових потреб науковців і практиків освітянської галузі України. Одним із першочергових завдань, що постає перед бібліотекою, є зміцнення інформаційного потенціалу, що, у свою чергу, потребує всебічного вивчення інформаційних потреб користувачів. Аналіз забезпечення ІП є багатоаспектним і передбачає аналітичні підходи до інформаційних запитів користувачів та незадоволеного попиту споживачів інформації, надання якої може забезпечити фонд бібліотеки.

У своїй науково-дослідній роботі бібліотека систематично здійснює дослідження інформаційних потреб фахівців освітянської галузі. Колектив установи розробляє теоретичні, методологічні й організаційні засади формування галузевого ресурсу. Для реалізації поставлених завдань здійснено комплекс заходів, одним із яких є збирання й аналіз відомостей про ІП користувачів.

Упродовж 2011-2015 рр. у бібліотеці проведено дослідження „Задоволення інформаційних потреб користувачів Державної науково- педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського в інтегрованому галузевому інформаційному ресурсі з питань педагогіки, психології та освіти”. У процесі його здійснення вивчено потреби користувачів і засвідчено, що система інформаційно-бібліографічних послуг бібліотеки в основному відповідає потребам читачів. Разом із тим читачі визначили теми, які недостатньо представлено у фонді, та надали пропозиції стосовно поліпшення роботи бібліотеки і підвищення якості обслуговування. Результати анкетування підтвердили доцільність створення інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу.

Бібліотека має розвиватися як електронна бібліотека й інформаційний центр, як центр дистанційної доставки документів. Поєднання традиційних і електронних ресурсів забезпечує успішне задоволення інформаційних потреб користувачів, дає можливість сформувати новий стиль сучасної наукової бібліотеки. У процесі аналізу окреслено завдання для удосконалення роботи в цьому напрямі: активізувати роботу з популяризації веб-порталу бібліотеки, електронного каталогу, електронної доставки документів із застосуванням активної демонстрації користувачам переваг віртуального обслуговування, продовжувати формування інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу через кооперування діяльності мережі освітянських бібліотек, заповнити лакуни у фонді документами, яких не вистачає, формувати інформаційну культуру користувачів, уміння користуватись інформаційно-пошуковими системами, проводити відповідні заняття тощо.

Якість інформаційного забезпечення в науковій книгозбірні залежить насамперед від якості формування її інформаційного ресурсу та передбачає оперативність і точність пошуку, можливість отримання максимально повної інформації про наявність документів та їх зміст.

З погляду актуальності й оперативності отримання інформації найбільшу цінність становлять періодичні видання, що є одним із основних активно затребуваних сегментів у величезному різноманітті фондів бібліотеки.

Головним завданням бібліотеки в процесі роботи з періодикою є виявлення відповідності репертуару запитам користувачів. Оскільки на комплектування фонду негативно впливають недостатній обсяг фінансування та підвищення передплатних цін на періодичні видання, перед книгозбірнями постає потреба у вивченні динаміки використання наявних періодичних видань і визначенні можливостей поліпшення умов їх комплектування. З огляду на це проведено дослідження „Моніторинг використання галузевих періодичних видань ДНИН України ім. В. О. Сухомлинського (порівняльний аналіз за 2011, 2012, 2013 рр.)”.

За результатами моніторингу визначено перелік найбільш затребуваних періодичних видань для повноцінного забезпечення інформаційних потреб користувачів різних категорій, зроблено корекцію передплати та вироблено стратегію максимально ефективного забезпечення читацьких запитів в умовах 122 обмеженого фінансування. Підсумовуючи результати дослідження, можна стверджувати, що стан використання періодики і рівень забезпечення її репертуару залежать від чинників, що характеризують процес добору журналів для передплати, їх кількість та відповідність потребам читачів, систему обслуговування періодичними виданнями.

Як відомо, вартість передплати провідних наукових іноземних журналів протягом кількох останніх десятиліть постійно зростає і не відповідає обсягам фінансування бібліотек. В умовах обмеженого фінансування бібліотека не може повною мірою задовольнити інформаційні потреби користувачів у зарубіжній фаховій періодиці. Тому одним із способів розв'язання проблеми стали ресурси відкритого доступу, що дає можливість миттєво поширити нові результати досліджень. Протягом останніх років кількість журналів відкритого доступу в світі помітно зростає і становить понад 14 % їх загального обсягу. З урахуванням цих тенденцій фахівцями бібліотеки розпочато створення інформаційного повнотекстового каталогу онлайнових зарубіжних періодичних видань з бібліотекознавства, бібліографознавства, мовознавства, психології, педагогіки та освіти, що дало поштовх до проведення дослідження „Моніторинг галузевих іноземних повнотекстових електронних ресурсів”.

На основі аналізу визначено шляхи виявлення нових джерел професійного спрямування (онлайнових періодичних видань з бібліотекознавства, бібліографознавства, мовознавства, психології, педагогіки та освіти іноземними мовами), способи формування каталогу повнотекстових електронних ресурсів, виявлено найбільш затребувані сторінки зазначеного інформаційно-бібліографічного ресурсу на порталі бібліотеки. За результатами аналізу звернень до електронних ресурсів встановлено регулярність переглядів досліджуваного ресурсу, що свідчить про доцільність його створення на веб-порталі бібліотеки. За даними моніторингу визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування в електронному інформаційному середовищі [12].

Щоб утримати свої позиції в сучасному інформаційно-комунікаційному просторі бібліотеки мають активно освоювати нові інформаційні технології, адже впровадження новітніх технологій у бібліотечну практику розширює можливості бібліотек, сприяє підвищенню рівня обслуговування користувачів. Важливим у цьому контексті є здійснення дистанційного обслуговування користувачів. Саме тому в бібліотеці надається чимало онлайн-послуг. Однією з них є „Електронна доставка документів”, запроваджена в бібліотеці з січня 2013 р., що дає можливість не тільки оптимізувати обслуговування

користувачів бібліотеки, а й повноцінно використовувати галузевий бібліотечно-інформаційний ресурс з питань педагогіки, психології й освіти. З огляду на це проведено дослідження „Стан задоволення потреб користувачів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського через електронну доставку документів”.

На основі анкетування з'ясовано стан задоволення потреб користувачів бібліотеки в документах за допомогою електронної доставки документів (ЕДД). Результати анкетування підтвердили перетворення цієї служби на важливу частину бібліотечного обслуговування, що сприяє розвитку бібліотеки як електронної та як центру дистанційної доставки документів в умовах формування нового інформаційного суспільства. За підсумками дослідження можна стверджувати, що впровадження в бібліотеці новітніх інформаційних послуг дає змогу значно розширити межі традиційного бібліотечного обслуговування, підвищити рівень задоволення запитів користувачів та збільшити їх кількість [9].

Маючи на меті популяризування кращих здобутків вітчизняної та зарубіжної педагогічної та психологічної науки й освіти методом консолідації інформації про вітчизняних і зарубіжних визначних осіб, висвітлення їхнього життя, діяльності, творчої спадщини та втілення їхніх ідей у практику започатковано віртуальний інформаційно-бібліографічний ресурс „Видатні педагоги України та світу”, який одразу привернув увагу освітян. За 10 років підготовлено та представлено на веб-порталі бібліотеки 43 сторінки персоналій, присвячених видатним педагогам України і світу. З кожним роком спостерігається тенденція підвищеного попиту на цей ресурс, про що свідчить статистика: 2013 рік - 32245 користувачів, 2014 - 41563, 2015 р. - 55618 дистантних читачів.

Зростання ролі електронних документів не змінює кардинально головної функції бібліотеки як гаранта надання загальнодоступної інформації, але друковані видання вже не є найзатребуванішими джерелами інформації для сучасного користувача. Це спонукало провести дослідження „Використання електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України і світу»” для визначення завдань щодо його вдосконалення. У рамках аналізу встановлено, що використання онлайнового інформаційно-бібліографічного ресурсу дає можливість користувачам на відстані отримувати широкий спектр даних для задоволення інформаційних запитів, тим самим підвищуючи якість своїх досліджень із питань історії педагогічної науки, освіти, бібліотекознавства та суміжних галузей знань. На основі цього ресурсу формується багатогранний інформаційно-бібліографічний ресурс в електронній формі як вагома складова електронної бібліотеки ДНИН України ім. В. О. Сухомлинського [2].

Основним сегментом користувачів бібліотеки як структурної одиниці НАПН України є науковці, тому в 2015 р. в межах науково-дослідної роботи здійснено дослідження „Задоволення інформаційних потреб користувачів-науковців ДНИН України ім. В. О. Сухомлинського”. Проведене дослідження є важливим як для працівників бібліотеки, так і для науковців. З одного боку, оцінюється робота книгозбірні, акцентується увага на якості послуг та обслуговування, що впливає на імідж бібліотеки, сприяє виявленню лакун в її фонді, оцінюється її інформаційний ресурс, матеріально-технічне забезпечення. З іншого боку, визначаються нагальні й пріоритетні читацькі потреби, коригується перелік послуг, забезпечуються комфортні умови праці користувачів.

Аналіз відповідей респондентів показав, що найбільш затребуваними є документи з таких галузей знань як педагогіка (88%), освіта (68%), психологія (52%). Перевага документів педагогічної тематики зумовлена тим, що користувачі послуг за характером своєї діяльності здебільшого є педагогами-науковцями, які займаються науково-дослідною та викладацькою діяльністю.

Для вдосконалення змістового складу фонду бібліотеки і більш повного задоволення інформаційних потреб користувачів вивчено пропозиції респондентів-науковців щодо прогалин у тематичному складі фонду. Зокрема, науковці окреслили теми та надали інформацію щодо документів, яких, на їхню думку, недостатньо, запропонували поповнити фонд бібліотеки матеріалами ЮНЕСКО, документами з міжнародного розвитку освіти й педагогічної науки, іноземними педагогічними дослідженнями, науковими збірниками країн зарубіжжя, реферативними журналами з іноземних видань, іноземною літературою з питань спеціальної педагогіки й психоінклюзивної освіти тощо.

Науковці зацікавлені в доступі до інформаційних ресурсів, зокрема, дисертацій з питань педагогіки і психології, рідкісних і цінних видань з питань педагогіки та психології (1850-1917 рр.), фахових періодичних видань (до 1917 р.). Чимало з них виявляють інтерес до вторинної продукції з питань педагогіки та психології - бібліографічних покажчиків, які пропонує бібліотека (діаграма 1).

Діаграма 1. Інформаційні потреби науковців