Досвід італійських телешкіл в аспекті здійснення освітньо-виховної функції телебачення
Значення освітніх і пізнавальних телевізійних програм в аспекті освітньо-виховної функції телебачення. Розвиток італійських освітніх програм, досвід італійських телешкіл і загалом засади суспільно-культурного напряму суспільного телебачення Італії.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.05.2018 |
Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Досвід італійських телешкіл в аспекті здійснення освітньо-виховної функції телебачення
Сімашова А.І.
Стаття розширює існуючі знання про італійське телебачення періоду «педагогічного телебачення» (1950-1970 рр.). Отримані у результаті дослідження теоретичні знання про освітню функцію телебачення мають вплив на теорію і практику журналістики. Мета статті - розкрити значення освітніх і науково-пізнавальних телевізійних програм в аспекті освітньо-виховної функції телебачення. Основні методи дослідження: історико-теоретичний метод - використано для вивчення суспільних передумов виникнення та розвитку італійських освітніх програм в Італії у 1950-1960 рр.; метод фактичного аналізу - застосовано для вивчення хронології «педагогічного ТБ»; описовий метод - застосовано для аналізу здобутків освітніх телепрограм та вивчення впливів на суспільство; метод узагальнення - використано для теоретичного узагальнення значення освітніх телепрограм в аспекті здійснення освітньо-виховної функції телебачення.
У статті описано цінний фактаж про діяльність освітніх телевізійних проектів-«телешкіл» Італії у період «педагогічного телебачення» (1950-1970). Визначено основні завдання цих освітніх телепрограм: просвітництво, навчання грамоті та надання базових шкільних знань з метою ліквідації наявної неграмотності населення. Підтверджено гіпотезу про широкі можливості телебачення в розбудові культурно-духовної сфери суспільства: у поширенні та гомогенізації культури, мови, знань населення, створення спільних національно-культурних цінностей в умовах значної розрізненості населення внаслідок географічних, історичних та соціоекономічних чинників. Закономірності, виявлені у дослідженні, досвід італійських телешкіл і загалом засади суспільно- культурного напряму суспільного телебачення Італії запропоновано врахувати при розробці програмної політики українського суспільного мовлення.
Ключові слова: італійські мас-медіа; суспільне телебачення Італії Rai; історія телебачення Італії; телешкола; освітні телепрограми.
Статья расширяет существующие знания об итальянском телевидении периода «педагогического телевидения». Полученные в результате исследования теоретические знания об образовательной функции телевидения влияют на теорию и практику журналистики. Цель статьи - раскрыть значение образовательных и научнопознавательных телевизионных программ в аспекте образовательно-воспитательной функции телевидения. Основные методы исследования: историко-теоретический метод - использован для изучения общественных предпосылок возникновения и развития итальянских образовательных программ в Италии в 1950-1960 гг.; метод фактического анализа - применен для изучения хронологии «педагогического ТВ»; описательный метод - применен для анализа достижений образовательных телепрограмм и изучение влияния на общество; метод обобщения - использован для теоретического обобщения значения образовательных телепрограмм в аспекте осуществления образовательно-воспитательной функции телевидения.
В статье описан ценный фактаж о деятельности образовательных телевизионных проектов «телешкол» Италии в период «педагогического телевидения» (1950-1970 гг.). Определены основные задачи этих образовательных телепрограмм: просвещение, обучение грамоте и предоставление базовых школьных знаний с целью ликвидации имеющейся неграмотности населения. Подтверждена гипотеза о широких возможностях телевидения в развитии культурно-духовной сферы общества: в распространении и гомогенизации культуры, языка, знаний населения, создания совместных национально-культурных ценностей в условиях значительной разрозненности населения вследствие географических, исторических и социоэкономических факторов. Закономерности, обнаруженные в исследовании, опыт итальянских телешкол и вообще основы общественно-культурного направления общественного телевидения Италии предложено учесть при разработке программной политики украинского общественного вещания.
Ключевые слова: итальянские масс-медиа; общественное телевидение Италии Rai; история телевидения Италии; телешкола; образовательные телепередачи.
This paper provides an overview of Italian television at the period of “educative television”. The theoretical knowledge of educative function of TV impacts on the theory and practice of journalism.
An objective of this study was to investigate the importance of educational, scientific and informative television programs in terms of educative function of television. Methodology. The methodological approach taken in this study is a mixed methodology based on historical and theoretical methods which were used to study the prerequisites of social and educational programs in Italy in 1950-1960s. The actual method of analysis was applied to study the chronology of “educative TV”; the descriptive method was used to write about the achievements of educative TV and to study its impact on the society; the synthesis method was used for theoretical generalization of importance of educative TV programs in terms of educative TV function implementation.
Results. The paper provides the new insights into the history of educational television projects in Italy titled as “teleschool” during the period of “educative television” (1950-1970 s). The main tasks of educative TV programs are education, literacy and provision of basic school knowledge available to eliminate illiteracy of the population. The interrelation between the educative function of television and national-patriotic upbringing is given. This paper confirmed the hypothesis of television opportunities in development of cultural sphere of the society: fostering and homogenization of culture, language, knowledge, creation of common national and cultural values under conditions of considerable population fragmentation owing to geographical, historical and socioeconomic factors. It is proposed to consider the patterns found during the study of Italian teleschools and general principles of social and cultural direction of public television in terms of developing the program policies of the Ukrainian public broadcasting.
Keywords: Italian mass media; public broadcasting of Italy Rai; history of Italian TV; teleschool; educative TV programs.
У медіанауці існує чимало підходів до визначення функцій засобів масової комунікації. В українському журналістикознавстві традиційно виокремлюють такі функції ЗМК: інформаційну, освітньо-виховну, соціалізаційну, мобілізаційну, соціально-політичну (формування суспільної думки), поширення культури, розважальну, соціального контролю та управління [1]. Часто дещо спрощено місію журналістики зводять до відомого слогану Бі-Бі-Сі: «повідомляти, навчати, розважати». Водночас визначення функцій ЗМК, а також журналістики як інституту залишається одним із ключових питань теорії масових комунікацій, чим і зумовлюється актуальність звернення до емпіричного та теоретичного досвіду інших країн.
У різні історичні періоди функціонування телебачення певні його функції можуть виходити на перший план чи бути більш вираженими, тимчасом, як інші стають менш помітними. Зокрема для італійського суспільного телебачення в перший період його існування (1950-1970) характерним було домінування саме функцій інформування та освітньо-виховної, через що цей період в історії італійського телебачення дістав у науковій літературі назву «педагогічне телебачення» (la tv pedagogica) [2-5].
Освітньо-виховна функція (пропонуємо саме такий узагальнений термін, який вживаємо як синонімічний до науково-виховної функції, та як такий, що вбирає в себе окремо визначені функції - такі, як виховна, культурно-освітня тощо) полягає в поширенні науково-просвітницької інформації (термін запропонований В. Здоровегою) і реалізується через передачу і популяризацію знань, презентацію творів мистецтва, показ соціально-історичних феноменів життя тощо. Телебачення дає змогу вирівняти рівень знань аудиторії різних соціальних верств. Крім того, науково- пізнавальні чи культурно-мистецькі програми відкривають для аудиторії можливості самоосвіти, постійного поповнення та актуалізації здобутих раніше знань. Художньо-зображальні можливості телебачення пропонують необмежений простір для творчості телевізійних працівників у представленні явищ та процесів у цікавій, привабливій та переконливій формі. телевізійний виховний італійський культурний
Теоретичне підґрунтя. Вивченню феномену «педагогічного телебачення» в італійській науці присвячено праці П. Ґвідотті і Е. Мауроні [6], М. Соріче [5], П. Ортолеви [4], А. Ґрассо [3]. Щодо українських дослідників, то освітньо- виховну функцію телебачення найчастіше розглядають в аспекті взаємин телебачення з дитячою та підлітковою аудиторією. Над цією темою працюють такі дослідники, як О. Білоус [7; 8], І. Пенчук [9]. Чимало напрацювань щодо можливостей освітньої функції телебачення можна знайти в працях освітян [10], на що справедливо наголошує Кузнецова, яка переймається проблемою впровадження на телебаченні освітніх програм для дорослих [11; 12].
Мета статті - розкрити значення освітніх і науково-пізнавальних програм в аспекті освітньо-виховної функції телебачення.
Реалізація визначеної мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати історію виникнення італійських освітніх програм епохи палеотелебачення (1950-1960); визначити особливості цих програм; з'ясувати можливості для використання досвіду італійських телешкіл у процесі побудови програмної політики суспільного телебачення України.
Методи дослідження. Основними методами дослідження є історико-теоретичний метод та метод фактичного аналізу, а також описовий метод та метод узагальнення. Для аналізу суспільних передумов виникнення та розвитку освітніх програм в Італії у 1950-1960 рр. використаний історико-теоретичний метод; для вивчення хронології «педагогічного ТБ» застосований метод фактичного аналізу; описовий метод - для аналізу здобутків освітніх телепрограм та вивчення впливів на суспільство; метод узагальнення використаний для теоретичного узагальнення значення освітніх телепрограм в аспекті здійснення освітньо-виховної функції телебачення.
Результати дослідження. Освітній проект «Телешкола» (Telescuola), що вперше з'явився на телеекранах Італії у 1958 р. за підтримки Міністерства громадської освіти, був не просто інтеграційним, а замінним шкільним курсом. Італійські телешколи як унікальний освітній проект були зумовлені, насамперед, потребою охопити й залучити до освітнього процесу підлітків - мешканців віддалених чи маленьких містечок і сіл, де не було освітніх закладів рівня середньої школи. Таким чином, передачі «Теле- школи» повторювали звичайну шкільну програму: крім італійської мови, школярам викладали географію, математику, іноземні мови, малювання тощо. Телешкола розпочиналась о 8.30, і заняття тривали до 12.30. Розклад занять публікувався в журнальній періодиці. Після закінчення курсу кожному слухачеві (чи глядачеві) телевізійної школи видавали відповідний диплом із підписом та штампом «Телешколи». За оцінками деяких італійських дослідників, курс щоденно переглядали 4 млн телеглядачів. У 1962 р. був прийнятий закон про обов'язкову та безкоштовну середню освіту для всіх мешканців Італії. А проект Telescuola проіснував до 1966 р.
Після успіху телекурсу «заміщення школи» керівництво суспільного телебачення Італії (в особі прихильника демохристиянських поглядів Етторе Бернабея) вирішило продовжувати використовувати популярний засіб масової інформації з освітньою метою, зокрема для ліквідації неграмотності дорослого населення та підвищення загального рівня освіченості в країні. За станом на 1951 р. значна частина дорослого населення Італії залишалась неграмотною, особливо складною ситуація була на півдні країни, де ні читати, ні писати не вміла третина дорослого населення (регіони Калабрія та Базіліката - 32 % та 29 % відповідно) [2]. На початку 60-x рр. середній рівень неграмотності становив майже 7 %. Тому до ранкових занять «Телешколи» у 1960 р. у передвечірній час додається програма Non є. mai troppo tardi («Ніколи не пізно»), ведучим якої став талановитий педагог Альберто Манці. Програма виходила в понеділок - п'ятницю, хронометраж - 30 хв «Non є mai troppo tardi. Corso di istruzione popolare per il recupero dell'a- dulto analfabeta» - «Ніколи не пізно. Курс масового навчання для надолуження (шкільних років) неграмотного дорослого» - приблизно так можна перекласти повну назву програми, яка вийшла вперше 15 листопада 1960 р. і проіснувала до 10 травня 1968 р. Талановитий педагог Альберто Манці ще під час проб на роль ведучого продемонстрував свій неординарний талант у педагогіці та дидактиці і бажання експериментувати з методикою навчання, тому телешкола Манці була дуже прогресивною на свій час. За теперішніми визначеннями, її цілком можна описати як мультимедійну: на уроках Манці використовував відео- та аудіозаписи, практичні демонстрації, а під руками у нього завжди був шматок вугілля, яким він на великих білих аркушах, які йому слугували за класну дошку, малював тематичні малюнки й веселі шаржі. Дослідники наводять різні цифри щодо кількості осіб, яких навчив Манці за допомогою своєї програми, - від 350 тис (А. Ґрассо) до мільйона (Л. Бінді [2, с. 143]), і навіть 1,5 млн (Rai [13]).
Крім грамоти й письма, Манці давав своїм учням основи математики, геометрії, деякі знання з географії, історії, а також класичної літератури. Неоціненну роль цих програм у просвіті широких верств підтверджує той факт, що італійський досвід телешкіл перейняло згодом понад 72 країни світу.
Заслуга програми Манці полягає в тому, що вона стала першою науково-популярною програмою, яка поставила за мету популяризацію освіти, навчання та знань художньо-образними засобами телебачення. Якщо проект «Телешкола» був розрахований на школярів, то програма Манці - на широкі кола телеглядачів без вікових обмежень.
Альберто Манці під час своїх телеуроків пропагував - у найкращих традиціях журналістики (!) - важливість у житті пересічних громадян умінь читати та писати. Зокрема в одній з передач на прикладі однієї синьйори він ненав'язливо показував, як корисно вміти писати: синьйора вперше в житті надіслала вітальну листівку своєму синові, що мешкає в іншому місті. Манці запитує у прямому ефірі: «І як Ваші враження? А якою була реакція Вашого сина?» [14]. В іншій передачі Манці викликає на центр класу одну з найстаріших учениць - 82-річну бабусю, яка з його допомогою читає написаний на класній дошці вірш. І саме цим він демонструє, що вчитись ніколи не пізно [15].
Надзвичайна особистість і педагогічний талант Манці залишились у спогадах цілого покоління італійців, чимало навчальних закладів названо його ім'ям. У 2014 р. Rai випустило біографічний мінісеріал під знаковою назвою «Ніколи не пізно» [16], в якому показано кілька важливих етапів з життя телевчителя: початок його педагогічної діяльності у повоєнному 1946 р., коли йому - двадцятирічому юнакові - довелось навчати сотню дітей та підлітків у виправній колонії для неповнолітніх, а також його подальшу появу на телебаченні - адже, крім пристрасті до педагогічної діяльності та нестримного пошуку все нових методик викладання, за що його не дуже любило керівництво, Альберто мав чудову телегенічну зовнішність. Ставши вчителем на телебаченні, Манці не залишав звичайну школу, працюючи там удень, а на телебаченні - ввечері.
Якщо «Телешкола» як замінний курс освіти для учнів середньої школи була більше схожа на дистанційне навчання, де телебачення виступало лише в ролі транслятора, то освітня телепрограма «Ніколи не пізно» дала змогу новому, як на той час, ЗМК проявити всі свої можливості впливу на аудиторію та взаємодії з нею. «Засіб телебачення проявив духовну силу, засіб, від якого більшість простих людей чекає звільнення від атавічного незнання, вказівок для морального покращення, аж до знищення кожної несправедливості» [2, с. 155] - попри деяку піднесеність і навіть пафосність цього висловлювання самого А. Манці, як може здатись на перший погляд, при вдумливому зосередженні на його словах стає зрозумілим, що він був і не таким далеким від істини: саме ця формула «магічної влади» дала змогу телебаченню стати королем серед ЗМК другої половини ХХ ст. Те, як власники та керівники телевізійних каналів розпорядились цією силою, - вже інша справа.
Крім безпосередньо просвітницького значення, телешколи сприяли гомогенізації італійської мови. Дослідниця Летиція Бінді наголошує навіть на першочерговості уніфікації мови порівняно з просвітою за допомогою ЗМІ. Варто зауважити, що італійська мова сьогодні налічує майже 50 різноманітних діалектів і говорів, які в багатьох випадках кардинально відрізняються між собою не лише на фонетичному, а й на лексико-семантичному рівні, і в 50-х рр. ХХ ст. переважна більшість населення розмовляла тільки ними. Навчання літературної мови з телеекранів було важливим етапом як для становлення флорентійського діалекту як єдиної офіційної й загальноприйнятої італійської мови, так і для подальшого соціополітичного життя суспільства. Беручи до уваги ці два аспекти, Л. Бінді називає телешколи «одним з найбільш важливих культурних феноменів сучасної історії країни» [2, с. 144]. Інші дослідники телебачення (Б. Скарамуччі та А. Ґрассо [3]), та й сама Л. Бінді [2, с. 151] справедливо зауважують, що не лише одна програма Манці працювала на уніфікацію італійської мови, а загалом усе телебачення - і насамперед, популярні розважально-ігрові програми, а також кілька суспільно-економічних чинників 60-х рр.: посилення міграційного руху всередині самої країни та поява перших емігрантів, урбанізація, «школяризація» (охоплення системою освіти широких верств). Не применшуючи, але й не перебільшуючи роль програми «Ніколи не запізно», дослідники сходяться на думці, що програма посіла особливе місце в історії телебачення й культурного розвитку країни загалом.
Висновки
За даними італійських дослідників, у 1956-1965 рр. частка педагогічно-культурних програм сягала 38-47 % телевізійної продукції [6]. Діяльність італійських телешкіл не можна розглядати лише в аспекті освітньої функції, адже, охоплюючи значну кількість населення, телешколи суспільного телебачення Італії ставали, говорячи сучасною мовою, телеподією, телемарафоном - і в цьому виявлялись уже й інші функції - крім інтегративної, також і соціально- педагогічна, або управлінська функція. Ця функція передбачає пряму залученість аудиторії до певної системи впливу, яка демонструє переваги певного способу життя, пропонуючи відповідний набір політичних, моральних і духовних цінностей. Науково-пізнавальні програми завжди мають у собі частку «здорової» пропаганди освіти, культури та знань.
Освітньо-виховну функцію італійського суспільного телебачення - і не тільки італійського - з часом відсунули на другий план інші, «більш важливі» функції - інформаційна та розважальна насамперед, особливо це характерно для трьох головних каналів. Проте освітньо-виховна функція італійського суспільного телебачення знайшла свій вияв у вигляді окремого підрозділу Rai Educational, який представлений двома каналами безкоштовного цифрового телебачення Rai Scuola (для школярів початкових та середніх класів) та Rai Storia (адресовано дорослій аудиторії; основу ефіру становлять науково-пізнавальні програми та історично-документальні фільми). Хоча рейтинги цих каналів, а також освітніх та науково-пізнавальних програм, які транслюються в ефірі загальних каналів, демонструють невисокий ступінь зацікавленості аудиторії, це не означає, що пересічні італійці перестали цікавитись самоосвітою та саморозвитком. Як не дивно, про наявність такої тенденції у суспільстві свідчить розмаїття та популярність безкоштовних освітніх проектів на іншій платформі масової комунікації - в інтернеті. Попри всі сучасні можливості для розваг (у тому ж таки інтернеті), прослуховування лекцій та проходження інтерактивних курсів цікавить значну кількість осіб на всій планеті. Варто згадати лише про такі вже всесвітньо відомі проекти онлайн-освіти, як Coursera, edX, а також український аналог - Prometeus, щоб переконатись, що вчитись не тільки ніколи не пізно, а й цікаво та корисно.
Можливо, у період кризи традиційних ЗМК телебаченню варто перестати змагатися з інтер- нетом у розважальності та оперативності подання інформації, а змістити акцент на здійснення інших, несправедливо витіснених на задній план, функцій. Особливо актуальним видається це для України, яка намагається збудувати власне суспільне телебачення. І науково-пізнавальні програми мають посісти достойне місце в його ефірі. Адже вони здатні сприяти зростанню загального рівня освіченості пересічних українців, зацікавити юне покоління культурою й наукою, виховувати художній смак та політичну свідомість, розвивати допитливість і критичне мислення, піднімати статус мистецьких, виробничих та науково-дослідних професій, що вже незабаром може стати серйозним поштовхом для підняття української економіки.
Подяки. Висловлюю подяку Львівському національному університету імені Івана Франка, а саме: завідувачу кафедри радіомовлення і телебачення В. Лизанчуку, а також завідувачу кафедри теорії і практики журналістики І. Круп- ському за ідеї щодо теми наукової розвідки, професійні поради та підтримку в процесі роботи над статтею.
Список літератури
1. Владимиров В. М. Місія журналістики: у порядку постановки питання / В. М. Владимиров / / Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Інститут журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2001. - Т. 2. - С. 91-98.
2. Bindi L. Bandiere, antenne, campanili: еошипИа immaginate nello specchio dei media / Bindi Letizia. - Roma : Meltemi editore, 2005. - 215 p.
3. Grasso A. Che cos^ la televisione. Il piccolo schermo fra cultura e societа: i generi, l'industria, il pubblico [2 ed.] / Aldo Grasso, Massimo Scaglioni. - Garzanti Libri, 2005. - 554 p. - p. 192-205.
4. Ortoleva P. Storia del tubo [Electronic source] / Peppino Ortoleva // RadioRai6. - References : http:// www.wr6.rai.it/dl/portaleRadio/media/ContentItem- 77c41a7a-21c8-4aac-9d6f-ff163a456bb1.html [audio]. - Accessed : 10.08.2016.
5. Sorice M. Lo specchio magico. Linguaggi, formati, generi, pubblici della televisione italiana / Michele Sorice. - Roma, Editori Riuniti, 2002. - 280 p.
6. Guidotti P. La divulgazione scientifico-culturale / Paola Guidotti, Elisabetta Mauroni // Gli italiani del piccolo schermo [a cura di Gabriella Alfieri e Ilaria Bonomi]. - Firenze, Cesati, 2008. - p. 97-166.
7. Білоус О. М. Інтегруюча роль передач для дітей регіонального телебачення в Україні / О. М. Білоус // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. - Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. - Вип. 25. - С.14-19.
8. Білоус О. М. Функції телебачення де-юре і дефакто / О. М. Білоус // Світові стандарти сучасної журналістики : зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького ; Ін-т Медіа Права; Могилянська школа журналістики НАУКМА ; відпов. ред. Т. Г. Бондаренко, С. М. Квіт. - Черкаси : Видав. Чабаненко Ю., 2010 - С. 82-86.
9. Пенчук І. Л. Функціонально-жанрові особливості телевізійних освітніх програм / І. Л. Пенчук //Держава та регіони. Сер.: Соціальні комунікації. - 2010. - № 4. - С. 71-79.
10. Зайцева А. В. Навчальне телебачення в Україні / А. В. Зайцева / / Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : зб. наук. пр.: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 17. - Т. 2. - 2011. - С. 188-193.
11. Кузнецова О. Д. Багатофункційність ЗМІ, управління та освіта / О. Д. Кузнецова // «Управління в освіті» : зб. мат. з VI Міжнародної науково-практичної конференції, 18-19 квіт. 2013 р., Львів / відпов. ред. Л. Д. Кизименко. - Львів: Тріада плюс, 2013. - С. 158-159.
12. Кузнецова О. Д. Неперервна освіта - європейська функція українських ЗМІ / О. Д. Кузнецова // Управління в освіті : зб. мат. VII Міжнародної наук.- практ. конференції (16 - 18 квітня 2015 р.). - Львів, 2015. - С. 89.
13. Res Tore - ImpareRai. 50 anni di storia della Tv educativa [Electronic source] // RaiStoria. - References: http://www.raistoria.rai.it/categorie/res-tore-impare rai-50-anni-di-storia-della-tv-educativa/287/1/default. aspx [video]. - Accessed : 10.08.2016.
14. Il maestro Manzi insegna a bambini e anziani [Electronic source] // RaiStoria. - References: http:// www.raistoria.rai.it/articoli/il-maestro-manzi-insegna- a-bambini-e-anziani/11489/default.aspx [video]. - Accessed : 10.08.2016.
15. Cosa ha rappresentato Telescuola [Electronic source] // RaiStoria. - References: http://www.raistoria. rai.it/articoli/cosa-ha-rappresentato-telescuola/11488/ default.aspx [video] . - Accessed : 10.08.2016.
16. Non и mai troppo tardi [Electronic source] // Rai- Uno. - Reference: http://www.nonemaitroppotardi.rai. it/dl/portali/site/articolo/ContentItem-0eb3838b-010a- 49f0-89f4-ecdd63e89a1c.html?homepage. - Accesed : 10.08.2016.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення ролі телеведучого. Жанрові аспекти, чинники та комунікативні компоненти, що формують роботу ведучого. Аналіз особливостей роботи ведучих програм телеканалу ТОВ ТРО "Маріупольське телебачення" в інформаційних, аналітичних, розважальних жанрах.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 24.02.2016Загальна історія аналітичного телебачення. Журналістика періоду перебудови і гласності. Розвиток українського телебачення в 1991-2000 роках. Жанрова структура телевізійної журналістики. Сутність та характеристика аналітичних програм телеканалу "Київ".
контрольная работа [16,0 K], добавлен 10.03.2011Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011Еволюція українського телебачення від "мильних опер" до "Інтера", зміст сучасних програм. Особливості регіонального телебачення, жанрові новації. Інформаційний сюжет на ТРК "Сатурн": від написання до виходу в ефір. Проблеми використання русизмів, кальок.
магистерская работа [170,0 K], добавлен 28.05.2014Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.
дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010Створення телебачення за прикладом Великобританської Бі-Бі-Сі. Програмна політика. Особливості німецького телерадіомовлення. Положення телерадіомовлення в Німеччині. В Німеччині розгортають мобільне телебачення. Інтерактивне Телебачення - це реальність.
реферат [29,7 K], добавлен 29.11.2008Телебачення в незалежній Україні. Фінансова самостійність телеканалів, монополісти вітчизняного ринку реклами, незалежна журналістська позиція. Ситуація виборів, процес комерціалізації телебачення України, реклама та рейтинг. Роль державного телебачення.
статья [22,2 K], добавлен 06.12.2010Поняття, передумови та наслідки створення телебачення. Поява дитячих програм на українському телебаченні. Порівняльний аналіз дитячих програм на українському телебаченні. Позитивні та негативні риси. Відповідальність на дитячому та юнацькому телебаченні.
курсовая работа [63,2 K], добавлен 08.06.2015Історичні передумови появи та розвитку телебачення в Росії, Україні, США. Зародження сучасного електронного телебачення. Етапи історії появи та розвитку звукового відео. Принцип побудови телевізійного звукового тракту. Перспективи розвитку звукорежисури.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 11.11.2012Особливості дитячого телебачення. Роль телепередач у формуванні внутрішнього світу дитини. Визначення їх впливу на психічні процеси формування особистості. Особливості прийомів, які використовуються для того, щоб зацікавити дитину і зайняти її увагу.
контрольная работа [47,2 K], добавлен 15.01.2015