Українсько-російський конфлікт на сторінках тижневика "Newsweek polska"

Размещено на http://www.allbest.ru/

українсько-російський конфлікт на сторінках тижневика «Newsweek polska»

Консевич Ольга,

аспірант,

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Мельникова, 36/1, м. Київ, 04119, Україна,

У зв'язку із сьогоднішньою міжнародною ситуацією виникає потреба наукового осмислення украінсько-російських відносин. Польщу називають «адвокатом України» у світі, а польські ЗМІ уважно стежать за ситуацією у нашій країні. Польща формує образ України у Європі, тому важливо звернути увагу на висвітлення подій у польських тижневиках.

У статті аналізуються матеріали суспільно-політичного тижневика «Newsweek Polska», що висвітлюють українсько-російський конфлікт 2014 року. Особливу увагу було приділено аналітичним статтям на міжнародну тематику. Як з'ясувалося в ході дослідження, журналісти не лише спілкувалися з політиками та експертами, а й дослухалися до пересічних українців. Польська преса звернула увагу на розбудову громадянського суспільства, а не лише описувала політичну ситуацію в Україні та Східній Європі.

Вступ

2014 рік був дуже складним для України. Наша країна опинилась у центрі уваги світових ЗМІ. 27 червня 2014 р. главами держав або урядів Європейського Союзу та президентом України П. Порошенком підписана Угода про асоціацію між ЄС та Україною. 23 грудня 2014 р. Верховна Рада скасувала позаблоковий статус України. Стало очевидно, що українська політика багатовекторності зазнала краху. Зараз для нас особливо цінний досвід найближчих і недалеких сусідів, які стали членами Євросоюзу: Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, країн Балтії.

Польща завжди активно підтримувала нашу державу, а після подій на Майдані, анексії Криму та початку війни на Донбасі преса нашого західного сусіда почала ще уважніше стежити за подіями. «Адвокат України» в Старому Світі відкрито критикував Росію і підтримував становлення громадянського суспільства.

Виникає потреба наукового осмислення висвітлення теми України у закордонних ЗМІ на тлі українсько-російського конфлікту. Від зарубіжної преси залежить формування достовірного та неспотвореного образу України в уявленні як поляків зокрема, так і європейців загалом. Отож із комплексного аналізу текстового масиву публікацій, присвячених Україні, Росії та реакції інших держав на зовнішньополітичну ситуацію у Східній Європі, на сторінках згаданих друкованих видань і випливає актуальність цієї статті.

Мета дослідження полягає у з'ясуванні характеру публікацій про Україну та Росію на сторінках суспільно-політичного тижневика «Newsweek Polska». Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: охарактеризувати статті, що стосуються України та Росії; визначити переважаючі теми в зазначених публікаціях

Методи дослідження

український російський тижневик європа

Контент-аналіз допоміг з'ясувати кількість матеріалів про Україну, періодичність їх появи на сторінках видань, рубрики, в яких найчастіше з'являються публікації, тощо. Серед загальнонаукових та філософських методів використані аналіз, синтез та узагальнення. Вони допомогли визначити характер публікацій про Україну на сторінках видання, а також зрозуміти вплив образу держави на тематику матеріалів. Ці методи були корисними для визначення основних тенденцій у формуванні контенту польських ЗМІ. Історичний метод дав можливість усебічно дослідити явища та події, що сталися не лише в 2014 році, а й передували українсько-російському конфлікту. Це, у свою чергу, допомогло зрозуміти, чому світова спільнота та польська преса приділяли Україні так багато уваги.

Відносини Польщі та України, польські ЗМІ досліджували такі вітчизняні журналістикознавці як І. Ващенко, о. Германова, о. Гоцур, н. Денисюк, Л. Дмитрів, о. Дорофтев, о. Ігнатова, о. Кальбус, Т. Лильо, В. Мацєжинський, Ю. Мудрик, С. онуфрів, М. Павлюх, Ю. Палагнюк, В. Поплавська, Ю. романишин, н. Сидоренко, В. Шкляр, Л. Хахула тощо.

українсько-польські відносини вивчали такі зарубіжні науковці, як А. Гайда, В. Зайончковський, й. КонєчнаСаламатін, М. Палчевскі, А. Подраза, н. рябінська, М. Сівець, К. Сівкевич, К. Ханнан, й. Фоміна, В. Цісак та інші.

Хронологічні рамки дослідження - 2014 рік. Всього проаналізовано 49 випусків журналу із 7 січня до 1 грудня 2014 року.

Суспільно-політичний тижневик «Newsweek Polska» є одним із найпопулярніших. Це польська версія американського «Newsweek», видається з 2001 р. Ringier Axel Springer Polska за ліцензією Newsweek Inc [1].

результати й обговорення

Преса посідає важливе місце у житті суспільства. «Мені як журналісту зрозуміло за накладами національної польської преси, що є суспільні інтереси, суспільне життя. Є критична маса зайнятих справою людей, яким потрібно читати щоранку одну з трьох, у нас (у Росії - Авт.) однієї ніколи не було, загальнонаціональних буржуазних газет. Або «Gazeta Wyborcza», або «Rzeczpospolita», або «Dziennik» ... у нас немає критичної маси населення, яка звіряє свій пульс із пульсом суспільного життя», - зазначив російський журналіст л. Парфьонов в інтерв'ю телеканалу «Дождь» [2].

В Україні ситуація з пресою, що формує громадську думку, не краща. Середні наклади тижневиків: «Фокус» - 32 тисячі [3], «новое время» - 15 000 [4], «український тиждень» - 41 500 [5]. наклади польських громадськополітичних тижневиків за три квартали 2014 р. значно вищі: «Newsweek Polska» - 180 023, «Polityka» 175 950, «Wprost» - 141 913 [6].

Зважаючи на політичну ситуацію у світі, були проаналізовані статті, що стосувались України та Росії. Всього у різних рубриках журналу (основний масив публікацій про Україну припадає на рубрику «Світ») опубліковано 98 статей, які тим чи іншим чином зачіпають тему України. Зрозуміло, таке зацікавлення Україною викликане подіями на Євромайдані, згодом - наслідками протистояння Києва і Москви.

уже в другому номері журналу з'являється аналітична стаття М. Кацевича «Swiat wedlug Putina» («Світ за Путіним»). на думку автора, 2013 р. був успішним для президента Росії. «Він упевнений у собі і все більш агресивний у глобальній політиці. Входить у конфронтацію із Заходом у всіх сферах: дипломатія, економіка і навіть ідеологія», - пише М. Кацевич [7, с. 25]. Поштовхом для аналізу особистості президента Росії В. Путіна стали події в Україні та олімпіада у Сочі. За 2014 р. тижневик опублікував 41 статтю М. Кацевича, присвячену відносинам Україна - Росія, Росія Захід.

21 січня 2014 р. журналістові В. Портнікову довелося покинути Україну. Він пояснив свої дії тим, що проти нього почалися репресії. За його словами, з власних джерел він одержав інформацію, що його планують зробити «новим Георгієм Гонгадзе». Колжурналіст був у Варшаві, то повідомив, що одержав від російських спецслужб інформацію про план дестабілізації ситуації в Україні. Тижневик «Newsweek Polska» взяв інтерв'ю у В. Портнікова (воно з'явилося у номері за 27 січня 2014 року). Тижневик назвав матеріал «Ukraina na krawзdzi» («Україна на межі»). Четвертий президент України В. Янукович вів перемовини з тодішньою опозицією, і політична ситуація була дуже напруженою. В. Портніков розказав про два сценарії розвитку подій: перший - домовленість між опозицією та В. Януковичем; другий - поділ країни. Тоді журналіст більшу небезпеку вбачав не в зовнішній агресії, а внутрішніх проблемах країни. «Або влада домовиться з людьми, або буде лінчування. Повстання поглине всю Центральну і Західну Україну. І Януковичу доведеться йти в Харків і Донецьк... Це дуже небезпечно. Україна перетвориться на великий Ліван», - зауважив В. Портніков [8, с. 33].

Часто Україні присвячували авторські колонки. Після початку Олімпійських ігор у Сочі головний редактор тижневика Т. Ліс написав: «Сочі мають стати символом російської слави і повернення до Москви імперського статусу. Але з точки зору імперської Росії, ігри у Києві важливіші за Олімпійські ігри у Сочі» [9, с. 8 ].

У лютому 2014 року екс-президент Польщі О. Квасневський покладав багато сподівань на президентські вибори, що планувалися на березень 2015 р. Про це йдеться в інтерв'ю, опублікованому тижневиком. Коли його запитали про те, чи може олігарх П. Порошенко стати главою нового уряду, він відповів: «Він буде одним із кращих, але доведеться створити свого роду уряд національного порятунку... Я швидше сумніваюся в цьому. Таким чином, треба думати про прискорення президентських виборів, але це означає відставку Януковича» [10, с. 20]. Порошенко не став главою Кабміну, а зайняв місце людини, відставка якої здавалася для Квасневського такою неймовірною. Потім інтерв'юер Я. Павліцкі запитав у екс-президента Польщі «Чи є розпад України в інтересах Путіна?». І той відповів: «Я так не думаю. Путін повинен бути дуже обережним, коли справа доходить до розпаду держав з колишнього радянського Союзу, тому що він лідер країни, яка також має цю проблему» [10, с. 22].

Ще один важливий момент розмови - думки О. Квасневського про те, чи можна порівнювати ситуацію в Україні в кінці 2013 - на початку 2014 з подіями у Польщі кінця 80х. У Варшаві 6 лютого - 5 квітня 1989 р. проходили переговори між владою Польської Народної Республіки й опозиційною профспілкою «Солідарність». Домовленості круглого столу привели до глибоких політичних і економічних змін у країні - переходу Польщі до демократії та ринкової економіки, виникнення Третьої Речі Посполитої. О. Квасневський висловив думку, що можна нарахувати більше відмінностей, ніж подібностей. Головні відмінності, на його думку, полягають у важкому економічному стані сучасної України, неготовності української влади в особі В. Януковича йти на поступки, відсутністю об'єднаної церкви.

на сторінках тижневика можна знайти проблемні матеріали. Так, журналіст П. Пеньонжек написав статтю під назвою «Majdan si§ wsciekl» («Майдан оскаженів»). «На Майдані народжується нова незалежна Україна. Але також Майдан радикалізується. Ми все частіше чуємо про радикальних націоналістів, необандерівців, хуліганів і провокаторів», - пише він [11, с. 30].

Також польську пресу цікавила доля громадських активістів. Журналісти «Newsweek Polska» зробили бліц-інтерв'ю з лідером Автомайдану Д. Булатовим. Він розповідав усе те, що й в українській пресі, - про викрадення та побиття. «Катували швидко і точно. Вони не говорити занадто багато між собою. Ніяких імен. Ставили конкретні запитання чистою російською мовою. Про українців казали з презирством. На мій погляд, там були люди з російських спецслужб», - згадував активіст [12, с. 26].

Українсько-російський конфлікт став поштовхом не лише для написання статей. 24 лютого 2014 номер вийшов з обкладинкою, на якій замість «нерозкритого» олімпійського кільця (церемонія відкриття Олімпіади почалася з казусу - чотири кільця «відкрилися», а п'яте так і залишилось у вигляді сніжинки) виднілася шина з Майдану.

Після розстрілу активістів на вул. Інститутській у Києві в журналі з'явилася стаття «Quo Vadis Ukraino? Sotnie wolnosci» («Куди йдеш Україно? Сотня свободи»).

М. Кацевич спілкувався з очевидцями трагічних подій, він зумів передати атмосферу Майдану тих днів. Показовим було закінчення статті - пряма мова майданівця Б. Ляшка зі Львова. «Ви підтримуєте нас у Польщі, - розповів Богдан. - Це чудово, що у вас є надія, що ми переможемо, але надії не досить. Для нас важливішою є віра, ми віримо в перемогу» [13, с. 56].

Ще одна показова обкладинка з'явилась у номері за 10 березня 2014 р. Володимира Путіна зобразили у гамівній сорочці, а на фото можна було прочитати напис «Імперія зла». У номері було опубліковано 10 матеріалів щодо політики Росії і кожен був так чи інакше пов'язаний з Україною, адже світові ЗМІ активно зреагували на анексію Криму. Редактор Т. Ліс так почав свою авторську колонку: «Росія Путіна ще може зробити багато зла. Не лише Україні. Але світ, нарешті, побачив обличчя зла» [14, с. 8]. На його думку, навіть за такої складної ситуації Україна може думати про позитивні моменти. «Російська агресія зміцнила моральний вимір революції на Майдані і насамперед відкрила Україні дорогу до ЄС. Західна допомога прийде в Київ раніше, ніж російська «братня», - написав редактор тижневика [14, с. 9].

Інші колонки не менш критичні. З. Холдіс назвав свій допис «War Games» («Ігри у війну»). Одна з ключових фраз у тексті: «Війна - арена для брехунів. Путін, без сумніву, віртуозно бреше» [ 15, с. 13]. На прес-конференції 4 березня 2014 року Путін сказав, що варіант приєднання Криму до Росії не розглядається, а українські військові частини блокувала місцева самооборона. «З приводу введення військ, використання військ. Поки такої необхідності немає. Але можливість така є», - наголошував В. Путін [16]. Уже 18 березня у Кремлі В. Путін, прем'єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим С. Аксьонов, голова новоствореної «Державної Ради» самопроголошеної Республіки Крим В. Константинов, та самопроголошений мер м. Севастополя О. Чалий підписали так званий Договір про прийняття Республіки Крим до Російської Федерації. 20 березня 2014 року «договір» ратифікували у Держдумі РФ.

У поляків з росіянами складні відносини вслідок історичних причин, проте в 2014му неприязні побільшало. У тому самому номері читаємо статтю В. Сташевсько- го «My, Slowianie, czyli o polsko-rosyjskich sympatiach i antypatiach» («Ми, слов'яни, або про польсько-російські симпатії та антипатії»). «Для поляків Росія, як правило, це щось велике, незграбне, дурне, але небезпечне», - зазначає автор на початку статті [17, с. 57]. Далі наводяться прикладі з останніх суперечок та думки пересічних громадян, але статистика також невтішна. Польський Центр вивчення громадської думки (CBOS) у травні 2014 року презентував такі результати: переважна більшість поляків (65 %) вважають, що стосунки між країнами погані, 27 % визначають їх як «ні добрі, ні погані», і лише 3 % респондентів вважають, що ці відносини хороші (5 % не відповіли) [18]. Американський Pew Research Center показав опитування, за результатами якого неприязнь до Росії зросла по всьому світу. Серед європейських країн антирейтинг Росії найбільший у Польщі (81 %) та Німеччині (79 %) [19].

Нові міжнародні реалії підштовхнули польські ЗМІ до продукування контенту, що ставить за мету проаналізувати геополітичну ситуацію та спрогнозувати подальший розвиток подій. Т. Ліс у доволі жорсткій колонці «Mi^dzy impotenj a infantylizmem wobec Putina» («Між імпотенцією та інфантилізмом по відношенню до Путіна») висловив позитивне бачення ситуації. «Путіна можна подолати. Однак це вимагає рішучості й терпіння. Розумне поєднання політичних санкцій, економічного тиску та раціональної дипломатії», - наголосив він [20, с. 8]. Потрібно додати, що у цій колонці редактор звинувачує в «імпотенції» Захід.

Колишній радник з політичних питань посольства Польщі в Росії та Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні з 1997 до 2001 р. Є. Бар дуже обережно розглядав фігуру В. Путіна. «Ми не знаємо, наскільки сильне його становище в країні», - висловив він думу про президента Росії [21, с. 31]. При цьому Є. Бар не виключав зростання невдоволення серед російських олігархів. «Олігархів можна було змусити вкласти гроші в Олімпіаду в Сочі, але важче буде їх схилити платити за Крим, або щось інше, що станеться у майбутньому», - йдеться в інтерв'ю [21, с. 32].

Цікавили польську пресу і зміни, що відбулися в суспільстві та політичному середовищі після Майдану. У 2014 році кілька статей присвячено «бандерівцям», «фашистам» та «неонацистам» з України. Польські журналісти намагалися зрозуміти, ким є представники таких політичних сил як ВО «Свобода» та «Правий сектор». Читаючи польську пресу треба пам'ятати, що у наших сусідів досі живі стереотипи щодо націоналістів. У статті «Ukraincy - europejczycy i banderowcy» («Українці - європейці та бандерівці») М. Кацевич зазначає: «У Львові кажуть, що революція була за Європу, а бандерівський прапор є незначним епізодом. Але якщо Україна швидко не стане на ноги, радикальні націоналісти знищать країну зсередини» [22, с. 56]. Також автор згадує, як депутати від ВО «Свобода» змусили з бійкою і скандалом написати заяву про звільнення тодішнього президента НТКУ О. Пантелеймонова. При цьому віддає їм належне: «Українські націоналісти відігравали важливу роль у революції. Багато з них загинуло на Майдані, і без їх жорсткого опору та харизми їх лідерів - Олега Тягнибока чи Дмитра Яроша - революція могла не виграти. Але тепер їх дії дозволяють Москві звинуватити всю Україну в схильності до фашизму» [22, с. 57].

Наприкінці березня - на початку квітня 2014 року тижневик почав знайомити читачів з П. Порошенком. його порівнювали з лідерами Майдану і не ідеалізували. «Він був одним із засновників Партії регіонів поваленого президента Януковича. Потім був спонсором і одним із лідерів Помаранчевої революції. Він стояв за президентом Віктором Ющенком. Він був міністром в уряді Юлії Тимошенко, а потім узяв міністерський портфель Януковича. З початку революції на Майдані показав себе як один із лідерів», - йдеться у статті «Slodki Petro Poroszenko - nowy prezydent Ukrainy!» («Солодкий Петро Порошенко - новий президент України!») [23, с. 26].

Після анексії Криму почалися розмови про цілісність України й небезпеку для інших міст. У статті «Rosyjskie rozlamywanie Ukrainy. Czy Kreml rozbierze j^ kawalek po kawalku?» («Російське розчленування України. Чи Кремль розбере її шматочок за шматочком?») М. Кацевич пише: «Справжня боротьба за Україну відбувається на периферії - в Ужгороді та Одесі. Росія робить усе, щоб розворушити націоналістів. Якщо це вийде, Україна буде розвалюватися» [24, с. 37]. У статті не згадується про Донбас - автор наголошує на мітингах проросійських активістів у Одесі (переважно Антимайдан) та Ужгороді (русини Закарпаття).

Тижневик «Newsweek Polska» став уважно стежити за Донбасом з кінця квітня 2014 року. Прогнози від самого початку були не оптимістичними. «Якщо Росії вдасться приєднати Схід України, не зупиняючись у Донецьку, наступним буде Київ», - ідеться у статті М. Кацевича «Donbas, czyli Noworosja» («Донбас, або Новоросія» [25, с. 47].

Донбас одразу описувався як проблемний регіон. Поляки окреслювали читачам східних українців, хоча звісно це був погляд лише з одного боку. «За участь у бойових діях отримаєте 500 доларів. Така робота - мрія для молоді з Донбасу, яка зазвичай проводить день за пивом і відеоіграми. Озброєні бойовики правлять українськими містами», - зазначається у статті «Mlodzi z Donbasu bawi si w wojn^» («Молодь з Донбасу грається у війну) про захоплення міст Донбасу [26, с. 52].

Тижневик оперативно повідомляв про основні етапи конфлікту - захоплення адмінбудівель, призначення «народних мерів», збільшення російських військ і техніки на українські території тощо.

У липні 2014 року опубліковане ще одне інтерв'ю із журналістом В. Портніковим. Він зауважив, що вирішення конфлікту не залежить від президента України. «Чи буде мир на Сході, повністю залежить від Росії та Європейського Союзу. Москва, як і раніше, посилає найманців, терористів і важку техніку. Просто натиснувши на Росію, Європа може зупинити потік бандитів і розпалювання війни», - наполягав журналіст [27, с. 37]. А потім додав, що «російський експансіонізм є великою загрозою для всього світу». При цьому В. Путін, за його словами, планує повернути до сфери російського впливу Чехію, Угорщину, Болгарію. «Основним інструментом Москви буде постійний, системний шантаж», - наголосив В. Портніков [27, с. 38].

У пресі Україну часто порівнювали з іншими державами, де були конфлікти, - Боснією та Герцеговиною, Ліваном, Сирією. У своєму інтерв'ю В. Портніков чи не вперше робить позитивне порівняння. «Ізраїль у 1948 році виступив проти регулярної, чисельно більшої і добре озброєної арабської армії. У нього не було часу на всю армію - лише на добровільно воєнізованих. Однак, країна дала відсіч тиску і побудувала державу. Сьогодні Україна, як й Ізраїль. Нашу державу дійсно потрібно побудувати з нуля», - зазначив він [27, с. 38].

Збиття Боїнга 777 біля Донецька стало поштовхом для журналістів за кордоном поставити собі запитання: «А хто такі насправді сепаратисти?», «Хто за ними стоїть?», «Чи варто їх називати сепаратистами після загибелі сотень людей?». Поляків познайомили з такими особистостями, як І. Безлер (прізвисько «Біс»), І. Стрєлков (Гіркін), лідерами так званих козаків.

Паралельно польські журналісти не забували про українських героїв. наприклад, стаття про ув'язнену льотчицю Н. Савченко називалася «Nadie da Sawczenko - Joanna D'Arc z Kijowa» («Савченко Надія - Жанна д'Арк з Києва») [ 28, с. 41].

Для аналізу конфлікту редакція тижневика намагалась обирати ліберально налаштованих спікерів. «Україна - це експеримент, дослідження нової російської стратегії. Путін перевіряє, як далеко може зайти, і коли Захід реагуватиме. У радянській воєнній тактиці це називається: розвідка боєм», - висловила думку російський політолог, провідний науковий співробітник Фонду Карнегі Лілія Шевцова [29, с. 41]. Політолог дала невтішні прогнози з приводу позиції Заходу. «Я думаю, що Захід готовий ужитися з Путіним. Він готовий на угоду: Схід України в тій чи іншій формі - сфера впливу Росії в обмін на мир. Гангстерські методи довели свою ефективність», - наголосила Л. Шевцова [29, с. 42].

Американські експерти теж намагалися дати свою оцінку. «Холодна війна тривала 45 років. Я не думаю, що сьогодні конфлікт затягнеться на довго. Ми повинні підготуватися до можливо до 20 років потрясінь. Але половина століття не варіант. російська влада повністю залежить від нафти і газу, а глобальний енергетичний ландшафт змінюється. Вже зараз ми бачимо це в Сполучених Штатах, які стають енергетично самодостатніми завдяки сланцевому газу. Скоро російські енергоресурси не будуть настільки важливими», - таку оцінку дав політик М. Доббс [30, с. 31]. Також в інтерв'ю він зазначив, що конфлікт буде схожим на війну в Югославії, проте ще масштабнішим і небезпечнішим.

Українсько-російський конфлікт зумовив тематичне спрямування публікацій про Україну. Майже всі вони були політичної тематики. Єдиний виняток - стаття про українського письменника С. жадана та його книгу «Месопотамія». Та навіть тут його представили як революціонера та вихідця з Донбасу. Зі статтями про Росію ситуація вирізняється незначною мірою. Трапляються матеріали економічної тематики, проте вони також пов'язані з політичною ситуацією. Необхідно відзначити й дві публікації культурної тематики, пов'язані з Росією, - інтерв'ю з письменником В. Пєлєвеним та розповідь про проблеми з організацією Року Польщі в Росії.

Висновки

На тлі інформаційної війни тижневик «Newsweek Polska» став на бік України. Те саме стосується інших великих гравців на польському ринку преси. Завдяки широкій аудиторії наші сусіди інформують суспільство про події в Україні й творять її образ. Звісно, не всі публікації глибоко аналізують політичні процеси в українському суспільстві, але помітна спроба зрозуміти, що відбувається в Україні, Східній Європі. Росія постає в образі ворога та жорстко критикується. Польща переймається не лише за Україну, а й за своє майбутнє, оскільки нестабільна Україна - загроза для безпеки всієї Європи. Також показово, що журналісти спілкувалися не лише з політиками та експертами, а й дослухалися до пересічних українців. Закордонні ЗМІ почали звертати увагу на формування громадянського суспільства в Україні. Події на Майдані стали однією з основних тем матеріалів про Україну в одному з найавторитетніших польських тижневиків. До коментування українських подій долучилися міжнародні експерти, польські високопосадовці. Українсько-російський конфлікт - важлива тема для європейських медіа, адже від розвитку подій багато в чому залежить благополуччя Європи. Тож руйнування світового порядку спонукає ЗМІ глибше аналізувати суспільно-політичні процеси у пострадянських державах.

література

1. Newsweek Polska [Електронний ресурс] // Wikipedia. - Режим доступу : pl.wikipedia. org/wiki/Newsweek_Polska. - Дата доступу : 10.01.2015.

2. Итоги 2014 года с Леонидом Парфеновым [Електронний ресурс] // Телеканал «Дождь». - 01.01.2015. - Режим доступу : http://tvrain.ru/articles/krymnash_s_perehodom_v_ namkrysh_itogi_2014_goda_s_leonidom_parfenovym380171/. - Дата доступу : 02.01.2015.

3. Фокус [Електронний ресурс] // Wikipedia. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/ wiki/Фокус_%28журнал%29. - Дата доступу : 02.01.2015.

4. В Україні запускається новий медійний проект - журнал і сайт «Новое Время страны» [Електронний ресурс] // УНІАН. - 22.05.2014. - Режим доступу : http://press.unian.ua/ pressnews/983244vukrajinizapuskaetsyanoviymediyniyproektjurnalisaytnovoevremyastranyi. html. - Дата доступу: 10.08.2014.

5. Український тиждень [Електронний ресурс] // Wikipedia. - Режим доступу : http:// uk.wikipedia.org/wiki/Український_тиждень. - Дата доступу : 04.01.2015.

6. «Polityka» przed «Newsweekiem», tylko «Tygodnik Powszechny» na plusie (dane za trzy kwartaty) [Електронний ресурс] // Wirtualnemedia.pl. - 20.11.2014. - Режим доступу : http:// www.wirtualnemedia.pl/artykul/politykaprzednewsweekiemtylkotygodnikpowszechnynaplusie- danezatrzykwartaly. - Дата доступу: 10.01.2015.

7. Kacewicz M. Swiat wedtug Putina // Newsweek Polska. - 2014. - № 2. - S. 25-27.

8. Kacewicz M. Witalij Portnikow: Ukraina na kraw^dzi // Tam samo. - № 5. - S. 33-36.

9. Lis T. Igrzyska w Kijowie wazniejsze od tych w Soczi // Tam samo. - № 6. - S. 8-9.

10. Pawlicki J. Aleksander Kwasniewski: Trzy Ukrainy // Tam samo. - S. 20-23.

11. Pieniqzek P. Majdan si^ wsciekt // Tam samo. - S. 3033.

12. Kacewicz M. Lider Automajdanu: Ukrzyzowali mnie // Tam samo. - 2014. - № 8. - S. 26.

13. Kacewicz M. Quo Vadis Ukraino? Sotnie wolnosci // Tam samo. - № 9. - S. 54-56.

14. Lis T. Panie Putin, dzi^kuj^! // Tam samo. - № 11. - S. 8-9.

15. Hodys Z. War Games // Tam samo. - S. 12.

16. Владимир Путин ответил на вопросы журналистов о ситуации на Украине [Електронний ресурс] // Администрация Президента РФ. - 04.03.2014. - Режим доступу : http://www. kremlin.ru/transcripts/20366. - Дата доступу : 10.12.2014.

17. Staszewski W. My, Stowianie, czyli o polskorosyjskich sympatiach i antypatiach // Newsweek Polska. - 2014. - № 11. - S. 57-59.

18. Polacy o stosunkach polskorosyjskich [Електронний ресурс] // CBOS. - Режим доступу : http://www.cbos.pl/PL/publikacje/news/2014/19/newsletter.php. - Дата доступу : 10.12.2014.

19. Україна в опитуваннях світу: прихильність поляків, лояльність німців і підтримка чехів [Електронний ресурс] // Тиждень.^. - 7.11.2014. - Режим доступу : http://tyzhden.ua/ News/123081. - Дата доступу : 10.01.2015.

20. Lis T. Mi^dzy impotenj a infantylizmem wobec Putina // Newsweek Polska. - 2014. - № - S. 8-9.

21. Pawlicki J. Bytych ambasador w Rosji: Zto w postaci Putina // Tam samo. - № 13. - S. 31-34.

22. Kacewicz M. Ukraincy - europejczycy i banderowcy // Tam samo. - S. 56-58.

23. Kacewicz M. Stodki Petro Poroszenko - nowy prezydent Ukrainy! // Tam samo. - № 14. - S. 26-28.

24. Kacewicz M.Rosyjskie roztamywanie Ukrainy. Czy Kreml rozbierze j^ kawalek po kawalku? // Tam samo. - № 15. - S. 37-40.

25. Kacewicz M. Donbas, czyli Noworosja // Tam samo. - № 17/18. - S. 47-49.

26. Kacewicz M. Mtodzi z Donbasu bawi^ si^ w wojn^ // Tam samo. - № 19. - S. 52-53.

27. Kacewicz M.Rosyjscy separatysci kiedys pojawiq si^ pod Suwalkami // Tam samo. - № 28. - S.37-38.

28. Kacewicz M. Nadiezda Sawczenko - Joanna D'Arc z Kijowa // Tam samo. - № 30. - S. 41-42.

29. Kacewicz M. Drugi rozbior Ukrainy // Tam samo. - № 37. - S. 41-43.

30. Nowicki M. Putin w koncu przegra // Tam samo. - № 44. - S. 31-34.

The UkraineRussia Conflict In The News Magazine «Newsweek Polska»

Konsevych Olga, PhD student,

Taras Shevchenko National University of Kyiv, The Institute of Journalism, 36/1, Melnykova St., Kyiv, 04119, Ukraine,

Due to the current international situation it is necessary to provide scientific understanding of the Ukraine-Russia relations. We can call Poland the greatest advocate of Ukraine in the world. Poland has been an avid supporter of Ukraine throughout the tumultuous period of the Euromaidan and the 2014 Crimean Crisis. The Polish government has campaigned for Ukraine in the European Union and is a massive supporter of harsh sanctions against Russia for its actions in Ukraine. Moreover, Poland forms the image of Ukraine in Europe, so it is important to pay attention to the coverage of events in the Polish news magazines.

The article analyzes the publications in a news magazine «Newsweek Polska» that cover the UkraineRussia conflict in 2014. The particular attention was paid to analytical articles on international issues. It turned out that Polish media pays attention to the development of civil society, not only describes the political situation in Ukraine and Eastern Europe.

Maidan protest events became one of the main themes of the materials about Ukraine. International experts and Polish officials joined discussions about the Ukrainian-Russian conflict, because the welfare of Europe greatly depends on its development. Also the destruction of the world order makes media more deeply analyse social and political processes in the post-Soviet states.

Key words: Ukraine, Poland, media, news magazines.

Украинско-российский конфликт на страницах еженедельника «Newsweek Polska»

Консевич Ольга

В связи с сегодняшней международной ситуацией возникает необходимость научного осмысления украино-российских отношений. Польшу называют «Адвокатом Украины» в мире, а польские СМИ внимательно следят за ситуацией в нашей стране. Польша формирует образ Украины в Европе, поэтому особенно важно обратить внимание на освещение событий в польских еженедельниках.

В статье анализируются материалы общественно-политического еженедельника «Newsweek Polska», освещающие украино-российский конфликт 2014 года. Особое внимание уделено аналитическим статьям на международную тематику. Как выяснилось в ходе исследования, журналисты не только общались с политиками и экспертами, но и прислушивались к рядовым украинцам. Польская пресса обратила внимание на развитие гражданского общества, а не только описывала политическую ситуацию в Украине и Восточной Европе.