Антропометафора як засіб вербалізації концепту "патріотизм" у мові газети "Дзеркало тижня"

The results of the study of anthropometaphor as a means of verbalization of the concept «patriotism» in the language of the «Dzerkalo Tyzhnya» newspaper are presented: classification by thematic groups of keywords that refer to the appropriate metaphorical context, and by morphological manifestation of the main component.

Key words: anthropometaphor, concept, patriotism, verbalization.

Нині в суспільстві спостерігається підвищений інтерес до феномену патріотизму, який містить у собі спонукальний складник, відіграючи провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій. Передбачаючи наявність базових спільних цінностей, патріотизм у мові виражається через систему комплексної (культурно-ментально-мовної) одиниці концепту.

За О С. Кубряковою, концепт є оперативною одиницею пам'яті, відображеною у психіці людини; одиницею ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відбиває знання та досвід людини у вигляді «квантів знання» [7, с. 90]. Концепт «патріотизм» породжений у свідомості, а продовжувати своє життя може й поза її межами, наприклад у текстах ЗМІ. З погляду мовознавства для його аналізу вимагається застосування комплексної методики дослідження, яка б поєднувала традиційні методи стилістичного, семіотичного й інших видів аналізу, переосмислених крізь призму когнітивної парадигми [9, с. 113].

Нині пріоритетною позицією у вивченні метафори стало бачення її як основного мовного механізму, який організовує та структурує людське сприйняття довколишнього світу [14, с. 53]. Основною ментальною операцією концептуалізації та категоризації дійсності є метафоризація. Метафора як феномен свідомості проявляється не тільки в мові, але й у мисленні, в дії. «Наша буденна понятійна система, у межах якої ми думаємо та діємо, по суті своїй метафорична» [8, с. 25]. Виникаючи в мові постійно від сфери повсякденно-побутового мовлення до мови науки, метафори є незмінним знаряддям мислення та пізнання навколишнього світу [6, с. 121].

У мовознавстві неабиякий інтерес до феномену метафори підтверджується численними науковими розвідками. Розмаїття методів дослідження метафори може бути зведене до двох напрямів традиційного (семантичного) і когнітивного (концептуального) [12, с. 32]. Дослідження метафори в межах когнітивної лінгвістики викликані необхідністю вивчення тих сфер, що звернені до мислення, пізнання та свідомості, до концептуальних систем [10, с. 120]. У концептуальному аналізі такі елементи необхідно співвіднести між собою й об'єднати в певну «концептуальну (схемну) структуру» [4, с. 149]. Створена модель не є експліцитно вираженою, її реконструкція залежить від уміння дослідника помітити певні закономірності [5, с. 13]. Основними передумовами когнітивного підходу до вивчення метафори стали положення про її ментальний характер (онтологічний аспект) і пізнавальний потенціал (епістемологічний аспект) [1, с. 16]. Метафора не просто засіб «прикрашення»; вона активно бере участь у розвитку знань, заміщуючи застарілі категорії новими, які дають змогу побачити проблему в іншому світлі, надаючи нам нові факти [3, с. 195].

У нашому дослідженні ми спиралися на теорію концептуальної (когнітивної) метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Концептуальна метафора розуміється як метафорична проекція (metaphorical mapping) когнітивної структури джерела (корелята) (source domain) на когнітивну структуру цілі (референта) (target domain). Когнітивну структуру джерела також називають концептуальним корелятом, а цілі концептуальним референтом [8, с. 120]. Отже, під концептуальною метафорою «патріотизм» у нашій розвідці розуміється метафорична проекція когнітивної структури корелята «патріотизм» на певний референт, метафорично представлений у контексті. Корелят «патріотизм» представлено дефініціями, з'ясованими нами в різних джерелах, таких як словники, посібники тощо. Патріотизм називають і моральним принципом, і позицією, і почуттям, і політичною ідеєю. Усі наведені тлумачення об'єднує те, що в їх центрі Батьківщина та ставлення до неї [13, с. 56]. вербалізація патріотизм газета метафора

Матеріал дослідження складають 383 фрагменти тексту, що містять пропозиції, які характеризують концепт «патріотизм». Емпіричні дані одержано шляхом суцільної вибірки з текстів всеукраїнської газети «Дзеркало тижня» за період 2000-2016 років.

Серед усіх видів інформації, які є в опрацьованих нами текстах, особливо важливе значення має змістовно-підтекстова інформація, яка утворюється на межі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації. Це прихована інформація, яка вилучається реципієнтом завдяки здатності одиниць мови породжувати асоціативні та конотативні значення [2, с. 48]. Метафоричність фрази варто розглядати в широкому значенні, а не як результат використання одного тропу метафори.

Об'єкт нашого дослідження становлять особливості вербалізації концепту «патріотизм» за допомогою антропоморфних метафор.

Предметом дослідження є метафоричні вислови, за допомогою яких концепт «патріотизм» одержує мовну об'єктивацію.

Важливість соціокультурного феномену «патріотизм» зумовила зацікавленість науковців змістом концепту «патріотизм», засобами його вербалізації. Актуальність роботи визначена ідеєю антропоцентричності, що є ключовою для сучасних мовознавчих розвідок, у яких інтерес науковців викликають мовні засоби, пов'язані з об'єктивацією глобальних суспільних аспектів, до яких, безумовно, належить патріотизм. Антропоморфна метафора як спосіб вербалізації концепту «патріотизм» у мовленнєвому дискурсі газети «Дзеркало тижня» ще не була об'єктом лінгвістичного дослідження.

У мовознавстві існує низка типологій метафор: за морфологічним виявом головного компонента: іменникові, прикметникові, дієслівні (Л. Андрієнко, М. Варламов та інші); за належністю до систем мови і мовлення: узуальні (згаслі, мовні), авторські (образні, оказіональні, мовленнєві) (В. Вовк, Т. Гончарова, Н. Кожевникова та інші); за семантикою: антропометафори (персоніфікація, уособлення), зоометафори, ботанометафори (або біометафори), метафори-опредмечування ознак (Б. Болквадзе, Т. Єщенко, А. Купіна, Л. Макаренко, О. Некрасова та інші); за структурою: прості (однокомпонентні), складні (багатокомпонентні) (Н. Арутюнова, Н. Варич, Л. Кноріна) та інші.

Зміщення наукових пріоритетів у сферу вивчення когнітивних характеристик зумовило актуальність класифікації метафор за тематичними моделями (досліджують специфіку метафоризації лексики сфери життя, яка в той чи той період особливо знакова для суспільства) і за характером подібності (антропоморфні, природоморфні, зокрема зооморфні, орнітоморфні, ботаноморфні, ландшафтні, соціоморфні, артефактні).

Мета нашої розвідки дослідити мовну об'єктивізацію концепту «патріотизм» за допомогою антропометафор, класифікуючи їх за тематичними групами ключових слів, що входять до відповідного метафоричного контексту, і за морфологічним виявом головного компонента метафори.

Антропоморфізм семіотичний принцип метафоризації, згідно з яким найменування людини, частин її тіла, ознак і дій за аналогією використовується на позначення інших предметних сфер, зокрема явищ природи, штучно створеного світу, тварин, рослин тощо [11, с. 33].

Виділяємо у нашій розвідці дієслівні антропометафори, у яких роль метафоризаційного слова відіграє дієслово, що семантично сконцентровує ознаку предмета, явища через зіставлення його з іншими предметами, явищами:

- антропометафори з ключовими словами на позначення динамічної сфери життєдіяльності людини з позитивною оцінністю, наприклад: патріотизм справжній народився саме тут (1), монумент Незалежності повернув нашу історію... і розбудив у нас гордість і патріотизм (2), патріотизм і професіоналізм йдуть поруч (3), патріотизм охопив молодь (4), патріотизм не конфліктує з естетикою і професіоналізмом (5), патріотизм не суперечить любові (6).