Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Спеціальність: 27.00. 04 - теорія та історія журналістики

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПРЕСИ 1900-1939 РОКАХ

Виконала Тимчишин Олександра Іванівна

Київ - 2009

Анотація

молодіжний преса друкований пропагандистський

Тимчишин О.І. Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00. 04 - теорія та історія журналістики. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація є комплексним дослідженням західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 рр. як сегменту сучасної української журналістики. У праці відображено суспільно-історичний контекст доби та на цьому тлі проаналізовано твори журналістики, у яких встановлено індивідуальність автора, особливості літературної мови й жанрова специфіка.

Встановлено систему західноукраїнської молодіжної преси, проаналізовано конкретно-історичні й суспільно-політичні умови формування молодіжної преси, досліджено інформаційні й пропагандистські можливості молодіжної преси, з'ясовано її типологічні ознаки, проблемно-тематичні особливості, зумовлені становленням і розвитком цього сегменту періодики, виявлено і проаналізовано тематичні блоки західноукраїнської молодіжної преси на тлі доби (1900-1939), проаналізовано їхнє тематичне наповнення; визначено основні ідейно-тематичні напрями та їхня важливість для національного життя українського суспільства в означеному періоді.

Доведено, що саме в молодіжному русі та його пресі зароджувалися й культивувалися фундаментальні ідеї державності, соборності, змагу, що мали визначальний вплив на життя українського суспільства, на його політичну думку, на формування громадської думки.

Ключові слова: молодь, західноукраїнська молодіжна преса, молодіжний рух, західноукраїнські землі, національна ідея, українські національні вартості.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на західноукраїнських землях першої половини XX ст. Молодіжна преса - одна із малодосліджених сторінок історії української преси, яка заслуговує на увагу з боку дослідників. Вивчення і узагальнення її досвіду сприятиме повноцінному функціонуванню сучасної української преси, є однією з умов розбудови преси на сучасному етапі. Закономірно, що зацікавлення історією преси зростає не лише з боку вузького кола науковців, а й громадськості. Позитивний досвід молодіжної преси означеного періоду можна використати у сучасних суспільних процесах, у вихованні молоді.

Дослідження процесів становлення, розвитку західноукраїнської молодіжної преси у суспільному контексті дасть змогу докладніше вивчити і бібліографувати цей вид української періодики першої половини ХХ ст. Відтворення цілісного феномену молодіжної преси у суспільно-історичному контексті сприятиме глибшому розумінню творів журналістики, у яких виявляється індивідуальність автора, особливості літературної мови й жанрова специфіка доби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота виконана в рамках наукової програми кафедри української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка «Історичні, соціально-політичні і теоретичні аспекти української періодики» (№ державної реєстрації 0105U007456).

Наукова проблематика дисертаційної роботи пов'язана з навчальною дисципліною «Історія української журналістики». Теми з історії молодіжної преси увійшли до курсу лекцій з «Історії української преси». Результати дослідження також є матеріалом для лекцій і практичних занять з історії, теорії і практики преси на кафедрі української преси і в Інституті підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Львівського національного університету імені Івана Франка, у розробленні інших лекційних курсів і спецкурсів (з історії української політичної думки - стосовно генези ідеї української державності, із соціології - стосовно молоді як соціального прошарку суспільства).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є формування системи західноукраїнської молодіжної преси, з'ясування її типологічних ознак, що зумовлено становленням і розвитком цього сегменту періодики, виявлення й аналіз провідних тематичних блоків західноукраїнської молодіжної преси на тлі доби (1900-1939), визначення основних ідейно-тематичних напрямів та їхньої важливості для національного життя українського суспільства в означеному періоді.

Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) проаналізувати літературу і джерела з досліджуваної наукової проблеми, виявити недосліджені аспекти; 2) показати специфіку та завдання західноукраїнської молодіжної преси, її становлення і розвиток; 3) з'ясувати методологію функціонування молодіжних видань; 4) сформувати основні періоди становлення і розвитку молодіжної преси; 5) визначити типи західноукраїнських молодіжних видань в досліджуваний період; 6) згрупувати типологічні й проблемно-тематичні особливості молодіжної преси; 7) окреслити ідейно-тематичні напрями молодіжної преси; 8) проаналізувати тематичне наповнення молодіжних видань; 9) проаналізувати конкретно-історичні й суспільно-політичні умови формування молодіжної преси; 10) дослідити інформаційні й пропагандистські можливості молодіжної преси.

Об'єкт дослідження - західноукраїнська молодіжна преса 1900-1939 рр. як сегмент сучасної української журналістики.

Предмет дослідження - процес становлення і розвитку західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 рр., особливості типологічних ознак цієї періодики та закономірності функціонування.

Методологічною основою стали програмні документи українських політичних партій і молодіжних організацій, статті із збірників ВНЗ та Науково-дослідного центру періодики при Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника, окремі публікації істориків і журналістів.

Джерельною базою роботи стали наукові праці, публікації, публіцистика і політичні твори, періодична преса. Використано спогади: І. Кедрина, О. Назарука, Л. Цегельського, І. Квітковського, В. Мартинця, С. Левицького, праці українських істориків із діаспори: І. Лисяк-Рудницького, О. Субтельного, І. Нагаєвського, Т. Гунчака, В. Леника, В. Косика, праці сучасних львівських істориків: Я. Грицака, Я. Дашкевича, К. Кондратюка, С. Макарчука, Я. Малика, М. Швагуляка. Вагомим писемним джерелом були статути молодіжних товариств («Сокола», «Січі», «Пласту» - до війни 1914-1918 рр., «Сокола», «Січі», «Пласту», «Лугу», «Каменярів», Марійського товариства - у міжвоєнний період). До джерельної бази дослідження входять архівні матеріали Центрального державного історичного архіву у Львові (фонди «Редакційний фонд «Молодої України», «Український студентський союз», «Назарук Осип», «Старосольський Володимир», «Студинський Кирило», «Український університет у Львові»). Доповнюють наукові пошуки праці сучасних авторів: Н. Зелінської, В. Іванова, С. Квіта, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, М. Нечиталюка, В. Різуна, О. Сербенської, М. Тимошика, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, В. Шкляра.

Джерельною базою наукового дослідження виступають і публіцистичні твори - «Самостійна Україна» М. Міхновського, «Поза межами можливого», «Свобода і автономія», «Отвертий лист до галицько-української молодежі», «Молода Україна». Провідні ідеї й епізоди» І. Франка, «Українство і питання дня в Росії», «Гріхи наші», збірка «На порозі нової України» М. Грушевського, публіцистика Д. Донцова, Ю. Липи, Є. Маланюка, О. Ольжича, О. Теліги, І. Кедрина, О. Назарука, З. Пеленського, політичні твори К. Левицького, Д. Донцова, В. Липинського, С. Петлюри, В. Кучабського, М. Стахіва, К. Коберського, Д. Палієва, М. Шлемкевича - відомих діячів і публіцистів міжвоєнної доби. Основою для дослідження є преса різних видів (друковані органи партій, військова преса, торговельно-економічна, спортивна, преса для жінок тощо), і, насамперед, молодіжна преса.

Методи дослідження. У дослідженні теми взято за основу вимоги загальнонаукового і філософського принципів пізнання, а саме: принципів детермінізму, системності, історизму. Крім цього, поєднано методи логічного й історичного аналізу, конкретного й абстрактного, що давали змогу вивчати і досліджувати ситуацію в її динаміці і глибше розуміти суть тенденцій історичного процесу.

У дисертації для аналізу наукових документів застосовано методи наукового дослідження: конкретно-історичний, системно-хронологічний, порівняльний. Для визначення типології видань та їхньої характеристики використовувались структурно-типологічний та жанрово-стилістичний методи. З використанням проблемно-тематичного методу проаналізовано основні ідейно-тематичні напрями та з'ясовано їхню важливість для національного життя українського суспільства в означеному періоді.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вдосконалено наукові пошуки західноукраїнської молодіжної преси та досліджено їх на належному науковому рівні; застосовано аналітичний підхід до аналізу молодіжних видань, що сприяло увиразненню ролі української молоді й молодіжного руху в поступі українського суспільства до незалежності, а також щоб засвідчити, як сприяла західноукраїнська молодіжна преса функціонуванню національного організму. Проведено історіографічний аналіз проблематики. Доповнено досліджуваний напрям історико-пресознавчої науки, зокрема вивченням процесу становлення і розвитку західноукраїнської молодіжної преси, її ролі в національному житті. Введено у науковий обіг архівні та бібліографічні факти, що увиразнюють функціонування західноукраїнської молодіжної преси. Засвідчено участь західноукраїнської молодіжної преси в національному житті, у поступі державності. За допомогою фактичного матеріалу зазначено, що саме молодь формувала і культивувала державницькі ідеї, які впливали на життя українського суспільства, на його політичну, громадську думку.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення дисертації розширять межі наукового обігу періодикою, архівними матеріалами, діаспорними виданнями з теми. Унаслідок аналізу, оцінки історичного та суспільного процесів, в яких функціонувала західноукраїнська молодіжна преса, зроблено висновки про суспільну позицію української молоді, її активність в практичній діяльності.

У процесі дослідження з'ясовано, що рівень публікацій основних молодіжних видань початку XX ст. («Молодої України», «Відгуків», «Шляхів», «Житя і слова») засвідчує високий інтелектуальний зріст української молоді. Не маючи професійної освіти журналіста, молоді люди працювали над випуском видань, а згодом з цього середовища вийшли відомі діячі (В.Старосольський, В.Темницький, А.Крушельницький, П. Франко, І. Чмола, С. Шухевич, В. Кучабський, О. Степанів, О. Назарук, С. Горук, Т. Мелень й ін.).

Фактологічний матеріал засвідчує, що молодіжне видання ставало впливовим лише тоді, коли проголошувало ідеї, суголосні настроям молоді і української спільноти, коли молодіжне товариство, організація впливало на громадськість друкованим словом.

Визначено, що жанрову палітру молодіжних видань формували статті, доповнені хронікою у формі замітки чи інформаційного звіту, та літературно-художня рубрика. З'ясовано, що у міжвоєнному періоді розвитку західноукраїнської молодіжної преси формувалася розгалужена структура молодіжної преси. Молодь відновлювала професійні організації, розбудовувала мережу українських громадських організацій, підтримувала становлення української спільноти як національного організму. Встановлено структурні особливості преси, що визначалися такими ознаками, як приналежність до організації, її видавець, регіональний рівень, ідеологія, характер і соціальний статус аудиторії видання.

Сформовано основні елементи структури молодіжної преси: студентська преса, преса молодіжних ідеологічних організацій, преса молодіжних парамілітарних організацій, регіональні видання. Проаналізовано і зафіксовано відсутність в окремих пластів молоді власної преси, тобто преси для сільської, робітничої, ремісничої молоді, не було загальномолодіжного видання.

Укладено тематичний діапазон молодіжної преси 20-30-х рр., що відображала молодіжні і основні суспільно-політичні проблеми, а також публікувала твори літератури, мистецтва.

Апробація результатів дослідження. Рукопис дисертації обговорено на засіданні кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка. Основну проблематику і попередні результати дисертаційного дослідження було апробовано на кількох всеукраїнських і міжнародних конференціях. Це, зокрема, міжнародна наукова конференція «Михайло Грушевський і Західна Україна» до 100-річчя від початку діяльності М. Грушевського у Львівському університеті (Львів, 26-28 жовт. 1994 р.); четверта Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Українська періодика: Історія і сучасність» у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника (19-20 груд. 1997 р.), сьома Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Українська періодика: Історія і сучасність» у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника (17-18 трав. 2002 р.), на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та співробітників факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2002-2008).

2. Основний зміст роботи

У “Вступі” обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її зв'язок із науковими темами кафедри української преси факультету журналістики, Інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Львівського національного університету імені Івана Франка; з'ясовано актуальність теми, мету і завдання; визначено хронологічні межі, об'єкт і предмет, встановлено наукову новизну та практичне значення, охарактеризовано джерельну базу, окреслено напрями використання результатів.

У першому розділі - “Історіографія питання, характеристика джерельної бази” вивчено стан проблеми, рівень її опрацювання у джерелах.

У підрозділі 1. 1. «Історіографія питання» - представлено наукове опрацювання теми. Історіографія питання розпочинається з праць класиків історико-пресознавчих досліджень. Це праці І. Франка, в яких мова йде про українські видання того часу, про методологію та методику дослідження молодіжної преси, О. Маковея, С. Щурата. Низка праць з історії української преси належать М. Грушевському, у довоєнному періоді українську пресу аналізували В. Дорошенко, С. Єфремов, М. Сріблянський й ін. Науково опрацьовані перші публікації про молодіжну пресу початку 30-х рр., діаспорні праці А. Животка, Ю. Тернопільського, інші праці, в яких заторкнуто тему молодіжної преси, історії українського молодіжного руху на західноукраїнських землях. Це спогади учасників визвольного руху, дослідників історії українського визвольного руху. Дослідники молодіжної преси першої третини XX ст., і дослідники з української діаспори повоєнних років, писали переважно про студентську пресу. Про молодіжну комуністичну пресу згадували автори дисертаційних досліджень і монографій, в яких йшлося про історію й ідеологічну діяльність КПЗУ і КСМЗУ. Із відновленням української державності cучасні дослідники використовують методологічні та ідейно-концептуальні засади функціонування західноукраїнської преси із дотриманням вимог об'єктивності, історизму, комплексного підходу, достовірності. Вивчення наукового стану проблеми дозволило зробити висновок, що дослідження західноукраїнської молодіжної преси означеного періоду потребує подальшого наукового вивчення.

У підрозділі 1. 2. «Характеристика джерельної бази» для наукового дослідження використано джерела, зокрема спогади, наукові праці про історичні періоди, програмні документи українських політичних партій і молодіжних організацій, публіцистика і політичні твори, періодична преса. Використано спогади: І. Кедрина, О. Назарука, Л. Цегельського, І. Квітковського, В. Мартинця, С. Левицького, праці українських істориків із діаспори: І. Лисяк-Рудницького, О. Субтельного, І. Нагаєвського, Т. Гунчака, В. Леника, В. Косика, праці сучасних львівських істориків: Я. Грицака, Я. Дашкевича, К. Кондратюка, С. Макарчука, Я. Малика, М. Швагуляка; праці сучасних авторів: Н. Зелінської, В. Іванова, С. Квіта, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, М. Нечиталюка, В. Різуна, О. Сербенської, М. Тимошика, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, В. Шкляра.

До джерел наукового дослідження увійшли статути молодіжних товариств, публіцистика, архівні матеріали Центрального державного історичного архіву у Львові (фонди «Редакційний фонд «Молодої України», «Український студентський союз», «Назарук Осип», «Старосольський Володимир», «Студинський Кирило», «Український університет у Львові»), молодіжна преса та преса різних видів (друковані органи партій, військова преса, торговельно-економічна, спортивна, преса для жінок тощо).

Опрацювання джерельної бази зумовило висновок про те, що західноукраїнська молодіжна преса проходила тривалий процес свого становлення і розвитку, вивчення якого є актуальним науковим завданням.

У другому розділі «Становлення молодіжної преси (1900-1918)» проаналізовано молодіжну пресу початку XX ст.

У підрозділі 2. 1. “Ідейно-організаційна еволюція молодіжного руху. Видавнича діяльність “Сокола”, Січі”, Пласту” досліджено ідейно-організаційну еволюцію молодіжного руху та його преси. Звернуто увагу на те, що на зламі XIX-XX ст., окрім молодіжної організації, однойменне молодіжне видання “Молода Україна” сформулювало і пропагувало ідеї самостійності і соборності. Студентська молодь започаткувала боротьбу за український університет, взяла участь у підготовці селянських страйків 1902 р., у підготовці реформ виборчої системи. Громадянська активність молоді зреалізована в організаціях “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”, таємних військових гуртках, в товаристві “Українські січові стрільці” та їхній пресі (“Вісти з Запорожа”, “Січові вісти”, “Відгуки”). Наголошено на важливості ідейної зрілості молодіжного середовища: на сторінках молодіжної преси появилася ідея незалежності України.

У підрозділі 2. 2. “Молода Україна” та її наступники” йдеться про роль журналу в суспільно-політичному житті української громади як рупору молодіжного руху. Значний вплив журналу засвідчують спроби згодом відновити це видання під такою ж назвою. Зіставлено вплив “Молодої України” й інших видань (“Гайдамаки”, “Іскра”, “На розсьвіті”), вивчено причини недостатньої популярності видань - брак професійних кадрів, політичне розмежування. Як підсумок пошуків впливу молоді на суспільно-політичне життя, проаналізовано перший професійний журнал студентської молоді “Шляхи”.

У підрозділі 2. 3. “Організовані форми життя молодих богословів та їх видання” закцентовано на видавничій діяльності молодих богословів (“Католицький всхід”, “Альманах руско-українських богословів”, “Альманах українських богословів”).

У підрозділі 2. 4. “Молодіжний рух на Буковині” подано передісторію і еволюцію цього руху, спроби організувати активну видавничу діяльність. Проаналізовано “Січове слово”, альманах товариства “Союз”.

У третьому розділі “Формування структури молодіжної преси міжвоєнної доби (1919-1939)” відтворено складні суспільно-політичні умови, в яких відновлювалася і була доповнена структура молодіжної преси після Першої світової війни і поразки Західно-Української Народної Республіки.

У підрозділі 3. 1. “Преса студентства міжвоєнної доби” окремо досліджено студентську пресу першого повоєнного десятиріччя, коли студентська молодь була соціальним рушієм українського суспільства у пропагуванні державності. Цим була зумовлена поява відповідних публікацій у студентській пресі (“Наш шлях”, “Студентські вісти”).

У дослідженні молодіжної преси передвоєнного десятиріччя доведено, що студентська преса цього часу (“Студентський шлях”, “Студентський вістник”, “Студентські вісти”) посідала помітніше, ніж у 20-ті рр., місце у суспільному житті. Державність, виховання ідейної молодої людини, конфлікт “батьків” і “дітей” - це визначальні теми студентської преси.

У підрозділі 3. 2. “Преса молодіжних ідеологічних організацій” проаналізовано суспільно-політичний контекст виникнення молодіжних ідеологічних організацій та їх преси. Стверджено, що український націоналізм виник у процесі розвитку української політичної думки, а поразка визвольних змагань прискорила формування ідеологічних засад. Досліджено пресу молодіжних ідеологічних організацій, таких як: Група української націоналістичної молоді (“Національна думка”), Легія українських націоналістів (“Державна нація”), Об'єднання українських націоналістів-державників (“Студентський голос”), Союз української націоналістичної молоді (“Смолоскипи”, “Юнацтво”, “Метеор” - орган Організації вищих кляс українських гімназій, до якої входила пластова молодь). Визначено, що СУНМ у літературній групі “Листопад” об'єднала молодих поетів і письменників з націоналістичним світоглядом. Йдеться у цьому підрозділі про пресу студентських корпорацій (“Чорноморе” - двомісячник Українських студентських братніх корпорацій), про пресу Союзу української поступової молоді імені М. Драгоманова “Каменярі”: “Голос молоді”, “Молоді каменярі”, “Каменярі”.

У підрозділі 3. 3. “Преса парамілітарних молодіжних організацій” науково опрацьовано пресу “Сокола” (“Сокільські вісті”), “Пласту” (структура пластових видань розгалужена, основні з яких: “Молоде життя”, “Український пласт”, “Пластовий шлях”, також рукописні, машинописні видання), “Січі” (“Січові вісти”), “Лугу” (“Вісті з Лугу”, “Луговик”). Доведено, що основною, крім статутної діяльності, була військова підготовка молоді, призвичаєння до дисципліни. Наголошено, що польська влада шукала аргументи для ліквідації організації, осередків, як це трапилося із “Січчю”, “Пластом”.

У підрозділі 3. 4. “Преса католицького руху молоді” досліджено католицьку пресу, зокрема, “Вістник Марійських товариств” (Марійське товариство молоді), “Поступ” (Ліга українських студентів), студентське товариство “Обнова”, що не мало друкованого органу. З'совано, що Католицька акція української молоді (КАУМ, у Львівській дієцезії - “Орли”) була найбільш масовою організацією і видавала журнал “Українське юнацтво”, Генеральний інститут Католицької акції видавав квартальник “Католицька акція”. З досліджуваних текстів визначено, що преса католицького руху виховувала читачів на християнських, патріотичних засадах, вела полеміку з молодіжними студентськими і націоналістичними виданнями.

У підрозділі 3.5. “Преса і видавнича діяльність молодіжного руху Карпатської України” досліджено молодіжну пресу Карпатської України, зокрема її структуру, проведено порівняння із розгалуженою структурою у Східній Галичині. Досліджено молодіжні видання: “Ластівка”, “Наступ”, “Націоналіст”, молодіжне видання 30 х рр. “Пробоєм”, що вийшло за межі локального видання. Укладено перелік основної тематики молодіжних видань Карпатської України: спротив чехізації, мадяризації, русофільству, захист національних інтересів і політичних прав українців.

У підрозділі 3.6. “Молодіжний рух на Буковині 20-30-х рр. та його видавнича діяльність” згруповано риси видавничої діяльності української молоді на Буковині. Показано, що українське життя розвивалося тут у несприятливих умовах порівняно з Польщею та Чехо-Словаччиною. Виявлено факт, що націоналістично налаштована молодь спричинилася до появи журналу “Самостійна думка”. Охарактеризовано кілька загальномолодіжних видань (“Зоря”, “Промінь”, “Самостійність”), альманахи “Союзу”, “Православної академії”.

Висновки. Вивчення наукового стану проблеми показало, що серед сучасних історико-пресознавчих досліджень західноукраїнська молодіжна преса 1900-1939 рр. висвітлена недостатньо, тому було проведено наукове дослідження із залученням до наукового обігу малодослідженої, невідомої періодики, архівних матеріалів, літератури української діаспори. У дослідженні становлення і розвитку західноукраїнської молодіжної преси визначено два періоди. Перший період охоплює відтинок від початку століття до завершення світової війни, початку українсько-польського протистояння, виникнення ЗУНР. У цьому періоді становлення молодіжної преси було поступовим і закономірним явищем. Молодіжний рух і його преса опиралися на традиції “Руської Трійці”, яка стояла біля витоків національного й інтелектуального відродження галицьких українців, згодом - на традиції українського політичного життя, що формувалися під впливом 1848 р. - “весни народів”. Зокрема, молодіжні гуртки взяли участь у народовецькому русі, який став підґрунтям майбутніх політичних традицій.

Боротьба з москвофільством, культурно-освітня робота серед селян і пропаганда кооперативних ідей, активізація політичної свідомості галицького українства, виникнення перших політичних партій європейського типу - в цих процесах на всіх етапах становлення у XIX ст. українців як суспільства і нації молодь мала визначальний вплив. Це і було необхідною передумовою становлення преси молодіжного руху в умовах початку XX ст. У першому періоді становлення і розвитку молодіжної преси виокремлено і з'ясовано важливі події: боротьба за український університет, “сецесія” студентів-українців із Львівського університету, участь молоді у селянському страйку 1902 р., боротьба за виборчу реформу, боротьба українців за національні права й інтереси в усіх сферах суспільного життя.

Встановлено, що проблематичність виходу у світ молодіжних видань була пов'язана з такими обставинами: відсутність цілісного і постійного професійного ядра редакції, потреба поєднувати студії із журналістською роботою, фінансові труднощі.

Зауважено, що в першому періоді молодіжна преса не мала полярних політичних поглядів (соціалістичны ідеали, наприклад, поєднувалися з державницькою ідеєю). На другому етапі прослідковується тенденція до політичної орієнтації (“Відгуки”, “Гайдамаки”, “Шляхи”). Публікаціям молодіжних видань властива емоційність, відвертість. Досліджено, що жанрова палітра молодіжних видань була обмеженою. Це статті, доповнені хронікою у жанрі замітки, інформаційними звітами; використовувалися і літературні жанри. Навіть на етапі становлення західноукраїнської молодіжної преси виникла потреба у структурованості видань з огляду на політичні погляди, інтереси, неоднорідність молодіжного руху.

У другому періоді розвитку молодіжної преси (1919-1939) відбувалося формування розгалуженої структури молодіжної преси. Встановлено, що молодіжне середовище підтримувало ідею державності й соборності, було соціальною силою, на яку опиралася УВО. Відбудова організованого молодіжного життя в умовах польської окупації відбувалася важко, молодь підтримала змаг за українські права й інтереси.

“Університетська проблема” як напрям українсько-польського протистояння відображала боротьбу за державність. Молодіжні ідеологічні організації (ГУНМ, ЛУН, СУНМ) поряд з УВО стали основою для утворення Організації українських націоналістів. Молодь відновлювала професійні організації, розбудовувала мережу українських громадських організацій. Спроба легальних політичних партій “нормалізувати” стосунки з владою наштовхнулася на активний опір молоді. Щодо аналізу розвитку і формування молодіжної преси міжвоєнної доби узагальнено, що молодіжна преса у повоєнний період продовжувала політичне виховання молоді. Друкована пропаганда набула сили у міждержавних стосунках, політичній діяльності. Молодіжні організації, товариства видавали друкований орган, ставали ідейно-ідеологічним осердям і організаційним центром діяльності.

В результаті наукового дослідження молодіжну пресу міжвоєнної доби структуровано за приналежністю до окремої організації, тобто за видавцем, на основі регіонального чинника, ідеологічних засад, за характером і соціальним статусом аудиторії. Укладено структуру молодіжної преси: студентська преса, преса молодіжних ідеологічних організацій, преса молодіжних парамілітарних організацій, регіональні видання (на Волині і Буковині цієї преси майже не було, в Карпатській Україні - була розвинута недостатньо, а “Пробоєм” важко назвати регіональним виданням); не мала своєї преси сільська, робітнича, реміснича молодь, видання “Вогні” (1931-1939) сповідувало пластівську ідеології, тому лише в окремих аспектах відображало тип загальномолодіжного видання.

Проаналізовано тематику молодіжної преси 20-30-х рр. (“Молоде життя”, “Українське юнацтво”, “Студентський шлях”, “Пробоєм”, “Вогні”) і з'ясовано, що вона розширилася і відображала молодіжні та основні суспільно-політичні напрями. Видання (“Студентський шлях”, “Пробоєм”) підтримували націоналістичні погляди.

Висновки

1. Аналіз молодіжної преси підтверджує потребу дослідження її у контексті всеукраїнського процесу розвитку преси, зокрема, і поза етнічними українськими межами (видання і речники студентських організацій, що входили до ЦЕСУСу).

2. Історія молодіжної преси, її становлення, формування пов'язані із суспільно-історичним процесом, а тому є вагомим чиником для дослідження у сферах гуманітарних і суспільно-політичних дисциплін.

3. Вивчення молодіжної преси означеного періоду відкриває нам невідомі сторінки минулого, допомагає глибоко пізнати суперечливі моменти історії, інформує про життя і творчість відомих діячів, учасників молодіжного руху, преси.

4. Молодіжна преса на всіх етапах розвитку демонструвала активну життєву позицію; преса католицького молодіжного руху займала активну національну позицію.

5. Не завжди молодіжній пресі вдавалося бути на висоті своїх завдань, не завжди її інформаційні і пропагандистські можливості були адекватні з вимогами, які життя ставило перед молоддю, що пояснено віковими особливостями учасників процесу, загострено емоційним ставленням до подій, інколи прямолінійним тлумаченням тез, репресіями влади, фінансовими і матеріальними труднощами, відсутністю професійного журналістського досвіду.

6. Молодіжна преса була одним із своєрідних способів самоутвердження, самореалізації молоді, що мало психологічне і соціальне значення.

7. Поглиблене вивчення преси дасть змогу запозичити позитивний досвід минулого, використати його на сучасному етапі державотворення.

Основні положення і висновки дисертації викладено у публікаціях

1. Тимчишин О. Мовна і технічна палітра сучасних ЗМІ / О. Тимчишин // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Журналістика / відп. за вип. М. Яцимірська; ред. А. Капелюшний, Я. Прихода. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - Вип. 23. - С. 126-129.

2. Тимчишин О. Пластова періодика як форма літературної творчості / О. Тимчишин // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / за ред. М. Романюка. - Львів: Львівська обласна книжкова друкарня, 2002. - Вип. 10. - С. 321-328.

3. Тимчишин О. Преса Союзу української націоналістичної молоді // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / за ред. М. Романюка. - Львів: Львівська обласна книжкова друкарня, 2002. - Вип. 9. - С. 113-127.

4. Тимчишин О. Преса Союзу української поступової молоді ім. М.Драгоманова “Каменярі” / О. Тимчишин // Записки ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України / відп. ред. Л. Крушельницька. - Львів: Львівська обласна книжкова друкарня, 2002. - Вип. 9/10. - С. 230-240.

5. Тимчишин О. Молодіжне товариство “Січ” та його преса у першій половині 20 х рр. / О. Тимчишин // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Журналістика / відп. ред. С. Кость. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - Вип. 22. - С. 319-325.

6. Тимчишин О. “Луг” та його преса / О. Тимчишин // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Журналістика / відп. ред. Й. Лось. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. - Вип. 21. - С. 416-422.

7. Тимчишин О. “Пласт” і його преса у Східній Галичині 20-х років / О. Тимчишин // Актуальні проблеми журналістики: зб. наук. праць / відп. ред. М. Бідзіля. - Ужгород: МП «Ліра», 2001. - C. 388-395.

8. Пилипів О. [Тимчишин О.]. Актуальні проблеми дослідження західноукраїнської молодіжної преси (1900-1939 рр.) / О. Тимчишин // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства: зб. наук. праць кафедри видавничої справи і редагування УАД / відп. ред. Н. В. Зелінська. - Львів: Фенікс, 1998. - Вип. 2. - С. 101-104.

9. Зелінська Н., Пилипів О. [Тимчишин О.]. Михайло Грушевський і “Літературно-науковий вістник”: перші кроки у Львові / Н. Зелінська, О. Тимчишин // Зб. праць Науково-дослідного центру періодики / за ред. М. Романюка. - Львів: Львівська обласна книжкова друкарня, 1995. - Вип. 2. - С.286-294.

Размещено на Allbest.ru