Лексико-семантичні особливості газетних заголовків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 070: 808.2:81'271.14

Спеціальність 27.00.04 - теорія та історія журналістики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Лексико-семантичні особливості газетних заголовків

Солодка Людмила Іванівна

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі українського мовознавства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Пономарів Олександр Данилович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри мови та стилістики

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю

кандидат філологічних наук, доцент Бідзіля Юрій Михайлович, Ужгородський національний університет, декан філологічного факультету

Захист відбудеться „10” листопада 2008 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано „20” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. Е. Шевченко



Загальна характеристика роботи

Мова газетно-інформаційного стилю швидко реагує на процеси суспільного життя, а багатство її внутрішніх ресурсів дозволяє словесно відобразити широку гаму відтінків значення нових реалій позамовного світу. Саме мас-медіа відіграють важливу роль у процесі витворення мовної однорідності, виробленні, становленні й закріпленні мовних нормативів. Тому від уміння журналіста правильно користуватися засобами рідної мови, будувати висловлювання з урахуванням умов спілкування залежить якість комунікативного матеріалу, яким заповнюється інформаційний простір.

Обличчя видання багато в чому залежить саме від заголовків матеріалів, головне призначення яких - керувати увагою читача. У французькій методичній літературі з журналістики заголовок названо „центральними воротами” до публікації. Згідно з дослідженями, ѕ читачів визначаються, читати матеріал чи ні залежно від заголовка. Важливість газетних назв підкреслював В. Різун, називаючи їх „опорними точками”, що репрезентують найбільш важливу текстову інформацію і є опорою для читача в розумінні змісту.

Б. Ролан стверджував, що функція заголовка полягає в маркуванні тексту, тобто конституюванні тексту як товару. Тому кожен заголовок має кілька одночасних значень, серед яких особливо важливими є: 1) те, що заголовок говорить, пов'язане з конкретним змістом тексту, якому він передує, 2) вказування на те, що надалі буде літературна „річ” (яка насправді є товаром), іншими словами, заголовок завжди має подвійну функцію: оголошування і вказування”. Важливість газетних назв підкреслював В. Різун: „Заголовки … -- це спеціальні засоби , які являють собою опорні точки, що показують найбільш важливу текстову інформацію. Саме ці „висунуті” елементи тексту служать опорою для читача в розумінні змісту”.

Актуальність теми дослідження. Перші спроби аналізу заголовків, зокрема газетних, було зроблено в 20 - 30-х роках ХХ ст. На той час вони не стали безпосереднім об'єктом лінгвістичних досліджень. Подальше вивчення проблеми заголовків у науковій літературі переважно було пов'язане з їхніми синтаксичними та структурними особливостями. Були неодноразові спроби аналізу функцій заголовків.

Кожен із мовознавців намагався підійти індивідуально до вирішення кола проблем, інтегрованих із назвою тексту, її статусом, кількістю функцій, класифікацією заголовків тощо. Складність аналізу заголовків полягає в тому, що різновекторність вирішення цих проблем пов'язана з різнохарактерністю підходів до класифікування (семантичний, структурний, стилістичний). У працях загального характеру розглядають питання, пов'язані зі способами номінації, вибором критеріїв уживання частин мови, граматичних форм, зі співвідношенням повнозначних частин мови та „часток мовлення”, способами вираження експресії, особливостями синтаксису.

Незважаючи на те, що ще з радянських часів журналісти нагромадили багатий досвід творення заголовків, у журналістській науці на сьогодні немає спеціальної теорії заголовка.

Журналістикознавчі дослідження останніх десятиліть, що стосуються проблеми заголовків, свідчать про намагання вчених систематизувати напрацьовані явища і факти.

Деякі лексико-семантичні процеси в мові газетних заголовків були предметом дослідження В. Ільченка, Є. Шестакової, С. Хомінського, К. Турової, В. Слінчук, О. Козицької, В. Галич та ін., але в розрізі інших лінгвістичних та журналістикознавчих тем. Відтак, спеціальних монографічних досліджень лексико-семантичних особливостей газетних заголовків немає, що й зумовлює актуальність наукового пошуку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження здійснено в межах планової тематики кафедри українського мовознавства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Тема дисертації пов'язана з науковою темою „Сучасний стан і генеза середньонаддніпрянського діалекту” НДР № 0107U001687 та темою „Вплив журналістики на формування соціального дискурсу” (схвалено радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, протокол № 3 від 26 грудня 2002 року).

Тему й план-проспект дисертації схвалено на кафедрі видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Стан досліджуваної роботи. Серед наукових праць, у яких досліджено проблему заголовка, заслуговують на увагу роботи І. Лисакової, А. Кулакова, Д. Прилюка, В. Різуна, В. Виговської, В. Дудникова, І. Вепревої, М. Скиби, В. Галич, В. Ільченка, Л. Коробової, Е. Лазаревої, А. Дубової, Е. Сібіренко-Ставрояні, А. Сафонова та ін.

Окремі відомості про заголовки подають у своїх працях М. Сікорський, І. Соколова, Б. В'яземський, О. Безсонов, Є. Толкачов, Г. Солганик, О. Сербенська, В. Баркова, К. Серажим, Ф. Березін, Є. Тарасов, А. Леонтьєв, Б. Зільберт, А. Цейтлін, У. Еко, Б. Ролан, В. Мейзерський, М. Вуароль, І. Іллів та ін. Останнім часом спостерігаємо інтерес науковців до проблеми газетних заголовків. Це, зокрема, засвідчують публікації В. Іванова, В. Галич, В. Ільченка, К. Турової, В. Слінчук, О. Козицької та ін.

Метою дисертації є комплексний аналіз лексико-семантичної специфіки газетних заголовків періодичних видань кінця ХХ - початку ХХІ ст. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

розглянути поняття „заголовок” з погляду літературознавства, стилістики, журналістики;

класифікувати газетні заголовки за лексико-семантичними групами;

створити тематичну модель лексики газетних заголовків видань кінця ХХ початку ХХІ ст.;

проаналізувати особливості вираження теми тексту в заголовку газетної статті; заголовок журналістика газетний назва

проаналізувати структуру газетних назв;

з'ясувати стилістичні функції газетних заголовків.

Об'єктом наукового дослідження стали газетні заголовки українськомовних центральних видань та регіональної преси різних періодів.

Предметом дослідження є лексико-семантичні явища та процеси газетної мови кінця ХХ - початку ХХІ ст., що знайшли відображення в газетних заголовках.

Методи дослідження.

Досліджуючи лексико-семантичні особливості газетних заголовків, ми використовували загальнонаукові методи та прийоми, а також специфічні, прийнятні в лексикології та стилістиці: метод добору й систематизації матеріалу, описовий метод, текстологічний та стилістичний аналіз, класифікація матеріалу, синтез та виявлення закономірностей, лінгвістичний опис мовних фактів із залученням прийомів структурно-семантичного та трансформаційного аналізу, метод польового моделювання.

Застосовано також статистичний метод, який дозволив повніше оцінити тенденції вживання заголовків у газетних виданнях.

Джерельна база дослідження становить близько 1300 хрематонімів. Джерелом формування картотеки фактичного матеріалу стали інформаційно-політичні, громадсько-політичні, загально-політичні, суспільно-політичні газети, всеукраїнські: „Україна молода”, „День”, „Слово Просвіти”, „Українське слово”, „Сільські вісті”, „Голос України”, „Урядовий кур'єр”, „Літературна Україна”; обласні: „Вечірні Черкаси”, „Молодь Черкащини”; районні: „Понад Тікичем”, „Дніпрова Зірка” (часовий зріз 1999 - 2007 рр.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено спробу системного опису газетних заголовків центральних та регіональних видань у лексико-семантичному аспекті. Вперше:

окреслено лексико-семантичні групи медіаназв;

створено тематичну модель лексики газетних заголовків періодичних видань кінця ХХ початку ХХІ ст;

проаналізовано та узагальнено способи і засоби увиразнення газетних заголовків;

з'ясовано жанрову специфіку газетних назв та визначено вплив проблематики на жанр;

досліджено вживання військової термінології в заголовках газетних видань радянського та пострадянського періоду; визначено особливості речень з питальною модальністю в газетних заголовках сучасної періодики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх багатоаспектного використання в практиці редагування журналістських матеріалів. Результати дослідження можуть бути цікавими як для науковців, що спеціалізуються у відповідній сфері та вивчають проблеми, окреслені в дослідженні, так і для всіх, хто працює у сфері української журналістики.

Пропонована робота базується на значному фактологічному матеріалі, а тому може зацікавити журналістів-практиків, студентів факультетів журналістики, а також стати основою для створення спецкурсу про газетні заголовки.

Особистий внесок диссертанта. Уперше в українській пресолінгвістиці здійснено комплексне дослідження газетного заголовка в лексико-семантичному аспекті, запропоновано тематичну класифікацію медіа-назв.

Апробація дослідження. Основні положення та результати дослідження були викладені на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2006) та Всеукраїнській науковій конференції „П. Г. Житецький і сучасна українська лінгвістика” (Черкаси, 2007). Окремі розділи та всю дисертацію обговорено на засіданнях кафедри українського мовознавства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в восьми статтях, сім із яких опубліковано в фахових виданнях, що містяться в переліку ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять 10 підрозділів, висновків (186 сторінок), списку використаної літератури (382 позиції) та списку використаних джерел.

Основний зміст роботи

У Вступі охарактеризовано стан наукової проблеми, розкрито її значення й обґрунтовано актуальність теми; визначено мету й основні завдання роботи; розмежовано об'єкт і предмет дослідження; описано методи; зазначено джерельну базу дисертації й аргументовано наукову новизну. Окреслено теоретичну й практичну цінність одержаних результатів, подано відомості про апробацію положень дисертації, а також уміщено опис структури дослідження.

У першому розділі „Заголовок як об'єкт вивчення в літературознавстві та журналістиці”, який складається з двох підрозділів і має методологічний характер, здійснено історіографічний огляд досліджень з обраної тематики. Висвітлено внесок дослідників в осмислення вченими природи заголовка в літературознавстві та пресолінгвістиці.

У підрозділі 1.1. „Заголовок із погляду теорії літератури” проаналізовано трактування поняття та призначення заголовка літературного твору.

Більшість науковців за основу класифікації назв літературних творів бере можливе співвідношення заголовків із компонентами, що традиційно вичленовують із художнього світу твору: тематичним складом і проблематикою, сюжетом, системою персонажів, деталлю, часом і місцем дії. У них можуть траплятися конструкції з ускладненою семантикою: заголовки символічні, метафоричні, алюзивні, прислівні, цитатні та ін. Ця типологія орієнтована переважно на епічні та драматичні твори.

Заголовки віршованих творів класифікують за знаково-образним принципом, який „полягає в зростанні інтенсивності, насиченості, самостійності й образності заголовків від типу до типу і випливає з методу встановлення зростаючої живописної образності: індикаторної, тропеїчної, символічної”. Крім того, серед заголовків поетичних творів чільне місце посідають жанрові заголовки та їхні варіанти, персональні заголовки, що називають центрального героя твору. Серед заголовків, які позначають різноманітні предметні сфери дійсності, виділяють кілька змістових груп:

а) заголовки, що втілюють пафос твору;

б) заголовки, що апелюють до місця дії або події;

в) заголовки, що визначають час події.

У підрозділі 1.2. „Заголовок у журналістиці” акцентовано увагу на специфіці газетних заголовків, які відображають характерні особливості газети: її оперативність, публіцистичність, жанрову палітру тощо. І. Лисакова наголошує, що в стилі точного заголовка закладено код стилю замітки. Це пов'язане з психофізіологічним механізмом „планеруючого синтезу”, „упередження” (терміни Н. Жинкіна), оскільки народження задуму і тема визначають функції елементів тексту. В. Різун переконаний, що саме прочитання рубрик, заголовків визначає конфігурацію тексту номера газети. Сегментуюча роль елементів заголовкової підсистеми не обмежується членуванням текстової інформації. Т. ван-Дейк звернув увагу на участь цих частин газетного тексту в актуалізації читацького досвіду, попередніх знань.

Більшість науковців класифікують газетні заголовки за функціональним принципом і виділяють такі типи: основні (або головні); підзаголовки; внутрішні підзаголовки; надзаголовки; рубрики; шапки.

Деякі вчені, пропонуючи типологію газетних назв, ураховують варіанти комбінування з іншими елементами, спосіб дублюванням змісту, ідеї, теми, думки матеріалу:

1) заголовок, який може повторювати один чи кілька другорядних елементів тексту (тему, ідею, тезу);

2) заголовок, що повторює один або кілька елементів змісту;

3) заголовок, який не повторює жодного елемента змісту тексту.

Частина дослідників класифікують медіаназви за характером змістового подання інформації на:

інформаційні (найчастіше використовують у подієвій інформації);

спонукально-наказові (поширені у тоталітарній журналістиці з її директивним характером, але трапляються й у сьогоденній практиці);

проблемні (дуже поширені в сучасній журналістиці, стилістично можуть бути виражені у формі питального речення або через зіставлення двох явищ);

констатуючо-описові;

рекламно-інтригуючі (мають певний елемент загадковості, несподіваності, сенсаційності).

Другий розділ „Семантична релевантність та лексико-семантична наповнюваність газетних заголовків”, що складається з трьох підрозділів, присвячено дослідженню тематичного наповнення газетних заголовків, їхнього функціонального статусу та лексико-семантичних особливостей.

У підрозділі 2.1. „Відображення теми газетної статті в заголовку” медіаназву проаналізовано в аспекті значеннєвої репрезентації теми газетного матеріалу.

Газетний заголовок пов'язаний із двома типами дійсності - текстом та особовим денотатом і, отже, двома видами предикативності - текстовою та фразовою. Заголовковому утворенню властиві обидва види предикації. У цій двоєдності предикативного змісту газетного заголовка полягає його специфічна риса як особливого лінгвістичного явища.

З огляду на співвідношення заголовків і тексту, їхні змістові зв'язки, а також з урахуванням способу, яким заголовок сигналізує про тему тексту, та реалізації інформативної функції назви твору, І. Лазарєва виділяє односпрямовані і комплексні заголовки. Односпрямовані заголовки співвідносяться з одним елементом змістової структури тексту: наприклад, тему статті про актрису українського театру 70-80-х років ХІХ століття Марію Садовську сформульовано в заголовку „Славні імена минулого” (УС). У назві відображено предмет мовлення, певний факт, про який ідеться в тексті. У процесі прочитання матеріалу відбувається уточнення й конкретизація інформації, закладеної в заголовку. Процес сприйняття відбувається прямо - від заголовка до тексту.

Комплексний заголовок актуалізує одночасно тему й аналітичну оцінку ситуації, будь-яку тезу та ілюстрації. Найпростіший приклад актуалізації двох змістових компонентів тексту - коли сам заголовок складається з двох частин, поєднаних сполучником або. Наприклад, у замітці „Із Цар-гармати по боргах, або „Золотий Скіф” ... голий і босий?!” (УМ) основну думку матеріалу відображено в другій частині - благодійний фонд „Золотий Скіф”, що за кілька років свого існування встиг засліпити мешканців і гостей Донеччини блиском власної, іноді дуже бурхливої діяльності, уже протягом року ховається від кредиторів, і справа доходить навіть до опису майна та подарунків місту. Перша ж частина ілюструє загальний фон ситуації, адже містом навіть поповзли чутки про виставлення на торги, щоб розплатитися з боргами, копії Цар-гармати, подарованої місту москвичами.

Із погляду інформативності Е. Лазарєва поділяє заголовки на такі типи:

1) ті, що повно інформують про той чи той елемент тексту, зрозумілі до прочитання публікації (повноінформативні заголовки);

2) заголовки - знаки змістового елемента, що лише сигналізують про нього (пунктирні заголовки);

3) заголовки, що інформують про те значення, яке вербально не виражене в тексті, а введене в підтекст;

4) заголовки, що стають зрозумілими тільки після прочитання тексту й сприймаються ретроспективно.

Багатоманітність комунікативних завдань, що виконує заголовок, підводить до проблеми функцій газетних заголовків, цьому аспекту присвячено підрозділ 2.2. „Функціональний статус та спосіб співвіднесення газетних заголовків з компонентами змісту тексту”. Усі газетні заголовки виконують такі функції: інформативну; номінативну; рекламну (сигнальну, графічно-видільну, сенсаційну, декоративну), експресивно-оцінну (спонукальну, мотивуючу, апелятивну), інтегративну, композиційну.

З огляду на те, як заголовок співвідноситься з компонентами змісту тексту та яку функцію виконує, медіаназви поділяються на кілька типів.

Першим є власне композиційні заголовки (назви, що засвідчують, як текст розділений на частини). Лексико-синтаксичні зв'язки між частинами заголовкового комплексу простежено в аналітичному матеріалі про діяльність губернатора. Заголовок тексту „Урок математики” від губернатора Черевка...” (П) сформулювано як незакінчене речення. Для позначення незакінченості, обірваності речення автор використав три крапки. Доповнюють такий заголовок внутрішньотекстові заголовки „Про зустрічі у Києві”, „Про „чистку” кадрів”, „Про акцію народної люстрації, проведену УНП на Черкащині”, „Про стосунки з Волошиним”, „Про стосунки з Юрієм Єхануровим”.

Композиційні заголовки можуть прогнозувати умовний поділ тексту на частини без внутрішньотекстових заголовків. Заголовок виконує композиційну функцію й у випадку, коли текст поділено на частини без власних внутрішньотекстових заголовків. Автор не виділяє розділи, не подає заголовки до кожної частини, читач це робить самостійно. Заголовок сформульовано таким чином, що він сам прогнозує поділ тексту на сегменти. За таким принципом побудовано матеріал „Три Оксани - три всесвіти” (УК). У ньому йдеться про трьох київських художниць, які на день Ксенії влаштували художню виставку. Автор аналізує роботи кожної з них, тим самим умовно поділяючи текст на три частини. Це полегшує сприйняття матеріалу, робить його більш читабельним.

Композиційно-текстоутворювальні - це заголовки, що об'єднують в один комплексний текст різні матеріали, які мають спільну тематику. Композиційна функція заголовка конкретизується як текстоутворювальна. Такі заголовки рідко використовують на сторінках газет, але оскільки вони високоекспресивні, то утворюють резерв засобів підвищення впливової сили газети. „Реалії дня” - рубрика, „Фронт робіт для вас, сільські депутати” (ДЗ) - основний заголовок. Далі наведено окремі листи, у кожному з яких порушено різні проблеми: „Чи є ще де таке село?”, „А де ж наш пай?”, „Сервіс по-степанецьки”, „Не дайте знищити село!”. Виникає комплексний текст, який скомпоновано із різноманітних, на перший погляд, матеріалів. Текстоутворювальний заголовок об'єднав листи, однорідні за тематикою, в цілісний текст, експліював зв'язки між його частинами.

Спробу системного опису моделі „картини світу”, яку репрезентують заголовки текстів сучасної періодики, представлено в підрозділі 2.3. „Структурна організація і семантика лексики газетних заголовків сучасних ЗМІ”. Дослідження лексичного й семантичного рівнів мови засобів масової інформації є важливими для вирішення актуальних завдань пресолінгвістики, для пізнання взаємозв'язку мовних і позамовних явищ. Розгляд хрематонімів у когнітивному аспекті передбачає з'ясування окремих деталей наповнення їх розумовим змістом. Однак значні труднощі дослідження в аспекті зазначеної проблеми спричинені відсутністю універсального, загальноприйнятого набору термінів. У зв'язку із цим виникає необхідність опрацювання термінологічного апарату, зокрема визначення мінімального набору термінів, необхідних для дослідження (концепт, семантичне поле, семантична група, семантична підгрупа, тематична група, тематичне поле тощо).

Опрацьована на основі компонентного аналізу класифікація хрематонімів має структуру: тематична група (далі ТГ) - лексико-семантичне поле (далі ЛСП) - лексико-семантична група (далі ЛСГ) - лексико-семантична підгрупа (далі ЛСПГ), де ЛСПГ - це сукупність хрематонімів, об'єднаних диференційною семою, яка пов'язує їх опозитивними відношеннями подібності або протиставлення; ЛСГ - це сукупність ЛСПГ, об'єднаних однією архісемою, що наявна в значенні всіх членів групи та відображає їхні спільні категорійні властивості й ознаки; ЛСП - це сукупність ЛСГ, об'єднаних за поняттєвим /концептуальним критерієм навколо мікроконцепту, ТГ - це сукупність ЛСП, об'єднаних за поняттєвим/ концептуальним критерієм навколо макроконцепту. Модель „картини світу”, яку репрезентують заголовки текстів сучасної періодики, представлено тематичною групою „Життя”, до якої входять такі лексико-семантичні поля: „Людина як жива істота”, „Суспільний побут”, „Рух-переміщення”, „Час”, „Простір”, „Дія”, „Процес”, „Назви людей”, „Істоти та об'єкти природного світу”, „Назви предметів, речей”, „Назви населених пунктів, географічних об'єктів, гідронімів”, „Природа”, „Якість”, „Кількість”.

Третій розділ „Лексико-семантичні процеси і явища в медіа-назвах”, що складається з п'яти підрозділів, присвячено виявленню й аналізові представлених у газетних заголовках лексико-семантичних процесів і явищ.

У підрозділі 3.1. „Способи та засоби увиразнення газетних заголовків” розглянуто засоби актуалізації медіаназв. Журналіст може використовувати для створення виразного заголовка будь-який мовний засіб за умови, що заголовок має бути доцільним та експресивним. Ми розглянули найуживаніші в сучасній українській публіцистиці засоби увиразнення газетних назв.

Дослідник В. Ільченко виділяє „актуалізатори” в газетному заголовку. Це слова, які встановлюють змістові зв'язки між самим заголовком та, по-перше, текстом і, по-друге, з об'єктами, фактами, подіями, явищами тощо - усім тим, що визначає об'єктивну реальність. Науковець класифікує зв'язки між текстом заголовка і реаліями за кількома рівнями: конкретнопредметним, загальнопредметним, номінативно-оцінним, атрибутивно-асоціативним. Актуалізатори можуть як стояти в позиції актантів, так і входити до складу атрибутивних й обставинних конструкцій.

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що мовними засобами увиразнення газетних заголовків є такі:

а) незвичайна ситуація: „Факультет, який звучить” (УМ) (незрозуміло, як „факультет” може „звучати”, цією неясністю і зумовлена виразність заголовка);

б) терміни, іменники у метафоричному значенні „Пролог до „Прологу” (УМ) (замітка про відкриття студентського кінофестивалю „Пролог”), - (пор. термін „пролог” („Вступна частина літературного або музичного твору; зачин, зав'язка”) вжито в метафоричному значенні; в заголовку використано лексичний засіб виразності); „Наша корупція - одна з „найкращих” у світі” (СП) (узяті в лапки лексеми свідчать про вживання їх у метафоричному значенні з іронічним відтінком);

в) пряме застосування фразеологічних одиниць, а також їх трансформація: „Сядь на льодок, виграй квиток...” (УМ);

г) виразні синтаксичні конструкції: „На межу бюджетної кризи” (УМ) - частина простого речення; „Міфи. Сни. Реальність” (ЛУ), „Галичина. Весна. Вибори?” (УМ) - кілька називних речень, поєднаних за змістом відповідно до теми статті;

ґ) інверсія: „Ще не перевелися чуйні люди” (СВ).

Посилюють виразність газетного матеріалу та привертають додаткову читацьку увагу до змісту статті „лексичний і семантичний повтори заголовка” в тексті (терміни Е. Лазарєвої). Лексичний повтор: у статті „Музей одного фільму” (СП) заголовок повністю повторюється на початку матеріалу: „У містечку Верховині на Гуцульщині створено, мабуть, найунікальніший музей у світі, котрий достойний занесення у книгу Гіннеса. Це - музей одного фільму”. Тим самим ще раз акцентовано увагу на темі матеріалу, відображеній у назві, тобто далі в статті йтиметься про історію створення цього музею. Семантичний повтор заголовка - це повторення в тексті значення, закладеного в заголовку. Так, про факт, що став приводом до написання кореспонденції „Коронований Робінзон у спідниці” (УМ), ми дізнаємося з перших же рядків, у яких, зокрема, передано іншими словами значення заголовка: „Киянка Марина Горобець здобула корону на світовому фіналі конкурсу Miss Tourism International - 2004, ставши першою віце-міс”.

У підрозділі 3.2. „Жанрова диференціація газетних заголовків” досліджено специфіку газетних назв відповідно до жанру журналістського матеріалу. Ця специфіка полягає в таких особливостях:

1) необхідності добирати узагальнювальні заголовки для кореспонденції, звіту й огляду;

2) спонукальні заголовки - для репліки і статті;

3) інформаційності;

4) емоційно-образності - для нарису, рецензії, есе.

Усі ці особливості потрібно враховувати під час написання журналістських матеріалів. Проте немає готових формул заголовків, прийнятних лише для певного жанру. Журналістика - жива, творча літературна справа, що дає безмежні можливості для створення найрізноманітніших медіаназв.

Використання фразеологізмів у заголовках газетних матеріалів та перетворення фразеологічних одиниць у мові назв проаналізовано в підрозділі 3.3. „Трансформація фразеологічних одиниць у газетних заголовках”.

Найчастіше автори використовують такі способи трансформації фразеологічних одиниць:

1) синонімічна заміна компонентів („Повернення блудного кандидата (УМ)); антонімічна заміна компонентів („Горе без розуму (УМ));

2) поширення фразеологічної одиниці додаванням до її складу нових компонентів („Усі родичі гарбузові зберуться на Контрактовій площі (УМ));

3) часткова видозміна семантики фразеологічних одиниць: („Двоє б'ються, а переможця знімають (УМ));

4) повна видозміна семантики фразеологічних одиниць шляхом вживання фразеологізму в значенні, протилежному тому, яке він репрезентує („Двічі увійшов у ту саму воду (ГУ));

5) контамінація - прийом, за допомогою якого фразеологічна одиниця виникає внаслідок накладання одна на одну вже наявних (Учітеся, брати мої, та не з москалями (УМ)), усічення фразеологічної одиниці (Не святі горшки ліплять... (УМ)).

Четвертий підрозділ - 3.4. „Військові терміни в заголовках газетних видань радянського та пострадянського періоду” - присвячено проблемі вживання авторами газетних матеріалів військової термінології в заголовках.

На основі зібраного матеріалу можна виокремити такі групи військових термінолексем:

1) іменники на позначення військових осіб: майор, полковник, гладіатор тощо: „Гладіатор” українського кіно” (Д), „Полковник знову пише” (УМ);

2) іменники на позначення військових предметів, місць проведення воєнних дій: куля, міна, пістолет, полігон, артилерія та ін.: „Чернігівський полігон” (УС), „Зелені заряджають пістолети “зеленкою” (УМ);

3) іменники на позначення військових дій, процесів: відстріл, оборона, фронт, стратегія, захист, полон, атака, битва, боротьба, війна, удар: „Відстріл „наших” триває” (УМ), „Глобальна атака проти національної ідентичності” (УС);

4) прикметники, похідні від військових термінолексем: бронебійний, мирний, кривавий: „Бронебійна теща” (УМ), „Шукати мирні засоби подолання кризи” (УК);

5) дієслова, що означають військові дії: знищити, ударити, бомбити, окупувати, вбивати, перемагати, воювати, боротися, займати оборону, атакувати: „Будда окупує Голлівуд” (УМ), „Черкаський театр поїхав „бомбити” Францію” (МЧ);

6) прислівники стану: на сторожі, під прицілом: „Банк під “прицілом” податкової” (УК), „На сторожі бюджетних коштів” (УК).

У підрозділі 3.5. „Специфіка речень із питальною модальністю в газетних заголовках сучасної періодики” проаналізовано питальні конструкції в ролі заголовків газетних публікацій.

При створенні питальних конструкцій у газетних заголовках журналісти найчастіше використовують такі засоби вираження питального речення:

питальні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки);

займенникові прислівники (де, куди, звідки, коли, доки, навіщо, як, чому та ін.);

частка чи у власне питальному значенні (в окремих випадках вона набуває модального відтінку, виступаючи в тій самій функції, що й частка хіба);

з'ясувальний сполучник чи;

частки хіба, невже, може вживаються тоді, коли ствердна відповідь здається мовцеві малоймовірною, сумнівною чи недоречною.

Заголовок або підзаголовок у формі запитання тісно пов'язаний зі змістом та структурою публікації, оскільки текст твору стосовно його назви постає як розгорнута відповідь. Тому журналіст, створюючи такий матеріал, має виявити високий рівень майстерності в побудові такого матеріалу. Заголовок-запитання може суттєво позначатися на тональності викладу. Такі заголовки - важливий засіб вияву неприхованого авторського „я”, увиразненого підзаголовком.



Висновки

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Заголовок твору художньої літератури - це промовиста словесна формула, мінімальна за кількістю мовних одиниць, але максимальна за силою психосоціолінгвістичного узагальнення, яка концентровано представляє ідейно-тематичний зміст художнього твору у вигляді певного коду, а також репрезентує риси індивідуальної поетики й психології творчості письменника та характерні для нього й національної літератури змістові й формальні орієнтації.

З огляду на думки науковців щодо специфіки літературного заголовка, назва твору художньої літератури повинна бути семантично адекватною змістові та ідеї твору, гранично простою, зрозумілою, точною, виразною, оригінальною.

Щодо заголовків нехудожніх творів, то вони повинні складатися переважно з основних (значущих) слів, що мають однозначно виражати зміст понять та кількість яких в середньому має становити не більше 5-6. Крім того, у заголовках не повинно бути складних синтаксичних конструкцій.

2. Газетний заголовок - це обов'язковий компонент публіцистичного твору газетного видання, що гранично стисло й максимально інформативно відображає зміст матеріалу, передає ставлення автора й редакції до описуваних подій і постає засобом забезпечення комунікативних інтересів читачів.

Підсумовуючи погляди дослідників щодо стану вивчення проблеми заголовка літературного твору та назви газетного тексту, можна зробити висновок про недостатню увагу в журналістикознавстві до всебічного висвітлення теорії газетного заголовка та констатувати відсутність фундаментальних праць, де б в усій повноті було розглянуто медіазаголовок з урахуванням специфіки газетного тексту.

3. На основі наукових студій лінгвістів із проблеми дослідження лексичної семантики, зроблено спробу системного опису моделі „картини світу”, яку репрезентують заголовки текстів сучасної періодики.

Опрацьовану на основі компонентного аналізу класифікацію хрематонімів представлено тематичною групою „Життя”.

4. З огляду на наявний фактичний матеріал виділено засоби увиразнення газетних заголовків. Підсилювати експресивність газетної назви можуть актуалізатори - спеціальні слова, що встановлюють змістові зв'язки між самим заголовком та, по-перше, текстом і, по-друге, з об'єктами, фактами, подіями, явищами тощо - усім тим, що визначає об'єктивну реальність.

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що найчастіше застосовують такі мовні засоби увиразнення газетних заголовків: незвичайна ситуація; терміни, іменники з метафоричним значенням; обігрування багатозначності слів; пряме застосування фразеологічних одиниць, а також їх трансформація; виразні синтаксичні конструкції, інверсія; тавтологія, оксюморон, метафора, гра слів; трансономізація онімів; римовані рядки.

Для посилення виразності газетного матеріалу, привернення додаткової читацької уваги до змісту статті застосовують лексичний і семантичний повтори заголовка в тексті.

5. Газетний заголовок має свою специфіку, що відповідає характерові подій, типові газети і жанрові публікації. Так, для кореспонденції, звіту й огляду необхідно добирати узагальнювальні заголовки. Для репліки і статті найбільш вдалим варіантом є спонукальний заголовок. Заголовок замітки повинен бути насамперед інформаційним. Назви нарису, рецензії, есе емоційно-образні. Медіаназва інтерв'ю репрезентує позицію інтервйованого, заголовок репортажу за стилем викладу пов'язаний із зачином, врізом та підзаголовком. У заголовку журналістського розслідування має бути сформульований висновок дослідження. Сатиричний, оригінальний заголовок фейлетону повинен відразу викликати в читача певну реакцію.

Усі ці особливості потрібно враховувати під час написання журналістських матеріалів.

6. З огляду на опрацьований матеріал слід зауважити, що досить часто автори газетних матеріалів уживають у ролі заголовків фразеологізми в видозміненій, трансформованій формі. Трансформація фразеологізмів - це видозміна стійкого словосполучення, що уможливлює досягнення комунікативно-інформаційної мети.

7. Проаналізувавши та систематизувавши погляди дослідників на проблему газетних заголовків та їхні особливості, можемо зробити висновок, що основними рисами газетних заголовків сучасних мас-медіа є лаконізм та семантична місткість. Так, під поняттям лаконічності слід розуміти гранично стисле й чітке висловлення думки. Семантично містким є заголовок, здатний уміщувати значну кількість інформації, охоплювати сутність багатьох явищ, подій, фактів тощо. Семантично місткий та лаконічний заголовок здатний відображати різні сторони й властивості явищ дійсності.

8. На основі зібраного матеріалу з проблеми вживання авторами газетних матеріалів військової термінології у заголовках можна зробити висновок, що часте використання військової лексики в мирному контексті приводить до „зношування”, перетворення на штампи, мовні кліше.

Сьогодні, коли минули часи гігантизму в доборі слів, що було характерною рисою радянської журналістики, прийом використання військових термінолексем у мирному контексті матеріалів сучасних газетних видань викликає сумніви, оскільки нині це не є ефективним засобом, що актуалізує заголовок і тим більше робить його дієвим. Авторам журналістських матеріалів варто більш критично ставитися до семантичних можливостей мови, перевіряти, чи відповідає істині те уявлення, яке несе в собі мова в ЗМІ. Адже мовні ресурси містять широкий спектр виразних, дієвих, емоційних методів, способів, засобів упливу на сучасного читача.

8. За семантично-комунікативними особливостями заголовки-запитання поділяємо на такі типи:

1) власне питальні речення: запит-пошук, запит-з'ясування, запит-уточнення;

2) питально-риторичні речення: власне риторичні, запит-провокація, запит-припущення, запит-заперечення, запит-ствердження.

Рідше трапляються серед газетних заголовків із питальною модальністю питально-спонукальні речення, а також мають місце питально-гіпотетичні речення. Окрему групу становлять питальні заголовки, що містять авторизовану оцінку.

9. Результати аналізу газетних заголовків сучасної періодики у лексико-семантичному аспекті не вичерпують усіх питань, пов'язаних із вивченням медіаназви в сучасній пресолінгвістиці, проте відкривають перспективи для подальших наукових розвідок щодо розв'язання проблеми дослідження газетної мови та заголовка як засобу забезпечення комунікативних інтересів читачів.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Майборода Л. І. До проблеми лаконічності та семантичної місткості газетних заголовків / Л. І. Майборода // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2003. - Т. 12. - С. 59-63.

2. Майборода Л. І. До проблеми способів та засобів увиразнення газетного заголовка / Л. І. Майборода // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2005. - Т. 20. - С. 78-85.

3. Майборода Л. І. Специфіка газетних заголовків до журналістських матеріалів різних жанрів / Л. І. Майборода // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси, 2006. - Вип. 94. - С. 150-164.

4. Майборода Л. І. Типологія заголовків за їх інформаційною функцією / Л. І. Майборода // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. / Л. І. Майборода; М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2006. - Вип. 2. - С. 185-193.

5. Майборода Л. І. Проблема композиційної функції газетних заголовків // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. / Л. І. Майборода; М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2006. - Вип. 3. - С. 279-287.

6. Майборода Л. І. Військові терміни в заголовках газетних видань радянського та пострадянського періоду / Л. І. Майборода // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. / Л. І. Майборода; М-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; відп. ред. Г. І. Мартинова. - Черкаси, 2007. - Вип. 5. - С. 195-199.

7. Майборода Л. І. Специфіка речень з питальною модальністю в газетних заголовках сучасної періодики / Л. І. Майборода // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Т. Шевченка : зб. наук. пр. ; відп. ред. О. А. Галич. - Луганськ, 2007. - № 14 (130). - С. 246-254.

8. Майборода Л. І. Типи питальних конструкцій у заголовках газетних матеріалів / Л. І. Майборода // Павло Гнатович Житецький і сучасна українська лінгвістика : зб. матер. Всеукр. наук. конф., Черкаси, 15-16 лютого, 2007. - Черкаси, 2007. - С. 125-133.



Анотація

Солодка Л. І. Лексико-семантичні особливості газетних заголовків.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 - теорія та історія журналістики. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Роботу присвячено важливій проблемі пресолінгвістики - комплексному дослідженню газетних заголовків періодичних видань кінця ХХ початку ХХІ ст. у лексико-семантичному аспекті. У праці здійснено аналіз заголовків із погляду літературознавства, стилістики, журналістики, обґрунтовано класифікацію заголовків різними науковцями. Досліджено роль та призначення газетних заголовків, з'ясовано вираження в заголовках теми тексту газетної статті, проаналізовано структуру, семантику, комунікативне та інформативне наповнення газетних назв.

Важливе місце в роботі відведено визначенню лексико-семантичних груп медіа-заголовків. Запропоновано тематичну модель лексики газетних заголовків видань кінця ХХ початку ХХІ ст.

У роботі проаналізовано способи та засоби увиразнення газетних заголовків, уживання трансформованих фразеологічних одиниць у газетних назвах. На основі аналізу масиву сучасних публіцистичних текстів виявлено специфіку медіазаголовків до журналістських матеріалів різних жанрів.

Ключові слова: заголовок, газетний заголовок, функції газетних заголовків, класифікація газетних назв, лексико-семантичні групи заголовків, жанрова специфіка газетних заголовків, заголовковий комплекс, композиційні заголовки.



Аннотация

Солодка Л. И. Лексико-семантические особенности газетных заглавий.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.04 - теория и история журналистики. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

В диссертации осуществлен комплексный анализ газетных заглавий периодических изданий 1999 - 2007 годов в лексико-семантическом аспекте. В современной украинской журналистике происходит процесс становления. Язык газетно-информационного стиля быстро реагирует на события, которые происходят в общественной жизни, а разнообразие внутренних ресурсов позволяет отобразить широкий спектр новых явлений. Именно масс-медиа играют важную роль в процессе формирования языковой однородности, выработке, становлении и закреплении языковых норм.

Поэтому от умения журналиста правильно использовать средства родного языка, строить высказывания с учетом условий общения зависит качество коммуникативного материала, заполняющего информационное пространство. Ожидания читательской аудитории требуют от масс-медиа интересной и эффективной подачи информации. Следовательно, журналист вынужден всегда балансировать на грани объективности и успеха восприятия материала читателями. Только при условии, что определенный медиа отвечает информационным запросам индивидуума, он остается в составе его аудитории, если же информационные запросы аудитории недостаточно удовлетворены, то она с легкостью может избрать себе другой печатный орган.

Поэтому, чтобы „удержать” своего читателя, издатель должен внимательно относиться не только к внутреннему наполнению, содержанию газеты, но и к внешнему оформлению, то есть ко всему, что должно привлекать и задерживать взгляд читателя, наскоро пересматривающего газетные страницы. Лицо издания зависит и от заглавий материалов, главная функция которых - управлять вниманием читателя.

Заглавие является квинтенсенцией специфики газетного языка, потому что в заглавии концентрировано отображены черты и свойства газеты как социально-языкового явления. Он формирует отношение к газетному выступлению, содержит указание на авторскую позицию в толковании фактов, помогает устанавливать необходимый контакт между автором и читателем. Это своеобразный компас, который ориентирует читателя на страницах газеты. На основании одних лишь заглавий читатель получает значительную по объему информацию, составляет общее впечатление о печатном материале.

В работе осуществлен анализ заглавий с точки зрения литературы, стилистики, журналистики, рассмотрено классификации заглавий разными учеными. Исследовано роль и назначение газетных заглавий, выяснено выражение в заглавии темы текста газетной статьи, проанализировано структуру, семантику, коммуникативное и информационное наполнение газетных названий.

Важное место в работе отведено определению лексико-семантических групп медиазаглавий. Предложена тематическая модель лексики газетных заглавий изданий конца ХХ - начала ХХІ ст.

В работе рассмотрены способы и средства, подчеркивающие выразительность газетных заглавий, особенности использования трансформаций фразеологических единиц в газетных названиях. На основе анализа массива современных публицистических текстов обнаружена специфика медиазаглавий к журналистским материалам разных жанров.

Ключевые слова: заглавие, газетное заглавие, функции газетных заглавий, классификации газетных названий, лексико-семантические группы газетных заглавий, жанровая специфика газетных заглавий, заглавный комплекс, композиционное заглавие.



Abstract

Lyudmyla I. Solodka. Lexical and Semantic Peculiarities of Headlines.

Candidate's thesis in Social Communication.

Speciality 27.00.04 Theory and History of Journalism.

Institute of Journalism at the Taras Shevchenko National University in Kyiv, Kyiv, 2008.

This thesis investigates the lexico-semantic aspect of the periodicals headlines of the end of XX - beginning of XI c. as one of the principal issues of pressolinguistics. The paper analyses headlines from the point of view of literary critics, stylistics and journalism. The role and functions of the headlines have been investigated. The topics expressed in the article headlines have been studied. The structure, semantics, communicative and informative capacity of the headlines have been analyzed.

In the thesis, an important role is assigned to the definition of lexico-semantic groups of media headlines. We introduced a thematic model of the headlines vocabulary typical of the periodicals of the above mentioned period.

Moreover, this research has analyzed the ways and means of headlines expression and the use of transformed phraseological units in the headlines. On the basis of the analyzed modern journalistic texts, we have also determined the peculiarities of media headlines pertaining to the materials of various genres.

Key words: headline, newspaper headline, functions of newspaper headlines, classification of newspaper titles, lexico-semantic groups of headlines, genre specifics of headlines, headline complex, composition headlines.

Размещено на Allbest.ru