Михайло Таранько – редактор і видавець українських часописів та книжкових серій для дітей і молоді (1919–1939 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 929: 655.41. Таранько (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Михайло Таранько - редактор і видавець українських часописів та книжкових серій для дітей і молоді (1919 - 1939 рр.)

27.00.05 - теорія та історія

видавничої справи та редагування

Кусий Леся Михайлівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділенні «Науково-дослідний центр періодики» Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Романюк Мирослав Миколайович, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, директор

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Галицький інститут ім. В. Чорновола Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувач кафедри редакторської та рекламної майстерності

кандидат філологічних наук, доцент Хітрова Тетяна Володимирівна, Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету, завідувач кафедри теорії і практики журналістики

Захист дисертації відбудеться «14» квітня 2009 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «14 » березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук В.Е. Шевченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Національна самосвідомість суспільства в перехідні епохи об'єктивно зумовлює підвищену увагу дослідників до вивчення життя, діяльності та творчої спадщини людей, які були організаторами і безпосередніми учасниками процесу українського національно-культурного творення ХІХ-ХХ століть. Увагу науковців привертають передусім імена тих українських діячів, життя і творчість яких у радянський час фальшувались або взагалі були вилучені з наукового та суспільного обігу. Серед них і відомий педагог, видавець, редактор, журналіст і громадський діяч Михайло Миколайович Таранько (1887-1950), багатогранна діяльність якого є частиною історії національно-видавничого руху, зокрема пресо- та книговидання для дітей і молоді 20-30-х рр. ХХ ст. Відзначимо, що цей пласт української культури ніколи ґрунтовно не досліджувався, тому на сьогодні ми не володіємо про нього повними статистичними даними. За доволі приблизними підрахунками, опублікованими дослідником Б. Гошовським, за період між двома світовими війнами в Галичині вийшло майже 500 українських дитячих книжкових видань. Знаковою фігурою в цій царині став саме М. Таранько, що 1919 р. на власні кошти заснував у Львові українське спеціалізоване дитяче видавництво «Світ Дитини», в якому протягом двадцятирічного існування побачили світ понад 300 книжкових видань. Цей книжковий масив, диференційований за читацьким та функціональним призначенням, структуровано у таких серіях: «Образкова (кольорова) Бібліотека», «Діточа Бібліотека», «Бібліотека для молодіжи», «Бібліотека «Молодої України», «Популярна Бібліотека» та «Пластова Бібліотека». Ці серії досі не отримали науково-бібліографічного опрацювання, так само як не були досліджені за типом і жанрово-тематичним наповненням.

Крім книжкових, М. Таранько налагодив випуск двох періодичних видань - дитячого журналу «Світ Дитини» (1919-1939) та часопису для дітей і молоді «Молода Україна» (1923-1926), які відіграли велику роль у формуванні національної свідомості, зростанні освіченості, духовному збагаченні дітей та молоді в Галичині.

Проблематика обраної теми видається актуальною і важливою не тільки для об'єктивного дослідження історії національного видавничого процесу, але й для осмислення впливу особистісного чинника на розвиток української культури першої половини ХХ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами. Дисертація виконана відповідно до загальнодослідницького напряму роботи Відділення «Науково-дослідний центр періодики» (далі - НДЦ періодики) Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, що має на меті створення національної бібліографії української періодики XIX-XX ст. (номер державної реєстрації 0106U002972), написання багатотомної історико-бібліографічної праці «Українські періодичні видання в Україні та світі, 1812-1939» та енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах (XIX-XX ст.)». Дисертаційне дослідження становить інтегральну частину наукової проблеми у контексті створення бібліографічного репертуару української книги XVIII-ХХ ст. (номер державної реєстрації 0103U002415), укладання багатотомної бібліографічної праці «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті та в еміграції. 1914-1939 рр.».

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз редакторсько-видавничої діяльності М. Таранька для дітей і молоді у контексті функціонування та розвитку української книги та періодики у соціокультурному просторі Галичини міжвоєнного періоду.

Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання:

*проаналізувати стан вивчення проблеми в українській та зарубіжній історіографії, визначити повноту її джерельної бази;

*обґрунтувати причини заснування видавництва «Світ Дитини», визначити його читацьку аудиторію, коло співробітників та авторів, схарактеризувати репертуарні пріоритети;

*проаналізувати структуру і зміст журналів «Світ Дитини» та «Молода Україна», їх проблемно-тематичні напрями, жанрову специфіку, умови функціонування; показати вплив цієї періодики на формування і розвиток національної свідомості та патріо¬тизму у дітей та молоді;

*дослідити тематико-типологічні особливості серійних видань М. Таранька;

*реконструювати книжковий репертуар видавництва М. Таранька;

*на основі маловідомих та вперше виявлених історіографічних джерел відтворити основні етапи життєвого та творчого шляху М. Таранька;

*увиразнити місце і роль М. Таранька у пресо- і книговидавничому процесі Галичини 20-30-х рр. XX ст.

Об'єкт дисертаційного дослідження - видавнича та редакторська діяльність М. Таранька.

Предмет дослідження - масив періодичних і книжкових видань М. Таранька для дітей та молоді, його жанрово-видова структура, змістове наповнення та їх вплив на національно-культурний розвиток українців Галичини у період між двома світовими війнами.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець ХІХ - першу половину ХХ ст., на які припадають життя та редакторсько-видавнича діяльність М. Таранька (1887-1950).

Методи дослідження. Використано методи аналізу й узагальнення, які в сукупності з історично-описовим, хронологічним, порівняльно-аналітичним, проблемно-тематичним, жанрово-видовим, біографічним та бібліографічно-описовим стали важливим механізмом для розкриття теми, залучення до наукового обігу нових архівних документів, опублікованих джерел, маловідомих журнально-газетних публікацій та книжкових видань, що сприяло висвітленню життя та діяльності М. Таранька на тлі епохи.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження редакторського та видавничого доробку М. Таранька в галузі пресо- і книговидання для дітей та молоді. Цілісно вивчено структуру та зміст часописів «Світ Дитини» і «Молода Україна», їх проблемно-тематичні напрями, жанрову специфіку, окреслено коло авторів, розкрито їх псевдоніми, аргументовано вплив цієї преси на виховання молодих українців у дусі національно-державницької ідеології. Вперше здійснено повний бібліографічний опис часопису «Світ Дитини».

Відновлено і вперше введено в науковий обіг книжковий репертуар видавництва М. Таранька (бібліографовано 293 видання), зосереджений у невідомих сучасним дослідникам серіальних групах, проаналізовано специфіку їх видання, визначено тематико-типологічні характеристики масиву, розглянуто найвартісніші твори учасників літературного процесу Галичини міжвоєнного двадцятиліття, зокрема маловідомих і невідомих широкому загалу авторів. Залучивши у науковий обіг значну кількість нововиявлених архівних матеріалів, преси та літературних джерел, реконструйовано біографію М. Таранька.

Практичне значення результатів дослідження. Представлений у роботі фактичний матеріал, основні положення і висновки дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії видавничої справи, історії журналістики та історії української літератури, зокрема при розробці загальних і спеціальних курсів української літератури для дітей та молоді першої половини XX ст. та її викладанні в педагогічних вишах, училищах, а також можуть слугувати джерельною базою бібліографічних та культурологічних праць з цієї тематики.

Особистий внесок здобувача. Дисертацію, автореферат, публікації, у яких викладено основні положення наукової роботи, дисертантка виконала самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на чотирьох всеукраїнських науково-теоретичних конференціях «Українська періодика: Історія і сучасність» (Львів, 1997, 1998, 2000, 2003) та на міжнародній науковій конференції «Книжка, бібліотека, інформація - між поділами і спільнотою» (м.Кельце, Польща, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 наукових статтях: 5 - у фахових виданнях, 3 - у наукових вітчизняних, 1 - у закордонному (польському) науковому збірнику, та у 4 доповідях, опублікованих у збірниках матеріалів конференцій. Біобібліографічна стаття-гасло «Таранько Михайло» опублікована в матеріалах до енциклопедичного словника «Укра¬їнська журналістика в іменах» (Львів, 2002. - Т. 10).

Структура дисертації. Дисертацією є рукопис обсягом 184 сторінки, який складається зі вступу, трьох розділів, що містять шість параграфів, висновків, списку використаних джерел (33 архівні фонди) і літератури (370 позицій), а також додатка, у двох розділах якого зібрано матеріали до біографії М. Таранька (7 сторінок) та наведено повні бібліографічні описи виданих ним пресо- та книгодруків для дітей і молоді (293 позиції на 42 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та основні завдання, об'єкт, предмет, хронологічні межі, наукові принципи і методи дослідження, аргументовано наукову новизну та практичне значення дисертації, відзначено особистий внесок здобувача й апробацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі дисертації «Історіографія та джерела» проаналізовано основні етапи розвитку української та зарубіжної історіографії досліджуваної проблеми, дано характеристику джерельної бази роботи.

У першому підрозділі «Історіографія проблеми» відзначено, що пресові та книжкові видання М.Таранька для дітей і молоді складають недосліджену частину репертуару українських друків у Галичині міжвоєнного періоду.

Розвиток історіографічного матеріалу з цієї проблеми з урахуванням добору фактичного матеріалу, змісту, концепції його викладу можна поділити на п'ять хронологічних періодів. Перший (кінець ХІХ ст.) був початком наукового осмислення української книжки та періодики, адресованої дітям і молоді, і пов'язаний з іменами І. Франка, О. Барвінського, П. Кирчіва, Б. Грінченка.

Другий період тривав від початку ХХ ст. до Першої світової війни і позначився зростанням уваги до питань дитячого книго- і пресовидання, зокрема з боку чільних українських громадських і педагогічних структур: Руського товариства педагогічного (від 1912 р. - Українське педагогічне товариство, від 1926 р. - «Рідна Школа»), «Учительської громади» та Товариства «Просвіта» у Львові. Так, проблеми видання української дитячої книги та преси обговорювались на Першому українському просвітньо-економічному конгресі, організованому «Просвітою» 1909 р., де з доповіддю «Видавництва для дітей і молодіжи» виступила К. Малицька, зробивши першу спробу огляду української дитячої літератури у контексті світової.

У третій період (1919-1939) історіографія досліджуваної проблеми відтворює картину галицького книго- і пресоринку для дітей і молоді, розглядає різноаспектні проблеми його розвитку, відбиває тогочасні міркування про природу і завдання літератури для дітей та молоді. Ці питання обговорюються у статтях М. Галущинського, І. Лобая, С. Русової, С. Шаха та ін. Саме тоді виходять перші публікації про видавничо-редакторську діяльность М. Таранька його сучасників, як-от: О. Боднарович, Є. Грицак, С. Лакуста, Б. Заклинський, Я. Мацюк, М. Ріпецький, О. Тарнович, І. Ющишин та ін.

У часи радянської влади (1917-1991) українські галицькі видання для дітей та молоді міжвоєнного періоду вважались буржуазно-націоналістичними, тому опинились поза науковим обігом. Нам відома лише єдина публікація - реферат Л. Єгорової «Дитяча література Західної України» (Шлях освіти. - Харків, 1928. - Ч.1. - С. 215- 224), в якій проаналізовано українські галицькі дитячі часописи і видавництва 20-х рр. ХХ ст., підкреслено їхню «ідеологічну і релігійну витриманість як служниць буржуазного виховання». Відтоді ім'я М. Таранька отримало тавро «антирадянського діяча», заразом були табуйовані його видання.

Натомість питання дитячої книги і преси належно обговорювались у середовищі української еміграції. У 1945 р. у Мюнхені засновано Об'єднання працівників дитячої літератури ім. Л. Глібова (ОПДЛ). Під його егідою 1965 р. побачив світ літературно-педагогічний збірник «Ми і наші діти», де уміщено ґрунтовну обсягову статтю Б. Гошовського «Українська дитяча література: Спроба огляду і проблематика», яка до нині залишається вартісним джерелом українського дитячого книго- і пресознавства.

П'ятий період нагромадження історіографічного матеріалу припадає на добу незалежності (від 1991 р.), відколи в Україні склалася принципово нова ситуація у дослідженні української видавничої справи. Так, у статтях Н. Зелінської та Л. Олендій, С. Костя, Е. Огар заторкуються різні аспекти проблеми: концептуальні засади, структура, зміст, специфіка функціонування періодичних видань для дітей, особливості дитячої читацької аудиторії, типологія дитячих книг тощо. Монографію Г. Корнєєвої «Українська дитяча книжка Галичини (друга половина ХІХ ст. - 1939 р.)» можна вважати першою в Україні спробою історико-книгознавчого аналізу українських галицьких видань для дітей. Однак, на думку автора, проблема потребує подальшого поглибленого різноаспектного вивчення.

У дисертаційному дослідженні використано праці колективу Відділення «НДЦ періодики» ЛННБУ ім. В. Стефаника, зокрема «Українські часописи повітових міст Галичини (1865-1939 рр.)» О. Дроздовської та колективне дослідження «Українські часописи Львова 1848-1939 рр.», які дозволили почерпнути інформацію про дитячі періодичні видання, що виходили у Львові й в культурних центрах східногалицької провінції.

У процесі дослідження дисертантом було опрацьовано низку ґрунтовних праць відомих українських пресознавців: В. Здоровеги, В. Качкана, С. Костя, І. Крупського, В. Лизанчука, І. Михайлина, М. Нечиталюка, М. Присяжного, М. Романюка, Л. Сніцарчук, М. Тимошика, Ю. Шаповала, В. Шкляра та ін., які торкаються проблем журналістського процесу, текстологічної специфіки періодики, аналізують пресу в контексті національно-визвольного руху українців, що допомогло глибше осмислити суспільно-культурне значення пресовидавничого доробку М. Таранька.

У дисертаційному дослідженні використано широку джерельну базу, розглядові якої присвячено другий підрозділ «Характеристика джерел». У його структурі виділено матеріали неопубліковані (документи державних та українських установ і організацій, архів видавництва М. Таранька, листування) та опубліковані (біографічні довідники, книговидавничі каталоги, періодичні та книжкові видання, листи та спогади).

Основний корпус джерел до теми зберігається в Центральному державному історичному архіві у м. Львові (далі - ЦДІА у м. Львові), у багатьох особових та інших фондах: Ф.146 (Галицьке намісництво), Ф.152 (Крайовий суд у Львові), Ф.156 (Вища державна прокуратура), Ф.179 (Крайова шкільна рада, м. Львів (1852-1939), Ф.309 (Наукове товариство ім. Т. Шевченка, м. Львів), Ф.348 (Товариство «Просвіта», м. Львів), Ф.357 (І. Крип'якевич), Ф.359 (О. Назарук), Ф.381 (Я. Весоловський).

Кількісно найбільшим є фонд 528 - «Видавництво «Світ Дитини», м. Львів», що охоплює період 1920-1926 рр. і містить понад 500 листів до М. Таранька літературних діячів, педагогів, митців, співробітників, читачів та однодумців поза Галичиною і за кордоном. Додаткову інформацію про видавництво М. Таранька вміщують інші дотичні до теми фонди. Так, у фонді 179 - «Кураторія львівського шкільного округу (Kuratorium Lwowskiego okrкgu szkolnego)» - зберігаються матеріали Комісії оцінки книжок з руською (українською) мовою навчання, куди М. Таранько надсилав видання «Світу Дитини» з проханням про апробацію та дозвіл на їх комплектування у шкільних бібліотеках, читальнях, дитячих кімнатах.

Особливе значення для дослідження біографії М. Таранька, мають документи архіву Служби безпеки України у Львівській області. У кримінальній справі № 7815 містяться матеріали звинувачення в антирадянській діяльності, зберіганні та розповсюдженні націоналістичної, контрреволюційної літератури, зокрема серед членів підпілля ОУН, що стало підставою ув'язнення М. Таранька (1949) терміном на десять років і призвело до його передчасної смерті (1950) у виправно-трудовому таборі.

Матеріали особистих архівних фондів відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника (В. Гнатюка, І. Калиновича, Є.-Ю. Пеленського, родини Заклинських) дозволили відтворити коло авторів, редакторів, видавців та інших культурних діячів, які співпрацювали з видавництвом М. Таранька.

Інформаційно вартісною групою матеріалів є публікації листів та спогадів М. Таранька в тогочасній галицькій та еміграційній пресі («Рідна Школа», «Учительське Слово», «Провідник: Калєндар канадійських українців»). Звідомлення з діяльності, повідомлення та протоколи Головної управи, дирекції та виділів Товариства «Взаїмна поміч українського вчительства», матеріали Першого українського педагогічного конгресу у Львові 1935 р. та Першої української педагогічної вистави у Львові 1938 р. містять свідчення про активну участь М. Таранька в громадському житті.

Згадані архівні та опубліковані джерела дозволили дослідити ті аспекти теми, які належно не висвітлені в історіографічній літературі: простежити всі етапи видавничо-редакторської діяльності М. Таранька, показати організаційний бік роботи видавництва, відтворити історичні умови функціонування книжкових і пресових видань М. Таранька для дітей і молоді, реконструювати його біографію. Комплексний аналіз джерельної бази дозволив визначити роль та місце М. Таранька у творенні української дитячої книги та періодики міжвоєнного періоду.

Другий розділ дисертації «М. Таранько - редактор періодичних видань для дітей та молоді: репертуарні та фахові пріоритети» включає два підрозділи. У першому - «Журнал «Світ Дитини» (1919-1939 рр.): концептуальні засади та методи їх реалізації» - хронологічно відтворено історію виникнення видавництва «Світ Дитини»; проаналізовано процес фахового становлення М. Таранька (1919-1923) на тлі історичних подій та пов'язаних з цим умов розвитку української дитячої преси і книги 20-30 рр. ХХ ст.; акцентовано на організаторських здібностях видавця і редактора; розглянуто основні складові редакторської концепції часопису «Світ Дитини», особливості добору авторського складу, механізми формування редакційного портфеля; проаналізовано динаміку змісту часопису за жанрами і тематикою; висвітлено проблеми підцензурного функціонування; досліджено питання комунікацій часопису з читачами.

До співпраці з видавництвом М. Таранько зумів залучити найкращі педагогічні та літературні сили Галичини, Буковини, Закарпаття, Волині. З видавництвом співпрацювали чільні представники української еміграції. Спираючись на європейський видавничий досвід, передусім німецьку та британську періодику для дітей, він вибудував модель українського дитячого журналу, за посередництвом якого прагнув вирішити цілий комплекс національно-культурних та освітніх завдань. Тематичний аналіз «Світу Дитини» підтверджує перевагу тих публікацій, які сприяли вихованню національно-патріотичного світогляду, спонукали до виявлення розумових та творчих здібностей дітей, збагачували їх надбаннями світової та української художньої літератури. М. Таранько започаткував на сторінках журналу тему участі дітей у воєнних подіях та Визвольних змаганнях 1918-1920 рр. (оповідання Ф. Коковського, М. Кокольського, А. Курдидика, Е. Сас (псевд. Е. Брилинської), К. Поліщука, С. Яремової, Ю. Шкрумеляка та ін., у рубриці «Малі герої»); систематично публікував українознавчі матеріали (статті М. Галущинського, В. Дорошенка, Б. Заклинського, І. Крип'якевича, А. Лотоцького, К. Малицької, М. Таранька та ін. у рубриках «Малий історик», «Казки Дідуся Тараса», «Життєписи славних людей», «Українська мова та її говірки»); започаткував у дитячому часописі курс вивчення іноземної мови, відкривши рубрику «Всі вчимося англійської мови».

Основою фахового становлення М. Таранька як видавця і редактора дитячої преси стала його багаторічна практика народного учителя. Тісний зв'язок зі шкільництвом великою мірою визначав тематичні пріоритети часопису. Окремі літературно-художні та науково-популярні тексти «Світу Дитини», зокрема з природничих наук, географії та зоології (статті Л. Бачинського, Д. Гриневич-Витанович, М. Рубакіна, О. Яніцького, переклади С. Куликівни, С. Лакусти, Я. Мандюкової, М. Таранька) через брак підручників використовувались у навчальних програмах народних шкіл.

Літературно-художня частина часопису формувалась із кращих зразків зарубіжної літератури для дітей (твори Г.-Х. Андерсена, В. Буша, братів Грімм, Д. Дефо, Р. Кіплінга, Й. Кожішка, І. Крилова, К. Макушинського, Ш. Перро, О. Уайльда та ін.) із залученням широкого кола тогочасних українських письменників, головно наддністрянських, у т. ч. авторів-аматорів (С. Король, В. Павлусевич, М. Ваврисевич, П. Мєрчук, В. Хронович, М. Штеліга та ін.).

До основних жанрових складових текстового комплексу «Світу Дитини» належать сценічні твори, т. зв. «сценічні образки». Налагодивши тісну співпрацю з дитячими театральними гуртками, М. Таранько сприяв формуванню їх репертуару, публікуючи п'єси та сценічні картинки О. Білоусенка (псевд. О. Лотоцького), О. Бабія, І. Блажкевич, Т. Курпіти, К. Малицької, Марійки Підгірянки, Лесі Верховинки (псевд. Я. Лагодинської), Ю. Шкрумеляка та ін.; започаткував у журналі постійну рубрику «Діточі театральні колективи», що містила звіти з дитячих вистав; вів реєстрацію усіх шкільних театрів.

Окремий сегмент редакторської діяльності М. Таранька складало проведення літературних конкурсів на оригінальні твори для дітей. Їх наслідком було виявлення кращих текстів та публікація їх у «Світі Дитини». Інші придатні для дитячого видавництва твори, видавець купував за окремі гонорари, обираючи таким чином найкраще з того, що міг запропонувати дітям поточний літературний процес.

Вправно застосовуючи різноманітні текстові комунікативні моделі (листування, вікторини, конкурси, анкети), М. Таранько сприяв зміцненню контактів між українськими читачами в Галичині та еміграції. Листи від них (рубрика «Листи наших читачів») були своєрідним індикатором читацької думки про «Світ Дитини», а постійний зворотній зв'язок редактора з дописувачами (рубрики «Переписка з читачами», «Від адміністрації») - показником високого рівня спілкування з читачем, у дусі поваги і чуйності до духовних потреб дитини.

«Світ Дитини» формувався під впливом загальнополітичної атмосфери, одним із проявів якої була цензура. М. Таранько перебував під її упередженою увагою, постійно переборюючи труднощі з апробацією журналу, яку отримав лише в кінці 1937 р. Це, безперечно, зменшувало потенційні можливості видавця і негативно впливало на фінансовий стан видавництва. журнал таранька книговидавничий галичина

Якісно новий етап видавничо-редакторської діяльності М. Таранька пов'язаний з виходом двотижневика (згодом - місячника) «Молода Україна», що за недовге існування кілька разів змінював читацьке призначення: для дітей і молоді середніх шкіл (1923-1924), для молоді (1925), «для всіх» (1926). Аналізові видання присвячено другий підрозділ дисертації «Загальнокультурні та світоглядні надбання часопису «Молода Україна» (1923-1926 рр.)», в якому розглянуто структуру, тематично-змістове наповнення, жанрову специфіку, художнє оформлення журналу; здійснено аналіз тогочасних рецензій на окремі річники часопису.

У часописі домінували літературно-художні тексти, які впливали на патріотичні почуття молодих українців (оповідання Б. Заклинського С. Яремової, М. Барилякової-Козоріс, В. Хроновича, та ін.; поезії В. Самійленка, У. Кравченко, о. Г. Костельника, М. Угрина-Безгрішного, Р. Завадовича та ін.). Закономірне розширення тематики «Молодої України» у 1925-1926 рр. було викликане переорієнтуванням журналу: спочатку - на старшого школяра, а потім - на видання для родинного читання. Ці зміни спричинили суттєве розростання відділу наукових статей, головно завдяки вміщенню великої кількості передруків текстів іноземних представників різноманітних галузей науки і культури (Р. Бланшар, Ю. Брандт, Е. Вебер, М. Вальє, В. Керстен та ін.) та підвищили вимоги до якості. Публікації історичної тематики характеризуються вищим рівнем популяризації, якісним викладом матеріалу, наявністю допоміжного апарату (підрядкова та пристатейна бібліографія). Все це сприяло самостійному вивченню читачами історичних джерел, і тим відрізняло публікації «Молодої України» від аналогічних матеріалів «Світу дитини», адаптованих до дитячого сприйняття (белетризованих). Добірними були матеріали з інших ділянок знання та сфер діяльності: математики, географії, зоології, мистецтва, шахів, філателії та ін.

«Молода Україна» вирізнялася великою кількістю майстерно виконаних заставок, кінцівок, заголовних віньєток роботи галицьких графіків А. Манастирського, Р. Лісовського, В. Січинського, П. Ковжуна, а впродовж 1925 р. виходила у твердій багатобарвній обкладинці. Її поліграфічне оформлення одержало високу оцінку критиків та мистецтвознавців, як таке, що майстерністю виконання не поступалося тогочасним виданням європейського рівня.

Національно-патріотичний вплив пресових видань М. Таранька, проявлявся у різноманітних акціях, що проводили українські діти і молодь у краю та за кордоном: збір пожертв у фонди товариств «Рідна школа», «Просвіта», «Українські інваліди»; формування мандрівних бібліотек для бідних дітей та воєнних сиріт у притулках і сиротинцях; поширення «Історії України» серед дітей, зокрема переклад видання дітьми українських емігрантів у США і публікація його в часописі «Junior Amerika»; влаштування театралізованих концертів на Шевченкові роковини, Свято Просвіти, Свято Книжки; створення «Діточої Ліги прихильників українського промислу та торгівлі» та проведення рекламних вистав української продукції.

Аналіз книжкових видань М. Таранька здійснено в третьому розділі дисертації «Видавнича спадщина М. Таранька: національно-виховний контекст». У першому підрозділі - «Книжкові серійні видання для дітей: типологія, структура, зміст» - розглянуто репертуар серії «Діточа Бібліотека» як складову частину української дитячої книги міжвоєнного періоду, здійснено типологічний аналіз масиву. Зібрано відомості про раритетні видання серії «Образкова (кольорова) Бібліотека» для найменших дітей віком від 2 до 8 років.

Доведено, що у Галичині міжвоєнного періоду діяльність М. Таранька в галузі українського дитячого серійного книговидання була найпотужнішою: упродовж 1920-1939 рр. він випустив понад 300 книг для дітей віком від 2 до 15 років. Серія «Діточа Бібліотека» була найтривалішою за часом існування (20 років), найчисельнішою за кількістю друків (231 кн.) та найрепрезентативнішою щодо кількості авторів (95 осіб) серед усіх галицьких українських дитячих серій міжвоєнного двадцятиліття. Проведений аналіз засвідчив загальні тенденції формування «Діточої Бібліотеки»: вдале поєднання кращих зразків української (головно галицької) та світової художньої літератури для дітей, спрямованість на виховання національної свідомості (33 книги історико-патріотичного змісту), популяризація знань (22 науково-популярні видання), великий вміст сценічних творів для дітей (85 п'єс у підсерії «Репертуар «Діточого театру»). Вперше в дитячій літературі було видано популярну історію України для дітей А. Лотоцького (1934), прилаштований до дитячого сприйняття краєзнавчий довідник - «Мандрівки Мишки-Гризикнижки по Львові» А. Лотоцького (1934), малий фаховий порадник для дітей - «Пушистий король» І. Блажкевич (1929). На нашу думку, М. Таранько започаткував в українській дитячій літературі, книжку-комікс, був автором-укладачем перших дитячих сценаріїв для проведення народних свят і шкільних імпрез (1934).

«Образкова Бібліотека» М. Таранька налічувала понад тридцять випусків і була зразковою з погляду поліграфічної якості та першою галицькою українською великоформатною кольоровою серією для найменших дітей, видрукованою за кордоном. За невеликим винятком усі ці видання є бібліографічною рідкістю.

У другому підрозділі «Книжкові серії для молоді: види і тематика видань» розглянуто типо-видову структуру та тематичне наповнення серій: «Бібліотека для молодіжи» (1923-1925), «Бібліотека «Молодої України» (1923-1925), «Пластова Бібліотека» (1925), «Популярна Бібліотека» (1930), «Повістева Бібліотека» (1930). Встановлено: у масиві серійних видань М. Таранька для молоді домінували переклади літературно-художніх творів відомих світових авторів, більшість - видані українською мовою вперше (Ф. Бернет, Ж. Верн, К. Коллоді, Е. Распе, М. Сервантес та ін.), окремі тексти українізовано. Ця диспропорція зумовлена недостатністю літературно-художніх творів для юнацького віку українською мовою. Окремі науково-популярні видання з природознавства, історії, краєзнавства, біографістики (Д. Дорошенка, О. Тисовського, Л. Кобилянського, А. Котовича, В. Лункевича, Е.-С.Томпсона) виконували навчальні функції. На дотичність їх до навчального процесу вказують зокрема оцінки рецензентів в пресі.

Економічна криза та недооцінка українським загалом національно-культурного значення видань для молоді, що зумовило за висловом М. Таранька «фінансову чахотку видавництва», обернулися для видавця повним згортанням книжкових серій, адресованих молодіжній читацькій аудиторії.

Висновки

1. Аналіз історіографії проблеми дає підстави твердити про необхідність створення ґрунтовних наукових студій з історії українського дитячого пресо- і книговидання в Галичині міжвоєнного періоду. Дослідники української дитячої преси та книги видав¬ничої і редакторської діяльності М. Таранька торкалися лише фрагментарно, в контексті висвітлення окремих періодів історії пресових видань чи діяльності видавництв, що спеціалізувались на випуску літератури для дітей та молоді, не охоплювали її в цілості, не розкривали достатньо значення у національно-культурному та громадському житті західно-українських земель міжвоєнного періоду. Не було створено повного бібліографічного реєстру видань М. Таранька, не відтворено його

Вперше виявлені і залучені в дисертаційному дослідженні архівні та друковані джерела дозволили відтворити особливості видавничої та редакторської діяльності М. Таранька, реставрувати умови функціонування його друків. Ці матеріали сприяли досягненню основної мети - показати місце і значення талановитого редактора і видавця М. Таранька в українській видавничій справі та культурі першої половини XX ст., що, працюючи в найскладніших суспільно-політичних обставинах, намагався зреалізувати свій творчий потенціал.

2. Видавництво «Світ Дитини», створене М. Тараньком на власні кошти, стало першим спеціалізованим дитячим видавничим осередком на території Західної України, що найдовше (1919-1939) протримався на книговидавничому ринку. Поява видавництва «Світ Дитини» була викликана реальною потребою часу, коли головним завданням українського пресо- і книговидання в умовах Польської держави було утвердження власної вартісності і права на існування. На його діяльності позначилися насамперед особисті погляди засновника на проблеми українського суспільного і національно-культурного життя, а також його авторитет у професійному вчительському середовищі. Чітке усвідомлення потреб різних груп читачів сприяло ефективному пошукові і добору автури відповідного рівня та зацікавлень. Залучення до співпраці з видавництвом найкращих педагогічних сил та літературно-культурних діячів, головно наддністрянських і представників української еміграції, формувало міжрегіональний, загальноукраїнський характер видавничого репертуару, сприяло вирішенню цілого комплексу національно-культурологічних завдань, як от: збагачення літературної скарбниці якісними творами для дітей, поширення української дитячої книжки, розвиток книговидавничої справи, допомога шкільництву, виховання мовної культури в умовах соціального та національного тиску з боку державних інституцій.

3. Часопис «Світ Дитини» протягом двох десятиліть (1919-1939) слугував ідеї національного виховання і патріотизму, єдності українського суспільства, був потужним культурним і просвітнім джерелом для молодшого покоління українців Галичини. Успішне довготривале ведення часопису забезпечувала добре продумана структура видання, змістова багатовекторність, проблемно-тематична спрямованість, актуальність та якість підібраних матеріалів. Аналіз наповненості змістового комплексу «Світу Дитини» свідчить про значну питому вагу в ньому українознавчих матеріалів: історичних оповідань, наукових статей з історії, мовознавства, популярних оповідань про визначних діячів, що мали потужний морально-патріотичний заряд, впливали на формування національно свідомої особистості, водночас сприяли розвиткові українства. Редакторська концепція часопису передбачала ознайомлення читачів з вершинними пам'ятками світової дитячої літератури, що суттєво впливало на їх культурний і духовний розвиток.

4. Редагований М. Тараньком двотижневик (згодом - місячник) «Молода Україна» (1923-1926 рр.), призначений кільком віковим категоріям читачів, за насиченістю змісту, викладом та поліграфічним виконанням прирівнювався до тогочасних видань європейського зразка. Літературно-художні публікації часопису були вагомим засобом національного самоусвідомлення та патріотичного виховання молодих українців. Завдяки «Молодій Україні» галицька молодь отримала у рідній мові численні переклади та кращі зразки популяризації знань. Однак, унаслідок фінансових труднощів, що зумовлювалися як об'єктивними економічними чинниками, так і недооцінкою суспільної і національно-культурної ролі цього вартісного видання з боку української суспільності, в т. ч. інтелігенції, випуск часопису «Молода Україна» було припинено.

5. Результатом подвижницької видавничої праці М. Таранька було понад 300 книжкових видань для різних вікових категорій, згрупованих у серіях різного цільового призначення («Образкова Бібліотека», «Діточа Бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Бібліотека «Молодої України», «Популярна Бібліотека», «Пластова Бібліотека»), що дозволяє зарахувати його до найбільш заслужених діячів української видавничої справи і культури першої половини XX ст.

6. У книговидавничій сфері для дітей М. Таранько виступив як новатор, уперше в історії української дитячої літератури підготувавши до друку такі типологічні різновиди, як популярну історію України для дітей, краєзнавчий довідник для дітей, фаховий порадник для дітей, книжку-комікс, крім того, був автором-укладачем перших сценаріїв для проведення народних свят і шкільних імпрез.

7. Принципи, покладені М. Тараньком в основу редакторської та видавничої діяльності, не втратили актуальності й досі. Про це свідчить сам факт відновлення у Львові 1994 р. часопису під назвою «Світ Дитини», для якого характерне поновлення текстів дитячих творів, уперше опублікованих у міжвоєнний час на сторінках видань М. Таранька. Своєчасним також є досвід застосування сповідуваного ним морального кодексу видавця дитячої книжки, що у своїй видавничій практиці повинен керуватися передусім критеріями виховної і суспільно-культурної значущості тексту, а не комерційними інтересами. Актуальним залишається прагнення М. Таранька до розширення репертуару за рахунок залучення кращих творів світової дитячої літератури, розуміння ним диференційованості читацької аудиторії преси і книги для дітей і молоді та необхідності комплексного задоволення її потреб у читанні. На нашу думку, з огляду на літературно-мистецьку вартість, окремі художні твори видавництва «Світ Дитини», зокрема для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вартують перевидання, що, безсумнівно, збагатило б український книжковий простір.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кусий Л. М. Роль часопису «Світ Дитини» в національному відродженні України ( на матеріалах 1919-1929 рр.) / Л. М. Кусий // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики; за ред. М. М. Романюка. - Львів, 1998. - Вип. 5. - С. 330-351.

2. Кусий Л. М. Часопис «Світ Дитини» ( матеріали за 1929-1939 рр.) та його редактор Михайло Таранько / Л. М. Кусий // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 1999. - Вип. 6. - С. 257-273.

3. Кусий Л. Часопис «Молода Україна» (1923 - 1926): задуми, здобутки, розчарування / Леся Кусий // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2000. - Вип. - 7. - С. 105-112.

4. Кусий Л. Видавництво «Світ Дитини» Михайла Таранька: серія «Діточа Бібліотека» (1920-1939) / Леся Кусий // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2002. - Вип. 10. - С. 76-83.

5. Кусий Л. Видання для дітей і молоді М.Таранька (1919-1939): джерелознавчий аспект / Леся Кусий // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2003. - Вип. 11. - С. 670-692.

6. Кусий Л. Книжковий репертуар накладні М. Таранька: видання поза серіями / Леся Кусий // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2004. - Вип. 12. - С. 174-182.

7. Кусий О. Репертуар «Діточого Театру» (1921-1939) у серії «Діточа Бібліотека» Михайла Таранька / Олександра Кусий // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2006. - Вип. 14. - С. 144-155.

8. Кусий Л. Спецфонд Львівської філії бібліотеки АН УРСР: початки організації (1940 -1941) / Леся Кусий // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2007. - Вип. 15. - С. 368-378.

9. Кусий Л. Часопис Михайла Таранька «Світ Дитини» (1919-1939) / Леся Кусий // Ksi№џka, biblioteka, informacja - miкdzy podziaіami a wspуlnot№ /pod. red. J. Dzieniakowskiej. - Kielce: Wyd. Akademii Њwiкtokrzyskiej, 2007. - S. 245-260. - Текст подано українською мовою.

10. Кусий Л. Періодичне видання для дітей і юнацтва «Молода Україна» (1923 - 1926) / Леся Кусий // Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. шостої всеукр. наук.-теорет. конф., 11-13 трав. 2000 р., Львів / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики; за ред. М. М. Романюка. - Львів, 2000. - С. 154-156.

11. Кусий Л. Таранько Михайло Миколайович / Л. Кусий // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника / НАН України, ЛНБ ім. В.Стефаника, НДЦ періодики. - Львів, 2002. - Вип. 9. - С. 291-296.

12. Кусий Л. Михайло Таранько: короткий огляд життя і діяльності / Леся Кусий // Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. восьмої всеукр. наук.-теорет. конф., 24-26 жовт. 2003 р., Львів. - Львів, 2003. - С. 888-895.

13. Kusyj Ј. Јemko Hryhorij Hanulak: dziaіalnoњж okresu Lwowskiego ( 1907-1941) / Јesia Kusyj // Odkrywcy i budziciele Јemkowszczyzny: materiaіy konferencyjne. - Sanok, 2007. - S. 14-25.

Анотація

Кусий Л. М. Михайло Таранько - редактор і видавець української періодики та книжкових серій для дітей і молоді (1919-1939 рр). - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05. - теорія та історія видавничої справи та редагування . - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У дисертації вперше в українській історіографії на основі залучення у науковий обіг значної кількості архівних матеріалів та друкованих джерел здійснено комплексне дослідження редакторської та видавничої діяльності М. Таранька для дітей і молоді. Проаналізовано структуру, зміст, проблемно-тематичні напрями, жанрову специфіку часописів «Світ Дитини» та «Молода Україна», розглянуто умови їх функціонування. Досліджено типо-видову структуру та тематичну наповненість книжкових серій М. Таранька: «Діточа Бібліотека», «Бібліотека для молодіжи», «Бібліотека «Молодої України», «Повістева Бібліотека», «Популярна Бібліотека». Відновлено репертуар його видавництва. Проаналізовано найвартісніші твори учасників літературного процесу міжвоєнного двадцятиліття, які співпрацювали з М. Тараньком. Доведено новаційність окремих його видавничих проектів Реконструйовано біографію М. Таранька.

Ключові слова: редакторська діяльність, пресо-і книговидання для дітей і молоді, проблемно-тематичні напрямки, жанрова специфіка, умови функціонування.

Аннотация

Кусый Л. М. Михайло Таранько - редактор и издатель украинской периодики и книжных серий для детей и молодежи (1919-1939 рр.). - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.05 - теория и история издательского дела и редактирования. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации, опираясь на опубликованные и архивные документы, периодическую печать, отечественную и зарубежную историографию, впервые осуществленно комплексное исследование редакторской и издательской деятельности М. Таранька (1887-1950) для детей и молодежи. В 1919 г., имея большой опыт педагогической работы в школе, он основал во Львове на личные средства украинское специализированное детское издательство «Світ Дитини» («Мир ребенка») и на протяжении 20 лет выпустил в нем более 300 книг. Этот книжный массив, диференцированный по читательскому и функциональному предназначению, М. Таранько структурировал в таких сериях: «Образкова Бібліотека» («Библиотека в рисунках»), «Діточа Бібліотека» («Детская Библиотека»), «Бібліотека для молодіжи» («Библиотека для молодежи»), «Бібліотека «Молодої України») («Библиотека «Молодой Украины»), «Популярна Бібліотека» («Популярная Библиотека»), «Пластова Бібліотека» («Пластовая Библиотека»). Кроме книжных, М. Таранько редактировал и издавал два периодических издания - детский журнал «Світ Дитини» («Мир ребенка») (1919-1939) и журнал для детей и молодежи «Молода Україна» («Молодая Украина») (1923-1926). Автор акцентирует на том, что в это время на территории Западной Украины, вследствии пребывания ее в составе Польського государства, сложились определенные условия существования негосударственной нации, которые непосредственно влияли на развитие украинского прессо- и книгоиздания для детей и молодежи.

В диссертации проанализировано структуру, содержание, проблемно-тематические направления, жанровую специфику журналов «Світ Дитини» («Мир ребенка») и «Молода Україна» («Молодая Украина»), освещены условия их функционирования, затронуты вопросы польской цензурной политики. Подчеркнуто, что эти издания отыграли существенную роль в формировании национального самосознания, воспитании патриотизма, росте образованности, духовном обогащении детей и молодежи в Галичине.

В работе осуществлен анализ издательской деятельности М. Таранька: рассмотрены тематико-типологические особенности издаваемых им книжных серий: «Діточа Бібліотека» («Детская Библиотека»), «Бібліотека для молодіжи» («Библиотека для молодежи»), «Бібліотека «Молодої України») («Библиотека «Молодой Украины»), «Популярна Бібліотека» («Популярная Библиотека»), «Пластова Бібліотека» («Пластовая Библиотека»), выделены репертуарные приоритеты издательства, проанализированы наиболее ценные произведения участников литературного процесса междувоенного двадцатилетия, которые сотрудничали с М. Тараньком, доведена новационность отдельных его издательских проектов, что позволяет зачислить М. Таранька к наиболее заслуженным деятелям украинского издательского дела и культуры первой половины ХХ ст.

Автором восстановлен книжный репертуар издательства М. Таранька (библиографировано 293 издания). На основании малоизвестных и впервые выявленных историографических источников воспроизведены основные этапы жизненного и творческого пути М. Таранька.

Результаты исследования проблемы имеют научное значение, поскольку дают возможность воссоздать целостную картину редакционно-издательской деятельности М. Таранька, оценить его роль в прессо-и книгоиздательском процессе Галичины 20-30 гг. ХХ ст.

Представленный в работе фактический материал, основные положення и выводы диссертации могут быть использованы для подготовки обобщающих трудов по истории издательского дела, истории журналистики, истории украинской литературы, а именно при разработке общих и специальных курсов украинской литературы для детей и молодежи первой половины ХХ ст., а также использоваться в библиографических и книговедческих исследованиях.

Ключевые слова: редакторская и издательская деятельность, прессо-и книгоиздания для детей и молодежи, проблемно-тематические направления, жанровая специфика, условия функционирования.

Annotation

Kusyi L. M. Myhailo Taran'ko - editor and publisher of Ukrainian periodical and book series for children and youth (1919-1939). - Manuscript.

The dissertation is submitted to fulfil requirements of a scientific degree of Candidate of Sciences in Social communication. Speciality 27.00.05 - theory and history of publishing and editing. - Kyiv National University Named by Taras Shevchenko. - Kyiv, 2009.

This Work examines the editorial and publishing activity of M.Taranko (1887-1950) for the children and young people. Special attention is given to the analysis of structure and content of the journals «Svit Dytyny» («The World of Child») and «Moloda Ukraina» («The Young Ukraine»), and examination of their problematic - subject directions, genre specific character and conditions of functioning. The type and form structure and thematic spectrum of M. Taran'ko's book series «Ditocha Biblioteka» («Children's Library»), «Biblioteka dla Molodizhy» («Library for Youth»), «Biblioteka «Molodoji Ukrainy» («Library of «The Young Ukraine»), «Povisteva Biblioteka»(«Narrative Library»), «Popyljarna Biblioteka» («Popular Library») is analyzed and shown the innovation of his several publishing projects. The repertoire of M. Taran'ko's publishing house is reconstructed as well as his biography.

Key words: editorial and publishing activity, the history of journalism, problematic- subject directions, genre specific character, the condition of functioning, national consciousness.

Размещено на Allbest.ru