Редагування перекладу текстів англомовних телесеріалів

Размещено на http://allbest.ru

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

УДК 81'25+316.77

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Редагування перекладу текстів англомовних телесеріалів

Спеціальність 27.00.05 - Теорія та історія видавничої справи та редагування

Сегол Радміла Ігорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі видавничої справи та редагування Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Науковий керівник: доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Тріщук Ольга Володимирівна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри видавничої справи та редагування

Офіційні опоненти: доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Бутиріна Марія Валеріївна, Дніпропетровський національний університет ім. О Гончара, завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю

кандидат політичних наук, доцент Сащук Ганна Миколаївна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри телебачення і радіомовлення

Захист відбудеться «28» січня 2011 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.27 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 7, ауд. 10.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 37.

Автореферат розіслано «24» грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к.філол.н., доц. І. Л. Побідаш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Міжмовна комунікація відіграє провідну роль у сучасному глобалізованому світі. Основою спілкування між різномовними комунікантами, які прагнуть до більшої єдності в продукуванні комунікаційних одиниць й масової культури, є переклад, створення та оптимізація якого вимагають детального вивчення, опрацювання редактором, дієвих рекомендацій та усталення методичних засад для майбутніх фахівців як фундаменту подальшої міжмовної комунікації у світі та в Україні зокрема.

На особливу увагу заслуговує редагування перекладу текстів англомовних телесеріалів українською мовою, адже більшість продуктів сучасного телебачення виробляється в Сполучених Штатах Америки і потрапляє до вітчизняного глядача внаслідок мовної обробки, яка не завжди є якісною й тому може спотворити враження реципієнта від твору відеомистецтва та негативно вплинути на його мовний тезаурус.

Редагування перекладу українською мовою сучасної телесеріальної продукції Сполучених Штатів Америки ніколи досі не було об'єктом дослідження в Україні, однак потребує ретельного вивчення через складність лексичного наповнення цієї продукції та значну кількість проблем, з якими стикаються редактори під час її опрацювання. Сучасне українське законодавство вимагає субтитрування, назвучування або повного дублювання текстів усіх іншомовних телевізійних програм, через що роль редактора в процесі адаптування цих текстів українською мовою неабияк зросла й поточна редакторська практика потребує належної методологічної та теоретичної бази.

Теоретичним опертям у дисертаційному дослідженні стали доробки фахівців вітчизняної школи редагування перекладу, зокрема праці з практики художнього перекладу М. Зарицького, Р. Зорівчак, С. Ковганюка, В. Коптілова, О. Кундзіча, М. Рильського та ін.

Для аналізу сучасних телевізійних текстів США використано праці Л. Броуді, Б. А. Вартона, С. Віткомб, М. Вебера, Ч. Вонга та К. Етчіті, М. Діммаджіо, М. Пітерса, І. Сандлера, В. Сметурста. Для детального опрацювання й створення класифікації серіальної продукції американського телебачення підґрунттям послужили доробки з історії та теорії телебачення США, серед яких праці С. Деніелс, Д. М. Кіммела, М. Лаверетт, С. Літтелтона, Б. Л. Отта, М. Хілмеса, Т. Чіу.

Для дослідження серіалу «Баффі - переможниця вампірів» як феномена сучасної візуальної комунікації й роботи редактора перекладу над цим твором у процесі репрезентативного кодування, декодування та вторинного кодування за основу взято праці М. Адамса з аналізу лексичного навантаження серіалу, доробки Б. Волда та М. Кравта з діалектики серіалу, Е. М. Доерті з культурологічного впливу серіалу на сучасну свідомість, К. І. Овербі та Л. Престон-Матто з риторичних аспектів побудови текстового складника серіалу та ін. Для вивчення інтертекстуальних елементів та роботи редактора над ними використано праці М. Бурра, А. Фьйонанг. Аналіз довів, що в жодному з розглянутих досліджень не висвітлюється роль редактора перекладу телевізійного тексту як провідного учасника комунікаційних процесів і не подано рекомендацій щодо розв'язання проблем редагування перекладу англомовних телевізійних текстів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науковою проблематикою кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ», що розроблялась упродовж часу написання дисертації, зокрема, з науково-дослідною темою «Комунікація в науковій та науково-інформаційній сферах», затвердженою вченою радою Видавничо-поліграфічного інституту (протокол №1 від 24.09.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - дослідити процеси редакторського опрацювання тексту візуальної комунікації та встановити роль редактора телевізійного перекладу в системі сучасної міжмовної комунікації. Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

· підсумувати теоретичні доробки сучасних редакторів перекладу телевізійних текстів;

· на основі аналізу текстів перекладів англомовних програм у системі сучасного телебачення України оформити головні процедури редагування телевізійних перекладів;

· оцінити цілісність перекладів та методи досягнення адекватності й відповідності тексту телевізійного перекладу його авторському варіантові;

· подати моделі декодування телевізійного тексту редактором, процесу перетворення первинного тексту на текст друготвору й розробити процедурні моделі поступового редакторського опрацювання тексту;

· визначити критерії професійності редактора перекладів телевізійних текстів;

· подати практичні поради для редактора перекладу телевізійного англомовного тексту українською мовою.

Об'єкт дослідження - редакторське опрацювання перекладних англомовних телевізійних програм у системі міжмовної комунікації.

Предмет дослідження - особливості редагування сучасного телевізійного перекладного тексту.

Матеріалом дослідження стали телевізійні тексти 74 серіалів американського телебачення 1995-2010 років. Дослідження репрезентативного кодування й роботи редактора над власне текстом перекладу англомовного телесеріалу проводилось на прикладі перекладу українською мовою телесеріалу «Баффі - переможниця вампірів». Оскільки на текстовій частині цього серіалу засновано більшість сучасних американських серіалів, то отримане під час його вивчення узагальнене знання можна використовувати під час редагування перекладів інших англомовних серіалів. Обсяг роботи не дозволяє проаналізувати особливості мови та перекладу всього серіалу, тому для аналізу та декодування телевізійного тексту на всіх рівнях системи використано чотири концепційно ключові серії серіалу «Баффі - переможниця вампірів». Щоб дослідження було однорідним, до розгляду взято серії лише одного сценариста - автора ідеї серіалу, виконавчого продюсера та режисера Джосса Ведона, який написав у серіалі найважливіші та найскладніші з мовного боку тексти.

Перші дві серії - «Ласкаво просимо до Пекельної Брами» та «Жнива», які є основою серіалу, знайомлять із героями та подіями, містять пояснення багатьох реалій і становлять проблему для перекладу, декодування та подальшого опрацювання редактором. Вони стали базисом для подальшого розвитку текстової частини серіалу й досі є настановчими для розуміння всього проекту.

Для розгляду взято також фінальну серію четвертого сезону, найскладнішу в усьому серіалі - «Безсоння», що є єдиною на сьогодні спробою екранізувати на телебаченні твори Дж. Джойса. За структурою ця серія складається з чотирьох окремих снів, які містять алюзії та ремінісценції до відомих творів мистецтва й решти серій серіалу.

Основним джерелом матеріалу стала також сьома серія шостого сезону - мюзикл «Ще раз, з почуттям», усі тексти пісень та музику написав особисто Дж. Ведон. Серія містить кілька стилізацій під класичні американські мюзикли та значну кількість пісень, насичених різними реаліями, алегоричними образами, метафорами, літературними цитатами й цитатами з інших музичних творів.

Методи дослідження. З огляду на багатоаспектність обраної теми, застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи опрацювання інформації. Під методом розуміємо сукупність прийомів та операцій для досягнення поставленої мети - аналізу роботи редактора перекладу в системі сучасної комунікації, виокремлення проблематики роботи, подання практичних порад. З арсеналу загальнонаукових методів використано дедукцію, індукцію, аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію та класифікацію. Для вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему, задіяно метод системного аналізу. Створення адекватної класифікації сучасної телесеріальної продукції США, історія формування та розвитку аудіовізуальної комунікації в системі міжмовних процесів вивчалися за допомогою хронологічного методу дослідження.

Використано також семіотичний метод для аналізу телевізійних текстів як знакової системи, створеної за допомогою кодів, що розглядаються як елементарний знак цих текстів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

· досліджено переклад текстів телесеріалів, зокрема телевізійних текстів сучасного американського телебачення, частка продукції якого в українському медіапросторі становить близько 60 відсотків;

· здійснено аналіз особливостей стилю й мови, слововживання та перекладу, редагування перекладу телевізійних текстів за умов розвитку міжмовної комунікації на сучасному телебаченні України;

· запропоновано фахові рекомендації стосовно роботи вітчизняних редакторів над перекладними телевізійними текстами, процедур опрацювання, декодування, пошуку відповідників та оцінки адекватності цих текстів для подальшого передавання в ефір українських телевізійних каналів;

· подано новітні ідеалізовані моделі роботи редактора над перекладом телевізійного тексту;

· проаналізовано та класифіковано процедури роботи редактора перекладу під час опрацювання телевізійного тексту.

Удосконалено й конкретизовано:

· теоретичні засади редагування перекладу телевізійних текстів;

· процедури пошуку відповідників власних назв і фразеологічних одиниць у телевізійних текстах.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що засади, викладені в дисертації, поглиблюють та розширюють теорію редагування перекладу в системі міжмовної комунікації. Висновки, зроблені на основі проведеного дослідження, можуть бути корисними для подальшого оптимізації редагування перекладів телевізійних текстів.

Практичне значення одержаних результатів. Базові положення є важливими для формування компетенції учасників сучасного міжмовного комунікаційного процесу.

Результати дослідження та методичні настанови можна застосовувати під час редагування перекладів телевізійних текстів, а також для викладання навчального курсу «Редагування перекладу», опрацювання телевізійних текстів на практичних і семінарських заняттях з професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Особистий внесок здобувача. У дослідженні подано ідеї, концепції, моделі та результати особистих напрацювань автора під час дослідження американської серіальної продукції, роботи телевізійним критиком, перекладачем американських серіалів для студії «Стармайстр», UATeam і провідних українських телеканалів і редактором перекладів текстів англомовних телесеріалів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження висвітлювались у доповідях і виступах на міжнародних конференціях «Annual International Whedonverse Convention» (Київ, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008), «Мова і культура» (Київ, 2007, 2008), «Сучасна українська журналістика» (Ужгород, 2007), «Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору» (Тернопіль, 2007), «Prague Television Forum» (Прага, 2008), «Budapest Television Forum» (Будапешт, 2009), Інтернет-конференція «Проблеми виховання особистості в медіа-просторі» (Бердянськ, 2009), «Наукова школа Романа Іванченка» (Київ, 2009), «Vilnius Television Forum» (Вільнюс, 2010).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 7 одноосібних публікаціях, серед них - 4 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків, списку використаних джерел із 191 найменування. Основний зміст дисертації викладено на 164 сторінках. До роботи включено 4 схеми. Загальний обсяг дисертації складає 206 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано висновки про апробацію й упровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У розділі 1 - «Теоретико-методологічні основи дослідження редагування перекладу в системі сучасної міжмовної комунікації» -проаналізовано праці сучасних фахівців з редагування перекладу й міжмовної комунікації, створено поняттєво-категоріальний апарат, розроблено методи та методологію, які покладено в основу опрацювання поданого матеріалу. Проведено аналіз редагування перекладу в системі сучасної міжмовної комунікації, розглянуто концепції редагування перекладу, проаналізовано прагматику й адекватність перекладу, роль редактора в роботі над цими елементами перекладацького опрацювання.

У підрозділі 1.1. - «Поняттєво-категоріальний апарат» - на основі аналізу численних наукових джерел систематизовано, узагальнено й уточнено погляди сучасних фахівців на редагування перекладу як складову частину міжмовної комунікації. Вивчення праць вітчизняних та зарубіжних науковців дозволило уточнити поняття «адекватний переклад» стосовно текстів візуальної комунікації, а також «телевізійний текст» і «телесеріал». «Адекватний переклад» - текст друготвору, який забезпечує той самий вплив на читача, що й оригінал, моделюючи відповідні ситуації. Необхідний рівень наближення оригіналу й перекладу на різних рівнях мови безпосередньо залежить від типу тексту, що перекладається. На основі аналізованих праць визначено класифікацію адекватності телевізійного перекладного тексту як головного фактора опрацювання редактором перекладу:

· змістова адекватність - тотожність вторинного твору за змістом оригіналові як первинне завданням будь-якого редактора в контексті міжмовної комунікації;

· формальна адекватність - передання форми першотвору в тексті друготвору, якщо форма є важливою складовою частиною сприйняття повідомлення та з її зміною відбувається спотворення оригіналу;

· стилістична адекватність - наявність стилістичних особливостей оригіналу. Вона є запорукою авторської індивідуальності тексту, проте після втручання в цей текст перекладача про стовідсоткову тотожність текстів оригіналу і перекладу говорити не можна. Прагнення до максимальної стилістичної тотожності має стати одним з головних завдань редактора перекладу;

· комунікаційна адекватність - створення умов для міжмовної комунікації між продуцентом і реципієнтом з використанням потрібних каналів повідомлення, якнайменшим спотворенням інформації та якнайбільшим усунення шумів.

«Телевізійний текст» - система взаємопов'язаних образів-символів, що поєднує вербальний та візуальний елементи за допомогою технічних особливостей передавання сигналу з метою подання повідомлення від продуцента до реципієнта. Телевізійний образ, у свою чергу, складається із сукупності різнорідних комунікативних та художніх засобів, тобто є синтезованим складним знаком.

«Телесеріал» - витвір телевізійного мистецтва, який поділено на рівні частини (епізоди або серії), пов'язані спільною тематикою, сюжетом і героями. Телесеріал, як і будь-який аудіовізуальний твір та частина візуальної комунікації, має звукову й візуальну форми. Двофазовість складників аудіовізуального твору та серіалів зокрема розглядається в контексті системного аналізу обох компонентів. По-перше, будь-який серіал має візуальну форму, тобто відеоряд зі змінних зображень, які реципієнт сприймає зором, по-друге, звукову форму, тобто текст, який сприймається органами слуху. Для адекватного відтворення серіалу засобами мови перекладу редактор повинен звертати увагу не лише на звукову форму, а й на візуальну - лише в цьому разі є можливим досконале декодування телевізійного тексту та його переклад на мову власного розуміння.

У підрозділі 1.2. - «Історіографія та джерельна база дослідження» - проаналізовано праці фахівців вітчизняної теорії редагування перекладу - М. Бажана, М. Ореста, Д. Павличка, М. Рильського, Б. Тена та інших. Зокрема питанню адекватності, проблематиці редагування перекладу присвячено значний пласт українськомовних і російськомовних досліджень, серед яких проаналізовано праці М. Бланшо, С. Влахова та С. Флоріна, Н. Галь, М. Зарицького, В. Коптілова, О. Кундзіча, О. Райт-Ковальової, К. Чуковського та інших. Під час дослідження стилістичних аспектів та лексики телевізійних програм телебачення США розглянуто праці Б. А. Вартона, С. Віткомб, М. Вебера, Ч. Вонга та К. Етчіті, М. Пітерса, І. Сандлера, В. Сметурста. Для аналізу репрезентативного кодування в телевізійних текстах використано вагомі доробки М. Адамса, В. Бурра, М. Пейтмена, А. Фьйонанг.

У ході ретельного вивчення цих наукових джерел не виявлено жодної праці, яка була б присвячена роботі редактора над текстами телевізійних програм. Оскільки ця тема прагматично актуальна для сучасного соціокомунікаційного простору, то вона заслуговує на ретельне опрацювання.

Зроблено висновок про те, що для чіткого розуміння процесу перекладу, ролі редактора у формуванні майбутнього тексту телевізійного повідомлення потрібно зважати на прагматику перекладу як основу сучасної міжмовної комунікації. Редактор має опрацьовувати текст з огляду на інтертекстуальні елементи, зв'язки етносів, ментальні розбіжності між аудиторіями оригіналу та друготвору задля отримання тексту повідомлення, який буде контекстуально синонімічним до тексту оригіналу не лише змістово, а й на рівні психології сприйняття інформації.

У розділі 2 - «Опрацювання текстів перекладів американських телесеріалів у системі сучасної візуальної міжмовної комунікації» - досліджено комунікаційні процеси опрацювання тексту друготвору редактором, визначено фактори, які впливають на перетворення тексту, й запропоновано ідеалізовану модель перетворення первинного телевізійного тексту на текст друготвору. Розглянуто також процеси кодування та декодування телевізійного тексту під час перекладу, поетапно змодельовано перетворення тексту в системі міжмовної комунікації й роль редактора як визначального учасника цього процесу. Проведене дослідження дозволило визначити телесеріали як основу візуальної комунікації й увиразнити роль редактора в процесі підготовки до показу телесеріалів, розробити класифікацію сучасної телевізійної продукції США.

У підрозділі 2.1. - «Дослідження телевізійного тексту в системі вербальної та візуальної комунікації» - визначено візуальну комунікацію в системі сучасного комунікаційного процесу та запропоновано розглядати телевізійний текст як систему образів-символів, закодовану з метою передавати інформацію від продуцента до реципієнта. Під час аналізу телевізійного тексту в цьому аспекті більшість дослідників визначають головною проблемою трансформацію звукового та візуального матеріалу під час його включення у твір, тобто проблему структурування реальності на екрані. У нашому дослідженні зроблено спробу вивести цю проблему на новий рівень - рівень послідовного перетворення первинного структурованого телевізійного тексту в інший структурований телевізійний текст за допомогою спеціальної системи кодів. Код - це головний семіотичний елемент телевізійної мови, що впливає на створення картини світу для глядача як реципієнта телевізійної продукції. Він необхідний редакторові для розуміння авторського тексту, виокремлення елементів, які будуть впливати на сприйняття телевізійного тексту реципієнтом. Інтерпретаційна семіотика дозволяє аналізувати отриману інформацію у формі, найбільш наближеній до розуміння людиною та перекладу на її власну внутрішню форму знаків.

З цією метою умовно задіяно систему кодів. Класифікацію виведено на основі загальноприйнятого в семіотиці поділу на соціальні, технічні та репрезентативні коди. Оскільки, на наш погляд, не можна відкидати із соціального аспекту культурний, а з технічного - професійний, систему було вдосконалено відповідно до мети дослідження, зокрема, коди поділено на соціально-культурні, технічно-професійні та репрезентативні.

Соціально-культурні коди телевізійного тексту включають одяг, косметичні засоби, жести та поведінку персонажів та інформують глядача про соціальний стан людини, її професію, освіту, культурний підтекст ситуації. Серед кодів цього різновиду трапляються стереотипні (наприклад, сірий костюм символізує бюрократію). Сприйняття соціально-культурного телевізійного коду глядачем залежить від багатьох чинників, чільне місце серед яких посідають соціальний стан, культурний розвиток, професія, розвиток мовлення, знання іноземних мов тощо, з психологічного боку, впливає те, наскільки очікування глядача збігаються з продуктом, який він отримав. Під час редагування перекладних телевізійних текстів соціально-культурні коди допомагають краще зорієнтуватися в мовних реаліях й обрати правильні шляхи їх передання мовою реципієнта для подальшого перекладу на мову власного розуміння.

До технічно-професійних кодів телевізійних текстів віднесено плани камери, освітлення, монтаж, використання звукового ряду та музики. Цей тип кодів розрахований на глядацьке сприйняття, він є своєрідною заявкою про жанр програми. Наприклад, освітлення падає прямо чи з боку для того, щоб надати обличчю персонажа відповідного виразу, використовується динамічна чи, навпаки, повільна музична композиція. Технічно-професійні коди допомагають зрозуміти глядачеві, на що варто налаштовуватись під час перегляду того чи іншого телевізійного продукту.

Репрезентативні коди - прийнятий в обраній культурній традиції набір мовних знаки, за допомогою яких глядачеві стають зрозумілими жанр і специфіка майбутнього повідомлення. Цей різновид кодів є одним з основних для розуміння текстів іншомовного походження тоді, коли глядач-реципієнт не знає мови текстового наповнення, за допомогою жестів, рухів на екрані, міміки персонажів він сприймає загальну картину, «читає» зображення завдяки усталеній системі, яку людина привчається інтерпретувати з раннього дитинства.

На основі цієї системи декодування запропоновано модель створення телевізійного тексту оригіналу, його опрацювання перекладачем і редактором та сприймання друготвору реципієнтом. Зроблено висновок, що переклад візуального твору ускладнюється наявністю як текстової частини матеріалу, так і невербального складника, який впливає на процес попереднього декодування тексту та поступового опрацювання перекладачем. Для того, щоб перекласти та відредагувати цей твір, потрібно спочатку проаналізувати соціально-культурні, технічно-професійні та репрезентативні коди тексту, після чого починається поетапне опрацювання поданого для перекладу матеріалу.

У підрозділі 2.2. - «Телесеріали США в контексті візуальної комунікації: класифікація та способи відтворення» - запропоновано вдосконалену класифікацію телесеріалів США та виділено основні способи відтворення цих продуктів аудіовізуального мистецтва українською мовою. За ефірним розподілом серіали поділено на мережеві, кабельні та мережево-кабельні, за видовими ознаками - на драматичні та комедійні серіали, за часом виходу в ефір - на серіали денного телебачення та серіали телебачення прайм-тайму, за первинним матеріалом - на авторські та серіали-римейки, за жанровими особливостями - на мильні опери, процедурні, містично-фантастичні серіали, молодіжні і шпигунські серіали. Ця класифікація дозволяє редакторові перекладу зорієнтуватись у розмаїтті телевізійних текстів, адекватно опрацьовувати інформацію залежно від того, до якого з різновидів належить серіал, на якому каналі він виходить та яким первинним матеріалом послуговується. Лише після детального аналізу серіальної продукції можна визначитись із способами перекладу того чи іншого серіалу.

Дослідження та опрацювання на сучасному етапі розвитку перекладу телевізійних програм українською мовою дало змогу виділити три основних способи відтворення оригіналу мовою друготвору - субтитрування, дублювання та назвучування.

У підрозділі 2.3. - «Фактори впливу на рецептивно-аналітичну переробку телевізійного тексту під час перекладу» - визначено й проаналізовано основні й додаткові чинники, які впливають на редакторське опрацювання перекладного телевізійного тексту. Зазначено, що від сукупного впливу особистісних, інструментально-технологічних та ситуаційних факторів залежить якість перекладного повідомлення та його розуміння реципієнтом. Редактор виступає посередником між комунікантами (автором першоджерела й перекладачем) і сам постає у двох іпостасях - комуніканта (оптимізує нове повідомлення) та комуніката (сприймає первинний та вторинний тексти з метою подальшого редакторського опрацювання). Суб'єктивне ставлення редактора перекладу до авторського оригіналу впливає на те, наскільки адекватно передано інформацію авторського повідомлення і як саме буде її сприймати та опрацьовувати майбутній реципієнт. Отже, якщо в перекладному творі подано спотворений варіант інформації, то його поява може викликати низку подібних творів із фальсифікованою або неповною інформацією, заснованою на первинному авторському варіанті. телесеріал комунікація редагування

У підрозділі 2.4. - «Взаємодія між автором, редактором і перекладачем у процесі редагування перекладу телевізійних текстів» - зазначено, що переклад телевізійних текстів як комунікаційний акт базується на поступовому й паралельному спілкуванні автора, перекладача та редактора як продуцентів і потенційного глядача як реципієнта готового продукту - тексту перекладу. Цей комунікаційний акт може бути як безпосереднім, так і опосередкованим - останній варіант здійснення акту відбувається найчастіше. У свою чергу, комунікаційні процеси існують між автором і перекладачем та перекладачем і редактором. Автор і перекладач можуть існувати в культурному соціумі синхронічно - тобто в однакових часових межах, та діахронічно - у різних часових межах. Редактор тексту перекладу має співпрацювати як з автором, якщо є можливість такої співпраці, так і з перекладачем. Він може приєднуватись до процесу створення друготвору на різних етапах - від обговорення майбутнього перекладу під час спілкування автора й перекладача (при синхронічній роботі) до опрацювання вже готового перекладного матеріалу після саморедагування перекладачем.

Зроблено висновок, що для чіткого розуміння процесу перетворення телевізійного тексту оригіналу на текст друготвору редактор перекладу повинен визначити, до якого різновиду за класифікацією належить продукт, який саме спосіб відтворення варто обрати, за допомогою яких засобів закодовано елементи твору та як їх можна розкодувати й закодувати вторинно, які фактори впливають на переклад під час його створення. Редактор виступає експертом, який має спрямувати перекладача в правильне русло для того, щоб потенційний реципієнт готового телевізійного тексту перекладу отримав саме ту інформацію, яку було вкладено в текст оригіналу, а не спотворений варіант, який, у свою чергу, може спричинити появу текстів, що базуватимуться на неправильно викладеній у перекладі інформації.

У розділі 3 - «Телесеріал «Баффі - переможниця вампірів» як предмет опрацювання редактором перекладу» - аналізується лексичне наповнення серіалу «Баффі - переможниця вампірів», зокрема мовлення персонажів, відповідностей і невідповідностей перекладу, адаптація англомовних власних назв і фразеологічних одиниць українською мовою.

У підрозділі 3.1. - «Загальна характеристика українських перекладів телесеріалу» - подано відомості про українські переклади серіалу, дослідження відтворення одиниць тексту першотвору в друготворі. Зазначено, адекватний переклад тексту становить лише 10 відсотків проаналізованого матеріалу, що свідчить про майже повну відсутність декодування першотвору й неправильне вторинне кодування друготвору. Оскільки текст перекладу аналізованого серіалу майже повністю спотворює думку авторського оригіналу й не дозволяє реципієнтові отримати адекватний вторинний продукт, він потребує всебічного редакторського опрацювання й вдосконалення.

У підрозділі 3.2. - «Мова телесеріалу «Баффі - переможниця вампірів» - феномен американської візуальної комунікації» - розглянуто мову серіалу та подано основні характеристики мовлення головних персонажів. На стилістичному рівні мова серіалу належить до розмовного стилю з елементами побутовізму, це і спричиняє використання відповідних лексичних одиниць. У багатьох серіях цитуються наукові тексти, тексти художніх творів тощо. На лексичному рівні мова насичена сленговими висловами, жаргонізмами та вульгаризмами, адже головні герої серіалу - молодь і підлітки. Аналізований текст є складним для редакторського опрацювання на всіх рівнях його підготовки, особливо на рівні передання лексичних одиниць, які є основою комунікаційного акту. Лише шляхом розкодування лексем, наявних у серіалі, можна створити адекватний варіант друготвору. Телевізійні тексти з цими лексемами становлять близько 70 відсотків текстів сучасного американського телебачення, яке протягом останніх 13 років орієнтується на напрацювання Дж. Ведона.

У підрозділі 3.3. - «Редагування перекладу власних назв у телесеріалі» - запропоновано класифікацію власних назв і показано способи їх перекладу на конкретних прикладах та з практичними порадами для редактора. Власні назви стають відповідними міжкультурними поєднаннями, точками, на які спирається мовлення під час міжмовної комунікації. Головне завдання редактора перекладу - перевірити адекватність передання власних назв у тексті друготвору, визначити той спосіб перекладу, який найповніше відповідає контексту та передає індивідуально-авторську думку реципієнтові.

У підрозділі 3.4. - «Редагування перекладу фразеологічних одиниць у телесеріалі» - проаналізовано фразеологізми в серіалі та способи їх перекладу, проілюстровано варіанти усунення типових помилок під час редагування перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську. Акцентовано, що, працюючи над текстом перекладу, редактор повинен не лише віднайти фразеологічну одиницю в тексті оригіналу, а й перевірити, чи правильно перекладач обрав спосіб відтворення, який передав би внутрішню форму фразеологічної одиниці, логіко-поняттєвий та образний зміст й емоційно-експресивне навантаження. Втрата хоча б одного із цих складників може призвести до спотворення оригіналу та хибного сприйняття перекладу реципієнтом. Редакторові варто не лише перевірити фразеологізми за текстом оригіналу, а й віднайти відповідник у мові перекладу за допомогою словників, довідників та, якщо це потрібно, консультацій з фахівцями.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження праць вітчизняних та зарубіжних науковців, під час ретельного вивчення яких не було виявлено жодної праці, присвяченої проблематиці роботи перекладача й редактора над текстами телевізійних програм, а також вивчення досвіду редакторського опрацювання сучасних телепрограм дозволило визначити основні завдання редактора перекладу телевізійних текстів. Зокрема редактор має:

· сприяти створенню тексту тотожного за змістом текстові оригіналу;

· передавати форму першотвору в тексті друготвору, якщо форма є важливою складовою частиною сприйняття повідомлення та з її зміною відбувається спотворення оригіналу;

· максимально зберегти стилістичні особливості оригіналу, які передають авторську індивідуальність тексту, проте після втручання в цей текст перекладача про стовідсоткову тотожність текстів говорити не можна;

· створити умови для міжмовної комунікації між продуцентом і реципієнтом з якнайменшим спотворенням інформації та якнайбільшим усуненням шумів.

2. Редагування перекладу текстів сучасних англомовних телепрограм залежить від обраного способу відтворення телевізійного тексту. Під час субтитрування перекладач і редактор зіставляють текстовий матеріал з елементами зображення, декодують повідомлення та закодовують його для подальшого адекватного сприйняття реципієнтом. Редактор дублювання опрацьовує телевізійний текст з метою створити такий друготвор, який відповідатиме вимогам до візуальних творів, тобто матиме не лише лексичну, синтаксичну, стилістичну, фактичну, логічну відповідність, а й буде відповідати особливостям технологічного процесу дублювання. Зокрема, редактор має контролювати довжину репліки, специфіку інтонаційного малюнка оригіналу, звертати увагу на шумові елементи тексту оригіналу тощо. Під час назвучування має бути чітко збережена відповідність довжині реплік та інтонаційному малюнку, водночас артикуляція може відрізнятись і не потрапляти в ліпсинг, оскільки потенційний реципієнт буде чути, сприймати та декодувати одразу дві звукові доріжки - оригінальну та перекладну. Під час редагування перекладу текстів телевізійних програм головним завданням редактора стає простежити чи віднайшов перекладач якнайточніші відповідники текстові оригіналу, передав мовностилістичні особливості й точно відтворив текст українською мовою, тому що будь-яке спотворення впливає на подальше сприйняття тексту реципієнтом.

3. За умов застосування семіотичних методів центральним завданням стає «розкодування» змістових структур текстів. При цьому особлива увага приділяється соціокультурному контексту, жанровій специфіці телевізійного тексту. Редагування - це складний багаторівневий комунікаційний акт, який потребує ретельного опрацювання інформації всіма учасниками процесу та її подальшого синтетично-аналітичного перетворення для формування уявлень про викладений матеріал та його застосування з обраною реципієнтом метою. Саме редактор є ключовим індивідуумом, який здатний оцінити текст перекладу, зробити висновки про адекватність та відповідність поданої в ньому інформації текстові оригіналу.

4. Декодування первинного телевізійного тексту та вторинне кодування тексту перекладу відбувається з використанням системи соціально-культурних, технічно-професійних та репрезентативних кодів. Код приймаємо за головний семіотичний елемент телевізійної мови, який впливає на формування відповідної картини світу для глядача як реципієнта телевізійної продукції. На основі запропонованої системи декодування телевізійного тексту створено та розглянуто ідеалізовані моделі створення телевізійного тексту оригіналу, його опрацювання перекладачем та редактором на шляху до потенційного комуніката. Переклад телевізійного твору ускладнюється наявністю як текстової частини матеріалу, так і невербального складника, який впливає на процес попереднього декодування тексту та поступового його опрацювання перекладачем. Для того, щоб перекласти та відредагувати цей твір, потрібно спочатку проаналізувати соціально-культурні, технічно-професійні та репрезентативні коди тексту, після чого починається поетапне опрацювання поданого для перекладу матеріалу. Розроблено процедурні моделі поступового опрацювання тексту редактором і перекладачем. Взаємодія автора, перекладача та редактора під час роботи над телевізійним текстом відбувається впродовж семи послідовних етапів. Перекладач і редактор мають опрацювати текст з огляду на інтертекстуальні елементи, зв'язки етносів, ментальні розбіжності між аудиторіями оригіналу та друготвору задля отримання тексту повідомлення, який буде контекстуально синонімічним до тексту оригіналу не лише змістово, а й на рівні психології сприйняття цієї інформації.

5. Критеріями професійності для сучасного редактора перекладу телевізійних текстів є поєднання функцій дослідника й критика (редактор перекладу аналізує як текст перекладу, так і первинний текст з метою визначити ключові елементи, на які потрібно буде спертись під час опрацювання тексту, обрати технології редакторського процесу, визначити потребу залучення фахівців інших галузей тощо), мовознавця (від редактора залежить адекватне відтворення мовностилістичних елементів телевізійного тексту, відповідність авторському оригіналові на лексичному, фонетичному й синтаксичному рівнях, збереження емоційно-експресивного навантаження тексту), фахівця-семіотика (від правильності розкодування всіх елементів телевізійного тексту й подальшого вторинного кодування та поєднання цих елементів залежить якість кінцевого продукту й сприйняття його реципієнтом-глядачем).

6. Основними аспектами діяльності перекладача та редактора під час опрацювання текстів англомовних телевізійних серіалів є:

· відтворення прагматичного елемента текстів;

· розкодування соціально-культурного складника;

· розкодування технічно-професійного складника;

· розкодування репрезентативного складника, а саме:

§ робота над розмовною лексикою з відтінком побутовості;

§ робота над професійною лексикою у спрощеному варіанті з використанням термінології, зрозумілої будь-якому пересічному глядачеві;

§ робота над професійною лексикою з використанням термінології, яка відзначається підвищеною складністю та не завжди зрозуміла пересічному глядачеві;

§ пошук відповідників сленговим одиницям;

§ пошук відповідників каламбурів, ремінісценцій, літературних цитат, цитат з елементами сучасної популярної культури;

§ опрацювання реалій та подання їх з урахуванням аудиторії продукту перекладу;

· опрацювання фактичного матеріалу для спрощення пошуку відповідників та збереження логічності подання матеріалу мовою перекладу тощо.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів опрацювання телевізійних текстів редактором перекладу. Подальший науковий пошук з цієї проблеми доцільно спрямувати на дослідження редакторського опрацювання перекладу телевізійного образу-символу, мовностилістичного малюнка складного тексту, який поєднує звуковий і зображувальний елементи, специфіку опрацювання телевізійних текстів з різних напрямків, динаміку стосунків між автором оригіналу, перекладачем і редактором друготвору з урахуванням усіх аспектів дослідження й розвитку сучасної міжмовної комунікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сегол Р. Проблематика передання текстів англомовних телепрограм у сучасному українському мас-медійному просторі / Р. Сегол // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія : Філологія. - 2007. - Випуск 17. - С. 116 - 118.

2. Сегол Р. Редагування перекладу текстів англомовних телевізійних програм на прикладі перекладу серіалу «Баффі - переможниця вампірів» та емоційно-експресивна лексична парадигма / Р. Сегол // Лінгвістичні студії : Збірник наукових праць / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. - 2007. - Випуск 15. - С. 468 - 472.

3. Сегол Р. І. Проблематика перекладу власних назв у текстах англомовних телепрограм (на прикладі перекладу «Новим каналом серіалу «Баффі - переможниця вампірів») / Р. І. Сегол // Мова і культура: Науковий журнал. - 2007. - Випуск 9. - Т. VIII. Художня література в контексті культури. Теорія і практика перекладу. - С. 291 - 297.

4. Сегол Р. І. Телевізійний текст як об'єкт редакторського опрацювання / Р. І. Сегол // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. В. Різуна. - 2010. - Т. 38. - Січень - березень. - С. 169 - 172.

5. Сегол Р. І. Проблематика перекладу фразеологічних одиниць у текстах англомовних телепрограм (на прикладі перекладу «Новим каналом серіалу «Баффі - переможниця вампірів») / Р. І. Сегол // Мова і культура: Науковий журнал. - 2008. - Випуск 10. - Т. VIII. Художня література в контексті культури. Теорія і практика перекладу. - С. 253 - 257.

6. Сегол Р. І. Редактор перекладу в сучасному комунікаційному процесі / Р. І. Сегол // Ученые записки Таврического национального университета им. В. М. Вернадского : Научный журнал. - Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2010. - Т. 23. - № 4. - С. 292 - 297.

7. Сегол Р. Редактор перекладу в системі сучасного комунікативного процесу / Р. Сегол // Наукова школа Романа Іванченка: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції : [До 80-ї річниці від дня народження вченого, завідувача кафедри видавничої справи та редагування ВПІ НТУУ «КПІ» професора Р. Г. Іванченка (1929 - 2004)]. - 2010. - С. 149 - 157.

АНОТАЦІЯ

Сегол Р. І. Редагування перекладу текстів англомовних телесеріалів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи та редагування. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». - Київ, 2010.

У дослідженні проаналізовано та структуровано роботу редактора над перекладом англомовних телесеріалів. Подано теоретичну основу редагування перекладу, запропоновано моделі спілкування між автором, перекладачем і редактором телевізійного тексту, розроблено моделі кодування, декодування та вторинного кодування телевізійного тексту для створення адекватного друготвору українською мовою.

Ключові слова: автор, адекватність перекладу, візуальна комунікація, міжмовна комунікація, переклад, перекладач, редактор перекладу, репрезентативне кодування, соціально-культурне кодування, телевізійний текст, телесеріал, технічно-професійне кодування.

АННОТАЦИЯ

Сегол Р. И. Редактирование переводов текстов англоязычных телесериалов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.05 - теория и история издательского дела и редактирования. - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт». - Киев, 2010.

В диссертации рассмотрены, проанализированы и структурированы основные аспекты работы редактора перевода англоязычных телевизионных сериалов. Переосмыслена теоретическая основа редактирования переводов, предложены модели коммуникации между автором, переводчиком и редактором телевизионного текста, разработаны модели кодирования, декодирования и вторичного кодирования телевизионного текста для создания адекватного текста перевода на украинский язык.

В ходе работы определены основные задачи редактора перевода телевизионного текста. Среди этих задач выделяем создание максимально комфортных условий для коммуникации между продуцентом оригинала и реципиентом перевода, сохранение всех аспектов оригинала в телевизионном тексте перевода для создания максимально адекватного вторичного текста, оценка текста перевода и его переработка с целью продуцирования текста, синонимичного тексту оригинала.

В ходе анализа телевизионных текстов современного медиапространства Украины сделан вывод, что специфика работы редактора над такими текстами зависит от способа перевода, избранного для создания вторичного текста. Выделены три способа перевода телевизионного текста - субтитрирование, дублирование и озвучивание.

Телевизионный текст рассмотрен нами как система образов-символов, для адекватной передачи которых в тексте перевода необходимо сначала изучить систему кодирования текста оригинала, затем разработать систему декодирования этого текста и систему вторичного кодирования для создания телевизионного текста перевода, в котором были бы сохранены все особенности оригинала. Анализ соответствия и создание текста с использованием вторичного кодирования - один из основных аспектов работы редактора телевизионного перевода.

Анализ текстов современного американского телевидения позволил нам разработать классификацию сериальной продукции США, которая позволяет переводчику и редактору перевода ориентироваться во всем богатстве современных телевизионных текстов, выбрать способ перевода сериала в зависимости от особенностей оригинала и способ вторичного кодирования для реципиента переводного текста.

Нами выделены критерии профессиональности современного редактора перевода телевизионного текста и основные аспекты деятельности переводчика и редактора во время работы над такими текстами.

Ключевые слова: автор, адекватность перевода, визуальная коммуникация, межъязыковая коммуникация, перевод, переводчик, редактор перевода, репрезентационное кодирование, социально-культурное кодирование, телевизионный текст, телесериал, техническо-профессиональное кодирование.

ABSTRACT

Segol R. I. Editing of translation for television series texts. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Social Communications by specialty 27.00.05 - theory and history of publishing and editing. - National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. - Kyiv, 2010.

The main aspects of the editor's work with English translations in television texts field are reviewed, analyzed and structured in the dissertation. The example used in this research is the translation of the Buffy the Vampire Slayer, the phenomenon of American television, by Novy Channel. The editing's theoretical foundation are reinterpreted, the models of communication between author, translator and editor of the television text are elaborated. Model of encoding, decoding and encoding of television secondary text for an adequate text translation into Ukrainian is proposed.

Key words: adequacy of the translation, author, editor of the translation, representational coding, socio-cultural coding, technical and professional coding, television series, translation, translator, translingual communication, TV text, visual communication.

Размещено на Allbest.ru