Корпоративні ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Корпоративні ЗМІ як засіб створення конкретного образу

1.1 Корпоративна преса. Визначення та функції

1.2 Корпоративні ЗМІ як метод збільшення прибутку

1.3 Корпоративні ЗМІ як інструмент управління компанією

1.4 Корпоративні ЗМІ як формування іміджу

1.5 Корпоративна соціальна відповідальність та охорона праці

Висновок

Список використаних джерел

корпоративний змі імідж компанія



Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що всі засоби корпоративного ЗМІ є засобом впливу на думку працівників певного підприємства та інших людей, також це формування іміджу компанії та інше.

Мета роботи: довести актуальність, завдяки поставленим завданням:

- Визначити корпоративну пресу та її функцій,

- Визначити галузеві видання,

- Проаналізувати клієнтські видання,

- Дослідити просвітницькі журнали для корпоративних клієнтів,

- Виявити, чи є корпоративні видання рекламою,

- Роздивитися корпоративні ЗМІ, як засіб збільшення прибутку,

- Зрозуміти, як корпоративні ЗМІ формують імідж підприємства,

- Зрозуміти, чи являють собою корпоративні ЗМІ інструмент управління компанією,

- Визначити, нащо взагалі підприємству потрібні корпоративні засоби масової інформації,

- Дослідити и визначити, які завдання виконують корпоративні ЗМІ,

- На основі закону України про охорону праці визначити корпоративну відповідальність, адже без цього жодне підприємство та ЗМІ не можуть існувати на законних правах.

Щоб досягти поставленої мети та завданнях, слід визначити, чим буде виступати предмет та об'єкт дослідження.

Предмет дослідження: корпоративне видання «…»

Об'єкт дослідження: наукова журналістська література та інтернет джерела.

Метод дослідження: науково-дослідницький, а саме на основі певних теоретичних джерел та корпоративного видання зробити свій власний аналіз та виходячи з наданої інформації зробити конкретні висновки.

Структура роботи: робота складається з двох основних частин. Перша частина - теоретична, а друга - практична. Перший розділ має назву: Корпоративні ЗМІ, як засіб створення конкретного образу, який поділено на такі підрозділи:

- Корпоративна преса. Визначення та функції.

В цьому підрозділі ми роздивилися корпоративну пресу та її види і функції. Також саме тут ми хотіли показати належність до корпорації, вираз її інтересів, а значить залежність від побажань керівництва, породжує деякі особливості розвитку корпоративних мас-медіа в Україні. Зокрема, тиск на форму і зміст публікацій.

- Корпоративні ЗМІ, як метод збільшення прибутку.

Тут ми хотіли показати, як корпоративні ЗМІ можуть вплинути на матеріальну сторону компанії, тобто в цьому підрозділі ми розглянули та проаналізували як саме мас-медіа здатні сформувати саме ту «рекламну сторінку», яка може стати привабливим критерієм для споживачів.

- Корпоративні ЗМІ як інструмент управління компанією.

Це, напевно, один із самих цікавих пунктів нашої роботи тому, що саме тут ми роздивляємося, як корпоративні ЗМІ здатні формувати думку оточуючих про власну діяльність, тобто своєрідне створення реклами та корпоративної побудови. Також цікавим підрозділом є наступний:

- Корпоративні ЗМІ, як формування іміджу, в якому ми розглянули можливі засоби для створення певної репутації.

- Корпоративна соціальна відповідальність та охорона праці.

Цей підрозділ немає нічого спільного із засобами масової інформації, але тут ми вивчили правила корпоративної відповідальності на базі охорони праці. І це не випадково, адже саме закон про охорону праці є головним і єдиним для всіх підприємств.

Другий розділ присвячений дослідженню корпоративного видання «»…

Крім двох розділів робота включає в себе: вступ, висновок, список використаних джерел та додатки. В обсяг додатків входять номери корпоративного видання «»...



1. Корпоративні ЗМІ як засіб створення конкретного образу

1.1 Корпоративна преса. Визначення та функції

Корпоративна газета як вид виникла однією з перших в системі вітчизняної періодичної преси. За два з половиною століття цей вид мав злети і падіння. З переходом суспільства до ринку, він знову виявився затребуваним і знаходиться на підйомі. Дослідник А.Ю. Горчева пише: «... коли ми говоримо про корпоративну друку, то маємо на увазі ті ЗМІ, якими займається бізнес: не тільки тому, що це дуже поширене явище, але й тому, що корпорація без ЗМІ зараз - дуже рідкісне явище, а ЗМІ без корпорації або спонсора, який заробив свої гроші в корпорації (за винятком тих небагатьох, які фінансує держава) взагалі уявити важко. Зародження класу підприємців потягнуло за собою зародження корпорацій, корпоративної преси, тому що з'явилися споживачі ділової інформації» [11].

Відомий дослідник ділової друку Дмитро Мурзін розглядав корпоративну пресу як інструмент управління корпорацією, що володіє всіма ознаками засоби масової інформації. Тобто корпоративна преса - особливий, інструментальний вигляд ділової преси. І ця особливість визначає її структуру [25]. Д.А. Мурзін виділяв чотири види періодичних корпоративних видань, а в рамках цих видів - ряд підвидів, також відрізняються між собою за своїм функціональним призначенням:

1. Внутрішньо-корпоративні видання, які включають в себе підвиди: для всього персоналу; для лінійних менеджерів; для топ-менеджерів;

2. Видання для зовнішньої аудиторії, мають також декілька підвидів: галузеві видання - орієнтовані на персонал компанії, працівників галузі (включаючи конкурентів), представників влади; клієнтські - звернені до реального і потенційного споживача товарів і послуг компанії; просвітницькі журнали для корпоративних клієнтів - націлені не стільки на збут, скільки на реалізацію місії компанії, формування потреб і лояльності існуючих і майбутніх споживачів товарів і послуг; звіти: фінансові, соціальні (річні, щоквартальні, спеціалізовані), які стали важливим елементом залучення інвестицій. Це свого роду інструмент інформування суспільства про стан справ у компанії в цілому або в окремих сферах діяльності;

3. Змішані видання містять у собі ознаки і першого, і другого видів;

4. Колишні багатотиражки - суто український специфічний вид корпоративної преси: власне заводські багатотиражки - поширюються серед персоналу підприємства, вони типові для основних промислових центрів країни з великим числом великих підприємств; заводські газети для міста - будучи заводськими, вони одночасно виконують функції міських газет [26].

Кожне ЗМІ має свої цілі, які й визначають їх функції. Кожна функція диктує вид і підвид видання. Незалежно від типології корпоративних видань, основна їх мета - позиціонування компанії, досягнення у свідомості споживачів стійкого уявлення про бренд як про кращий для конкретних умов. Дослідники виділяють такі функції корпоративних ЗМІ:

1. Інформування персоналу про роботу корпорації та про плани на подальший розвиток виробництва, формулювання цілей, завдання і стратегії корпорації.

2. Своєчасне інформування про впровадження новацій за місцем роботи (прийдешні зміни, кризові ситуації).

3. Зміцнення мотивації до праці, почуття загальної «сім'ї», співробітництва, корпоративного патріотизму.

4. Трансляція передового досвіду, пояснення необхідності його перейняти.

5. Соціалізації особистості: персонал засвоює соціально-культурний пласт корпорації, поступово включається в контекст корпоративних відносин.

6. Зворотній зв'язок допомагає читачеві конструктивно спілкуватися з колегами корпорації, її топ-менеджерами на сторінках видання, висловлювати свою думку.

7. Корпоративні ЗМІ сповіщають персонал про свою соціальну відповідальність, програмах грантової, благодійної, спонсорської та іншої діяльності компанії.

8. Корпоративні ЗМІ є одним з дієвих інструментів створення оптимальної комунікаційного середовища суб'єктів PR-діяльності: клієнтів, акціонерів, персоналу, потенційної аудиторії [12].

Є.В. Лапіна вважає найважливішими функціями внутрішньо-корпоративної газети інформаційну (об'єктивне висвітлення новин та корпоративних традицій організації), мотиваційну (прилучення співробітників до цінностей організації), посередницьку (контроль над відповідністю дій керівництва корпорації з проголошеними цінностями) та розважальну (задоволення потреб самовираження і відпочинку читачів) [19].

Належність до корпорації, вираз її інтересів, а значить залежність від побажань керівництва, породжує деякі особливості розвитку корпоративних мас-медіа в України. Зокрема, тиск на форму і зміст публікацій. Намагаючись догодити керівництву компанії, корпоративні видання публікують виключно позитивні матеріали. «Найчастіше... корпоративне видання виконує функцію казкового дзеркала, в якому відображаються виключно гідності власника. Зворотною стороною прагнення бути «всіх прекрасніше і миліше» у багатьох випадках є майже патологічна боязнь відкритого обговорення будь-яких проблем, тим більше - критики. Цензура, майже неминуча в корпоративному виданні, приймає тут гіпертрофовані форми тотального контролю, що перевершують за своїми масштабами гірші зразки партійного контролю над пресою»[26].

Ще одна специфіка корпоративних ЗМІ також випливає з приналежності видання до корпорації, і полягає в утриманні видання, яке залежить від того, яким видом діяльності займається компанія. Вузька спрямованість ділових ЗМІ, безумовно, висуває певні вимоги до журналістам, які працюють у цій сфері. Для того щоб трудитися в корпоративних ЗМІ, необхідно володіти не тільки навиками журналістської творчості, але й бути компетентним у галузі діяльності компанії, якій належить мас-медіа.

Отже, можна виділити властивості, характерні саме для корпоративних мас-медіа:

- Наявність в матеріалах вузькопрофесійного термінології дозволяє сміливо віднести корпоративні ЗМІ в підвид ділових видань;

- Для формування іміджу компанії допускається тільки позитивна інформація. Хоча іноді це має негативний ефект;

- Різноманіття цільових аудиторій: інформація представлена у всьому обсязі: і для співробітників компанії, і для жителів району;

- Існують особливі вимоги до журналістів корпоративних видань: мало бути талановитим журналістом, необхідно ще мати знання в області діяльності компанії, бути мобільним.

1.2 Корпоративні ЗМІ, як метод збільшення прибутку

Корпоративні медіа в Україні за останні часи з модного тренду і малозрозумілою іграшки перетворилися на поширений і ефективний інструмент. Інструмент, здатний успішно вирішувати найрізноманітніші завдання, що стоять перед компаніями.

Термін «корпоративна преса» і ширше - корпоративні медіа - є окремим випадком більш загального поняття «custom media». З точки зору теорії, ми говоримо про «custom media» в той момент, коли засіб інформації (можна сказати масової інформації, але термін «масової» має відношення, скоріше, до формату подачі інформації і способу її поширення) має специфічні цілі та завдання по відношенню до одержувача інформації. Іншими словами, коли інформація та спосіб її подачі повинні привести до заздалегідь визначених дій заздалегідь обраної аудиторії. У той же час, реклама, в тому числі прихована, контекстна та інша, - не є «custom media», оскільки, за великим рахунком, не має іншого змісту, крім споживчих властивостей товару, що продається. Все інше «зміст» реклами - не більше ніж упаковка саме для цієї інформації. «Custom media» - має повноцінне утримання, що має самостійну цінність для читача - незалежно від того, справило воно на нього очікуваний ефект, чи ні.[47]

Інструмент збільшення прибутку

Звузимо наше визначення до поняття «Корпоративні видання», а під виданнями будемо розуміти дві найбільш поширені їх форми - газети і журнали. Надалі ми будемо вести мову тільки про них. «Корпоративним» ми будемо називати таке видання, яке випускається на кошти приватної або державної компанії, і має своєю кінцевою метою збільшення прибутку компанії. При цьому, корпоративне видання не завжди приносить прибуток як самостійний бізнес-проект (хоча і таке можливо), воно приносить прибуток опосередковано, впливаючи певним чином на заздалегідь певні цільові аудиторії. З точки зору компанії, всі можливі аудиторії можна заздалегідь розділити на 2 групи - аудиторії внутрішні і зовнішні. Внутрішньою аудиторією, в сукупності, будемо вважати всіх співробітників компанії незалежно від їх статусу, тобто всіх пов'язаних з діяльністю компанії в якості виконавців певних робіт з випуску продуктів або послуг компанії. Зовнішніми аудиторіями будемо вважати, відповідно, клієнтів компанії і партнерів / акціонерів / державного органу.

Випустив корпоративне видання - збільшив прибуток?

Як саме видання впливає на прибуток компанії? Для видання внутрішнього, для персоналу компанії такий вплив виражається загальним словом - «лояльність». В цифрах, у залежності від типу підприємства і видання, це може бути: - продуктивність праці, - кількість відгулів і лікарняних в середньому по періоду, - кількість добровільних, неоплачених переробок, - «текучка» кадрів (тобто витрати на прийом нових і звільнення старих співробітників), - витрати на впровадження нових систем управління, документообігу, - витрати на обмін принципової інформацією, - зниження термінів прийняття рішень середнім (лінійним) менеджментом. Всі ці (і не тільки) показники безпосередньо позначаються на прибутку підприємства і, що особливо приємно, можуть бути без додаткових витрат обчислені і представлені керівництву. Мотиваційна складова внутрішніх ЗМІ відома ще з радянських часів: людина може пропрацювати на заводі 15 років і, раптом побачивши свій портрет на сторінках видання, випробувати почуття гордості, принести видання додому і показати рідним і близьким. При цьому він відчує свою залученність в спільну справу, і лояльність його до компанії (і до видання) підвищиться. Тобто внутрішньо-корпоративні ЗМІ дозволяють істотно знижувати витрати на роботу з персоналом (при зростанні показників продуктивності праці). Та й по багатьох інших параметрах допомагають економити, наприклад, за витратами на впровадження єдиної форми звітності на підприємствах. [47]

Видання для вищесказаного класу - вирішують маркетингові завдання компанії, тобто - підвищують продажі. Найбільш відомим та поширеним клієнтським виданням є звичайний каталог. Але, в ідеальному випадку, каталог є щось більше, ніж просто перерахування товарів із зазначенням їх ціни. Найголовніше - це, по-перше, пам'ятати про те, що видання має володіти самостійної цінністю для аудиторії, і, по-друге, точно розуміти, як саме видання буде сприяти підвищенню доходів компанії. Наприклад, ці три показники, які описують поведінку клієнтів, однозначно визначають ефективність корпоративного видання та можуть бути безпосередньо обчислені без додаткових витрат: - середній чек покупки, - частота повторних покупок, - ймовірність (частота) перемикань на конкуруючих продавців - товари. Часто виникає резонне питання - а чи буде моє видання залучати нових покупців (тобто працювати як реклама)? Звичайно буде, але цей ефект буде незначним у порівнянні з зазначеними вище, і розраховувати саме на такий ефект від видання - не цілком розумно.

Мета цих видань, ще однієї категорії видань з нашої ніші, звернених до партнерів по галузі, акціонерам, органам державної влади, словом, до тих аудиторій, від впливу яких може залежати ринковий успіх компанії, - отримання ринкового переваги. Це може виражатися в одержанні великих замовлень, створенні майданчика, яка збирає думка експертів галузі і, таким чином, консолідуючої галузь, в поліпшенні взаємин з акціонерами і державою.[47]

1.3 Корпоративні ЗМІ як інструмент управління компанією

В ході управління бізнес-процесами топ-менеджери сучасних компаній оперують різними видами активів. Все більша роль в останній час приділяється управлінню активами нематеріальними. Зараз вже немає необхідності пояснювати важливість таких ресурсів, як імідж компанії, її репутація в очах клієнтів, репутація керівництва компанії в середовищі персоналу. Щоб керувати цими нематеріальними активами, необхідно, крім усього іншого, грамотно вибудувати систему внутрішніх комунікативних засобів, а для цього потрібні сучасні, ефективні інструменти. Одним з таких інструментів є корпоративні засоби масової інформації.

Корпоративні ЗМІ в Україні славляться доволі давньою історію - ще в при радянському союзі у великих компаніях фігурували власні газети, а в трохи пізніше і радіостанції, та навіть внутрішні телепрограми. В системі подій, коли завод був містоутворюючим підприємством, його газета могла брати на себе функції міського або районного видання. На сьогоднішній день розвиток корпоративних ЗМІ постає приблизно в дев'яностих роках ХХ сторіччя. Більш поширеними були друковані видання (від новинних бюлетенів до корпоративних журналів). Тепер до глави кута відносяться зацікавлення компанії, видання позбавляються ідеологічного навантаження, стають більш функціональними.

З плином часу все більшу конкуренцію традиційним газетним формам складають корпоративні ЗМІ, розміщені в Інтернеті. Сьогодні жодна поважаюча себе компанія, що піклується про інформаційному наповненні свого іміджу, не обходиться без сайту.

Таким чином, зараз система корпоративних ЗМІ складається з сайту компанії і одного або декількох друкованих виданнях. У деяких випадках в цю систему можуть входити новинні передачі на місцевому телебаченні та радіо. Іноді використовуються і інші форми комунікацій (розсилка новинних матеріалів по e-mail, наприклад).

Треба відзначити, що сегмент корпоративних ЗМІ в Україні знаходиться на самому початку свого розвитку. Якщо врахувати, що в Європі більше 90%, а в Японії - 95% компаній мають свої корпоративні ЗМІ, ця оцінка не викличе заперечень.

Навіщо компанії своя газета

Так як корпоративні ЗМІ - інструмент дорогий, дозволити собі їх випуск може далеко не кожна компанія. Так, на Заході корпоративні ЗМІ, як правило, мають компанії зі штатом співробітників більше 400, кількістю філій більше трьох і департаментів більше п'яти. У будь-якому разі все визначається відповідністю потреб компанії можливостям корпоративних ЗМІ як бізнес-інструменту. [42]

Отже, корпоративні ЗМІ виконують наступні завдання:

1. Управління ходом внутрішніх комунікацій, інформування співробітників про внутрішнє життя організації, спрямоване на підвищення мотивації співробітників, розвиток корпоративної культури.

2. Транслювання місії компанії, принципів і стандартів її роботи.

3. Підтримання почуття корпоративної спільності, відчуття приналежності до компанії у співробітників.

4. Створення єдиної думки з актуальних питань бізнесу на всіх рівнях менеджменту.

5. Вітання персоналу з особистими, корпоративними і державними святами, оцінка та визнання трудових, спортивних та особистих досягнень співробітників.

6. Отримання зворотного зв'язку від працівників про рішення та новації її керівництва.

7. Вироблення позитивного уявлення у співробітників про організацію в цілому і її керівництві, внутрішній PR.

8. Формування зовнішнього іміджу компанії в партнерів і клієнтів, у тому числі потенційних. Сама наявність корпоративного видання створює позитивне враження про організацію.

9. Рекламні та маркетингові задачі (в тому випадку, якщо корпоративне видання націлене на клієнтів компанії).

Крім усього перерахованого вище, корпоративні ЗМІ - це чудова громадська трибуна для власників і топ-менеджерів, а іноді і для колективу підприємства в цілому. Причому трибуна дійсно незалежна від комерційних, політичних або інших установок традиційних видань і каналів мовлення. [44]

Для будь-якої компанії корпоративні засоби масової інформації - це основа довгострокової стратегії розвитку, позиціонування на ринку і формування власної корпоративної культури. Власна газета, журнал, бюлетень, інформаційний мережевий портал створюють імідж компанії та здатні взяти на себе вкрай важливу суспільну навантаження, яка полягає в інформуванні працівників, партнерів і покупців про події всередині філій, зміни в політиці продажів, пропозиціях товарів і послуг. При цьому подібна цільова преса може багато чого розповісти про характер бренду і часто розкриває особливості корпоративної культури у відносинах з партнерами, конкурентами та цільовою аудиторією споживачів.

Працівникам, клієнтам, акціонерам, інвесторам

Головні цілі та завдання будь-якого корпоративного видання зачіпають не тільки співробітників топ-менеджменту та середньої керівної ланки, але і рядових працівників і споживачів продукції. Для того щоб стимулювати робочий колектив до підвищення ефективності праці, його необхідно регулярно орієнтувати ідеологічно - тільки в такому випадку завдання керівництва будуть зрозумілі кожному співробітнику. А оскільки при великій розгалуженій структурі організації забезпечення подібною інформацією безпосередньо стає завданням нерозв'язною, з цим цілком можуть впорається корпоративні ЗМІ.

Засновані на принципах довіри до кожного працівника корпоративні видання допомагають у пошуках найбільш ефективних способів вирішення насущних виробничих проблем, а також дають можливість підтримати інновації, які пропонують проектні відділення та окремі новатори. Крім того, клієнти та споживачі продукції компанії-видавця з їх допомогою отримують точну інформацію по цінах на товари, спеціальних пропозицій і акцій, новим сервісам і послугам. Відкритість корпоративних традицій в такому випадку сприяє налагодженню належного рівня лояльності у відносинах з конкурентами, а також формують сприятливий імідж бренду на ринку.

В даний час на Україні спостерігається значне зростання і поліпшення якісних показників корпоративних ЗМІ. Окремі компанії знаходять доцільним випуск двох-трьох і навіть п'яти проектів спеціальних видань. І якщо, наприклад, для банківської сфери - це більше питання репутації та іміджу, то для торгових підприємств власні медіа, крім інформаційного ресурсу стають товарним каталогом, який впливає на обсяги продажів. Крім того, багато вітчизняних підприємств у процесах росту і зміни власника сьогодні звертаються до цих ефективним засобам маркетингових комунікацій як до інструменту управління. [43]

За даними Асоціації Корпоративних Медіа України (АКМУ) збільшення числа КИ в 2007 році склав близько 30%, і ця цифра продовжує зростати. Власними корпоративними комунікаціями сьогодні володіють близько 300 українських компаній, що працюють в самих різних галузях економіки. На думку маркетологів сучасні корпоративні ЗМІ все частіше стають важливим механізмом для просування продукції і освоєння нових ринків. Згідно з дослідженнями АКМУ саме завдяки «клієнтоорієнтованої» пресі споживачі часто довідуються про буття тієї чи іншої компанії. Більш того, 74% опитаних споживачів стверджують, що приймають рішення про покупку певного товару після перегляду корпоративних ЗМІ. Таким чином, вони значно підвищують пізнаваність брендів і якісно впливають на ступінь лояльності до того чи іншого ринкового агенту.

Оскільки вартість смуги реклами в популярному глянці обходиться недешево, то КІ, мають часом не меншу читацьку аудиторію, стають вельми вигідним рішенням для рекламодавців. Причому якість друку, дизайн та добірка матеріалів сучасних корпоративних інформаційно-рекламних ресурсів нічим не відрізняється від якості публічних популярних ЗМІ. Так, компанія «Корпоративні видання» пропонує оригінальні дизайнерські рішення та завжди актуальне для читача смислове наповнення редакційних матеріалів. Працюючи в тісному діалозі з замовником, «Корпоративні видання» допомагають максимально чітко висловити особливості та переваги компанії чи бренду, супроводжуючи рекламні та інформаційні складові ексклюзивними матеріалами, яскравими ілюстраціями і професійними фотознімками. Компанія виготовляє «під ключ» зовнішні і внутрішні корпоративні видання будь-якого типу: газети, журнали, плакати, бюлетені та ін. у відповідності з особливими побажаннями замовника в оригінальному якісному форматі. [45]

Цільова аудиторія

Випуск власного корпоративного видання для багатьох компаній - це вихід на новий якісний рівень розвитку, коли звичні засоби комунікацій стають малоефективними. При цьому, для освоєння нових ринків або розширення клієнтської бази газети, журнали та інші інформаційні ресурси можуть виконувати такі важливі завдання, як зовнішній PR, а також формувати позиціонування бренду і окремих продуктів. Цільовою аудиторією корпоративних медіа в цьому випадку є зовнішні читачі (споживачі, клієнти, акціонери, інвестори і партнери), а зміст самих видань носить цінний для будь-якого бізнесу рекламно-інформаційний характер.

Для керівників великих компаній внутрішні корпоративні ЗМІ стають єдиним доступним інструментом нематеріальної мотивації співробітників і часто служать для освітлення важливої інформації про події, які відбуваються в окремих філіях. При цьому зовнішні корпоративні видання можуть регулярно доставлятися кур'єрською службою безпосередньо зацікавленим організаціям (особам) або лунати в громадських місцях. У свою чергу внутрішні корпоративні видання крім усього іншого здатні стати свого роду дискусійним клубом, в якому співробітники компанії, спілкуючись через редакцію, мають можливість обговорювати насущні проблеми бізнесу.

1.4 Корпоративні ЗМІ, як формування іміджу

Людина - істота, яка завжди бажає кращого. Організувавши свій бізнес, він розуміє, що зараз добре, але якщо зробити те і те, буде значно краще. Для когось бути кращим - це правило і основний стимул, для когось достатньо бути не гірше. Але важливо те, що в цілому вектор позитивний, бізнес в масштабах країни розвивається, причому саме завдяки цій властивості.

Якщо в дев'яності саме поняття «імідж компанії» було ефемерним і незначним, то сьогодні, звичайно, ситуація інша - імідж в основі всього, навіть для невеликої фірми зі штатом у 3 людини. Але не в цьому суть, навіть невеликі компанії виростають до транснаціональних корпорацій. Важливіше те, що бізнес почав піклуватися про своє «зовнішньому вигляді» і робить це в першу чергу з практичних міркувань. Так формується культура підприємництва.

Словосполучення «корпоративне видання» увійшло в діловій лексикон відносно недавно. А це ж, напевно, самий зручний і ефективний інструмент для формування корпоративної культури, що перетворює колектив у єдиний соціум, коли кожен співробітник, кажучи про свою компанію, використовуючи ємне слово «ми». І імідж в даному випадку, це не штучна споруда, вибудуване за допомогою реклами та PR, а справжній, стійкий образ, практично не схильний до зовнішнього впливу. Звичайно, цей спосіб формування іміджу не єдиний, але якщо плани серйозні і довгострокові, то корпоративна газета або журнал необхідні. [43]

Отже, які переваги отримує компанія, починаючи видавати власне ЗМІ?

По-перше, корпоративна газета - це прекрасний засіб комунікації, як із співробітниками, так і з людьми, що мають до компанії непряме відношення: партнерами, потенційними клієнтами або навіть конкурентами. Адже видання може мати як внутрішню спрямованість, так і зовнішню. У внутрішньо-корпоративному ЗМІ випускають інформацію, призначену для співробітників. Це можуть бути новини компанії, накази, інтерв'ю, відповіді на питання, гумор, зрозумілий всім співробітникам і багато іншого. У виданні, що має більшу аудиторію та націленому на комунікацію з суспільністю, розташовують повідомлення, цікаві для чималого кола читачів. Це можуть бути прес-релізи, анонси яких подій, статті про історію підприємства або конкретних продуктів, плани на майбутнє і т.д. Крім того, таке видання може бути і відмінним рекламним носієм, адже поширюється воно серед людей зацікавлених.

По-друге, корпоративні ЗМІ сприяє формуванню єдиної культури і ділових стандартів. Це особливо актуально, якщо філії знаходяться на великій відстані один від одного. Неможливо зібрати всіх співробітників на семінарі, неможливо пояснити кожному особливості ведення бізнесу і стратегії розвитку його компанії. І тут своє видання як не можна краще відповідає на масу питань, починаючи від рекомендацій з продажу і закінчуючи стратегічними планами. Важливо, щоб кожен співробітник, читаючи корпоративну газету або журнал, відчував себе членом єдиної команди, причетним до спільної справи, тому від того, як написані статті і про що вони оповідають, залежить дуже багато чого.

По-третє, не потрібно забувати, що ЗМІ, навіть корпоративне, це ще й розважальний ресурс. Відпочинок з газетою або журналом сьогодні так само актуальне, ніж 20 років тому, не дивлячись на появу інтернету і десятків телеканалів. А для людини, знайомого з вашою компанією, тим більше що працює в ній, отримати яку-небудь додаткову інформацію і побачити знайомі обличчя, цеху, офіси буде подвійно цікаво. А вже якщо в газеті будуть опубліковані добрі шаржі на керівників і співробітників, анекдоти в тему, оповідання про курйози, то такому виданню успіх забезпечений. До речі, непогано виглядатимуть і тематичні кросворди або сканворди.

Розробляючи корпоративне видання потрібно пам'ятати, що це не тільки місце для публікації звітів і наказів, читати їх будуть одиниці, а засіб об'єднання людей навколо компанії. [41]

Якщо корпоративна газета орієнтована на широку аудиторію, то вона може використовуватися як повноцінна рекламна майданчик, причому як для власної продукції та послуг, так і для залучених рекламодавців - партнерів по бізнесу, компаній працюють в суміжних галузях. Причому власна реклама може бути який завгодно, карти в руки. Та й вся концепція видання може бути побудована так, що кожна замітка тим чи іншим способом буде просувати вашу продукцію. Хоча це велика праця і вміння, адже настирливість тут двічі недоречна.

Бюлетень, газета чи журнал?

Вибір формату видання залежить від завдань, які воно спрямоване вирішити і можливостей компанії, в першу чергу інформаційних.

Бюлетень має сенс видавати, якщо публікацій і новин небагато, вони не регулярні, але вимагають оперативного розповсюдження. Видаються частіше невеликими фірмами. Їх розробка, друк та розповсюдження не вимагають великих зусиль і інвестицій.

Газети підходять для регулярних і частих тиражів. Обсяг матеріалів зазвичай не дуже великий, але затягувати з публікацією не можна, так як вони втрачають актуальність. Це, напевно, найпоширеніший вид корпоративної преси.

Якщо ж існує необхідність у публікації великих обсягів інформації, супроводжуваних ілюстраціями і фотографіями, то журнал підійде найкраще. Але, визначаючи періодичність виходу необхідно дотримуватися принципу доцільності. Тим не менш, журнали мають найбільшу вагу при формуванні іміджу компанії.

Діаграма 1. Періодичність українських корпоративних ЗМІ [40]

Існує думка, що корпоративні видання - це для великого бізнесу. Аж ніяк ні, навіть невелика фірма може мати свій друкований орган, але його основна аудиторія в такому випадку знаходиться за межами колективу - клієнти, партнери, просто зацікавлені люди. Відкритість приваблює і формує довіру.

Діаграма 2. Основна аудиторія українських корпоративних видань [40]

Процес видання корпоративного ЗМІ

У першу чергу необхідно визначитися з тиражем видання. І це не те питання, яке можна відкласти, так як за українським законодавством будь-який ЗМІ, видаване тиражем 1000 і більше примірників, підлягає обов'язковій реєстрації у державній службі з нагляду за дотриманням законодавства у сфері масових комунікацій та охорони культурної спадщини. Процес це не складний і не дорогий, займає близько 1,5-2 місяців. Можна обійтися і без реєстрації, але тоді доведеться обмежитися 999 екземплярами.

Діаграма 3. Тираж корпоративних видань в Україні [40]

Сам видавничий процес можна представити у вигляді декількох етапів:

1 етап. Розробка концепції, дизайну та макета видання. Ця робота виконується одноразово. Розробляється концепція видання, продумується дизайн кожної сторінки і створюється макет, на основі якого потім буде верстатися кожен номер. Бажано, щоб дотримувався принцип «Одна смуга - Одна рубрика». Першу смугу зазвичай займають анонси публікацій номери і звернення керівництва, останню - розважальні рубрики. Решта сторінки можна заповнювати на свій розсуд.

При розробці дизайну необхідно враховувати специфіку діяльності компанії, формат видання, кольоровість і багато іншого. Краще використовувати легкі кольори, не надто відволікають від змісту. Фотографії та малюнки необхідно обробляти з урахуванням якості друку. Для чорно-білого друку рисунки повинні бути контрастними і це головна вимога, для кольорового - їх відповідність можливостям друкарні. [40]

Особливу увагу слід приділити оформленню тексту. Це той випадок, коли все має бути в міру. Не потрібно використовувати будь-яких вигадливих шрифтів, чим легше текст для читання, тим краще. Не потрібно писати величезних статей, нехай краще вони будуть середніми за обсягом, простими і доступними для розуміння.

2 етап. Збір матеріалів та підготовка публікацій. Самий трудомісткий і тривалий етап - підготовка статей. Навіть невелика за обсягом замітка може відняти чимало часу і сил, адже, перш за все, потрібні факти, а їх може виявитися не так вже й багато для цілого номеру. Тексти краще довірити професіоналам, самописні матеріали можуть перетворити видання в стінгазету.

3 етап. Верстка і підготовка до друку. Для підготовки газети чи журналу до друку використовується кілька програм. Одна, основна використовується безпосередньо для верстки, тобто збірки сторінок, інші для створення та обробки графічних об'єктів - елементів оформлення, фотографій та ілюстрацій. Найзручніший стандарт для газет - А3, для журналів - А4. Верстати можна в будь-який з спеціальних програм, але не всі друкарні працюють з ними. Тому на друк краще відправляти файли у форматі PDF з комплектом унікальних шрифтів, використаних при розробці, на додаток.

4 етап. Друк. Запитання друк зазвичай вирішуються співробітниками друкарні, редакція тільки надає файл газети в заздалегідь обумовленому форматі. Але і на цьому етапі можуть виникнути проблеми, тому до виведення діапозитивів процес краще контролювати особисто. Тільки коли плівки виведені і перевірені на предмет відповідності шрифтів, відображення картинок і фотографій, можна розслабитися і чекати. Терміни друку також краще обумовити заздалегідь, щоб не було сюрпризів у вигляді затримки тиражу і т.п.

5 етап. Поширення. Доставка корпоративної преси до читача зазвичай не представляє будь-якої проблеми, газети розсилаються по підрозділах, потім лунають співробітникам. Важливо, щоб кожен працівник, незалежно від його посади і статусу, отримав свій примірник, тому тираж потрібно розраховувати виходячи з кількості персоналу. Широка аудиторія зажадає і великих витрат, так для розсилки доведеться підключати ще й поштові служби. [40]

Робити самостійно або замовити?

Рішення про те, чи створювати власну видавничу команду або звертатися до стороннім розробникам, залежить від планів і доцільності. Простіше, швидше і дешевше замовляти видання у сторонніх розробників.

Складніше зробити це своїми силами, буде потрібно навчання персоналу, покупка програмного забезпечення і пристойну кількість часу. Але в цьому випадку видавничий процес буде повністю під контролем компанії.

Оптимальним, на нашу думку, буде варіант, коли від компанії виділяється співробітник, координуючий видавничий процес, а всю основну роботу виконують залучені фахівці. Це дозволить забезпечити газеті чи журналу відповідний професійний рівень і повну відповідність корпоративному іміджу та політиці.

Як видавати ЗМІ - це другорядне питання, головне зважитися на такий крок. Так, видавництво - непроста справа, але воно, безсумнівно, того варто. Корпоративна преса - це атрибут цивілізованого та успішного бізнесу, інструмент формування позитивного іміджу. Сьогодні недостатньо просто виробляти товар або послуги, потрібно бути помітними, мати свою історію, традиції і великі плани. Власне видання вирішує масу подібних проблем, піднімає бізнес на якісно новий рівень, перетворюючи рядову організацію в соціум, повноцінний трудовий колектив, об'єднаний спільною справою і єдиними цілями. Одного разу усвідомивши, що можеш зробити бізнес краще, вже не можеш зупинитися, бо бездіяльність - рух назад.



1.5 Корпоративна соціальна відповідальність та охорона праці

Ключова комунікаційна завдання корпорації полягає у формуванні найбільш сприятливого інформаційного простору для її функціонування. Інформаційно технічна революція значно підвищила інтерактивність аудиторії масових комунікацій. Отже корпорація, функціонуючи в соціумі, все більше залежить від думки кожної зацікавленої сторони, яка отримує все більше можливостей впливу на корпорацію. Сьогодні споживачі, постачальники, ділові партнери, некомерційні організації, політики та ін мають широкий доступ до різноманітних джерел інформації, і інформаційні потоки, що формуються прес-службою корпорації, не можуть бути єдиним джерелом про діяльність корпорації. Більш того, розвиваються незалежні інформаційні канали співтовариств (споживачів, екологів, місцевого населення та ін.), які мають можливість самостійно транслювати свою точку зору на діяльність корпорацій. Завдяки інтернет-технологіям, широка аудиторія отримує доступ до подібних інформаційних каналах і може робити висновок про діяльність корпорацій, зіставляючи інформацію з різних джерел.

Основним критерієм оцінки ділової репутації є ставлення зацікавлених сторін (службовців, акціонерів, інвесторів, споживачів, владою і неурядових організацій) до самої корпорації. Корпоративна соціальна відповідальність - концепція, що базується на побудові гармонійних відносин з усіма зацікавленими сторонами корпорації, отже практики КСВ позитивно впливають на репутацію корпорації.

Соціальна відповідальність бізнесу або Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це концепція, що містить добровільне рішення компаній брати участь у покращенні суспільства та захисту навколишнього середовища. КСВ базується на взаємодії із зацікавленими сторонами: службовцями, акціонерами, інвесторами, споживачами, владою та неурядовими організаціям. Таким чином, одне з найважливіших завдань КСВ - комунікаційна, з'ясування думок та інтересів усіх зацікавлених сторін з тим, щоб максимально врахувати їх у своїй подальшій діяльності1. Корпоративна соціальна відповідальність має індикатори результативності, які діляться за напрямками на економічні, екологічні та соціальні.

Економічні індикатори: виробництво якісного товару; внесок у розвиток персоналу, добровільне пенсійне забезпечення. Екологічні індикатори: частка використовуваного вторинної сировини, енергозбереження, зниження викидів парникових газів, контроль викиду забруднюючих речовин в атмосферу, раціональне використання прісної води, ініціативи щодо пом'якшення впливу продукції і послуг на навколишнє середовище і масштаб пом'якшення впливу.

Соціальні індикатори: медичне страхування, рівень травматизму на виробництві, випадки дискримінації, взаємодія з органами влади в області в області суспільно значущих завдань (соціально-економічного розвитку території присутності організації) та ін.

Поняття корпоративна соціальна відповідальність розглядається кожної професійної, соціальної групою зі своєї точки зору, найбільш зручною для вирішення власних завдань. Для менеджерів по зв'язку з громадськістю - це захист ділової репутації, для фінансових менеджерів і бухгалтерів - аудит в рамках ланцюжка розподілу, для некомерційних організацій - збереження ресурсів та гуманітарна деятельность6. Корпоративна соціальна відповідальність знаходиться на стику дисциплін (економіки, соціології, управління підприємством та ін.), нас це явище цікавить у розрізі зв'язків з громадськістю корпорації. Повністю збігаючись із цілями PR-діяльності, практика КСВ передбачає використання нових інструментів комунікації, розширюючи потенціал зв'язків з громадськістю.

Дослідження нових комунікаційних можливостей зв'язків з громадськістю, які з'являються при впровадженні в діяльність корпорації практик соціальної відповідальності бізнесу, представляє великий науковий інтерес. Нові види текстів, нові підходи до комунікації з цільовими аудиторіями, нові заходи, нові можливості щодо вдосконалення корпоративної ідентичності - все це здатна привнести корпоративна соціальна відповідальність і як кінцевий результат позитивно відбитися на репутації корпорації.

Соціальна відповідальність бізнесу в контексті зв'язків з громадськістю корпорації.

Соціальна відповідальність бізнесу - багатогранне явище і може бути інтегрована в діяльність корпорації на абсолютно різних рівнях і в різних обсягах. Вона може бути впроваджена на рівні філософії (місія, кодекс ділової поведінки), і на рівні управлінських рішень (цілісна система управління), може бути використана і як система оцінки і прогнозування ризиків. Більшість цих ініціатив служать цілям зв'язків з громадськістю, тобто «Формування ефективної системи комунікацій соціального суб'єкта з його громадськістю, що забезпечує оптимізацію соціальних взаємодій зі значимими для нього сегментами середовища». [5]

Зв'язки з громадськістю - це планомірна постійно здійснювана діяльність по забезпеченню рівноправної інформаційної взаємодії і за допомогою цього взаєморозуміння між організацією та її громадськістю. Ф. Джефкінс і Д. Ядін дають таке визначення зв'язків з громадськістю: «Зв'язки з громадськістю складаються з усіх форм планомірно здійснюваної комунікації (зовнішніх і внутрішніх) між організацією та її громадськістю з метою досягнення між ними взаєморозуміння» 8. Корпоративна соціальна відповідальність - це одна з форм комунікації між корпорацією і її цільовою аудиторією, яка сприяє формуванню позитивного іміджу корпорації.

Згідно з визначенням Єврокомісії, закріпленому в законі ЄС «Корпоративна соціальна відповідальність - це концепція, що містить добровільне рішення компаній брати участь у покращенні суспільства та захисту навколишнього середовища. Мета - взаємодія із зацікавленими сторонами: службовцями, акціонерами, інвесторами, споживачами, владою та неурядовими організаціями». [7]

Це повністю узгоджується з цілями по побудові сприятливого іміджу корпорації, тобто загального уявлення (що складається з набору переконань і відчуттів), яке складається у суспільства про організацію. І як наслідок КСВ сприятливо впливає на ділову репутацію корпорації.

Стратегічна КСВ - як правило, доля великих корпорацій. Менші компанії активно беру участь у соціальних акціях, дуже часто надаючи не фінансову, а волонтерську допомогу. Так звані програми «Про боно» (від лат. Pro bono publico - заради суспільного блага), коли компанії надають професійну допомогу своєю продукцією і своїми послугами. Наприклад, рекламне агентство в якості соціального проекту, може безкоштовно надавати допомогу зі створення рекламної продукції для майбутньої соціальної акції («День донора») або виробник продуктів харчування може виділити партію своєї продукції для допомоги незаможним і нужденним верствам населення. Варіантів - величезна кількість.

Кожне підприємство або компанія працюють згідно законам про охорону працю.

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. [48]



Висновок

Актуальність теми доведена, а саме: всі засоби корпоративного ЗМІ є засобом впливу на думку працівників певного підприємства та інших людей, також це формування іміджу компанії та інше.

Мета роботи виконана завдяки поставленим завданням:

- Визначили корпоративну пресу та її функцій,

- Визначили галузеві видання,

- Проаналізували клієнтські видання,

- Дослідили просвітницькі журнали для корпоративних клієнтів,

- Виявили, чи є корпоративні видання рекламою,

- Роздивилися корпоративні ЗМІ, як засіб збільшення прибутку,

- Зрозуміли, як корпоративні ЗМІ формують імідж підприємства,

- Зрозуміли, чи являють собою корпоративні ЗМІ інструмент управління компанією,

- Визначили, нащо взагалі підприємству потрібні корпоративні засоби масової інформації,

- Дослідили и визначити, які завдання виконують корпоративні ЗМІ,

- На основі закону України про охорону праці визначили корпоративну відповідальність, адже без цього жодне підприємство та ЗМІ не можуть існувати на законних правах.

Для виконання цієї роботи потрібно було обрати предмет та об'єкт дослідження.

Предмет дослідження: корпоративне видання «…»

Об'єкт дослідження: наукова журналістська література та інтернет джерела.

Метод дослідження: науково-дослідницький, а саме на основі певних теоретичних джерел та корпоративного видання зробити свій власний аналіз та виходячи з наданої інформації зробити конкретні висновки.

Структура роботи: робота складається з двох основних частин. Перша частина - теоретична, а друга - практична. Перший розділ має назву: Корпоративні ЗМІ, як засіб створення конкретного образу, який поділено на такі підрозділи:

- Корпоративна преса. Визначення та функції.

- Корпоративні ЗМІ, як метод збільшення прибутку.

- Корпоративні ЗМІ як інструмент управління компанією.

- Корпоративні ЗМІ, як формування іміджу, в якому ми розглянули можливі засоби для створення певної репутації.

- Корпоративна соціальна відповідальність та охорона праці.

Другий розділ присвячений дослідженню корпоративного видання «»…

Крім двох розділів робота включає в себе: вступ, висновок, список використаних джерел та додатки. В обсяг додатків входять номери корпоративного видання «»...



Список використаних джерел

1. Авдєєва, А. А. Специфіка багатотиражних видань соціалістичного періоду / А. А. Авдєєва / / Проблеми масової комунікації. Матеріали Всеросійської науково-практичної конференції. Воронеж: ВДУ, 2008. С. 60-62.

2. Алексєєва, М. І. Газета в дзеркалі соціологічного аналізу / М. І. Алексєєва. СПб.: Видавництво політичної літератури, 1970. 73 с.

3. Альошина, І.В. Паблік Рілейшнз для менеджерів. / І. В. Альошина. М.: ЕКМОС, 2004. 245 с.

4. Бернет, Дж. Маркетингові комунікації: інтегровані підхід: переклад з англ. під ред. С.Г. Божук / Дж. Бернет, С. Моріарті СПб.: Роза світу, 2001. 864 с.

5. Борисов, Б. Л. Технологія реклами та PR / Б. Л. Борисов. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. 624 С.

6. Виноградов, А. В. ЗМІ і корпоративний медійний продукт як складові корпоративної медіасистеми / А. В. Виноградов / / Вісник МГУ. Серія 10. Журналістика. М.: МГУ, 2006. № 6 С. 50-55.

7. Волкоморов, В. А. Діалог в корпоративних ЗМІ як чинник економічної культури / В. А. Волкоморов / / Журналістика в 2007 році: ЗМІ в умовах глобальної трансформації соціального середовища. Збірник матеріалів Всеросійської науково-практичної конференції. М.: Факультет журналістики ім. М.В.Ломоносова, 2008. С. 309-310.

8. Голікова, Л. Б. Типологія ділових журналів / Л. Б. Голікова / / Вісник Московського університету. Сер. 10, Журналістика. М.: МГУ, 2007. № 5. С. 41-52.

9. Горчева А.Ю. Корпоративна журналістика. М.: Вест-Консалтинг, 2008. С. 21.

10. Горкіна, М. ПР на 100%. 3-е изд. / М. Горкіна, А. Мамонтов, І. Манн. М.: Альпіна Бізнес Букс, 2005. 226 с.

11. Горчева, Ю. А. Корпоративна журналістика / А. Ю. Горчева. М.: Вест-Консалтинг, 2008. 220 с.

12. Горчева А.Ю. Корпоративна журналістика. М.: Вест-Консалтинг, 2008. С. 85-89.

13. Грабелніков, А. А. Галузева преса / А. А. Грабельников / / Вісник МГУ. Серія 10. Журналістика. М.: МГУ, 2004. № 3 С. 14-19.

14. Григорян, М. В. Посібник з журналістики / М. В. Григорян. М.: Права людини, 2007. 192 с.

15. Гуткова, А. Корпоративне видання: типологічні особливості / А Гуткова / / Вісник молодих вчених «Ломоносов» М.: СП Думка, 2007. С. 168-177.

16. Дьомін, Ю.М. Бізнес-PR. / Ю. М. Дьомін. М.: Бератор-Прес, 2003. 95 с.

17. Касперович, Є. В. Корпоративний журналізм: пошук професіоналів / Є. В. Касперович / / Професія журналіст: виклики 21 століття. Матеріали міжнародної наукової конференції «Журналістика 2006». М.: Факультет журналістики МДУ ім. М.В.Ломоносова, 2007. С. 254-255.

18. Корконосенко, С. Г. Основи журналістики: підручник для вузів / С. Г. Корконосенко. М.: Аспект-прес, 2002. 287 с.

19. Лапіна Є.В. Внутрішньокорпоративна газета як інструмент зв'язків з громадськістю: Автореф. канд. дис. Воронеж, 2004. С. 9.

20. Логачова, С. М. Специфіка роботи провінційних ЗМІ. Феномен корпоративної преси (Аналіз інформаційного поля на прикладі м. Старий Оскол) / / Акценти. Нове в масовій комунікації. Альманах. Воронеж, 2003. № 34 С. 29.

21. Логачова, С. М. Корпоративні ЗМІ особливості проходження практики: навчально-методичні рекомендації для студентів факультету журналістики / С. М. Логачова. Воронеж: ВДУ, 2007. 22 с.

22. Мельник, Г. С. Ділова журналістика: навчальний посібник / Г. С. Мельник, С. М. Виноградова. СПб.: Пітер, 2010. 295 с.

23. Моїсеєва, Є. Корпоративні ЗМІ у професійній підготовці фахівців зі зв'язків з громадськістю / Є. Моісеєва / / Мультимедійна журналістика Євразії-2007: інтегровані маркетингові комунікації Сходу і заходу. Матеріали науково-практичної конференції. Казань: КДУ, 2007. С. 115-118.

24. Моргутнова, Н. Н. Корпоративна культура: поняття, підходи / Н. Н. Моргутнова / / Социс. М., 2005. № 4. С. 130.

25. Мурзін Д.А. Феномен корпоративної преси. М., 2005. С. 85.

26. Мурзін Д.А. Феномен корпоративної преси. М, 2005. С. 180.

27. Рогожина, Л. Д. Регіональні ділові видання: проблематика, визначення, специфіка, функції визначення і кваліфікації / Л. Д. Рогожина / / Бібліотечна справа: матеріали десятій міжнародній науково-практичній конференції. М., 2005. С. 20-22.

28. Сафіна, А. Р. «Нафтові вести як один з видів корпоративних видань / А. Р. Сафіна / / Тонус. Альманах. Казань: КДУ, 2006. № 13 С. 229-230.

29. Сімкачева, М. Теми та рубрики корпоративних видань: точні рішення для цільової аудиторії / М. Сімкачева / / Мультимедійна журналістика Євразії-2007: інтегровані маркетингові комунікації Сходу і Заходу. Матеріали науково-практичної конференції. Казань: КДУ, 2007. С. 152-158.

30. Соколова, Є. А. Феномен вузівського корпоративного видання / Є. О. Соколова / / Журналістика в 2007 році: ЗМІ в умовах глобальної трансформації соціального середовища. Матеріали науково-практичної конференції. М.: Факультет журналістики ім. М.В.Ломоносова, 2008. С. 320-321.

31. Тематична розробка. Історія періодичного друку Старого Оскола / Тематична розробка. Старий Оскол: МУК Сокме, 2003. 38 с.

32. Тертичний, А. А. Жанри періодичної преси / А. А. Тертичний. 3-е вид. М.: Аспект-прес, 2006. 320 с.

33. Тищенко, В.А. Корпоративна преса в корпоративній державі / В.А.Тіщенко / / Журналістика 2005: трансформація моделей ЗМІ в пострадянському інформаційному просторі. Матеріали Всеросійської науково-практичної конференції. М.: Факультет журналістики ім. М.В.Ломоносова, 2006. С. 129-131.