Основні технологічні етап друкарського процесу книжкового видання довідкового цільового призначення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Комплексний курсовий проект був розроблений з ціллю закріплення теоретичний знань, отриманих при вивченні дисциплін «Додрукарська підготовка інформації» (розділи «Додрукарська підготовка текстової інформації» і «Додрукарська підготовка графічної інформації»), «Видавнича справа і технічне редагування», «Технології друкарського виробництва».

Метою даного курсового проекту є оволодіння методикою опрацювання книжкового видання довідкового цільового призначення і виконання основних етапів технологічного ланцюжка друкарського процесу.

Основні етапи включають додрукарську підготовку видання (розробка концепції, обробка тексту, обробка зображень, редагування, верстання), друк на поліграфічному устаткуванні і елементи післядрукарської обробки (різка, фальцювання, брошурування, обрізання).

Реалізація мети курсового проекту отримана шляхом вирішення наступних основних завдань:

1) самостійне вирішення завдань проектування з використанням отриманих знань і спеціальних літературних джерел (нормативних матеріалів, довідників, підручників і навчальних посібників);

2) самостійний аналіз особливостей додрукарської підготовки і друку видань певного цільового призначення з використанням літературних джерел;

3) підготовка початкового тексту до друку з урахуванням особливостей редагування і верстання видань довідникових видань;

4) підготовка графічної складової видання - ілюстрацій, обкладинки;

5) підготовка презентаційного матеріалу з урахуванням вимог єдиного дизайну;

6) підготовка оригінал-макетів видання та презентаційного матеріалу до передачі поліграфічному підприємству;

7) підготовка технологічної специфікації;

8) виклад основних етапів технологічного процесу виготовлення видання;

9) концентрований виклад основних висновків, що витікають з результатів виконаної роботи;

Велика кількість українських видань припадає на довідкову літературу, що користується значним попитом у широкої цільової аудиторії. Форму і зміст літератури, що призначена для отримання відомостей різноманітного характеру (наукового, прикладного і т.д.) визначає той факт, що вона не розрахована на суцільне і систематичне читання, а лише на вибіркове. Існує певна специфіка вимог до особливостей розробки і оформлення даного видання.

Для виконання завдання були отримані такі вимоги: обсяг 240 стор.; тираж 2000 прим.; формат 60Ч100/16; орієнтація сторінки книга; кольоровість блоку 4 + 4; тип обкладинки/палітурки 3; кольоровість обкладинки/палітурки 4 + 4; обов'язкові додаткові тексти зміст, покажчик, список умовних позначень.

Необхідна інформація про об'єкт дослідження була отримана на лекціях, лабораторних і практичних заняттях, на виробничій технологічній практиці, в певних Інтернет ресурсах і, звичайно, у ДСТУ (Державні стандарти України), навчальних посібниках, довідниках.

1. Дослідницька частина

1.1 Визначення основних термінів

В даному підрозділі приведено визначення основних понять у відповідності зі стандартами ДСТУ 3017-95 і ДСТУ 3018-95.

Видання - документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширювання, і відповідає вимогам національних стандартів, інших нормативних документів щодо їхньої видавничої оформи і поліграфічного виконання.

Довідкове видання - видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання.

Довідник - довідкове видання застосовного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку.

Книжкове видання - видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів надрукованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі.

Книга - книжкове видання обсягом понад 48 сторінок.

Формат видання - розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною сторінки видання в сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання.

Обкладинка - зовнішній покрив видання, з'єднуваний із блоком без форзаців [12]

Основний текст - текст, що передає зміст видання та займає основний обсяг.

Додатковий текст - текст, що має довідково-пояснювальний характер і займає невеликий обсяг видання.

Зміст - додатковий текст, що містить послідовний перелік заголовків рубрик видання із зазначенням сторінок видання, на яких вони починаються.

Примітка - додатковий текст, що коротко доповнює, пояснює чи уточнює основний текст і розташований у тексті, внизу сторінки за текстом чи в кінці видання.

Покажчик - додатковий текст у кінці видання, в якому розташовані в певному порядку терміни, прізвища, об'єкти, наведені в основному тексті.

Вихідні відомості - сукупність даних, що характеризують видання та призначені для його оформлювання, статистичного об лікування та інформування споживачів.

Вихідні дані - частина вихідних відомостей, що зазначають місце видання, назву видання та рік видання.

Випускні дані - частина вихідних відомостей, що зазначають дату підписання до друку, формат паперу, спосіб друкування, обсяг видання, тираж.

1.2 Типологічні ознаки і види довідкових видань

Довідкове видання містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені і розташовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.

Довідкові видання використовуються у всіх сферах людської діяльності, від наукової роботи до проведення дозвілля. Вони характеризуються високим ступенем узагальнення інформації, що досягається за допомогою стиснутого, лаконічного викладу відомостей у формі готових даних, висновків, рекомендацій. Довідкове видання - сховище ємнісної універсальної і галузевої інформації, викладеної з максимальною щільністю.

Даний тип видань відрізняється від інших видів структурою основного тексту. Воно складається зі статей, що містять короткі відповіді на передбачувані питання потенційного споживача, що мають значеннєву і композиційну закінченість. Довідкові статті призначені не для суцільного, а для вибіркового читання, тому групуються не в логічній послідовності, а в порядку, що дає можливість швидкого знаходження необхідної інформації.

В довідкових виданнях ретельно розроблений довідковий апарат, що сприяє пошукової орієнтації споживача: комплекс покажчиків, система посилань, що містить вказівки типу «див.» або виділені курсивом слова, що відсилають до тематично близьким статтями, посилальні статті, що містять інформацію про статті на зазначену в заголовку тему і т. д.

Найчастіше застосовується алфавітна чи систематичне угруповання статей. Текст чітко структурований не тільки з допомогою статей, але і розділів, рубрик, підрубрик та ін. Специфічна мова (стиль) лаконічна, схематична, спрощена. Інформація часто подається у вигляді таблиць, формул. Застосовуються скорочення, не прийняті у виданнях інших видів.

Довідкові видання як правило, великого обсягу, нерідко складаються з декількох томів. Вони видаються у міцних палітурках, найчастіше в цільнокритих тканинних, іноді - пластмасових. Друкують їх на міцному і разом з тим тонкому папері. За функціональним призначенням і характером інформації довідкові видання прийнято ділити на три підвиди:

1) енциклопедичні видання;

2) словники;

3) довідники.

Довідник - видання, що носить прикладний, практичний характер, що має довідкову побудоване за абеткою назв статей.

На відміну від енциклопедичних видань довідники являють собою розробку будь-якого окремого аспекту або напряму, мають практичну спрямованість, відповідають на питання типу «що», «хто», «як», «де», «коли» і т.д. («Довідник бібліотекаря», «Засоби інформаційної техніки. Довідник», «Довідник з оргтехніці» та ін.).

Довідник використовується у всіх сферах людської діяльності: науці, виробництві, навчальному процесі, побуті.

Склад і зміст довідників визначається їх читацьким адресою: вони можуть бути розраховані на фахівців (наукових і практичних працівників певної сфери) і на широке коло споживачів.

За цільовим призначенням розрізняють:

1) науковий;

2) громадсько-політичний;

3) виробничо-практичний;

4) навчальний;

5) популярний;

6) побутовий довідники.

За широтою охоплення інформації довідники ділять на дві групи:

1) комплексні - містять відомості за окремим розділом галузі або по всій галузі в цілому, або інформацію міжгалузевого характеру;

2) спеціалізовані довідники - містять різноманітні відомості з теми або проблеми.

За структурою основного тексту виділяють: алфавітні, систематичні, номерні і хронологічні довідники. У науково-технічних, статистичних та інших довідниках широко використовується таблична форма передачі інформації.

1.3 Особливості художнього оформлення довідникового видання

Перед створенням концепції оформлення видання був проведений аналіз художнього оформлення обкладинок та розворотів виданих довідників. На рис. 1.1 приведені варіанти оформлення обкладинок.



Рис. 1.1. Приклади зовнішнього оформлення довідникових видань

В межах даного курсового проекту було розроблене довідкове видання з рецептами страв, отже доцільно на рис. 1.2 привести приклади зовнішнього оформлення саме таких видань.

Рис. 1.2. Приклади зовнішнього оформлення кулінарних довідкових видань

Виділяють такі типи зовнішнього оформлення книги:

1) шрифтовий,

2) орнаментальний,

3) предметно-тематичний,

4) символічний,

5) сюжетно-тематичний.

Проаналізувавши наведені вище приклади, можна зробити висновок, що популярністю користуються всі типи зовнішнього оформлення.

Нижче приведені приклади внутрішнього оформлення сторінок довідкових видань на 1.3 і конкретно кулінарних довідників на рис. 1.4.

Рис. 1.3. Приклади внутрішнього оформлення довідникових видань



Рис. 1.4. Приклади внутрішнього оформлення кулінарних довідників

Важливе місце в пошуковій системі займають поліграфічні засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, плашки біля обрізу, змінний формат сторінки, твердий шмуцтитул, інформаційні колонтитули. Для довідкових видань характерне верстання у дві-три колонки.

1.4 Технологія підготовки ілюстраційного матеріалу

У книгах, журналах, газетах поряд з текстом ми нерідко бачимо малюнки художників або фотографії. Такі зображення носять назву ілюстрацій. Слово це відбувається від латинського «illustratio» - освітлення, наочне зображення. Їх призначення - допомогти усвідомити те, що сказано в тексті, висвітлити його зміст, зробити ясним, наочним.

Всі види довідкових видань, за винятком словників, ілюструють. Ілюстрації в них несуть смислове навантаження, дозволяючи скоротити текст, тому що малюнок часто може замінити кілька сторінок опису.

Ілюстрації бувають одноколірні і кольорові.

Одноколірні ілюстрації можна розділити на штрихові і напівтонові. Штрихові зображення зазвичай повністю будуються з суцільних чорних ліній (або точок, або пунктирів) без напівтонів. Типовими прикладами є технічні діаграми, архітектурні плани, малюнки, виконані тушшю або чорнилом, графіки та об'ємні діаграми. Напівтонові ілюстрації мають гаму відтінків. Типовими прикладами є чорно-білі фотографії, малюнки олівцем зі світлотінню, малюнки, створені за допомогою аерографа.

Кольорові оригінали ілюстрацій можуть бути зображеннями на фотоплівці або фотографії, малюнки фарбами або інші кольорові зображення.

Для отримання професійної якості зображень оригінали повинні бути відскановані з мінімальною роздільною здатністю 600 dpi, а для більш складної графіки - не менше 1000 dpi.

При відсутності даних, необхідних для переведення зображення в колірний простір моделі CMYK, оцифровування оригіналів слід здійснювати в колірному просторі моделей RGB і Lab. Подальше перетворення в колірну модель CMYK виконується в програмах обробки зображень, наприклад в програмі Adobe Photoshop, з урахуванням параметрів кольороподілу, профайлів пристроїв виводу.

Створення ілюстрацій в системі верстки. Пакети, подібні Illustrator або CorelDraw, дозволяють створювати високоякісні ілюстрації, надаючи користувачеві набір інструментів для малювання - наприклад, можливість створювати відрізки і фігури між заданими точками, використовувати мишу в якості олівця для малювання фігур на екрані, здійснювати трасування (переведення растрової графіки в векторну).

Прямі і криві лінії створюються за допомогою інструменту типу перо, яке малює лінії на екрані між точками, що є частинами фігур, які можна залити певним кольором. Текст також можна трактувати як графіку і застосовувати до нього такі ефекти, як вигин, обертання, розташування уздовж заданої траєкторії, розширення, стиснення в міру необхідності. Будь-яка вказана користувачем область може бути зафарбована найрізноманітнішими відтінками і текстурами, які потім можуть бути з високою якістю і з роздільною здатністю відтворені вивідним пристроєм.

Малюнок, створений даними способом, готовий до інтеграції з текстом в програмі верстки, наприклад, Adobe InDesign. У програмі верстки просто викликається необхідна ілюстрація і кадрується відповідно до потрібних розмірів. По завершенні процесу верстання текст й ілюстрації містяться в одному файлі.

1.5 Технологія підготовки зовнішнього оформлення видання

Розрізняють декілька типів обкладинок і палітурок (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Типи обкладинок та палітурок

Тип обкладинки	Форма корінця
Показники	Назва	Фальцьований (1)	Прямий (2)	Заокруглений (3)	Без кантів (4)	З кантами (5)
1	Проста обкладинка для покривання блока наопашки	Р	Н	Н	Р	Н
2	Проста обкладинка для звичайного покривання блока	Н	Р	Н	Р	Н

Обкладинка типу 3 - проста обкладинка для покриття блока підбиранням; приклеюється до прямого корінця блока, завтовшки менше 14 мм, а також частково (на ширину кількох міліметрів) до корінцевого поля передньої і задньої частини сторінок блока. Схема обкладинки приведена на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Схема обкладинки типу 3

При виготовленні книг в м'якій обкладинці використовується декілька основних методів скріплення обкладинки і блоку. Виробництво може здійснюватися за допомогою:

1) прошивки нитками (це підвищує собівартість видання, але значно збільшує його довговічність та зручність для читача);

2) клейовим безшвейним з'єднанням з попередніми торшуванням (дозволяє книзі легко розкриватися);

3) скріпленням скобою і на пружину (для палітурки офісної документації, виставкових матеріалів).

На лівій сторінці обкладинки обов'язково призводять:

- Ім'я автора (авторів);

- Назва видання.

На четвертій сторінці обкладинки, суперобкладинки або на задній стороні палітурки в їх нижній частині наводиться штрих-код видання.

Додатково можуть наводитися відомості про авторів, про серії, про видавця та інша рекламна інформація.

1.6 Обґрунтування вибору параметрів складання та верстання видання

Відповідно до художнього задуму для основного тексту задають такі параметри:

1) формат складання;

2) гарнітуру шрифту;

3) кегль шрифту;

4) вирівнювання рядків;

5) інтерліньяж;

6) розмір абзацного відступу.

Основні етапи підготовки тексту здійснюють відповідно до розподілу функцій складання та верстання.

До функцій складання відносять:

1) використання правил правопису;

2) визначення міжсимвольних пробілів;

3) зміну кегля та накреслення шрифту;

4) вставлення додаткових символів;

5) використання правил складання;

6) автоматичне перенесення слів за складами;

7) визначення розміру абзацного відступу;

8) дотримання відбивок;

9) оформлення заголовків;

10) оформлення тексту;

11) формування текстової сторінки.

До функцій верстання відносять:

1) задання параметрів формування символів;

2) регулювання міжсимвольних пробілів з використанням кернінгу та трекінгу;

3) регулювання ширини символів;

4) регулювання міжслівних пробілів залежно від формату рядка;

5) автоматичне виключання рядків тексту;

6) задання зони перенесення;

7) задання параметрів форматування абзаців;

8) задання параметрів сторінки;

9) верстання за модульною сіткою або шаблоном сторінки.

Згідно ГСТУ 29.5 - 2001, існує три варіанти оформлення видань за форматами сторінок складання.

Другий варіант оформлення, який характеризується достатньо великою сторінкою складання і великими полями, використовується як основний варіант для більшості видань (художня література, посібники, підручники і т.под.).

За другим варіантом оформлення виготовляють видання для нетривалого читання (офіційні, громадсько-політичні, виробничо-практичні, довідкові видання, видання для організації дозвілля).

Також існують загальні рекомендації щодо розміру полів: корінцеве поле повинно бути не менше 10 мм, верхнє - не менше 12 мм, зовнішнє - не менше 11 мм, а нижнє - не менше 15 мм.

Формати сторінок складання, рекомендовані розміри розкладки і полів книжкових видань наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Другий варіант оформлення сторінки книжкового видання

Кегль шрифту, пункти	Довжина рядка
	мінімальна	максимальна
	квадрати	міліметри	квадрати	міліметри
10, 10* і більше	3 Ѕ	63	7 ј	131
9*	2 ѕ	50	7	126
9	2 ѕ	50	6 ѕ	122
8*	2 Ѕ (2 ј)**	45 (41)	6	108
8	2 ѕ (2 ј)	50 (41)	6	108
7	2 Ѕ (2 ј)	45 (41)	4 Ѕ	81

Кількість рядків у сторінці складання залежно від її висоти та кегля шрифту основного тексту видання наведено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Кількість рядків у сторінці складання

Висота сторінки складання, кв.	Кегль шрифту основного тексту, п.
	12	10	8	6
	Кількість рядків	Кількість рядків	Залишок пунктів	Кількість рядків	Залишок пунктів	Кількість рядків
9 9 ј 9 Ѕ 9 ѕ	36 37 38 39	43 44 45 46	2 4 6 8	54 55 57 58	4 4	72 74 76 78

Для виділення заголовків, як правило, застосовують шрифтові та програмно-композиційні засоби. Найчастіше заголовки складають шрифтами тієї самої гарнітури, що й основний текст, але іншими кеглями або накресленнями.

Нижче наведено всі можливі варіанти і способи розміщення заголовків та їхніх назв залежно від місця на сторінці (розвороті) видання (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Варіанти і способи розміщення заголовків

Варіант розміщення заголовка	Спосіб розміщення
1. На правій шпальті без тексту (з порожнім зворотом) 2. На правій шпальті (з надрукованим зворотом) 3. На двох суміжних шпальтах 4. На лівій шпальті	На шмуцтитулі
На початковій шпальті	«Шапкою» (над текстом) На спуску (над текстом)
Заголовок, який дозволяє текст	Врозріз тексту
1. Не на весь формат складавання (в обклад) 2. На полях	«Кватирка» Маргіналія
Заголовок, не виділений самостійним рядком	Упідбір до рядка

Спускова сторінка - перша сторінка книги або и розділу чи частини, яка заверстується із спуском, тобто з відступом у верхній частині сторінки. Розміри спусків у кожному виданні визначаються видавництвом чи видавничою організацією. Звичайний розмір спуску - близько 1/4 висоти сторінки складання, рахуючи від її верху до першого рядка тексту.

Всі елементи оформлення книги заставки, лінійки, виступаючі буквиці, заголовки чи система заголовків на спусковій сторінці входять у розмір спуску.

За технічними правилами верстки, розміри спусків у межах одного видання повинні обов'язково бути однаковими.

При верстанні спускових сторінок в разі необхідності допустиме збільшення чи зменшення спуску на 1 чи 2 рядки лише для правильного її закінчення, тобто без «висячих» рядків і без переносу на парну сторінку.

Покажчики - довідковий матеріал, який допомагає читачеві швидко знайти потрібний текст у виданні.

Покажчики набирають кеглем на ступінь нижчим від основного тексту, інколи на зменшений формат. Кожний рядок покажчика починають з лівого краю колонки, наступні рядки дають з втяжкою.

Якщо покажчик складається з загальних і поодиноких понять, тоді наступні звичайно набирають з невеликим відступом від лівого краю.

Абзацні відступи мають бути однаковими у всьому тексті. Останній рядок абзацу має бути довшим за абзацний виступ не менше, чим в 1,5 разу. Якщо набір виконується без абзацного виступу, то останній рядок має бути неповним. Довжина рядка має бути не більше 60-65 символів. На сторінці має бути 30-40 рядків. Нижня межа тексту на попередній сторінці має бути нижче, ніж початок тексту на наступній або не менше 5 рядків. Остання сторінка розділу (якщо розділи починаються з нової сторінки) повинна виглядати заповненою хоча б наполовину.

Три крапки перед словом, а також тире між цифрами не можна відокремлювати пропусками. А тире між словами відділяється пропуском. У прямій мові тире справа відділяється пропуском.

Дефіс не повинен відділятися пропусками. Лапки не можна відокремлювати пропусками від слів. Лапки набираються тим же шрифтом, що і текст.

Між знаком номера і параграфа і цифрами обов'язковий пропуск: № 10 § 2. Знаки градусів, відсотків, хвилин, секунд не можна відокремлювати пропуском від цифри: 6%. Скорочення, що йдуть за знаком градуса, відділяються пропуском: 20° С.

1.7 Оформлення вихідних відомостей видання

Вихідні відомості - це сукупність даних, які характеризують видання у повному обсязі та призначені для інформування користувачів, бібліографічного опрацюван-ня і статистичного обліку видань.

Вихідні відомості книжкових видань містять:

1) надзаголовкові дані;

2) відомості про автора (-ів);

3) назву видання;

4) підзаголовкові дані;

5) вихідні дані;

6) шифр зберігання видання (класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак);

7) макет анотованої каталожної картки;

8) Міжнародний стандартний номер книги (ISBN);

9) знак (знаки) охорони авторського права;

10) надвипускні дані;

11) випускні дані;

12) штрихкодову позначку.

Вихідні дані розміщують на титульному аркуші (він складається з титульної сторінки і звороту титульного аркуша), суміщеній титульній сторінці (першій сторінці видання з текстом, над яким наводять сукупність вихідних відомостей титульної сторінки), контртитулі (лівій сторінці розворотного титульного аркуша), останній сторінці (так званій «кінцевій титульній сторінці»).

Крім того, основні елементи вихідних відомостей титульної сторінки (автор; назва видання; номер тому (книги, частини), випуску - в багатотомних і продовжуваних виданнях; перше і останнє слово чи буква - у багатотомних довідкових виданнях і словниках) треба подавати й на корінці обкладинки чи палітурки, якщо товщина блока понад 9 мм.

Титульна сторінка містить:

1) надзаголовкові дані;

2) відомості про автора (-ів);

3) назву видання;

4) підзаголовкові дані;

5) вихідні дані.

На звороті титульного аркуша, незалежно від виду видання, як обов'язкові наводять такі вихідні відомості:

1) шифр зберігання видання: класифікаційні індекси УДК (Універсальної десяткової класифікації) і ББК (Бібліотечно-бібліографічної класифікації) та авторський знак;

2) макет анотованої каталожної картки;

3) Міжнародний стандартний номер книги (ISBN), Міжнародний стандартний нотний номер (ISMN);

4) знак охорони авторського права (©).

Класифікаційні індекси УДК і ББК визначають систему понять, упорядковану за різноманітними ознаками, що характеризують зміст і форму видання. Вони є основою структури каталогів, картотек, застосовуються для ведення обліку і статистики видань, розставлення фондів у бібліотеках і книжкових магазинах, групування матеріалів у бібліографічних, довідкових виданнях тощо.

Авторський знак є умовним позначенням у вигляді першої (великої) букви прізвища автора (чи назви книги) та відповідного двозначного числа, який розміщується під класифікаційними індексами УДК і ББК, а саме, під першою цифрою індексу ББК.

Макет анотованої каталожної картки є основою для створення бібліографічного повідомлення про видання в різноманітних інформаційних масивах. За його допомогою прискорюється опрацювання видань у бібліотеках, книгарнях і таким чином скорочується термін потрапляння видання до читача.

Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) є унікальним ідентифікатором книжкової продукції і використовується у більш ніж 140 країнах світу. З 1 січня 2007 року він складається з абревіатури ISBN і (після проміжку) тринадцяти арабських цифр (тринадцята, контрольна цифра, може бути і римською цифрою Х), які розділяються між собою дефісом на п'ять груп:

1) ідентифікатор книжкової продукції (978 або 979);

2) ідентифікатор групи, що позначає країну чи мовну область (для України - 966);

3) ідентифікатор видавця, який в Україні встановлює Книжкова палата України;

4) порядковий ідентифікатор книги (номер книги у випуску видавця);

5) контрольна цифра, що служить для перевірки правильності подання цифрової частини ISBN.

Знак охорони авторського права сповіщує про авторське право на твір фізичної чи юридичної особи. Він складається з трьох елементів:

1) латинська літера «С», обведена колом, - ©;

2) ім'я особи, що має авторське право;

3) рік першої публікації твору (без слова «рік» чи скорочення «р.»).

На останній сторінці видання розміщують надвипускні і випускні дані.

Надвипускні дані складаються з таких відомостей про книгу:

1) вид видання за цільовим призначенням;

2) назву серії і номер її випуску (у періодичних чи продовжуваних серіях);

3) прізвище, ім'я та по батькові автора (авторів) у повній формі;

4) назву видання;

5) підзаголовкові дані;

6) відомості про редакційно-видавничих фахівців.

7) Випускні дані містять такі відомості:

8) формат видання;

9) обсяг видання в умовних друкованих аркушах;

10) тираж;

11) номер замовлення виготівника видавничої продукції;

12) назву (ім'я) та відомості про місцезнаходження видавця;

13) відомості про внесення видавця до Державного реєстру України;

14) назву (ім'я) та відомості про місцезнаходження виготівника видавничої продукції;

15) відомості про внесення виготівника видавничої продукції до Державного реєстру України.

Для обліку і зіставлення об'ємів видань надрукованих на паперових аркушах різних форматів була прийнята одиниця виміру, що має назву умовно-друкований аркуш. Ця одиниця - паперовий аркуш формату 60х90 см, площею 5400 см. кв.

1.8 Технологія підготовки презентаційного матеріалу

Згідно з завданням курсового проекту презентаційним матеріалом є запрошення та поштовий конверт.

Конверт - плоска прямокутна оболонка з паперу або іншого подібного матеріалу, що закривається липким або самоклеючим клапаном, розташованим уздовж однієї з її сторін.

Конверт ілюстрований - конверт з малюнком або рекламою.

Конверти класифікують за такими ознаками:

1) розмірами;

2) наявності вікна;

3) місцем розташування закриваючого клапана;

4) наявності вказівок, що роз'яснюють місце і порядок написання адресної інформації;

5) територія ходіння;

6) видом оформлення лицьової сторони.

Конверт має свій формат. Серія форматів C призначена для конвертів для листів серії A. У таблиці 1.5 представлені міжнародні стандартні формати конвертів. Використовуючи данні з даної таблиці є можливість вибрати розмір для запрошення, щоб воно підходило по формату.

Таблиця 1.5. Міжнародні формати конвертів

Формат	Розміри	Підходить для формату паперу
DL/E65	220 Ч 110 мм	A4, складений втричі
C7/C6	81 Ч 162 мм	A5, складений втричі
C6	114 Ч 162 мм	A6 (або A4, складений вчетверо)
C6/C5	114 Ч 229 мм	A4, складений вдвічі
C5	162 Ч 229 мм	A5
C4	229 Ч 324 мм	A4
C3	324 Ч 458 мм	A3
B6	125 Ч 176 мм	C6
B5	176 Ч 250 мм	C5
B4	250 Ч 353 мм	C4
E4	280 Ч 400 мм	B4

Стандартне оформлення лицьової сторони конверту зображено на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Лицьова сторона конверту

1.9 Обґрунтування вибору програмних засобів, що використовуються при підготовці видання і презентаційного матеріалу

Для розробки видання були використані найсучасніші програмні засоби від американської компанії-розробника програмного забезпечення Adobe Systems.

Для верстки було використане програмне забезпечення Adobe InDesign CS6. Це універсальна видавнича програма, що дозволяє контролювати дизайн і типографіку до останнього пікселу, дає можливість створювати вишукані та захоплюючі сторінки для друкованих матеріалів, планшетних та інших пристроїв. Програма має такі нові можливості як перегляд у розділеному вікні, колектор вмісту, попередній перегляд у градаціях сірого, швидкий доступ до нещодавно використаних шрифтів та інших технологій, які дозволяють суттєво заощаджувати час.

Adobe InDesign CS6 має функції, які зручно використовувати при верстанні книжного видання:

1) робота з СМYК-кольорами;

2) можливість створення майстер-сторінок, що значно спрощує подальшу роботу з виданням та слугує для витримки одноманітності в оформленні;

3) робота зі стилями абзаців та символів;

4) широкі функції редагування тексту (параметри трекінгу та кернінгу, автоматичне встановлення інтерліньяжу, кілька видів вибору виключки, встановлення прив'язки тощо);

5) робота з растровою графікою, та можливість створення і редагування векторної.

Для створення конверту і запрошення був використаний графічний векторний редактор Adobe Illustrator CS6. Програма має інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, легким доступом до багатьох функцій, широким набором інструментів для малювання і просунутими можливостями управління кольором, текстом, що дозволяє створювати векторні зображення будь-якого рівня складності. Adobe Illustrator є одним з найбільш зручних редакторів для створення різних макетів для преси або зовнішньої реклами.

Нові функції в Adobe Illustrator CS6:

1) просте створення паттернів;

2) трасування зображень;

3) градієнти на обведеннях;

4) покращена панель управління;

5) вдосконалені ефекти;

6) вдосконалена панель «Колір»;

7) вдосконалена панель «Прозорість»;

8) вища продуктивність і т.д.

Для обробки ілюстраційного матеріалу був використаний графічний редактор Adobe Photoshop CS6. Це багатофункціональний графічний редактор. В основному працює з растровими зображеннями, проте має деякі векторні інструменти. Продукт є лідером ринку в області засобів редагування растрових зображень, і найбільш відомим продуктом фірми Adobe. Adobe Photoshop CS6 має всі найсучасніші засоби обробки зображень.

1.10 Обґрунтування вибору способу друку та основних матеріалів друкарського процесу для видання

Вибір способу друку видання залежить від багатьох факторів: характеру видання і його цільового призначення, вимоги до якості друку видання, діяльності виробничого циклу, витрати основних матеріалів, тиражу, кольоровості.

Видання, що проектується в рамках курсового проекту насичене ілюстраціями, які повинні бути якісно надруковані. Видання призначене для періодичного користування.

Найбільш доцільним для даного видання, виходячи з вищевказаних факторів, а також тиражу - 10 тис. примірників і кольоровості сторінок книжного блоку - 4+4, буде офсетний друк.

Обладнання для офсетного друку орієнтоване на виготовлення поліграфії високої якості і великими тиражами. При такому способі друку є ряд переваг: якість друку, широкий вибір друкованих матеріалів і різні види обробки.

Особливості офсетного друку:

1) висока продуктивність машини для офсетного друку;

2) друк великих форматів;

3) відмінна якість;

4) низька вартість при великих тиражах;

5) якісні відбитки з максимально точною передачею кольору;

6) великий вибір матеріалів;

7) широкі можливості обробки на етапі пост-преса і т.д.

Для друкування книжкового блоку буде використаний папір Creator Silk з щільністю 90 г/м2. Для обкладинки (тип 3) - папір Creator Silk з щільністю 350 г/м2.

Двосторонній матовий крейдований папір для високохудожніх видань. Подвійне крейдування забезпечує особливо точне відтворення дрібних деталей зображення при друці. Технології відливання і крейдуваня паперу, застосовувані на фабриці, гарантують вищу якість поверхні паперу навіть при найменших щільностях. Папір розроблений для листового офсетного друку, хоча використовується і для глибокого друку. Відмінні технічні характеристики дозволяють застосовувати різні види післядрукарської обробки - фальцювання, біговка, брошурування, лакування, ламінування.

1.11 Обґрунтування вибору способу друку та основних матеріалів друкарського процесу для презентаційного матеріалу

Запрошення на презентацію книги має формат 135х95 мм і задруковується з обох сторін в 4 фарби (як і конверт). Для отримання естетичного вигляду та високої якості друку доцільно буде обрати крейдований папір Magno Satin, щільністю 250 г/м2 формату A4.

Для виготовлення буде використано крейдований папір меншої щільності - Magno Satin 130 г/м2 формату A3, для того, щоб конверт мав представницький дорогий вигляд.

Тираж друку 50 аркушів А3 з 2 конвертами на кожному і 30 аркушів А4 формату, на якому розмістяться 4 запрошення. Доцільно обрати цифровий спосіб друку.

Цифровий друк - це технологія одержання відбитків з використанням змінної друкованої форми. Змінами в друкованій машині на кожному етапі управляє комп'ютер видавничої системи. Друк малих тиражів методом цифрового друку дуже вигідний й рентабельний за рахунок економії на додрукованих дорогих операціях. При цьому вартість одного відбитка на цифровому апараті не залежить від тиражу.

Переваги цифрового друку в наступному:

1) не потрібно виготовляти фотоформи і друкарські форми;

2) друк накладу відбувається безпосередньо з комп'ютера;

3) є можливість внесення змін у кожен відбиток в накладі;

4) порівняно висока швидкість друку, дуплекс (двосторонній друк);

5) якість отримуваних матеріалів порівнянна з поліграфічною.

2. Практична частина

2.1 Концепція художнього оформлення видання та презентаційного матеріалу

Після аналізу художнього оформлення існуючих видань склалася загальна картина того, як повинне виглядати довідкове видання з рецептурами, а саме його обкладинка, верстання тексту та ілюстрацій, елементи оформлення, заголовки, кольори і т.д.

Так як авторка книги сама завжди наголошувала на тому, що пише молоді, то й художнє оформлення, відповідно, повинно мати молодіжний, яскравий вигляд.

Ілюстрації мають бути яскравими, якісними і займати велику площу, щоб наглядно продемонструвати результат приготування страв.

Шрифт для заголовків має бути рукописним заголовочним, щоб додати м'якості сторінкам. Був обраний шрифт Appetite.

На обкладинкі та шмуц-титулах будуть використані елементи оформлення у вигляді прямокутників із заокругленими кутами. Основним кольором для обкладинки обраний бірюзовий.

Ті самі кольори і шрифти використані в оформленні запрошення і конверту, щоб зберегти цільність і однаковість розроблених матеріалів.

Для шмуц-титулів, з яких починається кожен розділ, в якому містяться рецепти окремих пор року, використані кольори з обкладинки за винятком одного доданого - оранжевого для.

Основний текст доцільно верстати у дві колонки: в першій - інгредієнти, у другій - безпосередньо рецептури страв. Шрифт для основного тексту обраний Roboto - рублений, сучасний.

2.2 Результати обробки ілюстраційного матеріалу

Так як ілюстрації маюсь займати велику площу, то вони повинні бути великого розміру і мати роздільну здатність не менш як 300 dpi, кольорову модель CMYK. Оригінали маюсь дещо менший розмір за необхідний. Отже, використовуючи Adobe Photoshop CS6 ілюстрації були оброблені за однаковим алгоритмом.

1) Збільшення роздільної здатності, бікубічним ресемплінгом - найкращим для зображень, що маюсь переходи кольорів.

2) Після збільшення зображення воно, звичайно, стало не таке різке. Отже, можна додати різкості, використовуючи ефект High Pass. Була створена копія шару (Ctrl+J), новий шар був знебарвлений (Ctrl+Shift+U). Далі до цього шару був застосований ефект High Pass з необхідними параметрами. Режим накладення - Vivid Light.

3) Наступним кроком є зведення шарів і переведення зображення у модель CMYK.

4) Збереження у форматі TIFF.

Для обкладинки була створена векторна ілюстрація в Adobe Illustrator CS6 за допомогою кривих. Роздільна здатність - 300 dpi, модель - CMYK.

2.3 Макет та оригінал-макет зовнішнього оформлення видання

Для простої обкладинки для покривання блока в розпуск (тип 3) рекомендується пряма форма корінця і відсутність кантів.

Мальовниче поле обкладинки типу 3 формату видання 70х100 1/16 - 170х240 мм. Поля, згідно з другим варіантом оформлення, такі - 13; 18; 22; 30.

Щоб виготовити макет обкладинки необхідно розрахувати товщину корінцю. Була обрана така формула:

T = (кі-сть сторінок / 2) х 0,095 (коефіцієнт) + 3 мм (на обробку).

Результат:

Т = 128 / 2 х 0,095 + 3 = 9 (мм).

Можна зробити вивід, що товщина корінця не дозволяє на ньому друкувати.

На рис. 2.1 зображений макет зовнішнього оформлення видання із зазначенням необхідних розмірів.

Рис. 2.1. Макет обкладинки

На 4-ій сторінці обкладинки розміщується штрих-код (рис. 2.2)



Рис. 2.2. Штрих-код та ISBN

2.3 Макет розвороту видання

Для видання був обраний другий варіант оформлення (табл. 2.1), який характеризується достатньо великою сторінкою складання і великими полями, використовується як основний варіант для більшості видань (художня література, посібники, підручники і т.под.).

Таблиця 2.1. Формати сторінок складання, рекомендовані розміри розкладки і полів книжкових видань

Формат паперу (см) і частка аркуша	Формат видання до обрізки (мм)	Формат видання після обрізки (мм)	Другий варіант оформлення
			Формат складання (в квадратах)	Розміри полів до обрізки (мм)
70100/16	175250	170240	73/4111/4	13; 18; 22; 30

Макет розвороту видання із зазначенням розмірів наведений на рис. 2.3.



Рис. 2.3. Макет розвороту видання

2.4 Розроблена модульна сітка

Модульна система верстки - система верстки, при якій основою композиції смуг і розворотів стає модульна сітка з певним кроком (модулем), однаковим або різним по горизонталі і вертикалі.

Модульна система спрощує і прискорює художнє конструювання і створює сприятливі умови для автоматизації верстки при використанні комп'ютерних настільно-видавничих систем.

На основі обраного модуля будується модульна сітка, за форматом рівна смузі майбутньої книги. Модульна сітка визначає в цілому зовнішній вигляд майбутнього макета і строго задає місця розміщення на сторінці, сторінках або у всіх однорідних документах всіх передбачуваних елементів, тексту, ілюстрацій, заголовків статей та інших графічних і інформаційних об'єктів. Сітка являє собою систему недрукованих вертикальних, горизонтальних і діагональних ліній, що розділяють сторінку.

Модульна сітка ділить книжкову смугу на клітини однакової величини. Розмір клітини по ширині і висоті, інакше кажучи - основний крок сітки, дорівнює модулю (модульній одиниці). Клітини модульної сітки відокремлені одна від іншої невеликими проміжками, або пробільними кроками, які відповідають прийнятим для даного видання пробілам між текстом та ілюстраціями (або між розташованими поруч ілюстраціями).

На рис. 2.4 приведена розроблена модульна сітка для даного видання.

Рис. 2.4. Модульна сітка видання

2.5 Обрані значення параметрів складання та верстання

Усі параметри, необхідні для складання та верстання тексту наведені в технічному завданні на верстання тексту, метою створення якого є забезпечення взаємодії учасників процесу додрукарського опрацювання інформації.

Технічне завдання на верстання тексту

Формат: 70х100 1/16; 140х202 мм без к/ц.

Основний текст: «Roboto»; 12/14,4; світл.; прям.; норм.; по ширині; абз.відступ - 0 пт.

Заголовки:

1-й рівень (зима, весна, літо, осінь): «Appetite»; 103/124; звич.; прям.; по прав. краю; спуск - 73,5 мм.

2 рівень (зміст, поради господині, покажчик): «Appetite»; 44/39; звич.; прям.; по центру; спуск - 2 рядки.

3 рівень (назви рецептів): «Appetite»; 30/36; звич.; прям.; по центру.

4 рівень (в покажчику): «Appetite»; 11/13,2; звич.; прям.; по лів. краю.

К\ц: «Roboto»; 12/14,4; жирн.; прям.; норм.; по краю;

Додаткові тексти:

Зміст: «Roboto»; 12/14,4; звич.; прям.; норм.; по лів.краю.; номери стор. - по прав краю.

Внутрішньотекстові примітки: «Roboto»; 12/14,4; світл.; прям.; норм.

Покажчик: «Roboto»; 11/13,2; світл.; прям.; норм.; по ширині.

Тип верстання ілюстрацій: на всю сторінку, під обріз.

Так як основний текст верстається у 2 колонки, у яких довжина рядка невелика, то було вирішено не робити абзацних відступів задля кращого візуального сприйняття.

2.6 Обґрунтування наявності/відсутності майстер-сторінок

Майстер-сторінки містять в собі елементи, що повторюються на багатьох сторінках. Вони потрібні для того, щоб полегшити і автоматизувати процес верстання тексту.

Для верстання принципового оригінал-макету знадобилися створити лише 1 майстер-сторінку, на якій розміщені колонцифри сторінок (рис. 2.5).



Рис. 2.5. Майстер-сторінка

2.7 Оригінал-макети найважливіших сторінок видання

Рис. 2.6. Оригінал-макет титульної сторінки і сторінки зі змістом



Рис. 2.7. Оригінал-макет з порадами господині (передмова)

Рис. 2.8. Оригінал-макет одного з шмуц-титулів



Рис. 2.9. Оригінал-макет розвороту з рецептом та ілюстрацією

Рис. 2.10. Оригінал-макет розвороту з покажчиком



Рис. 2.11. Оригінал-макет останньої сторінки видання

2.8 Результати підготовки презентаційного матеріалу

Після виконаної роботи були отримані наступні результати в підготовці презентаційного матеріалу, які зображені на рис. 2.12 і рис. 2.13.

Рис. 2.12. Оригінал-макет розверстки конверту



Рис. 2.13. Оригінал-макет запрошення (лицьова сторона)

2.9 Підготовка оригінал-макетів до передачі поліграфічному підприємству

Оригінал-макети попередньо повинні проходити стадії обробки тексту і зображень, програмного створення графіки і кольороподілу. Зображення, текст і графіка потім поєднуються в електронній версії шпальти. Далі формується загальний спуск шпальт, їхнє розміщення на повноформатному друкованому аркуші. Результатом є файл, однозначно описуючий друкований аркуш для багатофарбової репродукції з усіма зображеннями, графікою і текстом.

Після завершення етапів створення (розробки, дизайну) оригінал-макету видання та презентаційного матеріалу, потрібно виконати їх перевірку. До технологічних операцій, які спрямовані на підготовку файлу для виводу форм, відноситься:

1) аналіз видання та внесення коректив з метою усунення потенційних проблем, які можуть виникнути під час його друку;

2) усунення виявлених помилок;

3) затвердження схеми спуску полос та власне спуск полос;

4) розміщення технологічної додаткової інформації (мітки, міри, плашки тощо);

5) затвердження замовником оригінал-макету;

6) кольороподіл;

7) формування файлу у форматі PDF тощо.

Вимоги, які висунула типографія, де друкувалося розроблене видання приведені нижче.

Загальні вимоги до макетів.

Формати файлів: PDF, PSD, TIFF, BMP, JPG, EPS, AI, CDR, створені в Adobe IIIustrator, Adobe Photoshop, Adobe InDesign, Corel Draw. Настійно не рекомендується використовувати для підготовки макетів Word і інші не спеціалізовані програми.

Формат верстки повинен бути мінімум на 4 мм більше формату готового виробу (по 2 мм з кожного боку під обрізку). Розмір документа повинен суворо відповідати післяобрізному формату вироби.

Елементи макета, що йдуть впритул до лінії обрізки, повинні бути виконані з запасом «навиліт» за неї на 2-4 мм.

Всі важливі елементи макету: логотипи, тексти та ілюстрації, що не йдуть на обріз, повинні бути розташовані на відстані не менше 5 мм від лінії обрізу. Підрізування та інші післядрукарські роботи настійно рекомендується обумовити ще до початку друку.

Макет не повинен містити будь-яких сторонніх елементів, які не будуть використовуватися при друку (пояснювальний текст, назви пантонов, габаритні розміри і т.д).

Розмір зображення задавайте не в програмі верстки, а безпосередньо в графічному редакторі і вказуйте його в назві файлу.

Критично важливі кольори в макеті узгоджуються допомогою кольоропроби. При використанні пантонних квітів слід враховувати, що обладнання не дає 100 % передачі кольору пантонних квітів, мова може йти тільки про високий ступінь збігу. Наприклад, сині і «ментолово»-зелені кольори на моніторі і на папері дуже відрізняються, особливо якщо у вас немає досвіду додрукарської підготовки. Претензії щодо якості передачі кольору розглядаються тільки на підставі затвердженої кольоропроби.

Растрові зображення.

Колірна модель: CMYK.

Для друку растрових зображень високої якості переважний формат TIFF без стиснення і з роздільною здатністю в межах 300-450 dpi.

Використання формату JPG вкрай не рекомендується: його методи стиснення призводять до істотного погіршення якості зображення.

Векторні зображення.

Всі тексти повинні бути переведені в криві або надані разом із файлами шрифтів. Товщина ліній: не менше 0.1 мм або 0.3 пункту. Растрові зображення повинні бути вставлені в розмірі 100 % і не бути залінковані. Макети Corel Draw не повинні містити в собі шарів з ефектами (прозорості, тіні, текстурні заливки, лінзи і т.д.).

Переведення шрифтів у криві робиться на останньому етапі, так як після цієї операції редагувати текст вже не можна. Зробити це можна виділивши необхідний тектовий фрейм, а далі вибрати пункт меню Type, і далі Create Outlines.

В Adobe Illustator э прекрасний інструмент для перевірки кольорів, використаних у файлі - Separation Prewiev.

За обсягом видання має 128 сторінок, отже воно матиме в книжному блоці вісім 16-сторінкових зошити.

2.10 Технологічний процес виготовлення видання

Розробку технологічної схеми виготовлення певного виду поліграфічної продукції можна умовно розділити на три етапи:

1) аналіз технічних даних видання;

2) складання технологічної специфікації друкарських процесів;

3) складання технологічної специфікації брошурувально-палітурних процесів.

Аналіз технічних даних видання здійснюється на основі вихідних даних комплексного курсового проекту. В результаті аналізу були визначені наступні параметри замовлення:

Для того, щоб обрати найбільш вигідну технологію друку був проведений порівняльний аналіз. Результат аналізу приведений у вигляді таблиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Порівняльний аналіз технологій друкарського процесу

Критерій	Офсетний листовий друк	Різографічний друк
Витрати	великі	низькі
Формат	700 х 1000 мм	А3
Швидкість	висока	середня
Якість	висока	низька

Виходячи з аналізу характеристик доцільно було обрати технологію офсетного листового друку, а саме офсетну машину HEIDELBERG Speedmaster CD 102-4, яка найбільше відповідає вимогам друку видання.

Основні можливості:

1) Високоякісний офсетний друк в 4 фарби (у тому числі і фарбами за системою PANTONE).

2) Можливість друку на досить товстих матеріалах.

Основні технічні характеристики наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Технічні характеристики HEIDELBERG Speedmaster CD 102-4

Максимальний формат аркуша	720х1030
Мінімальний формат аркуша	280х420
Максимальна площа друку	710х1020
Товщина матеріалу	0,03 до 1,0
Продуктивність	до 15 000 аркушів / годину

Для друку обкладинки, як вже було визначено вище, доцільно обрати цифровий друк, а саме принтер Konica Minolta C500.

Основні технічні характеристики принтеру наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Технічні характеристики Konica Minolta C500

Технологія друку	лазерний друк
Формат паперу	A3
Максимальна швидкість друку	(A4) 27 стор / хв
Роздільна здатність друку	до 600 x 600 dpi
Навантаження на місяць	150000 сторінок

Процес виготовлення видання складається на 3 етапів:

1) додрукарський;

2) друкарський;

3) післядрукарський.

На кожному етапі виконуються ряд дій, які пов'язані між собою кінцевою ціллю - виготовлення готового видання.

Одним із завдань комплексного курсового проекту є розробка технологічних схем виготовлення певних видів поліграфічної продукції. При розробці технологічної схеми процес виготовлення необхідно розглядати з точки зору технолога типографії, яка буде здійснювати друкарські та післядрукарські процеси.

У додрукарських процесах відбулися значні зміни, пов'язані з переходом від традиційних до цифрових технологій. Розрізняються вони за способом виготовлення фотоформ. Всі варіанти, які використовують технології створення смуг або спуску смуг з окремих фотоформ, вимагають механічних або ручних операцій верстки чи монтажу, і відносяться до категорії «традиційних додрукарських процесів». На відміну від них існують також процеси цифрової обробки інформації, так названі «Комп'ютер - фотоформа» і «Комп'ютер - друкарська форма» (Computer to Film, Computer to Plate) і т.д.

Вивід ctp-пластин - новітня технологія отримання друкарських форм, завдяки якій запобігається використання зайвих операцій (таких, як вивід фотоформ). Таким чином, друкарська форма отримується безпосередньо з комп'ютера, після чого відбувається процес друку.

З початку на офсетній машині друкується пробний відбиток (сигнальний екземпляр), а потім - після ухвалення видавництвом - друк усього тиражу. Кінцевий результат друкарського етапу - друкарські листи з віддрукованими сторінками видання.

На післядрукарському етапі виконується фальцювання роздрукованих аркушів тиражу книги, комплектування блоків, обрізка з трьох сторін, приклейка обкладинки.

2.11 Технологічний процес виготовлення презентаційного матеріалу

Для друку презентаційних матеріалів, враховуючи кількість пимірників і формат паперу, був обраний цифровий вид друку, так само як і для обкладинки.

Технологічний процес виготовлення конверту складається з наступних етапів:

1) друкування;

2) обрізка;

3) біговка;

4) склеювання.

На другому етапі замість обрізки могла б бути вирубка. Але якщо при виробництві виробу необхідна вирубка, то його ціна помітно зростає. Це цілком виправдано. Причини тут дві: по-перше, з'являється додаткова технологічна операція, яка коштує грошей. По-друге, необхідно виготовити вирубний штамп. Тому, виходячи з того, що кількість примірників невелика, обрізка конверту здійснюється вручну, так само як і подальше склеювання.

Технологічний процес виготовлення запрошення складається з наступних етапів:

1) друкування;

2) обрізка;

3) заокруглення кутів.

Для отримання округлених кутів можуть використовуватися дві технології: вирубка (або висічка) і закруглення. Вирубка забезпечує хороший за якістю результат, але для дешевої продукції типу запрошення вона може виявитися дорогуватою.

Тому частіше для цих цілей застосовують технологію заокруглення кутів. Для неї використовується нескладне (як правило ручне) обладнання, де на невелику стопу паперу тисне різець схожий на круглу стамеску, і відсікає кут по криволінійній траєкторії.

Дані, необхідні на всіх етапах технологічного процесу друку, занесені до технологічної специфікації, окремо на кожен виріб: книжкове видання і презентаційні матеріали.

Висновки

В процесі роботи над комплексним курсовим проектом були закріплені теоретичні знання з курсів вивчених дисциплін шляхом проектування книжкового видання та презентаційного матеріалу за варіантом.

Завдання комплексного курсового проекту виконувалося на основі як вже отриманих знань, так і за допомогою спеціалізованої літератури, посібників, довідників, стандартів та електронних ресурсів.

Через те, що робота з виданням відбувалася на всіх етапах виробничого процесу, знання були поглиблені і закріплені на практиці. В результаті було отримане чітке розуміння всього процесу виготовлення книжкового видання та презентаційного матеріалу у вигляді конверту та запрошення.

Сфера застосування отриманих навичок досить широка, так як процес створення видання включає в себе велику кількість операцій і процесів: верстання, створення художнього, заповнення технологічних специфікацій, підготовка ілюстрацій і т.д.

Таким чином, за допомогою даного комплексного курсового проекту відбулося не тільки закріплення й поглиблення теоретичних знань зі спеціалізованих дисциплін, але й було отримано практичні навички у проходженні основного ланцюжка видавничо-поліграфічного виконання, тобто практичне застосування отриманих знань.

довідниковий ілюстраційний палітурка офсетний