Роль центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні громадсько-політичних перетворень суспільства: проблеми та перспективи (1994 – 2000 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

АЛІ МАБХУТ СААД МУЛКАТ

УДК 070.15 (09) (533/534)

РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРЕСИ ЄМЕНУ

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор РОМАНЮК Мирослав Миколайович, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, заступник директора з наукової роботи, керівник Науково-дослідного центру періодики

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ШКЛЯР Володимир Іванович, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародної журналістики кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор ЛОСЬ Йосип Дмитрович, Львівський національний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри зарубіжної преси факультету журналістики

Провідна установа:Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” (Міністерство освіти та науки України)

Захист дисертації відбудеться “21” січня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “19” грудня 2002 р.

Вчений секретар

доктор філологічних наук Сидоренко Н. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах триває процес творення єменської держави, формування основ демократичного суспільства. Водночас Ємен активно бореться за нове місце у світі, в якому визначальним фактором будуть не ресурси, а здатність адаптуватися, отримати свою долю в фінансових, інформаційних і товарних потоках, у високих технологіях та наданні послуг. Досягти таких цілей можливо тільки у тому випадку, коли масова свідомість матиме у своєму розпорядженні соціально-світоглядну інформацію високої якості, динамічно засвоюватиме її і ефективно використовуватиме у соціальній практиці.

Демократичне правове суспільство будується - і ця думка є засадничою у багатьох виступах президента ЄР Алі Абдули Салеха - вільними громадянами, які активно і свідомо беруть участь у розвитку всіх сфер життя - політики, економіки, сільського господарства, науки, культури, освіти Виступ президента на честь 6-ї річниці перемоги над змовниками // Армія.- 1996.- №232; Звіт про зустріч президента Алі Абдули Салеха з журналістами журналу “Аль-Араб” // Армія.- 1996.- №238; Відвідання президентом Алі Абдулою Салехом деяких військових частин на півдні країни // Армія.- 1997.- №239; Виступ президента перед народом // Армія.- 1997.- № 240.. Розуміння цього лежить в основі політики, яку проводить керівництво Ємену і яка “базується на великій ісламській релігії, що вказує на необхідність зміцнення єдиного Ємену і веде демократичним шляхом розвитку, коли людина може вільно висловлювати свої думки і отримувати необхідну інформацію. Це дає єменському громадянину можливість брати активну участь в побудові нового життя у Ємені” Аль-Аква Абду Рахман Мухамед. Інформаційна політика Єменської Республіки - Сана: Вид-во відділу виховної роботи МО, 1995.- С. 6-7 (арабською мовою)..

Без інформаційного забезпечення сьогодні не можна говорити ні про яке удосконалення суспільства. Будь-який процес його розвитку, особливо такий важливий, яким є суспільно-політичний, вимагає безперервного, ефективного інформаційного забезпечення, серцевиною якого, безумовно, є діяльність засобів масової інформації (ЗМІ) і центральної преси зокрема. Реалізація нею завдань побудови розвинутої демократичної держави неможлива без необхідності поліпшення роботи центральної преси Ємену, що і є основою дослідження та визначає його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими проблемами і темами. Дисертаційна робота виконана в контексті концептуальних програм Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, в межах яких вивчаються складні процеси функціонування засобів масової інформації, проблеми формування сучасного інформаційного простору, аналізується розвиток преси ХІХ-ХХ ст.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі наукового аналізу теорії і практики єменської журналістики простежити взаємозв'язок між суспільно-політичними змінами в єменському суспільстві з 1994 до 2000 року та розвитком центральної преси; окреслити найхарактерніші особливості функціонування центральних газет, перш за все “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”), визначити їх роль та місце в системі засобів масової інформації Ємену.

Автор поставив за мету вирішити такі завдання:

проаналізувати історичний процес розвитку єменських засобів масової інформації, перш за все центральної преси, і їхній сьогоднішній стан;

розкрити особливості впливу соціально-економічних змін на єменську центральну пресу та її роль в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних перетворень 1994-2000 рр.;

визначити місце, роль, завдання центральної преси в сучасних умовах і шляхи підвищення ефективності її функціонування;

показати соціально-демографічні, соціально-професійні та соціально-психологічні особливості читацької аудиторії як об'єкта впливу центральної преси;

осмислити основні позитивні і негативні тенденції розвитку та функціонування центральної преси Ємену, перш за все газет “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”);

з'ясувати сучасний стан, перспективи подальшого розвитку єменського газетного ринку, систему підготовки і перепідготовки журналістських кадрів;

розробити практичні рекомендації подальшого вдосконалення центральної преси Ємену.

Об'єкт дисертаційного дослідження - історія, теорія і практика центральної преси Ємену, яка вважається універсальним і найдоступнішим засобом інформації для переважної більшості населення країни. При цьому автор вивчає діяльність центральної преси у контексті функціонування загальної системи ЗМІ Ємену.

Предмет дослідження - процес формування нової єменської преси в перехідний період від умовної політичної нестабільності, роздрібненості, боротьби за національну незалежність до прагнення об'єднати, укріпити державу на основі демократії і відкритості для усіх країн світу, а також специфічні риси основної її групи - центральних газет, перш за все “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). Вибір предмета дослідження пояснюється тим, що саме ці видання зуміли повною мірою відобразити всю динаміку соціально-економічних перетворень Ємену після революції 1962 р. до нинішнього часу.

Методи дослідження. Методологічними засадами є принципи історизму, наукової об'єктивності, стстемності та теоретико-соціологічних узагальнень історико-журналістського знання. У дослідженні застосовано порівняльно-аналітичний, бібліографічно-описовий, проблемно-хронологічний методи. Автор широко використовує досвід роботи єменської, арабської, української, російської преси, результати власних соціологічних досліджень, досліджень інших авторів у галузі соціології, психології засобів масової інформації, різноманітні статистичні дані та опубліковані джерела.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше об'єктом багатостороннього наукового пошуку стала центральна преса держави та її основні представники - “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). З одного боку, вивчається центральна преса: її стан, шляхи розвитку, з іншого, об'єкт її впливу: читацька аудиторія, її читацькі потреби, інтереси, очікування, можливі шляхи покращання газетної публіцистики відповідно до побажань читачів. На цій основі вже вирішується головне завдання дослідження - визначення ролі центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних перетворень єменського суспільства. Узагальнюючи досвід роботи єменської, арабської, української, російської журналістики, використовуючи розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, які стосуються досліджуваної теми, автор вперше розглянув функціонування єменської центральної преси у взаємозв'язку “редакція-аудиторія” в умовах сьогоденного політичного, економічного, соціального становища країни.

Дисертант опрацював широке коло державних архівних документів, опублікованих джерельних матеріалів, періодичних видань, зокрема, центральних газет “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”) за 1994-2000 рр. Використано матеріали проведеного автором комплексного соціологічного дослідження (1994 р.) на тему “Преса в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних процесів в сучасному Ємені” з метою вивчення складу читацької аудиторії центральних газет “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”), аналізу їх тематичної політики; ступеня задоволеності респондентів опублікованими матеріалами; читацької психології при зверненні до того чи іншого видання, а також соціально-демографічних, соціально-професійних характеристик співробітників окремих центральних газет, діапазону їхньої фахової підготовки і творчих уподобань.

У соціологічному дослідженні брали участь як читачі, так і журналісти редакційних колективів центральних газет. При цьому було опитано 246 осіб, серед них - 234 читачі газети “Аль-Саура” (“Революція”), 120 - “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). Для проведення дослідження автор розробив спеціальну анкету і дві вкладки до неї, шість протоколів для фіксації отриманих даних.

Крім цього дослідження, ще проведено два контент-аналізи на основі матеріалів газет “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). Частина даних була отримана під час вивчення державної статистики єменських ЗМІ, архівів редакції, кафедри журналістики Коледжу інформації (м. Сана), Міністерства інформації, а також особистого спілкування з читачами і журналістами центральної преси Ємену. Таким чином, фактичний матеріал дисертації був вперше отриманий в результаті комплексного дослідження процесів функціонування центральної преси Ємену.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. У результаті проведеного дисертантом дослідження розроблені конкретні рекомендації з подальшого підвищення ефективності функціонування єменських центральних газет і посилення їхнього впливу на суспільно-політичні процеси. Отримані дисертантом висновки, рекомендації можуть бути використані як для вдосконалення роботи центральних газет, так і для поліпшення підготовки і перепідготовки єменських журналістів, удосконалення діяльності редакційних колективів. На основі дисертаційного дослідження, а саме - фактичного матеріалу, основних положень і висновків, можна підготувати в рамках спецкурсу “Зарубіжна журналістика” низку ознайомчих лекцій “Центральна періодика Ємену”.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження, автореферат, опубліковані окремим виданням підсумки соціологічного дослідження та наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження і публікації. Рукопис роботи обговорено в Науково-дослідному центрі періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Основні положення дисертації викладені у монографії та в чотирьох публікаціях у наукових збірниках. Матеріали дослідження доповідалися в офіційному звіті з результатів соціологічного дослідження “Преса в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних процесів у сучасному Ємені”, який був представлений кафедрі суспільно-гуманітарних наук Української академії друкарства, редакційному колективу газети “Аль-Саура” (“Революція”), кафедрі журналістики Коледжу інформації (м. Сана); у виступах на міжнародних наукових конференціях протягом 1998-2000 рр.; під час роботи автора в редакціях газет “26 септамбар” (“26 вересня”), “Аль-Саура” (“Революція”), на кафедрі журналістики Коледжу інформації (м. Сана); а також -на кафедрі журналістики Військового інституту при Національному університеті “Львівська політехніка”, де автор проходив стажування.

Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (196 позицій) та додатку (разом 178 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

преса єменський читач

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її територіальні та хронологічні межі, визначено мету та основні завдання дослідження, об'єкт, предмет та наукові методи, підкреслено його новизну, визначено теоретичне і практичне значення дисертації.

Перший розділ “Історіографія і джерельна база” присвячено розгляду історичних процесів, які проходили в Ємені, в їхньому зв'язку з розвитком, становленням засобів масової інформації країни і їх відображенням в науці про журналістику. Автор докладно показує, як за дуже короткий, за історичними мірками, час Ємен пройшов шлях від використання традиційних засобів розповсюдження інформації, рукописної журналістики (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) до створення сучасних ЗМІ (80-ті роки ХХ ст.). І саме у 80-ті роки в країні розпочато перші дослідження в галузі засобів масової інформації, для яких визрівають певні економічні, соціально-політичні умови: створення національної економіки і на цій основі розвиток науки і техніки, культури в країні, перехід від політики міжнародної ізоляції до встановлення широких міжнародних зв'язків з багатьма країнами. При цьому дисертант відзначає три важливі особливості процесу створення і функціонування засобів масової інформації в Ємені, а, отже, організації її досліджень:

Значний відсоток неписьменних громадян країни, населення якої проживає, в основному, у сільській, гірській та віддаленій місцевості;

Переважна підготовка журналістських кадрів і вчених-дослідників у галузі засобів масової інформації за кордоном;

Особлива роль армії у створенні і функціонуванні ЗМІ.

Автор всебічно аналізує історіографію проблеми, акцентуючи увагу на тому, що тільки у 1976 р. Аль-Зейн Абдула Яхья зробив спробу першого загального дослідження єменських засобів масової інформації, а 1988 р. Хават Мухаммед Алі комплексно проаналізував проблеми і тенденції розвитку ЗМІ Єменської Арабської Республіки. У той же час побачили світ роботи, присвячені окремим площинам цієї проблеми: Сайф Алі Абдо Мукред дослідив стан і тенденції розвитку кооперативної преси ЄАР, Аль-Акмар Ахмед Хизам розглянув становлення, структуру і особливості розвитку військової преси ЄАР, Фарук Мохаммед Бадр Мохаммед зупинився на проблемах підвищення ефективності військової преси Збройних Сил Єменської Республіки, Абдул Азиз Шараф, Аль-Зейн Абдула Яхья, Махмуд Адхам, Мухаммед Абдул Гапар Салам та інші у своїх працях відобразили стан і розвиток теорії і практики єменських засобів масової інформації - функції і принципи журналістики, різні галузі творчої діяльності журналіста.

Проте, констатує автор, навіть при наявності окремих наукових робіт з теорії і практики єменської журналістики, з дослідження функціонування єменських засобів масової інформації все ж відсутні спеціальні праці, присвячені проблемам інформаційного забезпечення центральною пресою суспільно-політичних перетворень єменського суспільства. Відсутні й дослідження, де б на основі комплексного підходу розглядалися роль і функціонування, шляхи підвищення ефективності цієї групи друкованих видань у взаємозв'язку їх із читацькою аудиторією на етапі останнього п'ятиріччя ХХ ст. Тому, вирішуючи завдання цієї роботи, автор широко використовував досвід і практику, наукові розробки радянських, сучасних українських та російських дослідників, наближені до теми дисертації: роботи А. О. Грабельникова, С. М. Гуревича, В. Й. Здоровеги, В. Ф. Іванова, Й. Д. Лося, М. М. Назарова, А. Г. Погрібного, Г. І. Почепцова, Є. П. Прохорова, В. В. Різуна, М. М. Романюка, М. І. Скуленка, Б. І. Чернякова, В. І. Шкляра, Ю. А. Шерковина та ін.

Цінність робіт названих авторів дисертант бачить у тому, що предметом дослідження стали матеріали про значні зміни у світі після завершення “холодної війни”: становлення нової структури світового порядку, збалансування геополітичних інтересів, формування багатополюсного світу, розширення світового інформаційного поля. Автори розглядають такі поняття, як “геополітичні зміни”, “інформаційний простір”, “комунікативна гласність”, “інформаційна модель” тощо. Новий час, нові політичні умови вимагають і нового стану засобів масової інформації - демократичності, відкритості, прагнення до взаєморозуміння, врахування умов сучасного ринку і т. д. Таким чином, науковий пошук у галузі проблем ЗМІ повинен будуватися на комплексній основі, а наукова база його джерел складатися не тільки із власне матеріалів самих засобів масової інформації (газет, журналів, матеріалів радіо і телепередач), аналізу досвіду роботи творчих колективів, теорії журналістики, але й із інтегруючих у ній галузей наук - історії, філософії, психології, соціології, статистики та ін. Базуючись на сказаному, автор детально розглядає роботи, що складають основу наукової бази дослідження. Це керівні державні й урядові документи з організації та функціонування єменських засобів масової інформації (перш за все Конституція ЄР); матеріали досліджуваних засобів масової інформації; архівні джерела та матеріали; матеріали конкретних соціологічних досліджень; довідкова література. На основі цього зроблено висновок: названі наукові матеріали і розробки дозволили здійснити дослідження вказаної теми, були для нього міцною методологічною основою; забезпечили отримання необхідного наукового результату.

Другий розділ дисертації “Сучасна преса в суспільно-політичному просторі Ємену” присвячений висвітленню основних напрямів суспільно-політичного розвитку життя сучасного єменського суспільства, виявленню ролі в ньому преси як найважливішої частини національної системи засобів масової інформації. У зв'язку з цим автор визначає завдання, структуру, типологічні характеристики єменської центральної преси, тенденції її розвитку.

Дисертант виокремлює три особливості розвитку Єменської Республіки, які значуще відбились на перебігу її розвитку: по-перше, об'єднавчий процес Південного Ємену з Північним; по-друге, швидке просування країни шляхом демократизації; по-третє, перехід об'єднаного Ємену від родо-племінного суспільства до сучасного. Проблеми політичного, економічного, соціального розвитку Ємену знайшли своє відображення в різних публікаціях, наукових роботах як єменських, так і арабських авторів. Серед них дисертант відзначає праці Алі Хейсам аль-Гаріба, Ід ал-Ата Табіта, Саад ад-Дін Ібрахіма та інших авторів, які грунтовно розглядали процеси суспільної модернізації Ємену, перш за все демократизації суспільства. На цій основі дисертант аналізує взаємозв'язок між інформаційно-технологічними, економічними, соціальними, культурними і політичними факторами суспільного розвитку. На думку дисертанта, це і є найбільш раціональний шлях до розуміння сьогоднішнього стану єменського суспільства, перспектив розвитку й ефективної участі в житті країни засобів масової інформації.

При цьому, коли автор аналізує нинішню суспільно-політичну ситуацію в країні і участь у ній засобів масової інформації, то має на увазі той соціально-економічний та історичний фон, на якому вона розгортається: гостра економічна криза, відрив від реальності задля втілення єдності (на Півдні була спроба унікального досвіду впровадження марксизму як офіційної ідеології, а на Півночі суспільство не вийшло за межі традиційної держави з намаганням її модернізації, але і там, і там переважали родо-племінні стосунки). При цьому враховано складну природу громадянського суспільства (воно визначається культурною замкнутістю більше, як інші арабські країни), гострою боротьбою між прихильниками традиціоналізму (традиційних цінностей та відносин спорідненості) і модернізму (перехід до державної системи з її закладами і національними відносинами); розбіжностями між закликами керівництва до демократії та практикою перетворення в життя її принципів (виявляється великий розрив між словом і ділом, і єменське керівництво залишається прихильником деспотичної політичної культури, що проявляється в його реальній діяльності). Таким чином, робить висновок дисертант, перед Єменською Республікою постав складний комплекс завдань, які потрібно вирішувати. Серед них найважливішими є: поліпшення економічного стану держави і зміцнення політичної культури, зокрема поваги до Конституції та гарантія загальних прав громадянина в межах закону. Не випадково ці моменти відображені в такому дуже важливому документі, як “Головні спрямування інформаційної політики Ємену”.

Характеризуючи особливості національної системи і підсистем засобів масової інформації Ємену, автор відзначає, що формувалися вони під впливом суспільних потреб, з метою забезпечення участі всіх членів суспільства, суспільних груп і організацій політичної системи в економічній, соціально-політичній і духовній діяльності. Дисертант акцентує увагу на ролі центральної преси Ємену, яку вона покликана відігравати в суспільному житті як суб'єкт історичної творчості. Такий підхід до завдань преси, національна побудова засобів масової інформації забезпечує універсальність інформаційного процесу, його диференційованість, спеціалізацію стосовно різних функцій журналістики. На сьогоднішній день, за підрахунками вчених, в Ємені нараховується 108 основних органів масової інформації, які постійно функціонують в межах країни. Серед них - два телецентри (міста Сана й Аден, відповідно перший і другий канали); шість радіоцентрів (національних і обласних); тринадцять державних газет; сорок вісім недержавних газет; двадцять один державний журнал; вісімнадцять недержавних журналів. Автор детально розглядає поле друкованих ЗМІ країни, в яке вписались 61 газета і 39 журналів, періодичність їхнього виходу, відсоткове співвідношення державних і недержавних часописів щодо місць видання, їхню направленість, користування INTERNETом.

На основі цього робиться висновок про те, що Ємен має чітко оформлену мережу органів масової інформації, з своїми особливими технічними творчими засобами задоволення суспільних потреб, потреб різних соціальних груп, суспільних і політичних організацій, установ різного роду інформації. Ці засоби дозволяють забезпечити розподіл функцій журналістики між ними і на цій основі активну участь в забезпеченні відображення суспільних процесів в країні.

Третій розділ дисертації “Інформаційно-аналітична роль центральної преси Ємену в діалозі з суспільством” присвячений аналізу особливостей виробництва і споживання масової інформації. Тут розглядаються такі поняття, як “інформаційні потреби”, “інформаційний інтерес”, “редакція”, “аудиторія”, відносини між цими явищами в умовах інформаційного ринку, які автор характеризує як діалектичні. Вони визначаються перш за все інформаційними потребами і інформаційними інтересами аудиторії, які і стають стимулом розвитку редакції. А ріст потреб в інформації, її виробництві і споживанні формує і регулює інформаційний ринок, на який виходять і де “працюють” ті чи інші засоби масової інформації. Отже, щоб повести предметну розмову про ефективність центральної єменської преси, треба мати необхідні дані як про саму редакцію, так і про читацьку аудиторію, якій призначений певний тип преси; про її інформаційні потреби і інформаційні інтереси. Для цього автор визначає основні напрями вивчення читацької аудиторії центральної преси Ємену, які дозволяють в найповнішому обсязі отримати необхідні відомості про об'єкт дослідження. Дисертант визначає їх як зібрання певних характеристик: географічних (розподіл населення на території); соціально-демографічних (стать, вік, національна приналежність, рівень освіти, дані про трудову, виробничу діяльність); психографічних (стиль життя, історичні та національні традиції, звички, мова, культура, релігія); соціально-психологічних (до яких засобів масової інформації звертаються і чому, як регулярно, наскільки вони задоволені (не задоволені) ними і т. д.).

Перелічені характеристики дозволяють отримати узагальнений соціальний портрет читача сьогоднішнього Ємену, який і становить основу читацької аудиторії центральної преси. Дослідження дисертанта засвідчують, що характерними рисами єменського читача є: невисокий освітній ценз (сьогодні рівень неграмотності серед жінок досягає 76,0%, чоловіків - 37,0%); переважно чоловічий образ читацької аудиторії (серед читачів центральних газет чоловіків переважна більшість - 89,0%); приналежність більшої частини читачів до населення міста (таких 91,5%); великий розрив між межами потенційної і реальної читацької аудиторії (четверо чоловіків і вісім жінок з десяти через неписьменність не можуть користуватися інформацією центральної преси); мононаціональний характер єменського суспільства з розбіжностями, що обумовлені приналежністю до якогось племені (переважна більшість населення - араби); висока релігійна свідомість (100,0% населення - люди віруючі; в основі віри лежить Шаріат як вірний і повний кодекс життя людини, основа для розробки всієї інформаційної політики Єменської республіки); культ сім'ї як об'єднуюче начало єменського суспільства (її розглядають як колиску людства, цивілізації, бо в сім'ї закладаються характер, вдача людини, її моральні цінності); низька емоційність (єменці дуже спокійні і витримані люди. Не люблять поспішати ні в розмові, ні в роботі, схильні до логічних міркувань, неквапливої розмови, переконання людей фактами, прикладами. Значно менше сприймають умовляння. Звідси йдуть витоки стилю матеріалів для ЗМІ); низьке критичне сприйняття суспільною свідомістю подій в житті і побуті (єменці хворобливо реагують на будь-які критичні зауваження і негативні висловлювання, які стосуються особистого життя, роботи, побуту, оцінки дії); активність при зверненні до різних ЗМІ, широка тематична направленість інформаційних інтересів і потреб єменських читачів (73,3% опитаних регулярно дивляться телебачення і слухають радіо, звертаються тільки до телебачення - 20,7%, тільки до радіо - 6,0%; практично кожного дня звертаються до різних періодичних видань 21,8% респондентів, 1-2 рази на тиждень - 7,3%, а 49,6% їх не читають. Причина - високий рівень неграмотності єменського населення); висока читабельність періодичних видань Ємену (провідне місце в переліку найбільш популярних газет займає щоденна суспільно-політична газета “Аль-Саура” (“Революція”), на другому місці - орган МО щотижнева газета “26 септамбор” (“26 вересня”), на третьому - щоденна суспільно-політична газета “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). Їх регулярно читають відповідно 52,4%, 29,3%, 13,4%, нерегулярно - 42,7%, 34,1%, 35,4% опитаних.

Автор докладно характеризує ці видання і у висновку відзначає, що вони мають декілька загальних рис, властивих їм як визначеній групі видань, що і дозволяє об'єднати їх в поняття “тип видання”. До першої групи відносяться ознаки, які відображають зміст газет. У цих виданнях загальне головне спрямування - дати читачам новини про різні події, які відбулися, чи доповнити вже відому інформацію новою. У цьому проявляється типовість видань, як і в їх зверненні передусім до типових подій (внутрішнє та міжнародне життя, економіка, наука, культура, моральні і релігійні проблеми), звідси - і типовість проблемно-тематичних спрямувань, рубрик цих газет. До другої - ознаки, які відображають форму подачі матеріалів. Спостерігається намагання використати широкий спектр газетних жанрів, більшою мірою інформаційних в “Аль-Саурі” (“Революція”) і “26 септамбар” (“26 вересня”), інформаційно-аналітичних в “Аль-Джумухурії” (“Республіка”). Особливості використання тих чи інших жанрів або поєднання їх в газеті визначаються характером, призначенням, особливостями читацької аудиторії. До третьої - ознаки, які відображають структуру, композиційні особливості видань. Це перш за все виражається у типовості розподілу матеріалів на шпальтах. До четвертої - ознаки, які відображають зв'язок газети з її читацькою аудиторією. Орієнтація матеріалів на різні категорії читачів, реальне врахування їх читацьких інтересів і потреб. Тобто встановлення прямого і зворотного зв'язку “редакція - читач - редакція”.

Фіксація низки сталих характерних рис “обличчя” центральних єменських газет “Аль-Саура” (“Революція”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”), “26 септамбар” (“26 вересня”), які відрізняють ці видання від інших і тим самим роблять їх для визначеного кола читачів унікальними і привабливими, дає право автору стверджувати, що центральна преса Ємену є усталеним типом видань зі своїми особливостями продукування соціальної інформації.

На основі отриманих даних дисертант розглядає і фактори та умови підвищення ефективності функціонування центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних процесів. Перш за все автор визначає поняття “умова” і “фактор” стосовно діяльності засобів масової інформації. І на цій основі формулює визначення ефективності центральної преси як ступінь задоволення потреб суспільства в соціальній інформації, необхідний для його оптимального функціонування і розвитку при дотриманні цілої низки факторів і умов як загальносистемного (пов'язаних із процесом функціонування ЗМІ у суспільстві), так і внутрішньоредакційного характеру (пов'язаних з діяльністю самої редакції).

Стосовно ж завдань і об'єкта дослідження (єменське суспільство, його ЗМІ і їхній головний загін - центральна преса країни) сформульоване визначення автор уточнює і доповнює. У цьому випадку ефективність центральної преси Ємену визначає як ступінь задоволення потреб єменського суспільства в соціальній інформації, необхідній для оптимального функціонування та розвитку об'єднаного Ємену, вирішення загальнодержавних завдань, інтенсифікації соціально-економічних процесів у регіонах, включення всіх громадян у процеси суспільного розвитку країни при дотримуванні багатьох факторів і умов загальносистемного, обумовлених процесом функціонування центральних газет Ємену “Аль-Саура” (“Революція”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”) в єменському суспільстві, і внутрішньоредакційного характеру, що пов'язані з діяльністю редакцій охарактеризованого і вивченого типу видань.

Спочатку розглядаються загальносистемні умови і фактори ефективності єменської центральної преси. Такими факторами, на погляд дисертанта, є:

потреба єменського суспільства в отриманні соціальної інформації;

інформаційні інтереси читацької аудиторії центральної преси Ємену.

Автор докладно розглядає названі фактори і доводить, що їх реалізація можлива тільки при дотриманні певних умов ефективної діяльності ЗМІ. До них належать:

підготовка і передача соціально значущої інформації про всі сфери життєдіяльності суспільства;

збереження пріоритету суспільних інтересів і загальнолюдських гуманістичних цінностей перед груповими;

дотримання Конституції та законів Ємену, міжнародних правових актів при шануванні всіх демократичних інституцій країни;

додержання канонів Ісламу, загальнолюдських норм моралі, стандартів культурних взаємовідносин із суспільством;

залучення членів єменського суспільства в творчий процес зміцнення країни, підвищення їх соціальної активності.

Найслабший бік діяльності центральних газет Ємену - майже повна відсутність зворотного зв'язку з читачами. Проводячи опитування серед останніх, дисертант задавав питання: “Підтримуєте ви зв'язок з газетою?” і пропонував обрати форми цього зв'язку. Відповіді засмучують. Тільки 6% респондентів змогли відповісти позитивно на це питання; сказали, що посилали листи в газету, 8,6 %; писали для газети - 12,0%. Дуже слабо практична єменська журналістика використовує такі форми співпраці з читачами, як читацькі конференції, усні випуски газети, звіти перед читачами. Вони в Ємені проводяться вкрай рідко тому, що журналісти не вважають їх необхідними. Ще складніше з проведенням соціологічних опитувань читацьких аудиторій. 100 відсотків опитаних журналістів відповіли негативно на питання, чи брали вони участь у такій роботі. Більше того, розмова про необхідність проведення таких досліджень ведеться тільки серед вчених, викладачів кафедри журналістики Коледжу інформації (м. Сана). Під час особистого спілкування автора з єменськими журналістами відчувався значний скептицизм щодо необхідності проведення подібних досліджень. Він пов'язаний як з недостатнім розумінням важливості цього питання, так і з труднощами при його проведенні - малограмотність аудиторії, її побоювання висловити свою думку про газету. За великим рахунком, ні єменські журналісти, ні єменські читачі ще не готові до подібних досліджень. Але це не означає, робить висновок автор, що про це не треба вести мову, ставити питання, готувати і працівників ЗМІ, і їхню аудиторію до спільної розмови.

У “Висновках” дисертант узагальнює підсумки проведеного дослідження, підкреслюючи важливість викладених загальносистемних факторів і умов ефективної діяльності центральної єменської преси. Підкреслюється, що журналісти ще недостатньо усвідомили необхідність органічної єдності цих факторів та умов, без яких подальший прогрес єменських засобів масової інформації буде нелегким. Центральні ж газети мають великий резерв для підсилення свого впливу на читацьку аудиторію, який складається, перш за все, з того, що необхідно підвищувати авторитет друкованих ЗМІ, в матеріалах бути ближче до народу, підсилювати аналітичність, доступність друкованих матеріалів.

Аналізуючи внутрішньоредакційні умови і фактори ефективності єменської центральної преси дисертант відзначив такі чинники:

-проблеми, пов'язані з кадрами редакції, організацією та умовами їхньої роботи. Для розширення бази дослідження автор виділяє як рівень суб'єкта діяльності, тобто кадровий склад, його характеристику, рівень професійної майстерності, так і рівень його діяльності - керівництво редакції, організацію творчого процесу;

фаховість журналістських кадрів як основного суб'єкта виробництва соціальної інформації для центральних газет Ємену;

діяльність редакційного колективу як основного реалізатора творчого потенціалу журналістів.

Дисертант, розглядаючи означені фактори, створює “портрет” журналіста центральної преси Ємену, використовуючи підсумки спеціального дослідження - опитування у вигляді анкетування серед творчих співпрацівників газет Ємену, таких, як “Аль-Саура” (“Революція”), “26 септамбар” (“26 вересня”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”) та ін. Всього було опитано 542 журналіста, що дозволяє говорити про те, що отримані дані реально відображають становище справ з кадрами. Підсумки опитування свідчать: провідне місце в єменській журналістиці належить чоловікам, їх переважна більшість - 92,3%; єменська журналістика порівняно молода: 21,4% - це люди у віковому діапазоні 18-29 років, 38,0% - мають від 30 до 39 років, 18,4% - від 40 до 49 років. Журналісти старші 50 років складають 13,7%. Ця думка підтверджується і при аналізі досвіду фахової роботи досліджуваної групи: стаж від 1 до 5 років мають 41,1% опитаних, від 6 до 11 років - 31,5%, від 11 до 20 років - 14,4%, понад 20 років - 13,0%. Тому оптимальне поєднання досвідчених і молодих за стажем роботи співробітників свідчить про добрі можливості для організації ефективного творчого процесу. Журналісти центральних газет освічені: 37,5% творчих співпрацівників мають вищу журналістську освіту, ще 36,9% мають вищу освіту, але не пов'язану зі спеціальністю, 25,2% опитаних вчились за кордоном, 3,9% продовжують вчитись в різних вищих навчальних закладах.

Таким чином, проаналізувавши риси соціального портрета журналіста єменських центральних газет, їхні соціально-демографічні, соціально-професійні, психологічні якості, рівень професійної підготовки, дисертант говорить про їх значний творчий потенціал, хоча ще не реалізований в повному обсязі. Його реалізація можлива, перш за все, завдяки встановленню постійних зв'язків з читачами, зростанню кількості штатних працівників, які мають спеціальну журналістську освіту, кількості жінок. А поки що редакції значною мірою працюють у відриві від аудиторії і в зв'язку з цим відчувають великі труднощі в задоволенні читацьких інтересів.

Діяльність редакційного колективу як головного реалізатора творчого потенціалу журналіста автор розглядає на базі її основних функцій - адміністративної, організаторської, інформаційно-пропагандистської і робить висновок про те, що ефективність центральних газет Ємену залежить від дотримання ними уже названих факторів і умов як загальносистемного, так і внутрішньоредакційного характеру. Найважливіші серед них - всебічне вивчення і максимально повне задоволення потреб і інтересів читацьких аудиторій при високопрофесійному ставленні всіх членів редакційного колективу до своїх обов'язків. Досягнення цих цілей можливе тільки шляхом зміцнення зв'язків із читачами, підвищення якості газетних публікацій, привабливості самого видання, творчої майстерності, організації їхньої роботи.

Для підвищення ефективності центральних газет Ємену автор формулює практичні рекомендації і пропонує вирішити такі завдання:

Створити при Міністерстві інформації науковий відділ з вивчення проблеми підвищення ефективності засобів масової інформації і напрацювання практичних рекомендацій для їх подальшого розвитку. При цьому відділі сформувати громадську раду, до складу якої включити штатних працівників відділу, редакторів центральних газет, їхніх заступників, провідних журналістів. Рада на основі аналізу роботи центральних газет напрацьовує необхідні рекомендації для розвитку і вдосконалення усієї системи засобів масової інформації.

Відділу вивчення ефективності ЗМІ розробити перелік тем з проведення досліджень стану як самих ЗМІ, так і їхніх читацьких аудиторій, рівня підготовки та перепідготовки журналістських кадрів, організації масової і громадської роботи. Матеріали таких досліджень узагальнювати, розробляти практичні рекомендації.

Редакціям газет “Аль-Саура” (“Революція”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”) періодично (1-2 рази на рік) проводити комплексні дослідження читацьких аудиторій для вивчення перш за все їх інтересів, очікувань, ступеня задоволеності публікаціями видань.

У планах професійної підготовки творчих працівників редакцій передбачити проведення спеціальних семінарів і практичних занять з організації соціологічних досліджень, напрацювання необхідних документів, методики аналізу отриманих даних. На кафедрі журналістики Коледжу інформації (м. Сана) розробити спеціальні методичні рекомендації для допомоги керівникам редакційних колективів в організації навчання журналістів методиці і техніці проведення соціологічних досліджень.

Редакціям центральних газет регулярно організовувати постійно діючі семінари для навчання журналістів практиці масової роботи, проводити творчі звіти, читацькі конференції з усіма категоріями читачів. Особливо залучати молодь, жінок, жителів сільських районів, віддалених, гірських місцевостей. Саме такий комплексний, організаційно-творчий підхід до проблем підвищення ефективності центральної преси Ємену дозволить перетворити їх у дійсно цілісну систему цілеспрямованого впливу на суспільно-політичні процеси в країні.

Результати наукових досліджень дисертанта відображені в публікаціях:

Печать в жизни Республики Йемен / НАН Украины. ЛНБ им. В. Стефаника. Научно-исследовательский центр периодики.- Львов, 2000.- 60 с.

Центральна преса Ємену як тип періодичного видання // Вісник Львівського національного університету: Серія журналістика.- Львів, 2001.- № 21.- С. 537-541.

Газета “Аль-Саура” (“Революція”) у сучасному інформаційному просторі Єменської Республіки // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики: НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики.- Львів, 2000.- Вип. 8.- С. 392-403.

Особливості читацької аудиторії єменських центральних газет // Сходознавство.- 2000. - № 11/12.- С. 120-128.

Вплив друкованих засобів масової інформації на електоральну поведінку громадян України // Наукові записки. - Львів: УАД, 1999. - Вип. 1. - С.149-151.

АНОТАЦІЯ

АЛІ МАБХУТ СААД МУЛКАТ. Роль центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні громадсько-політичних перетворень суспільства: проблеми та перспективи (1994 - 2000 рр.) .- Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 - журналістика.- Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.- Київ, 2002.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем підвищення ефективності центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних перетворень суспільства у 1994-2000 рр. Автор аналізує розвиток і вдосконалення засобів масової інформації в цей період, акцентуючи увагу на проблемах функціонування основних представників єменської центральної преси - газет “Аль-Саура” (“Революція”) і “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). У роботі подано соціологічний портрет сучасного читача цих видань, відображено його інформаційні зацікавлення і потреби, а також - соціологічний портрет сучасного єменського журналіста.

Пов'язуючи якість продукції єменських центральних газет з вирішенням проблем організаційно-творчої роботи редакцій, та задоволенням інформаційних очікувань читацької аудиторії, автор формулює практичні рекомендації з підвищення ефективності роботи центральної преси Ємену.

Ключові слова: читацька аудиторія, інформаційні інтереси, інформаційні потреби, ефективність ЗМІ, фактори і умови ефективності ЗМІ.

АННОТАЦИЯ

АЛІ МАБХУТ СААД МУЛКАТ. Роль центральной прессы Йемена в информационном обеспечении общественно-политических преобразований общества: проблемы и перспективы (1994-2000 гг.) .- Рукопись.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 - журналистика.- Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.- Киев, 2002.

Диссертация посвящена комплексному исследованию проблем повышения эффективности центральной прессы Йемена в информационном обеспечении общественно-политических преобразований общества в 1994-2000 гг. Автор анализирует развитие и совершенствование средств массовой информации в этот период, делая особое ударение на рассмотрение проблем функционирования основных представителей центральной йеменской прессы - газет “Аль-Саура” (“Революция”) и “Аль-Джумухурия” (“Республика”).

Обобщив опыт работы йеменской, арабской, украинской, российской журналистики и использовав исследования ученых, относящиеся к изучаемой проблематике, автор впервые рассматривает функционирование йеменской центральной прессы во взаимосвязи “редакция - аудитория” в условиях современного политического, социального положения страны. Дальнейший прогресс йеменского общества невозможен, акцентирует автор, без изучения проблем эффективной работы средств массовой информации, их роли, задач и возможностей. В работе определены основные факторы улучшения деятельности йеменских периодических изданий, а именно - общесистемные факторы (подготовка и передача центральной печатью социально значимой информации обо всех сферах жизнедеятельности общества, соблюдение приоритета общественных интересов и общечеловеческих гуманистических ценностей и др.) и внутриредакционные факторы (организация работы, подготовка кадров, уровень их профессионального мастерства, стимулирование творческого процесса).

Диссертант дает социологический портрет современного читателя этих изданий, отображает его информационные интересы и потребности, а также социологический портрет современного йеменского журналиста, исходя из результатов собственных социологических исследований. Связывая качество продукции центральных йеменских газет как с решением проблем повышения эффективности организационно-творческой работы редакции, так и с удовлетворением информационных ожиданий читательской аудитории, автор формулирует практические рекомендации по повышению эффективности работы центральных органов прессы Йемена. Именно такой, с точки зрения автора, комплексный, организационно-творческий подход к решению проблем эффективности центральной печати Йемена позволит превратить их в действительно цельную систему целенаправленного воздействия на общественно-политические процессы в стране.

Ключевые слова: читательская аудитория, информационные интересы, информационные потребности, эффективность СМИ, факторы и условия эффективности СМИ.

SUMMARY

ALI MABHOOT SAAD MULKAT. The Role of Central Yemen Press in Supplying Information for Social-Political Transformation in Society: problems and perspectives (1994-2000). - Manuscript.

A dissertation submitted for the degree of Candidate of Philology Science on speciality 10.01.08. - Journalism. - Institute of at Kyiv National University named after Taras Shevchenko. - Kyiv, 2001.

The dissertation investigates problems of increasing effectiveness of Central Yemen Press in supplying information for social-political transformation in society in the last five years of the XX century.

The author traces the development and improvements in the mass media of that period, paying special attention to problems of functioning of the two main representatives of Yemen central press, newspapers “Al-Saura” (Revolution) and “Al-Djumahuria” (Republic). The author gives sociological portraits of these two editions, depicts their information interests and requirements, and also gives sociological portraits of contemporary Yemen journalists who “are described” according to the results of his own research.

Linking quality of Yemen central newspapers both with solving problems of increasing of effectiveness of organizational and creative work of editorial boards and with satisfying information expectation of readers, the author formulates practical recommendations on increasing effectiveness of central Yemen press.

Key words: reader's audience, information interests, information requirements, effectiveness of mass media, factors and conditions of mass media effectiveness.

Размещено на Allbest.ru