Використання матеріалів газетної періодики другої половини XIX - початку XX ст. в дослідженні повсякденності грецького населення Північного Приазов’я

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання матеріалів газетної періодики другої половини XIX початку XX ст. в дослідженні повсякденності грецького населення Північного Приазов'я

Для всебічного висвітлення історії повсякденності грецького населення Північного Приазов'я необхідно залучати і аналізувати найрізноманітніші джерела. Матеріали газетної періодики одне з важливих джерел, що дозволяє дослідити внутрішнє життя грецької спільноти, визначити актуальні проблеми, з якими стикалися греки кожного дня, заповнити прогалини офіційних джерел. Періодична преса як вид історичних джерел заслуговує ретельного вивчення.

Наукова актуальність джерелознавчого дослідження газетної періодики обумовлюється її інформативною насиченістю. Газетний друк виник в Україні на початку XVIII ст., а в першій половині XIX ст. став більш різноманітним і розгалуженим. Газетна періодика багато в чому формує інформаційно-буттєвий простір. Вивчення періодики сприяє розумінню і сприйняттю тих знань, образів і уявлень, якими на рівні повсякденної свідомості оперували читачі минулого. Більшість же газет дореформового періоду становили губернські відомості. Тому без їх вивчення аналіз газетної періодики XIX початку XX ст. буде неповним.

Рівень збереженості досліджуваного джерела такий, що абсолютно повного комплекту «Екатеринославских губернских ведомостей» на території України не має жодна бібліотека. Найбільша кількість річних підшивок зберігається в Одеській національній бібліотеці ім. М. Горького, Дніпропетровській обласній універсальній бібліотеці, Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Te ж саме можна казати й про збереженість міської газети «Мариупольская жизнь». У зв'язку з таким недостатнім рівнем збереженості цих газетних видань зростає необхідність їх джерелознавчого дослідження і введення в науковий обіг цінних матеріалів, що містяться в них.

Дослідженням «Екатеринославских губернских ведомостей» займається Д. Аванесян, він вивчає їх інформативні можливості у питаннях культурного життя і освіти на Катерино с лавщині [1]. Комплексне вивчення, аналіз і систематизація матеріалів газетної періодики з історії повсякденного життя греків Приазов'я ніколи не ставало предметом окремого наукового дослідження.

Мета статті провести систематизацію і джерелознавчий аналіз матеріалів «Екатеринославских губернських ведомостей» і міської газети «Мариупольская жизнь», перш за все публікацій, що містять інформацію з історії повсякденності грецького населення Північного Приазов'я другої половини XIX на початку XX ст. газетна періодика грек життя

Матеріали, які висвітлювали різні сторони повсякденного життя переселенців друкувалися в наступних рубриках «Екатеринославских губернских ведомостей»: «К ответу (объявления Мариупольского греческого суда)», «Продажа имений», «Списки уголовных дел», «Розыск лиц, имений и капиталов», «Список дел, подлежащих решению Таганрогского Окружного Суда», «Нечаянные смертельные случаи», «Пожары, градобития», «Корреспонденция», а також у різних статтях економічного, сільськогосподарського та історичного плану.

У зв'язку з недостатньою збереженістю справ Маріупольського грецького суду в першу чергу привертають увагу об'яви цієї установи, які висвітлюють різні проблеми, з якими зверталися греки. Це і майнові суперечки, і оскарження заповітів, а також різні кримінальні справи. Наводимо приклад тексту однієї з об'яв: «Мариупольский греческий суд объявляет, что, по вступившему в сей суд от поверенного поселянина Мариупольского округа, греческого селения Камари, Николая Ильича Федорова, сына его Серафима Федорова, прошению о споре, объявленном им на духовное завещание умершего брата его, !Самарского поселянина Федора Федорова, завещавшего все свое имение в пользу дьячка Петра Артановского, ответчику дьячку Артановскому послана, при повестке от 10 октября сего года за № 5964, копия с прошения Федорова, с назначением ему на доставление сему суду ответа двухмесячного и сверх того двойного поверстного срока. Если же он, Артановский, этот срок ответа не представит; то дело решится по имеющимся в оном доказательством» [2,с.593].

Внаслідок недостатньої збереженості документів про скоєні греками Приазов'я злочини в інших джерелах, матеріали «Екатеринославских губернських ведомостей» є тим джерелом, в якому ці дані публікувалися з номера в номер. Поміщалися вони здебільшого в трьох рубриках. З рубрики «Розыск лиц, имений и капиталов» ми маемо можливість дізнатися у скоєнні яких злочинів підозрювалися переселенці. В тексті об'яви зазвичай вказували мешканця якого селища розшукують, його прикмети, у вчиненні якого злочину він підозрюється, із зазначенням прізвища та ім' я потерпілого. Найчастіше ці об'яви мали наступний текст: «Таганрогский Окружной Суд отыскивает поселянина селения Мариупольского округа Чердакли Василия Тароманова, подозреваемого в перерезании поверхностей шеи итальянскому подданному Ивану Арпино. Приметы отыскиваемого: лет 29, росту 2 арш. 2 верш., волосы и брови темно-русые, глаза карие, нос, рот и подбородок умеренные, лицо весноватое» [3,с.57]. Крім цього, в цій рубриці розміщувалися об'яви Катеринославської Казенної палати, яка розшукувала маєтки і капітали мешканців Катеринославської губернії, в тому числі і маріупольських греків, з яких необхідно було стягнути мито чи штраф. В цих оголошеннях зазначались прізвище та ім'я розшукуваного, яку суму з нього необхідно було стягнути і за яке правопорушення [4,с.90].

В рубриці «Список дел, подлежащих решению Таганрогского Окружного Суда» в першу чергу вказувалося по якому відділенню будуть проходити слухання і виноситися вироки, нас, у даному випадку, цікавлять тільки списки справ по кримінальному відділенню. Зазвичай в них зазначались місце проведення засідання, дата проведення або з якого по яке число буде проходити сесія, прізвище та ім'я обвинуваченого. Злочин або називався або вказувалася відповідна стаття Положення про покарання [5,с.387], хоча в деяких випадках склад злочину все-таки зазначався, наприклад у тридцятому номері «Екатеринославских губернських ведомостей» за 1872 р. було надруковано наступне «...о поселянине с. Бешева Мариупольского округа, Иване Спиридонове Балабанове, обвиняемом в присвоении 150 руб., полученных с общества с. Бешева, для передачи начальнику, в виде взятки, за удаление от должности смотрителя Бородина» [6,с.202]. У розділі «Списки уголовных дел» називалося лише прізвище, ім'я обвинуваченого і скоєний ним злочин [7,с. 146].

Цінність для вивчення історії повсякденності становить рубрика «Продажа имений», в якій розміщувалися оголошення про публічні торги на нерухоме майно греків. Ці оголошення публікувалися від імені Катеринославського губернського правління або від Судового пристава маріупольського з'їзду Мирових Суддів. В них вказувалися прізвище та ім'я боржника, місце його проживання (місто, вулиця, будинок чи село), докладно описувалося все нерухоме майно (з якого будівельного матеріалу побудований будинок, чим критий дах, кількість поверхів у домі, чи є літні кухні, комори, каретники, підвали і так далі), площа дворової землі, сума оцінки майна, а також кому, скільки і за що він винен [8].

Інформацію про ненавмисні смертельні випадки можна почерпнути з рубрики з ідентичною назвою. В основному під колеса смерті потрапляли через необережність дорослі, але нерідкими були і випадки загибелі дітей. У нотатках вказувалися місце надзвичайної події (місто чи село), ім'я та прізвище загиблого і причина смерті, наприклад: «Мариупольский уезд, в селе Камарском поселянин Яков Дуфан, купая лошадей в реке Ялах, утонул», «В селе Бешевом, поселянин Дмитрий Кадапов убит лошадью», «В селе !Самарском, поселянин Георгий Юрьев, с женой Еленою, переезжая по мосту реки Мокрые Ялы, опрокинулись и утонули» [9].

На сторінках «Екатеринославских губернських ведомостей» часто з'являлися замітки про пожежі і несприятливі погодні умови, такі як град або посуха. Якщо пожежа сталася внаслідок необережного поводження з вогнем, то в тексті це зазначалось, наприклад: «В селе Константинополь, от неосторожного обращения с огнем, сгорел дом и сарай поселянина Левтерова. Убытка на 150 руб» [10,с.236]. Частіше за все, в таких замітках причина просто не вказувалася, а як нам відомо, випадки підпалу були не поодиноким явищем. Крім цього в тексті обов'язково писали місце, де сталася пожежа, ім'я та прізвище потерпілого поселянина, що згоріло (будинок, сарай, млин бо навіть половина копиці) і сума збитку.

Серед матеріалів опублікованих у «Екатеринославских губернських ведомостях» важливе місце займають статті на сільськогосподарську тематику, у яких висвітлювалися різні аспекти господарювання греків Приазов'я, багато з яких присвячувалися початку посівної кампанії і погодним умовам за яких вона проходила, збору врожаю, а також розвитку скотарства і тютюнництва. Наприклад, серед статей надрукованих у газеті за 1872 р. особливо цінною є «Состояние табаководства в Екатеринославской губернии», в якій детально описується рівень розвитку тютюнництва у греків Маріупольського повіту [11,с.115]. Надзвичайна важливість статей, які описують господарське становище населення Маріупольського повіту полягає в тому, що в них окремо розглядались рівень і стан господарства грецьких переселенців, німцівколоністів, євреїв і селян. Крім цього в статтях зазначались економічне становище та звичаєві особливості господарського ладу різних груп населення.

Різні нововведення в галузі сільського господарства обов'язково відображалися на сторінках газети. Про їх ефективність повідомлялося в багатьох статтях. Здебільшого інформація поміщалася в матеріалах загальної господарської тематики, присвяченої, наприклад, початку весни або збиранню зернових. Типовою в цьому плані є стаття автора під псевдонімом Ю. К. «Периодическая печать о Екатеринославской губернии (Мариуполь)», опублікована 5 березня 1888 р. [12]. У ній розповідалося про важкий період для місцевого землеробського населення майбутню весну. Зі слів автора, населення відчувало нестачу в насінні для посіву, у багатьох сільських товариствах не було продовольства для людей і худоби, відсутність кредиту для домашнього вжитку і падіж худоби, все це негативно впливало на стан господарств. Далі в статті описувалися позитивні сторони так званих «общественных запашек», введених на початку 1880-х pp. і пояснювалося, що в Маріупольському повіті вони були встановлені у трьох формах.

Дуже важлива інформація, що розкриває багато реалій повсякденності греків міститься у рубриці «Корреспонденция». Саме в цю рубрику вміщали листи, звернення та замітки читачів «Екатеринославских губернських ведомостей». В основному надрукований матеріал висвітлював «злобы дня», а також незадовільні умови життя і проблеми, з якими греки стикалися кожен день, наприклад, мешканці Маріуполя були вкрай незадоволені станом доріг, вулиць, а також освітленням уночі: «Грязь у нас стоит такая, что нет возможности даже днем выйти на улицу; ночью тем паче: и грязно и темно» [13, с.106], «Базарная площадь, на которую съезжаются отовсюду, до сих пор не вымощена и на ней в грязи с месяц тому назад буквально утонули две лошади, а выбоин и ям на мостовых столько, что не только небезопасно проехать, но и пройти, в особенности опасные ямы образовались на докторском спуске» [14,с.3].

Щодо достовірності джерела можна сказати, що з одного боку інформація, перш ніж бути опублікованою в тому чи іншому номері «Екатеринославских губернських ведомостей», проходила жорстку державну цензуру у зв'язку з чим, можна говорити про мінімальну кількість граматичних помилок, неточностей, описок (тобто інформація граматично достовірна). З іншого боку «сира політична інформація», яка проходила державну цензуру набувала офіційного погляду на ту чи іншу подію, що може свідчити про відносну достовірність джерела (тобто інтерпретація історичних фактів відносна), але нас, при дослідженні повсякденного життя греків Приазов'я, цікавлять, в першу чергу, матеріали з рубрик «Продажа имений», «Списки уголовных дел», «Розыск лиц, имений и капиталов», «Список дел, подлежащих решению Таганрогского Окружного Суда», «Нечаянные смертельные случаи» тощо, які друкувались безпосередньо після надзвичайної події або перед торгами чи розглядом кримінальних справ, жодного відношення до політики не мали і надходили від офіційного джерела: поліцейського управління, Катеринославської казенної палати або губернського управління тощо. Саме тому, можна казати про великий ступінь достовірності інформації опублікованих в цих рубриках.

Багато важливої інформації, що висвітлює повсякденне життя греків міститься у міській газеті «Мариупольская жизнь», яка вперше була видана 4 травня 1906 р. в м. Маріуполі. Виходила вона щодня, крім понеділків і днів після свят. Редакція газети знаходилась на розі Єкатерининської і Харлампіївської вулиць, в будинку Гуровича. У газеті друкувалася офіційна інформація (загальноімперські і міжнародні новини, матеріали засідань Державної Думи, розпорядження і так далі), звістки з різних місць Російської імперії, місцеві події та оголошення.

На першій сторінці газети здебільшого друкувалися різноманітні оголошення від Маріупольської міської управи, програми гастролей різних приїжджих театрів і окремо драматичних артистів, розклади прийомів приватних лікарів (в основному венерологів, стоматологів і хірургів) та акушерок, оголошення щодо надання приватних уроків, про надходження нових товарів у магазини і торгові лавки (переважно одягу, взуття, фруктів і вино-горілчаної продукції) і різні магазині розпродажі.

Під час дослідження історії повсякденності, історикові необхідно звернути увагу на інформацію, що розміщувалася в газеті «Мариупольская жизнь» в трьох рубриках: «Хроника», «Корреспонденция», «Дневникпроисшествий» або «Происшествия». Саме у цих рубриках знайшли своє відображення події, факти, явища та проблеми, з якими греки стикалися майже щодня.

У рубриці «Хроника» публікувалися хроніка місцевих подій, матеріали і рішення різних засідань і нарад щодо суспільних питань. За даними цієї рубрики можна дослідити що саме викликало занепокоєння греків. Деякі замітки цього розділу висвітлюють повсякденне життя дітей у школі, наприклад, у 2155 номері газети «Мариупольская жизнь» була надрукована замітка, в якій описувалося питання, яке розглядалося на засіданні чермалицької санітарної опікунської ради за участю вчителів запровадження гарячих сніданків у місцевих школах. Згідно поданої інформації, учасники засідання висловилися за необхідність запровадження в чермаликських школах гарячих сніданків, мотивуючи це рішення тим, що діти, йшли з дому до школи O сьомій годині ранку, брали з собою лише шматок хліба і цим обмежувалися до двох-трьох годин дня. Повертаючись зі школи додому, діти пропускали обідній час і вживали гарячу їжу лише ввечері, а найчастіше залишалися без неї. На четвертому і п'ятому уроках, незважаючи на годинну перерву між ними, діти ставали неуважними. Крім того, особливо під час Різдвяного і Великого постів, у дітей помічалося сильне виснаження організму [15,с.2].

У рубриці «Корреспонденция» друкувалися як матеріали кореспондентів газети, так і листи читачів. Кількість опублікованої інформації безпосередньо залежала від активності мешканців селищ та їх бажання писати листи в «Мариупольскую жизнь», тому не про всі села можна знайти дані. Багато листів було надруковано від селищ Карань, Старий Крим і Велика Каракуба. Автори листів завжди підписувалися під псевдонімами, наприклад: «прежний», «местный», «абориген» тощо. В основному автори писали в газету про наболілі питання, які довго не вирішувалися на сільських сходах, чимало листів було присвячено незадовільним умовам перебування дітей в школі. 22 березня 1909 в газеті була опублікована замітка про вкрай жалюгідний стан шкільних приміщень у Старому Криму. У шкільній будівлі було тільки три класні кімнати, в яких розміщувалися п'ять відділень міністерської школи, діти займалися навіть в учительській і роздягальні. Перше відділення, найчисельніше з усіх, розміщувалося в низькому, задушливому і тісному приміщенні сільського управління. Далі в замітці описувалося в яких умовах доводилося вчитися школярам і з яких причин не починалося будівшщтво нової шкільної будівлі [16,с.З].

Іноді на сторінках «Мариупольской жизни» у рубриці «Корреспонденция» з'являлися і похвальні листи про позитивні почини в місцевих школах. Наприклад, 27 червня 1912 р. було опубліковано лист про завідуючого Каранського двокласного міністерського училища. Протягом травня завідувач училища, за підтримки та участі сільської інтелігенції, поставив три спектаклі, два з яких проходили з метою зібрання коштів на екскурсію учням місцевого двокласного училища у м. Слов'янськ і Святі Гори, далі в листі описувалися маршрут і враження дітей від екскурсії [17,с.2].

Цікаві відомості з історії повсякденного життя греків можна отримати з рубрики «Происшествия», в якій інформація розподілялася за тематикою: крадіжки, пограбування, вбивства, нещасні випадки, підкинуті діти, розкриття злочину. Розміщений в даній рубриці матеріал докладно висвітлював подробиці подій, наприклад, якщо це було пограбування, вказувалися ім'я та прізвище потерпілого, його місце проживання, події, що передували пограбуванню, свідчення потерпілого та свідків. Для прикладу наведемо типову замітку про пограбування, надруковану 18 січня 1912 p.: «На днях местный житель Н. Челпанов, бывший в нетрезвом виде, встретился в «Центральной» гостинице со своим знакомым В. Селиверстовыми отсюда вместе с последним поехал на извозчике в другую гостиницу. По дороге, по словам Н. Челпанова, он был высажен В. Селиверстовым из саней, а так как был сильно пьян, то, упав на землю недалеко от гостиницы Мелекова, уснул. Сколько времени пролежал он на земле, Н. Челпанов не помнит, но когда проснулся, то увидел возле себя двух неизвестных ему мужчин. Было уже темно; рассмотреть лица неизвестных Н. Челпанов не мог. Неизвестные подняли Н. Челпанова с земли и повели его в кофейню Зуили Али, находящуюся на Бондарной улице. Что произошло дальше в кофейне, Н. Челпанов также не помнит, но он заявил полиции, что неизвестные вытащили его из кофейни раздетым, сняв с него шубу, стоившую 250 руб. и галоши. Установить личность неизвестных, ограбивших

Н. Челпанова, не удалось. По словам одного служащего кофейни...» [18,с.З].

У газеті «Мариупольская жизнь» в основному друкувалася детальна інформація про скоєні вбивства, у випадку їх розкриття, тому багато публікацій висвітлюють побутові конфлікти, які існували між переселенцями і іншими мешканцями Маріупольського повіту. При описі вбивств в тексті обов'язково вказувалися особисті дані померлого і від чого він помер, де і ким був знайдений труп, обставини події, свідчення, дані, отримані під час допиту підозрюваних, мотиви скоєння злочину, а також зазначалося у співучасті з ким було скоєне вбивство. Проаналізувавши замітки про скоєні вбивства, можна дійти висновку, що здебільшого причинами скоєння злочинів було спільне розпивання алкогольних напоїв [19], ревнощі [20], заволодіння майном потерпілого, неприязні стосунки.

Таким чином, газети «Екатеринославские губернськие ведомости» і «Мариупольская жизнь» є багатогранним джерелом з історії повсякденного життя греків Приазов'я, але їх цінність для вивчення окремих аспектів повсякденності різна. Публікації губернської і місцевої газет або дозволяють самостійно провести вивчення певних питань, або уточнюють, доповнюють і корегують архівні та опубліковані дані, тим самим даючи можливість поглибити знання про найважливіші сторони життя переселенців.

Список використаних джерел

Аванесян Д.З. Проблема вірогідності інформації публікацій «Катеринославських губернських відомостей» з історії освіти на Катеринославщини / Д.З. Аванесян // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя: Просвіта, 2008. Вип. XXII.-С. 204-210.

К ответу // Екатеринославские губернские ведомости. 1862. № 50. С. 592-593.

Розыск лиц, имений и капиталов //Екатеринославские губернские ведомости. -1870. -№ 11.

Розыск лиц, имений и капиталов // Екатеринославские губернские ведомости. -1872. -№ 14.

Список дел, подлежащих решению Таганрогского Окружного суда // Екатеринославские губернские ведомости. 1870. -№ 65.

Списки уголовных дел, назначенных к разрешению Таганрогского Окружного суда // Екатеринославские губернские ведомости. 1872. -№ 30.

Список уголовных дел // Екатеринославские губернские ведомости. 1872. № 73.

Продажа имений // Екатеринославские губернские ведомости. 1872. № 10. С. 65; №

С. 142; № 41. С. 263; № 76. С. 460.

Нечаянные смертельные случаи // Екатеринославские губернские ведомости. 1870. -№ 70. С. 431; № 79. С. 499; № 92.'С. 630.

Пожары // Екатеринославские губернские ведомости. 1870. -№ 43.

Состояние табаководства в Екатеринославской губернии // Екатеринославские губернские ведомости. 1872. -- № 17.

Ю. К. Периодическая печать о Екатеринославской губернии (Мариуполь) // Екатеринославские губернские ведомости. 1888. -- № 18.

Корреспонденция // Екатеринославские губернские ведомости. 1889. №16.

Корреспонденция // Екатеринославские губернские ведомости. 1888. №21.

О горячих завтраках в школе // Мариупольская жизнь. 1913. № 2155.

Прежний. Корреспонденции // Мариупольская жизнь. 1909. № 771.

Абориген. Корреспонденция // Мариупольская жизнь. 1912. № 1732.

Дневник происшествий. Ограбление // Мариупольская жизнь. 1912. -№ 1601.

Происшествия. Убийство // Мариупольская жизнь. 1912. № 1879.

Происшествия Убийство // Мариупольская жизнь. 1913. -№ 2052.

Размещено на Allbest.ru