Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

Размещено на http://allbest.ru

Проблема жанрової адекватності інформаційної замітки в районній пресі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ІНФОРМАЦІЙНА ЗАМІТКА ЯК ПОПУЛЯРНИЙ ЖАНР СУЧАСНОЇ ПРЕСИ

1.1 Змістово-жанрові форми інформаційної замітки

1.1.1 Типи інформаційного змісту замітки

1.1.2 Жанрові різновиди замітки

1.2 Принципи побудови інформаційної замітки

Висновок до розділу I

РОЗДІЛ II. ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНА ВІДПОВІДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАМІТКИ В РАЙОННІЙ ПРЕСІ

2.1 Замітка в районній пресі: основні жанрові форми

2.2 Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки

Висновок розділу II

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Жанри - це комунікативні канали для передання певного роду інформації. Сучасні жанри журналістики являють собою цілісну й добре розвинуту систему, їх поділяють на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Інформаційні жанри - це матеріали, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію, явище. Сьогодні тексти, які зараховують до інформаційних жанрів, складають основну частину масових інформаційних потоків [23]. У періодичних виданнях такі тексти є основними носіями оперативної інформації, що дозволяє аудиторії здійснювати постійний моніторинг найбільш значущих подій у тій чи тій сфері діяльності.

Провідним жанром новинної журналістики вважають інформаційну замітку, яка задовольняє потребу аудиторії у швидкому поданні найважливішої інформації [8]. Замітка - найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, особливістю якого є коротке подання новини. Вона характеризується стислістю вислову, лаконічністю [18].

У районних газетах інформаційна замітка переважає над іншими формами викладу матеріалу. Це зумовлено тим, що аудиторія цих видань не звикла до великих за розміром та складних за сприйняттям публікацій. Часто на сторінках місцевих медіа публікують матеріали з нечіткими жанровими межами та формами, порушують правила побудови інформаційного тексту.

Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що проблема дослідження замітки як жанру новинної журналістики є відкритою. Над цим питанням працювали науковці Д. Григораш [6], В. Качкан [11], В. Здоровега [9], М. Кім [12;13], А. Москаленко [19], І. Михайлин [18]. Інформаційна замітка також стала об'єктом дослідження О. Тертичного. Науковець класифікує замітку за змістовими та жанровими ознаками [23]. Аспекти та норми редагування інформаційних текстів описав дослідник З. Партико [22]. Однак інформаційна замітка в районній пресі часто залишається поза увагою науковців, тому вважаємо за потрібне дослідити проблему змістово-жанрової адекватності та побудови замітки в районних виданнях.

Актуальність дослідження зумовлена потребою проаналізувати жанрову адекватність інформаційної замітки у місцевій пресі, актуальність мотивується відсутністю комплексного аналізу предмета дослідження.

Мета роботи полягає в дослідженні специфіки інформаційної замітки районної преси та аналізі й систематизації її відхилень від жанрових норм.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– виокремити різновиди інформаційної замітки;

– окреслити основні правила побудови кожного різновиду;

– проаналізувати типові помилки журналістів районних газет у побудові інформаційної замітки.

Об'єктом аналізу в роботі є інформаційна замітка у районних друкованих виданнях.

Предметом дослідження обрано відхилення від жанрових вимог до інформаційних заміток у районній пресі.

Методи роботи. Специфікою теми зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження. У ході наукового пошуку використано описовий метод, який передбачає добір та опис інформаційних текстів регіональних друкованих видань. Із метою вивчення специфіки досліджуваного явища залучено зіставний метод. Для всебічного розгляду описуваного явища застосовано метод комплексного аналізу.

Наукова новизна курсової роботи полягає насамперед у виборі предмета дослідження: проблеми жанрової адекватності інформаційних матеріалів у регіональних друкованих ЗМІ.

Практичне значення роботи. Одержані під час дослідження висновки та узагальнення можна використовувати під час написання авторських матеріалів. Концептуальні положення роботи слід ураховувати працівникам друкованих ЗМІ для уникнення помилок у інформаційних жанрах.

Джерельна база дослідження. Для вирішення поставлених завдань фактичний матеріал дібрано шляхом детального вивчення журналістських матеріалів у таких виданнях: "Світлий шлях" (загальнополітична газета Чорнобаївського району), "Поле честі" (громадсько-політична газета м. Тальне), "Колос" (тальнівська районна громадсько-політична газета), "Трибуна хлібороба" (христинівська районна громадсько-політична газета), "Христинівська сорока" (христинівська міська газета), "Дніпрова Зірка" (канівська районна громадсько-політична газета). Вибір джерел дослідження мотивується наявністю в них аналізованих явищ.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, що містять чотири підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНА ЗАМІТКА ЯК ПОПУЛЯРНИЙ ЖАНР СУЧАСНОЇ ПРЕСИ

1.1 Змістово-жанрові форми інформаційної замітки

Провідним жанром новинної журналістики вважають інформаційну замітку [6]. Замітка - найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, особливістю якого є стислість у поданні новини [13]. Змістово-жанрові форми замітки досліджували науковці О. Тертичний та В. Здоровега. Вона характеризується лаконічністю та задовольняє потребу аудиторії у швидкому поданні найважливішої інформації. У замітці вказують на джерело, з якого взято інформацію, не розповідають про методи її отримання, глибину вивчення предмета, дослідження проблеми, авторські враження та емоції. Головне для замітки - короткий виклад результату вивчення явища, факту, події. Невеликий за обсягом текст має містити максимум інформації та фактів. Ця інформація поділяється на відоме та невідоме для потенційного читача. Замітка може містити вже відомі факти, але нового в ній має бути значно більше.

Для орієнтації у світі людині потрібна всебічна інформація, яка б допомогла їй встановлювати факт існування явищ, їх значущість, цінність, напрями розвитку, майбутній стан та можливі варіанти власних дій, пов'язаних із цими явищами. Всебічність інформації виникає в результаті комбінування її типів, а саме: фактів (фактологічна інформація), оцінок (оцінна інформація), норм (нормативна інформація), програм (програмна, рекомендаційна інформація), припущень (прогностична, вірогіднісна, ймовірнісна інформація). У конкретній замітці, як правило, переважає лише один тип інформації, а може взагалі міститися інформація тільки одного типу. У результаті виникає відносно велика змістова різноманітність заміток.

інформаційний замітка журналіст газета

1.1.1 Типи інформаційного змісту замітки

Існують різні критерії поділу замітки. Так, відомий дослідник О. Тертичний класифікує замітку за змістовими та жанровими ознаками. Керуючись завданням роботи, розглянемо детальніше типи інформаційного змісту замітки.

Фактологічна замітка. Факт у журналістиці - це опис певного явища, події, ситуації. Фактами також можуть називати і власне події, явища, процеси. Для журналіста факти - це перш за все достовірні відомості, що встановлюють реальність існування явищ у теперішньому чи минулому. У фактологічній замітці автор розповідає про реальні події, називає точні дані, наприклад, місце події, час, імена та прізвища її учасників, тому факти, викладені у фактологічній замітці, можна легко перевірити.

Превентивна замітка. Це повідомлення про події, які заплановані, та з великим ступенем вірогідності повинні відбутися в найближчому майбутньому [23]. Превентивну замітку можна вважати різновидом вірогіднісної, але вона має і специфічні риси, що дозволяють виділити її в окрему групу. Превентивну замітку не можна вважати такою, що викладає факти, оскільки факт - це завжди уже наявне, але зовсім не те, що лише буде існувати, навіть якщо ступінь вірогідності цього майбутнього існування дуже високий.

Вірогіднісна замітка. Включає припущення чи їх сукупність про сучасне, минуле чи майбутнє певних явищ. Припущення можуть спиратися на достовірну інформацію про предмет судження, а можуть бути позбавлені будь-яких підстав. Вірогіднісна замітка має три різновиди: прогноз, гіпотезу, версію. Припущення, що належать до майбутнього, називають прогнозами. Прогнози бувають різними за серйозністю, обґрунтованістю. У будь-якому випадку їхня реалізація залежить як від відомих автору фактів, так і від невідомих. Чим більше невідомих, тим важче передбачити майбутнє певного явища. Прогноз містить передбачення майбутнього, того, чого ще немає і, можливо, не буде. У замітці такого типу мова йде про вірогіднісні у майбутньому події, які стануться не обов'язково, оскільки залежать від багатьох факторів, врахувати які зараз повністю неможливо.

Гіпотезами називають припущення, що стосуються минулого. Перевірити правдивість інформації, поданої у замітці-гіпотезі, неможливо. Лише у тому випадку, якщо колись з'явиться факт, який підтверджує цю гіпотезу, вона сама перетвориться на факт. Якщо існує багато припущень відносно одного предмета, то кожне з них називається версією. На відміну від прогнозу, і гіпотеза, і версія у більшості випадків не повідомляють про якесь явище, а пояснюють його.

Нормативна замітка. Являє собою вимоги, адресовані суспільством певним соціальним групам та окремим особам. Суспільні норми багатоманітні. Вони можуть належати до різних типів, залежно від критеріїв класифікації (політичні, економічні, моральні, технічні, медичні тощо). Значущість норм для людини полягає не просто в тому, що вони обмежують її діяльність, здійснюючи регулятивну функцію, але і в тому, що виконуючи нормативні вимоги, людина має право чекати цього ж від інших людей. Тому споживача ЗМІ цікавлять відомості про дотримання норм, які виконує конкретний читач та інші люди; про те, як оцінюється суспільством дотримання (порушення) норм; про виникнення нових норм у суспільному житті. Про те, що текст містить нормативну інформацію, сигналізують так звані "модальні поняття": "можуть", "дозволялось", "заборона", "повинні", "не перевищувати", "покарання" тощо. У замітці такого типу найчастіше повідомляють або нагадують про певну суспільну норму та розповідають про покарання можливих порушників.

Оцінна замітка. Передбачає ставлення суб'єкта оцінки (журналіста чи будь-якої людини) до оцінюваного предмета чи явища. Це ставлення виникає в результаті порівняння предмета оцінки з певними критеріями, якими можуть бути потреби, інтереси, ідеали, норми, зразки, стандарти. Оцінними часто є повідомлення про всілякі явища інформативного плану (книги, фільми, п'єси), але й про будь-який інший предмет, подію, явище. Оцінка автора в такому тексті може бути негативною, позитивною або змішаною. Журналіст лише висловлює свою думку й не аналізує причину такої оцінки.

Програмна замітка. Дає уявлення про певну сукупність послідовних дій, у ході яких використовуються конкретні засоби для досягнення бажаного результату [23]. У замітці програмну інформацію, як правило, подано у вигляді певної поради чи рекомендації. Інколи програмну замітку ототожнюють із нормативною, оскільки програма, як і норма, показує, як потрібно діяти, щоб досягти мети. Проте норма, по-перше, є вимогою, яку завжди треба виконувати у певній ситуації. Вона має наказовий характер. По-друге, невиконання норми може викликати певні санкції. Програма ж лише показує один із варіантів дії, що веде до успіху й має винятково рекомендаційний характер. Програмна інформація має бути надрукована з інформаційним приводом.

1.1.2 Жанрові різновиди замітки

Будь-яка замітка - це текстовий носій певного типу інформації, який можна розглядати як результат взаємодії різних жанроутворювальних факторів, тобто відображення різних аспектів реальності (різних предметів), результат реалізації певних цілей автора. Часто тип інформаційного змісту замітки пов'язаний з типом видання, у якому вона опублікована, тому існують різні типи замітки, які називають її жанровими видами (формами).

Подієва замітка. Основна частина інформаційних публікацій у пресі. Основним змістом таких заміток є фактологічний опис. Виділяють їх у окрему жанрову форму на основі своєрідності предмета відображення, яким, як правило, у такій замітці є різні події, а також стан справ у певній сфері діяльності.

Анонс. Це замітка, яка являє собою превентивне повідомлення про майбутні культурні заходи, виставки, концерти тощо [23]. Назва походить від англ. "announce" - повідомлення, оголошення. Ці замітки залучають широку публіку до заходів, які відбуваються у культурній та інших сферах життя суспільства. Анонси легко відрізнити від оголошення та реклами. Анонс ширший від оголошення, і, на відміну від реклами, не наполягає на купівлі товару.

Анотація. (лат. annotatio -- зауваження, помітка). Цей вид замітки належить до розряду інформаційних текстів, предметом відображення яких є певне інформаційне явище, що вже відбулося. Найчастіше анотації пишуть на книги, статті, фільми. Мета - не стільки повідомити аудиторію про існування нового видання чи прем'єру фільму, скільки коротко описати їхні якості. В анотації стисло повідомляють про основні, вузлові моменти видання (автор, назва), видавець чи постановник, тема, зміст, час появи, мета створення. Анотація є одним з основних жарів спеціалізованих видань, але часто з'являється і в періодиці.

Міні-рецензія. Являє собою оцінну замітку, предметом якої є певне інформаційне явище (книга, фільм, п'єса). Мета - повідомити читачу про враження, яке отримав її автор у ході знайомства з відображуваним предметом. При цьому враження у міні-рецензії не обґрунтовується будь-якими доказами, а є викладом власних емоцій автора.

Бліц-портрет. Такі замітки містять короткі відомості про людину з метою дати аудиторії первинне уявлення про особистість. Цей текст, як правило, побудований на основі біографічних даних людини: року народження, освіти, сімейного стану, посади, можливостей особи тощо. Як правило, такий матеріал з'являється в пресі після призначення людини на певну посаду та супроводжується фото.

Міні-огляд. Предметом огляду є не одна подія, а їх сукупність, причому остання визначається автором міні-огляду [23]. Межами такої сукупності може бути певний часовий період або тема. Міні-огляд будують за часовим, тематичним або часово-тематичним принципом. Автор міні-огляду не ставить за мету досконало виявити взаємозв'язки, що існують між явищами, виявити якусь закономірність. Головна мета - повідомити про існування схожих явищ чи подій, що трапилися у певний проміжок часу. Така публікація відрізняється від інших заміток тим, що дає змогу читачу побачити певну, лаконічно визначену панораму подій, що деякою мірою підвищує інформативну насиченість замітки.

Міні-історія. Цей тип замітки зараз поширений у виданнях, призначених для сімейного читання "таблоїдного" типу (бульварна преса). Ці замітки повідомляють мінімум інформації, яка супроводжується, як правило, фотографією. Основою для виділення міні-історії у самостійний жанр є предмет відображення, а саме: сімейна, любовна, професійна чи інша життєва інтрига, побудована на стосунках людей чи особливостях їхньої діяльності. Основне призначення - розважити читацьку аудиторію.

Міні-порада. Це інформаційна публікація, змістом якої є програмна інформація [23]. Мета такої замітки - повідомити аудиторії про можливий порядок дій, що призведе до бажаної мети, але зовсім не претендує на обґрунтування поради.

Отже, інформаційну замітку вважають провідним жанром новинної журналістики. Це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, особливістю якого є стислість у поданні новини. Інформаційна замітка характеризується стислістю вислову, лаконічністю. Виділяють змістові та жанрові форми інформаційної замітки.

1.2 Принципи побудови інформаційної замітки

Сучасна інформаційна замітка - жанр, що має широкі жанрові можливості та постійно розвивається [8]. Але в журналістиці сформувалися певні принципи побудови інформаційної замітки. Це питання досліджували такі науковці, як О. Тертичний та А. Москаленко. Так, для створення інформаційних жанрів використовують принцип перевернутої піраміди. Він передбачає, що основну, найважливішу інформацію (основне повідомлення) журналіст має розміщувати на початку замітки. Деталі та подробиці - за принципом віддалення [7].

Основними компонентами будь-якої інформаційної замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина, закінчення. Інколи в таких текстах можуть використовуватися вставки, фото й, відповідно, текстівки. Керуючись завданням роботи, розглянемо детальніше основні структурні компоненти замітки.

Будь-який журналістський текст починається із заголовка, який має виконувати такі основні функції:

– дозволити читачу зробити вибір, а саме: визначити, що саме він читатиме, тому назва матеріалу має бути прозора і точно окреслювати тему;

– спонукати прочитати текст, але, якщо перша функція є універсальною, то ця - факультативною. Більшість читачів швидко знайомиться із заголовками, тому вони мають залишатися максимально зрозумілими;

– структурувати шпальту. Розташування текстів та шрифт заголовків змістовно впорядковують сторінку та зорієнтовують читача;

– працювати на імідж видання. Читач майже завжди може впізнавати своє видання за стилем заголовків [23].

Заголовки поділяють за типом постановки запитання, на яке вони відповідають. Інформаційним називають заголовок, основне завдання якого, - повідомити читачу інформацію. Він має бути чітким, зрозумілим та максимально коротким. Якщо назва матеріалу інтригує, зацікавлює людину та намагається вплинути на неї емоційно, - це мотивуючий заголовок. Добираючи мотивуючий заголовок, автор має знайти ключові слова, співвідносні зі змістом повідомлення, які здатні здивувати читача. Для інформаційної замітки характерний перший тип заголовка.

Обов'язковим для інформаційної замітки є лід (від англ. lead - керувати, очолювати, бути попереду). Це короткий виклад матеріалу, що розміщується після заголовка журналістського матеріалу й перед основним текстом. Існує правило, за яким матеріал довший за 100 рядків мусить бути супроводжений лідом. Він має бути виділений графічно. Основна функція ліду - зорієнтувати читача в змісті матеріалу, а також привабити його увагу. Крім неї виділяють ще дві функції ліду: інформаційну і мотивуючу. Виконуючи першу функцію, лід мусить інформаційно розширити назву. У іншому випадку лід мусить заінтригувати читача (іноді шокувати), дати йому мотив для ознайомлення з подальшим текстом [13].

Французька методика визначає такі правила написання лідів:

– лід має бути написаний простіше за звичайний журналістський текст: складатися з простих речень, використовувати лише загальнозрозумілу лексику, не містити спеціальної термінології;

– у ньому не повинні перераховуватися цифри, вживатися абревіатури, маловідомі власні назви;

– початок ліду не повинен повторювати назву;

– заголовок і лід мають складати дві змістовно й синтаксично незалежні структури, кожна з яких є завершеною формулою, цілком зрозумілою без іншої;

– лід є незалежним від субліду;

– лід найчастіше відповідає на питання: хто? що зробив? коли? де? [7].

Сублід - це елемент журналістського тексту, що розташовується одразу після ліду. Не залежить синтаксично від заголовка та ліду, але має їх логічно продовжувати. Будь-який сублід треба писати із врахуванням правил наближення інтересів.

Закінчення. Спеціального закінчення потребують не всі інформаційні жанри. Такими жанрами є факт, інформаційне повідомлення, звіт. Для них найкращим закінченням є інформація без жодних коментарів та висновків. Усі закінчення мають бути місткими, енергійними, простими. Гарне закінчення - це короткий останній абзац не довший за 8-10 рядків, дуже бажано, щоб речення були по 10-12 слів. Краще, щоб остання фраза була із 5-6 слів, оскільки дослідженнями доведено, що читачі краще засвоюють короткі завершальні фрази.

Вставки - це, залежно від жанру, довідкові кілька речень (у журналі - абзаців), що дозволяють доповнити матеріал цікавими відомостями. Найбільш характерні для аналітичних матеріалів, але часто використовуються і в інформаційних.

Вставки друкують на полях, або "утоплюють" у центр тексту, але завжди чітко виділяють графічно: шрифтом, кольором, фоном, рамкою. Вони розширюють інформаційне поле і водночас розвантажують, систематизують текст.

Вставки мають бути автономними, завершеними за формою, зрозумілими без прочитання основного матеріалу. Вставками можуть бути біографічні дані, статистика, хронологічні дані, загальна інформація про країну, місто, область, допоміжні цитати, показові для ситуації цифри.

Якщо замітка супроводжується фотографією, то в структурі тексту також виділяють текстівку. Це підпис під ілюстрацією у виданні. Часто текстівкам не надають належного значення.

У цьому аспекті варто пам'ятати, що ілюстративний матеріал і текстівка належать до першого рівня прочитання тексту, тому майже завжди читач помічає фото і проглядає текстівку до нього перед тим, як читати матеріал.

Тому текстівку треба складати за правилами написання основного повідомлення, щоб було зрозуміло, хто зображений на фото, що він робить і де це відбувається. Текстівка, як і заголовок, може бути інформаційною та принадливою [23].

Отже, подання інформації в замітці характеризується жорстким дотриманням принципу перевернутої піраміди, де спочатку надається найважливіша інформація, а потім супровідні факти. Основними структурними компонентами замітки є заголовок, лід, сублід, закінчення, вставки й текстівка.

Висновок до розділу I

Сучасні жанри журналістики являють собою цілісну й добре розвинуту систему. Їх групують на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Інформаційні жанри - це матеріали, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію, явище. Основними інформаційними жанрами є: інформаційна замітка, інформаційна кореспонденція, інформаційний звіт, інформаційне інтерв'ю, репортаж, запитання-відповідь, бліц-опитування.

Інформаційну замітку вважають провідним жанром новинної журналістики. Це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, особливістю якого є стислість у поданні новини.

Сучасна інформаційна замітка має широкі жанрові можливості та постійно розвивається. Виділяють такі змістово-жанрові форми інформаційної замітки: фактологічна, превентивна, вірогіднісна (прогноз, гіпотеза, версія), нормативна, оцінна, програмна, подієва, анонс, анотація, міні-рецензія, бліц-портрет, міні-огляд, міні-історія, міні-порада.

У сучасному медійному середовищі сформувалися певні принципи побудови інформаційної замітки. Подання інформації характеризується жорстким дотриманням принципу перевернутої піраміди, де спочатку надається найважливіша інформація, а потім супровідні факти.

Основними компонентами будь-якої інформаційної замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина, закінчення. Інколи тексти можуть мати вставки, фото й, відповідно, текстівки.

РОЗДІЛ ІІ. ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНА ВІДПОВІДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАМІТКИ В РАЙОННІЙ ПРЕСІ

2.1 Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми

Керуючись завданнями роботи, проблему жанрової адекватності замітки в районній пресі дослідимо на прикладі таких видань Черкаської області: "Світлий шлях" (загальнополітична газета Чорнобаївського району), "Поле честі" (громадсько-політична газета м. Тальне), "Колос" (тальнівська районна громадсько-політична газета), "Трибуна хлібороба" (христинівська районна громадсько-політична газета), "Христинівська сорока" (христинівська міська газета), "Дніпрова зірка" (канівська районна громадсько-політична газета).

Для досягнення мети дослідження розглянемо основні змістово-жанрові форми інформаційних заміток у кожному виданні окремо.

У газеті Чорнобаївського району "Світлий шлях" інформаційна замітка лідирує серед інших жанрів. Переважають фактологічні та подієві замітки. Рідше публікують нормативні замітки, бліц-портрети, міні-історії та міні-поради. Основною проблемою змістово-жанрової адекватності заміток можемо назвати наявність авторської оцінки. Вона помітна майже в кожній фактологічній, подієвій, нормативній замітках та бліц-портретах. Так, у замітці "У День місцевого самоврядування" (див. Додаток А) помітна авторська оцінка описаних фактів, як-от: "Корисно і приємно провели його минулої середи керівники територіальних громад та депутати районної і селищної рад" або "…в приємній сонячній атмосфері всі мали змогу поспілкуватись, обмінятися досвідом". З іншого боку, авторської оцінки недостатньо, щоб замітку можна було ідентифікувати як оцінну. Нормативна інформація у матеріалі "Ловись рибко велика й маленька" (див. Додаток А) також має оцінний характер. Автор, розповідаючи про незаконний рибний промисел, поєднує нормативну інформацію з власними порадами: "…подумайте не тільки про себе, а і про своїх дітей, чи потрібні вашим дітям гроші такою ціною - ціною зруйнованого життя".

Видання "Поле честі" виділяється з-поміж інших аналізованих наявністю рубрики "Новини одним реченням" (див. Додаток Б). Це коротка фактологічна інформація без заголовка, коментарів та оцінок. За жанровою формою нагадує факт у французькій пресі - найменшу жанрову форму обсягом 4-5 рядків, що не має заголовка і не передбачає жодного стилістичного забарвлення. Перші два-три слова у таких замітках виділяють жирним шрифтом або набирають великими літерами.

Що ж стосується форм інформаційної замітки в тальнівській газеті, то їхні межі, як і в попередньому виданні, не чіткі. Факти подані з оцінними характеристиками. Так, автор замітки "Жива виставка в школі" (див. Додаток Б) вживає багато зменшено-пестливих та емоційно забарвлених слів, як-от: "Діти принесли на виставку своїх улюбленців - собачок, котиків, хом'ячків, мишок" та "…семикілограмового сірого котяру прозвали не Мурком, а, з огляду на його фізичні дані, паном Мурським" тощо. Матеріал "І Даринка заспівала" (див. Додаток Б) містить нав'язливу оцінку автора. Так журналіст розповідає про перемогу школярки в конкурсі молодих талантів: "…найяскравіше виступила, напевно, учениця міської школи №1 Дар'я Царенко. Вона не побоялася ризику і взялася за дуже складну сучасну потужну мелодію "Адажіо", яку виконують цілі гурти. А ця дівчинка вийшла на сцену сама. І хвилювалася в залі ще більше за саму артистку її наставниця, учителька музики Ольга Михайлівна Мамієнко, яка є також керівником вокального гурту "Дзвіночки" РБДЮ. Та на цей раз ми почули вже не дитячий дзвіночок. Це вже лунав гучний дзвін-благовіст, який не залишив байдужим нікого."

Тальнівська громадсько-політична газета "Колос" на першій шпальті має традиційну рубрику "Коротко", де вміщують 3-5 інформаційних заміток. Переважає подієва, фактологічна та нормативна інформація. Часто трапляються передруки з інших видань. Наприклад, замітка "Наркокартель ліквідовано" (див. Додаток В) - передрук з газети "Прес-центр". Усі замітки мають чіткі жанрові межі.

У газеті Христинівського району "Трибуна Хлібороба" майже відсутній будь-який жанровий поділ матеріалів. На нашу думку, це зумовлено тим, що до видання дописують не журналісти, а жителі району. Левова частка публікацій має посилання "З інших видань", "Повідомляє "Урядовий кур'єр", "За матеріалами РДА" (див. Додаток Г) тощо. Авторські журналістські матеріали трапляються нечасто. Однак після аналізу видання умовно виділяємо синтез таких жанрових різновидів замітки: подієва, фактологічна, нормативна, міні-порада, міні-історія, бліц-портрет.

Не краща ситуація з жанровим поділом текстів склалася у ще одному христинівському виданні. Так, у газеті "Христинівська сорока" у жанрі замітки намагаються подавати подієву та нормативну інформацію. Однак такі повідомлення часто перевантажені цифровими даними. Наприклад, у замітці "Демографічна ситуація" (див. Додаток Д) кожне речення тексту містить по 4-6 багатозначних чисел, як-от: "Загальна чисельність наявного населення району за 2010 рік становила 35,8 тис. осіб, в т.ч. міського населення - 14,8 (41,3%), сільського - 21,0 тис. осіб (58,7%)". Значно рідше на сторінках газети трапляються міні-історії та міні-поради. Недоліком аналізованих текстів вважаємо те, що у формі інформаційних заміток подають уривки з протоколів РВ УМВС без попередньої жанрової журналістської обробки.

На сторінках канівської громадсько-політичної газети "Дніпрова зірка" переважають фактологічні, подієві, нормативні форми заміток, більшість з яких уміщені в рубриці "Коротко". Жанрові межі повідомлень відносно чіткі. Серед заміток трапляються передруки з видання "Прес-центр". Наприклад, це замітки "Чоловік втратив авто разом з пасажиркою", "У Курилівці міліціянти "взяли" зберігача наркозілля" (див. Додаток Е).

Проаналізувавши шість видань, ми з'ясували, що жанр інформаційної замітки є домінантним у контенті районних газет. Проте її жанрові форми досить часто мають розмиті межі. Ідентифікувати жанр журналістських текстів у районній пресі часом буває дуже складно. Це, насамперед, зумовлено тим, що дописують до газет не журналісти, а вчителі, лікарі, бібліотекарі, депутати сільських рад та навіть пенсіонери.

Поширеним явищем у районній пресі є передруки інформаційних повідомлень з інших видань ("Урядовий кур'єр", "Прес-центр"). Заголовки в аналізованих виданнях банальні, у замітках часто трапляються штампи ("затамувавши подих", "відгукнулися на заклик", "велика робота проведена" тощо).

Така складна ситуація спричинена тим, що новації у мас-медійній сфері, докорінні зміни в інформаційному просторі щонайменше торкнулися нижчого щабля періодики - районної преси [21]. Місцева преса майже не зазнала змін і в роки перебудови, і незалежності.

Зробивши спробу аналізу змістово-композиційних форм заміток у шести районних виданнях, ми виявили розмитість жанрових меж їхніх різновидів. Також помітна тенденція до надмірної авторської оцінки у будь-яких жанрових формах замітки.

Керуючись завданням роботи, ми здійснили спробу аналізу того, замітки яких типів інформаційного змісту і жанрових форм превалюють у досліджених виданнях. Результати дослідження вважаємо за доцільне подати у Діаграмах 1, 2.

Отже, у виданнях переважає фактологічна змістова форма замітки, рідше трапляються програмна та нормативна інформація. Серед жанрових форм превалює подієва замітка. Також на сторінках видань з'являються міні-поради, міні-історії та бліц-портрети. Інші жанрові форми замітки журналісти використовують значно рідше.

Діаграма 1. Відсоткове співвідношення змістових форм інформаційних заміток проаналізованих видань

Діаграма 2. Відсоткове співвідношення жанрових форм інформаційних заміток проаналізованих видань

2.2 Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки

Основними структурними компонентами інформаційної замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина й закінчення. Керуючись завданням роботи, ми проаналізували структурні елементи інформаційних заміток районної преси. Для досягнення мети дослідження розглянемо особливості побудови інформаційних заміток у кожному виданні окремо.

У газеті Чорнобаївського району "Світлий шлях" переважають банальні заголовки, як-от: "Міжнародний день волонтера", "Першотравень" (див. Додаток А). Мотивуючі заголовки в замітках видання використовує вкрай рідко.

У аналізованому виданні відсутній обов'язковий для інформаційної замітки лід. Текст зазвичай побудовано неправильно. Наприклад, замітка "Землі - увагу" (див. Додаток А) розпочинається таким складнопідрядним реченням: "1 грудня цього року в прес-центрі РДА відбулося засідання "круглого столу" з питання "Земельна реформа: ринок земель" під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ю. Н. Коцюра, який у вступному слові поінформував учасників зібрання про проведену в районі роботу по реформуванню земельних відносин, про хід виконання доручення Президента України від 15.07.2011№1-1/476 щодо роз'яснення земельної реформи в Україні, запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення та запросив усі присутніх до відвертої розмови". Так, основне повідомлення подано неправильно. У текстах видання порушено всі правила побудови замітки, внаслідок чого інформація стає важкою для сприйняття аудиторією. Основними структурними недоліками заміток у цьому виданні вважаємо відсутність ліду, довгі та перевантажені зайвими подробицями речення. У замітках відсутні вставки, що могли б розвантажити та систематизувати текст. Фото подають без текстівок.

Принципам побудови інформаційні замітки не відповідають і тексти тальнівської газети "Поле честі". Майже всі заголовки заміток інформаційні, але трапляються і мотивуючі, як-от: "Свято в оточенні спецназу" (див. Додаток Б). Лід у текстах відсутній, а перші речення тексту розпочинаються з дати або прислівника. Основне повідомлення у тексті виокремити важко. Так, у замітці "Свято в оточенні спецназу" журналіст нібито розповідає про річницю Помаранчевої революції, однак важко зрозуміти, що насправді відбувалося 24 листопада, бо факти непослідовні та плутані. Пряма мова не виділена пунктуаційно, що не дає змоги відокремити її від слів автора та заплутує читача. Фотоілюстрації не мають жодних текстівок і пояснень.

У рубриці "Новини одним реченням" повідомлення не мають заголовків, але перші три-п'ять слів виділено жирним шрифтом. Однак та інформація, на яку прагне звернути увагу читача журналіст, не завжди найважливіша. Наприклад, у повідомленнях "Заступник голови ОДА Ю. Тимошенко недавно заявив, що Тальнівський район посідає 18-те місце в області…", "На 25 листопада в МЦКЗ (колишній кінотеатр) призначено звіт міського голови про зроблене за рік після останніх виборів.", "У вівторок 22 листопада зранку кілька танцювальних пар із школи №1 відправили в Легедзине показувати свою майстерність на обласному семінарі…" (див. Додаток Б) автор неправильно виділив ключові слова.

Замітки громадсько-політичної газети "Колос" мають вдало дібрані заголовки. Переважають інформаційні, але нерідко трапляються і мотивуючі, як-от: "І руйнують, і будують…" або "Дуб червоний неподалік Мошурова" (див. Додаток В). Як і в попередніх проаналізованих нами виданнях, у цьому відсутній важливий композиційний елемент замітки - лід. Основне повідомлення подано неправильно. Так, замітку "Вітання для працівників сільських рад" (див. Додаток В). журналіст розпочинає так: "У четвер у День місцевого самоврядування усіх працівників сільських рад та причетних до таких віншувань за святковими столами у відремонтованому фойє театру…", а інформація про привітання працівників сільських рад міститься в останньому абзаці замітки. Перше речення замітки "Квартирні крадіжки почастішали" (див. Додаток В) автор будує так: "У період із 22 по 30 жовтня у місті сталося ряд квартирних крадіжок". Замість коротких завершальних фраз тексти закінчуються довгими реченнями. У побудові інформаційної замітки журналісти не використовують вставок, фото відсутні.

У газеті "Трибуна Хлібороба" жанр інформаційної замітки ідентифікувати важко, оскільки інформаційні тексти мають нечіткі жанрові межі. На нашу думку, це зумовлено тим, що автори 95% заміток - читачі газети або посадові особи Христинівки. Усі тексти мають інформаційні, переважно довгі заголовки, наприклад: "Офіційне повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з додатками", "До кого завітають ревізори КРУ у II кварталі 2011 року", "Про хід виконання районної програми зайнятості населення за перший квартал 2011 року." (див. Додаток Г)

Лід відсутній навіть у передруках з інших видань, де цей елемент використовують обов'язково. Речення складні та перевантажені цифровими даними, абревіатурами й назвами організацій, як-от: "РЦЗ забезпечив виконання річного завдання цього показника на 15,1%, за цим напрямком в економіку району інвестовано 285525,0 тис. грн." або "Як повідомляють в Головному управлінні інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин облдержадміністрації, в ході прискореного перегляду розглянуто - 2722 регуляторних акта, з яких відповідають принципам державної регуляторної політики - 1144, не відповідали принципам регуляторної політики та потребували скасування або внесення змін - 1578." (див. Додаток Г). Основне повідомлення у текстах виокремити складно. Таких елементів, як вставки та фотографії у замітках немає.

Інформаційні замітки на сторінках газети "Христинівська сорока", за нашими спостереженнями, також не відповідають основним жанровим принципам побудови. Заголовки складні, як-от: "Оплачувані громадські роботи як вид тимчасової зайнятості, а також допомога у вирішенні соціально-економічних проблем", "Організовуємо роботу таким чином, щоб кожен суб'єкт господарювання на Черкащині працював і працював з прибутком" (див. Додаток Д). Лід у замітках відсутній, а перші речення повідомлень зазвичай розпочинаються з дати або прийменника. Наприклад, "22 серпня новим начальником Христинівського ВУЖКГ призначили 37-річного Павла Олександровича Гончаренка", "Із 1 липня уряд підняв зарплати вчителям на 340 гривень, а лікарям - на 300".

Видання має рубрику "Кримінальні новини", де у формі інформаційних заміток публікують уривки з протоколів РВ УМВС. Такі матеріали без попередньої обробки та жанрової адаптації погано сприймаються читачем. Наприклад, публікація про крадіжку брухту починається так: "02.09.2011 року в чергову частину Христинівського РВ УМВС з письмовою заявою звернувся гр. Ж., житель м. Христинівка, про те, що 02.09.2011 року близько 12 години з його домоволодіння невідома особа скоїла крадіжку металевого швелера розміром 3 м., вагою 70 кг., чим завдала шкоду на суму 200 гривень". Так розпочинається повідомлення про школярку, що розбила градусник: "9 березня 2011 року близько 12 години до Христинівського райвідділу МНС надійшло повідомлення, що в житловому будинку по вул. Аеродромна в м. Христинівка стався розлив ртуті" (див. Додаток Д).

Такі додаткові елементи, як вставки й виноси відсутні. Часто замітки супроводжуються фотографією, але без текстівки.

За нашими спостереженнями, у канівській районній газеті "Дніпрова зірка" повідомлення найбільше відповідають принципам побудови інформаційної замітки. У текстах цього видання переважають чіткі інформаційні заголовки. Наприклад, "Відкрито виставку українського іконопису" або "Першість - у бобрицьких футболістів" (див. Додаток Е). У деяких замітках є важливий структурний елемент - лід. Однак усі ліди побудовані неправильно. Наприклад, автор матеріалу "Канів готується до зими" (див. Додаток Е) вибудовує такий лід: "У понеділок, 17 жовтня ц.р., відбулася прес-конференція Канівсього міського голови В. Нікеленка. Темою зустрічі мера із журналістами стала підготовка Канева до зимового періоду". Створений за правилами лід повинен бути побудований інакше. Наприклад, "Підготовка Канева до зимового періоду стала темою прес-конференції міського голови, що відбулася 17 жовтня".

Сублід логічно продовжує лід, але не залежить від нього. Закінчення у замітках лаконічні та продумані. Наприклад, повідомлення про ювілейну зустріч "Збиралися в Попівці моряки" має логічне та вдале завершення: "Закінчився захід святковим феєрверком". Публікації часто супроводжуются фотоілюстраціями, але без текстівок. Не використовують журналісти й такі структурні елементи, як вставки.

Отже, проаналізувавши структурні елементи інформаційних заміток районної преси, ми з'ясували, що заголовки у цих текстах зазвичай складні та незрозумілі, відсутній або неправильно побудований важливий структурний компонент замітки - лід. Повідомлення часто перевантажені цифровими даними, а врізи та вставки у текстах журналісти не використовують. Відсутні текстівки до фотографій.

Висновок до розділу II

Інформаційна замітка має змістові та жанрові різновиди. Але на сторінках районних медіа публікують матеріали з нечіткими жанровими межами та формами, помітною є також тенденція до надмірної авторської оцінки у будь-яких жанрових формах замітки. За нашими спостереженнями, у проаналізованих виданнях переважає фактологічний тип інформаційного змісту замітки. Серед жанрових форм превалює подієва замітка.

У журналістиці сформувалися певні принципи побудови інформаційної замітки. Для створення інформаційних жанрів використовують принцип перевернутої піраміди, а основними компонентами будь-якої замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина, закінчення. Інколи в таких текстах можуть використовувати вставки, фото й, відповідно, текстівки.

За нашими спостереженнями, нерідко на сторінках районних медіа публікують тексти з порушенням правил побудови інформаційного повідомлення. Так, дібрані до заміток заголовки зазвичай складні та незрозумілі. Лід відсутній або побудований неправильно, натомість більшість текстів розпочинається з дат, прислівників, назв посад. Перші та останні речення задовгі та часто перевантажені цифровими даними. Якщо замітка супроводжується фотографією, то в структурі повідомлення текстівку не виділяють. Відсутній такий елемент, як вставка, наявність якого дозволяє доповнити матеріал цікавими відомостями і водночас систематизувати текст.

ВИСНОВКИ

Сучасна журналістика має цілісну й добре розвинену систему жанрів, що склалися історично на основі літературних. Жанри журналістики постійно розвиваються, їх традиційно поділяють на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Вони мають стійкі, характерні ознаки.

Основну частину інформаційних масових потоків становлять інформаційні жанри. Це матеріали, основне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію. Основна функція інформаційних текстів - оперативне інформування читача. У періодичних виданнях такі тексти є основними носіями оперативної інформації, що дозволяє аудиторії здійснювати постійний моніторинг найбільш значущих подій у тій чи тій сфері суспільного життя.

Провідним жанром новинної журналістики вважають інформаційну замітку. Це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, особливістю якого є стислість у поданні новини. Замітка характеризується стислістю вислову, лаконічністю, має порівняно невеликий обсяг. Класифікацію замітки за типом інформаційного змісту та її жанровими ознаками розробив науковець О. Тертичний. Дослідник виокремлює її змістові та жанрові форми: за типом інформаційного змісту замітки поділяють на фактологічні, превентивні, вірогіднісні (прогноз, гіпотеза, версія), нормативні, оцінні та програмні. Основними жанровими різновидами є подієва замітка, анонс, анотація, міні-рецензія, бліц-портрет, міні-огляд, міні-історія, міні-порада.

У сучасному медійному середовищі сформувалися певні принципи побудови інформаційної замітки. Подання інформації характеризується жорстким дотриманням принципу перевернутої піраміди, за яким спочатку надається найважливіша інформація, а потім супровідні факти.

Основними компонентами будь-якої інформаційної замітки є заголовок, лід, сублід, основна частина, закінчення. Інколи тексти можуть мати вставки, фото й, відповідно, текстівки.

У районній пресі інформаційна замітка переважає над іншими формами подання матеріалу. Саме з шпальт районних видань читачі отримують інформацію місцевого характеру, необхідну їм для орієнтації у суспільстві, прийняття рішень. Однак часто на сторінках місцевих медіа публікують матеріали з нечіткими жанровими межами та формами, порушують правила побудови інформаційного тексту. Це ускладнює сприйняття інформації та часто унеможливлює її практичне використання аудиторією.

Так, у проаналізованих нами шести районних виданнях помітною є проблема жанрової невідповідності замітки. Зробивши спробу аналізу змістово-композиційних форм заміток, ми виявили розмитість жанрових меж їхніх різновидів. Також помітна тенденція до надмірної авторської оцінки у будь-яких жанрових формах замітки. Але після умовного поділу аналізованих текстів можемо зауважити, що у виданнях переважає фактологічна змістова форма замітки, рідше публікують програмну та нормативну інформацію. Серед жанрових форм превалює подієва замітка. Також на сторінках районних видань з'являються міні-поради, міні-історії та бліц-портрети. Інші жанрові форми замітки журналісти використовують значно рідше.

Також у регіональних газетах здебільшого порушено принципи побудови інформаційного тексту. Основне повідомлення, яке має бути вміщене на початку замітки, зазвичай подано неправильно, а принцип перевернутої піраміди не дотримано. Проаналізувавши структурні елементи інформаційних заміток районної преси, ми з'ясували, що дібрані заголовки зазвичай складні або банальні, відсутній або неправильно побудований важливий структурний компонент замітки - лід. Повідомлення часто перевантажені цифровими даними, а врізи та вставки у текстах журналісти не використовують. Відсутні текстівки до фотографій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белінська І. В. Дослідження регіональної преси в українському журналістикознавстві [Текст] / І. В. Белінська // Українське журналістикознавство : зб. наук. статтей. - Вип.4. К., 2010. - 73 с.

2. Бобков А. К. Газетные жанры : учеб. пособие / А. К. Бобков. - Иркутск : Иркут. ун-т, 2005. - 64 с.

3. Вартанов Г. Основи теорії журналістики / Г. Вартанов, В. Шкляр. - К., 1996. - 284 с.

4. Воронова О. А. Портрет современной районной газеты [Текст] / О. А. Воронова // Вестник Московского университета. Сер. Журналистика. -2003. - № 2. - 117 с.

5. Ворошилов В. В. Журналистика. / В. В. Ворошилов. - Базовий курс : учебн. -5-е изд. - СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2011. - 360 с.

6. Григораш Д. С. Журналістика у термінах та виразах / Д. С. Григораш. -Львів, 1974. - 295 с.

7. Гід журналіста : збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування Алла Лазарева. - К., 1999. - 96 с.

8. Дрозд Н. С. Замітка як провідний жанр новинної журналістики [Текст] / Н. С. Дрозд // Наукові записки Інституту журналістики. - Т.35. - К., 2009. - 196 с.

9. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : підруч. 2-ге вид. / В. Й. Здоровега. - Л. : ПАІС, 2004. - 268 с.

10. Карпенко В. О. Журналістика: основи професіональної комунікації [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., що навч. за спец. "Журналістика" / В. О. Карпенко. - Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. К. : Нора-прінт, 2009. - 348 с.

11. Качкан В. У творчій лабораторії журналіста / В. Качкан. - К., 1977. - 214 с.

12. Ким М. Жанры современной журналистики. / М. Ким. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2004. - 336 с.

13. Ким М. Технология создания журналистского произведения / М. Ким. - СПб., 2001. - 320 с.

14. Коновалова О. Основы журналистики / О. Коновалова. - Ростов-н/Д, 2008. - 272 с.

15. Коробій О. М. Проблема класифікації журналістських жанрів [Текст] / О. М. Коробій // Наукові записки Інституту журналістики. - Т.36. - К., 2009. - 216 с. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/

16. Кройчик Л. Е. Система журналистских жанров / Л. Е. Кройчик // Основы творческой деятельности журналиста / под ред. С. Г. Корконосенко. - СПб., 2010. - 410 с.

17. Лащук О. Р. Редактирование информационных сообщений : учебн. пособие. / О. Р. Лащук. - М. : Аспект Пресс, 2004. - 160 с.

18. Михайлин І. Л. Основи журналістики : підручник. / І. Л. Михайлин. - К. : ЦУЛ, 2002. - 282 с.

19. Москаленко А. 3. Теорія журналістики : підручник. / А. З. Москаленко. - К. : Експрес-об'ява, 1998. - 334 с.

20. Музикант В. Л. Информационные жанры / Музикант В. Л. // Подготовка к творческому конкурсу по журналистике. - М., 2010. - 76 с.

21. Паславський І. Місцева офіційна преса: обтяжливе минуле і невиразне майбутнє. / І. Паславський. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/.../Visnyk% 2009_P3_07_ Paslavsky.pdf

22. Партико З. В. Інформаційні норми редагування. / З. В. Партико. - Л., 2001. - 416 с.

23. Тертычный А. А. Жанры периодической печати : учебн. пособие / А. А. Тертычный. - М. : Аспект Пресс, 2000. - 312 с.

24.Тертычный А. А. Трансформация жанровой структури современной периодической печати / А. А. Тертычный // Вестник Московского университета. Сер. Журналистика. - 2008.- № 2 - 312 с.

25. Харитоненко О. І. Проблеми редагування інформаційних жанрів: типові помилки в текстах заміток / О. І. Харитоненко. - Режим доступу : http://www.philo.pnpu.edu.ua/

ДОДАТКИ

Додаток А

Інформаційні замітки із газети "Світлий шлях"

У день місцевого самоврядування // Світлий шлях. - 10.12.11. - № 98-99. - с.1.

Міжнародний день волонтера // Світлий шлях. - 03.12.11. - №96-97. - с.1.

Додаток Б

Інформаційні замітки із газети "Поле честі"

І Даринка заспівала // Поле честі. - 24. 11. 11. - №48. - с.1.

Жива виставка в школі // Поле честі. - 08.12.11. - № 50. - с.4.