Дизайн видань та пакувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра репрографії

Контрольна робота

На тему «Дизайн видань та пакувань»

Студент групи ЗРП-81

Ветрова Г.М.

Викладач

Тараканова Е.В.

Київ-2012.

1. Основні елементі графіки

Дизайн - це конструктивне мислення, матеріалізація ідеї, її вираження. Дизайнер, у першу чергу, - не художник, а творча особистість. Він виконує на професійному рівні те, що люди роблять щодня - коли прибирають у кімнаті, накривають на стіл, одягаються тощо. Порядок, який дизайнер створює з хаосу малюнків, текстів, заголовків і білого простору, сприяє кращому прочитанню і розумінню реклами. Естетичні засоби викликають позитивну реакцію. Краса полягає в простоті, але одночасно й у розмаїтості.

Основа краси - у дотриманні принципів дизайну. Ці принципи застосовуються до найпростіших елементів дизайну: лінії, тону і плями, форми і силуету, які через колір, текстуру, розмір, контраст задають напрямок, рух, ритм, урівноваженість, масштабність.

Лінії. Одним із основних елементів композиції є лінія. Вона потрібна для обмеження простору, позначення форми, створення певного середовища, спрямування погляду - хоча і не завжди явного. Вона може бути пряма, крива, ламана, товста і тонка, гладка і груба, безупинна і переривчаста, видима й уявна. За допомогою ліній легко керувати увагою людини, її настроєм. Перш за все лінії працюють у глибину композиції, створюють враження тривимірності. Лінії ведуть за собою погляд - у напрямку горизонту, до певного об'єкта. Лінія надає об'єму пласкій композиції, чіткіше подає просторові форми. Доведено, що різні лінії сприймаються по-різному: вигнуті - заспокоюють, ламані - дратують, вертикальні - передають велич, силу, міць, горизонтальні - спокій та безтурботність, діагоналі надають динаміки.

Лінія може бути самостійним зорово сприйманим елементом. Оточені лінією частини поверхні створюють контур і задають форму. Лінія, яка не змінюється по ширині і світлості втрачає об'ємно-просторові функції і стає графічним знаком, схемою, шрифтом. Потовщення або утоньшення лінії, їх світлове модулювання просторово розміщують елементи: фронтальне розміщення, під кутом, переплетення. Лінія передає такі якості як: легкість, освітленість, прозорість, важкість форм, підсилення верху або низу композиції, вертикальну спрямованість.

дизайн поліграфічний видання композиція

У роботах видатних художників Мікеланджело, Рафаеля, Доре лінія зорово зникає у просторі аркуша або виходить з нього, фіксуючи увагу на деталях обличчя, фігури в просторі і збирає все в одну форму. Принцип недомовки, який примушує глядача завершувати подумки ідею митця, надзвичайно корисний у рекламі. Найбільш цілісно і осмислено він застосовується у китайському та японському мистецтві юген.

Лініями є не тільки власне лінії, але й об'єкти зображення - дороги, стовпи, лінія горизонту, а також напрямок погляду, жест рук. Завжди приверне увагу зображення, в якому лінії виходять з кутів кадру.

Лінії, які спрямовують погляд, задають настрій і динаміку композиції, керують поглядом людини і вказують послідовність читання. Лінії, які повторюються багато разів, немов би притягують погляд до сюжетно важливої деталі. Найчастіше для цього застосовується зигзаг або дуже виразна 5-лінія, хоча вони можуть утворювати будь-які геометричні фігури, які посилюють вплив, створюють композиційний баланс.

Пляма - будь-який об'єкт, який має більш-менш чіткі межі. Це не лише предмети, але й тіні, світлові відблиски, залиття, які можуть виконувати певну функцію. Суцільні тони найчастіше заповнюють основну площу реклами. Пляма в композиції може бути кольоровою чи тональною, вона допомагає акцентувати важливий об'єкт і визначити центр композиції (значеннєвий). Залежно від розміру пляма утворює відчуття простору, порожнечі, самотності, або ж суєти і скупченості.

У композиції важливо, щоб плями не стикалися з межами композиції. Правий та лівий краї мають компенсувати один одного - тоді принцип виходу плями за поле зображення буде ідентичним.

Один із проявів плями - текстура, якою є, по суті, сам папір, на якому друкується реклама, або є будь-яке тло, яке сприймається грубим, гладким, м'яким, рівним, глянцевим, із візерунком.

На картині Клода Лоррена пляма дерева - центр композиції тримає всю композицію, світле небо відтінює його. Всі другорядні об'єкти прив'язані до центра композиції: передній план - нахил дерева, глибина - через ритм будинків праворуч, ліва частина зв'язана ритмом колон мосту. Темна пляма переважає на світлому тлі, відсутні дрібні елементи, що відволікають увагу, елементи пропорційні і збалансовані.

Форма і силует. Силует є комбінацією лінії і плями, але в основному він виявляє себе як темна форма на світлому тлі. Форма утворюється з'єднаними, ламаними чи вигнутими лініями, формами, плямами. Краса і граціозність обрисів силуета додають композиції неповторність і деяку чарівну індивідуальність. Світлові плями членують зображення, силуети утворюють ритм, надають динаміку.

Будь-який об'єкт, у тому числі й деталь реклами, можна представити у вигляді абстрагованої узагальненої форми - кола, квадрата, овалу, прямокутника, лінії. За допомогою цих елементів будується конкретна композиція. Сполучення зображень, шрифтів, декоративних елементів, які не вписуються у задану форму порушує цілісність сприйняття, відволікає увагу від основного змісту, не дає встановити яскравий акцент.

Відомо, один елемент на будь-якому тлі переймає на себе всю увагу глядача. Зміст подібної композиції - врівноваженої, неврівноваженої, статичної, динамічної, симетричної - визначається місцем цього елемента, тобто зоровим (композиційним, змістовим) центром, а не його розмірами і характером.

У композиції з двома чітко окресленими елементами проблема встановлення зорового центру полягає в рівномірному розподілі уваги глядача між двома елементами або у перевазі одного з них. Увага глядача в цьому випадку або розподіляється між двома елементами рівномірно, або перевага надається одному з них. Тут виникає проблема вибору засобів для досягнення рівноваги, рівноправності рівного, симетрії або асиметрії, контрасту, балансу нерівного. Допомагають також система вісей, діагоналей, прийоми пропорційних членувань.

2. Головний елемент любого зображення

Головний елемент композиції - це не завжди найбільший або найяскравіший, або розташований на першому плані. Перший план може бути підходом до головного, а інші просторові плани будуть виконувати функцію доповнення. Вони створюють оточення головної події, декоративне обрамлення, яке так чи інакше пов'язані з головним.

Згідно з конструктивно-художньою ідеєю твору художник виділяє центр композиції яскравим освітленням і детальною виразністю зображення грізного батьківського обличчя царя-убивці та смертельно пораненого його сина. Все в картині підпорядковане головному: бачимо передусім виразно освітлені обличчя двох людей, які розкривають зміст трагедії; лише потім розглядаємо одяг персонажів картини та багатий інтер'єр, які взаємозв'язані й допомагають сприйняттю місця дії та задуму художника. Третьою ознакою закону цілісності є неповторність образів композиції (за винятком орнаментальної композиції) та розмірів, інтервалів її елементів [55, 96].

Прикладом неповторності елементів композиції є картина І. Рєпіна "Хресний хід у Курській губернії", де зображено надзвичайно багатолюдний натовп, в якому геніальний художник втілив усі класи і верстви російського суспільства 80-х років XIX ст. з усіма їх зв'язками і суперечностями. В глибині ліворуч вирізняється пані з іконою під охороною сотників - композиційний центр картини, - а навколо рухається людська маса, в якій кожна постать - не лише характер, а й соціальний тип. Неповторність образів композиції передано великим майстром пензля і в різноманітності рухів кожної фігури людського потоку, в якому зображені дорослі й діти, багаті та бідні, жебраки і каліки з різними позами, жестами, мімікою. Художник знайшов таку конструктивно-художню ідею картини, яка сприяла збереженню цілісності композиції з її ознаками.

Список літератури

1. Гавенко С. Ф. Стандарти у видавничо-поліграфічній галузі : навч. посіб. / С. Ф. Гавенко, О. В. Мельников; МОН України, Ін-т інновац. технологій і змісту освіти, Укр. акад. друкарства. - Львів : УАД, 2006. - 132 с. - МОН України

2. Енциклопедія видавничої справи: [ навч. посібник ] / В. П. Ткаченко, І. Б. Чеботарьова, П. О. Киричок, З. В. Григорова. - Х. : Прапор, 2008. - 320 с.

3. Яцюк О.Г. Компьютерные технологии в дизайне. Логотипы, упаковка, буклеты. - СПб.: БХВ-Петербург, 2002.-464 с.

4. Комолова Н.В. Компютнрная верстка и дизайн. -СПб.:БХВ-Петербург, 2003.-512 с.

5. Полянский Н.Н. Основы полиграфического производства.-М.:Книга.-1991.-352 с.

6. Даниленко В.Я. Дизайн. Підручник - Х.: ХДАДМ, 2003. - 320 с.

7. Шушан Р. Дизайн и компьютер / пер. с англ. - М.: изд. Отд. «Русская редакция», 1997.-544 с.

8. Писаренко Т.А. Основы дизайна - Учебник, Владивосток. 2005, - 113 с.

9. Кривошей В.М. Упаковка в нашому житті.-К.: ІАЦ «Упаковка», 2001, -

10. Сокольников Ю. Упаковка. Все об упаковке. - ИД «Тигра», 2001. -160 с.

11. Пикок Дж. Издательское дело - М.:Изд. ЭКОМ, 2002.-424 с.

12. Водчиц С.С. Эстетика пропорций в дизайне. Система книжных пропорций/Учеб. пособие для ВУЗов.-М.:Техносфера.-2005.-416 с.

13. Гавенко С., Кулік Л., Мартинюк М., Конструкція книги.-Л.: Фенікс.-1999.-256 с.

14. Барановський І.В. Яхимович Ю.П. Поліграфічна переробка образотворчої інформації.-Київ-Львів:ІЗМН.-1999.

Гасов В.М., Цыганенко А.М. Информационные технологии в издательском деле и полиграфии / учеб. пособие для ВУЗов.-М.:МГУП «Мир книги

Размещено на Allbest.ru