Особливості комунікативного стилю телеведучих як механізму встановлення ефективного комунікативного акту з аудиторією
Особливості сприйняття аудиторією телевізійного повідомлення. Внутрішні (комунікативно-психологічні) і професійні якості ведучого, зовнішні характеристики іміджу. Телевізійна специфіка і психологічні аспекти сприйняття кольорів у одязі й дизайні студії.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.11.2012 |
Размер файла | 50,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
темний;
світлий;
теплий;
холодний;
яскравий;
притихшений (Додаток№6) та відповідна кольорова гама в одязі[26;52 -54].
До цих теорій ми детальніше звернемося при аналізі вбрання телеведучих у розділах ІІ, ІІІ, ІV.
Велике значення при створенні “зовнішності” ведучого, безумовно, відіграють віяння сучасної моди, особливо для Франції, оскільки (далі це буде доведено) вбрання французьких ведучих обирається за двома принципами: 1) у тому ж стилі, що і в людей, з якими ведучий має спілкуватися;
у стилі тої інформації, яку має подати.
1.5 Дизайн студії: колористика та психологія форми
комунікативний телеведучий імідж
Дизайн студії - один із тих складників, що візуально формують імідж ведучого. Вдалий дизайн студії може підкреслювати імідж ведучого, доповнювати його ( як приміром, у програмах “Cas d'йcole”, “Le journal de la santй”, “FAX Culture” , “Zig-Zag Cafй” та ін.) або ”відтіняти” ( наприклад, ведучі “Le journal” на TV5 Europe у світлому вбранні на темному фоні студії).
Психологія кольору студії трохи відрізняється від психології кольорів у одязі й по-іншому впливає на психо-інтелектуальний стан людини, що сприймає зображення, може, наприклад, створити ефект теплого чи холодного середовища, викликати певну психо-фізичну реакцію. “Кольори створюють ілюзію простору, - пише В. Шепель. - Так, червоний колір “робить”приміщення меншим за розміром, ніж воно є насправді, а світло-блакитний, навпаки створю ефект простору, коричневий у свою чергу звужує” [36; 201]. Рожевий створює відчуття слабкості і спустошення, блакитний заспокоює, синій розряджає стресові ситуації, зелений звеселяє (більш детальна характеристика студійних кольорів - Додаток №7). Деталі з жовтого та червоного спонукають до дії, стимулюють розумову активность особливо при використанні на білому фоні студіі (як приклад, програма “Dans ma boоtе”), а ось деталі з жовтого та блакитного стимулюють гарний настрій; з помаранчового - допомагають переключити емоції [48; 200 - 201].
Кольоровість зображення підвищує рівень сприйняття “телекартинки”. Якщо чорно-біле зображення сприймається тільки на 20%, то використання 3 - 4 - 5 кольорів призводить до підвищення активності аудиторії від 30 до 40%. Однак при надзвичайно великій кількості використаних кольорів ефективність сприйняття знижується, тому рекомендують урізноманітнювати кольорову гаму за рахунок споріднених кольорів чи відтінків. Така спорідненість створює відчуття кольорової послідовності і не дратує зір. Кожна програма повинна мати постійну кольорову гаму.
Велике значення в колористиці телебачення має вміле поєднання відтінків у написах - логотипах передач, їхніх назвах, розташованих на предметах студійного інтер”єру та студійних аксесуарах (чашка, диванна подушка і т.п.). Найефективнішим вважається чорний напис на жовтому фоні, друге за ефективністю місце посідає зелений на білому, потім (по мірі зниження ефективності) ідуть - чорний на білому, жовтий на чорному, білий на чорному, зелений на червоному, червоний на жовтому, білий на синьому, червоний на білому, синій на жовтому, помаранчовий на чорному, жовтий на синьому, помаранчовий на білому, білий на зеленому, червоний на зеленому, брунатний на білому, білий на брунатному, брунатний на жовтому, жовтий на брунатному, червоний на білому. Найгірше сприймається жовтий напис на червоному фоні [48;200].
Неабияку роль у сприйнятті кольорів відвграє освітлення. Саме світло визначає дію: залита світлом картинка спонукає до дії, темна - притупляє бажання щось робити. Темна студія негативно впливає на глядача, поступово паралізуючи активність ( “Le journal tйlйvise TV5”, “Campus”), тому, як правило, темна світлова домінанта “розріджується” хоча б частково іншим яскравішим джерелом освітлення (“Campus”) або кадри з зображенням темної студії чергуються з іншими “світлими” кадрами (.“Le journal tйlйvise TV5”).
Різні відтінки освітлення викликають у людини різні настрої. Надмірно освітлена картинка здатна навіть викликати массову агресію.
Для створення оптимального освітлення треба прагнути:
до створення максимально сприятливих для зору умов;
до досконалості загальної картини освітлюваної поверхні;
та уникати:
1) холодного освітлення;
2) перегріву окремими освітлювальними приладами (потрібно використовувати розсіяне світло);
створення надто затемнених чи надто освітлених обсягів поверхні;
великих тіней.
Також важливими для процесу сприйняття є форми об”єктів на екрані й те психологічно-інформативне значення, яке вони в собі несуть. Так, текстові, фактологічні та ін. матеріали мають бути розташовані на правій від глядача стороні екрану. Ліва сторона найкраща для сприйняття нетекстової інформації. Будь-який знак, об”єкт чи людина (ведучий програми або гість), розташовані зліва мають домінантне положення, тому у діалоговій передачі головний змістовий носій (ведучий програми або гість) розташовується зліва. Найважливіші інформативні об”єкти повинні розміщуватися на екрані справа наліво, зростаючи за ступенем значущості [48;205].
Найкращими у оформленні студії є абстрактні елементи. При цьому прямі лінії (вертикальні та горизонтальні) асоціюються зі спокоєм, зрозумілістю, вигнуті - з вишуканістю та невимушеністю. Використання горизонтальних та вертикальних ліній контрастних відтінків іноді викликають неприємні відчуття аж до запаморочення голови. Тому такої комбінації слід уникати [48;206].
Ще однією важливою невід”ємною деталлю студії, а відтак і дизайну , є меблі. “Підбір меблів у студії, - пише Г. В. Кузнєцов, - не повинен бути випадковим. Від нього залежить не тільки композиція кадра, а й самопочуття співбесідників” [14;127]. Особливо значущу роль тут відвграє стіл та його форма. Як зазначає Ілля Афанасьєв у книзі “Діловий етикет”, “круглий стіл припускає неформальний характер зустрічі, обговорення на рівних, вільний обмін думками. Ще білш неформальний характер носить бесіда за журнальним столиком, особливо, якщо в ході бесіди пропонуються гостю кава чи чай. Стіл у формі квадрата ( прямокутника) сприяє атмосфері змагань. Люди, що сидять по праву сторону будуть, скоріш за все, більш відкриті для співробітництва, ніж ті, хто сидить зліва”[7;164]. Застосовуючи дану інформацію до телепростору, отримуємо наступний результат: гості, що сидять правоуч від ведучого, більш схильні до контакту (активна сторона), ніж ті, що ліворуч (пасивна сторона), Люди, що сидять за столом поруч налаштовані на співробітництво (“кооперація,” за С. Муратовим - “кооперативность”) один з одним і водночас - опозиційно до тих, хто сидить напроти. Бесіда обох сторін дає позицію “по діагоналі” через стіл - тобто шлях до консенсусу. За таким принципом будуються програми “Campus”, “Bibliothиque Mйdicis”, “Les Maternelles”та ін.
Зовсім інше значення має розташування навпроти тільки двох співбесідників (ведучого і гостя) ( до такого розташування С. Муратов дорівнює і сидіння по діагоналі через вугол столу; в обох випадках мається на увазі квадратний стіл) - це сприяє більш довірливому, конструктивному і змістовному діалогові, ніж, якщо сидіти вдвох поряд [25 ;22].
Враховуючи зазначені закономірності, дизайнер планує згідно з концепцією програми інтер”єр студії, а режисер “розсаджує” гостей. Про типи відстаней в комунікації (інтимну, соціальну, персональну, публічну) за Е. Холлом ми вже говорили раніше. При розміщенні гостей це теж відіграє велике значення, оскільки від комфорту учасників програми залежить стан ведучого, естетично-візуальна досконалість категорії простору в передачі, а звідси - успіх у сприйнятті програми і її презентатора глядачем.
Як зазначає А. Семенов, інтер”єр студії має бути таким, де немає нічого зайвого [37;85], “декорація, якщо вона недоладно створена, не може не вплинути на образ ведучого в кадрі. На жаль, сьогодні декорації інформаційних програм майже всіх телеканалів у синьо-блакитному холодному кольорі, наче створені одним і тим же художником. Так нівелюються і телеведучі” [37;84].
Отже, образ ведучого й образ студії повинні бути оригінальними, такими, що запам”ятовуються, не викликають негативних емоцій, не протирічать один одному, є доречними, гармонійними, такими, що сприяють продуктивному діалогу з гостями та глядачами.
1. Размещено на www.allbest.ru
Подобные документы
Розкриття авторського задуму та постаті телевізійного ведучого як основи створення телевізійної програми. Теоретичний аспект образу телевізійного ведучого. Особливості реалізації авторського задуму в моделях: ведучий як автор і як реалізатор задуму.
дипломная работа [70,0 K], добавлен 11.08.2010Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).
дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013Жанрова палітра журналу "Здоров'я". Повідомлення журналу завжди про найважливіші профілактичні міри проти грипу, ангіни, застуди. Аналіз рубрик журналу. Рубрика журналу веде прихований діалог з аудиторією. Увага журналу до методів нетрадиційної медицини.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 07.01.2009Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром. Майстерність телеведучих та персоналії службі ТСН. Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин. Методи їх професійного викладу. Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 02.06.2010Сутність апперцепції - засобу розуміти себе (такого, яким ти вже є на момент надходження інформації) та інтерпретації - засобу розуміти всі наявні чинники, у тому числі й себе. Комунікативні аспекти апперцепції - розуміння інформації масовою аудиторією.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 21.12.2010Формат макету видання збірки дитячих віршів про котиків, його поліграфічне виконання і шрифтове оформлення, загальні вихідні відомості. Вимоги до ілюстрації. Скріплення книжкового блока, його покриття. Вплив кольорів і картинок на сприйняття дитини.
курсовая работа [9,9 M], добавлен 23.12.2013Особливості спортивного репортажу в аспекті специфіки жанру. Аналіз репортажів у різних друкованих ЗМІ України: порівняльний аспект. Жанрові особливості репортажу в газеті "Команда". Специфіка стилю та композиції спортивного репортажу в журналі "Футбол".
курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.11.2014Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.
реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011Поняття та функції масової комунікації, їх внесок в формування соціальних стереотипів. Сутність суспільної та індивідуальної свідомості. Соціально-психологічні механізми впливу ЗМК на неї. Шляхи і засоби формування іміджу індивідуальності та особистості.
курсовая работа [33,2 K], добавлен 13.04.2013Визначення ролі телеведучого. Жанрові аспекти, чинники та комунікативні компоненти, що формують роботу ведучого. Аналіз особливостей роботи ведучих програм телеканалу ТОВ ТРО "Маріупольське телебачення" в інформаційних, аналітичних, розважальних жанрах.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 24.02.2016