Спортивні новини в інформаційних випусках на FM-радіостанції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПОРТИВНІ НОВИНИ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИПУСКАХ НА FM-РАДІОСТАНЦІЇ

ЗМІСТ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ

1. Теоретичні засади

1.1 Класифікація радіостанцій

1.2 Функції радіомовлення

1.3 Особливості випусків новин на FМ-радіостанціях

1.4 Специфіка спортивних новин

2. Специфікація продукту

2.1 Технічні характеристики інформаційного випуску «Тайм-аут»

2.2 Структура та особливості написання спортивних повідомлень

2.3 Звуковий супровід новин «Тайм-аут»

2.4 Технічні і програмні засоби

2.5 Мова новинних повідомлень

2.6 Специфікація аудиторії

2.7 Джерела інформації та робота з ними

3. Список використаних джерел

ІІ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ

Висновки

Додатки

ВСТУП

У сучасному світі спорт набув статусу національної іміджетвірної категорії. Як соціальний інститут, він є мікромоделлю державної системи, економіки і культури країни. Складність і багатозначність спорту відбивається в складності та поліфункціональності аудиторних характеристик матеріалів, у яких він висвітлюється. Спорт як важливий соціальний феномен пронизує всі рівні сучасного соціуму, широко впливаючи на основні сфери життєдіяльності суспільства. Він впливає на національні відносини, ділове життя, суспільне становище, формує моду, етичні цінності, спосіб життя людей. Феномен спорту має потужну соціалізуючу силу. Політики давно розглядають спорт як національне захоплення, здатне згуртувати суспільство єдиною національною ідеєю, наповнити своєрідною ідеологією, прагненням людей до успіху, до перемоги.

Слід зауважити, що спорт набув авторитету й став тим, чим є нині в житті пересічної людини, завдяки журналістиці.

Із кінця 50-х років ХХ століття поступово збільшувалася кількість спортивних передач і прямих трансляцій спортивних змагань. Спортивні передачі починає дивитися і слухати велика кількість реципієнтів. У зв'язку із цим спортивні мас-медіа стають невід'ємною частиною свідомості будь-якої сучасної людини, навіть якщо вона не цікавиться спортом. Великі спортивні змагання не проходять повз увагу жодного глядача чи слухача, бо це стосується іміджу команд, за які вони (глядачі чи слухачі) вболівають, а отже, країни у світі. Спортивні повідомлення стають явищем масової культури, стосуються життя багатьох людей, а не тільки активних вболівальників. Отже, як бачимо, спорт посідає головне місце у системі ЗМІ.

Проте не всі ЗМІ приділяють належну увагу питанням висвітлення спортивної тематики. Особливо це стосується регіональних мас-медіа. Висвітлення спорту, зокрема в сумських ЗМІ, проходить непропорційно і недостатньо. Загально кажучи, місто та область не знає своїх героїв, не отримує достатньої та глибокої інформації.

На території Сумської області транслює свої програми близько 12 FM-радіостанцій та дротове радіо на базі СОДТРК. Більшість із FM-каналів - ретранслятори столичних недержаних інформаційно-музичних радіостанцій (наприклад, «Наше Радіо», «ЕРА FM», «Радіо 5 - Ретро FM», «ХIT FM», «Русское радио (Україна)», «Авторадіо-Україна»). Включення місцевої студії на цих радіоканалах базується винятково на рекламних блоках. Усі інші непроводові радіостанції - це Сумські державні («Слобода FM», радіо «Говорять Суми») та недержавні («Радіо Всесвіт», «Топ-радіо», «Діва-радіо») музично-інформаційні радіостанції.

Як бачимо, список радіостанцій, які мають включення чи повністю транслюють свої програми для сумського регіону, доволі значний. Проте не всі радіостанції приділяють увагу висвітленню питань розвитку спорту загалом і Сумщини зокрема. Тому створення і реалізація спортивних новин (у сфері FM-формату) для мешканців нашої області на часі.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю створення, крім основних розділів інформаційного випуску на радіо «Слобода FM», розділу «Спорт».

Мета роботи - створити та реалізувати блок спортивних новин в інформаційному випуску на радіо «Слобода FM», виходячи з необхідності задовольнити потребу аудиторії в отриманні щоденних повідомлень про результати вітчизняного та закордонного спорту.

Для реалізації поставленої мети ставимо такі завдання:

- дослідити рівень розвитку спортивної журналістики на регіональних радіостанціях;

- обґрунтувати необхідність існування спортивних новин на радіо «Слобода FM»;

- пояснити особливості інформаційного випуску на спортивну тематику;

- охарактеризувати технічне та програмне забезпечення, необхідне для створення програми;

- окреслити джерела та методи збору інформації для передачі;

- з'ясувати специфіку аудиторії, на яку розраховані спортивні випуски;

- окреслити умови впровадження програми.

Новизна роботи полягає у випуску в прямому ефірі єдиних в радіопросторі Сумщини щоденних спортивних новин. Вони здебільшого орієнтовані на популяризацію місцевого спорту. Існування такого роду новин дозволяє щоденно інформувати аудиторію про спортивні результати, що є реалізацією головної функції радіомовлення - оперативності подачі повідомлення.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

1.1 Класифікація радіостанцій

Особливості наповнення (інформаційного, музичного тощо) радіостанцій на сьогодні чітко визначаються їхнім форматом. Зокрема, цей принцип є складовим для верстки інформаційних випусків. Отже, перш ніж говорити про специфіку, структуру інформаційного випуску, потрібно чітко усвідомлювати формат радіостанції.

У теорії соціальних комунікацій немає єдиної класифікації форматів радіостанцій. Це зумовлено багатьма причинами. Проте основна із них - недотримання формату самими радіостанціями.

Розглянемо найпоширеніші різновиди класифікацій радіостанцій.

За формою власності виділяють такі види радіостанцій:

1. Державне радіомовлення.

До державного радіо належать радіостанції, які утримуються на кошти всього суспільства. В їх основне завдання в умовах ринкової економіки в ідеалі входить задоволення потреб усього суспільства, які з тих чи інших причин не можуть бути задоволені приватними аудіовізуальними засобами масової інформації.

2. Напівдержавне і некомерційне приватне радіомовлення.

До цього типу радіомовлення належать радіостанції, які фінансуються частково державою, частково спонсорами (власниками), частково за рахунок реклами. В їх завдання не входить (або входить частково) комерційна діяльність як така. Вони спочатку є нерентабельними з фінансової точки зору. Подібні аудіовізуальні засоби масової інформації покликані, в першу чергу, задовольняти культурні, соціальні, етнічні, релігійні та інші потреби певного, досить вузького кола слухачів, вони зазнають серйозні труднощі під час збільшення свого рейтингу. Якщо комерційні радіостанції, що живуть, в основному, за рахунок реклами, прагнуть переконати нас у необхідності так чи інакше витратити наші гроші, некомерційне радіо є інструментом впливу на наші погляди і на нашу думку.

3. Комерційне радіомовлення.

Приватне комерційне радіомовлення має на меті винятково заробляння грошей, тому всі програми цих аудіовізуальних засобів масової інформації спрямовані на задоволення смаків різних цільових аудиторій, найчастіше зовсім невимогливих [2].

За типами радіомовлення виділяють такі радіостанцій:

1. Інформаційні радіостанції.

При інформаційному типі мовлення музики в ефірі практично не буває. Зазвичай це "закільцьовані" випуски новин з постійним оновленням інформації у міру її надходження і рекламними вставками. Іноді на деяких радіостанціях до випусків новин додаються й короткі ток-шоу. Під цей тип мовлення підпадають і чисті ток-шоу радіостанції, які стають все більш популярними особливо в США. В їх ефірі обговорюються різні проблеми загального характеру, проводяться інтерактивні опитування, звучать телефонні розмови з радіослухачами.

2. Інформаційно-музичні радіостанції.

Тут співвідношення інформації і музики приблизно 60-70% до 30-40%, тобто 60-70% інформації, 30-40% музики.

3. Музично-інформаційні радіостанції.

Тут співвідношення інформації і музики змінюється на протилежне: 30-40% інформації та 60-70% музики.

4. Музичні радіостанції.

Кількість інформації, включаючи короткі рубрики, випуски новин і рекламу, не перевищує 10-25% ефірного часу. Решта - музика [2].

Класифікація радіостанцій за ознакою «Мета радіостанції».

Мета радіостанції - це визначальна, корінна ознака, з якої вибудовується вся концепція її мовлення, формується її структура, визначаються внутрішні та зовнішні взаємозв'язки. Чітко позначені цілі відіграють визначальну роль при формуванні форми і змісту мовлення радіостанції. Цільове призначення радіостанції, виходячи з соціального замовлення на той чи інший тип радіостанції, визначається власниками радіостанції: радою засновників, редакторами, приватним власником, радою директорів мас-медіа-об'єднань та ін. Зрозуміло, кожен власник при цьому прагне через цільову установку реалізувати власну мету та інтереси. Звідси все розмаїття цільового призначення радіостанцій. На практиці чіткого, однозначного поділу за метою не трапляється (природно, наприклад, що інформаційні цілі ставить перед собою будь-яка радіостанція!), тому мова йде саме про переважну у змісті та обсязі мовлення цільову установку.

Розподіл радіостанцій за метою мовлення виглядає так:

1. Радіостанції, що ставлять перед собою переважно суспільно-політичні цілі. До тієї групи належать радіостанції, засновниками та / або спонсорами, фінансистами яких є будь-які політичні структури або політичні сили, в тому числі органи. Цю групу радіостанцій можна розділити ще на такі підгрупи, як офіційні радіостанції, які виражають точку зору тих чи інших органів державного управління, партійних об'єднань, політичних рухів, профспілок тощо; нейтральні радіостанції, що тяжіють до об'єктивного висвітлення подій політичного життя суспільства, і опозиційні.

2. Радіостанції, що ставлять перед собою переважно комерційні цілі.

Ця група радіостанцій на сьогодні є найбільшою. Пов'язано це з тим, що радіомовлення стало бізнесом і дозволяє заробити капітал або сприяє просуванню того або іншого продукту, виду послуг і т.д. на ринку. Цю групу радіостанцій також можна розділити на підгрупи: економічно самостійні, які не мають інших джерел доходу, крім доходів від власної діяльності (в основному виробництво і мовлення реклами і рекламних передач); корпоративні, що належать комерційним структурам, фінансовані ними.

3. Радіостанції, що ставлять перед собою переважно просвітницькі цілі.

Ця група не відрізняється численністю, бо радіостанцій, що мають на меті просвітницьку діяльність, сьогодні мало. Серед підгруп треба виділити культурологічні (радіостанції, що ведуть просвітницьку діяльність в галузі загальнокультурних питань і питань мистецтва); освітні (радіостанції, які займаються просвітницькою роботою в галузі науки, проводять освітню роботу); релігійні (радіостанції, які займаються просвітою в певній галузі релігії, наприклад православні).

4. Радіостанції, що ставлять перед собою переважно інформаційні цілі.

Високий рівень потреби суспільства в оперативній та якісній інформації актуалізує саме цю цільову спрямованість діяльності радіостанцій, створює передумови для пошуку нових концептуальних рішень у новинному мовленні. Тут існує градація. Це інформаційні (працюють в режимі оперативного новинного мовлення, дають максимально повну картину подій в їх розвитку); інформаційно-аналітичні (не тільки інформують, а й виражають і формують громадську думку за допомогою аналітичних програм); спеціалізовані (що дають максимум інформації з будь-якої галузі, наприклад, спорту, автомобілізму, музики, науки, техніки і т.д.).

5. Радіостанції, що реалізують переважно розважальні цілі. Серед радіостанцій цієї цільової спрямованості виділяються такі підгрупи: музичні (що спеціалізуються на музичному мовленні і віддають під це мовлення практично весь час роботи в ефірі); розмовно-ігрові (віддають перевагу розважальним розмовним передачам, таким, як ток-шоу, розіграші, вікторини, конкурси, радіоігри); пізнавальні (в основі мовлення яких передачі цікавого і пізнавального характеру) [17].

Радіопростір Сумської області здебільшого представлений комерційним радіо. І лише декілька радіостанцій мають державне і напівдержавне фінансування: радіо «Ера FM» - напівдержавне некомерційне, «Слобода FМ» та «Говорять Суми» (на базі СОДТРК) - державні радіоканали. Отже, програмне наповнення лише декількох радіостанцій, і «Слободи FМ» у тому числі, спрямоване на задоволення суспільства тією інформацією, яку воно не може отримати з тих чи інших причин від приватних аудіовізуальних засобів масової інформації.

Щодо типу радіостанцій, то більшість з них - музичні. І лише «Ера FМ» - винятково інформаційний канал, а «Слобода FМ» та «Говорять Суми» - інформаційно-музичні радіостанції. Таким чином, «Слобода FМ» задовольняє у першу чергу інформаційні потреби мешканців області.

1.2 Функції радіомовлення

Радіомовлення, як один із видів соціальних інститутів, що належить до системи засобів масової інформації, виконує притаманні йому функції. Вони є органічним вираженням політико-ідеологічних, соціально-економічних, духовно-культурологічних, психолого-педагогічних процесів в Україні і тісно пов'язані зі специфічними функціями радіомовлення:

1. Функція інформування.

Саме ця функція, яка продукує гласність та передає інформацію споживачам, і є найважливішою, головною, універсальною функцією радіо.

2. Функція вираження і формування громадської думки.

3. Пропагандистська функція.

4. Агітаційно-організаторська функція.

5. Просвітницько-педагогічна функція.

6. Виховна функція.

7. Естетична функція.

8. Розважальна функція.

9. Функція спілкування.

10. Інтегруюча функція [10].

Виникнення програми «Тайм-Аут» мало на меті створення такого інформаційного продукту, який би виконував такі функції:

1. Оперативне щоденне висвітлення подій спорту - зокрема сумського.

2. Пропаганда здорового способу життя через показ спортивних результатів земляків.

3. Популяризація сумських спортсменів та колективів заради виховання патріотичного духу у слухачів.

4. Демонстрація успіхів та перемог вітчизняних спортсменів заради згуртування суспільства єдиною національною ідеєю.

1.3 Особливості випусків новин на FМ-радіостанціях

Радіоновини - це актуальні, конкретні відомості про події, факти і думки. Вони об'єктивні і не повинні відображати думки журналіста. Їх відрізняє компактна і точна радіомова. Як правило, новинні повідомлення цілком складаються з дикторського тексту, однак можуть бути перервані коротким синхроном репортера, кореспондента або особою, вказаною у повідомленні.

Випуск новин складається з інформацій, що належать до різних тематичних галузей. Однак новини можуть підрозділятися на світові, регіональні, новини економіки, новини культури і т. д.

В інформаційному мовленні основною формою є інформаційний випуск, або випуск новин.

Інформаційний випуск - оптимальна новинна передача, яка є стандартною в усьому світі. Випуск новин містить оперативні інформаційні повідомлення, звукові включення з місць події, утилітарну інформацію.

Випуски новин - це основна продукція інформаційної служби. Вони щоденно інформують слухачів про все нове, що відбувається в нашій країні та за кордоном, інтерпретують, пояснюють, тлумачать події та явища повсякденного життя. Передача новин - головна функція інформаційної служби радіо. Інформаційна служба прагне будувати свою роботу на природному інтересі людей до того, що діється навколо них, і до того, що саме сталося.

Характер побудови випусків новин і тривалість їх звучання залежать від часу передачі в ефір, екстреності, актуальності повідомлень, від профілю радіостанції. Так, наприклад, музичні радіостанції в коротких випусках новин використовують лише інформацію, отриману від інформаційних агентств; великі дають також повідомлення власних і спеціальних кореспондентів, ньюсмейкерів, стрингерів і т.д.

У практиці світового та вітчизняного радіомовлення склалося кілька видів інформаційних випусків:

- загального характеру, або універсальні, тобто випуски, що містять інформацію на різні теми: суспільно-політичні, економічні, соціальні, наукові, культурні, спортивні, про події в країні і за кордоном та ін..;

- тематичні - добірки інформації на певні теми: міжнародні новини, спортивні, випуски, присвячені подіям в галузі культури, мистецтва і т.п.

Інформаційні випуски можна класифікувати також за періодичністю та екстреністю виходу в ефір: це випуски, які звучать у певний час по сітці мовлення (на початку, середині години), і екстрені, що виходять в ефір поза сіткою мовлення, негайно, в тих випадках, коли відбуваються надзвичайні події.

За формами подачі інформаційних матеріалів випуски діляться на текстові і з звуковими включеннями (інтерв'ю в студії або по телефону, прямий репортаж з місця події, коментар).

В інформаційних випусках використовуються різноманітні жанри: хроніка та інформаційна замітка (хронікальне радіоповідомлення, розгорнуте радіоповідомлення, коментоване радіоповідомлення), кореспонденція і коментар, репортаж, інтерв'ю, виступ біля мікрофона. Але головний додаток новинних програм - інформаційна замітка (радіоповідомлення).

Інформаційні випуски будуються за кількома основними моделями. Перш за все, це жорстка верстка - за головними тематичними блоками: після позивних даються основні теми випуску, далі безпосередньо зміст, де новини йдуть одна за одною в порядку важливості й за суворо визначеними тематичним блокам: блок внутрішніх новин, блок міжнародної інформації, новини науки, культури, спорту, прогноз погоди, іноді повтор основних тем випуску. Можлива й інша, полегшена модель верстки - без короткого викладу основних тем випуску, коли інформаційні повідомлення йдуть безперервно, у результаті чого зростає темп передачі інформації в ефір.

Верстка інформаційної програми вимагає від радіожурналістів високого професіоналізму, вміння виділити найважливішу новину дня, скомпонувати випуск таким чином, щоб радіослухач отримав і уявлення про головні події до даному годині, і необхідну утилітарну інформацію.

Істотні компоненти інформаційного випуску - постійні позивні, джингли, спеціально підібрана музика, на тлі якої звучать заголовки новин, а іноді й повністю випуски, музичні відбивки. Все це в сукупності і створює ефірний образ інформаційної програми.

За характером матеріалу, його обсягу, тематики, охопленням подій, значущості, оперативності, випуски новин поділяються на такі різновиди:

- загальні;

- тематичні;

- спеціальні;

- екстрені.

Загальні містять найрізноманітнішу інформацію. Їх мета - дати панораму подій. Це найпоширеніші програми. Вони представляють інтерес для широкої аудиторії, бо ознайомлюють слухачів із спектром новин, що дають уявлення про становище в країні і в світі.

Тематичні випуски містять розповідь про те, що відбувається в галузі економіки, фінансів, мистецтва, спорту і т.д. Вони привертають увагу тих слухачів, хто більшою мірою цікавиться цими сферами життя. Такі випуски дають радіоканали, що мовлять або цілодобово, або більшу частину доби.

Спеціальні випуски присвячені великим подіям: спортивним змаганням світового рівня (олімпіади, чемпіонати, фестивалі, кінофоруми і т.д.). Вони містять більш детальну інформацію про те, що відбувається на цих найбільших заходах.

Екстрені випуски новин обумовлені необхідністю оперативного повідомлення про дуже важливі події (наприклад, відставки Президента, Прем'єр-міністра).

Існують різні способи почати новину:

* Без вступів.

* Із зазначення місця (наприклад: «Нью-Йорк: ...», «Москва: ...»).

* З ключового слова («Підписання договору»).

* Із заголовка («Починається будівництво фармацевтичної фабрики»).

Вимоги до новин.

Сучасні вимоги - це ті правила та норми, якими керуються радіожурналісти при підготовці новин для передачі по радіо, їх умовний перелік може бути таким:

1. Новини повинні бути зрозумілими, легко сприйматися на слух, оскільки слухач, на відміну від читача, не має можливості повернутися назад до сказаного, щоб уточнити зміст. Через те в радіомовленні завжди існує альтернатива: або новина стає зрозумілою одразу, або вона втрачається назавжди. Людина, яка зупинилася під час прослуховування випуску й замислилась, не лише втратила цю новину, але, можливо, й наступну. Звідси бере свій початок потреба описувати новину для передачі по радіо приблизно так, як ми звикли розповідати її один одному під час усного неофіційного спілкування. Такий шлях викладу новин є найприроднішим і водночас найпридатнішим для радіо, оскільки ясність викладу робить новини легкими й доступними для сприймання на слух.

2. Новини мають бути своєчасними, задовольняти потребу слухачів у свіжій інформації про поточні події, явища та процеси. Високо цінуються оперативні новини, тобто повідомлення про останні події дня. Через те слово "сьогодні" і "щойно" є особливо характерними для початків новин. Іноді новина може торкатися випадків, які сталися в минулому. Тоді автор шукає "сьогодні" під кутом зору наступного випадку. Слід також мати на увазі, що часом новини бувають не пов`язані з оперативним моментом, проте є цікавими для слухачів, оскільки несуть в собі досі незнану інформацію, наприклад, суто пізнавального характеру. У цьому випадку нестача оперативності компенсується первинністю вражень. Якщо ж інформація застаріла, вона не може називатися новиною, тому що перестає бути цікавою для слухачів.

3. Новини мають бути точними. Кожне твердження, кожне ім`я чи дата, кожна адреса чи вік людини, кожна цитата, наведені в повідомленні, є фактичними, їх не можна ні перекручувати, ні прикрашати, оскільки, описуючи дійсність, журналіст згадує про реальних, а не вигаданих людей, називає їхні імена, адреси. Тому він увесь час зобов'язаний пильнувати, перевіряти записи, встановлювати достовірність деталей і подробиць. 3`ясовувати треба не лише прізвища, а й імена, титули і посади, членство в політичних організаціях, дати, час, місце події, адреси, суми грошей, юридичні звинувачення тощо. Усе треба піддавати сумніву.

4. Новини мають бути об'єктивними, базуватися на фактичному викладі новини, а не на тому, як бачить або бажає зобразити її упереджена чи заінтересована особа. До відображення дійсності журналіст повинен підходити чесно й безсторонньо, як літописець і документаліст сучасності. А це зобов`язує його описувати дійсність за принципом "так було" або "так є".

5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою повнотою, врівноваженістю й правильним співвідношенням фактів, логічних акцентів та оцінок. Новини мають бути суспільно значущими. Редакції збирають і поширюють не будь-які новини, а ті, що мають суспільну вагомість, становлять інтерес для широкого кола слухачів.

6. Новини мають задовольняти людський інтерес. Пізнаючи інших, ми пізнаємо самих себе. Тому найкращий шлях зробити випуски новин цікавими - не обезлюднювати їх, розповідати про різні випадки та ситуації, в яких опиняються люди. Досить часто короткі розповіді про ці випадки є цікавими та емоційно забарвленими і до того ж мають гумористичне забарвлення.

Чинники, що підвищують цікавість новин:

1. Оперативність - один з перших чинників, який збуджує інтерес слухачів. Вони хочуть діставати останні відомості про події, які щойно відбулися або ще тривають. Елемент часу при цьому має першочергове значення. Через те на запитання "Коли це сталося?", повідомлення має відповідати "сьогодні", "годину тому", "щойно", "зараз, коли ви слухаєте випуск" тощо. Така оперативність, як стверджують психологи, викликає у слухачів почуття задоволення від усвідомлення поінформованості.

2. Актуальність. Цікавими бувають не тільки абсолютно оперативні новини, а й такі, що є важливими для цього часу, містять свіжі відомості в питанні, яке є особливо назрілим або злободенним.

3. Близькість. Новини стають цікавішими, якщо вони наближаються до слухачів як географічно, так і стосовно їхніх інтересів.

4. Важливість - чинник, що підкреслює суспільну значущість новини, вказує на її цікавість для широкого загалу слухачів. Важливість розширює діапазон адресного звертання новини, робить її цікавішою.

5. Славнозвісність - чинник, пов`язаний з іменами відомих або видатних людей - державних діячів, уславлених воєначальників, народних героїв, улюблених письменників, популярних співаків, артистів та ін. Людям завжди цікаво знати, що думають і роблять інші люди. І вдвічі цікавіше, якщо ці люди непересічні особистості, здобули авторитет, славу та визнання, стали популярними. Тому іноді кажуть, що імена роблять новини. Це саме стосується загальновідомих історичних і природних місць, пам`яток, речей, випадків, ситуацій, відомих літературних, малярських, музичних творів тощо. Поява нового в добре відомому збуджує цікавість людей.

6. Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостра суперечка. І передусім, звичайно, конфлікти соціального характеру. Конфлікт додає новинам драматизму, робить їх цікавішими.

7. Дивовижність і незвичайність теж допомагають робити новини цікавими для слухачів. Як правило, ці чинники пробуджують увагу людей, викликають у них здивування, захоплення, стають причиною підвищеного інтересу до зображуваної новини. Деякі новини цілком залежать від незвичайності. Чим більший ступінь незвичайності у повідомленні, тим більшу цікавість у слухачів вона викликає.

8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне, приголомшливе враження. Звичайно, сенсаційні події відбуваються не кожного дня. Та все ж вони трапляються нині досить часто.

9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі, це також загальний інтерес до дітей і тварин; елементи загрози, страху, ревнощів, симпатій, щедрості й жадоби, заздрості в людських стосунках. За спостереженнями журналістів і психологів, аудиторія завжди емоційно сприймає такі повідомлення.

Інформаційні програми мають ряд типологічних ознак, які властиві і іншим програмам мовлення:

- постійне місце у мовній сітці;

- постійний обсяг звучання;

- фірмове оформлення (музична обкладинка, постійні розбивки, рубрики);

- присутність ведучого;

- жанрове розмаїття;

- анонс випуску, короткий виклад найбільш важливих тем.

Але є і ряд особливостей, характерних тільки для інформаційних програм:

- частіша періодичність виходу в ефір;

- мозаїчність подачі матеріалу (блоки);

- постійне розширення спектру інформації;

- розширення тематики;

- велика гострота і актуальність тем;

- велика свобода ведучого;

- прискорення мовного темпу подачі інформації;

- збагачення лексики.

1.4 Специфіка спортивних новин

Якщо говорити про привабливість спортивних програм та причину затребуваності спортивної журналістики, необхідно зазначити таке:

1. Спорт непередбачуваний. Він завжди містить інтригу, несподіванку. Нерідкі випадки, коли аутсайдер перемагає лідера.

2. Спортивна боротьба - боротьба не тільки з суперником, але і з природою (альпінізм, вітрильний спорт), з технікою (автоспорт, авіамодельний спорт). Тут все залежить і від вольової підготовки, і від уміння, і від тренованості.

3. Спорт патріотичний. Він викликає прагнення вболівати за улюблену команду, за улюбленого спортсмена, за улюблений автомобіль. Причетність до подій на спортивній арені викликає бажання дізнатися не тільки про те, хто переміг, але і як завойована перемога.

4. Спорт - естетичне видовище. У більшості видів спорту заняття вимагають атлетизму, а саме атлетичні люди з давніх часів постають як еталон краси.

5. Спорт викликає прагнення наслідувати переможцям, брати участь у змаганнях і тренуваннях, домагатися малих, але перемог. Таким чином, спортивні матеріали відіграють соціальну роль.

6. Спортивні видовища - хороший спосіб зняття психологічної напруги, важлива форма відпочинку. Ця форма дозвілля поширена була у всі часи і, ймовірно, специфічна для людства. У той же час спортивні видовища здатні не тільки зняти напругу, але й викликати агресивні інстинкти і згуртувати соціальні групи. Цим можна вміло маніпулювати в ході політичних акцій.

7. Спорт - це бізнес. Спорт привертає велику кількість глядачів, слухачів, тому вміла організація великих змагань є рентабельною.

В Україні культивується близько 50 видів спорту, переважна більшість з яких входить до програми Олімпійських ігор.

Редакція спортивних програм українського радіомовлення здебільшого концентрує увагу на великому спорті, спеціалізується на тому, щоб швидко видавати результати, імена, місця. Як правило, вона веде репортажі з футбольних змагань всеукраїнського чемпіонату прямо в ефір. Висвітлення інших командних зустрічей - хокею, волейболу, баскетболу, гандболу, тенісних і шахових поєдинків - здебільшого здійснюється за допомогою записів, хоча час від часу репортажі з цих зустрічей теж транслюються прямо в ефір. Це ж саме стосується змагань з легкої атлетики, плавання, велоспорту, перегонів на лижах і ковзанах тощо. Така інформація задовольняє передусім уболівальників і спортивних фанатів. Тим часом є категорія слухачів, яка менше зацікавлена в статистиці та результатах командних змагань. Таких людей приваблює у спорті мистецтво, вміння, грація. Чимало з них й самі займаються спортом, дістаючи від того велике задоволення.

Спортивні новини збуджують, змушують людські серця битися частіше. Вони яскраві, колоритні, часто подаються так, що створюється ілюзія присутності на змаганнях. Невідомість змушує десятки тисяч людей просиджувати біля приймачів годинами, щоб дізнатися про імена переможців. Прагнення діставати найсвіжішу спортивну інформацію спонукає уболівальників терпляче чекати кінця новин або ж настроювати свої приймачі на хвилю спеціального спортивного випуску. Найважливіше у спорті - результат гри, зустрічі, матчу, турніру, гонки. Тому виклад спортивних новин найчастіше саме й починається з нього. Тобто спочатку у повідомленні вказується, хто і з яким рахунком виграв, а вже потім йде розповідь про те, якою саме була гра.

Проте є різновиди спорту, де результат нічого не говорить. Наприклад, у гімнастиці результат залежить від рангу змагання і складу учасників. Гімнаст може набрати 110 балів на всеукраїнських змаганнях і з такою ж сумою балів закінчити змагання на першість світу. Однак бали ці нерівноцінні. І про спортсменів, які набрали ці бали у змаганнях різного рангу, теж не можна сказати, що вони одного класу.

Особливістю спортивних змагань є те, що вони являють собою ланцюг послідовних закінчених подій, які виникають, живуть і розвиваються в рамках одного змагання. У зв`язку з цим виклад спортивних новин по радіо прийнято починати з того, що відбулося в останній момент, і лише потім розповідати про те, що передувало йому.

Для того щоб навчитись викладати спортивні новини згідно з вимогами радіо, треба знати й уміти дуже багато. Зокрема треба:

- знати спортивні правила, стратегію, тактику, команди, рекорди тощо;

- постійно стежити за командами протягом сезону й на тренуваннях (недостатньо користуватись інформацією "з других рук" - від тренерів, гравців, глядачів);

- мати значний досвід для визначення сили або слабості команди чи окремих суперників;

- в усьому бути акуратним і точним;

- знати тренерів і гравців якомога ближче;

- бути чесний і неупередженим у викладі новин, навіть якщо в ньому йдеться про поразку улюбленої команди;

- підтримувати різні міркування й думки з приводу злободенних спортивних подій і проблем. У спортивних повідомленнях для цього є більше можливостей, ніж у повідомленнях інших різновидів. До того ж тут репортер може наводити їх без аргументації фактами, з яких вони випливають;

- знати й уміти використовувати специфічну мову й термінологію будь-якого різновиду спорту;

- уникати жаргонізмів і банальних висловів, якими часто користуються спортсмени. Новину слід описувати звичайними загальнозрозумілими словами й термінами;

- викладати новину оригінально, уникати набридливих слухачам слів і зворотів;

- не прославляти провідних гравців /зірок/, не приписувати їм успіхи командної гри, якщо навіть вони і справді відіграють роль першої скрипки.

2. СПЕЦИФІКАЦІЯ ПРОДУКТУ

2.1 Технічні характеристики

Новини «Тайм-аут» представлені у форматі прямого ефіру. Це можна пояснити тим, що всі новини на радіо «Слобода FМ» представлені у форматі «прямого ефіру». Новини «Тайм-аут» у прямому ефірі виходять о 16-05. Однак формат «у запису» використовуємо також о 17-05. Це принцип роботи радіостанції.

Сценарії 21 випуску спортивних новин виконані на 58 аркушах у програмі Microsoft Word 14 розміром Times New Roman; міжрядковий інтервал - 1,5.

Розмір радіофайлів - 859 МБ.

Загальна тривалість 21 випуску спортивних новин - 1 година 30 хвилин.

Хронометраж новин - до 5 хвилин, що можна вважати коротким. Спортивні новини ніби є перервою між потоком звичайних новин, випусків яких впродовж дня в ефірі радіостанції набагато більше.

2.2 Опис інформаційного спортивного випуску «Тайм-аут»

Новини «Тайм-аут» - щоденні спортивні новини на радіостанції «Слобода FМ». Програма має на меті інформування аудиторії про останні, найцікавіші та значущі події регіонального, українського та світового спорту.

Назва програми добиралася відповідно до її формату.

Тайм-аут (англ. time out) - короткочасна перерва у спортивній грі на прохання гравців команди або тренера, передбачена правилами [19].

Отже, як бачимо, назва відповідає формату спортивної програми.

Структура випуску залежить від його хронометражу. Тривалість була визначена до 5 хвилин, тому кожен випуск приблизно містить 5-7 матеріалів.

Мікрофонна папка новин «Тайм-аут» містить журналістський сценарій, хронометраж, дату та час виходу в ефір новин, прізвище та підпис ведучого, головного редактора та генерального директора ТРК, а також лейбл радіостанції.

Матеріали випуску побудовані у чіткій послідовності - спочатку йдуть матеріали про міський/регіональний/обласний спорт, за ними - картина українського спорту, останні - події світового спорту. Послідовність не порушується, навіть якщо українські або світові події за значущістю перевищують місцеві.

Для кожного «підрозділу» новин передбачено і кількість матеріалів у випуску. Найбільше повинні бути представлені новини зі спорту Сумщини - 2-3 матеріали. Новини українського масштабу передбачають 1-2 матеріали, світовий спорт - 1 матеріал. Бувають і винятки, проте світовий спорт ніколи не був представлений 3 матеріалами.

Кожне повідомлення складається із 5-7 речень. Однак ця кількість може варіюватися. Це залежить від того, про яку спортивну новину йде мова. Наприклад, розповіді про футбольні матчі вимагають більш розширеного тексту.

Щодо кількості слів у реченні, то при створенні новин «Тайм-аут» чітких меж немає. Звичайно, спрацьовує один з головних законів радіоновин - короткі речення, але все залежить від того, про який масштаб спортивної події йде мова.

Починається випуск головною звуковою заставкою, далі йде перший сталий текстовий елемент, за ним - анонси.

Анонси, як правило, повинні представляти кожен із «підрозділів» новин. Однак бувають випадки, що з анонсу «випадають» або ж українські, або світові новини.

Анонси розділені звуковими перебивками (перебивка №1). Це зроблено для кращого сприймання слухачами тексту повідомлення (привернення уваги, відпочинок).

У випуску використовується три анонси, раніше їх було 4-5, але з часом кількість зменшилася.

Після анонсів - перебивка (перебивка №2), і далі читається основний текст новин. Кожен новий матеріал відділений від попереднього перебивкою (перебивка №2). Після тексту новин - прощання і головна заставка.

Представлення ведучого розміщено наприкінці випуску.

Велике значення під час читання інформаційних повідомлень відіграє інтонаційний малюнок.

Щодо темпу та інтонації подання спортивних новин, то особливих вимог немає. Новинні радіоповідомлення, окрім спортивного репортажу, не потребують додаткових емоцій (навіть тоді, коли мова йде про великі перемоги або поразки).

Природній темп мовлення українців 120-130 слів за хвилину.

Вимовляти менше ніж 100 слів за одну хвилину в радіоефірі - говорити надто повільно, 150 - надто швидко.

Темп мовлення, для порівняння, у спортивних новинах «Нашого радіо» складає 150 слів на хвилину. «Тайм-аут» подається зі швидкістю 140 слів на хвилину.

2.3 Структура та особливості написання спортивних повідомлень

Усі спортивні новини, які передає радіо, загалом, можна поділити на дві групи: повідомлення про змагання, які ще не відбулися, і повідомлення про змагання, які вже відбулися або ще тривають. Кожна із цих груп має ряд специфічних особливостей.

Під час роботи над інформаційним продуктом ми керувалися деякими принципами написання та підготовки спортивних новин, оскільки робота над такою продукцією має ряд особливостей. Отже, перш ніж сісти за написання повідомлення про подію, яка відбудеться, ми намагалися виявити якомога більше цікавих і важливих факторів, що характеризують наступну зустріч, зокрема з`ясувати:

· тривалість змагань і фактори, що можуть вплинути на їх продовження чи скорочення;

· чи немає тут традиційного суперництва і яке співвідношення виграшів і поразок у команд-суперниць;

· рекорди команд і окремих суперників, порівняти їх;

· погодні умови - дізнатися, що може стати причиною відміни чи перенесення змагань або може накласти на них особливий відбиток;

· спортивну готовність команд, фізичну, технічну, психологічну;

· чи візьмуть участь у грі провідні гравці команд, їхні лідери, в якій спортивній формі вони перебувають;

· сильні й слабкі сторони суперників, їхні переваги, шанси тощо;

· інші цікаві фактори (чи не заважатимуть ходу змагань глядачі й скільки їх приблизно буде, чи не змінила якась команда традиційної спортивної форми, у якому стані ігрове поле, басейн, ринг тощо).

Якщо добутих відомостей недостатньо, ми зустрічалися з тренером, говорили з ним у присутності всієї команди або індивідуально. Перед написанням повідомлення намагалися вислухати обидві сторони (суперників) і проконсультуватися з визнаними спортивними авторитетами.

Головний інтерес повідомлень про наступні змагання найчастіше криється в правильному показі значення цих змагань і передбаченні їх ймовірного закінчення. Правильно показати значення змагань ми могли тільки за тієї умови, коли з`ясовували такі фактори:

ь які перспективи відкриваються перед переможцями;

ь який вигляд має зіставлення сезонних результатів суперників і результатів традиційного їх суперництва;

ь чи давно конкурують суперники і коли востаннє вони мірялися силами;

ь чи є в чемпіонаті приз і який він;

ь хто з двох суперників мав більше шансів на зустріч з наступним противником?

Розповідь про ймовірний результат зустрічі завжди пов`язана з прогнозуванням. Ці передбачення ми не базували на власних міркуваннях, упереджених переконаннях чи оптимістичних прогнозах, які насправді є нічим іншим, як прагненням видати бажане за дійсне. У своїх прогнозах ми має виходили з висловлювань у пресі, з аналізу тренувань, зіставлення результатів попередніх зустрічей і заяв тренерів, гравців команд-суперниць.

Правильно передбачити ймовірний результат нам допомагало з`ясування таких факторів:

ь відносна сила і досвід суперників;

ь спритність і винахідливість, яку вони демонстрували проти інших суперників і один проти одного;

ь удосконалення майстерності протягом сезону;

ь нові гравці, хто повернувся після заліковування травм, які є заміни тощо;

ь новий стиль, система, тактика гри;

ь на чию користь зіставлення попередніх результатів суперників;

ь чи не сприятимуть одному з суперників погодні умови;

ь чи достатньо тренувалися до зустрічі суперники й хто з них менш підготовлений;

ь які традиції команд, можливо, гості на чужому полі прагнуть не вигравати, а зводити поєдинок внічию;

ь недавній рекорд чи провал, що впливав на психологічний стан гравців.

Особливості написання повідомлень про змагання, які вже відбулись або ще тривають.

Тут ми уже мали справу з реальними спортивними подіями незалежно від того, на якому етапі перебувало змагання. Тому на початок повідомлення, окрім назв команд, виносили й таке:

1. Рахунок або результат. Який він? Повний розгром чи блискуча й закономірна перемога? Зустріч закінчилася бойовою нічиєю або випадковим виграшем чи поразкою?

2. Значення результату, хто завоював кубок, приз? Чи вплинули на перебіг змагання заміни? Які були порушення, вилучення з гри? Чи вплинули вони на перебіг змагання, можливо, ставши причиною поразки?

3. Порівняння команд - яка з них стала сильнішою? Чи очікували цього? У чому слабість команди, що програла? У якій частині гри і чим саме команда-переможець перевершила своїх суперників? Яка з двох команд виявилася краще натренованою, підготовленою до матчу?

4. Хто відзначився? Скільки разів і чому саме? Чи виправдали сподівання глядачів "зірки"?

5. Погодні умови - дощ, туман, яскраве сонце, спека, мороз, вітер тощо - завжди можуть позначитись на результатах змагань.

6. Поведінка глядачів і уболівальників. Можливо, вони були обурені однією з команд або, навпаки, бурхливо вітали іншу - команду-суперницю, влаштували на її честь маніфестацію; як вони поводилися та реагували на встановлення нового рекорду, забиття вирішального голу тощо?

Коли ми вже визначили, що саме винести на початок повідомлення, далі викладаємо перипетії змагання. Джерело інформації здебільшого тут вказувати не треба. У викладі перипетій змагання ми також намагалися дотримуватися таких принципів:

· підтримувати і розвивати висловлену на початку думку;

· щоб була послідовність у тлумаченні причин поразки чи перемоги, чому вона закінчилась саме так, а не інакше;

· щоб наведена на початку думка про те, що такого результату «слід було чекати», знаходила своє обґрунтування у «тілі» новини;

· не відходити від правдивого висвітлення стратегічного замислу або застосованої тактики гри;

· щоб коментарі до висловлених на початку думок базувалися на реальних фактах.

Отже, головна лінія, якої ми дотримувалися у розповіді про доконану спортивну подію, полягає в послідовному переказі основних і найцікавіших моментів зустрічі. У будь-якій серйозній грі таких моментів завжди багато. Тому, повідомляючи результат, ми йшли за розвитком гри, найчастіше розповідаючи про неї в хронологічній послідовності - від тайму до тайму, від раунду до раунду, від подачі до подачі. І зазначали при цьому, як змінювався рахунок.

2.4 Звуковий супровід новин «Тайм-аут»

Кожен випуск новин «Тайм-аут» має сталі текстові та звукові елементи.

Сталі текстові елементи - привітання («Новини спорту у регіоні, країні і у світі в інформаційному випуску «Тайм-аут» на «Слободі FМ». Сьогодні про такі події») та прощання («Це був інформаційній випуск спортивних новин «Тайм-аут» на «Слободі FМ». З вами була Анастасія Кобзар. Перемог Вам у спорті, в роботі та в житті»).

Привітання та прощання є традиційними елементами у роботі радіожурналіста. Порядок їх використання на різних FM-станціях визначається редакційною політикою. Ми вирішили представляти журналіста в кінці випуску, щоб одразу приготувати слухача до майбутнього повідомлення.

Сталі звукові елементи - перебивка, «підкладка», «лайнер» та заставка.

Джингл (перебивка, відбивка) - коротка музична фраза, яка анонсує, передує радіопередачі або розділяє рубрики у радіопрограмі [18]. Так, у програмі «Тайм-аут» перебивки розділяють текстові елементи, вони використовуються здебільшого для розділення основного тексту на елементи для кращого сприймання реципієнтом.

Звукова доріжка («підкладкa») - борозенка рухомого звуконосія (кінострічки, магнітної плівки, диска, грамплатівки), на якій зафіксовані звукові коливання [18]. У програмі «Тайм-аут» «підкладки» є музичним фоном. Ми використовуємо один (стандартний) тип такої звукової партитури. Таким чином новини оформлені на усіх FМ-радіостанціях та на деяких дротових станціях.

«Лайнер» - частіше коротка музична фраза, яка, окрім звукового наповнення, містить голосові елементи [18]. У нашій програмі лайнер містить слово «тайм-аут».

2.5 Технічні і програмні засоби

Новини «Тайм-аут» створюються, відтворюються зберігаються у звуковому редакторі Sound Forge. Ця звукова програма використовується при створенні всіх продуктів на радіо «Слобода FМ».

Sony Sound Forge - цифровий аудіоредактор, призначений для професійної та напівпрофесійної роботи, до складу якого входить набір утиліт, призначених для роботи зі звуком. За допомогою цієї програми можна ефективно обробляти звукові композиції, накладати безліч ефектів, здійснювати точний і швидкий запис і редагування семплів, кодувати дані, переганяти файли в різні формати і т.д. Один з лідерів серед звукових редакторів. Фактично, Sound Forge вже давно є галузевим стандартом і широко використовується професіоналами для редагування, запису аудіоматеріалів і створення мультимедійного інформаційного наповнення.

2.6 Мова новинних повідомлень

Мова новинних повідомлень - це особлива мова. Радіо - середовище спілкування. Ми намагалися, щоб слухач розумів наше повідомлення з першого слова. Невдало побудована фраза, неясний вираз, нелогічна послідовність подій є неприпустимими в будь-якому радіоматеріалі, а особливо у випуску новин. Треба знати, про що говорити, і доносити свої думки прямо, просто і точно.

Ми намагалися не перетворювати новини на нудне перерахування фактів. Чітко дотримувалися принципу: якщо те, про що ми розповідаємо, не дуже зацікавило нас, навряд чи це зацікавить аудиторію. Завжди шукали деталі, які могли вдихнути життя в спілкування.

Постійно намагалися дотримуватися таких принципів написання радіоповідомлень:

1. На радіо треба розповідати, а не читати. Ми не мовимо для широкої аудиторії, а пояснюємо конкретному радіослухачеві, що відбувається у світі.

2. Користувалися простою розмовною мовою. Уникали використання дієприслівникових зворотів.

3. Перший абзац повідомлення будували так, щоб він був коротким і енергійним, щоб порушити цікавість радіослухача, який, можливо, слухає новини одним вухом. Перша фраза повинна захопити, зацікавити, привернути увагу і викликати бажання слухати повідомлення далі.

4. Сенс повідомлення легше зрозуміти з коротких фраз, тому ми намагалися не вживали більше 13 слів в одному реченні.

5. Сила радіо в оперативності інформації. Тому завжди, коли тільки можливо, користувалися цим часом, щоб слухач сприймав подію, як «ту, що відбувається зараз».

6. Користувалися точними поняттями («червоний», «зелений»), а не загальними («яскраво пофарбований»), тому що це радіо, а не телеекран; простими словами («почав», «закінчив», «сказав»), а не претензійними («приступив», «завершив», «проголосив»).

7. Не виражались надто емоційно, не зловживали драматичними, пафосними словами («вражаючий», «прекрасний»).

8. Відмовлялися від непотрібних слів, скорочували все, що можна скоротити без шкоди для змісту повідомлення. Уникали професійного жаргону.

9. Не починали повідомлення з прямої мови. Це можна пояснити так: перш ніж журналіст виголосить посилання на джерело, слухач встигне подумати, що така думка диктора і радіостанції, на якій той працює. Точно так само не можна починати повідомлення зі спірних тверджень без посилання на джерело.

У новинах «Тайм-аут» ми намагаємося зменшити використання чисел, нагромадження імен, прізвищ, спортивних назв в одному реченні/матеріалі. Спортивні новини є не дуже доречними для вживання статистичних даних, вони і без того обтяжені різного роду цифрами та числами. У спортивних новинах доречним є використання синонімів, що у більшості випадків сприяє кращому розумінню з боку реципієнта. Так, наприклад, Мішеля Платіні можна назвати французом, легендарним гравцем, головою європейського футболу, президентом УЄФА.

2.7 Специфіка аудиторії

Новини «Тайм-аут» розраховані на широке коло слухачів, адже торкаються усіх видів спорту, при цьому акцент робиться на висвітленні місцевого спорту.

Постійна аудиторія новин - слухачі, які мають можливість чути програми «Слободи FМ». Окрема (стала) група слухачів - сумські спортсмени та тренери, які часто є героями висвітлених подій.

2.8 Джерела інформації та робота з ними

У системі журналістики існує 3 джерела інформації - документ, людина та предметно-речовинне середовище.

Джерелами інформації для новин «Тайм-аут» є ті люди, які безпосередньо є учасниками та свідками спортивних подій. Вони повідомляють про події, результати, переможців тощо. Це стосується місцевих новин. Для українських та світових новинних повідомлень джерелами є сайти спортивних видань, інформаційних агентств та федерацій.

3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ

Тайм-аут» 01.03.2011.

Новини спорту у регіоні, країні і у світі в інформаційному випуску «Тайм-аут» на «Слободі-FM». Сьогодні про такі події. - Сумські біатлоністи їдуть на чемпіонат світу. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 1 - Стало відомо, о котрій Динамо гратиме з Манчестер Сіті. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 1 Російська Олімпіада отримала талісманів. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 1 Далі детальніше.

Збірна України на біатлонний чемпіонат світу відправиться у кількості 12 спортсменів. Сумщину у жінок представлятимуть сестри Семеренко та Інна Супрун, також поїдуть Олена Підгрушна,Оксана Хвостенко та Наталя Бурдига. У чоловіків за медалі боротимуться Сергій Семенов, Артем Прима, Андрій Дериземля, та сумські Сергій Сєднєв, Олег Бережний та Олександр Біланенко. Стартує чемпіонат 3 березня змішаною естафетою. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 2

У Сумах пройшов відкритий чемпіонат області з боксу, в якому взяли участь 200 спортсменів - 150 з них представляли нашу область, і 50 приїхали з Харківської, Полтавської та Чернігівської областей. У командній першості кращими були боксери Сум, друге місце посіли представники Путивля, третє - Шостки. За словами заслуженого тренера України Володимира Віннікова, тренери отримали можливість переглянути в справі всіх перспективних боксерів області - змагання проходили у десяти вагових категоріях у чотирьох вікових групах. За підсумками цього турніру буде сформовано збірні області для участі в чемпіонаті України серед дорослих, який стартує в Харкові 21 березня, і серед школярів - він пройде у Шостці з 15 березня. В обох турнірах нашу команду представлятимуть по десять боксерів - по одному учаснику в кожній ваговій категорії. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 2

У місті Могильові пройшов Матч Білорусь - Україна та Чемпіонат Білорусі серед юніорів з легкої атлетики. У змаганнях успішно виступили вихованці СДЮШОР В. Голубничого. Володимир Супрун завоював срібну медаль у бігу на 200. і золоту медаль у складі естафетної команди 4х200 м

ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 2

ФК Суми відправився на навчально-тренувальний збір. Він запланований у в Нікополі і пройде з 1 по 13 березня. Планується, що команда (у складі приблизно 22 футболіста) проведе 3-4 контрольні поєдинки з командами майстрів, спаринг партнери уточнюються. Другий і третій навчально-тренувальні збори сумчани планують також провести в Нікополі, які пройдуть з 16 по 29 березня і з 1 по 13 квітня відповідно. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 2

Сьогодні розпочинається другий етап "квиткової кампанії" на офіційному порталі з продажу квитків Євро-2012 - прийматимуться замовлення на квитки на матчі майбутнього чемпіонату. У Києві та Варшаві пройдуть урочисті церемонії, на яких буде дано старт продажу квитків Євро-2012. До 31 березня організатори турніру прийматимуть замовлення на квитки, а їх опрацювання триватиме два тижні. Вже в квітні 2011 року відбудеться лотерея, за результатами якої визначаться володарів перепусток. Щасливчики отримають відповідні ваучери, що згодом можна буде обміняти на квитки. Нагадаємо, що квитки будуть доступні в трьох цінових категоріях. Їх вартість коливатиметься від 300 до 6000 гривень. Відзначимо, що процедура продажу квитків на фінальну частину чемпіонату Європи 2012 року вперше передбачає преференції для мешканців приймаючих міст. Для них виділена квота 2 тисячі квитків на кожен матч - тобто 32 тисячі для українців і 30 тисяч для поляків, враховуючи кількість матчів на території країн-господарів. Усі інші мешканці приймаючих міст, хто зареєструвався, але не отримав квоти, приймуть участь у загальній лотереї УЄФА. ТАЙМ-АУТ ПЕРЕБИВКА 2