Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика вибраного виду продукції

2. Класифікація за певними ознаками підвидів продукції

4. Матеріали для вигиотовлення листівок

5. Блок-схема виготовлення листівки

6. Спуск полос

7. Обгрунтування вибору способу друку.

8. Вибір друкарського обладнання.

9. Післядрукарські процеси та обладнання.

10. Основні витратні матеріали.

11. Економічні розрахунки.

12. Заходи з охорони праці.

Список літератури

Вступ

Всі ми знаємо, що кожна продукція, товар і навіть послуги мають потреби в рекламі, для цього вам прекрасно підійде рекламна листівка, що є найбільш ефективним і популярним методом впливу на споживача. Рекламна презентація це найбільш масовий вид листівки.

Листівки бувають як інформаційні так і іміджеві в залежності від призначення, можуть включати в себе різні пропозиції так і описувати ті чи інші переваги продукції, бути виготовлені як чорно-білими так і кольоровими, під час друку може використовуватися будь-який вид паперу від тонкої офсетного до щільної крейдованому . При використанні листівок у Вас є можливість донести до споживача про свою компанію так і прорекламувати про нову продукцію. Листівки містять всю основну інформацію про продукт, коротко розповідають про нього, включають адреси, де можна придбати той чи інший товар. Вони вчасно нагадають споживачеві про продукт або продукції, формують інтерес у придбанні. Яскраві, барвисті листівки є прекрасним інструментом і лунають на презентаціях, виставках, різних промо-акції. Якісно виготовлені листівки, що мають індивідуальний і стильний дизайн, виготовлені на якісному папері допоможуть виділити вашу продукцію середу інших. Досить таки часто листівки поєднують в собі безліч функцій: карту проїзду, прайс і рекламну частину листівки, поєднуючи всі ці якості вони надзвичайно корисні.

1. Характеристика вибраного виду продукції

В основному листівки виготовляють офсетним способом з лакуванням, ламінацією і мають розміри 210х300 мм.

Коли на розробку буклету або брошури немає часу, коштів, що розміщується рекламна інформація швидко старіє або має невеликий об'єм, кращим рішенням є друк листівок. Зазвичай друк листівок виробляється на матовою або глянцевому крейдованому папері щільністю від 90 г/м2 до 170 г/м2. Хоча більш щільний папір виглядає набагато солідніше, але при друку листівок великими тиражами щільність паперу впливає на кінцеву ціну більше, ніж вартість друку. Листівки можуть бути як односторонні, так і запечатані з двох сторін. Друк листівок можлива однією з трьох технологій: тиражування - для і дешевою і практично моментальної друку чорно-білих листівок і оголошень, цифрова - для швидкого друку повнокольорових листівок, наклейок і флаєрів, та офсетний - якісний друк листівок і плакатів у великих тиражах.

Листівка - неперіодичне листове і, як правило, текстове, видання агітаційно-політичного, рекламного або інформаційного змісту. Листівку відрізняють актуальність змісту, порівняно великий тираж, оперативність випуску та розповсюдження, а також короткочасність використання. Видання листівки може містити як оригінальний текст (відозви, оголошення і т. п.), так і передруку (офіційні документи, художні твори та інше). Листівкою також називається окремий лист, запечатаний з одного або двох сторін. Листівка передбачає високу якість поліграфічного виконання.

Рекламна листівка є різновидом друкованої реклами, малоформатне, відносно недороге друковане рекламне видання без фальцювання (згинів), одностороннє або двостороннє, з ілюстраціями або без них, у чорно-білому або кольоровому виконанні. Такі, як правило, друкують листівки серіями, що дозволяє зберігати єдиний стиль оформлення. Листівки можна передавати в папках, конвертах з товарним знаком і реквізитами фірми (фірмова папка, фірмовий конверт). Як рекламний засіб рекламні листівки поширюють за допомогою поштової розсилки. Листівки також роздають на виставках, презентаціях або під час переговорів. Основною функцією рекламних листівок є інформування населення про ціни на товари, про форми і місцях обслуговування, торгових акціях, що надходять у продаж нові товари, додаткові послуги і т. п.

2. Класифікація за певними ознаками підвидів продукції

ЛИСТІВКИ -- продукція поздоровчого змісту, надрукована на матеріалах підвищеної плотності. Форматом листівка може бути будь-яка (А7-А4), може складатися навпіл чи бути взагалі без складання. Використання дизайнерського картону та додаткового оздоблення дає змогу створити насправді оригінальну листівку.

Листівки бувають масового використання та індивідуальні.

Наші дизайнери допоможуть створити для Вас ексклюзивні вітальні листівки на будь-який випадок життя:

· просто з логотипом компанії,

· стилізовану до корпоративного іміджу,

· з Вашою фотографією,

· з оригінальним текстом.

Верстка листівки почалася незабаром після винаходу друкарства і спочатку використовувалися для видання урядових розпоряджень. Під час Селянської війни 1524-26 в Німеччині друкувалися і поширювалися пропагандистські листівки. У 18-20 ст. листівки стали однією з постійних форм масової пропаганди, а також широко використовувалися у передвиборчій боротьбі між різними партіями. У воєнний час, особливо в роки 1-ої і 2-ий світових воєн, листівки друкувалися на замовлення урядів і військового командування.

У формі листівок раніше випускалися заклики летючих видань. Уряд видавало в 18-19 ст. маніфести, укази, звернення до населення (наприклад, в період Вітчизняної війни 1812) і ін Попередниками революційних листівок були рукописні "підкидні листа" і "чарівні грамоти" із закликами до повстання. Розсилали їх вожді селянських війн 17-18 ст. (І. Болотников, С. Разін, К. Булавін, Є. Пугачов). Революційні листівки, називалися прокламаціями. Найперші такі листівки випускала Вільна російська друкарня в Лондоні. На різночинський етапі визвольного руху листівки-прокламації видавали "Земля і воля" 1860-х рр.. Широко використовував листівки Петербурзький "Союз боротьби за звільнення робітничого класу" на чолі з В. І. Леніним (1895). Масовий випуск революційних листівок практикувався під час революції 1905-07, а також в ході підготовки та проведення Жовтневої революції 1917.

У Радянському союзі друк листівок стала однією з форм агітаційної роботи партійних, радянських і комсомольських організацій. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 листівки відіграли велику роль в ідейній боротьбі. Обидві сторони агітували солдатів і місцевих мешканців переходити на їх бік, обіцяючи винагороду. Широку популярність отримали німецькі листівки, що розсипалися після вибуху бомб.

У сучасному світі друк листівок здійснюється в рекламних та політичних цілях. Зважаючи на відносно невисокій вартості листівок друку великих тиражів, після якої листівки поширюють, як правило, безкоштовно.

Люди старшого покоління добре пам'ятають, як раніше було модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у 60-70 роках. На вітальні листівки тоді була велика мода. У мене й досі зберігається колекція цінних листівок, найдавнішу виготовлено ще 1802 р. у Відні. Сьогодні хочу розповісти про виникнення вітальних листівок.

Першими були Різдвяні листівки в Англії. Їх прикрашали малюнки, створені 1794 р. художником Добсоном. Однак гадаю, вітальні листівки виготовляли і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка ще XV ст.. А нещодавно сповістили про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того, як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, цю частину цілком могли б пересилати без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили у багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускати 1870-го, в Англії, Швейцарії -- 1871-го, у Росії -- 1872 року. Тоді ж з'явилися і філокартисти -- колекціонери листівок. А за 25--30 років, на зламі XIX--XX століть, це захоплення покорило світ.

УУкраїні перші різдвяні листівки виготовили 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, хто власне запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.

Нещодавно на основі колекції найавторитетнішого в колишньому СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві видали альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з'явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898--1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкували в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!».

Листівка поштою сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність у тому, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки великі та зовсім маленькі, з матерії, дерев'яні, з візерунковими просіками, ароматні, музикальні… Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер'єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочували зацікавлені особи та відомства. У Данії, наприклад, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. -- ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан…

Європейська цивілізація в процесі секуляризації, намагаючись заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки можна вважати середньовічну гравіровану іконку. Різдвяний сюжет купленої до свята мініатюрної ікони релігійно сприймається як звісточка-нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.

Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «викреслив» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заразом і новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону.

Червона імперія, претендуючи на роль цивілізації майбутнього, породжуючи революційну міфологію, намагалася створити своє літочислення. До Жовтня кілька разів випускали вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери («Першу», «Другу»…), (мир май труд).

Ялини, Дід Мороз і Снігуронька, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення… Усе це, відбито на поштових листівках, із відомими втратами перекочувало разом із нами в нове тисячоліття.
Про вітальні листівки з Чернівців це окрема тема. Листівку, яку ви бачите, надруковали у Відні 1895 року. Згодом вітальні листівки, друкували у нашому місті у місцевих друкарнях.

В наш час листівки вииконують дуже багато функцій. Вони можуть бути як персоніфіковані, так і представницькими.

3. Призначення та вимоги до якості вибраної продукції

Листівка може бути прекрасним інструментом для виконання маркетингових завдань, причому не тільки в тих випадках, коли потрібно привітати клієнта або партнера зі святом. Для компанії вона може бути просто приводом нагадати про себе і використовуватися для збільшення впізнавання бренду, наприклад. Таким же безневинним способом можна домогтися підвищення лояльності клієнта, причому без особливих витрат.

Вітальні листівки умовно можна поділити на дві групи: шаблонні листівки та ексклюзивні. Шаблонні, або готові листівки, можна замовити в друкарні за каталогом. Вони заздалегідь відображаються великим тиражем. У друкарні завдадуть тиснення вашого логотипу, всередину вкладуть кальку з текстом привітання і фірмова листівка готова. Цей варіант підходить для компанії, у якої немає можливості скористатися послугами дизайн-студії. Така листівка, звичайно, не буде ексклюзивною, але це все ж таки краще, ніж придбання листівок у найближчому кіоску.

Якщо ви збираєтеся привітати своїх клієнтів зі святом або запросити партнерів на захід, то вам не обійтися без листівок і запрошень. Професійний дизайн, колекційна папір, якісний друк - ці складові багато в чому визначають, як виглядатиме листівка. Однак це не все. У даному випадку не можна нехтувати увагою до адресата. Часто доводиться бачити безликі звернення типу:

* «Шановний ____, вітаємо Вас»,

* «Шановна ____, запрошуємо Вас»,

* і навіть «Шановний (а) ____»

Такі листівки не приносять особливої радості одержувачу і вже тим більше вони неприйнятні у разі поздоровлень і запрошень. Що найцікавіше, персоналізація повсюдно використовується при адресації листів, наклейок, конвертів тощо, а от для запрошень - нечасто. Деякі аргументують це тим, що до останнього моменту не відомі всі одержувачі запрошень. Але ж можна надрукувати частина персоналізованих запрошень для тих, хто напевно відвідає захід, а для інших - екземпляри з порожнім полем, куди ім'я та прізвище будуть вписуватися вручну - це все-таки краще, ніж безлика звернення.

Персоналізація відноситься до ряду переваг, що надаються технологією цифрового друку. Термін виготовлення тиражу в друкарнях її використовують, не перевищує 24 годин. Персоналізація на листівках і запрошеннях в більшості випадків поки ще залишається екзотикою: не все розуміються в маркетингові можливості цифрової поліграфії.

Зрозуміло, як і всяка інша, технологія цифрового друку має свої особливості, в тому числі і по вибору паперу. Вимоги, що пред'являються до паперу, різні - залежно від марки друкарської машини. Обмеження можуть стосуватися щільності паперу (як правило, вона не повинна перевищувати 300 г/м2) і її фактури. Важливим виявляється і місце її придбання, спосіб транспортування, оскільки від цього залежать її температура і вологість.

4. Матеріали для вигиотовлення листівок

Для листівок часто використовується колекційна папір: як правило, такі листівки друкуються невеликими тиражами і являють собою ексклюзивну продукцію. Папір в цьому випадку вимагає мінімального «втручання» з боку дизайнера і певного досвіду від поліграфіста.

Дизайн та технологія друку повинні враховувати властивості паперу - її щільність, фактуру, характеристики. З пропонованих нашою компанією колекційних паперів популярні серії «Реакшн», «Золота колекція», «Лінії світу» (Gmund), «Кіріус Перламутр», «Кіріус Металік» (Arjo Wiggins). Ці колекції представлені блискучими паперами, що створюють святковий настрій. Кальки завжди виглядають витончено: «Транспаренсі» (Gmund), «Гмунден Колорс Контакт» (Gmund), «Кіріус» (Arjo Wiggins) - прозорі, кольорові, повітряні, вони часто використовуються і для листівок, і для вкладишів у них.

На всіх перерахованих вище паперах можна друкувати різними способами: офсет, шовкографія, цифровий друк. Цікавого ефекту можна досягти використовуючи після друкарську обробку - УФ-лакування, різні види тиснення, фігурну вирубку і пр.

Коли потрібно віддрукувати великий тираж листівок, ми пропонуємо використовувати крейдовані паперу щільністю 250-300 г/м2 ( «Веларт», «Гарда»), а також картони для високохудожніх видань ( «Хромокард», «Енсоглосс»).

Останнім часом набувають все більшої популярності тоновані папери та картони серії «ГардаПат 13»: вони менше деформуються, відмінно відтворюють зображення і мають приємну на дотик поверхню. Для рекламних листівок ідеально підходять тиснені види картонів з різною фактурою.

Колекція «Реакшн» (Reaction), вироб дства фабрики Gmund, предсталена папером щільністю 310 г/м2 з шорсткою поверхнею. При цьому колекція включає зразки фарбовані в масі і з одного боку. Одностороннє покриття металізованим лаком створює ефект хамелеона - залежно від кута падіння світла папір змінює колір. Для нанесення зображення краще всього використовувати трафаретну друк, а також різноманітні способи обробки (тиснення, вирубку і пр.) Ця колекція не призначена для використання в лазерних і струминних принтерах.

Колекція «Лінії світу» (Worldline), також виробляється компанією Gmund. Асортимент включає в себе папір щільністю від 100 до 310 г/м2 фарбовану в масі, з двухстронней фактурою. Сіра гама також є в варіанті з одностороннім покриттям металлізі-рова фарбою. Для цієї колекції можна використовувати будь-який спосіб друку, у тому числі лазерні та струменеві принтери. Офсетні фарби прозорі, тому їх краще використовувати для паперів світлих відтінків. Обмежень по обробці немає.

Інша колекція фабрики Gmund - «Коштовність» (Treasure), представлена папером з одностороннім покриттям різними металізованої-ними лаками та фарбами, які створюють специфічну фактуру. Щільність паперів 120-310 г/м2. Ця колекція популярна для виготовлення дизайнерських робіт: дивовижних результатів можна досягти поєднуючи в різних комбінаціях офсетний друк в кілька фарб, конгревне тиснення, УФ-лакування, трафаретний друк.

Флокірування - технологія нанесення на папір або картон спеціального синтетичного складу, який робить поверхню схожою на оксамитову папір.

Тиснення - нанесення зображення на матеріал за допомогою штампа, який може бути нагрітим (гаряче тиснення) або ненагретим (холодне тиснення). Крім того, в залежності від технології можна створювати плоский рельєф зображення (блінтовой тиснення) або різної глибини (конгревне тиснення). Для тиснення також можна використовувати фольгу.

5. Блок-схема виготовлення листівки

Пояснення до блок-схеми:

Х - (напівфабрикат, матеріал);

Т1,...Т10 - технологічні операціі;

У1,...У6 - технологічне устаткування, що використовується для цієї операції;

Y - вихідні (напівфабрикат, готовий виріб).

- Т1 ввід інформації;

- Т2 обробка інформації;

- Т3 верстання та спуск шпальт;

- Т4 кольороподіл, растрування;

- Т5 копіювання та проявлення формної пластини;

- Т6 підготовка паперу до друку;

- Т7 підготовка машини до друку;

- Т8 друк та лакування;

- Т9 розрізка продукції в формат;

- Т10 пакування та приклейка ярликів.

- У1 графічна станція Apple Power Macintosh G5 з програмою обробки ілюстрацій Adobe Photoshop Cs2, графічним редактором CorelDRAW Х3, програмами верстки QuarkXPress 7, Adobe InDesign Cs2, плагином ALAP Quite Imposing Plus 2.0 for Adobe Acrobat 8.0, ;

- У2 растровий процесор обробки зображення (RIP);

- У3 система СtP PlateRite 2055Vi;

- У4 процесор для проявлення формних пластин Raptor 85 Thermal ;

- У5 друкарська машина KBA Rapida 74;

- У6 різальна машина Perfecta 115 TVC .

Х1 - формні пластини;

Х2 - проявник;

Х3 - гумуючий розчин;

Х4 - папір;

Х5 - фарба;

Х6 - лак.

6. Спуск полос

Рис6.1. - Розташування листівки на друкарському аркуші

7. Обгрунтування вибору способу друку

Фотографічний спосіб

Виготовлення візиток на фотографічних установках Kodak, Agfa або Fuji можливо, але може обійтися дуже дорого для замовника. Для цієї способу більше кращі спеціалізовані установки з комп'ютерним інтерфейсом від Polaroid, Dainippon Printing або Toppan Printing. На автоматах замовник вибирає з пари десятків зразків шаблон, що сподобався, і заповнює його текстові поля своїми даними. Після чого машина протягом декількох хвилин може видати пропуск, посвідчення, нагрудний значок або десятка^-іншої візитних карток. Перевагами даної технології є висока оперативність, гарна якість і можливість друкувати маленькі тиражі візиток, починаючи буквально з одного екземпляра. Недолік - більша собівартість візитної картки й обмеженості вибору дизайну й матеріалу.

Друк на принтері або копіювальному пристрої

Використання принтерів або копірів - найпростіше рішення для одержання візиток, тому що ці пристрої не дороги й, так чи інакше, використаються в кожному офісі. Але простої - не значить гарне. Принтери бувають різні: кольорові й чорно-білі; матричні, струминні, лазерні, твердочернильные, сублимационные; відрізняються по форматі, продуктивності, собівартості відбитка й інших параметрів. Будь-які принтери, незалежно від принципу печатки, мають схожі недоліки, якщо їх розглядати стосовно до виготовлення візитних карток. Апарат, на якому регулярно будуть друкувати комерційні тиражі, не витримає інтенсивного завантаження й зламається або серйозно погіршить свої показники через кілька місяців.

Копіювальні апарати мають трохи кращі показники за собівартістю й надійністю, чим у принтерів. Через простоту обслуговування й компактності їх часто встановлюють у невеликих друкарнях, спеціальних відділах супермаркетів і інших місць скупчення потенційних клієнтів. Візитні картки, звичайно, можна розглядати лише як додаткове завантаження кольорових копірів, тому що зі значно більшою вигодою на них краще тиражувати бланочну й рекламну продукцію. Але, проте, відмовлятися від такого приробітку не коштує. Більше висока ціна й трохи гірша якість візиток, отриманих таким способом (у порівнянні із шелкографією і офсетом) виправдуються зручністю для клієнтів (не треба нікуди йти й шукати) і оперативністю одержання продукції.

На цифровій друкованій машині

Цифрові друковані машини (мова в першу чергу йде про найбільш відомі в Росії машинах Indigo E-Print, Xeikon DCP і Heidelberg DI) за всіма показниками повинні були бути оптимальними для виготовлення визиткової продукції, тому що сполучать у собі переваги цифрової обробки даних (оперативність і можливість роботи з маленькими тиражами) і традиційних офсетних технологій (якість і більший спектр матеріалів). На жаль, як показала практика використання цих машин у нашій країні, ці благі наміри залишилися не реалізованими. Вони стримуються високою вартістю, як самого встаткування, так і продукції, на ньому виготовленої. Собівартість продукції цифрових друкованих машин дуже висока (0,5-2 дол. за аркуш А4), що різко обмежує область їхнього застосування для друку такої нерегулярної продукції, як візитки. Принаймні, це не дає можливості друкарням, оснащеним таким устаткуванням, на рівні конкурувати за цінами з підприємствами, що мають традиційні офсетні машини. Якість їхньої продукції також не дуже далеко пішло від электрографічних копіювальних автоматів. Відсутність можливості використати будь-які фарби (більш-менш різноманітний набір існує лише для Heidelberg DI, що друкує за принципом сухого офсету) виключає ці машини з конкуренції із традиційними технологіями, а в кілька разів більша вартість самих пристроїв не дає їм шансу боротися на рівні із сучасними копірами.

Трафаретний спосіб

Як відомо, трафаретний спосіб виробництва друкованої продукції (або шелкографія) у наші дні активно витісняється з поліграфії в область легкої промисловості (друк на тканинах, пластику, дереві й т.п.). Нагадаємо основні технологічні операції цього способу. Спочатку на рамку натягають трафаретну форму - дрібнокоміркову синтетичну сітку, покриту шаром фотоемульсії. Після експонування через фотоформу емульсія частково руйнується, і виходить трафарет для наступного друку. Потім сітку накладають на задрукований матеріал і продавлюють через неї фарбу за допомогою ракеля. Якщо потрібно одержати багатоколірну печатку, послідовно наносять кожну фарбу через свою трафаретну сітку. Використаються фарби на основі сильних летучих розчинників (ацетон, толуол), тому саме виробництво дуже шкідливо.

Проте, трафарет залишається одним з основних способів виготовлення високоякісних візиток. Властива йому неквапливість і більша частина ручної праці є недоліком при друці великих тиражів, але це аж ніяк не є перешкодою для рентабельного виготовлення візитних карток. Доступність устаткування й гарна якість продукції роблять цю технологію цілком конкурентоспроможної для цього виду бізнесу. Головний козир трафаретної технології - товстий шар фарби, наносимый практично на будь-який матеріал - може зіграти важливу роль при виробництві візиток. За рахунок цього можна одержати дуже соковите, практично рельєфне зображення. Мінусами ж цієї технології, крім ручної праці й маленької продуктивності, є невисока роздільна здатність зображення й більша вартість друкованої форми. По рентабельності трафаретна технологія починає перевершувати цифрові способи печатки (принтери й копіри) ін і тиражах 30-50 друкованих аркушів. Яскравим прикладом широкого використання шелкографии є відома в Москві фірма “Лінія Графік”. Її керівники, незважаючи на наявність великого парку офсетного встаткування, поки не збираються відмовлятися від трафаретної технології.

Перевагами гарячого тиснення є незвичайність продукції (що й потрібно для візиток), а також мала вартість устаткування для початку виробництва. Недоліки - ручна праця й висока собівартість продукції.

Офсетний друк

Офсет є найпоширенішим способом виготовлення візитних карток в усьому світі. Причина зрозуміла: йому властиві недоступне принтерам багатство матеріалів, що запечатують, недоступна для шелкографии роздільна здатність і недоступний для цифрових способів печатки колірний діапазон. Через найбільшу практичну цінність, ми, з вашого дозволу, присвятимо цій технології цілий розділ.

Друк візитних карток на офсетних машинах

Найкраща за загальними критеріями друкарська машина підходить для печатки візиток зовсім не кращим образом. Для підтвердження цієї тези спробуємо представити, як може виглядати печатка візиток на сучасної четырехкрасочной машині формату, наприклад, 52х36см.

Спочатку визначимося зі способом кольороподілу. На один друкований аркуш збираються візитки з декількох замовлень і все це ділиться на стандартні триадні кольори. Підхід цілком можливий, але він сполучений з деякими незручностями. По-перше, що робити із бронзовими й срібними фарбами, які так люблять наші замовники? Їх прийдеться вдруковувати окремим прогоном. По-друге, якщо на візитці використаються "фірмові" кольори (іноді навіть відсутні в Pantone), вірно відтворити їх через CMYK надзвичайно складно: найменше відхилення по одній з фарб може привести до повного перекручування результуючих кольорів. І, нарешті, растр. Представте, що потрібно відтворити текст шостим кеглем з кольорами 30%С + 50%М + 10%K - як це буде виглядати навіть при линиатуре 250 lpi?

Припустимо, що для підвищення ефективності ми відмовилися від замовлень із металізованими фарбами й навчилися вмовляти замовників на використання зручних нам квітів. Наступна проблема - це формат. На аркуші 52х36 можна розмістити сорок візиток 5х9см. Найпоширеніший об'єм замовлення - 100-200 візиток, тобто для одного замовника вистачить тиражу в п'ять аркушів. Зрівняємо цей тираж з кількістю аркушів на приладження: потрібно сполучити чотири форми й відрегулювати загальну й зональну подачу фарб. Візьмемо на себе сміливість затверджувати, що жоден друкар, ні на який четырехкрасочной машині (нехай навіть із усіма хитруваннями начебто штифтовий приводки, автозавантаження форм і цифрового настроювання барвистих ящиків), не зможе обійтися менше, ніж 50 приладочными аркушами. А приладжуватися треба обов'язково на тиражному папері, інакше можна не потрапити в кольори, або не вгадати з величиною натиску. Отже, одержуємо розрахункову норму відходів паперу 9 5%.

Здавалося б, що цю проблему можна дуже легко вирішити, зібравши на одному аркуші 40 різних візиток, з тиражем кожної по 200 штук. Дійсно, тоді відходи одержуємо цілком прийнятні - 20%. От тільки чи стане перший замовник чекати, поки набереться ще 39 "попутників"? Є й ще одна теоретична можливість: будь-яка гарна машина дозволяє перешикувати на менший формат, наприклад на А4. На такому аркуші вже досить набрати не 40, а 10 візиток. Але кожна зміна формату "сюди" на машинах з каскадною подачею (а ми говоримо, природно, саме про таких) займає чимало часу, і тому друкарі й технологи предпочитают всі роботи друкувати на аркушах максимального формату, по можливості не торкаючи настроювання. До того ж, з огляду на, що для візиток використовується досить товстий папір, складно уникнути локальних вдавлювань офсетного полотна по площі аркушів, що друкують, які можуть зіграти свою негативну р оль уже при роботі з папером нормального розміру й товщини. Тому, вибравши таке рішення, необхідно ще й упокоритися зі зміни комплекту офсетних полотен при кожному переході на печатку візиток.

І ще один економічний аспект. На коротких тиражах частка витрат на додрукарську підготовку в собівартості продукції стає дуже відчутною. У нашому випадку на кожний тираж прийде витратити чотири офсетних форми 51х40см, вивести чотири плівки такого ж розміру (причому на гарному ФНА, тому що вимоги до сполучення дуже високі), плюс каторжна праця верстальщика й монтажиста. Таким чином, не витративши жодного аркуша паперу й навіть не включаючи друковану машину, ми вже накрутили майже по 5 центів вартості на кожну майбутню візитку.

Щоб зробити друк таких маленьких тиражів рентабельним, потрібно мінімізувати відношення приладочних аркушів до тиражного. Зменшити кількість приладок ми не можемо - це завжди кілька десятків. Тому залишається один шлях - збільшити число тиражних аркушів. Це означає, що потрібно друкувати на мінімальному форматі, розміщаючи на аркуші якнайменше візиток. У межі це повинна бути печатка на аркушах 5 х 9 см, і такі спеціалізовані машини дійсно існують. Однак вони не одержали широкого поширення - можливо, тому, що власники друкарень звичайно все-таки хочуть друкувати на тій же машині крім візиток і бланки, і конверти, і папки. Тому в Європі й Америці встановився наступний технологічний стандарт: друкована машина формату А3 і формат аркуша 24 х 9см з компонуванням чотирьох візиток, показаний на малюнку 2. Розглянемо переваги такого компонування.

Оскільки аркуш подається в машину уздовж, відсутня проблема різноколірності візиток: всі вони проходять в одній і тій же зоні фарбового апарата. Це дозволяє при певному досвіді друкаря взагалі не закладати фарбу в кипсейку (Кипсейка - на жаргоні поліграфістів означає фарбовий ящик), а наносити її тільки на валики. При цьому колосально зменшуються витрата й тривалість зміни фарби - відомо, що основний час смывки й основні відходи фарби зв'язані саме із промиванням фарбового ящика.

На маленькому форматі збільшується точність друку й скорочується час приладки, ясно, що сполучити маленьку картинку значно простіше, ніж більшу.

8. Вибір друкарського обладнання

Офсетні машини

Тепер ми можемо обговорити самі офсетні машини, на яких виконується такий друк. Звичайно це машини або взагалі без бічного рівняння (ABDick 9810, Heidelberg QM46, Ryobi 3200), або з найпростішим механізмом типу, що штовхає (Multilith 1250, Hamada 600/800). Завдяки своїй простоті, самонаклад цих машин легко й швидко настроюється в дуже широкому діапазоні паперів і форматів. Барвистий апарат складається всього з 10-12 валиків, але в цьому випадку це скоріше плюс, чим мінус: у такого апарата дуже мала инерційність, тобто легко змінити щільність фарби навіть при невеликій площі задруковування. Залишок фарби на валиках набагато менше, ніж у розвиненому фарбовому апараті. Інтегрований зволожуючий апарат, що складається всього з пари валиків, які подають зволожуючий розчин прямо на накатній або раскатной валики фарбової групи ідеально пристосований для друку малих тиражів і частої зміни фарби.

По частині приводок самонаклади всіх цих машин, треба визнати, досить слабкі. Якщо папір нарізаний ідеально, результати ще стерпні, але варто з'явитися невеликий косині або розкиду розмірів - і "кидки" на другому прогоні навіть на маленькому форматі можуть досягати 0,5-1 мм. Тому друкувати на таких машинах візитки у дві й більше фарби досить складно. Але це не означає, що для двоколірних візиток треба купувати машину високого класу. Дешеве рішення існує - використання секції додаткової фарби, що працює через загальний офсетний циліндр. Така побудова машини одержало назву "Y-конфігурації". (Деякі його називають планетарним, але це невірно: планетарної є конфігурація, у якій загальним для декількох фарб є тільки друкований циліндр, а офсетні й формные - окремі на кожну секцію.) Неприємна особливість Y-схеми - проблеми при друці з накладенням кольорів. Якщо на відбитку є області, де один колір повинен лягати на іншій, фарби починають змішуватися, і в цій зоні дуже швидко порушується відтінок кольорів. Через цю ділянку фарба з основної секції мігрує на додаткову. (До речі, саме через цей ефект більше темну фарбу варто розташовувати на відкидній секції). Але, як правило, для друку візиток це не перешкода, тому що звичайно на них пересічні елементи різних кольорів зустрічаються не часто. А якщо перетинання зображень і присутні, то вони мають малу площу, і дефект не встигає виявитися на маленькому тиражі. Плюсом же приставки другої фарби, крім зайвих кольорів на відбитку, є точне сполучення фарб.

Сполучення двох кольорів відбувається вже на офсетному полотні, тому на таких машинах відсутні проблеми приводки, пов'язані з витягуванням, деформацією або нерівною подачею паперу. Не раз доводилося спостерігати дуже ефективне використання машин з Y-компонуванням при друці візитних карток. Одна із секцій на цілий день закочується чорною фарбою, і в міру виконання замовлень інші кольори міняються лише на основній секції. Чорні кольори, як правило, є присутніми на будь-якій поліграфічній продукції, і ми заощаджуємо час на її змивку - друкарі знають, яке це “задоволення”. Причому, за рахунок незалежного керування, процес змивки або заміни фарби на основній секції може виконуватися навіть під час друку з додаткової секції.

Секція додаткових кольорів може бути встановлена на машину вже в польових умовах, оскільки для цього звичайно не потрібно ніяких істотних змін у конструкції базової машини. Heidelberg і Ryobi Limited самі роблять такі приставки для своїх машин; практично для всіх інших малоформатних машин їх випускають сторонні фірми. Приставки можуть жорстко встановлюватися на машині або кріпитися на поворотній штанзі або полозках і, при бажанні, приділятися від основної секції. Недолік твердого модуля очевидне - обмеження робочого простору навіть у ті моменти, коли в немає потреби. Знімні модулі ж можуть піднести інші, “не менш приємні” сюрпризи. Наприклад, на деяких машинах Hamada і Multi при кожній такій операції збивається взаємне положення формного й офсетного циліндрів. Юстировка ж секції других кольорів справа настільки заморочливі й затяжне, що друкарі на таких машинах воліють працювати в стесне нных умовах, чим торкати настроєні механізми. Проте, у загальному й цілому секції другої фарби здатні помітно збільшити продуктивність і оперативність одержання визиточно-бланочной продукції на однобарвистих машинах. Шкода, що деякі власники машин навіть не чули про можливості такої модернізації.

Існують пристрої інфрачервоного сушіння й розпилення противовідмарювального порошку, які значно зменшують час остаточного закріплення фарби. ІЧ-сушіння в основному популярні в Америці, а в Європу проникають на превелику силу, тому що не відповідають більше твердим європейським нормам пожежної безпеки. Ми настійно рекомендуємо оснастити прості машини цими аксесуарами, здатними помітно прискорити час закріплення фарби на крейдованих паперах і зменшити ризик отмарывания друкованої продукції.

9. Післядрукарські процеси та обладнання

листівка друк обладнання

Різання листівок

Окрему проблему представляє розрізування готової продукції. Найкраща паперорізальна машина виявляється далеко не кращим пристроєм для різання візиток. Машини, які ріжуть стопу, неминуче створюють великий розподілений тиск на папір балкою притиску й локальний тиск у зоні реза. Через цього дуже часто відбувається перетискивание фарби, тим більше що розглянуті замовлення завжди дуже термінові й бракує часу на нормальне висихання фарби. У багатьох друкарнях позбуваються від перетискивания тим, що перед різанням прокладають аркуші візиток аркушами з тонкої, наприклад офсетної, паперу. Але ці аркуші потім треба вийняти.

Особливо важко різати візитки, на яких є рельєфне зображення, отримане термопідняттям: глянсова склоподібна маса розтріскується навіть від невеликого тиску й продукція втрачає товарний вид.

Позбутися від цих проблем можна, якщо для розрізки візиток користуватися спеціалізованим дисковим різаком (у нашому побуті такі пристрої були відсутні, тому за ними закріпилася американська назва "сліттер"). Сліттери бувають із ручною подачею або з ремінним транспортером. Різання виробляється полистно, тому проблема перетискивания відсутній. Ніяких роликів, що подають, також немає - аркуші простягаються самими ріжучими дисками. Тому ні сира фарба, ні самі ніжні папери не ушкоджуються. Розмір резу на подібних пристроях заставляється лише один раз на заводі або при установці наладчиком, тому ніяка тремтяча рука або вартий над душею начальник не здатні збити різьбяра на випуск візиток різної ширини (втім, у нього ще залишається можливість різати візитки ромбом).

Здобувати спеціалізований сліттер зовсім не обов'язково: його можна зробити самому, крім цього функції дискового різака вміють виконувати практично всі фальцевальные машини, нумератори з автоподачей або пристрою поздовжньої перфорації. Потрібно тільки подбати про достатню кількість дискових пар: звичайно в комплекті такого встаткування поставляється тільки одна пара, а для одержання чотирьох візиток з формату 24 х 9см їх потрібно п'ять.

Малий формат гарний тим, що при разрезке аркуші досить пропускати через слиттер тільки один раз: розмір 90 мм уже забезпечений при допечатной підрізуванню стопи. Крім цього, пускаючи по черзі кожний видрукуваний аркуш, зручно попутно контролювати якість продукції й робити вибірку бракованих по тимі або інших причинах візиток.

Обробка листівок

Термографія

Дуже гарним видом обробки надрукованих офсетом листівок є термографія. Після такої обробки продукція завжди виглядає респектабельно, навіть якщо самий друк не дуже вдався. Суть процесу полягає в тому, що свіжий відбиток посипається легкоплавким порошком, що прилипає до фарби. Із пробельних ділянок порошок віддаляється струшуванням, обдувом або тим і іншим одночасно. Після цього аркуш подається в зону сильного нагрівання, де порошок оплавляється й утворить опуклий глянсовий рельєф на малюнку.

Найбільше широко поширені прозорі безбарвні порошки, але зустрічаються й золоті, срібні, перлові. Зрозуміло, що при використанні кольорових порошків вихідний відтінок “” зображення, щопіднімає, не має значення.

Для термографії найчастіше використаються автономні машинки з ручною подачею аркушів. Обробити на них офсетні відбитки потрібно не пізніше, ніж через десять-двадцять хвилин після печатки, інакше фарба підсохне, і порошок ляже нерівномірно. Втім, обробці підлягає друкована продукція, отримана не тільки офсетним способом. Відмінний ефект об'ємності досягається й після високої, трафаретного друку й навіть у продукції різографів. Термографія, як і інші способи поліграфічного виробництва, дає простір для дизайнерів. Наприклад, дуже виграшно смотрится сполучення різних термопорошків, або вибіркова обробка якого або одного кольори або, взагалі, області, не пов'язаної із зображенням. Останнє досягається термоподнятием безбарвного лаку, спеціально нанесеного останнім прогоном. Так нам запам'яталися ефектні “крапельки роси” на зображенні листя.

10. Основні витратні матеріали

Матеріали, які застосовуються в поліграфії, умовно поділяються на основні (папір та фарба) та допоміжні (призначені для обслуговування технологічних процесів, наприклад, для виготовлення форм, матеріали загального призначення, котрі приміняються в інших галузях виробництва - хімікати, змазуючі матеріали та інше ) .

Основні матеріали повинні мати комплексні властивості, які визначають якість даної поліграфічної продукції у відповідності з умовами її використання. До них відносяться оптичні властивості, які забезпечують якість зображення, зовнішній вигляд і фактура матеріалу, які впливають на художнє оформлення, а також властивості, які придають готовій продукції довговічність.

Поліграфічні матеріали повинні володіти також технологічними, чи робочими, властивостями, які визначають взаємодію та взаємовідносини матеріалів в процесі виготовлення поліграфічної продукції.

Матеріали, які використовуються для виготовлення захищеної продукції, повинні забезпечувати високу якість поліграфічного виконання бланків і відповідати вимогам нормативних документів до них. Для захисту використаємо, як приклад: папір, фарби та голографічний захисний елемент

Wolstenholme International Limited є лідером у виробництві металізованих фарб для офсетного друку. Всесвітньо відомий асортимент фарб, що випускається компанією Wolstenholme, носить назву UNIPAK.

Серія UNIPAK - найбільш універсальна серія фарб для офсетного друку, покликана задовольняти будь-які вимоги друкованого процесу.

Протягом всієї історії випуску металізованих фарб, серія UNIPAK завжди відрізнялися наступними особливостями:

- Чудовий металевий блиск

- Відмінні друковані властивості

- Швидка сушка і закріплення

- Винятковий глянець

- Гарантований тривалий термін зберігання

Сучасна вдосконалена формула дозволяє використовувати офсетні металізовані фарби з такою ж легкістю і ефективністю, як і традиційні фарби. Вони ідеально підходять для роботи на Сучасне високошвидкісних пресах

Фарби UNIPAK 450 і UNIPAK SuperLitho підходять для застосування в більшості друкованих операцій, але при необхідності в особливу якість друку можна використовувати інші фарби серії UNIPAK. Для таких специфічних процесів, як гаряча сушка, УФ-сушіння, лакування повинні використовуватися відповідні фарби, згідно з призначенням.

Зміни в технології виготовлення і застосування металізованих фарб були викликані зростанням вимог замовників і законодавців. Довелося шукати нові барвисті рецептури на основі розчинників і одночасно розробляти металізовані фарби на водній основі. У узкорулонной флексографічного друку вже сьогодні широко застосовуються водорозчинні металізовані фарби, тому що в цьому секторі традиційно працюють з фарбами на водній основі і тут прийнято власні стандарти.

11. Економічні розрахунки

№ по- зиції	Вид літе- ратури та назва видання	Формат та доля аркушу, см	Обсяг (Ов) Фіз.друк. аркуші	Тираж (Т)	Фар- бо- вість (Ф)	Ілю- стра- тив- ність, %	Тип палі- тур- ки (якщо присутня)
1	2	3	5	6	7	8	9
	листівка	60 х 90/10	0,1	1000	4	60	20

Розрахунки по друкуванню
Друкованих арк.-відбитків	Приведених друк.арк.-від- битків	Аркуше- прогонів	Формо- приладок, одиниць
15	16	17	18
0,1	0,1	1	4

Розрахунки по виготовленню фотоформ (друкарських форм за технологією ctp)

№ по- зиції	Облікова одиниця, фото-форма (друкар- ська форма) формату	Кількість фотоформ (друкарських форм) на вивід	Норма часу на облікову одиницю, хв	Всього нормо- годин на вивід
1	2	3	4	5
	Друкарська форма	4	15	1

Розрахунки витратних матеріалів.

Розрахувати кількість паперу, що потрібна на траж можна за формулою:

Qп = AxB x m x Vф.а. x T x Kп / 2x 1000, де

А і В -- розміри паперового аркуша, м;

m - маса 1 м2 паперу, г;

Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

Т -- тираж видання, тис. екз.;

Кп -- коефіцієнт відходу паперу (1.01-1.10), що враховує невідворотні виробничі втрати паперу - залежить від тиражу та фарбовості замовленя. Він тим більший, чим менший тираж та більша фарбовість.

2 - перевідний коефіцієнт друкованих аркушів у паперові (при односторонньому друці цифра 2 до знаменника не вводиться);

1000 - коефіцієнт переведення ваги в кг.

Об'єм видання Vф.а в друкованих аркушах визначається за формулою:

Vф.а.= Св / d, де

Св - кількість сторінок видання,

d - формат видання, що виражений долею паперового аркуша.

Qп = 60x90 x 80 x 0,1 x 1000x 1 / 2x 1000 = 2,16кг

Розрахунок потреби друкарської фарби Q в кг можна виконати за формулою:

Qф = Vф.а. x n x T x q ,

де Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

n - фарбовість видання;

Т -- тираж видання, тис. екз.;

q - норма витрат фарби, кг на 1000 фарбопрогонів.

Встановлена норма витрат фарби (кг) на 1000 фарбопрогонів складає для формату 600х900мм від 0,065кг чорної фарби для тексту, до 0,9кг кольорової - для друкування фону.

Qф = 0,1 x 0,9 x 1000 x 4 = 0,36кг

12. Заходи з охорони праці

Статистичні дослідження показують, що з загальної кількості нещасних випадків, які мали місце при роботі на поліграфічному устаткуванні, близько 50% випадків припадає на друкарські машини.

Робота на аркушевих офсетних машинах характеризується цілою низкою небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Найбільшу небезпеку травмування обслуговуючого персоналу становлять рухомі частини машини. Поширені випадки травматизму в зоні друкарського апарата, де циліндри обертаються назустріч один одному з великою швидкістю. Небезпеку становлять також циліндри та валики фарбової і зволожувальної груп. Можливі також випадки травматизму друкарів при регулюванні та обслуговуванні самонакладу та приймально-вивідного пристрою.

Аналіз роботи друкарів на аркушевих офсетних машинах показує, що виконувані ними виробничі операції мають циклічний характер, а "щільність" робочого дня досить висока (основна робота складає від 75% - до 90% всього робочого часу).

Друкар - працює стоячи та переміщується в просторі під час спостереження за роботою друкарської машини та регулювання її вузлів і механізмів. Слід також відзначити значні фізичні навантаження, характерні для роботи на аркушевих друкарських машинах (завантаження самонакладу та вивільнення зони прийомки віддрукованої продукції). За енерговитратами та фізичними зусиллями робота друкарів на аркушевих офсетних машинах відноситься до категорії фізичних робіт середньої важкості II б.

Необхідно також врахувати, що для роботи друкаря характерне значне напруження уваги та зору, особливо при друкуванні багатоколірної продукції.

До шкідливих виробничих факторів, що пов'язані з умовами праці і можуть мати місце в цехах офсетного друку належать:

— шум та вібрація;

— запилення повітря робочої зони і забрудненість його хімічними речовинами, що входять до складу фарб, змивальних та мастильних матеріалів;

— мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху);

— підвищений рівень статичної електрики; небезпечний рівень напруги в електричному полі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; фактори, що визначають умови роботи органів зору.

Для офсетних цехів не характерні значні тепловиділення, які б позначалися на стані мікроклімату. Однак при незадовільній роботі системи опалення, або у сонячні літні дні можуть мати місце перевищення оптимальних показників мікрокліматичних умов в цеху. Приміщення офсетних цехів можуть забруднюватись паперовим та фарбовим пилом, а також пилом противовідмарювальних речовин. Причому концентрація пилу та розмір його частинок в основному залежить від якості використовуваних речовин і матеріалів та самого процесу друкування. В робочих зонах офсетних друкарських машин спостерігається забруднення повітря випарами та аерозолями змивальних та мастильних речовин, а також речовин, що входять до складу зволожувального розчину.

Виконання роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів може призвести до виникнення професійних захворювань. Так, для друкарів, що працюють на аркушевих офсетних машинах найбільш характерним є захворювання опорно-рухового апарата, органів дихання, зниження слуху (туговухість), гостроти зору (короткозорість), хвороби шкіри.

Вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

Запобігання або зниження негативного впливу виробничих факторів досягяється забезпеченням безпеки виробничих процесів, робочих операцій та технологічного обладнання, виконання вимог норм та правил з охорони праці.

У комплексі попереджувальні заходи забезпечують безпеку умов праці. Істотне значення має правильне влаштування та утримання виробничих приміщень та робочих місць. Відповідно до нормативних вимог об'єм виробничих приміщень та площа на одного працюючого повинні складати відповідно не менше 1,5 м3 та 4,5 м2. Розміщення обладнання та організація робочих місць повинні забезпечити правильну, ефективну організацію виробничого процесу і створити безпечні умови праці виконавців. Вільний простір в робочій зоні біля друкарської машини має складати не менше 1,0 м, а в неробочій зоні - не менше 0,6 м. Відстань між сусідніми друкарськими машинами по довжині - не менше 3,0 м. Ширина основних проходів всередині цеху повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проїзду - 2,5 м.

В приміщенні друкарського цеху категорично забороняється:

— зберігати продукти харчування та приймати їжу;

— підігрівати фарби, розчинники, розріджувачі на відкритому вогні чи біля нього;

— палити, запалювати сірники та користуватися відкритим вогнем.

Генеральне прибирання приміщень з очищенням від пилу стін, стелі, вікон, опалювальних приладів потрібно проводити не рідше одного разу на місяць, а фарбувати панелі, стіни, колони та стелю - не рідше одного разу на рік.

Робоче місце, обладнання, інструмент повинні зберігатися у справному стані, чистоті та порядку. Не слід захаращувати його банками з фарбою чи сторонніми предметами. Пролиті на підлогу фарбу, змивальні речовини необхідно відразу витирати.

Безпека виробничих процесів значною мірою залежить від правильності та повноти проведення організаційних заходів щодо охорони праці. Завдання адміністрації - забезпечити робітникам належні умови праці. В свою чергу, робітники обов'язково повинні знати і виконувати вимоги з охорони праці та правила особистої гігієни і вміти користуватися засобами індивідуального захисту. Друкарі повинні мати професійну підготовку, що відповідає характеру праці, а їх знання охорони праці повинні перевірятися, як при допуску до роботи, так і періодично. До самостійної роботи на аркушевих офсетних машинах допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, вступний та первинний інструктаж з охорони праці. Повторні інструктажі

Як вже було сказано вище суттєвий вплив на працездатність працівників створює мікроклімат у виробничих приміщеннях. В табл. 13.2 наведені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в офсетних цехах.

на робочому місці проводяться не рідше одного разу на квартал, а навчання з охорони праці - один раз на три роки. Періодичні медичні огляди друкарі проходять один раз на два роки.

Законодавством про охорону праці передбачені норми піднімання та переміщення вантажів вручну: для чоловіків - 50 кг, для жінок -10 кг (постійно протягом робочої зміни - 7 кг).

Слід також мати на увазі, що аркушеві офсетні машини необхідно розташовувати таким чином, щоб забезпечити оптимальне природне освітлення основної робочої зони (прийомки). Для створення оптимальних умов зорової роботи кількість та якість освітлення потрібно пов'язувати з кольоровим оточенням: відповідний світлий інтер'єр за рахунок відбитого світла дозволяє підвищити рівень освітленості на 20-50 % за умови незмінної потужності джерел освітлення. Надмірна яскравість джерел світла та довколишніх предметів викликає напруженість органів зору та уваги.