Залишки клею з корінця книжкового блоку видаляється ракелем або щітками. Ракель встановлюють вище площини корінця не більше ніж на 0.5-1 мм, а щітка вище площини блока на 1-2 мм. Залишки клею, знімаються з корінця книжкового блока, вертаючи в клеєву ванну.

Заклейку корінця книжкового блоку на агрегаті проводять полівінілацетатної дисперсії, пласттифицированої дибутилфталолатом.

За клеєним апаратом прослідують холості секції IX-XI для сушки клеєвого шару. Щоб зменшити процес сушки, корінець блоку обдувається потоком нагрітого повітря. Температура над соплами, обдуваючи корінець блока повітрям, підтримуючи на рівні 160°С-200°С, а над трубчастими нагрівачами 350°С-400°С (температуру замірюють на відстані 5мм над соплами і нагрівачами). Щоб уникнути пересушки клею вихідна щіль сопел при зупинці машини закривається, а трубчасті нагрівачі - опускаються. Швидкість повітря в нагрівачах регулюється поверненням заслонки (повернення її по часовій стрілці збільшує температуру повітря).

Після висихання клею блок обжимається в секції XII, пристрій який аналогічно секції IV. Секції XIII-XVII призначені для сушки корінців блоків інфрачервоним випромінюванням або трубчастим нагрівачем.

Наступна технологічна операція - обрізка блоку з 3-х сторін. Операція потребує високої точності, тому блок в щипцях зажима транспортера повинен займати строго визначене положення.

Базовий пристрій XVIII агрегату служить для вирівнювання блока в щіпцях-зажимах головного транспортера і центрування його відносно осі повороту. В момент вистою головного транспортера щипці-зажими розкриваються, блок спускається корінцем на спеціальний столик і вирівнюється. Зажими транспортера в секції бази блока перед обрізкою повинен відкриватися так, щоб блок міг вільно з них випадати.

На столику встановлено 2 опори, один - нерухомий, до якого проштовхується блок, а другий - рухомий, котрий проштовхує блок до нерухомого опору. Опори встановлені по формату блоку. За допомогою цих опорів блок вирівнюється по горизонталі, а для вирівнювання блока по вертикалі відносно осі повороту зажима вирівнюючий стіл трохи піднімається і підводить блок до строго заданого положення. Рух столика можна редагувати в межах 30-45 мм. При корінцева частина блока повинна виходити за кромки зажимів до моменту обрізки на 10-30 мм. (в залежності від формату видання).

В різальних секціях XX-XXIV кожна сторона блока обрізується 2-ма ножами. Один ніж закріплений нерухомо а другий рухається в горизонтальній площині. Відстань між нерухомим і рухомим ножами повинна бути 0,05 мм; його редагують переміщенням кленів і контролюють щупом. Кут заточки ножів 20°. Ножі в ножетримача встановлюють за межами машини. Обрізки паперу прибираються пневмотранспортером.

Щоб спочатку не було удару, ніж рухається під кутом. Ніж повинен врізатись у блок зі сторони корінця, тому у секції обрізки блока з верхнього і нижнього полів, кут направлення руху ножів різні. В процесі нарізки блок зажимається балкою прижиму.

Сила зажима блока при обрізці в першій різальній секції регулюють до значення, знешкоджуючи витягування аркушів при обрізці, а в інших секція його встановлюють при першій обрізці, користуючись «лімбами».

Спочатку обрізується нижнє поле блоку (секція XX) для чого блок щіпцями-зажимами повертається на 90° по годинниковій стрілці; при перенесення блока з секції XX в секцію XXII щіпцями-зажимами знову повертають блок на 90°, і в секції XXII обрізується переднє поле. Потім в процесі перенесення блока з секції XXII в секцію XXIV щипці-зажими знову повертаються на 90°, і в секції XXIV обрізується верхнє поле. Так, як в агрегаті передбачене зафарбування верхнього обріза то при русі блока з секції XXV в секцію XXVII виконується зафарбування обрізу, після чого блок з секції XXVII знову повертається на 90° і встановлюється корінцем донизу. Таке положення блока необхідне для подачі його в наступний агрегат який обробляє корінець блока.

Фарбовий апарат для зафарбування верхнього обрізу складається з ванни яка розділена на 2 частини. В кожній частині ванни є дукатний валик який купається безпосередньо в фарбі, з дукатного валика фарба передається рівномірним шаром на накатні валики. Блок, котрий проходить секцію зафарбування повинен тільки торкатися поверхності валика але не віджимати його вниз.

Роботу фарбового апарата регулюють змінюючи товщину шару фарби на дукатних валиках а потім - на які наносять. Товщину шару фарби на наносячих валиках редагують змінюючи відстань між дукатними і наносячи ми валиками ексцентричним пальцем. Відстань між наносячи валиком і блоком регулюють гвинтом з контргайкою. При повернені гвинта по годинниковій стрілці відстань збільшується.

Фарбовий апарат при необхідності можні вимкнути, для цього необхідно зняти накатні валики.

Після обробки на БЗР книжковий блок поступає в суцільно-передаючий пристрій СПУ2, призначений для досушки корінця і сушки зафарбованого обрізу книжкового блоку. Пристрій СПУ2 облаштовано випромінювачем типу КІ-220. Волога з сушильної камери видаляється вентилятором.

Машиніст, який обслуговує агрегат, повинен періодично перевіряти якість заклейки блоків, точність їх форматів, гладкість, частоту та якість зафарбованих обрізів. При необхідності машиніст повинен знешкоджувати недоліки. Робітник на приймальній приймає блоки, повинен візуально контролювати їх і про всі відхилення негайно сповіщати машиніста. Еталоном при оцінці якості роботи слугує затверджений майстром книжковий блок, який зберігається у машиніста на протязі обробки тиражу.

Корінець книжкового блоку, висушеного після заклейки, при стисканні його пальцем повинен трошки деформуватися, при цьому клей не повинен видавлюватися.

Агрегат БТГ для пресування, кругління, каширування та наклейки корінцевого матеріалу

Блокообробний агрегат БТГ призначений для обробки корінців книжкових блоків, зшитих нитками брошурним стіжком Він розрахований на роботу в лінії з агрегатом БЗР і продовжує обробку блоків, почату в агрегаті БЗР (при відсутності агрегату БЗР блоки поступають в агрегат БТГ після обрізки з трьох сторін. При цьому блоки необхідно заздалегідь обтиснути, заклеїти та висушити. Режим сушки повинен бути таким, щоб клейова плівка на корінці втратила клейкість, але зберегла еластичність).

На агрегаті БТГ виконуються наступні основні операції:

1. Місцевий обтиск;

2. Кругління корінця;

3. Каширування;

4. Промазка корінця клеєм;

5. Наклейка на корінець марлі, края якої виходять на форзаци блока;

6. Вторинна промазка корінця клеєм;

7. Наклейка на корінець двох смужок капталу;

8. Заклейка його бумажкою.

Останні дві операції виконуються в одній позиції.

Агрегат БТГ - багато позиційний автомат конвеєрного типа. Конвеєром являється «безкінечний транспортер», що складається з 31 зажиму, шарнірно сполучених один з одним. Конструкція транспортера агрегату БТГ значно простіше транспортера БЗР, так як тут блоки в процесі транспортування не повертаються.

Книжні блоки з магазинів самонакладу товкачем каретки подаються на установчий стіл, який, піднімаючись, вводить блоки в зажим головного транспортера (позиція 1). Транспортер, рухаючись періодично, переміщує блоки через обтискуючу (позиція 2), попереднього кругленія (позиція 3), прокатну (позиція 4), дві кашерувальних (позиції 5 і 6) секції, установчій стіл(позиція 7), перший клейовий апарат (позиція 8), марлеву секцію (позиція 9), другий клейовий апарат позиція (позиція 10), каптало-паперову (позиція 11), і дві прикатні секції (позиції 12 і 13). У позиції 14 зажими відкриваються і блоку падає на приймальний стіл машини, по якому він переміщається стрічковим транспортером.

Для поліпшення умов обслуговування і оберігання від поломок агрегат обладнаний електричними блокуваннями. Принцип дії блокувань полягає в тому, що блок, що займає неправильне положення в завантажувальній секції або неправильно встановлений в затисках головного транспортера в прокатній, кашировальній і установчою секціях, діючи через проміжні ланки, розриває електричну мережу основного двигуна і зупиняє агрегат. Остання електроблокуюча станція спрацьовує при неправильній роботі приймального пристрою (блок після обробки залишився в зажимах головного транспортера).

4.1 Обладнання для виготовлення палітурної кришки

1) Машина для розпуску картону на полоси.

Картонорізально машина ТКР-120. Принцип роботи всіх картонорізальних машин однаковий. Картон розрізається дисковими ножами, закріпленими на валах. Ножі обертаються з постійною швидкістю. Листи картону подаються до дискових ножів валиками і після розрізки виводиться на приймальний стіл тягучими валиками. Відстань між дисковими ножами на валах регулюють взалежності від розмірів смуг обо сторонок, а відстань між падаючими валиками і тянучим валиком встановлюється взалежності від товщини картону. Для забезпечення високоякісної розрізки картону, верхні і нижні дискові ножі повинні буди щільно придвинуті один до одного. Машину зазвичай обслуговує дві людини - один подає картон в машину , а інший приймає смуги картону після розрізки.

2) Машина для розкрою матеріалу.

Бабінорізально машина БП-1200. Ця машина призначена для розрізки рулонів тканини або бумаги на смуги в подовжньому напрямку з наступною намоткою смуг матеріалу на бабіни. Машину можно використовувати також для перемотки рулонів тканини з цільюзаклеювання їх в загальний рулон для наступної розрізки на полоси.

Матеріал розрізається дисковими ножами, які також, як і картонорізальні машини, розташовані в двух валах - верхній та нижній. Ножі нижнього вала легко переміщаються і встановлюються по ширені нарізаючих бабін.

Під час установки ножів верхній вал з ножами відводиться від нижнього. В процесі роботи верхні ножі повинні міцно прижиматися до нижніх, тільки в цьому випадку забезпечується високоякісна розрізка матеріалу.

Всі кришкоробні машини являються автоматами і при високій продуктивності праці виготовляють кришки високої якості, але для того щоб кришки були високої якості, потрібно щоб і матеріали відповідали вимогам до якості. Всі кришкоробні машини по характеру палітурного матеріалу поділяються на рулонні та листові.

В рулонних використовують рулонний палітурний матеріал, ширина якого дорівнює ширині розвернутої палітурки з урахуванням розміру на загин. А якщо виготовляється штуковка (тип №5), то дорівнює ширині корінця.

До рулонних машин відноситься:

- універсальна кришкоробна машина КД-3М - призначена для ви готовлення суцільнокритих та складних палітурок;

- машина 2КДШ - для виготовлення штуковок для складних кришок.

Я обрала машину КД-3М, тому що вона мені підходить для виготовлення моєї палітурної кришки тип №7.

3) Кришкоробна машина. Кришкоробна машина КД-3М. Основні операції:

1. Нанесення клею на покривний матеріал.

2. Накладання картонних сторінок на матеріал.

3. Накладання відсаву на корінець матеріалу.

4. Подовжній загин та заправка кутів (бокові).

5. Відрубка палітурної кришки та поперечний загин.

6. Каландрування кришки.

Основні механізми:

1. Механізм каретки - служить для передачі тканини подовж машини;

2. Клейовий аппарат - нанесення клею на матеріал;

3. Самонаклад картонних сторінок - для накладання одночасно картонних сторінок на матеріал;

4. Механізм відставу - подає відстав з рулону, відрубує потрібної довжини і кладе посередині шпації;

5. Механізм подовжнього загину матеріалу - загинає матеріал побоках та одноразово заправляє кути;

6. Механіз відрубки однієї палітурки від загального полотна потрібного розміру;

7. Механізм поперечного загину - служить для загину матеріалу зверху та знизу;

8. Каландруючі валики - які виконують обтиск палітурної кришки і одноразово транспортують її на приймальний стіл;

9. Приймальний стіл - приймає готові палітурні кришки.

Принцип роботи. При виготовленні складних палітурних кришок рулон з корінцевим матеріалом закріплюється на верхньому валу, а два рулони з папером, для криття картонних сторонок, закріплюються на нижньому валу.

А при виготовленні суцільнокритих кришок рулон з покривним матеріалом (тканиною) закріплюється на нижньому валу і при цьому працює тільки один клейовий апатат.

Матеріал з рулоном чи папером проходить через клейовий аппарат, який обладнаний електронагрівачем, що дає змогу підтримувати постійну та потрібну температуру. Клей наноситься за допомогою валиків. Матеріал з нанесеним клеєм поступає до самонакладу картонних сторінок з якого подаються картонки. Картонні сторонки виштовхуються з магазинів спеціальними клапанами-накладачами. Одноразово механізм відставу розмотує рулон відставу, відрубує потрібної довжини (висоти) і розміщює його по центру шпації. Далі матеріал поступає до механізму висічки кутів. Загин матеріалу виконується в два прийоми: спочатку загинається матеріал, а потім прижимається валиками. Одноразово з подовжнім загином виконується заправка кутів. Далі механізм “ножа” відрубує палітурну кришку від загальної стрічки, механіз поперечного загину виконує верхній та нижній загин. Готова кришка виштовхується наступною кришкою до каландруючих валиків, де вона каландрується і виводиться на приймальний стіл.

Книговставочна машина В-3. Машина В-3 розрахована на роботу з блоками. Форматом від 10 х 12,5 до 20,5 х 26 см и товщиною 1-5 см. Швидкість роботи 45 цик/хв.

Блок 1 вручну або з транспортера (якщо машина працює в складі поточної лінії) потрапляє в загрузочний жолоб між направляючими 2 і доводить до упору синхронізатор 3, який періодично піднімається і пропускає блоки по одному відношенні з циклічністю роботи машини. Пропущений блок захвачується упорами 4, який транспортують його через додатковий клеєний апарат. Ролики 5 клеєвого апарата розташовані під деяким кутом і служить для нанесення клею на марлеві клапани. Ролики 5 отримують клей з клеевих ванн. При підході блока, клеєві ролики зближаються і наносять клей. Товщина клеєвого шару встановлюється обмежуючим ножем. Після нанесення клею блок центрується роликами 6 і одягається на клинообразний ніж 7, який, розширюючись створює сідло. Ніж повинен ділити на дві рівні частини. В кінці сідло має прорізь, в яку входять крила 8 ланцюгового транспортера 9. Для точного зміщення блока з кришкою в процесі вставки блок перед захватом його крилом 8 центрується по осі симетрії за допомогою опорів центруючого пристрою 10. Блок захвалений крилом 8, переміщується вверх і підводиться до клейогово апарату 11, де на форзаці блока наноситься рівномірний шар клею за допомогою клейових валиків. Транспортер 9 переміщується безвистойно, і до моменту підходу блоку клеєві ванни зближаються і під пружні валики наносять клей на форзаци; на марлеві клапани клей наноситься вторично, щоб забезпечити проникнення клею через марлю для надійного заклеювання при вставці. При подальшому шляху блоку зустрічає на своєму шляху кришку.

Кришка 12 вкладуєтсья в магазин самонакладу вертикально лицевій стороні до задньої стінки магазина 13. перша кришка захвачується присосами 14 і переводяться в горизонтальне положення направляючи 15; за допомогою опорів 16 кришка переміщується і встановлюється під круглільною колодкою 17, нагрітою до 100°С-200°С. Зверху кришки встановлені ножі 18 які служать опором і обмежувачем ширини шпації в момент кругління корінця кришки. Після кругління опори 19 подають кришку в позицію вставки, пори чому кришка переміщується по селевим направляючим, які забезпечують стійке положення кришки і її поперечне центрування.

В позиції вставки подовжнє центрування кришки виготовляє передні і ходні упори центрую чого пристрою 20, який переміщується на зустріч один одному і утримують кришку в строго встановленому положенні відносно осі симетрії по якій вже відцентрований блок. Центрування блоку і кришки відносно загальної осі симетрії забезпечує точне зміщення блоку з кришкою і якщо розмір блоку і кришки точно витримані в установлених межах, то вставка на машину може проводитися без додаткової поправки вручну.

Щоб при зміщенні з блоком кришка не рухалась на кожному крилі 8 в верхній частині шарнірного закріплений ричав 21 на якому закріплена колодка 22 з двома опорам з кожної сторони. При переході блока з позиції вставки ричаг 21 повертається в горизонтальне положення і колодка з упорами кладеться на кришку, прижимає її до направляючих 15. В наступний момент корінець блока впирається в корінець кришки і при подальшому русі крила 8 з блоком вверх кришки одягається на блок, а сторонки кришки прикатуються до форзаців блока пружинними валиками 23. Колодка 22, щільно утримуючи кришку за корінець, попереджуючи зміщення кришки, що забезпечує точність вставки. Потім крило 8 разом з готовою книгою поветраєтсья на 180° і по ланцюгу транспортера рухається вниз корінцем, при цьому ричах 21 і колодка 22 підтримують книгу на крилі.

На приймальному пристрої ричав 21 повертається в вертикальне положення, колодка 22 відходять разом з ричагом, книга зіскальзує з крила і по накладному спуску потрапляє на приймальну транспортера 24.

Книговставочна машина В-3 оснащена пристроєм централізованої переналадки при зміні формату, який має 4 вузли для редагування по 4-м типам-розмірам:

1) Товщина блока;

2) Висоті блока та кришки (вздовж корінця);

3) Ширині блока;

4) Ширині розгорнутої кришки.

Керування переналадкою механізмів кнопочне. Час переналадки складає 3-5 хв. Машина В-3 оснащена системою автоблокуючих пристроїв, яка зупиняє машину в наступних випадках:

· Пропуск подачі наступного блока - не подається кришка;

· Вертикальне положення блока в загрузочному транспортері - машина зупиняється;

· Не подача кришки - машина зупиняється;

· Книга не зіскальзує з крила на приймальний транспортер - машина зупиняється;

· Перевантаження механізмів машини - машина зупиняється;

· Відкриті двері загороджувальних кожухів - машина не вмикається.

Причини зупинки роботи машини визначають по світловій сигналізації на пульті керування.

Книговставочна машина В-3 вдосконалена і в скорому часі буде випускатися під маркою БВ-270 для роботи в складі поточної лінії «Книга-270» або без неї.

Книговставочна машина БВ-270 має такі ж, як В-3, характеристики по форматам і товщині блока. Швидкість її роботи 45-48 цик/хв. В машині БВ-270 вдосконалені деякі вузли та механізми в цілях спрощення її конструкції та покращення роботи. Вчасності, основній клеєний апарат зроблений нерухомий, а клейові валики підпряжені і виготовлені з пластмаси. Для проходу корінця блока з відігнутими корінцевими фальцами на валиках зроблені поглиблення, які не тільки пропускають грибково-подібний корінець, але і забезпечують нанесення більш товстого шару клею на марлеві клапани, що дозволяють працювати без додаткового клеєвого матеріалу. Якщо замість марлі використовуються довговолокнистий нетканий або йому подібний матеріал, до додатковий клеєний апарат повинен бути увімкнений.

Машина БВ-270 при роботі не утворює великого шуму, має сучасний вигляд, зручний у використанні на формат установлюють її точно так же, як і машина В-3.

4.2 Машина для штрихування

Штрихувальний станок ШД-1. Штрихувальний станок ШД-1 відноситься до станків першої групи і має дві аналогічно збудовані, розташовані в ряд штрихувальні секції з плоскими ножами. Верхні ножі обох секцій працюють поперемінно з здвигом на половину циклу, тому під час штрихування книг в першій секції працівник підготовлює наступну книгу і встановлює її під штрихувальний ніж в другій секції. Наявність двох секцій вдвічі збільшує пропускну здатність станку.

Робітник укладає книги на розсувні, регульовані по формату планки , а упори падають на ніж. Відстань між верхніми і нижніми ножами в кожній секції регулюється гайками.

Керування станком кнопочне, від кнопочної станції. Машину вимикають педаллю, при натисканні на яку розривається кнопочний контакт і розмикається ланцюг двигуна. Для повороту станка вручну слугує маховик.

Механізм станку отримує привід від електродвигуна через клиноремінну передачу, черв'ячну пару, шестерні і та головній вал. Наявність трьохступеневих шківів в приводі забезпечує роботу станка на трьох різних швидкостях.

На головному валі встановлені два кулаки однакового профілю.

Перший кулак закріплений жорстоко при роботі, можна переставляти при регулюванні. З цією ціллю другий кулак зроблений розрізним і кріпиться на валу болтом. Поверненням другого кулака на валі можна змінювати довжину дуг, що описуються найбільшим і найменшим радіусами кулаків, і тим самим регулювати час вистою верхніх ножів і штовхальників в крайніх положеннях.

Верхні ножі переміщаються зворотно-поступально у вертикальній площині по тих, що направляють станини, отримуючи привід від кулаків головного валу через ролик, тягу, гайку, втулку із закріпленими на ній пальцями, двоплечій вильчатий важіль і ножетримач. Ролик замикається з кулаком пружиною. У внутрішній площині ножетримачів змонтовані електронагрівальні елементи.

Положення верхнього ножа по висоті регулюється залежно від товщини оброблюваних книг обертанням гайки. Гайка, переміщаючись в осьовому направлені на тязі, зміщує в тому ж напрямі втулку з пальцями; при цьому важіль повертається на осі, заставляючи переміщатися ножетримач з ножем.

Нижній ніж не має привід, ножетримач з нижнім ножем стримується в заданому положенні підпруженим важелем. Пружина не повинна деформуватися під зусиллям, що створюється при нормальній роботі штрихувальних ножів. Силу упругостей пружини регулюють, вкручувавши або викручуючи стрижень з сережки. Положення ножа по висоті опреділяєтся установкою фіксатора.

Штовхальник отримує рух від кулака головного валу через важелі і сережку. Вісь обертання штовхальника закріплена на гайці. При зміні формату оброблюваних книг штовхальник повинен переміщатися разом з віссю обертання, щоб точно розташуватися відносно переднього обріза книги. Положення осі штовхальника регулюють обертанням гвинтів. Під час регулювання гвинт, з'єднуючий втулку сережки з важелем, має вивернути. Інші гвинти, розташовані паралельно змальованому, отримують рух через конічні передачі.

4.3 Пакувальна машина

Упаковачна машина (ПУА-1). Упаковку пачок книг можна виконувати на машині ПУА-1, в якій знаходиться рулонна зарядка, що дозволяє використовувати рулонний упаковочний матеріал. Зазвичай для упаковки використовують картон товщиною 0,5-0,6 мм. Ширина рулона вибирається в співвідношенні з форматом книги. Упаковка на цій машині виконується без заклейки клапанів з наступною обв'язкою пачок шпагатом на машині різних марок (МВ-3, фірми «Ампаг»).

5. Матеріали, які були використані при виготовленні даного видання

5.1 Форзацний папір

Форзацний папір призначений для виготовлення форзаців, з'єднання книжкового блоку з палітуркою. Форзацний папір забезпечує художнє оформлення та довговічність книжки, тому він повинен відзначатися високою механічною міцністю на згин і розрив, особливо в поперечному напрямку аркуша, обов'язковим є розташування напрямку волокон паралельно до корінця блоку.

Щільність форзацного паперу -- 900 кг/м3, ступінь проклейки -- 1мм. Підвищення цих показників затруднює фальцювання паперу, погіршує сприймання клею та спричинює скручування. Пористий папір, що має знижений рівень проклейки, сильно намокає при склеюванні, що також небажано. При намащуванні клеєм форзацний папір повинен мати найменшу деформацію і добре скручуватися. Неоднорідність щільності форзацного паперу зумовлює його короблення, жолоблення, спричинює утворення зморщок, пухирців.

Форзацний папір виготовляють двох марок: марка А - для незадрукованих форзаців; марка О - для багатофарбових форзаців, задрукованих офсетним способом. Папір марки О повинен добре сприймати друкарські фарби, мати міцну поверхню. Вибір форзацного паперу за щільністю залежить від об'єму видання: при об'ємі до 320 с. використовують папір масою 1 м2 не менше 80 г, при об'ємі понад 320 с. - не менше 120 г.

5.2 Матеріали для скріплення

Для скріплення окремих елементів у книжкові блоки, брошури, журнали використовують марлю, нитки, каптал, матеріал для обклеювання корінців тощо.

1) Марля поліграфічна -- добре апретована бавовняна тканина рідкого полотняного переплетення. Залежно від призначення виробляють марлю двох марок:

- марку НШ використовують для шиття на ниткошвейних машинах. Для надання жорсткості її апретують, просочують клеєм крохмальним або клеєм на основі Na-КМЦ;

- марку БО використовують для наклеювання на корінець у блокообробних агрегатах, вона має меншу жорсткість. Для економії бавовняних волокон можна використовувати більш розріджену марлю або нетканий матеріал. Сама марля дуже неміцна, але значно підвищує міцність матеріалу, до якого приклеєна.

2) Каптал -- стрічка шириною 13... 15 см з потовщеним краєм в 1,5...2 мм, який називається бортиком. Каптал тчуть із різнокольорових шовкових, напівшовкових і бавовняних ниток і використовують у виданнях, обсяг яких перевищує 10 аркушів. Каптал наклеюють з обох боків на корінець книги, щоб зміцнити його і надати виданню більш привабливого вигляду. Окрім цього, бортик капталу захищає книгу від потрапляння пилу між корінцем палітурки та книжковим блоком. Стрічка-каптал має бути сильно апретованою, рівною, без вигинів, місця обрізу не повинні торочитися.Колір капталу слід добирати так, щоб він гармоніював з кольоровою гамою покривного палітурного матеріалу, форзацного паперу та стрічки-закладки. Стрічку-каптал випускають довжиною 100 м, намотаною на втулку або у вигляді мотка -- для ручних робіт.

3) Синтетичні нитки, виготовлені із поліамідних полімерів, значно тонші від бавовняних, але удвічі міцніші, що на 20...25% зменшує їх витрати. Книжкові блоки, зшиті капроновими нитками, мають менші отвори від проколів, тонший корінець блоку, при шитті нитки не торочаться і практично не обриваються, бо можуть натягуватися перед обривом до 25%.

Проте синтетичні нитки дорогі та дещо незручні при зшиванні вручну. Вони слизькі й можуть розрізати папір, плутаються та сильно розтягуються при зав'язуванні вузлів. Використання на ниткошвейних машинах капронових ниток вимагає більш тонких голок і гачків, бо через великі отвори проколів у зошиті може легко проникати клей. Деколи при шитті одночасно використовують синтетичні та бавовняні нитки.

5.3 Картон та клей

Картон - це листовий багатошаровий матеріал, маса 1м кв. якого перевищює 250 г. Картон відрізняється від паперу більшою товщиною та макулатуру. Картон підвищеної міцності виготовляють з деревною целюлози та відходів сировини текстильної промисловості.

У поліграфії використовують палітурний картон з волокон бурої деревини (для виготовлдення палітурних кришок).

Палітурний картон повинен мати гладку, рівну не короблену поверхню без зморщок, складок та плям. Недопустимі є розшарування країв картону. Вологість картону повинна перебувати в межах 8 + - 2% але не більше 12 % тому що при перезволоженнфі відбувається деформація картону й виготовлених палітурних кришок.

Палітурний картон за винятком пресшпану та кольорового, не повинен бути проклеєний до його поверхні погано приклеюються палітурні матеріали. Палітурний картон виготовляють 4-х марок: “А”,”Б”,”В”,”Г”.

У мене картон марки “А”, він містить 100% волокон бурої деревини маси або суміші білої деревини та макулатурної маси. Має товщину 1,25...3,0 мм. Призначений для механічного та ручного виготовлення палітурок.

Клеями називається композиції на основі полімерів, призначені для зєднання різних матеріалів.Клей повинен задовольняти такі вимоги: добре змочувати матеріали, легко розмащувтися тонким і рівномірним шаром, у рідкомуьробочому стані бути липким, час схоплення клею має бути достатнім для приклеювання матеріалів вручну і на машинах, водночас клей мусить мати високу швидкість твердіння; вязкість клею повинна узгоджуватися з властивлстями склеюваного палітурного матеріалу; не мати не приємного запаху, не випаровувати шкідливих випарів, бути економічно вигіним.

Правильний добір клею, його рецептура та виготовлення визначають не лише якість продукції, а й впливає на його собівартість.

Кістковий клей складається з бількової речовини - глютину. Його отримують виварюванням у воді гнежирених кісток або шкіри тварин. У кістках, міздрі, рогах, копитах тварин містяться білкові речовини, не розчинні у воді. Проте під час тривалого виварювання у воді утворюється новий вид білка - глютин, який розчиняється у гарячі воді і має коейкі властивості. З одержаного клейового відвару випаровують воду щоб приготувати драглі - галерту. При подальшому висушуванні драглів отримують сухий клей у вигляді твердих плиток, гранул або пластівців. Для приготування робочого розчину кісткового клею суху плитку подрібнюють на маленькі частини. Відповідно до рецепту беруть 50...64% сухого клею та змішують з необхідним обємом холодної води і залишають до повного набрякання. Розплавлений клей у клеєварці ( на водній бані) при температурі 70...80С при безперервному помішуванні до отримання однорідної маси що за колнструкцією нагадує сметану.

Кістковий клей не бажано нагрівати до температури понад 80С. Це погіршує вязкість і міцність склеювання. Довготривале нагріванняя клею та нагрівання на відкритому вогні зменшує його якість. Для розчинення клею бажано використовувати лише мідний або емальований посуд (посуд з заліза спричиняє потемніння) Під час роботи не можна додавати віжий клей до раніше використовуваного. Не бажано також розводити застиглий клей повторно. Кістковий клей мало всмоктується в матеріал і не просочує його, швидко застигає, забезпечує високу міцність зклеювання.

При механізованому використанні кістковий клей повільно утворює кісткову плівку при випаровуванні води навіть за наявності сушильних пристроїв; при роботі з ним на машинах часто зявляється піна що зменшує міцність склейки; клей необхідно постійно підігрівати щоб підтримувати його робочу температуру.

Полівінілацетатний клей являє собою водяну дисперсію продукт полімеризації вінілацетату у водяному середовищі. Полівінілацетатна дисперсія (ПВАД) -- білого кольору, без різкого запаху, її в'язкість залежить від ступеня полімеризації полівінілацетату і його концентрації. Здебільшого вихідною речовиною служить дисперсія з вмістом сухого залишку не менше 50%. Для підвищення еластичності сухої плівки клею використовують пластифікатори -- дибутилфталат 5... 15%.

Приготування клею є нескладним. В'язкість його зменшують за рахунок введення теплої води або більш рідкої дисперсії. Для підвищення в'язкості застосовують 14%-й розчин клею на основі Na-КМЦ (натрієвої солі карбоксиметилцелюлози), проте при цьому зменшуються липкість і клейова сила дисперсії.

Полівінілацетатний клей мас високу клейову здатність, велику липкість, стабільність. Він утворює безколірну прозору, еластичну (при наявної її пластифікатора) плівку.

Недоліком клею є його недостатня морозостійкість, при температурі нижчій - 5°С клейова плівка стає крихкою і розтріскується на корінці книги. Окрім цього, клей є порівняно дорогим.

Гарантійний термін зберігання дисперсії в закритій посудині при температурі 5...40 °С -- шість місяців, а при розведенні водою -- 8 діб. При низькій температурі клей може замерзнути, при розмерзанні ж полівінілацетат в результаті коагуляції (злипання, з'єднання частинок однорідної суміщі) випадає в осад і стає не придатним для виготовлення клею.

Полівінілацетатний клей використовують для заклеювання корінців зшитих книжкових блоків, безшовного клейового скріплення блоків, приклеювання форзаців, при виготовленні оправи. Він добре поєднується з латексним, кістковим клеєм на основі Nа -- КМЦ та іншими клеями.

За кордоном також широко використовують полівінілацетатні дисперсії, наприклад, у Франції так звані родопак, емультекс; в Італії -- вінавіл, планотоль; в Німеччині -- вінопас.

5.4 Папір для відстав і полімерні плівки

Папір для відставу має бути щільним, пружним, не ламатися при круглінні шпації та при тисненні на корінці рельєфного малюнка. Він повинен бути цупким, щоб ліпше сприймати клей. Для цього використовують папір масою один метр квадратний на 210 г, що називається папером для галантерних виробів.

Целофан -- тонка прозора плівка, яку отримують при обробці целюлози. На лужну целюлозу діють рідким сірковуглецем CS. Отримують розчин ксантогенату целюлози, який протискується через вузьку щілину у ванну зі сірчаною кислотою.

Кислота руйнує ксантогенат і відновлює целюлозу у вигляді прозорої, безбарвної неплавкої плівки. Крихку плівку з відновленої целюлози пластифікують, пропускаючи через ванну з гліцерином. У результаті отримують целофанову плівку, що містить 10... 15% гліцерину та 1... 10% води.

Целофанова плівка пропускає повітря та вологу, добре приклеюється, але не зварюється. На поверхні целофану можна друкувати будь-яким способом, але найчастіше використовують трафаретний і глибокий друк. Целофан використовують для пакування харчових продуктів.

Лакований целофан. Для підвищення водостійкості целофан покривають лаковими плівками і використовують при цьому нітроцелюлозні, полівінілацетатні та кремнійорганічні лаки товщиною 1...5 мкм.

Лакований целофан при використанні термопластичних лаків стає термозварювальним, здатність до задруковування кольоровими фарбами при цьому поліпшується. Лакований целофан використовують для пакування молочних і м'ясних продуктів, фруктів, овочів, кондитерських виробів, заморожених напівфабрикатів та ін.

Ацетилцелюлозна плівка -- безбарвний, прозорий матеріал, непроникний для газів і пари. Плівка не має запаху, нетоксична, не деформується при зміні температури та вологи повітря, стійка до дії води, олії та жирів. Розчиняється в ефірах, кетонах, метиленхлориді, етилендихлориді. Пластифікується трихрезилфосфатом і трифеніл фосфатом. На ацетил целюлозній плівці легко друкувати. її можна приклеювати до паперу, картону, металевої фольги, але не можна зварювати.

Ацетилцелюлозну плівку використовують для виготовлення прозорих альбомів, як основу-підкладку фотографічних шарів і малоформатних металізованих офсетних друкарських форм.

Лавсанова (поліетилентерефталанова) плівка відзначається стійкістю до низьких і високих температур. її розміри і фізичні властивості залишаються незмінними при зміні температури і вологості навколишнього середовища.Товщина плівки 10...20 мкм, вона прозора (пропускає близько 90% видимого світла), еластична (відносне видовження 50... 130%), міцна (витримує понад 20 000 подвійних згинань), температура плавлення -- 260...265 °С, має невелику усадку після термообробки, що запобігає ко-робленню виробів, зберігає свої властивості протягом тривалого часу (до п'яти років), дешевша, ніж триацетатна плівка.

Лавсанову плівку широко використовують як основу-підкладку фо-тошарів і палітурної фольги. її можна припресувати до різної продукції, що віддрукована на крейдяному папері масою 1 м2 120...240 г, на офсетному та обкладинковому 1 м2 100 г і більше.

Поліамідна (нейлонова) плівка не жолобиться, не морщиться при зберіганні, надійно захищає від водяної пари, олії, а також від органічних запахів. Поліамідна плівка добре зварюється, на ній можна друкувати різним способом без попередньої обробки. Широко використовують при виготовленні книжкових оправ.

Поліпропіленова плівка високоміцна, еластична, зі значним відносним видовженням (170...250%). Товщина плівки 12...20 мкм, міцність на згин -- понад 70000 подвійних згинань. Вона прозора (пропускає 90...95% світла), стійка до дії води та ряду хімічних реагентів, має малу усадку після термообробки, температура плавлення -- 160... 170 °С. Недолік плівки -- невисока морозостійкість. При температурі нижче --20 °С вона стає крихкою. Проте завдяки високим фізико-хімічним і механічним властивостям плівку використовують для припресування до продукції, віддрукованої на офсетному крейдяному папері, маса їм2 якого більша 120 г.

Триацетатні плівки мають товщину 25 мкм, крихкі, погано розтягуються (відносне видовження 6...8%). Тому не доцільно припресовувати плівку до палітурки № 7. Вона має невисоку міцність, середню вологостійкість, температуру плавлення 100... 180 °С, але може відбуватися її відшаровування від паперу. Плівка товщиною 24 мкм є прозорою, блискучою, глянцевою і використовується для оздоблення продукції, віддрукованої на офсетному звичайному та крейдяному папері масою їм2 120...180 г і на картоні з використанням клею 82. Плівка більшої товщини може погіршити оптичні властивості відбитка внаслідок спотворення зображення та жовтуватого відтінку. Окрім цього, вона дає велику усадку (10... 12%), що зумовлює жолоблення та скручування, тому її використовують для двобічного припресування до паперів усіх видів.

Діацетатну плівку «Кларіфойл» (Великобританія) виготовляють товщиною 12... 15 мкм і використовують для оздоблення виробів, віддрукованих на папері будь-якого виду.

6. Техніка безпеки при роботі на обладнанні

Техніка безпеки при роботі на касетній фальцувальній машині:

1. Забороняється працювати на машинах з неподібраним під головний убор волоссям, розпущеними хустинками, не зав”язаними кінцями хустинок…

2. Невикористані касети вимкнути і найдійно закріпити;

3. Перед пуском машини:

Перевірити окремі секції вручну, щоб переконатись в їх справності;

Перевірити стан вмикаючих, вимикаючих, блокуючих, гальмівних пристроїв;

Ввімкнути загальний вводний вимикач.

4. При пуску машини на робочий хід дати пусковий сигнал.

5. При ввімкненій в електромережу машині забороняється:

Установлювати формат, редагувати самонаклад, виймати и встановлювати касети;

Зклеювати (зшивати) стрічки виводного транспортера;

Устраняти неполадки, змазувати і чистити машину.

6. При роботі машини категорично забороняється:

Вирівнювати або поправляти листи на нижній столі самонаклада;

Виймати зім”яті зошити з касет;

Переставляти упори в касети;

Збирати обривки паперу з-під машини;

Поправляти (натягувати) стрічки виводного транспортера;

Доторкатись до рухливих частин машини і опиратись на огорожу.

7. Для знешкодження неполадок вимкнути машину.

8. Не залишати машину ввімкненою на робочий хід.По закінченні роботи вимкнути машину з електромережі.

9. Забороняється захаращувати робоче місце віддрукованою та сфальцованою продукцією.Пачки сфальцованих аркушів укладають в штабелі тільки на спеціально відведеній для цієї цілі площі.Висота штабеля не повинна перевищувати 1,6 м.

Правила безпеки при роботі на аркушепідбірних машинах:

При (підготовці машини до роботи особливу увагу звернути на дію включаючих, блокуючих та гальмових пристроїв.

Пускати машину на робочий хід дозволяється тільки машиністові.

Перед пуском машини на робочий хід перевірити відсутність обслуговуючого або ремонтного персоналу в небезпечному зоні й дати попереджувальний сигнал.

Стелажі із гніздами для зберігання аркушів, а також стіл на прийманні машини повинні бути справними, а їхня поверхня гладенькою.

Під час роботи машини категорично забороняється:

а) поправляти зошити на транспортері;

б) виймати застряглі зошити або скомплектовані книжкові блоки в місця переходу із транспортера на приймання;

в) поправляти й регулювати присоси;

г) доторкатися до щипців або інших частин, що рухаються, машини;

д) усувати які-небудь неполадки, а такі робити чищення, змащення й обтирання машини;

е) обпиратися й низько нагинатися над працюючою машиною;

ж) виймати з-під машини упалі зошити, ганчірки, інструмент і т.п.

6. Під час усунення неполадок категорично забороняється тримати руку на пусковій кнопці (тязі).

Стежити за надійним кріпленням огороджень і справним станом блокування.

Бути уважним при прийманні блоків, щоб не допускати удару планками, що викладають.

Прокладки, ремені й мотузки складати в спеціальні ящики-стелажі.

При різанні ножем його лезо направляти долілиць від себе.

Не залишати без догляду увімкнену на робочий хід машину. При відході з робочого місця відключити машину від електромережі.

Правила безпеки при роботі на блокообробному агрегаті типу БЗР:

Перевірити справність агрегату, наявність, справність і міцність кріплення запобіжних пристроїв, огороджень, звернувши особливу увагу на міцність кріплення ножів, включаючих, вимикаючих та блокуючих пристроїв, а також звукової й світлової сигналізації.

Всі підготовчі роботи вести тільки з дозволу машиніста-бригадира при виключеному загальному вступному вимикачі й запаленій сигнальній лампі.

Категорично забороняється будь-якому члену бригади, крім машиніста, включати агрегат на робочий хід.

Міняти ножі, ролики для нанесення клеячи на корінець, регулювати ступінь обтиску й робити будь-які операції по технологічному налагодженню агрегату дозволяється тільки при виключеному загальному вступному вимикачі.

Ножі плитам прикріплювати поза агрегатом.

Різальні ножі переносити тільки закріпленими в спеціальних дерев'яних футлярах.

Не брати ножі руками з боку відточеного краю.

При зміні ножів брати їх з футляра по одному й відразу ж прикріплювати до плит і встановлювати в агрегат; зняті ножі укладати й закріплювати у футлярі.

Ножі до плит кріпити надійно всіма болтами.

Перед увімкненням агрегату на робочий хід після попереднього сигналу перевірити, користуючись кнопкою «поштовх», справність і надійність роботи агрегату.

Перед пуском агрегату перевірити відсутність обслуговуючого або ремонтного персоналу в небезпечній зоні й дати попереджувальний сигнал.

Забороняється завантажувати блоки вручну у випадку виходу з ладу завантажувального пристрою.

Не приступати до роботи при несправності терморегуляторів для металевої підпружиненної плити (при застосуванні термоклею) і клейової ванни.

Забороняється працювати при несправному блокуванні, що запобігає пуск електродвигуна привода клейового апарата, до розігріву клеячи в клейовій ванні до заданої температури.

Категорично забороняється працювати на агрегаті з термоклеем, якщо при зупинці агрегата не опускається нагрівальна плита.

Під час роботи агрегату категорично забороняється:

а) поправляти блоки в завантажувальному пристрої або на транспортері;

б) регулювати відстань між барвистими валиками;

в) додавати фарбу;

г) перевертати марзани в різальних секціях;

д) виймати упалі блоки або інші предмети з-під агрегату;

е) усувати неполадки, виконувати технологічне налагодження, регулювання, чищення й змащення агрегату;

ж) доторкатися до частин, що рухаються, агрегату.

Виправлення ножів бруском зі спеціальною оправою дозволяються поза агрегатом.

Не залишати без догляду вімкнений на робочий хід агрегат. При відході з робочого місця відключити агрегат від електромережі.

Правила безпеки при роботі на блокообробному агрегаті типу БТГ

Перед початком роботи перевірити пускові, вимикаючі, блокуючі і гальмові пристрої. Перевірити надійне функціонування кнопок «стоп» для того, щоб кожний член бригади міг у будь-який момент зупинити агрегат.

Підготовку агрегату робити тільки при виключеному загальному вступному вимикачі.

3. Категорично забороняється членам бригади, крім машиніста, пускати агрегат на робочий хід.

4. Перед пуском агрегату перевірити відсутність у небезпечній зоні обслуговуючого або ремонтного персоналу й дати попереджувальний сигнал.

5. Під час роботи агрегату категорично забороняється:

а) поправляти книжкові блоки на шляху затискних лещат, а також у завантажувальній ринві;

б) поправляти марлю й каптал зі смужкою паперу або приклеювати марлю до блоку;

в) заливати клей у клейову ванну;

г) міняти каптальні бобіни й заправляти каптал;

д) чистити калтальну секцію й клейові ролики;

е) обтирати, змазувати й регулювати агрегат;

ж) виймати з-під агрегату упалі блоки, смужки капталу, марлі або папери;

з) доторкатися до механізмів, що рухаються.

6. Категорично забороняється:

а) регулювати відстань між стінками затискачів транспортера, міняти кашировальні колодки, ролики -клейових апаратів, встановлювати розмір подачі й рубання марлі, капталу, паперу при включеному вимикачі;

б) працювати на агрегаті, якщо несправні світовой і звуковий сигнали;

в) виймати кінці марлі руками або якими-небудь предметами (ножицями, викрутками й т.п.) з каретки марлевої секції;

г) протирати або промивати під час роботи агрегату каптально-паперову секцію.

7. Під час налагодження агрегату дозволяється користуватися кнопкою «поштовх» тільки наладчикові або машиністові-бригадирові.

8. Не залишати без догляду вімкнений на робочий хід агрегат. При відході з робочого місця відключити агрегат від електромережі.

Правила безпеки при роботі на ниткошвейних машинах і ниткошвейних автоматах типу НШ-6:

Забороняється працювати на автоматі з непідібраними під головний убір волосся, розпущеними хустками й з не зав'язаними кінцями косинок.

Перед пуском машини й автомата перевірити справність механізмів, провернувши маховик вручну.

Перед пуском машини на робочий хід вивести із зачеплення маховик ручного привода.

При включеному електродвигуні категорично забороняється:

а) міняти й переставляти голки, гачки, шибери, заправляти марлю;

б) установлювати або знімати механізм різання ниток;

в) просмикувати нитки в голки;

г) установлювати бічні розміри;

д) піднімати транспортер і регулювати рівень опускання верхнього ролика, регулювати хитні присоси;

е) усувати неполадки, чистити й змазувати машину;

ж) поправляти на транспортері зошита;

з) знімати зошит із транспортера;

и) виймати зошит з-під роликів, що виштовхують, машини;

к) робити роботи з технологічного налагодження й доторкатися до механізмів, що рухаються;

л) чистити клеенаносячі планки ножем або іншими предметами. Для цього варто застосовувати спеціальні шкребки;

м) захаращувати проходи пачками аркушів, що сшитыми блоками й т.п.

При розрізці марлі й ниток користуватися гострим ножем. Пальці рук повинні перебувати на відстані не менш 0,5 см від лінії різу.

При зміні голок і гачків категорично забороняється користуватися несправною викруткою або викруткою невідповідного розміру.

Для заточення ножів користуватися тільки бруском їв спеціальній дерев'яній оправі.

9. Для підтримування зшитих блоків на прийомному столі не можна користуватися випадковими предметами.

10. Клейовий апарат наприкінці зміни обов'язково вимити водою й витерти сухою ганчіркою.

При роботі на ниткошвейних автоматах типу ПШ-6 необхідно додатково дотримуватися наступних правил техніки безпеки:

11. Перед пуском автомата необхідно:

а) виключити загальний вступний вимикач;

б) провернути кілька разів автомат вручну, щоб повністю переконатися в справності механізмів;

в) перевірити роботу пульта сигналізації;

г) перевірити надійність роботи вмикаючих, вимикаючих і блокуючих пристроїв при обриві ниток, заповненні прийомного стола, неподанню зошитів і ін.;

д) перевірити роботу вакуум-насоса.

Стежити за тим, щоб масло не випливало через сальник.

При перевірці автомата на холостому ходу виключити двигун вакуум-насоса й блокування.

При автоматичній зупинці машини категорично забороняється включати її на робочий хід, не виявивши причини зупинки й не усунувши неї.

Робітником, що обслуговує автомати типу АНШ, категорично забороняється:

а) відкривати шафу з електроустаткуванням;

б) знімати захисні кожухи з электроапаратів;

в) робити перемикання в електросхемі автомата; розбирати, регулювати й ремонтувати електроустаткування;

г) залишати без догляду включений на робочий хід автомат. При відході з робочого місця автомат відключити від електромережі.

Правила безпеки при роботі на форзацеприелеєчних автоматах:

1. Перед початком роботи перевірити справність машини, провернувши її вручну, наявність і міцність кріплення огороджень.

2. Категорично забороняється в магазинах ставити, замість вантажних кареток інший вантаж або доповнювати його іншими важкими предметами.

3. При включеному електродвигуні й у роботи автомата категорично забороняється:

а) регулювати положення присосів і силу затискача зошитів і форзаців;

б) регулювати клейовий апарат, а також виконувати інші роботи по налагодженню машини;

в) робити чищення, змащення, технологічне переналагодження й усувати неполадки в машині;

г) знімати огородження, ставати впритул до них і опиратися на них;

д) торкатися до частин машини, які рухаються;

е) виймати з машини аркуші, форзаци, які впали.

4. Пролитий на підлогу й механізми автомата клей негайно витерти.

5. Не залишати без догляду автомат, включень на робочий хід. При відході відключити машину від електромережі.

Техніка безпеки при роботі на картонорубілці:

1. Перед початком роботи перевірити її справність.

2. Перед установленням розміру піднати ніж в верхне крайне положення.

3. Бути обережним при подачі продукції до упору лівою рукою, щоб піприжимом не зажав пальці.

4. В час різання відпустити прижим, нажав на педаль ногою.

5. При різанні матеріала забороняють класти ліву руку на прижим і випускати із рук рукоядку ножа.

6. При розкрої вузьких смуг тканини забороняється притримувати їх біля опору руками.

7. Після різки ніж установити в початкове (нижне) положення.

Техніка безпеки при роботі на бабінорізальній машині:

1. Перед початком роботи перевірити ї справність.

2. Прочно закріпити видвижну втулку намотаного валика.

3. При пуску станка на робочій хід дати попереджувальний сигнал.

4. В час роботи станка категорично забороняється:

а) заправляти матеріал;

б) поправляти розрізаний матеріал у ножів;

в) витягувати у валиків нерозрізаний та матеріал, який нерозрізаний;

г) торкатися до рухаючих частин станка.

5. Не залишати мшину без нагляду.

Техніка безпеки на кришкоробних машинах:

1. Забороняється працювати на машинх з непідіюраним під головний убір волоссям,розпущеними платками, з незавязаними кінцями косинок і т.д.

2. Перед початком роботи перевірити надійність роботи вмикаючих, вимикаючих та тормозних пристроїв.

3. Пуск машини на робочий хід, всі піготовлені операції, а також операції по переналагодженні машини виконується тільки з дозволу машиніста бригадира.

4. Перед пуском машини необхідно:

а) Ввімкнути сигнальну лампу.

б) Вимкнути загальний вивідний вимикач.

в) Перевірити справність та прочність кріплення запобіжних пристроїв та огороджень.

5. При ввімкненому загальному ввідному вмикачі категорично забороняється:

а) заряджати в машину рулонну тканину та папір для відставу;

б) міняти або поправляти ніж для висікання кутів матеріалу;

в) міняти зйомні голки для зняття обрізів матеріалу;

г) встановлювати розмір при переході на інший формат;

д) регулювати клейовий апарат та інші механізми;

е) виконувати чистку змазку та усувати інші неполядки в машині.

6. перед пуском машини на робочий хід перевірити відсутність обслуговуючого персоналу в небезпечній зоні і дати попереджувальний сигнал.

7. Під час роботи на машині категорично забороняється:

а) Поправляти та виймати засьрягший картон з магазину, змяту чи завернутий матеріал та відстав, поправляти та вирівнювати картонні сторонки біля рухомої каретки.

б) Знімати прилипші до ножа висічені кути.