Стан та персективи розвитку сучасної Інтернет-журналістики
Дослідження Інтернет-журналістики як напрямку діяльності сучасної журналістики, поняття та її основні функції. Особливості повідомлень та цільової аудиторії, специфіка та динаміка ринку, стан та тенденції розвитку Інтернет-журналістики в Україні.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2010 |
| Размер файла | 53,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Національний університет “Острозька академія”
Факультет політико-інформаційного менеджменту
Кафедра документознавства та інформаційної діяльності
Курсова робота
СТАН ТА ПЕРСЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ
студентки третього курсу спеціальності
“Документознавство та інформаційна діяльність”
Сірачук Світлани Володимирівни
Науковий керівник:
викл. Шершньова О.В.
Острог, 2010
ЗМІСТ
- ВСТУП 3
- РОЗДІЛ 1. ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ВИД ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 7
- 1.1 Поняття Інтернет-журналістики, її особливості та функції 7
- 1.2 Форма, зміст, класифікація та цільова аудиторія повідомлень Інтернет-журналістики 10
- РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ В КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 16
- 2.1 Специфіка та динаміка глобального ринку Інтернет-журналітики 16
- 2.2 Аналіз стану та тенденцій розвитку ринку Інтернет-журналітики в Україні 20
- РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РИНКУ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ 24
- ВИСНОВОК 27
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 29
- ВСТУП
- Удосконалення мережі, а найголовніше її унікальна можливість оперативно доносити інформацію до аудиторії в будь-якому кутку світу, використовуючи властивості різних традиційних засобів масової інформації, спричинили виникнення новітнього ЗМІ - Інтернет-журналістики. Враховуючи швидкий прогрес наукової думки, найближчими десятиліттями Інтернет мас-медіа займуть одне з провідних місць, а може й найголовніше, серед традиційних джерел інформації. Тому дослідження сучасного стану та перспектив розвитку сучасної Інтернет-журналістики є особливо актуальним на сьогодні. Адже досягненням наукового потенціалу та технологічних засобів стало винайдення Інтернету, що поєднує у собі функції практично всіх сучасних ЗМІ - преси, фотожурналістики, радіо, телебачення. Мережа синтезує текст, звук, відео. Крім того, має ще й власні ознаки - гіпертексти, гіперпосилання, мультимедіа... А ефект присутності вважається однією зі специфічних властивостей телебачення, в Інтернеті знайшов не тільки своє втілення, але й сприяв його розвитку. «Віртуальні розмови», прямі ефіри, телемости, телеконференції - і все це в режимі «ріал тайм» (real time - реальний час) - це ті складники, без яких нині немислима мережа.
- Джерельна база: для розкриття теми дослідження було використано значний масив наукових джерел та літератури. Зокрема праці таких авторів, як Апджон Р., Раффин Х. [6], Быковский Е. [7], Гаврилов М.В. [8], Делицын Л. [9], Іванов В.Ф. [10], Кихтан В. [11], Коляда С. [12] , Матвієнко О.В. [13], Машкова, С.Г. [14], Раскладкина М.К. [15], Халер М. [16], Гагин А. [20], Гасов В. [21], Горный Е. [22],основним напрямком яких є інформаційна діяльність, журналістика, журналістська етика, соціологія та Інтернет. Використано законодавчу базу, тобто Конституцію України, Закон України «Про інформацію» [2], Закон України «Про науково-технічну інформацію» [4], Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» [3], Закон України «Про національну програму інформатизації» [5]. Робота безумовно включаю періодику, монографії, наукові статті, а також інформацію з мережі Інтернет. В роботі враховано міркування зарубіжних науковців, а саме: Йонаса Стодерстра, Майкла Аррінгтона, Джеймса Мура, а також Ричарда Крейга, К. Вейлера та Р. Маурера.
- Об'єкт дослідження: Інтернет-журналістика як різновид інформаційно-аналітичної діяльності.
- Предмет дослідження: стан та перспективи розвитку ринку сучасної Інтернет-журналістики.
- Мета дослідження: дослідити Інтернет-журналістику як один з найновітніших та найперспективніших напрямків діяльності сучасної журналістики. Для реалізації мети дослідження було поставлено такі дослідницькі завдання:
· визначити поняття Інтернет-журналістики та її основні функції;
· охарактеризувати основні особливості повідомлень та цільової аудиторії Інтерент-журналістики;
· визнатити специфіку та динаміку розвитку ринку Інтернет-журналітики в світі;
· проаналізувати стан та тенденції розвитку ринку Інтернет-журналістики в Україні;
· запропонувати практичні пропозиції та рекомендації для покращення процесів становлення та розвитку ринку Інтернет-журналістики в Україні.
При створення роботи та проведенні дослідження було використано такі методи дослідження, як аналіз (розчленування та вивчення складових елементів Інтернету та журналістики), синтез (вивчення впливу цілісності Інтернет-журналістики на сприйняття мережевих повідомлень різними за віковими та географічними особливостями цільових аудиторій), аналогія (подібність функціонування та особливостей змісту Інтернет-журналістики з традиційнимим засобами масової інформації), абстрагування (перспективи української блогосфери в інформаційному просторі), класифікація (виділення за спільними ознаками видів Інтернет-журналістики), узагальнення (збір та впорядкування усього емпіричного та теоретичного матеріалу), порівняння (визначення подібних та відмінних характеристик світової та зокрема української блогосфери).
Наукова новизна даної роботи полягає у структурованому та систематизованому аналізі глобального ринку Інтернет-журналістики, а також безпосередньо ринку України. Дослідження стану та перспектив розвитку Інтернет-журналістики є маловивченим та маловідомим в українському інформаційному просторі, оскільки розвиток Інтерне-журналістики знаходиться лише на початковому етапі. Тому виділення основних функції, видів та особливостей змісту повідомлень мережевої журналістики є досить новинним та корисним у подальшій науковій діяльності спеціалістів у даній сфері.
Практична значущість: при написанні наукової роботи було проаналізовано велику кількість літератури, що в свою чергу дало змогу чітко та конкретно визначити основні особливості функціонування Інтернет-журналістики, як в світовому так і українському масштабі. Саме такий глибокий аналіз дає змогу на систематизований виклад матеріалу, що можна використовувати у подальшій науковій діяльності. Структурований аналіз ринку сучасної української Інтернет-журналістики дає змогу у майбутньому уникнути ряду причин, що можуть загальмовувати розвиток української блогосфери. Рекомендації надані в кінці роботи допоможуть уникнути проблеми, що можуть виникнути в інформаційному просторі України та сприяти її мобільному вдосконаленню завдяки ефективному взаємному функціонуванню влади, засобів масової інформації та безпосередньо громадян.
Структура роботи: курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. У першому розділі окреслюється поняття Інтернет-журналістики та висвітлюються її основні функції, робиться певний акцент на вимогах щодо повідомлень Інтернет-журналістики, подається їхня характеристика та досліджується цільова аудиторія. У другому розділі характеризується динаміка розвитку ринку Інтернет-журналістики та проводиться аналіз ринку Інтернет-журналістики безпосередньо в Україні. У третьому розділі подаються рекомендації щодо покращення стану та покращення процесів розвитку сучасної Інтернет-журналістики.
Апробація результатів дослідження здійснена в збірці наукових праць “Студентські наукові записки” за темою ”Стан та перспективи розвитку сучасної Інтернет-журналістики”. А також подана тема ”Специфіка і тенденції функціонування блогосфери” на конференцію, яка буде проводитися в Національному університеті ”Острозька академія”.
РОЗДІЛ 1. ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ВИД ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
1.1 Поняття Інтернет-журналістики, її особливості та функції
Прогрес не стоїть на місці. Ми бачимо мобільний розвиток різних сфер нашої діяльності, що в свою чергу призводить до виникнення нових напрямків діяльності в даних сферах. Інтернет-журналістика є яскравим прикладом, що підтверджує неохідність новизни, як у журналістиці, так і в Інтернеті безпосередньо.
Феномен Інтернет-журналістики спочатку поширився на північноамериканських землях. 1994 року 57 % щоденних американських газет уже були підключені до електронної мережі, що дозволяло здійснювати широкий обмін базами даних. Сьогодні кількість електронних версій світових друкованих мас-медіа збільшується. Щодо України, то такий вид журналістики нині лише розвивається[17].
Більшість аудіовізуальних та друкованих ЗМІ мають власні електронні версії. В Україні сьогодні це переважно аналог друкованого видання, яке без змін подається в електронному варіанті. Така Інтернет-продукція має менше шансів на успіх, ніж та, що адаптована для інтерактивного сприйняття. Одна й та ж новина по-різному має подаватися і, відповідно, сприйматися читачем друкованих мас-медіа і електронних [15, c. 108].
Якщо веб-сайт основний прибуток отримує не за рахунок передплатників, а лише від рекламодавців, гаманець створювачів сайту збільшується залежно від кількості відвідувачів. Універсальною принадою залишаються свіжі новини, які займають першу сторінку звичайної газети, починають кожний час радіо ефіру і є обличчям телевізійного каналу. Правильне висвітлення новин на веб-сторінках - перший крок до успіху у світі в Інтернет, що означає з потенційних клієнтів усієї планети відібрати свою аудиторію, інформаційний запит якої буде задоволено. І чим більше вона буде, тим краще. Якщо розміщувати звичайну газету або журнал в Інтернеті, залишаючи зміст таким, як і в друкованому варіанті, то автоматично ймовірна кількість потенційних клієнтів зменшується, що, зрозуміла річ, впливає на прибуток.
Отже, Інтернет-журналістика - новий різновид журналістики, що з'явилася в кінці XX століття з розвитком і поширенням Інтернету [19].
Досягненням наукового потенціалу та технологічних засобів стало винайдення Інтернету, що поєднує у собі функції практично всіх сучасних ЗМІ - преси, фотожурналістики, радіо, телебачення. Мережа синтезує текст, звук, відео. Крім того, має ще й власні ознаки - гіпертексти, гіперпосилання, мультимедіа... А ефект присутності вважається однією зі специфічних властивостей телебачення, в Інтернеті знайшов не тільки своє втілення, але й сприяв його розвитку. «Віртуальні розмови», прямі ефіри, телемости, телеконференції - і все це в режимі «ріал тайм» (real time - реальний час) - це ті складники, без яких нині немислима мережа[22].
Функції Інтернет-журналістики зберігають притаманне всім ЗМІ значення, але з іншої сторони набувають певну специфіку, що обумовлена Інтернет-середовищем .
Особливого сенсу набуває комунікативна функція. В Інтернет-середовищі відбувається перехід від односторонньої до двосторонньої моделі комунікації. Аудиторія перестає бути тільки одержувачем повідомлень журналіста, а стає повноправним учасником процесу інформаційного обміну. В умовах Інтернету не тільки журналіст, а й аудиторія можуть брати участь у створенні та обміні інформацією. При цьому двостороннє спілкування відбувається в одному і тому ж комунікативному середовищі, а також може відбуватися в режимі реального часу. Аудиторія Інтернет-журналістики може використовувати дуже широке коло форм спілкування: обговорення окремої публікації або передачі, заповнення анкет і відповіді на запитання редакції, участь в рейтингах, відсилання питань у редакцію і конкретним журналістам, оцінка роботи каналу в цілому, обговорення соціальних проблем, висловлення пропозицій щодо тем і персонажів майбутніх публікацій, відсилання власних матеріалів для опублікування та ін. Комунікативна функція Інтернет-журналістики має великі переваги в порівнянні з традиційними ЗМІ, і є основою для виконання інших функцій. Інтернет відкриває широкі можливості для двостороннього спілкування, однак, для реалізації цього потенціалу необхідно докласти зусиль як з боку журналіста, так і з боку аудиторії [17].
Інформаційна функція Інтернет-журналістики має ряд специфічних характеристик:
· Мультимедійність Інтернету дозволяє робити інформацію в ЗМІ багатшою за зображально-виразними якостями.
· Гіпертекстуальність дає можливість розширювати зміст інформаційних повідомлень, відсилати читача до інших ресурсів Інтернету.
Інтернет-журналістика здатна виконувати ціннісно-регулюючу функцію, притаманну ЗМІ в цілому. Для цього вони мають у своєму розпорядженні унікальні можливості, пов'язані з оперативністю, інтерактивністю і гіпертекстуальністью.
Крім цих функцій, властивих як мережевим, так і традиційним ЗМІ, Інтернет-видання виконують також функції форуму і каналу соціальної участі. Функція форуму можлива тільки при двосторонньому спілкуванні. Таким чином, відкриваються нові можливості для багатостороннього обговорення проблем, загального дискурсу між населенням та представниками влади. Однак далеко не всі ЗМІ цю функцію реалізують. Багатостороннє обговорення неможливо без готовності журналістів організовувати і стимулюютьвати його, а громадян - користуватися такою можливістю [20].
Інтернет-ЗМІ виконують також і рекреативну функцію, притаманну ЗМІ в цілому. Для цього вони використовують специфічні можливості, пов'язані з інтерактивністю і гіпертекстуальність [17].
Отже, Інтернет-журналістика за своїми функціями дуже схожа на звичайні ЗМІ, хоча і має відмінності залежно від сфери її розповсюдження. І для того, щоб краще з'ясувати її особливості варто розглянути характерність її аудиторії та форми, відмінності у змісті повідомлення та їх класифікацію.
1.2 Форма, зміст, класифікація та цільова аудиторія повідомлень Інтернет-журналістики
Інтернет-журналістика, як одна із найновітніших видів подання інформації прагне до активної обробки правил та вимог користування. Для того, щоб Інтерент-аудиторію цікавили дані, які пропонує журналіст, варто враховувати багато моментів, які безпосередньо характеризують саме Інтернет-журналістику.
У зв'язку з тим, що будь-який матеріал в мережі може бути розміщений досить легко, різко виникла проблема низької якості публікацій в Інтернеті. ЗМІ, що існують у конкурентному середовищі, повинні, перш за все, відповідати таким вимогам в поданні інформації: оперативність, точність у передачі деталей, грамотність. Одним з найважливіших чинників конкурентоспроможності будь-якого ЗМІ є рівень професіоналізму видання, тобто наявність в штаті професійних журналістів. Репутація компанії як джерела якісної інформації, новітніх знань та експертної інформації - найважливіші фактори, які можуть забезпечити високу популярність серед читацької аудиторії, а значить і високу рентабельність [11, c. 36].
Нові технології розповсюдження інформації вимагають переглянути жанрове та формальне оформлення текстів. Історія розвитку ЗМІ показує, що з еволюцією носіїв інформації видозмінюються і методи її поширення. Становлення жанрів і системи друкованих ЗМІ припадає на кінець XIX століття. З появою телеграфу в XIX столітті настає час адаптації жанрів до нових засобів розповсюдження інформації [23].
Загальновідомо, що в журналістиці йде постійне оновлення «жанрової палітри», причому найбільш активно воно відбувається в такі переломні моменти розвитку суспільства, які спостерігаються в даний час. Змінюється характер, форма подання матеріалу, відбувається якась мутація звичних, усталених текстових форм. Подібні зміни викликані необхідністю «адаптації» жанрів до нових комунікативних реалій [14, c. 67].
З появою мережі як нового засобу інформації до назв жанрів додається приставка веб, що вказує на середовище опублікування матеріалу.
Необхідно відзначити, що в цілому в мережевих ЗМІ в тій чи іншій мірі представлені всі три види жанрів: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні [15, c.203].
Більшість мережевих ЗМІ у своїх випусках використовують інформаційні та аналітичні жанри. Так, новини спочатку оперативно подаються аудиторії, а потім, через якийсь час, даються коментарі,тобто оцінка цих подій. Найменше поширення в мережевих ЗМІ набувають художньо-публіцистичні жанри.
Існує також класифікація жанрів притамання безпосередньо Інтернет-повідомленням.
Веб-огляд - жанр, який не так часто зустрічається в традиційній журналістиці. Однак поява в мережі матеріалів даного жанру, особливо в початковий період розвитку мережевих ЗМІ, набуло характеру епідемії. Причина такої популярності в тому, що простому користувачеві важко орієнтуватися у великій кількості інформації, представленої в Інтернеті. Йому набагато зручніше звернутися до тексту журналіста, який зібрав цю інформацію, проаналізував і структурував. Огляд покликаний розповідати аудиторії про актуальні процеси та події, що відбуваються в житті суспільства, аналізувати їх, давати оцінку і прогноз [7, c.68].
Першим до цього жанру звернувся Іван Паротяг, виклавши на сервер http://www.ok.ru/ свій перший матеріал. Назва жанру трансформувалося у веб-огляд [19].
Як правило, веб-огляди мають фрагментарну структуру тексту, що складається з блоків "посилання - короткий коментар ". Такий вид подання інформації в мережі виявився вкрай ефективним.
Процес створення веб-огляду включає в себе наступні стадії - збір інформації в Інтернеті, її аналіз, обробка, структурування, супровід авторськими коментарями та публікація на якому-небудь інформаційному ресурсі Інтернету.
Веб-огляди викликали інтерес читацької аудиторії, треба виконувати такі вимоги:
· звернення до актуальної проблеми
· цікава мова викладу матеріалу
· сильна авторська позиція - вона повинна бути яскравою, зрозумілою і достатньо обґрунтованою [19].
Блоги або веблог - ще один специфічний авторський жанр мережі. Веблог (weblog) означає "мережний журнал ", причому журнал не в значенні "періодичне видання ", а в значенні " судновий журнал ", "щоденник " [17].
За формою це сторінка з короткими записами наступного формату: посилання на місце в мережі і невеликий, часто підкреслено суб'єктивний, коментар. Автори веблогів (блогери), як правило, пишуть про те, що з ними відбувається, висловлюють свої думки з приводу тих чи інших політичних і культурних подій, а також коментують публікації в Інтернеті, даючи на них гіперпосилання [24].
Особливості форми подання матеріалу. З огляду на комунікативні особливості середовища, стиль викладу матеріалу в Інтернет-журналістиці змінюється. Основні особливості «Інтеренет тексту» визначаються специфікою мережі як медійного середовища й особливостями сприйняття інформації з екрана монітора.
Поведінка читача мережевих ЗМІ істотно відрізняється від споживачів традиційної преси. Причиною цього є, по-перше, гіпертекстовий характер середовища і величезні масиви інформації, з яких необхідно вибрати тільки те, що дійсно потрібно користувачу. Після того як користувач проводить деякий час в інтернеті, у нього виробляється певний стиль навігації по мережі, характерний саме тим, що спочатку він пробіжно переглядає великі обсяги інформації і гіперпосилань, а потім починає більш детально вивчати те, що його зацікавило. По-друге, проблеми візуального сприйняття інформації в Інтернет-повідомленні. Відомо, що читання тексту з екрана монітора відбувається приблизно на 25% повільніше, ніж читання тексту в друкованих ЗМІ. Тому люди уникають читання великого обсягу тексту з екрану монітора. Як правило, користувачі обмежуються швидким переглядом матеріалу, зупиняючи увагу лише на словах, фразах, абзацах, які є для них цікавими [25].
Необхідно враховувати ці особливості середовища при складанні Інтернет-повідомлення. Інтерес читача до матеріалу залежить як від змісту матеріалу, так і від форми подання.
Фахівці виділяють наступні особливості подання Інтернет-повідомлень:
· при адаптації матеріалу для мережевого видання необхідно знижувати обсяг тексту на 50%, в порівнянні з матеріалом у друкованому виданні.
· основне інформаційне навантаження повинне лягати на заголовки, перший і останній абзаци, а також на перші речення кожного абзацу.
· слід дотримуватися принципу: один абзац - одна закінчена думка.
· текст необхідно розбивати на окремі частини з використанням підзаголовків.
· для виділення ключових пропозицій і абзаців слід використовувати виділення кольором або шрифтом для залучення уваги.
· варто передбачити вільний простір навколо тексту,що сприяє комфортноу читанню
· щоб забезпечити розбірливість матеріалу для читача - фон і текст повинні бути оформлені контрастними кольорами
· значно краще сприймається текст з використанням рубаних шрифтів, таких, як Arial, Verdana [17].
Щодо особливостей Інтернет-аудиторії, то у 2008 році, за оцінками різних організацій, аудиторія всесвітньої комп'ютерної мережі перевищила один мільярд чоловік. За даними дослідження, проведеного «Marketer», у світі регулярно користуються Інтернетом 845 млн. чоловік, що складає 13 % від чисельності населення Землі. Лідером по кількості користувачів є США - 175 млн. чоловік або 59% американських громадян. У Європейському союзі налічується 233 млн. Інтернет-користувачів, що складає 50 % населення Евросоюза. У Китаї Інтернет є майже в кожного десятого. Країни Латинської Америки, за даними проведеного дослідження, є лідерами з динаміки росту чисельності Інтернет-користувачів. Що стосується найбільш популярних ресурсів, то три перших місця займають сайти компанії «Microsoft», «Google» і «Yahoo!» [21].
За даними "Фонду громадської думки", що займається дослідженням регулярним аудиторії Інтернета в нашій країні, до весни 2008 року користувачами Інтернету став 31% населення країни. Тобто за останні два роки частка користувачів Інтернету збільшилася в два рази [18].
Однак необхідно враховувати, що у визначення користувача мережі потрапляє будь-яка людина, яка користувалася Інтернетом хоча б раз за останні півроку. Тих, хто користується Інтернетом не рідше одного рази на місяць, тиждень або день, так званої місячної, тижневої та добової аудиторії, набагато менше.
Тих, хто користувався послугами Інтернет-журналістики хоча б раз за останній місяць - 28% жителів країни. Тижнева аудиторія складає 24% жителів. Чисельність добової аудиторії становить 17% населення [22].
В Україні 56% користувачів Інтернету - чоловіки і 44% - жінки [24].
Приблизно половину (48%) користувачів становить вікова група 18 - 24 роки. Тих, кому 25 - 34 роки - 35%, 35 - 44 роки - 23% і зовсім мало користувачів послугами Інтернет-журналістики у віковій групі 45 років і старше - 16% [17].
Крім усього іншого, користувачі Інтернету - люди освічені, 50% мають закінчену вищу освіта, 20% - середню спеціальну [18].
Отже, ми бачимо велику кількість особливостей, які притаманні лише повідомленням в Інтерент-журналістиці, тому для ефективного подання інформації в даній сфері потрібно враховувати багато моментів, що допоможуть нам не лише краще ознайомлювати користувачів Інтернет- журналістики з певними даними, але і краще засвоювати їх. Нині в Україні такий вид діяльності, як Інтернет-журналістика лише набуває розвитку. І від того, який буде закладено фундамент, залежатиме його подальша доля.
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ В КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1 Специфіка та динаміка глобального ринку Інтернет-журналітики
інтернет журналістика повідомлення аудиторія
В останнє десятиліття приєднується і активно розвивається четвертий тип каналів інформації - всесвітня комп'ютерна мережа , в якій значне місце (поряд із спеціальною) займає масова інформація. Це електронні версії та дайджести газет, тобто мережеві газети і журнали, радіо-і теле - "Інетрнет-повідомлення", сайти ( "сторінки") окремих журналістів, притому вони оперативно змінюють зміст і є одержаними в режимі реального часу. Таким чином, комп'ютерні мережі поєднують у собі можливості всіх типів ЗМІ, щоправда, друковані тексти можуть читатися лише з монітора (і при необхідності роздруковуватися на власному принтері).
Дослідженнями проблематики новітнього виду журналістики а також дослідженням цілісного функціонування Інтернет-журналістики в інформаційному просторі займалося багато вчених, зокрема, шведський дослідник Інтернет-журналістики, за сумісництвом веб-архітектор Йонас Стодерстром, також Майкл Аррінгтон, Джеймс Мур. Було видано ряд праць по даній темі, а саме підручник "ЗМІ в середовищі Інтернету" російських вчених М. Лукіної та І. Фомічевої, "Інтернет-журналістика. Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ" американця Ричарда Крейга, "Мережеві ЗМІ - друга журналістика?" австрійських вчених К. Вейлера і Р. Маурера та ін. Швидкий розвиток техніки у інформаційному просторі спричинює мобільні зміни і у журналістській діяльності [20].
На сьогодні існує багато країн в яких і Інтернет розвинений досить слабо і коштує дорого, тому в даному випадку говорити про використання Інтернет-журналістики, як одного з найпрогресуючих ЗМІ недоречно. Але все-таки в розвинених країнах інтернет журналістика є досить розвиненою. До першої трійки країн за числом користувачів Інтернет-журналістики увійшли США, Китай і Японія [9, c.176].
Динаміку розвитку ринку Інтернет-журналістики я б хотіла пояснити на прикладі блогів . Блог (також блоґ, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») -- це веб-сайт, головний зміст якого -- записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. В Інтернет-журналістиці так звані блоги набувають все більшої популярності . Згідно з результатами останніх досліджень, понад 25 млн жителів європейських країн змінювали своє ставлення до тієї чи іншої компанії та її продуктів після ознайомлення з коментарями або з відгуками про неї в блогах. Крім того, за даними аналітиків, блоги займають друге місце після газет як джерело інформації, що користується найбільшою довірою. Близько 25% європейців вважають блоги джерелом інформації, що заслуговують довіри, 30% опитаних довіряють переважно газетам, 17% - телевізійній рекламі і 14% - рекламним розсилках по електронній пошті [21].
За оцінками аналітиків, шість з десяти інтернет-користувачів в Європі хоча б один раз чули про блоги і 17% користувачів читали "живі" щоденники. Як відзначають експерти, інформації в блогах довіряють переважно заможні люди. З тих, хто витрачає більше 100 євро на місяць на покупки в інтернет-магазинах, 30% орієнтуються в пошуку інформації про товари і послуги саме на блоги. При цьому найбільше довіряють блогам у Франції - 90% опитаних у цій країні знайомі зі змістом яких-небудь "живих" щоденників. У той же час, наприклад, у Німеччині тільки 55% опитаних користувачів Інтернету чули про блоги, в Італії цей показник становить 58%, а в Іспанії - 51% [18].
Разом з цим при використанні як блогів, так і інших видів подання інформації у Інтернет-журналістиці з різних причин може бути проблематичним. Нинішня інформаційна мережа перевантажена чисто комп'ютерною інформацією, так само як і сильно політизованою інформацією в соціальних областях. З іншого боку, ситуація повільно змінюється в тому сенсі, що вся інформація стає комерційною, тобто комерціалізованої. На багатьох сайтах неможливо побачити повної структури новин, оскільки переважають так звані "гарячі" теми, сенсації дня. Інтернет - користувачеві пропонується лише короткий огляд найбільш важливих подій [12, c. 143].
Результати дослідження, проведеного в університеті штату Огайо (США) , показали, що читачі сприймають текстовий онлайн-матеріал гірше, ніж його друковані аналоги. Адже читання текстів з монітора втомлює, а його швидкість приблизно на 25% нижче, ніж при читанні друкованих текстів Пропоновані з монітора тексти здаються менш достовірними і роблять більш слабкий вплив на позиції читачів, ніж ті ж тексти, опубліковані в звичайних газетах [26].
У Інтернет-журналістики є безліч переваг:
· Очевидним плюсом є живучість онлайн-статей. Адже всі нотатки відправляють до архіву, де вони продовжують жити своїм життям. Адже читачеві простіше знайти резонансну статтю в Інтернеті, ніж нишпорити по бібліотеках у пошуках підшивки.
· В Мережі можна запустити практично будь-яку "качку" абсолютно анонімно. Впливові онлайн-видання такий матеріал не віддадуть, але ж є і аматорські. А оскільки чіткий закон про інтернет-ЗМІ ніяк не з'явиться, то саме в віртуалі і народжується добра половина сенсацій.
· Одне з найголовніших переваг онлайн-газет - можливість вступати з читачем в листування, отримувати відгуки і коментарі аудиторії, складати рейтинги публікацій. Таке спілкування дуже допомагає газеті в формуванні редакційної політики, а журналістам дає додатковий стимул "бути найкращими і читаються" [8, c. 312].
· Ще одна приваблива сторона Інтернет-журналістики - безкоштовність видань. Якщо за передплату на паперові версії треба платити, то інтернет-газетка обходиться безкоштовно. Доходи онлайн-видань подекуди більший, ніж у їхніх паперових побратимів [17].
В свою чергу Інтернет-журналістика:
· стає більш структурованим джерелом інформації;
· спростить підбірку новин, адже вона починає здійснюватися менш хаотично;
· дозволить багато новин поширюються офіційними джерелами;
· забезпечить швидкий доступ до довідкової інформації завдяки гіперпосиланням;
· включить в текст мультимедійність (фото, звук, відео, анімація);
· зробить доступ до інформації дешевшим;
· забезпечує постійне оновлення інформації, адже при цьому вона може змінюватися щогодини і навіть щохвилини [27].
Закон Ріплі говорить, що нові більш високорозвинені засоби масової інформації ніколи не замінять старі. Нові ЗМІ будуть змушені шукати для себе нові завдання або області застосування [19].
Дослідження, проведене в США, показало, що юні користувачі Інтернету втрачають інтерес до ведення блогів і шукають інші формати онлайн-спілкування. Замість того, щоб залишати довгі записи в Інтернет-щоденниках, молоді люди все частіше віддають перевагу соціальні мережі, де можна залишити короткі повідомлення. Кількість американських блогерів у віці від 12 до 17 років у 2008 році становило 28%. Зараз цей показник впав удвічі, свідчить дослідження, проведене на замовлення компаній Pew Internet та American Life Project. Одночасно спостерігається зростання блогерів серед американців від 30 років і старше: якщо в 2008 мережеві щоденники вели 7% представників цієї вікової категорії, то тепер - 11%. З розвитком технологій і все більш поширеним доступом до Інтернету через мобільні телефони або безпровідні мережі в місцях громадського користування молодь, схоже, змінює "Макроблоги" на "Мікроблоги" [26].
Отже, проаналізувавши статистику та проблематику, перспективи та реальні можливості можна зробити висновок, що Інтернет-журналістика є додатковою формою традиційної журналістики, що розширює її можливості. Адже як ми бачимо, сучасний світ ще не готовий повністю відмовитися від друкованих видань і користуватися лише електронними виданнями. Хоча технічний прогрес не стоїть на місці і виготовлення кишенькових комп'ютерів та різного роду модемів доступу до Інтернету дає нам змогу використовувати необхідну Інтернет інформацію незалежно від свого місця перебування.
2.2 Аналіз стану та тенденцій розвитку ринку Інтернет-журналітики в Україні
Під "українською блогосферою" розуміємо усі блоги, що так чи інакше стосуються України чи потенційно можуть містити локальний український контекст: ведуться теперішніми чи колишніми мешканцями України українською та російською мовами. Англомовні блоги про Україну можна віднести сюди з натяжкою. Бо у них інша аудиторія, інший контекст і кут зору, та й інструменти дослідження англомовних сайтів відмінні.
Український сегмент Інтернету відстає від світового рівня років на п'ять. Глобальні тенденції, але у значно менших масштабах, у нас проявляються саме з такою затримкою, якщо взагалі хвиля докочується. Наприклад, уже порівняно поширені особисті онлайнові щоденники, як і в розвинених країнах. Але дуже мало тематичних блогів, автори яких пишуть про певну галузь і послідовно відстежують зрушення у конкретній сфері [24].
Українська блогосфера уже 2-3 роки перебуває у процесі зародження. Окремі блоги ще не становлять єдиний медіа-простір. Взагалі поняття “блогосфери” виникло тому, що це більше, ніж проста сукупність блогів. Блогосфера дає синергічний ефект. І такого “синергічного” стану українська блогосфера досі не досягла. Але наразі нові блоги відкриваються достатньо часто, і через 1,5-2 роки українські блоги зіллються у “повноцінну” блогосферу [18].
Дійсно за останній рік українська блогосфера збільшилася в 2,2 рази і це - з одного боку, уповільнення зростання (у порівнянні з 2008 роком), а з іншого боку, більш швидкий темп зростання, ніж у блогосфери російської, яка збільшилася за останній рік десь на 1,5. А на Заході блоги стали рости ще повільніше, ніж у Росії (хоча є країни, які демонструють ще й більший ріст). Є підстави припускати, що Україні ще є куди рости і розвиватися. Питання тільки в нагальній необхідності "нової порослі" і "свіжої крові" вітчизняних прихильників онлайнових щоденників. Молоді та ранні користувачі вже освоїлися добре у даній сфері діяльності, і блоги ось вже другий рік поспіль представляють собою масове явище в "Уанеті". І це всього за якихось 7-8 років. Адже якщо пригадати, то в 2002 році української блогосфери майже не існувало взагалі, вона тільки зароджувалася [23].
За географічного розподілу блогери живуть переважно в Києві (40470 чолові, а рік тому було 37139 чоловік). Цього року Одесі (27132 чоловік проти 12081 чоловік в минулому році) довелося потіснитися - друге місце перекочувало в Донецьк (28440 чоловік проти 6020 чоловік минулорічних), де спостерігається справжній бум блогерский. Донецьк взяв і обійшов всі інші міста-міліонери країни (за винятком Києва). На четвертому місці - Дніпропетровськ (25245 чоловік проти минулорічних 3912 чоловік), а ТОП-5 замикає Харків (24216 чоловік проти 7112 чоловік). Цікаво, що в Запоріжжі (13539 чоловік проти 2333 чоловік минулого року) та в Луганську (11864 чоловік проти 569 чоловік у порівнянні з минулим роком) блогосфера розвинута сильніше, ніж у більш населеному Львові (8242 чоловік проти 2537) [25].
У рамках Blogcamp CEE 2008 відбулося і підведення підсумків Конкурсу найкращих українських блогів - Best Ukrainian Blog Awards (BUBA). Переможцями стали:
· в номінації "IT-блог" - Ігор Шаститко (http://iwalker.spaces.live.com/);
· "гастрономічні фантазії" (http://retgdwera.blox.ua/) у номінації "Блог на Blox . ua ";
· "Інфопорн "(http://infoporn.org.ua/) у номінації" Спільнота ";
· кращим" професійним блогом "був визнаний блог" Тотальні комунікації "аналітика Романа Химича (http://totaltelecom.livejournal.com/);
· кращим "тематичним блогом" - "Про генетику і не тільки" (http://progenes.wordpress.com/).
· кращим "блогом на сайті ЗМІ" був названий блог тижневика "Компьютерное обозрение" (http:// ko-online.com.ua/blogs /);
· кращим "персональним блогом" був визнаний онлайновий щоденник "Спостереження за собою і навколишнім світом" (http://arturclancy.com/) [27].
Дослідження також проводяться з ціллю визначення середньостатистичного блогера. За минулий після попереднього дослідження 365-денний період український блогер подорослішав на 1 рік. Нині йому вже 24 роки, а ще рік тому нашому середньому блогеру було 23 роки, і це була дівчина,зокрема так як і зараз[25].
Отже, українська блогосфера продовжує рости. Якщо влітку українських блогів налічувалося понад 420 тисяч, то зараз їхня кількість вже перевищила 500 тисяч. Цікаво, що відсоток активних блогів (тобто тих, що містять щонайменше 5 записів і оновлювалися хоч б раз протягом останніх трьох місяців) з червня не змінився - як і тоді, їхня кількість становить 15% від загальної. Зате дуже швидко росте кількість автономних блогів. Влітку їх було 8 тисяч, а сьогодні - вже 14 тисяч.
Щодо тем, які зазвичай розкриваються українськими блогерами можна зробити висновок, що вони є досить "свіжими", актуальними і свідчать про те, що українських блогерів цікавить усе, що відбувається в країні: політика, спорт, гучні події і сенсації, фінансова криза. Своєрідних, якихось суто "блогерівських" тем не спостерігається. А спостерігається певна національна забарвленість [21].
На сьогоднішній день український блогер став самодостатнім, він пише на українську тематику. З'явилося дуже багато тематичних блогів, спостерігається відхід від просто щоденників за принципом "що бачу, про те й пишу" до більш серйозних тем, що хвилюють суспільство [19].
Отже, можна стверджувати, що українська блогосфера знаходиться на одному із перших етапів свого становлення. Це в свою чергу може сприяти більш мобільному її розвитку, оскільки блогери будуть оминати помилки своїх попередників. Найбільшою перспективою можна вважати те, що за найближчі 2-3 роки Інтернет увійде в домівки надзвичайно великої кількості людей, що суттєво вплине на наше життя і трохи змінить його. Блогінг, подкастинг та відеоблогінг є найдоступнішими способами трансляції власного контенту для широких мас, тому ці явища в найближчі роки вийдуть за рамки "Живого Журналу" та обмеженого кола людей і стануть частиною життя українців у віці від 14 до 30.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РИНКУ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ
Для максимально ефективного функціонування Інтернет-журналістики в сучасному соціумі варто покращити свою діяльність не лише ЗМІ, але і владі та керівникам країн, а також безпосередньо і Міжнародним та громадським організаціям, що в свою чергу вносять певний незалежнй вплив на події.
Отже, владі та керівникам держав варто:
· ввести обмеження та цензуру у Інтернет-журналістику, що в свою чергу не дозволить новітнім засобам інформації абсолютно монопольно формувати український інформаційний простір;
· при прийнятті законодавчих і регулюючих заходів в області Інтернет-журналістики враховувати думку широкої громадськості, проводити різного роду опитуваннями та дослідженнями для більш ефективного вивчення громадської думки з даної проблематики, адже саме глибокі знанні цільової аудиторії та громадської думки найефективніше сприятимуть мобільному розвитку Інтернет-журналістики за сприяння норм та законів у даній сфері;
· вести роботи з підвищення рівня доступу населення до Інтернету, а безпосередньо і до Інтернет-журналістики, адже лише в тому випадку коли рівень покриття Інтернету буде максимальним у країні можна буде говорити про активність впровадження Інтернет-журналістики, як однієї з провідних ЗМІ ;
· підвищити інформованість про права людини в даній сфері діяльності, а також рівень комп'ютерної та Інтернет-грамотності, тому що саме необізнаність людей старшого віку у новітніх інформаційних технологіях не дозволяє їм повноцінно та максимально задовольняти свої інформаційні потреби за допомогою Інтернету;
· обмежити державне регулювання Інтернет-ресурсів створенням максимально сприятливих умов для розвитку ринку;
Громадським та міжнародним організаціям варто:
· активно вивчати і використовувати весь спектр Інтернет-журналістики для підвищення інформованості населення, адже саме через відсутність всіх необхідних матеріалів у мережевих статтях та повідомленнях населення певним чином "задовольняє" свій інтерес за допомогою традиційних ЗМІ;
· створити універсальну і відкриту базу у галузі правозахисних Інтернет-проектів щодо журналістської діяльності;
· активно навчати не лише Інтернет-журналістів , але ї їх цільову аудиторію. Адже на сучасному історичному етапі виникла нагальна потреба підготовки спеціалістів у галузі Інтернет-медіа. Саме тому дисципліна "Інтернет-журналістика" входить до навчальних планів (зокрема уже існує в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та вимагає ретельних та детальних досліджень, що є основною ознакою безсумнівної актуальності;
· вводити та просувати блоги, соціальні мережі, новітні методи інформаційної безпеки та ін. з метою максимально повного забезпечення необхідною інформацією широко спектру споживачів Інтернет-повідомлень та користувачів Інтернетом;
· розвивати мобільні технології як додатковий інструмент просування суспільно-важливої інформації, тому що як відомо з усіх існуючих на сьогодні засобів масової інформації Інтернет є найбільшим вживаним та прогресуючим не лише серед молоді, але і серед більш дорослої та успішної аудиторії;
· Онлайн-журналістику та Інтернет-проекти зробити одним з пріоритетів у своїх програмах та проектах. Громадськість потребує не лише інформації, а в першу чергу "свіжих" новин з усіх куточків світу. А задовільнити цю потребу можна за допомогою активного дослідження та сприяння мобільного розвитку Інтерне-журналістики, як однієї з провідних сфер масового розповсюдження інформації не лише в межах певної країни, а і поза її кордонами.
ЗМІ варто:
· активно і систематично висвітлювати питання прав людини в Інтернет-ресурсах. Адже для того, щоб людина регулярно та систематично читала певний вид "Живого Журналу" варто зацікавити її увагу систематизованими появами на сторінках даного журналу тих питань і проблем, що є найактуальнішими та найболючішими для кожного споживача даного ресурсу ;
· дотримуватися принципів толерантності, об'єктивності, достовірності, збалансованості та неупередженості, а також авторські права в Інтернет-журналістиці та нести відповідальність за надану інформацію. Адже лише після того як Інтернет-ресурс заслужить довіру споживача інформації можна говорити про його популяризацію та щоденне використання цими глядачами;
· дотримувати етичних норм у всіх розповсюджуваних через Інтернет-журналістику матеріалах. Аморальність хоч і зацікавлює, але лише на певний період часу і стовідсотково не є фундаментом для щоденного використання.
Отже, покращувати діяльність що в свою чергу підвищить рівень розвитку Інтернет-журналістики варто не лише владі та керівникам держави, що є основним двигуном у будь-якій сфері країни , але і безпосередньо громадським та міжнародним організаціям, адже вони роблять великий внесок у дану діяльність. Варто також зауважити, що традиційні ЗМІ не повинні конкурувати, а лише сприяти розвитку Інтренет-журналістики, адже як досліджено, новітня журналістика не призвете до зникнення традиційних ЗМІ, а лише дасть змогу повнішому розповсюдженню інформації.
ВИСНОВОК
Отже, сучасний стан Інтернет-журналістики в сучасному світі можна оцінювати лише залежно від рівня розвитку та дешевизни Інтернету в кожній конкретній країні. Адже чим доступнішим є Інтернет - тим більш розвиненою є Інтернет-журналістика. Також спостерігається чіткий рівень уніфікації та регламентації прав Інтернет-видань, що в свою чергу говорить про швидкісне просування мережевої журналістики на арену традиційних засобів масової інформації.
Під час проведення дослідження було реалізовано дослідницькі завдання і зроблено такі висновки:
· існує безліч підходів до визначення поняття Інтернет-журналістики, адже дослідженням даної тематики займається велика кількість сучасних вчених як в Україні так і поза її межами, що в свою чергу дає можливість поглянути на дане визначення з декількох аспектів. Функції Інтернет-журналістики частково відрізняються від традиційних ЗМІ, тому що мають більш ширше коло засобів за допомогою яких подається інформації.
· Охарактеризовано основні особливості Інтернет-повідомлень та доведено, що в порівнянні з традиційними засобами масової інформації вони мають неабиякі переваги, це зокрема можливість використання гіпертекстів, гіперпосилань, мультимедіа. Хоча разом з цим при створенні повідомлення варто звертати увагу і на те, що з екрана текст читати важче, що теж вимагає певного підходу до його написання. Цільова аудиторія Інтернет-журналістики є також досить специфічною, тому що при створенні повідомлень варто звертати увагу на вікові характеристики споживачів Інтернет-ресурсів.
· Досліджено , що Інтернет-журналістика є досить поширеною серед різних верств населення зокрема в таких країнах, як США, Німечинна, Китай, Японія та ін. Її розвиток є досить динамічним, на що вказують дослідження проведені в даному напрямку. Найвищого рівня розвитку Інтернет-журналістика досягла у США, хоча тамтешні жителі виявилися ще абсолютно неготовими замінити традиційні засоби масової інформації на Інтернет-журналістику. Найпопулярнішим видом розповсюдження мережевої інформації є блоги, які дають можливість споживачам отримати всю необхідну інформацію з "Живих Журналів" , що ведуться конкретними особами.
· Інтернет-журналістика в Україні в порівнянні з іншими країнами знаходиться на досить низькому рівні, про що свідчить невелика розповсюдженість та кількість використання українських блогів. Хоча можна стверджувати, що розвиток української блогосфери є досить мобільним, на що вказує велика кількість проведених досліджень у даному напрямку. Варто зазначити, що кількість блогів дуже ефективно збільшується з кожним місяцем, на що великий вплив мають різного роду конференції проведені з даної проблематики а також внесення Інтернет-журналістики до навчального плану, як однієї з обов'язкових дисциплін у Вищих Навчальних Закладах, що спрямовують свою діяльність у даному напрямку.
· запропоновано ряд рекомендацій, що можуть вплинути на розвиток Інтернет-журналістики. Це можливо лише при дотриманні даних рекомендацій не лише владою, але і громадськими організаціями та засобами масової інформації. Велике значення для досягнення поставленої цілі має активна співпраця всіх трьох елементів.
Отже, проведене дослідження в першу чергу вказує на необхідність Інтернет-журналістики, як одного з наймобільніших видів розповсюдження інформації в Україні. Це дасть змогу не лише перейти на вищий щабель безпосередньо засобам масової інформації, але і в загальному підвищити наш рівень розвитку на фоні інших країн.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України [текст]: Закон України, 28 черв.1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Про інформацію [текст]: Закон України, 2 жовт. 1992 р. // ВВР. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
3. Про захист інформації в автоматизованих системах [текст]: Закон України, 5 лип. 1994 р. // ВВР. - 1994.- № 31. - Ст. 286.
4. Про науково-технічну інформацію [текст]: Закон України, 25 черв. 1993 р. // ВВР. - 1993. - № 33. - Ст. 345.
5. Про національну програму інформатизації [текст]: Закон України, 4 лют. 1998 р. // Уряд. кур'єр. - 1998. - 12 берез.
6. Апджон Р., Раффин Х. Интернет для журналистов [текст]: учебное пособие/ Р. Апджон ., Х. Раффин - М.: "Интерньюс",1995. - 274 с.
7. Быковский Е. Медиа-пресс [текст]: учебное пособие/ Е. Быковский - Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2000. - 187 с.
8. Гаврилов М.В. Информатика и информационные потребности [текст]: учебное пособие/ М. В. Гаврилов. - М., 2006 - 488 с.
9. Делицын Л. Традиционные СМИ развивают наступление на онлайновом фронте [текст]: учебное пособие/ Л. Делицын. - М.: "Интерньюс"., 2002. - 250 с.
10. Іванов В.Ф. Журналістська етика [текст]: підр. / В.Ф. Іванов, В.Є. Сердюк. - К.:Вища шк., 2006. - 255 с.
11. Кихтан В.. Информационные технологии в журналистике [текст]: учебное пособие/ В. Кихтан - Ростов н/Д.: Феникс, 2004 - 160 с.
12. Коляда С. Интернет в обложке [текст]: учебное пособие/ С. Коляда - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 211 с.
13. Матвієнко О.В. Інформаційна освіта: інноваційні аспекти [текст]: підр. / О.В. Матвієнко. - К.:КНУКіМ, 2003. - 240 с.
14. Машкова, С.Г. Интернет-журналистика [текст]: учебное пособие / С.Г. Машкова. - Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. - 80 с.
15. Раскладкина М.К. Сетевая пресса как объект коммуникативных исследований[текст]: учебное пособие/ М. К. Раскладкина - Ростов н/Д.: ИУБиП, 2002. - 317 с.
16. Халер М. Пошук і збір інформації [текст]: навч. посіб. / за заг. ред.В.Ф. Іванова, А. Коль. -К.: Акад. Укр. Преси, Ц-тр Вільної Преси, 2006. - 215 с.
17. Амзин А. Новостная интернет-журналистика [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kebati.ru/journ/journ . - Заголовок з екрану
18. Віртуальна бібліотека навчальних матеріалів з журналістики [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://evartist.narod.ru/journ.htm. - Заголовок з екрану.
19. Віртуальна бібліотека навчальних матеріалів з журналістики [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://window.edu.ru/window/catalog?p_rubr =2.2.73.8. - Заголовок з екрану.
20. Гагин А. Грозит ли передел полю сетевых изданий [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://main.izvestia.ru/internet/article15906. - Заголовок з екрану
21. Гасов В.М., Цыганенко А.М. Методы и средства подготовки электронных зданий [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hi-edu.ru/x-books/xbook081/01/index.html?part-003.htm . - Заголовок з екрану
22. Горный Е. Интернет для журналистов [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zhurnal.ru/staff/gorny/texts/internet_for_journalists.html . - Заголовок з екрану
23. Горный Е. Зачем журналисту Internet [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.russ.ru/netcult/99-05-27/gorny.htm . - Заголовок з екрану
24. Калмыков А.А., Коханова Л. А. Интернет-журналистика[текст]: учебное пособие/ А.А. Калмыков, Л. А. Коханова. - М: "Интерньюс", 1999. - 365 с.
25. Носик А. Интернет и профессиональный читатель [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazines.russ.ru/oz/2003/4/2003_4_15.html . - Заголовок з екрану
26. Онлайнова журналістика - [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://internet-journalism.blogspot.com/ . - Заголовок з екрану
27. Фомичева И.Д. Социология Интернет-СМИ Серия [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.journ.msu.ru/downloads/soc_int.pdf . - Заголовок з екрану
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.
курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.
доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013Передумови виникнення української журналістики, особливості її функціонування на початковому етапі розвитку. Становлення радикально-соціалістичної преси. Преса політичних партій і рухів доби української революції. Журналістська діяльність П. Куліша.
реферат [303,1 K], добавлен 25.10.2013Розкриття поняття журналістики як виду творчої діяльності і аналіз етапів історичного розвитку журналістики в Україні. Аналіз жанрового, смислового і тематичного вмісту журналістської творчості на прикладі публікацій газет "Ярмарок" і "В двух словах".
курсовая работа [42,6 K], добавлен 23.04.2011Зародження і розвиток журналістики в Європі та Україні. Становище журналістики в тоталітарному суспільстві. Журналістика в демократичному суспільстві як засіб виховання та розвитку особистості. Функціонування ЗМІ в сучасному демократичному суспільстві.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 02.01.2013Особливості розвитку сучасної журналістики в Україні. Сутність поняття "політична журналістика". Аналіз проекту "Медіаматеріали про політику та політичних діячів" та процесу продукування авторських матеріалів. Завдання засобів масової інформації.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 18.05.2012Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.
статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009Поняття тревел-журналістики як окремого та потужного напрямку міжнародного медіапотоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їхню флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам’ятки історії та культури. Її стан і перспективи.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 04.04.2019Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.
контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018
