Какими бы великими предприятиями человек не занимался, семейные привязанности составляют основу его жизни, и самая блистательная карьера приносит только поверхностные и неполные радости, если человеку чужды счастливые узы семьи и дружбы.

Ф. Гизо

Кожна людина (може і не кожна, але більшість) рано чи пізно приходить до розуміння того, що створення родини, продовження свого роду - ані трохи не менш, а може навіть і більш важливо, ніж професіональна реалізація, кар'єрний ріст та здобуття слави. Сьогодні світ, на жаль, доволі агресивний, в ньому багато злості та ворожнечі, а шалений темп життя ледве залишає час на себе самого. Нажаль, змінити все водночас не в наших силах, проте полегшити життя, додати в нього тепла, доброти, спокою та захищеності можна. Джерелом всіх цих простих радощів життя є родина.

В родині легше пережити труднощі, проходять негаразди, з'являється упевненість в собі та своїх силах, коли тебе оточують розуміння, турбота та любов рідних людей. Саме в родини кожна людина має змогу пом'якшити наслідки тих розчарувань та негараздів, які спіткають її на роботі, на вулиці, отримати необхідну підтримку, заряд бадьорості та сили для подальших досягнень. Насправді щасливий той, хто може без сумнівів назвати своїх родичів друзями, однодумцями, помічниками.

Проте не варто думати, що міцна родина - це дар, щаслива випадковість, або приємний збіг обставин. Така сім'я - це щоденна праця, де любов, взаємна повага та відповідальність є основою стосунків. І пощастило тим, хто з дитинства бачив перед очима приклад такої родини - своєї родини, в якій батьки завжди підтримували та поважали одне одного, діти, хоч і сварилися часом як кішки з собаками, але шалено любили одне одного і могли б життя віддати за свою рідню. Але що ж робити тим, хто з малечку бачив лише сварки, пияцтво, бійки та ненависть, або тим, хто взагалі виріс без батьків і уявляє, що таке міцна родина тільки теоретично? Невже для них назавжди закрито шлях до щасливого майбутнього у колі близьких і рідних людей?

Зовсім ні. І я можу сказати це упевнено, оскільки моя матуся була сиротою і виховувалась у дитячих будинках, не отримуючи ніжності й тепла своїх батьків, так необхідного кожній дитині. Безбатченки так само мають шанс на створення щасливої родини, проте треба визнати, що для них це буде набагато важче. Сирітство напевне найгірша, але не єдина важкість, що матиме вплив на сімейне життя у дорослому віці. Важка доля випала і тим дітям, чиї батьки були повністю захоплені роботою, поглинуті кар'єрним ростом із головою, а на дітей часом зовсім не звертали уваги. Ці діти відчувають себе покинутими при живих батьках, у добре забезпеченій родини, маючи можливість розважати себе, як заманеться. Проте не в цьому щастя. Все, що їм потрібно - це лагідне слово матері, чоловіча порада батька, веселі родинні свята і відчуття, що хтось тебе любить понад усе на світі.

Кожна людина має цінувати свою родину, як найдорожче у світі. Кожен член сім'ї щодня має будувати міцні стосунки, основою яких є довіра та взаємоповага. Якщо ваша родина із тих, де затишок всім бачиться лише у сновидіннях, не треба зневірюватись та опускати руки долу. Все можна змінити на краще, потрібно лише велике бажання та кропітка праця. І якщо всі ми будемо робити внесок у щастя своєї власної родини, тоді добра у світі стане більше, а горя набагато менше. А саме це і є найголовніше в світі… після власної родини.

г) гумореска

Операція "Чоловік мрії"

Тим, хто вийшов з дитячого віку і наближається до репродуктивного (або вже в ньому перебуває), добре відомо, що чоловіки не народжуються - їх роблять з початкового матеріалу, обробляючи сльозами і ласкавими словами (необхідні пропорції визначаються для конкретного екземпляра). Щоб проект був успішним і завершився в строк, не викликавши перевитрати ресурсів, його потрібно грамотно планувати.

На всьому нелегкому, але дуже корисному шляху по створенню Чоловіка мрії буде кілька найважливіших етапів: аналіз, проектування, розробка, тестування, впровадження, і наостанок - супровід.

На першому етапі виробляється концепція майбутнього Чоловіка - і не просто чоловіка, а ЧОЛОВІКА ВАШОЇ МРІЇ. Формалізуються ваші вимоги (краще записати, аби потім не плутатись у своїх бажаннях), описується потрібна функціональність. Результатом цього етапу є технічне завдання, що включає різноманітні моделі. Моделі допомагають наочно відобразити бажану поведінку Чоловіка, його характеристики, життєвий цикл, взаємодію з іншими об'єктами і інші істотні особливості.

Проектування є накладенням бажаних моделей на наявну дійсність. Ви враховуєте обмеження - вікові, територіальні, національні, гормональні, релігійні, культурні та інші, доступні інструментальні засоби, а також наявний бюджет. Все це дозволяє відібрати модель, придатну для втілення.

В ході розробки ви здійснюєте безпосередній відбір претендентів по моделі проектування і спостерігаєте їх в природному середовищі, взаємодії, різних видах діяльності. Ви прагнете знайти якнайповнішу відповідність вашим вимогам, для чого використовуєте порівняння, проводите невеликі випробування, змінюєте початкові дані.

В результаті отримуєте одного претендента, якого ви вважаєте найбільш перспективною версією. Їх може бути два і навіть більше, але, погодьтесь дівчата, необхідно визнати, що тестувати декілька версій паралельно набагато складніше, ніж одну. Проте, якщо вам не вистачає адреналіну в житті - тоді вперед! Це саме то, що вам потрібно. А всім іншим не треба забувати, що при такому тестуванні порушується безперервність процесу, що небажано, і у будь-якому випадку збільшуються трудовитрати, а як наслідок - вартість проекту (яка, в першу чергу, обчислюється кількістю ваших втрачених нервів). Ми хочемо застерегти вас і від найму команди тестування, щоб прискорити процес. Таке тестування може закінчитися сумно, і так і не привести до впровадження. Саме воно-то приведе, але впроваджувати будете не ви, а ваша в минулому компаньйонка, а в майбутньому - страшніший ворог. Тому краще зупинитися на одній версії, і займатися нею із повною відповідальністю самотужки.

В ході тестування ви виявляєте усі допущені матінкою природою помилки та виправляєте їх, поступово доводячи проект до контрольної крапки - такої бажаної (з вашого боку) і принаймні добровільної (з його боку) подачі заяви в РАГС. Заздалегідь вам потрібно остаточно переконатися, що саме цей екземпляр стане вашим Чоловіком мрії, а якщо на цьому етапі маєте сумніви - краще змінити тактику і перейти до іншого екземпляру. Якщо ж сумнівів немає, то попереду вас чекає джек-пот - сімейне життя та купа діточок із вашим Чоловіком мрії. Але не слід замріюватись, бо роботу ще не закінчено.

З моменту подачі заяви до укладення шлюбу відбувається впровадження. Як правило, воно займає не менше місяця, але буває, що розтягується на півроку і більше. Затримки особливо вірогідні, коли екземпляр не дуже зацікавлений у впровадженні і намагається всіма силами цю справу затягнути. У такому разі необхідно тримати ситуацію під контролем, особливо приділяючи увагу сфері управління ризиками.

Ну ось вже левова частка труднощів позаду, а на робочому столі вашого ПК - весільна фотографія із вашим Чоловіком мрії, на якій ви обоє нездорово щасливі - на радість близьким і на заздрість всім злопихачкам, які мали сумніви в реалізації вашого проекту. Після укладення шлюбу починається супровід продукту під кодовою назвою "втримати, нікому не віддати". Залежно від типу ліцензії, він може бути довічним або мати цілком певний термін (на той випадок, якщо вам самій остогидне подружнє життя).

Погодьтесь, дівчата, всі ми мріємо про "один раз і назавжди". Тому будьте дуже пильні на всіх етапах виконання проекту по створенню Чоловіка вашої мрії та не забувайте про головне - повсякчас оновлювати, модернізувати та вдосконалювати себе кохану, тоді і вам буде приємно, і Чоловік нікуди не захоче втекти від вас та ваших спільних, найгарніших та найкращих у світі діточок.

г) історія з життя

"Отака у мене сімейка"

Одного разу я поверталася додому від подружки, яка живе в чарівному місті Києві, та потрапила до одного купе із однією дуже балакучою особою. Лише ми обидві зайшли на спільну територію (принаймні на кілька годин), як вона почала розповідати мені все, що тільки спадало на думку про себе саму, своїх друзів-ворогів та свою шалену родину. В безкінечному потоку інформації я спершу захлинулась з головою, але через пару годин вже знала майже досконало все генеалогічне дерево моєї попутчиці. А деякі історії з її, маю визнати, дуже насиченого подіями життя врізалися у мою пам ять міцніше, ніж мені того хотілось. І, щоб позбавитись частини цієї "ноші", повідаю одну с її історій. Імена можуть бути і змінені (принаймні ті, які я згодом підзабула), а ось події відображені із літописною досконалістю, можете не сумніватися. Отже…

…Це жах, це просто жах! Сімейні свята ? найгірше, що може вигадати таке боже створіння, як людина. І завжди мені ці загальнородинні пияцтва виходять боком: то мати родичам жаліється на її "блудну дочку, що ні до чого не здатна", то дядьки нап'ються до зелених (або синіх, усе залежить від кількості випитого самогону) чортиків і почнуть бити один одного, як Сидір свою козу.

Так трапилося на цьогорічну Паску. З'їхалися всі мої рідні до бабусі ранком розговлятися. Ноги помили, образи поцілували ? і за столи, за свячене! Нема де яблуку впасти ? усі сидять, жують. Я теж себе не обділила: тут ? шматочок ковбаски, там ? крашанка, а де і сало перепало. Не пройшло і години, як усі (хто в міру, а хто ? ні) напилися, аж посиніли, і давай веселитися! Бабам старим аби язика почесати ? як завели про свої серіали, аж у вухах загуло:

? Ой, бабці-подружки, від кого ж в Антоніо син? Від Ізабелли чи тої, що з ароматом кохве?

Так, дивись, і всі триста серій перекажуть. А чоловіки знайшли більш альтернативний спосіб подолання депресії. Дядько Сергій, завзятий пасічник і мисливець, голосно запропонував:

? А що, чи підемо свиню ловити?

Для тих, хто не знає, "свиню ловити" ? не фразеологізм. Просто так розважається наша (Господи прости!) родина. Отож, недільного ранку випустили наш "фамільний салокомбінат" на город біля хати.

? Ой, там же мої помідори! ? бідкалася баба Серафіма.

Та де там! Предмет цікавості чоловічої половини скромно хрюкнув і зник, витоптавши грядки, у зарослях велетенського лопуха "а ля Чорнобиль".

? Лови окаянную! ? зарепетували чоловіки і кинулися на Хавронью. Та зметикувала у чім річ і що її хочуть порішити в ім'я Іісуса Христа і святої Трійці, та дала такого дьору, що аж курява стовпом стала.

? Щоб тебе комар забодав! ? проклинала Серафіма чи то "мисливців", що "чесали зігзугами" городом, чи то хрюкаючий символ української самобутності, що безсоромно нищив грядки з капустою.

Сусідські собаки злісно тявкали, кіт Мурчик з'їв шмат ковбаси зі святкового столу, було вже за полудень, але марафон "на свиню" ще тривав. Дядько Сергій, зціпивши зуби, тяжко дихав і стікав сьомим потом, але від "мети на копитах" не відставав. Одна з бабусь зауважила, що після таких прогулянок свиня значно схудне, та переслідувача це не хвилювало. Я всілася на ґанку, жуючи паску, і всміхалася, розуміючи, що свиню спіймають коли рак на горі свисне. Врешті решт усі полишили цю дурну (нарешті дійшло!) забаву, і тільки дядько Сергій уперто шкутильгав за спітнілою свинею. Остання зробила стрибок із усіх сил, і в кущах малини її як корова язиком злизала.

? От тобі й на! ? почухав потилицю дядько. ? Скільки бігав... Нічого, не вийдеш ти сухою з води!

Попідставлявши вила у кутки і розклавши скрізь городом граблі (наче колись таким способом ловили свиней), він повернувся до нас за святковий стіл із надією, що втікачка сама наступить на граблі (чоловіча логіка, що сказати!). Однак жертвою підступного знаряддя праці стала не героїня з рилом, а сусідський дід Семен, що вийшов надвір, скажімо, культурно покурити... Ой, що то було! Дід верещав як недорізана свиня (хай мене Хавронья простить за таке порівняння), проклинав усе, на чому світ стоїть:

? Бодай тебе нечисті забрали, клята свиня! Понаставляла тут грабель, думала мене занапастити... ой!!! Зустрівся з вилами своїм найм'якшим місцем.

Із хати повибігали всі, і давай качатися долі від реготу. А діду не до сміху ? травмувався, ще й куди! Дядько Сергій теж невдоволено зітхнув, не спіймавши свиню. От тобі ? ні Богові свічка, ні чортові кочерга!

А свиню потім піймали. Заманили салом у гараж і прив'язали до бампера машини. Усе одно собака недавно здох, нехай хоч якась користь від неї буде.

Ну й люблю сімейні свята! Як не свиню ловлять, то кота крашанками зі шкаралупою годують. А торік взагалі кидалися салатом "олів'є" в горобців (найгірша стадія сп'яніння). Тим що ? дулі нам тицяли. А салат потім совісно злизав із даху кіт Мурчик. Отака в мене сімейка...

… Маю визнати, час подорожі додому промайнув непомітно - моя балакуча попутчиця розважала історіями всю ніч, за що, користуючись нагодою, я ще раз їй дякую. Проте, скажу вам по секрету, у ранці, коли потяг зупинився на станції "Запоріжжя 1", і мене зустріли дорогі серцю батьки, найпершою думкою, що промайнула в голові булла така - яке щастя, що в мене така чарівна сімейка!

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ