Анализ геологических, социальных, религиозных и экономических причин политической борьбы в странах Персидского залива. Геополитические интересы США относительно Ирака. Оценка международных отношений Ирана и России. Перспективы партнерства России и США.

Описание геополитической ситуацияи в Закавказье и ее развития, характеризующегося столкновением в регионе ряда межнациональных интересов, сохранением очагов вооруженных конфликтов и напряженности, неустойчивостью становления новых независимых государств.

Характеристика геополитического аспекта процесса американо-советской борьбы 1970-х – начала 1980-х гг. за мировое лидерство на примере столкновения комплекса интересов двух стран в регионе Ближнего и Среднего Востока. "Иранский" и "афганский" проект.

Современная экономическая и политическая ситуация в странах Центральной и Восточной Европы. Курс на евроинтеграцию, принесший ряду стран региона (Польша, Чехия, Венгрия, Словакия) ощутимые позитивные результаты. Антироссийская позиция Америки.

Геополитическое положение Франции: ее соседи и границы, площадь и природные ресурсы, население. Тенденции развития внешней политики и военный потенциал страны, ее роль в международных отношениях и Европейском союзе, формирование внешнеторговой политики.

Формирование и эволюция традиционной геополитики. Место идеологии во внешней политике. Конфликт идеологии и образование "трех миров". Сущность идеологической борьбы между двумя блоками. Геополитические составляющие безопасности Кыргызской Республики.

Анализ экономических показателей Европейского Союза в Ливии, Египте и Сирии до и после протестов. Сравнение степени политического влияния Брюсселя в исследуемых странах. Борьба с терроризмом и нелегальной миграцией из Африки и Ближнего Востока.

Состояние и перспективы развития российско-китайского стратегического партнерства. Опыт проведения политики реформ и открытости в КНР. Опровержение концепций неизбежности краха китайского эксперимента. Диалог трех великих держав евразийского континента.

Геополитические школы в России. Исторические отношения с Западом, трагедия 1991 г. Задачи современной российской геополитики. Разработка военной политики. Исторические предпосылки национальных конфликтов, исламский парадокс. Россия как новая Европа.

Влияние окончания Холодной войны и распада Советского Союза на глубокие изменения в глобальной системе международных отношений. Формирование центрально-азиатской подсистемы международных отношений, его значение в геополитическом положении России.

Место и роль Казахстана в международных отношениях, его географическое, геополитическое и геоэкономическое положение. Определение основных направлений внешнеполитической деятельности. Проблема ядерного оружия, находившегося на территории республики.

Характеристика военно-политической обстановки в мире, глобализация международных отношений. Реформирование политической системы российского общества, основ государственного устройства и управления. Обеспечение суверенитета и национальной безопасности РФ.

Понятие геополитики, ее объект, предмет и функции. Общая оценка геополитического положения России, ее основные геостратегические концепции. Оценка степени политического влияния Российской Федерации на основные регионы мира, ее стратегия безопасности.

Теоретические и исторические предпосылки геополитических проблем африканского континента. Рассмотрение основных положений теории зависимого развития. Роль Африки в современных международных отношениях. Способы разрешения основных геополитических проблем.

Взаємозв’язки між головними акторами у сфері глобального управління комунікацією. Дослідження впливу трьох раундів Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з питань розвитку інформаційного суспільства. Характеристика парадигми геополітики комунікації.

Взаємозв’язок між етнопсихологічними рисами французької нації та розбудовою національної геополітики. Базування геостратегії Франції на національній ідеї та самосвідомості народу. Орієнтування французької держави у військово-технологічній сфері.

Унікальність Азербайджану у мусульманському світі. Великомасштабні проекти з розробки й транспортування каспійських нафти й газу. Головні загрози азербайджанській незалежності: нагірнокарабаський конфлікт, вразливе геополітичне і геостратегічне становище.

Характеристика геополітичної орієнтації та зовнішньої політики Республіки Таджикистан. Аналіз історичного розвитку країни до та після розпаду СРСР. Становлення стратегічного військово-політичного та технічного партнерства з Російською Федерацією.

Аналіз україномовних наукових матеріалів, які досліджують геополітичну ситуацію на Близькому Сході після "арабської весни". Вивчення місця Ізраїлю в регіональній політичній кон’юнктурі, можливих шляхів та сценаріїв формування його зовнішньої політики.

Сучасна світова геополітика. Основні проблеми української геополітики та Придністров’я. Асиміляція з молдавським населенням. Меморандум про засади нормалізації взаємин Республіки Молдова і Придністров’я. Ренесанс євроінтеграційної політики Молдови.

Дослідження ролі та місця України в геополітичних загальноцивілізованих процесах. Зовнішньополітичні уподобання України, які впливають як на внутрішню політику держави, так і на співвідношення впливу між основними "гравцями" на політичній карті світу.

Роль Московського князівства в утворенні Російської імперії. Перші об'єкти московської експансії на неслов'янських теренах. Особливої активності наступально-агресивної зовнішньої політики Росії. Національно-визвольна боротьба мусульманських народів Криму.

Аналіз світових подій після завершення "холодної війни" та геополітичних змін на пострадянському просторі. Вектори зовнішньої політики Російської Федерації. Відносини Росії з Європейським Союзом, США та Китаєм. Зіставлення їхніх економічних показників.

Створення стабільності за рахунок стійкої інтеграції сусідів до норм і правил об’єднаної Європи. Підвищення потенціалу в боротьбі з транскордонною організованою злочинністю. Інструменти реалізації політики ЄС і Росії з їх спільного сусідського простору.

Геополітичні підстави формування стратегічного партнерства в азербайджансько-українських міждержавних відносинах, характер впливу на нього позарегіональних міжнародних акторів. Значення, яке має південно-кавказький субрегіон для зовнішньої політики.

Ситуація навколо геополітичного статусу України. Розробка геостратегічної доктрини, що включає доктрину національної безпеки, визначає технологію поведінки держави для досягнення своїх цілей у геополітичному, геоекономічному та геоінформаційному просторі.

Сучасне становище України на світовій політичній мапі, перспективи розвитку зовнішньої політики. Участь у створенні системи кооперативної міжнародної безпеки на підставі повноправного партнерства. Наслідки отримання "сусідського статусу" країн ЄС.

Розкриття сутності поняття "геополітичний потенціал" та його структури. Визначення відмінності геополітичного потенціалу від геополітичного положення країни. Пропонування трирівневої структури його формування: фізичного, соціального, психологічного.

Аналіз стратегічних політичних передумов українсько-японського діалогу сучасності. Геополітичні аспекти, які впливають на стосунки між державами. Територіальні аспекти протистояння обох країн з РФ та вироблення спільних підходів у вирішенні цих питань.

Розгляд входження України в європейський політичний процес. Виявлення вимірів української геополітики. Обґрунтування об’єктивної необхідності входження держави у міжнародні процеси. Поняття розвитку двосторонніх зв’язків з європейськими країнами.