Міжнародне співробітництво як інструмент розвитку територіальних громад Закарпатської області в умовах воєнного стану

Аналіз територіальних громад Закарпатської області України станом на 01.01.2024*

*Джерело: розраховано за [8]

Показники типу та чисельності громади мають принципове значення у формуванні структури управління та функціонального навантаження на працівників виконавчого комітету відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідно до чинного національного законодавства організаційна структура виконавчих органів територіальної громади визначається головою та затверджується відповідною колегією. Таким чином, громади відрізняються за можливістю виконання функцій міжнародного співробітництва та наявністю окремих підрозділів для виконання таких функцій. Згідно з дослідженням проведеним Линдюк А., Бойко В., та ін. майже 50% малих громад (до 10 тис. мешканців) не мають окремих структурних підрозділів і жоден із спеціалістів не займається міжнародним співробітництвом. У деяких громадах така ситуація спричинена браком фінансів, але в більшості випадків - через недооцінку напрямку роботи та його внеску в загальний сталий розвиток території та добробут населення. Навіть серед відносно великих громад (понад 20 тис. мешканців) є такі, в яких ніхто не відповідає за міжтериторіальне співробітництво. Так, у Закарпатській області кількість великих громад, які не впроваджують практику міжнародного співробітництва у свою діяльність, сягає 20% [5].

На місцевому рівні зовнішні відносини зазвичай встановлюються на договірній основі шляхом підписання угод про співпрацю між органи місцевого самоврядування різних країн.

Такі угоди, як правило, мають декларативний характер і стосуються різних сфер співпраці. Проте навіть такі договори підписує лише частка територіальних громад, оскільки тільки половина місцевих керівників усвідомлюють необхідність організації міжнародної співпраці.

Так, у Закарпатській області, станом на серпень 2022 року 59,3% громад юридично оформили 264 договори про міжнародне партнерство з 244 іноземними партнерами [6]. Окрім того, Закарпатська область посідає лідируючу позицію за показником середньої кількості договорів на одну громаду, адже 40% громад мають більше 10 підписаних угод про співпрацю, таким чином середній показник становить 8 договорів на територіальну громаду.

Щодо географії співпраці органів місцевого самоврядування Закарпатської області, то громади даної області співпрацюють з муніципалітетами 16 країн (рис. 1).

Рис. 1. Географія співпраці територіальних громад Закарпатської області з міжнародними партнерами станом на серпень 2022 року

Станом на кінець серпня 2022 року найбільшу кількість договорів про міжнародне співробітництво укладено з Угорщиною (117 договорів уклали 22 територіальні громади області), Словацькою Республікою (40 договорів уклали 18 територіальних громад) та Румунією (31 договір уклали 15 територіальних громад). Історія розвитку кооперації різна в розрізі громад, адже деякі з них, які створені на базі колишніх районних центрів чи міст, особливо обласного значення, мають давні партнерські стосунки, які поширилися у новостворених громадах.

З 2014 року Україна страждає від наслідків російської агресії. Проте до 24 лютого 2022 року бойові дії велися лише на території окремих районів Донецької та Луганської областей і органи місцевого самоврядування мали змогу виконувати повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило загальну економічну, соціальну та гуманітарну кризу в країні, а також зменшило спроможність місцевих органів влади надавати послуги громадянам та залучати іноземні інвестиції. Крім того, це підвищило ризики безпеки та призвело до ускладнень транскордонного співробітництва та роботи з іноземними партнерами, адже нестабільна ситуація та відсутність впевненості в досягненні очікуваних результатів через об'єктивні реалії - це основні проблеми, з якими стикаються місцеві громади на шляху міжнародної співпраці в умовах воєнного стану.

Окрім того, серед інших проблем, які перешкоджають розвитку міжнародної діяльності територіальних громад регіонів України, варто виділити обмеженість коштів місцевих бюджетів для участі в проектах грантового співфінансування; переважно декларативний характер цільових програм територіальних громад у сфері міжнародного співробітництва та відсутність дієвих механізмів їх реалізації та фінансування; інституційні прогалини у сфері регулювання та адміністрування міжнародного співробітництва на рівні місцевих територіальних громад; нерозвиненість механізмів мотивації та стимулів керівників територіальних громад та слабке усвідомлення ними необхідності реалізації проектів у сфері міжнародного співробітництва.

Для подолання всіх викликів воєнного стану в Україні та сприяння успішному міжнародному співробітництву українських територіальних громад та іноземних партнерів, необхідно вжити таких заходів:

- провести комплексну інформаційну кампанію як на національному, так і на регіональному рівнях щодо популяризації переваг і можливостей реалізації міжнародних проектів серед представників територіальних громад регіонів України з метою з'ясування специфіки та особливостей міжнародної діяльності, а також підвищення обізнаності про цю сферу;

- сформувати систему навчання управлінських та професійних компетенцій працівників органів місцевого самоврядування територіальних громад, які відповідають за організацію та здійснення міжнародної діяльності з метою підвищення обізнаності керівників щодо доцільності та важливості міжнародного співробітництва, а також для стимулювання створення спеціалізованих міжнародних відділів в організаційній структурі управління громади;

- удосконалити інституційну основу, яка регулює міжнародну діяльність територіальних громад України, шляхом приведення національних стандартів і регламентів міжнародної співпраці у відповідність до міжнародних стандартів та впровадження кращих практик передового світового досвіду реалізації міжнародних проектів з метою підвищення впевненості потенційних міжнародних партнерів у реалізації проектів співробітництва з національними територіальними громадами;

- підвищити фінансову спроможність територіальних громад реалізовувати проекти міжнародного співробітництва, шляхом субвенційної підтримки регіональних органів влади, стимулювання залучення фінансових, економічних та банківських установ до участі у спільному фінансуванні міжнародної діяльності територіальних громад, мотивації представників бізнесу до реалізації масштабних міжнародних проектів;

- прискорити розвиток мережі об'єктів інвестиційної та інноваційної інфраструктури в регіонах, що межують з країнами ЄС, шляхом створення нових міжнародних пунктів пропуску, покращення матеріально-технічного забезпечення для розвитку міжнародного співробітництва, відкриття логістичних хабів, включення національної дорожньо-транспортної системи до міжнародних транспортних коридорів.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Міжнародне співробітництво територіальних громад є ефективним інструментом як диверсифікації джерел надходжень до місцевих бюджетів, так і стимулювання процесів їх соціально-економічного розвитку, підвищення рівня життя населення, розвитку мережі об'єктів інфраструктурного забезпечення, збалансування диспропорцій просторового та регіонального розвитку, а також планування процесів сталого розвитку. Проте, через об'єктивні реалії місцеві громади на шляху міжнародної співпраці в умовах воєнного стану стикаються з певними перешкодами. Для ефективного розвитку міжнародного співробітництва територіальних громад, необхідно подолати проблеми обмеженої ресурсної спроможності об'єктів логістичного та інфраструктурного забезпечення на прикордонних територіях, удосконалити фінансово-економічну основу реалізації міжнародного проектів, в тому числі основи спільного грантового фінансування, розробити систему підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, які здійснюють міжнародну діяльність. Комплексна реалізація запропонованих заходів сприятиме стабілізації процесів соціально-економічного розвитку територіальних громад, створенню нових робочих місць, активізації торговельно-економічних операцій та здійсненню масштабних інвестиційних та інноваційних інфраструктурних проектів.

Перелік використаних джерел

1. Агафонова Г.С., Ірха К.О. Внутрішній і зовнішній виміри співробітництва територіальних громад в Україні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2022. Випуск 4(56).

2. Белей С.І. Розвиток сільських територій в умовах децентралізації. Ефективна економіка. 2021. №1

3. Бондарчук М., Волошин О., Вівчар О., Джурик Х. Розвиток методології оцінювання фінансових надходжень у територіальних громадах. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. 2022. 4 (45). С. 114-122.

4. Васьківська К.В., Пелехатий А.О., Галімук Ю.О., Лозінська Л.Д. Співробітництво територіальних громад в умовах децентралізації. Ефективна економіка. 2019. №8.

5. Линдюк А., Бойко В., Брух О., Оліщук П., Рурак І. Розвиток міжнародної співпраці територіальних громад прикордонних регіонів України з країнами ЄС в умовах воєнного стану. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2023. Том 5 (52). С. 244-255.

6. Партнерство задля відновлення та розвитку. Портал «Децентралізація».

7. Руснак А.В., Алєщенко Л.О. Перспективи формування фінансових ресурсів об'єднаних територіальних громад. Агросвіт. 2018. №6. С. 22-27.

8. Територіальні громади. Портал «Децентралізація».

References

1. Ahafonova, H.S., & Irkha, K.O. (2022). Vnutrishnii i zovnishnii vymiry spivrobitnytstva terytorialnykh hromad v Ukraini [Internal and external parameters of cooperation of the territorialcommunities of Ukraine]. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. - Bulletin of NTUU “KPI”. Political Science. Sociology. Law: website.

2. Belei, S.I. (2021). Rozvytok silskykh terytorii v umovakh detsentralizatsii [Development of rural areas in conditions of decentralization]. Efektyvna ekonomika - Effective Economics: website.

3. Bondarchuk, M., Voloshyn, O., Vivchar, O., & Dzhuryk, K. (2022). Rozvytok metodolohii otsiniuvannia finansovykh nadkhodzhen u terytorialnykh hromadakh [The development of methodology evaluation financial revenues in territorial communities]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii i praktyky - Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice: website.

4. Vaskivska, Kateryna V., Pelechatyj, Апйгц O., Galimuk, Julia O., & Lozinska, Lyubov D. (2019). Spivrobitnytstvo terytorialnykh hromad v umovakh detsentralizatsii [Cooperation of territorial communities in conditions of decentralization]. Efektyvna ekonomika - Effective Economics: website.

5. Lyndyuk A., Boiko V., Bruh O., Olishchuk P., Rurak I. Rozvytok mizhnarodnoi spivpratsi terytorialnykh hromad prykordonnykh rehioniv Ukrainy z krainamy YeS v umovakh voiennoho stanu [Development of international cooperation of the borderline territorial communities of Ukraine with the EU countries under martial law]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky - Financial and credit activity: problems of theory and practice. Р. 244-255.

6. Partnerstvo zadlia vidnovlennia ta rozvytku (2022) [Partnership for recovery and development]. Portal «Detsentralizatsiia» - "Decentralization" portal: website.

7. Rusnak, A., & Aleschenko, L. (2018). Perspektyvy formuvannia finansovykh resursiv obiednanykh terytorialnykh hromad [The prospects for the formation of financial resources of the united territorial communities]. Ahrosvit - Agrosvit: website.

8. Terytorialni hromady (2024) [Territorial communities]. Portal «Detsentralizatsiia» - "Decentralization" portal: website.

Размещено на Allbest.Ru