Процес внутрішньополітичної цифровізації США (електроне/цифрове урядування): ретроспектива та нормативно-правові засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Процес внутрішньополітичної цифровізації США (електроне/цифрове урядування): ретроспектива та нормативно-правові засади

Павло Григорович Петров

Кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро

Анотація

У рамках наукового дослідження здійснюється аналіз певних елементів внутрішньополітичної цифровізації США. Метою дослідження полягає у комплексному аналізі ретроспективи та нормативно-правових засад процесу внутрішньополітичної цифровізації США в контексті становлення електронного/цифрового урядування. Зазначається, що процеси трансформації системи міжнародних відносин знаходяться під впливом глобальних змін, що диктують тенденції до внутрішньої трансформації акторів міжнародних відносин, які у свою чергу повинні модернізуватись щоб бути здатними якісно позиціонуватись у системі міжнародних взаємин. Розуміння такої модернізації «центральних» акторів системи міжнародних відносин наддасть змогу усвідомити відповідні тенденції та напрямки для якісної трансформації «периферійних» держав. Розуміння яким чином «центральні» країни такі як США здійснюють подолання глобальних викликів, первинно у сфері інтеграції процесів цифровізації сприятиме виробленню якісних рекомендацій, у першу чергу, для «периферійних» акторів міжнародних відносин. Здійснюється комплексне дослідження ретроспективних нормативно-правових засад процесу цифровізації США починаючі з «базових» цифрових трансформації, що були притаманні періоду другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст. Визначається фундаментальний комплекс інституційні засади забезпечення внутрішньополітичної цифрової модернізації США. У висновках стверджується, що комплексний, модернізаційних підхід до процесу внутрішньополітичної цифровізації, зокрема проведення якісної інформаційної політики серед населення використовуючи технології соціальних мереж у поєднанні з якісним нормативно-правовим підґрунтям та розгалуженою системою політичних/неполітичних інститутів спряли всеохоплюючому впровадженню цифрових технологій у США.

Ключові слова: цифровізація, електронний уряд, цифровий уряд, політичний інститут, технологія, інформаційна технологія, міжнародні відносини.

Abstract

THE PROCESS OF DOMESTIC POLITICAL DIGITIZATION OF THE USA (E-/DIGITAL GOVERNMENT): RETROSPECTIVE AND LEGAL FRAMEWORK

Pavlo PETROV

Candidate of Political Sciences, Associate Professor of the Department of International Relations, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

The scientific article analyzes certain elements of the internal political digitalization of the United States. The purpose of the study is to comprehensively analyze the retrospective and regulatory framework of the process of internal political digitalization of the United States in the context of the formation of e-government/ digital governance. It is noted that the processes of transformation of the system of international relations are under the influence of global changes that dictate trends towards internal transformation of actors in international relations, which, in turn, must be modernized in order to be able to qualitatively position themselves in the system of international relations. Understanding such modernization of the “central” actors in the system of international relations will make it possible to understand the relevant trends and directions for the qualitative transformation of the “peripheral” states. Understanding how “central” countries, such as the United States, overcome global challenges, primarily in the field of integration of digitalization processes, will contribute to the development of high-quality recommendations, first of all, for “peripheral” actors in international relations. A comprehensive study of the retrospective regulatory and legal foundations of the digitalization process in the United States is carried out, starting with the “basic” digital transformations that were inherent in the period of the second half of the twentieth century, and the beginning of the XXI century. The fundamental set of institutional principles for ensuring the internal political digital modernization of the United States is determined. The conclusions state that a comprehensive, modernizing approach to the process of domestic political digitalization, in particular the conduct of a high-quality information policy among the population using social media technologies, combined with a high-quality regulatory framework and an extensive system of political/non-political institutions, contributed to the comprehensive introduction of digital technologies in the United States.

Key words: digitization, electronic government, digital government, political institution, technology, information technology, international relations.

Постановка проблеми

внутрішньополітична цифровізація америка

Процеси трансформації системи міжнародних відносин знаходяться під впливом глобальних змін, що диктують тенденції до внутрішньої трансформації акторів міжнародних відносин, які у свою чергу повинні модернізуватись щоб бути здатними якісно позиціонуватись у системі міжнародних взаємин. Розуміння такої модернізації «центральних» акторів системи міжнародних відносин наддасть змогу усвідомити відповідні тенденції та напрямки для якісної трансформації «периферійних» держав.

Дослідження процесу внутрішньополітичної цифровізації США, що посідає провідні позиції у зазначеному процесі, сприятиме розумінню необхідних модернізаційних змін у сфері політики, нормативно-правових засад, зокрема і для України.

Розуміння яким чином «центральні» країни такі як США здійснюють подолання глобальних викликів, первинно у сфері інтеграції процесів цифровізації сприятиме виробленню якісних рекомендацій, у першу чергу, для «периферійних» акторів міжнародних відносин.

Аналіз останніх досліджень

Основою наукового дослідження виступили: матеріали аналітичних агентств, зокрема 18F, Tony Blair Institute for Global Change, Information Technology and Innovation Foundation; інформація з офіційних урядових сайтів The White House; урядових/неурядових інститутів, а саме Centers of Excellence, National Partnership for Reinventing Government, U.S. General Services Administration; ряд нормативно-правових джерел тощо.

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі ретроспективи та нормативно-правових засад процесу внутрішньополітичної цифровізації США в контексті становлення електронного/цифрового урядування.

Виклад основного матеріалу

Виклики, що породжує система міжнародних відносин спонукають її акторів до здійснення якісних модернізаційних змін маючи на меті досягнення конкурентоспроможного рівня та відповідного, передового позиціонування, що, у свою чергу, сприятиме впливовості актора у рамках світової політики. Проте, зовнішній вплив системи міжнародних актора, первинно вимагає його внутрішньої модернізації, що у наслідку буде відображатись на його зовнішній діяльності. Відповідно для якісного розуміння зовнішньополітичної діяльності США, у контексті впливу на неї сучасних глобалізаційних змін пов'язаних з впливом процесу цифровізації, доцільно дослідити модернізаційні зміни внутрішньополітичного сегменту держави у зазначеному характері, що первинно актуалізує наше дослідження.

Ретроспективно дослідження внутрішньополітичної цифровізації США можливе через фундаментальний чинник модернізації, а саме становлення такого політичного інституту/технології як електронне урядування.

Початок внутрішньополітичної цифровізації США, в контексті сучасних глобалізаційних викликів, отримує стратегічне забарвлення розпочинається у 1990-х рр. з активного впровадження використання інтернету, інформаційних технологій для підвищення ефективності політичних, урядових інститутів у сфері налагодження діалогу з громадськістю його більшій інформатизації, наданні державних послуг тощо [National Academies Press 2007]. Основою цих змін виступала започаткована у 1960-х федеральна стратегія щодо впровадження інформаційних технологій у сферу політики. У свою чергу, стимуляція упровадження таких технологій виступав Закон Брукса від 1949 р., відповідно до якого створювалось федеральне агентство «Адміністрація загального обслуговування» на яке покладалась відповідальність за придбання, модернізацію, впровадження інформаційних технологій тобто таких технологій, що здій-снювали спрощення отримання, обміну, обробку та розповсюдження інформації у рамках політичних, урядових інститутів [National Academies Press 2007]. Інституційна персоналізація щодо сфери провадження відповідних до того історичного періоду цифрових технології виступала фундаментальним чинником, що сприяло ефективній модернізації у відповідності до глобалізаційних тенденцій кінця ХХ ст. початку ХХІ ст.

Період 1990-х у контексті внутрішньополітичної цифровізації США також характеризувався зміщенням контексту самого процесу - акцентування уваги федеральним урядом на розвиток та реалізацію цифрових проектів що пропонували класичні послуги для громадян у цифровому форматі та сприяли їх інформатизації про діяльність урядових інститутів, а також залученню до політичної участі. Така модернізація мала асиметричний характер щодо превалювання процесу цифровізації лише у рамках діяльності всередині урядових інститутів [National Academies Press 2007].

Зазначений період у цифровізації внутрішньополітичної діяльності у рамках розширення співробітництва з внутрішнім суспільством знаходило своє відображення в ідеях концепту реінжинірингу за допомогою інформаційних технологій розробленою адміністрацією президента під головуванням Е. Гора [National Partnership for Reinventing Government 1997]. У рамках концепції, основна ідея цифрової трансформації полягала у «розподілені інтелекту» [National Partnership for Reinventing Government 1997] тобто, нівелюванні класичної ієрархічної моделі управління, що у першу чергу, характеризувалась своєю не ефективністю так як потребувала значних ресурсів та часу для прийняття управлінських рішень. «Розподілення інтелекту.... нова модель розподіляє інформацію та інструменти для використання цієї інформації в усій організації. Повноваження щодо прийняття рішень можуть бути передані працівникам на передову, де зміни відбуваються в першу чергу» [National Partnership for Reinventing Government 1997; National Academies Press 2007].

Загалом, реінжинірингу за допомогою інформаційних технологій передбачав: спрощення доступу громадськості до державних послуг; розробку та впровадження загальнонаціональної системи цифрових пільг; реалізувати федеральні платежі за допомогою електронного переказу коштів; інформування громадськості щодо екологічних питань; створити ресурсу цифрового середовища, безпеки для бізнесу; сформувати міжурядову, бездротову систему громадської безпеки; забезпечити потреби в інформаційних технологіях системи кримінального правосуддя держави; спрощення системи фінансової звітності для громадян та бізнесу; здійснення електронної підтримки міжнародного бізнесу, системи експорту шляхом спрощення доступу до інформації та збільшення швидкості її отримання; створення міжурядового інформаційного інституту; реалізацій дій щодо підвищення ефективності здійснення обміну інформаційних технологій у світі; розробка механізмів забезпечення інформаційної безпеки та конфіденційності; інтеграція до державних послуг інформаційної інфраструктури; загальний розвиток інформаційних/цифрових технологій; сприяння розгорнутому дослідженню інформаційних технологій тощо [National Partnership for Reinventing Government 1997]. Концепція реінжинірингу за допомогою інформаційних технологій здійснювала комплексну модернізації внутрішньополітичної, урядової діяльності інститутів США, що комплексно створювало висококонкурентну систему у межах міжнародної системи немаючі аналогів.

Окремим рушійним прикладом цифровізації США можна навести діяльність політичного радника президента Б.Клінтона А.

Маджазинера який у 1997 р. підготував «Рамку глобальної електронної комерції» адміністрації Клінтона, опубліковану в липні 1997 року, в якій окреслено принципи цифрової політики США, спрямованої на сприяння розвитку цифрової економіки, а саме: політичні інститути у рамках своєї діяльності повинні спиратись на унікальні можливості Інтернет технологій; приватний економічний сектор повинен займати лідируючі позиції у рамках політики цифровізації економіки; допомога уряду у процесі впровадження цифрових технологій в економічну сферу не повинна характеризуватись підвищенням контролюючої функції; політичні інститути повинні уникати обмежень у сфері цифровізації економіки, що є не обґрунтованими; США повинні сприяти розвитку цифрової економіки у системі міжнародних відносин [ITIF 2023].

Одним з результатом структурованої цифрової модернізації внутрішньої політики США, зокрема у сфері електронного урядування стало запуск цифрової платформи FirstGov. gov [National Partnership for Reinventing Government 1997; National Academies Press 2007], з 2007 р. USA.gov [Internet Archive USA.gov 2014]. Платформа є офіційним цифровим ресурсом федерального уряду США, вона спрямована на покращення взаємодії громадськості з урядом, містить розгорнуту інформації про урядову діяльність, посилання на усі федеральні агентства, державні, племені уряди тощо, володіє функцією зворотного зв'язку, що першочергово закликає на надання пропозицій від громадськості щодо покращення функціонування політичних, урядових інститутів [USA.gov 2023].

Наступним вагомим етапом концепції внутрішньої цифровізації США можна визначити Закон про електронний уряд 2002 року [United States Congress 2002], він ставить за мету модернізацію системи цифрових урядових послуг та цифрової комунікації з громадськістю засобами створення Федерального головного інформаційного офіцера в межах Адміністративно-бюджетного управління. Закон також зобов'язував впровадження обов'язкового використання Інтернет технологій у процесі комунікації інститутів з громадськістю [United States Congress 2002].

Адміністративно-бюджетного управління у 2004 р. розробило та затвердило Політику для федеральних публічних веб-сайтів [Flagg 2014] у рамках якої здійснюється чіткий опис вимог до цифрових ресурсів уряду, політичних інститутів. Окрім загальних положень щодо інтерфейсу, дизайну, домену тощо затверджена політика передбачає обов'язковість громадсько-орієнтовного підходу, що зосереджується нм постійне вдосконалення функціоналу урядового інституту, акцентується увага на наданні такої інформації, що володіє характером суспільної користі, передбачається алгоритм використання цифрових технологій у випадку стихійних лих тощо [Digital. gov 2023]. У відповідності до меморандуму 2016 р. керівника виконавчого відомства Адміністративно-бюджетного управління Інтернет ресурси, цифрові служби Федерального агентства виступають базисною технологією, засобом якої громадськість отримує інформацію від політичних, урядових інститутів та реалізує взаємодію з ним. Інтернет технології та цифрові служби допомагають громадянам у реалізації їх соціальних потреб, дотримуванні законів та правил, надають доступ до якісної інформацію тощо. Цифрові технології, що створюють та використовують політичні, урядові інститути зобов'язані підтримувати такі стандарти, що будуть характеризуватись ефективністю, зручністю у використання надаючи якісну та легкодоступну інформацію [Executive Office of the President 2016].

Діяльність політичних, урядових інститутів США у цифровому просторі ретроспективно характеризується не лише адміністративним формалізмом, що обмежувався офіційними веб-сайтами, так у 2004 р. Адміністративно-бюджетного управління створює сторінку на Facebook, а у 2005 р. YouTube канал [Flagg 2014]. Різнобічність цифрової участі свідчить про громадську орієнтованість, розбудову багатосторонніх каналів здійснення комунікації, що якісно вирізняє процес внутрішньополітичної цифровізації США у рамках системи міжнародних відносин.

Процес активної внутрішньополітичної цифрової модернізації США у сфері електронного урядування сформував розгалужену систему інститутів [Tony Blair Institute for Global Change 2022], базовими з яких виступають, зокрема Цифрова служба США мета якої є трансформація критично важливих публічних служби; розширення використання загальних платформ, сервісів та інструментів; переосмислення, як уряд створює цифрові послуги; залучення найкращих технічних спеціалістів до державної служби [U.S. Digital Service 2023]. Команда спеціалістів «18F» у складі у складі Адміністрації загальних служб [Digital Services Agency 18F 2023]діяльність якої спрямована на допомогу державним інститутам «проектувати, розробляти, закуповувати та розгортати орієнтовані на людину технологічні рішення швидше та з меншим ризиком - відповідаючи очікуванням користувачів і терміновим потребам місії зараз, а не через багато років» [GSA 2023]. Служба технологічної трансформації діяльність спрямована на трансформацію цифрового уряд у тісному взаємозв'язку з громадськістю, застосовуючи новітню методологію, технології покращити соціальні стандарти для громадськості та умови функціонування державних суб'єктів; діяльність також спрямована на підвищення рівня доступності, ефективності, результативності урядових послуг за допомогою сучасних цифрових технологій [GSA 2023]. Президентська інноваційна стипендія здійснює пошук талановитих суб'єктів, об'єднання їх із спеціалістами з державного сектору для вирішення короткотермінових завдань у рамках урядової діяльності [Presidential Innovation Fellows 2023]. Центри передового досвіду модернізації ІТ - це «Ініціатива Ради Європи, яка є частиною служб технологічної трансформації Адміністрації загальних служб США, прискорює модернізацію ІТ у федеральних агентствах, залучаючи інновації приватного сектору та державні послуги, одночасно централізуючи передовий досвід і досвід для цілісної трансформації» [CoE 2023]. Управління науково-технічної політики - «Надання консультацій Президенту та Виконавчому Офісу Президента з питань науки і техніки; Зміцнення та розвиток американської науки і техніки; Співпраця з федеральними департаментами та агентствами та з Конгресом для створення сміливих бачень, єдиних стратегій, чітких планів, мудрої політики та ефективних, справедливих програм для науки та технологій; Взаємодія із зовнішніми партнерами, включаючи промисловість, наукові кола, благодійні організації та громадянське суспільство; державні, місцеві, племінні та територіальні органи влади; та інші народи; Забезпечення справедливості, включеності та доброчесності в усіх аспектах науки та техно-логій [The White House 2023].

У комплексі з інституційною складовою цифрової модернізації відбувалось і її нормативне забезпечення, зокрема, засобами формулювання основних векторів розвитку закріплення як віднайшло своє місце у «Стратегії цифрового уряду» 2012 р., яка фіксувала три основні цілі: надання громадськості доступ до отримання урядових послуг у будь якому місці та у будь який час; забезпечити високий рівень безпеки та доступності нових цифрових послуг; забезпечення доступності державних даних для стимулювання інновацій та збільшення рівня якості електронних послуг [Federal Trade Commission 2012].

Загалом, нормативно-правове забезпечення процесу внутрішньополітичної цифрової модернізації США відбувається реалізується у відповідності до викликів сформованими відповідно до світових/глобалізаційних тенденцій розвитку, Так, у 2022 р. створено «Проект Білля про права на Штучний Інтелект» як має на меті убезпечити громадськість від можливих загроз з впровадження нової технологій та зробити її максимально ефективною у рамках внутрішньополітичного та зовнішньополітичного використання. Білль регламентую питання безпеки та ефективності використання Штучного Інтелекту, захист від нових, можливих форм дискримінації, трансформаційні тенденції у питаннях конфіденційності даних, розвиток інформаційної політики у контексті впровадження та застосування нової технології, тлумачить таку проблематику як сфера професійної діяльності/застосування - людина/Штучний Інтелект [The White House 2022].

Відповідно до рейтингу електронного урядування (UN E-Government Knowledgebase) [United National 2022], що формується ООН, нного урядування» та «Індексу електронної що здійснює розрахунок цифрового розвитку участі» США починаючі з 2003 р. займає продержав у рамках «Індексу розвитку електро- відні позиції Таблиця 1.

Таблицяі

«UN E-Government Knowledgebase» США [United National 2022].

У свою чергу, відповідно до зазначеного рейтингу можна прослідкувати тенденцію зниження лідируючих позицій у сфері цифровізації США, а саме переміщення з першої позиції до позицій у першій десятці. Первинно це обумовлюється, що цифровий розвиток інших суб'єктів міжнародних відносин базувався на політичних, технічних напрацювання США, тим самим, наприклад країни Європи при імплементації цифрових технологій здійснювали не створення нових, а вже використання розроблених США та відповідно їх вдосконалювали.

Згідно звіту аналітичного центру «Фонд інформаційних технологій та інновацій» одним з визначальним чинником зниження лідерських позицій США у сфері цифровізації також пов'язані з депріоритезацією цифрової політики декількома адміністраціями президента, значним підвищенням політики регулювання цифрової сфери державами ЄС, що здійснює тиск на американські компанії [ITIF 2023]. Можливо віднести до елементів, що створюють перепони для лідерських позицій США у цифровій сфері і такі загальносвітові виклики як міжнародні економічні кризи ХХ ст., пандемія Covid-19 тощо.

Висновки

Отже, розвиток сучасного рівня цифровізації США ретроспективно бере свої фундаментальні засади з 1940-х рр. ХХ ст. (Закон Брукса від 1949 р) з нормативно-правового фіксування необхідності впровадження «цифрових» технології у внутрішньополітичну діяльність політичних, урядових інститутів. Це стало причино-наслідковими засадами лідируючих позицій США зі сфери цифровізації у 1990-х рр. (Рейтингу електронного урядування ООН «UN E-Government Knowledgebase»).

Комплексний, модернізаційних підхід до процесу внутрішньополітичної цифровізації, зокрема проведення якісної інформаційної політики серед населення використовуючи технології соціальних мереж (Facebook, YouTube) у поєднанні з якісним нормативно-правовим підґрунтям («Стратегії цифрового уряду» 2012 р., «Проект Білля про права на Штучний Інтелект» 2022 р. тощо) та розгалуженою системою політичних/неполітичних інститутів (Цифрова служба США, команда спеціалістів «18F», Служба технологічної трансформації тощо) спряли всеохоплюючому впровадженню цифрових технологій у США.

Визначення базових засад внутрішньополітичної модернізації США дозволяє у майбутньому здійснити ґрунтовне дослідження засад цифровізації їх зовнішньої політики.

Бібліографічні посилання / References

Centers of Excellence (CoE). (2023). Mission & Values. Retrieved December 4, 2023 from https://coe.gsa.gov/ about/mission-values.html

Digital Services Agency 18F. (2023). About 18F. Retrieved December 3, 2023 from https://18f.gsa.gov/about Digital.gov. (2023). Checklist of requirements for federal websites and digital services. Retrieved November 12, 2023 from https://digital.gov/resources/checklist-of-requirements-for-federal-digital-services Executive Office of the President. (2016). Office of Management and Budget Memorandum for the Heads of Executive Departments and Agencies. Retrieved December 7, 2023 from https://www.whitehouse.gov/ wp-content/uploads/legacy_ drupal_files/omb/memoranda/2017/m-17-06.pdf Federal Trade Commission. (2012). Digital Government Strategy. Retrieved December 8, 2023 from https:// www.ftc.gov/policy-notices/digital-government-strategy Information Technology and Innovation Foundation (ITIF). (2023). Restoring US Leadership on Digital Policy. Retrieved November 19, 2023 from https://itif.org/publications/2023/07/31/restoring-us-leadership-on- digital-policy

Internet Archive USA.gov. (2014). FirstGov.gov is Now USA.gov. Retrieved November 19, 2023 from https:// web.archive.org/web/20140812193055

National Academies Press. (2007). Social Security Administration Electronic Service Provision: A Strategic Assessment. Retrieved December 21, 2023 from https://nap.nationalacademies.org/read/11920/ chapter/11

National Partnership for Reinventing Government. (1997). Access America: Reengineering Through Information Technology February 1997. Retrieved December 11, 2023 from https://govinfo.library.unt. edu/npr/library/announc/access/acessrpt.html

Presidential Innovation Fellows. (2023). Uniting innovators & federal leaders. Retrieved December 3, 2023 from https://presidentialinnovationfellows.gov

Rachel Flagg. (2014). 10 Years of Digital Government--A Retrospective. Retrieved December 7, 2023 from https://digital.gov/2014/12/18/10-years-of-digital-government-a-retrospective The White House. (2022). Blueprint for an AI Bill of Rights. Retrieved December 8, 2023 from https://www. whitehouse.gov/ostp/ai-bill-of-rights

The White House. (2023). Office of Science and Technology Policy. Retrieved December 4, 2023 from https:// www.whitehouse.gov/ostp

Tony Blair Institute for Global Change. (2022). Digital Government in North America: Innovating for Quality, Inclusion and Access. Retrieved December 17, 2023 from https://www.institute.global/insights/tech- and-digitalisation/digital-government-north-america-innovating-quality-inclusion-and-access U.S. Digital Service. (2023). Our mission. Retrieved December 3, 2023 from https://www.usds.gov/mission U.S. General Services Administration. (GSA). (2023). 18F. Retrieved December 3, 2023 from https://www.gsa. gov/about-us/organization/federal-acquisition-service/technology-transformation-services/18f?gad_source=1&gclid=Cj0KCQiA

United National. (2022). UN E-Government Knowledgebase. Retrieved November 9, 2023 from https:// publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/184-United-States-of-

America/dataYear

United States Congress. (2002). Public Law 107-347--Dec. 17 2002. Retrieved November 9, 2023 from https://www.congress.gov/107/plaws/publ347/PLAW-107publ347.pdf USA.gov. (2023). Making government services easier to find. Retrieved December 9, 2023 from https://www. usa.gov

Размещено на Allbest.ru