Роль ініціативи "Пояс і шлях" у глобальній стратегії Китаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Роль ініціативи "пояс і шлях" у глобальній стратегії КНР

Гамідулла Алієв, асп.

Hamidulla ALIYEV, PhD Student

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

THE ROLE OF THE BELT AND ROAD INITIATIVE IN CHINA'S GLOBAL STRATEGY

Background . Over the past decades, the People's Republic of China (PRC) has been considered one of the most powerful and influential actors in the international arena, having a great economic and geopolitical impact on modern international relations, and, in fact, the very architecture and system of international relations. Currently, one of the main foreign policy strategies of China is the Belt and Road Initiative, which is undoubtedly one of the prerequisites and reasons for China's growing influence on international politics and economy. It is worth noting that this Initiative also has a deep historical context, as the Belt and Road Initiative is considered a revival of the Chinese Great Silk Road (GSR) - a trade route that connected the East and West in ancient times and during the Middle Ages, thereby strengthening economic, political and cultural cooperation and interaction between the countries involved in this route (UNESCO "About the Silk Roads").

Methods. The following methods were used: political analysis, content analysis, historical analysis, generalization method.

Results . This article analyses the role and influence of the Belt and Road Initiative on the foreign policy of the People's Republic of China (PRC), the historical background of the creation and development of the Initiative, and the general place of the strategy in PRC's foreign policy. In addition, this article examines the place and role of certain regions of the world in terms of project implementation, the main preconditions and reasons for China's presence in these regions, and analyses the key interests of the parties in the framework of cooperation. The article also examines current challenges and their impact on the Initiative.

Conclusions. The Belt and Road Initiative is central to China's global foreign policy strategy for several reasons. Firstly, the implementation of the Initiative has led not only to an increase in China's economic presence in the regions in terms of building transit and transport infrastructure but also to an increase in the level of China's political cooperation with these regions as a whole and with individual countries, which demonstrates the global nature and scope of the Initiative for China's foreign policy. In addition, by building cooperation with different countries and continents, China creates favourable conditions for itself in terms of distributing its export products, potentially having unimpeded and faster routes for transporting goods and services, which is important for China in terms of economic activity. It also has a favourable impact on the diversification of import opportunities to China, as China, due to its presence in different regions and close partnerships with many countries, can import the necessary resources with greater benefit to its economy. Thus, it can be concluded that the Belt and Road Initiative is an extremely important element in China's current foreign policy, and the process of implementing the Initiative has led to the transformation of China's foreign policy, actually confirming China's status as an influential global power.

Keywords: The People's Republic of China (PRC), the Belt and Road Initiative, economy, infrastructure, geopolitical influence, transit.

Вступ

Китайську Народну Республіку (КНР) протягом останніх десятиліть вважають одним із найпотужніших і найвпливовіших акторів на міжнародній арені, що має великий економічний і геополітичний вплив на сучасні міжнародні відносини, та, власне, саму архітектуру й систему міжнародних відносин. Нині однією з найголовніших зовнішньополітичних стратегій КНР є ініціатива "Пояс і шлях", яка, безперечно, є однією з передумов і причин посилення впливу Китаю на міжнародну політику й економіку. Варто зауважити, що зазначена ініціатива має також глибокий історичний контекст, оскільки "Пояс і шлях", фактично вважають своєрідним відродженням китайського Великого шовкового шляху (ВШШ) - торговельного маршруту, що поєднував Схід і Захід у давні часи та в період середньовіччя, тим самим посиливши економічну, політичну й культурну співпрацю та взаємодію між країнами, залученими в цей маршрут.

M е т о д и . Було використано такі методи: політичний аналіз, контент-аналіз, історичний аналіз, метод узагальнення.

Результати . У статті проаналізовано роль і вплив ініціативи "Пояс і шлях" на зовнішню політику КНР, історичних передумов створення та розвитку ініціативи, а також загальне місце стратегії в зовнішньополітичному курсі країни. Крім того, розглянуто місце та роль окремих регіонів світу з позиції імплементації проєкту, основні передумови та причини присутності Китаю в цих регіонах і проаналізовано ключові інтереси сторін у межах співпраці. Також досліджено сучасні виклики та їхній вплив на ініціативу.

Висновки . Ініціатива "Пояс і шлях" посідає центральне місце у глобальній зовнішньополітичній стратегії Китаю унаслідок багатьох причин. По-перше, імплементація ініціативи призвела не лише до посилення економічної присутності Китаю в регіонах з позиції розбудови транзитної та транспортної інфраструктури, а й збільшення рівня політичної співпраці Китаю як із цими регіонами загалом, так і з окремими країнами, що свідчить про глобальність і масштаби ініціативи для зовнішньої політики КНР. Крім того, шляхом розбудови співпраці з різними країнами та континентами, Китай створює для себе сприятливі умови з погляду поширення власної експортної продукції, потенційно маючи безперешкодні та швидші маршрути для перевезення товарів і послуг, що є важливим для Китаю з огляду на економічну діяльність. Також це сприятливо впливає на диверсифікацію можливостей імпорту до Китаю, адже завдяки присутності в різних регіонах та тісному партнерству з багатьма країнами він має можливості імпортувати необхідні ресурси з більшою вигодою для своєї економіки. Отже, можна зробити висновок, що ініціатива "Пояс і шлях" є надзвичайно важливим елементом у сучасній зовнішньополітичній діяльності Китаю, а сам процес її реалізації призвів до трансформації зовнішньоїполітики країни, фактично підтверджуючи статус КНР як впливової глобальної держави.

Ключові слова : Китайська Народна Республіка, ініціатива "Пояс і шлях", економіка, інфраструктура, геопо- літичний вплив, транзит.

пояс шлях зовнішньополітичний китай

Вступ

КНР протягом останніх десятиліть вважають одним із найпотужніших і найвпливовіших акторів на міжнародній арені, що має великий економічний та геополітичний вплив на сучасні міжнародні відносини, та, власне, саму архітектуру й систему міжнародних відносин. На нинішньому етапі однією з найголовніших зовнішньополітичних стратегій КНР є ініціатива "Пояс і шлях", яка, безперечно, є однією з передумов і причин посилення впливу Китаю на міжнародну політику й економіку. Варто зауважити, що ініціатива має також глибокий історичний контекст, оскільки "Пояс і шлях", фактично вважають своєрідним відродженням китайського ВШШ - торговельного маршруту, що поєднував Схід і Захід у давні часи та в період середньовіччя, тим самим посиливши економічне, політичне та культурне співробітництво та взаємодію між країнами, залученими в цей маршрут (UNESCO, б. д.).

Мета статті: проаналізувати місце ініціативи "Пояс і шлях" у глобальній зовнішньополітичній стратегії Китаю, а також її вплив на формування й імплементацію цих стратегій Китаєм.

Методи

Під час роботи над дослідженням, автор використовував такі методи: політичного аналізу - з метою дослідження геополітичного контексту розвитку й імплементації ініціативи та загального геополітичного середовища; контент-аналізу - для опрацювання наукових текстів, статей і програмних документів з відповідної тематики; історичного аналізу - з метою дослідження передумов й еволюції ініціативи "Пояс і шлях"; метод узагальнення - для систематизації джерел й інформації, що стосується тематики ініціативи "Пояс і шлях" та зовнішньої політики КНР загалом.

Результати

Досліджуючи витоки ініціативи, варто зауважити, що вона є своєрідним поєднанням проєктів "Економічний пояс Шовкового шляху" і "Морський Шовковий шлях XXI століття". "Економічний пояс Шовкового шляху" був представлений лідером КНР Сі Цзіньпінем під час його візиту до Казахстану у вересні 2013 р., де у промові в Університеті ім. Назарбаєва, Сі Цзіньпін запропонував співпрацю Китаю та країн Центральної Азії для розбудови цього поясу. Саме тому цю промову вважають першою офіційною заявою китайського керівництва про ініціативу (The State Council..., 2015). Крім того, у жовтні 2013 р. під час промови перед індонезійським парламентом Сі Цзіньпін запропонував поглиблення співпраці Китаю та Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і надав рекомендації щодо побудови "Морського Шовкового шляху XXI століття" задля розвитку морської співпраці. Також у промові було запропоновано заснування Азійського банку інфраструктурних Інвестицій (АБІІ) для фінансування розбудови інфраструктури регіональної кооперації й економічної інтеграції (The State Council., 2015). На початковому етапі ініціатива закладала в основі "поєднання Азії, Європи та Африки, тим самим з'єднуючи східно-азійські економіки, що динамічно розвиваються, та розвинені економіки європейських країн" (пер. - Г. А.) (The State Council., 2015).

Станом на квітень 2023 р. до ініціативи "Пояс і шлях", підписавши Меморандум про взаєморозуміння з Китаєм, доєдналися 148 країн. Варто підкреслити, що країни - учасниці ініціативи розташовані на всіх континентах: 44 країни розміщені в регіоні Африки на південь від Сахари, 35 країн - у Європі та Центральній Азії, 25 країн розташовані у Східній Азії та Тихоокеанському регіоні (включно з Китаєм), 21 країна розміщена в Латинській Америці та Карибському басейні, 18 країн - на Близькому Сході та в Північній Африці й 6 країн у Південно-Східній Азії. Крім того, ініціатива співпрацює із 18 країнами - членами Європейського Союзу та 9 країнами G20 (Nedopil, 2023). Отже, можна побачити широку присутність КНР в усіх регіонах і континентах світу, що, безумовно, свідчить про важливість співпраці Китаю з країнами в цих регіонах, та підкреслює важливу роль самої ініціативи та її імплементації в загальній зовнішньополітичній стратегії Китаю. Беручи до уваги, що Сі Цзіньпін назвав ініціативу "проєктом століття" ("project of the century") (Parepa, 2020), можна з упевненістю відзначити її центральне місце у стратегії зовнішньополітичної діяльності КНР на сучасному етапі (Parepa, 2020).

З огляду на широке регіональне представлення ініціативи, для більш поглибленого розуміння важливості присутності Китаю в окремих регіонах світу важливо детально проаналізувати діяльність і вплив проєкту на різних континентах. Згідно з думкою Ненсі Мутоні Гітай- га, Альфреда Бурімасо, Бінг Вана та Салум Мохаммед Ахмеда, африканський континент є досить важливим у геополітичному сенсі для КНР, адже приєднання більшої кількості країн до ініціативи, як-от Кенія, Танзанія, Сомалі, Єгипет і Джибуті, відкриває Китаю можливість поєднати в межах цього проєкту між собою Африку, Азію та Європу. Яскравим прикладом важливості географічного розташування є співпраця Китаю із Джибуті: розташування країни на Африканському Розі надає необхідні можливості для втілення інфраструктурних проєктів, зокрема і побудови залізниці між Ефіопією та Джибуті. Крім географічного розташування, Джибуті має привабливу для Китаю геополітичну роль: у 2016 р. Китай відкрив військову базу на території країни, що відіграє важливу роль для закріплення безпекового впливу Китаю, адже створення цієї бази робить можливим швидке реагування у випадку надзвичайних подій у Південній Азії, Північній Африці та на Близькому Сході. Саме тому китайська безпекова присутність у регіоні не лише створює умови для захисту торговельних каналів та економічних інтересів, а й надає контроль за безпе- ковою сферою в регіоні (Githaiga, Burimaso, Wang, & Ahmed, 2019). Отже, інтенсифікація співпраці африканських країн і Китаю в межах ініціативи є важливим кроком для обох сторін: для Китаю присутність цій частині світу дає можливість закріпитись у регіоні Індійського океану, що є надзвичайно важливим у контексті транзиту та транспорту, тоді як для країн континенту - це можливість залучення інвестицій, розбудови інфраструктури та посилення двосторонніх відносин з КНР, що в контексті зростання геополітичного впливу Китаю у світі є надзвичайно важливим.

Близький Схід, якщо розглядати регіон у межах ініціативи "Пояс і шлях", має велике значення для Китаю через енергетичний чинник і географічне розташування. Як зазначає у своїй роботі М. Хазіза, присутність у регіоні для Китаю є важливою з позиції захисту власних економічних інтересів, особливо в контексті доступу до енергоресурсів, необхідних для Китаю (Chaziza, 2023). Крім того, цей регіон у межах "Поясу і шляху" є важливим джерелом транзиту китайських товарів і послуг, адже вигідне географічне розташування країн Близького Сходу є суттєвим чинником поширення присутності Китаю в портових містах, що з'єднують Перську затоку з Аравійським, Червоним і Середземними морями. Розбудова транзитної та транспортної інфраструктури регіону потенційно надає Китаю можливість не лише отримати безперебійний доступ до енергоресурсів, але й кращі можливості для розбудови ланцюгів поставок, що є надзвичайно важливим для експорту товарів (Chaziza, 2023). Ще одним важливим аспектом інвестицій Китаю в цей регіон, як посилається автор на базу даних Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) China Connect (IISS China Connects Database ..., б. д.), є інвестиція у проєкти цифрової інфраструктури, як-от телекомунікації та широкосмугові мережі. Це свідчить про те, що Китай додатково робить ставку на цифрову інфраструктуру (Chaziza, 2023). Отже, ураховуючи географічне розташування регіону з великим транзитним потенціалом і суттєві запаси енергоресурсів, необхідні для Китаю, варто відзначити стратегічну роль країн регіону для КНР у межах ініціативи, так само як і стратегічну роль Китаю для цих країн як найбільшого іноземного інвестора та впливового економічного й політичного партнера.

Ще одним важливим регіоном для Китаю в межах реалізації ініціативи "Пояс і шлях" є Центральна Азія. Зазначений регіон має фундаментальну роль для китайського транзиту до європейських держав. До прикладу, М. Ларюель, крім важливості його транзитного потенціалу, наголошує на посиленні економічних відносин країн регіону з Китаєм через збільшення експорту сировини із Центральної Азії до Китаю: регіон є дуже багатим на природні ресурси, необхідні для КНР, тому розбудова відповідної інфраструктури - важливий аспект імплементації ініціативи в регіоні (Laruelle, 2018). Для країн регіону поглиблена співпраця з Китаєм створює політичну та економічну альтернативу Росії, яка традиційно має вплив на регіон, і дає змогу мати певний баланс у зовнішній політиці й економіці. Крім цього, залученість Китаю до розбудови інфраструктури та логістики позитивно вплине не лише на збільшення обсягів торгівлі з КНР, а й з іншими країнами, що в підсумку може відчутно посилити транзитний потенціал регіону. Для Китаю, зі свого боку, регіон Центральної Азії є наріжним каменем з позиції маршрутів, що проходять регіоном з Китаю до Європи, як Новий євразійський сухопутний міст і коридор між Китаєм, Центральною Азією та Західною Азією що є критично важливим для ефективної імплементації ініціативи. До того ж, великі запаси природних ресурсів у регіоні надають КНР значні можливості для вигідної енергетичної співпраці та доступу до енергоресурсів регіону.

Одним із найважливіших, на думку автора, є фактор розвитку відносин Китаю в контексті ініціативи "Пояс і шлях" з країнами Європи. Варто зауважити, що, незважаючи на важливість європейського регіону для реалізації проєкту та загалом суттєву залученість країн Європи до ініціативи, рівень співпраці досить неоднорідний і варіюється від країни до країни. Найяскравішим прикладом тісної взаємодії з Китаєм є країни Середземноморського регіону, беручи до уваги географічне розташування держав Південної Європи та транзитний потенціал. У цьому контексті, Греція відіграє важливу роль, адже китайська компанія COSCO, що займається контейнерними перевезеннями, набула статус мажоритарного акціонера порту Пірей, що є найбільшим пасажирським портом у Європі й одним із ключових хабів експорту товарів до Європи, що є суттєвою перевагою для китайського експорту на європейський континент (China Daily, 2023). Також було проголошено ідею про можливе будівництво торговельного шляху, що проходитиме каналом з Егейського моря до річки Дунай. У такий спосіб виникне можливість поєднати Грецію та країни Центральної Європи через Балкани з метою пришвидшення перевезення товарів, що, безперечно, матиме позитивний вплив на двосторонню торгівлю між країнами (Chrysopoulos, 2022). Варто зауважити, що, попри доволі тісну залученість країн Південної та Центрально-Східної Європи до співпраці з Китаєм у межх зазначеної ініціативи, країни Північно-Західної Європи менш залучені до проєкту. Проте всі країни, що так чи інакше співпрацюють із Китаєм, зацікавлені у створенні конструктивних і взаємовигідних відносин, що позитивно вплине як на двосторонні відносини, так і на економічну співпрацю. Щодо Китаю, то координація та взаємодія з країнами Європи, особливо з південними, що мають істотний транзитний та експортний потенціал завдяки географічному розташуванню та наявності портів, є надзвичайно важливим у межах повноцінної реалізації ініціативи "Пояс і шлях". З огляду на це співробітництво Китаю з країнами Європи є, безперечно, важливим кроком для реалізації цілей ініціативи.

Аналізуючи саміт ініціативи "Пояс і шлях" у 2017 р. в Пекіні в загальній зовнішньополітичній парадигмі Китаю, Віктор Константинов зауважує, що успішна реалізація завдань у межах цієї стратегії фактично є трансформацією та переглядом усталених принципів зовнішньої політики КНР: від реформ Ден Сяопіна (зосередження на внутрішніх реформах й утримання від великодержавних амбіцій) Китай, у межах реалізації ініціативи, буде поступово переходити до статусу самостійного глобального актора. Успішна імплементація ініціативи закладатиме підвалини не лише для стрімкого економічного зростання, а й для посилення міжнародно-політичного впливу Китаю у всьому світі, що, безперечно, є аргументом на користь ролі цього проєкту для китайської зовнішньої політики (Константинов, 2017).

Розглядаючи сучасний етап реалізації та розвитку ініціативи "Пояс і шлях", варто звернути увагу, що останнім часом Китай зіткнувся з багатьма викликами. Основним у цьому контексті, безперечно, стала пандемія COVID-19. На думку Ш. Упадхьяй, пандемія мала серйозний негативний вплив на КНР: послаблення економічної та виробничої діяльності, порушення ланцюгів поставок, карантини та локдауни, що спричинили обмеження на поїздки та пересування китайських працівників за кордон (Upadhyay, 2023). Крім того, на думку дослідниці, пандемія коронавірусу також вплинула на терміни підписання контрактів та фактичну імплементацію багатьох проєктів: до прикладу, з лютого 2020 р. Китайський комітет сприяння міжнародної торгівлі видав тисячі екземплярів офіційних документів, де йшлося про звільнення китайських компаній від відповідальності за невиконання контрактів через обставини непереборної сили, які пов'язані з пандемією (Upadhyay, 2023). Безперечно, пандемія COVID-19 вплинула на сповільнення темпів реалізації ініціативи, з огляду на карантинні обмеження, що може мати довгостроковий вплив на темпи та терміни її імплементації. Проте, з іншого боку, пандемія надала Китаю можливість активізувати гуманітарну дипломатію в межах так званого Шовкового шляху здоров'я: Китай, який є виробником вакцин, отримав можливість використовувати вакцини не лише для свого населення, але й експортувати їх для інших країн та їхніх громадян, що сприятливо вплинуло на імідж країни як глобальної відповідальної держави (Upadhyay, 2023). Крім цього, починаючи з березня 2020 р., Китай активно допомагав з медичними спорядженнями та медикаментами, що були найбільш затребуваними країнами, як-от маски, тест-системи, апарати штучної вентиляції легенів тощо (Kobierecka, & Kobierecki, 2021).

Ще одним викликом для китайської стратегії є пов- номасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. Ураховуючи тісні політичні й економічні відносини між Китаєм та Росією, а також той факт, що Росія через своє географічне розташування та транзитний потенціал була важливою складовою в планах Китаю в межах ініціативи, повномасштабна війна стала істотним викликом для КНР з позиції логістики перевезення товарів і логістичних маршрутів загалом. Однією з альтернатив на цьому етапі є використання залізничного транспорту через Центральну Азію, Кавказ і Туреччину, даючи змогу Китаю використовувати інші маршрути для можливості поступової переорієнтації експорту товарів і послуг, що в контексті санкційного режиму проти РФ є ключовим аспектом для Китаю (Sharma, & Bhatt, 2023). Саме тому повномасштабне вторгнення Росії в Україну є ще одним викликом для реалізації ініціативи "Пояс і шлях" та підкреслює важливість пошуку й розвитку альтернативних транзитних маршрутів до Європи.

Дискусія і висновки

Отже, підсумовуючи, варто наголосити, що ініціатива "Пояс і шлях" посідає центральне місце у глобальній зовнішньополітичній стратегії Китаю через різні причини. По-перше, імплементація ініціативи привела не лише до посилення економічної присутності Китаю в регіонах з позиції розбудови транзитної та транспортної інфраструктури, а й збільшення рівня політичної співпраці Китаю як із цими регіонами загалом, так і з окремими країнами, що свідчить про глобальність і масштаби ініціативи для зовнішньої політики КНР. Крім того, шляхом розбудови співпраці з різними країнами та континентами Китай створює для себе сприятливі умови з позиції поширення власної експортної продукції, потенційно маючи безперешкодні та більш швидкі маршрути для перевезення товарів і послуг, що є важливим для Китаю, з огляду на економічну діяльність. Також це сприятливо впливає на диверсифікацію можливостей імпорту до Китаю, адже Китай завдяки присутності в різних регіонах і тісному партнерству з багатьма країнами має можливості імпортувати необхідні ресурси з більшою вигодою для своєї економіки. Тож можна зробити висновок, що ініціатива "Пояс і шлях" є надзвичайно важливим елементом у сучасній зовнішньополітичній діяльності Китаю, а сам процес її реалізації привів до трансформації зовнішньої політики Китаю, фактично підтверджуючи його статус як впливової глобальної держави.

Список використаних джерел

Константинов, В. (2017). Китай корегує зовнішню стратегію: що змінить проект "Один пояс, один шлях". Європейська правда. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/05/19/7065874

Chaziza, M. (2023). A Decade of China's Belt and Road Initiative in the Middle East. The National Interest. https://nationalinterest.org/feature/ decade-china's-belt-and-road-initiative-middle-east-206525

China Daily. (2023). Greece's Piraeus port exemplifies win-win cooperation. https://global.chinadaily.com.cn/a/202304/22/WS644320ada3 10b6054facf18e.html

Chrysopoulos, P. (2022). China's Plan for a Canal Trade Route from Greece to Europe. Greek Reporter <https://greekreporter.com/2022/07/29/ china-canal-trade-route-greece-danube

Githaiga, Burimaso, Wang, & Ahmed. (2019). The Belt and Road Initiative: Opportunities and Risks for Africa's Connectivity. https://www.researchgate.net/publication/335238107

IISS China Connects Database "The International Institute for Strategic Studies". (б. д.). https://chinaconnects.iiss.org

Kobierecka, & Kobierecki. (2021). Coronavirus diplomacy: Chinese medical assistance and its diplomatic implications. Int Polit, 58, 937-954. https://doi.org/10.1057/s41311-020-00273-1

Laruelle, M. (2018). China's Belt and Road Initiative And Its Impact In Central Asia. The George Washington University. https://centralasiaprogram.org/

wp-content/uploads/2017/12/OBOR_Book_.pdf

Nedopil, C. (2023). Countries of the Belt and Road Initiative. Green Finance & Development Center, FISF Fudan University. https://greenfdc.org/ countries-of-the-belt-and-road-initiative-bri

Parepa, L.-A. (2020). The Belt and Road Initiative as continuity in Chinese foreign policy. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/24761 028.2020.1848370

Sharma, & Bhatt (2023). China in Eurasia: Revisiting BRI amidst the Russia - Ukraine Crisis. Institute for Security and Development Policy. https://isdp.eu/content/uploads/2023/07/Asia-Paper-July-2023-Anu-Pooja- Final-28th-July-2023.pdf

The State Council of the People's Republic of China. (2015). Chronology of China's Belt and Road Initiative. http://english.www.gov.cn/ news/top_news/2015/04/20/content_281475092566326.htm

UNESCO. (б. д.). About the Silk Roads. https://en.unesco.org/silkroad/ about-silk-roads

Upadhyay, S. (2023). The Belt and Road Initiative: Issues and Future Trends. India Quarterly, 79(2), 175-188. https://journals.sagepub.com/doi/ full/10.1177/09749284231165120

References

Chaziza, M. (2023). A Decade of China's Belt and Road Initiative in the Middle East. The National Interest. https://nationalinterest.org/feature/ decade-china's-belt-and-road-initiative-middle-east-206525

China Daily. (2023). Greece's Piraeus port exemplifies win-win cooperation. https://global.chinadaily.com.cn/a/202304/22/WS644320ada31 0b6054facf18e.html

Chrysopoulos, P. (2022). China's Plan for a Canal Trade Route from Greece to Europe. Greek Reporter. https://greekreporter.com/2022/07/29/ china-canal-trade-route-greece-danube

Githaiga, Burimaso, Wang, & Ahmed. (2019). The Belt and Road Initiative: Opportunities and Risks for Africa's Connectivity. https://www.researchgate.net/publication/335238107

IISS China Connects Database "The International Institute for Strategic Studies". (n. d.). https://chinaconnects.iiss.org

Kobierecka, & Kobierecki. (2021). Coronavirus diplomacy: Chinese medical assistance and its diplomatic implications. Int Polit, 58, 937-954. https://doi.org/10.1057/s41311-020-00273-1

Konstantinov, V. (2017). China adjusts its foreign strategy: what will the One Belt, One Road project change. Evropeiska Pravda [in Ukrainian]. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/05/19/7065874

Laruelle, M. (2018). China's Belt and Road Initiative And Its Impact In Central Asia. The George Washington University. https://centralasiaprogram.org/ wp-content/uploads/2017/12/OBOR_Book_.pdf

Nedopil, C. (2023). Countries of the Belt and Road Initiative. Green Finance & Development Center, FISF Fudan University. https://greenfdc.org/ countries-of-the-belt-and-road-initiative-bri

Parepa, L.-A. (2020). The Belt and Road Initiative as continuity in Chinese foreign policy. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/2476 1028.2020.1848370

Sharma, & Bhatt (2023). China in Eurasia: Revisiting BRI amidst the Russia - Ukraine Crisis. Institute for Security and Development Policy. https://isdp.eu/content/uploads/2023/07/Asia-Paper-July-2023-Anu-Pooja- Final-28th-July-2023.pdf

The State Council of the People's Republic of China. (2015). Chronology of China's Belt and Road Initiative. http://english.www.gov.cn/ news/top_news/2015/04/20/content_281475092566326.htm

UNESCO. (n. d.). About the Silk Roads. https://en.unesco.org/silkroad/ about-silk-roads

Upadhyay, S. (2023). The Belt and Road Initiative: Issues and Future Trends. India Quarterly, 79(2), 175-188. https://journals.sagepub.com/doi/ full/10.1177/09749284231165120

Размещено на Allbest.ru/