Глобалізаційні тренди сучасного бізнес-середовища: нові виклики та можливості для підприємництва і міжнародної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

ПВНЗІ «Українсько-американський університет Конкордія»

Національний університет «Запорізька політехніка»

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТРЕНДИ СУЧАСНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА: НОВІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА І МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Лавров Руслан Валерійович доктор економічних наук, професор

Еатон Гелена В'ячеславівна кандидат економічних наук, доцент

Сидорук Ірина Сергіївна кандидат економічних наук, доцент

м. Чернігів, м. Київ, м. Запоріжжя

Анотація

Стаття присвячена аналізу глобалізаційних трендів у сучасному бізнес-середовищі та їх впливу на підприємництво та міжнародну торгівлю. Основна увага зосереджена на виявленні нових можливостей та викликів, які виникають у результаті цих трендів, а також на стратегіях, які компанії можуть застосувати для адаптації та успішного розвитку в умовах глобалізації. Мета дослідження - показати виклики та можливості розвитку сучасного бізнес-середовища в контексті глобальних трендів. Для дослідження глобалізаційних трендів сучасного бізнес-середовища застосовувалися різні загальнонаукові методи пізнання. Початковим етапом було статистичне планування, яке включало збір даних з різних джерел, включаючи академічні публікації, офіційні звіти, статистичні огляди, що дозволило забезпечити об'єктивність та репрезентативність інформації. Аналіз літератури став ключовим інструментом для визначення поточного стану знань та ідентифікації прогалин у дослідженні, що допомогло сформулювати гіпотези та напрямки подальших досліджень. Синтез інформації з різних джерел дозволив інтегрувати різноманітні дані та перспективи у єдине цілісне бачення теми. Використання групування допомогло систематизувати зібрані дані, класифікувати основні тренди та виявити зв'язки між різними аспектами бізнес-середовища. Основні напрями, які розглядаються в статті, включають: цифровізацію та електронну комерцію, які радикально змінюють способи ведення бізнесу та взаємодії з клієнтами; штучний інтелект та його застосування для автоматизації бізнес-процесів та підвищення ефективності; персоналізацію продаж, яка дозволяє краще відповідати на індивідуальні потреби клієнтів; розвиток зеленої енергетики та відновлювальних джерел енергії, що вказує на зростання екологічної відповідальності в бізнесі; управління відходами, яке є ключовим аспектом сталого розвитку та екологічної сталості; зайнятість жінок та інвалідів, яка відображає зростаючу роль інклюзії та різноманітності в бізнесі; антикризовий розвиток, який підкреслює важливість підготовки та гнучкості в управлінні для забезпечення стійкості бізнесу в нестабільних умовах.

Ключові слова: глобалізація, цифровізація, штучний інтелект, інклюзія, сталий розвиток.

Annotation

Lavrov Ruslan Valeriiovych Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economics and Management, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv

Eaton Helena Viacheslavivna Ph.D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department оf International Economic Relations, Management and Business, Ukrainian-American Concordia University, Kyiv

Sydoruk Iryna Serhiivna PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Chair of Economic Theory and Entrepreneurship, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporizhzhia

GLOBALIZATION TRENDS IN THE MODERN BUSINESS ENVIRONMENT: NEW CHALLENGES AND OPPORTUNITIES FOR ENTREPRENEURSHIP AND INTERNATIONAL TRADE

This article analyzes globalization trends in the modern business environment and their impact on entrepreneurship and international trade. The main focus is on identifying new opportunities and challenges arising from these trends, as well as strategies that companies can apply to adapt and successfully develop in the globalized environment. The purpose of the study is to show the challenges and opportunities for the development of the modern business environment in the context of global trends. Various general scientific methods of cognition were used to study globalization trends in the modern business environment. The initial stage was statistical planning, which included the collection of data from various sources, including academic publications, official reports, and statistical reviews, which ensured the objectivity and representativeness of the information. Literature analysis was a key tool for determining the current state of knowledge and identifying research gaps, which helped to formulate hypotheses and directions for further research. Synthesis of information from various sources allowed us to integrate diverse data and perspectives into a single holistic view of the topic. The use of grouping helped to systematize the collected data, classify the main trends and identify the links between different aspects of the business environment. The main topics discussed in the article include: digitalization and e-commerce, which are radically changing the way we do business and interact with customers; artificial intelligence and its application to automate business processes and increase efficiency; personalization of sales, which allows us to better respond to individual customer needs; development of green energy and renewable energy sources, which indicates the growth of environmental responsibility in business; waste management, which is a key aspect of sustainable development and environmental protection.

Keywords: globalization, digitalization, artificial intelligence, inclusion, sustainable development.

Постановка проблеми

В умовах прогнозованого глобального економічного спаду тиск на бізнес в усіх сферах залишається значним, оскільки відновлення після пандемії відбувається значно повільніше. Війна в Україні та Ізраїлі спровокувала глобальну економічну кризу та призвела до падіння наявних доходів домогосподарств. Зростання відсоткових ставок та стабільно висока інфляція створили перестороги для майбутнього бізнесу в усьому світі. Хоча компанії дуже виважено ставляться до витрат та інвестицій, а низка технологічних та соціальних тенденцій породили великі очікування щодо подальших інновацій та інвестицій [6].

Глобалізаційні тенденції в сучасному бізнес-середовищі України відображають унікальне поєднання викликів та можливостей. Незважаючи на глобальний економічний спад і вплив війни, український бізнес демонструє значну стійкість, засновану на адаптації до непередбачуваних обставин та інноваційному підході.

Умови форс-мажору, в яких знаходиться Україна, вимагають від бізнесу особливої гнучкості та здатності швидко адаптуватися до змін. На відміну від більшості країн, де основні зусилля спрямовані на відновлення після пандемії, український бізнес також стикається з безпосередніми наслідками воєнного конфлікту. Це означає, що на додачу до звичайних викликів, таких як інфляція та зростання відсоткових ставок, вони також мають справу зі значними логістичними та безпековими проблемами.

Попри це, сучасні глобалізаційні тенденції відкривають нові можливості для українського бізнесу. Наприклад, цифрові технології та інновації в сфері інформаційних технологій стали суттєвою опорою для багатьох компаній. Використання передових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн та автоматизація, допомагає мінімізувати ризики та підвищувати ефективність у складних умовах.

Крім того, глобальні тенденції в галузі сталого розвитку та відповідального бізнесу набирають обертів. Це вимагає від українських компаній більшої уваги до екологічних стандартів, корпоративної соціальної відповідальності та створення інклюзивних робочих місць. Ці аспекти можуть відігравати ключову роль у привабленні міжнародних інвестицій та партнерства.

Незважаючи на численні виклики, український бізнес продовжує розвиватися, інтегруючись у глобальний економічний ландшафт. Це стало можливим завдяки комбінації інновацій, гнучкості та впровадженню нових технологій, які дозволяють компаніям адаптуватися до швидко змінюваних умов та знаходити нові шляхи для розвитку та зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В контексті дослідження глобалізаційних трендів сучасного бізнес-середовища та їх впливу на міжнародну торгівлю та підприємництво, низка джерел виявилися особливо релевантними та інформативними. Серед них варто уваги праця М. Абдулліної [1], яка висвітлює важливість інтеграції осіб з обмеженими можливостями у трудовий колектив, підкреслюючи необхідність адаптації робочих місць. О. Бондаренко [2] досліджує реформу системи управління відходами, що є критично важливим аспектом переходу до кругової економіки. Робота О. Павлиша [3] акцентує увагу на новітніх змінах у законодавстві, що спрощують процедуру отримання ліцензій для поводження з небезпечними відходами. Стаття Jitendra K. J. [6] надає огляд глобальних бізнес-трендів, передбачуваних на найближчі роки. У сфері штучного інтелекту та його впливу на ланцюги поставок, стаття Kar U. та ін. [7] є особливо цінною. Kulik J. [8] та Takyar A. [9] також надають важливі інсайти щодо ролі штучного інтелекту в логістиці та управлінні ланцюгами поставок.

Мета статті - показати виклики та можливості розвитку сучасного бізнес-середовища в контексті глобальних трендів.

Виклад основного матеріалу

В останні роки міжнародна торгівля переживає значні зміни, які відбуваються під впливом цифровізації та глобалізації. Зростання електронної комерції сприяє легшому доступу до глобальних ринків для компаній будь-якого розміру, дозволяючи їм швидко адаптуватися до мінливих умов ринку. Це також впливає на традиційні ланцюжки поставок, роблячи їх більш складними та розгалуженими, однак разом з тим і більш вразливими до зовнішніх впливів.

Загальний обсяг міжнародної торгівлі (торгівля товарами та послугами разом) зазнав спаду в 2020 році, але відзначився стрімким зростанням у 2021 та 2022 роках, що яскраво охарактеризовує вплив пандемії на розвиток торговельних відносин. У 2023 році цей показник знову знизився, що показує вплив другої хвилі кризових явищ - військових конфліктів (рис.1).

Рис. 1 Динаміка міжнародної торгівлі товарами та послугами, трлн дол США [11]

Політичні напруженості та торговельні війни, особливо між великими світовими економіками, вносять свій вплив на міжнародну торгівлю, спонукаючи до збільшення тарифів та створення нових торговельних бар'єрів. Водночас, існує зростаючий попит на сталість та екологічну відповідальність, що спонукає компанії звертати більше уваги на вплив своєї діяльності на довкілля. Узагальнимо дані щодо основних можливостей та викликів, пов'язаних з розвитком підприємництва та міжнародної торгівлі, з урахуванням сучасних глобальних трендів.

Таблиця 1

Можливості та виклики підприємництва та міжнародної торгівлі в контексті глобалізаційних трендів

Примітка: систематизовано авторами

Кожен із глобальних трендів відкриває унікальні можливості та ставить перед підприємствами певні виклики. Від цифровізації та електронної комерції, яка трансформує способи ведення бізнесу, до використання зеленої енергетики та сталого управління відходами, що вказує на зростаючу важливість екологічної відповідальності - кожен тренд вимагає уважного вивчення та адаптації стратегій.

Проведемо детальний аналіз кожного з цих трендів, що дозволить глибше зрозуміти їх вплив на міжнародну торгівлю та підприємництво, а також визначити найбільш ефективні стратегії для адаптації та використання нових можливостей.

Цифровізація та штучний інтелект. Хоча зростаючий бізнес 2024 року включає зелену енергетику, чисту енергію, кліматичні технології, будівництво, фінтех, медичні технології, персональні послуги, інформаційні технології, електромобілі, автономні транспортні засоби та електронну комерцію, головною стратегічною технологічною тенденцією є система цифрових рішень, яка сприяє досягненню екологічних, соціальних та управлінських результатів.

За даними Boston Consultancy, щоб бути лідером галузі через п'ять років, бізнесу потрібна чітка і переконлива стратегія генеративного ШІ вже сьогодні. Штучний інтелект потрібен не лише технологічним компаніям. Він потрібен кожній компанії. За даними досліджень, штучний інтелект до 2030 року дозволить компаніям заробляти додатково $16,5 трлн за рахунок зростання продуктивності праці, персоналізованих продаж та підвищення якості продукції через автоматизовані системи контролю (рис.2).

Рис. 2 Вплив штучного інтелекту на світовий валовий продукт, трильйон доларів США [8]

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в різні сфери бізнесу, відкриваючи нові можливості для автоматизації процесів, оптимізації роботи та підвищення ефективності взаємодії з клієнтами. Це дає підприємствам змогу отримати низку вигод, розглянемо їх у табл.2 [7,9].

Таблиця 2

Вигоди використання штучного інтелекту в сучасному бізнесі

Примітка: складено на основі джерел [7,9].

Персоналізація продажу та маркетинг стають останніми роками основною сферою використання штучного інтелекту (рис. 3). Удосконалення продажів через використання штучного інтелекту (ШІ) та розвиток клієнтського досвіду є ключовими елементами сучасної маркетингової стратегії. Штучний інтелект дозволяє компаніям відійти від масового маркетингу, що часто призводить до високих рівнів відписки клієнтів через нецільові повідомлення, до більш персоналізованих та релевантних стратегій взаємодії.

Рис. 3 Використання штучного інтелекту в персоналізованих продажах (обсяг ринку, млрд дол США) [4]

Персоналізація, керована ШІ, дозволяє компаніям аналізувати великі обсяги даних про поведінку клієнтів, включаючи попередні замовлення, пошукові запити, кліки, час, проведений на сторінках, а також інтереси користувачів, схожих за своєю поведінкою. За допомогою цього аналізу, ШІ може автоматично налаштовувати маркетингові повідомлення, що значно збільшує ймовірність кліків та конверсії, адже клієнти отримують інформацію, яка їх дійсно цікавить.

Згідно зі статистикою ринку ШІ у персоналізованих продажах, від 2017 до 2023 року спостерігається послідовне зростання від 1,2 до 2,5, що вказує на збільшення використання та інвестицій у персоналізовані продажі на основі штучного інтелекту. Основним драйвером зростання ринку є висока відписка від масового маркетингу, який раніше був популярним методом просування, але тепер споживачі віддають перевагу більш особистому підходу.

Однак, існують виклики, такі як нестача кваліфікованих ресурсів та технологічних знань, які можуть стримувати зростання ринку. Це вимагає від компаній інвестувати в навчання та розвиток своїх працівників, а також у вдосконалення технологічних платформ, щоб повною мірою використовувати переваги ШІ для персоналізації продажів.

Сталий розвиток. У світі, що постійно змінюється та характеризується невизначеністю, стійкість - єдиний вихід. Незалежно від того, чи це економічний спад, чи технологічний збій, чи зміни в навколишньому середовищі, чи кібератака, організація повинна бути готовою прийняти зміни та відновитися, щоб досягти успіху. Вивчаючи досвід тих, хто вижив у турбулентні часи, компанії повинні будувати стійкі стратегії, щоб протистояти невизначеному майбутньому. На жаль, компанії, що працюють за традиційними схемами, не змогли побачити зміни, що наближаються. Вони навіть не замислювалися над тим, щоб спробувати себе в «зеленому» порядку денному або підготуватися до нових реалій сьогодення [6].

У 2022 році, бізнес України зіткнувся з значною проблемою енерговідсутності, яка набула особливої актуальності в контексті військових дій. Ця ситуація підсилює важливість розробки та впровадження стратегій сталого розвитку. Відсутність стабільного доступу до енергії змушує компанії шукати альтернативні шляхи забезпечення своїх енергетичних потреб, зокрема через інвестиції в зелену енергетику.

Цей виклик не є унікальним лише для України. На світовому рівні, за даними звіту The Economist, спостерігається зростання споживання відновлюваної енергії на 11% щорічно, досягаючи нових рекордних показників. Це відбувається на фоні глобальних зусиль, спрямованих на уповільнення змін клімату та переосмислення традиційних підходів до виробництва та споживання енергії [6].

Проблема відходів у світі та в Україні є важливим аспектом екологічної політики та сталого розвитку. Загальносвітова проблема полягає у збільшенні обсягів виробничих та побутових відходів, що призводить до навантаження на екосистеми, забруднення ґрунтів та водних ресурсів, а також створює проблеми з утилізацією та переробкою. В Україні ця проблема набуває особливої актуальності в умовах економічних та соціальних змін, а також впливу воєнних дій, що ще більше ускладнює управління відходами [2]. Розвиток стратегій управління відходами в Україні орієнтований на:

• Розширена відповідальність виробника. Виробники відповідальні за утилізацію відходів, зменшуючи тягар на місцеві бюджети.

• Створення підприємств з переробки відходів. Підвищення обсягів перероблення, розвиток циркулярної економіки та створення робочих місць.

• Європейські стандарти управління відходами. Впровадження ефективних національних та регіональних планів з використанням блокчейн-технологій для прозорості та контролю.

Ці кроки сприяють ефективному управлінню відходами в Україні та підвищенню екологічної безпеки [3].

В сучасному світі, особливо в контексті сталого розвитку, особливу увагу приділяють рівності у наймі працівників, з акцентом на значущість внеску жінок у розвиток виробництва та управління. Це розуміння базується не тільки на принципах справедливості, але й відображає практичну потребу у використанні потенціалу всіх членів суспільства для досягнення ефективності та інновацій. Дослідження Bersin Academy, яке аналізувало дані з понад 200 американських та європейських студій про різноманітність, рівність та інклюзивність (DE&I), підкреслює, що компанії, що уважно ставляться до своїх працівників, значно ефективніше у задоволенні та утриманні своїх клієнтів. У 2022 році DE&I стали одними з головних пріоритетів для керівників з питань персоналу. За даними опитування Gartner, 35% з понад 500 опитаних професіоналів вважають DE&I одним із п'яти головних пріоритетів. Цікаво, що лише 5% HR-спеціалістів у світі не вважають DE&I пріоритетом, що є значним зниженням порівняно з 25% у 2020 році [10].

Ця тенденція поширюється і на Україну. Два роки тому в Україні ще не було інтегровано функції Різноманітності в системи управління. Однак, за результатами недавнього опитування 600 офісних працівників у внутрішньому бізнес-секторі, рівень зайнятості жінок в українських компаніях досяг 66% за відносно короткий час.

Рис. 4 Рівень працевлаштування жінок в українському сегменті зайнятості [5]

Питання забезпечення інклюзії, особливо у сфері працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, в Україні ще не знайшло свого досконалого рішення. Незважаючи на зростаючу глобальну інтеграцію та вплив міжнародних стандартів, українське бізнес-середовище продовжує шукати оптимальні шляхи для реалізації інклюзивних практик.

На даний момент, Україна стоїть перед викликом адаптації робочих місць, створення доступного середовища та переборення соціальних стереотипів, які ще заважають повноцінній інтеграції осіб з інвалідністю у професійну сферу. Відсутність досконалої законодавчої бази та інфраструктурних рішень, а також недостатність інформаційних кампаній, котрі б сприяли зміні суспільної думки, є серед основних перешкод на шляху досягнення повної інклюзії.

Україні необхідно взяти на озброєння досвід іноземних країн у сфері працевлаштування людей з інвалідністю, враховуючи їхні підходи та механізми. Наприклад, у Німеччині ефективно діє законодавство, що сприяє залученню цієї категорії громадян на ринок праці через встановлення квот та штрафів за їх недотримання. Швеція підтримує зайнятість осіб з інвалідністю шляхом надання субсидій роботодавцям та соціальної підтримки працівникам. В інших країнах, як Китай, Великобританія, США, Італія, рівні зайнятості таких осіб різняться, але вони все одно є показниками прогресивного підходу до вирішення цієї проблеми.

На тлі цього, в Україні, де працевлаштовано лише близько 17% осіб з інвалідністю, є значний простір для покращення. З урахуванням збільшення кількості людей з інвалідністю через війну, український уряд може впроваджувати подібні законодавчі ініціативи та заходи соціальної підтримки. План заходів щодо створення безбар'єрного простору та розгляд законопроекту про працевлаштування осіб з інвалідністю є важливими кроками на шляху до інклюзивного суспільства, де кожен громадянин має рівні можливості для реалізації свого потенціалу [1].

Антикризове управління стає ключовим трендом глобалізації, враховуючи сучасні виклики, такі як економічні коливання, політична нестабільність, екологічні кризи, пандемії та інші глобальні загрози. Основні аспекти антикризового управління у сфері міжнародної торгівлі та підприємництва включають:

• Гнучкість ланцюгів поставок. Важливість диверсифікації постачальників та розподілу ризиків для забезпечення стабільності поставок. Це може означати встановлення відносин з альтернативними постачальниками або інвестиції в локальне виробництво.

• Управління фінансовими ризиками. Застосування стратегій хеджування для захисту від валютних коливань та інших фінансових ризиків, які можуть виникати в міжнародній торгівлі.

• Адаптивність бізнес-моделей. Розробка більш гнучких бізнес-моделей, які можуть швидко адаптуватися до змін у глобальних умовах, наприклад, шляхом переходу на електронну комерцію або модифікації продуктової лінійки.

• Технологічна готовність та інновації. Інтеграція новітніх технологій для забезпечення більшої ефективності та здатності швидко реагувати на зміни ринку. Це може включати автоматизацію, використання великих даних та аналітики.

• Стратегічні партнерства. Побудова міцних міжнародних партнерств, що дозволяють об'єднати ресурси, знання та компетенції для ефективного вирішення спільних викликів.

• Крос-культурна компетентність. Розуміння та адаптація до культурних особливостей різних ринків, що є критично важливим для успішної міжнародної діяльності.

• Ефективна комунікація. Важливість чіткої та своєчасної комунікації з партнерами, клієнтами та іншими зацікавленими сторонами, щоб забезпечити координацію та взаєморозуміння у вирішенні кризових ситуацій.

Упровадження цих стратегій допоможе підприємствам не тільки вижити в умовах глобальних викликів, але й знайти нові можливості для росту та розвитку навіть у складних умовах.

Висновки

міжнародний торгівля глобальний підприємництво

Підсумовуючи огляд глобальних трендів розвитку бізнес-середовища, узагальнимо основні можливості та виклики розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі. Загалом, сучасні глобалізаційні тренди вимагають від підприємств розвитку адаптивних, інноваційних та сталих бізнес-стратегій, які відповідають швидкозмінним умовам глобального ринку. Це не лише допоможе їм виживати в умовах нових викликів, але й забезпечить тривале зростання та успіх у міжнародній торгівлі. Глобалізаційні тренди сучасного бізнес-середовища відкривають нові горизонти для підприємництва та міжнародної торгівлі, пропонуючи водночас як унікальні можливості, так і складні виклики. Цифровізація та електронна комерція трансформують традиційні підходи до ведення бізнесу, вимагаючи від компаній швидкої адаптації та інновацій. Штучний інтелект і персоналізація продажів відкривають шляхи до підвищення ефективності та задоволення індивідуальних потреб клієнтів. Екологічні тренди, такі як зелена енергетика та стале управління відходами, вказують на зростаючу необхідність інтеграції сталих практик у бізнес-моделі. Інклюзія стає все більш важливою, особливо у контексті зайнятості жінок та інвалідів, де компанії виявляють нові таланти та різноманітність думок, що сприяє інноваціям та креативності. Антикризовий розвиток підкреслює значення гнучкості та стійкості в бізнесі, вимагаючи від компаній здатності швидко реагувати на непередбачувані виклики глобального економічного середовища.

Література

1. Абдулліна М. Адаптація робочих місць для людей з інвалідністю. Економічна правда, 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/03/6/697696/

2. Бондаренко О. Реформа системи управління відходами - крок до кругової економіки в Україні. Українська правда, 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/ 2022/02/18/7324483/

3. Павлиш О. Ліцензію на поводження з небезпечними відходами тепер можна отримати онлайн. Економічна правда, 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/07/ 22/689526/

4. Artificial Intelligence based Personalization Market by Application, Technology, and Geography - Forecast and Analysis 2023-2027. Technavio, 2022. URL: https:// www.technavio.com/ report/artificial-intelligence-based-personalization-market-industry-analysis

5. Gender aspects, agricultural development and rural territories - Ukraine, Updated edition. Materials series on gender assessment in countries - Europe and Central Asia. Budapest. FAO, 2021. Retrieved from https://www.fao.org/3/cb4501uk/cb4501uk.pdf

6. Jitendra K. J. Global Business Trends in 2024. URL: https://www.linkedin.com/pulse/ global-business-trends-2024-jitendra-k-jena-wsqyf/

7. Kar U., Dash R., Murtrey M., Rebman C. Application of Artificial Intelligence in Automation of Supply Chain Management. Journal of Strategic Innovation and Sustainability, 2019, 14(3). DOI:10.33423/jsis.v14i3.2105

8. Kulik J. Artificial Intelligence (AI) Statistics & Facts for 2024. Neurosys, 2023. URL: https://neurosys.com/blog/artificial-intelligence-statistics-and-facts

9. Takyar AThe role of AI in logistics and supply chain. Leeway Hertz, 2023. URL: https://www.leewayhertz.com/ai-in-logistics-and-supply-chain/#:~:text=AI%20can%20help% 20logistics%20companies,costs%20and%20improve%20overall%20efficiency

10. The pandemic is ushering in new C-suite roles. The Economist, 2022. URL: https://www.economist.com/business/2021/01/30/the-pandemic-is-ushering-in-new-c-suite-roles

11. World Trade Statistical Review 2023. WTO, 2023. URL: https://www.wto.org/ english/res_e/booksp_e/wtsr_2023_e.pdf

12. Федик М. В. Макроекономічні наслідки впливу пандемії Covid-19 на світову економіку. Економіка та держава. 2021. № 7. С. 40-46. URL: http://www.economy.in.ua/ pdf/7_2021/9.pdf

13. Верхоглядова Н. І., Сидоров О. А. Підходи до розуміння інтелектуального потенціалу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 18. Ч. 1. С. 77-80. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_1_2018ua/17.pdf

14. Fedyk, M., Kudyn, Bondarchuk, M. Digitalization of the world business environment under the conditions of global instability. Economics & Education. 2022, 7(1), 34-41. URL: http://www.baltijapublishing.lv/index.php/econedu/article/view/1697/1716

15. Sydorovych, O., Perchuk, O, Fedyk, M., Klymenko, S., Matviy, I., Chupryna, L., Yaremko, I. Digitization of the Financial System in the World Economy. International Journal of Computer Science and Network Security, 2021, Volume 21, Issue 12, 611-619. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202112/20211284.pdf.

References

1. Abdulina, M. (2023). Adaptatsiia robochykh mists dlia liudei z invalidnistiu [Adaptation of workplaces for people with disabilities]. Ekonomichna pravda. Retrieved from https:// www.epravda.com.ua/columns/2023/03/6/697696/ [іп Ukrainian].

2. Bondarenko, O. (2022). Reforma systemy upravlinnia vidkhodamy - krok do krugovoi ekonomiky v Ukraini [Reform of the waste management system - a step towards a circular economy in Ukraine]. Ukrainska pravda. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/columns/ 2022/02/18/7324483/ [іп Ukrainian].

3. Pavlysh, O. (2022). Litsenziyu na povodzhennia z nebezpechnymy vidkhodamy teper mozhna otrymaty onlain [License for handling hazardous wastes can now be obtained online]. Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/news/2022/07/22/689526/ [іп Ukrainian].

4. Technavio. (2022). Artificial Intelligence based Personalization Market by Application, Technology, and Geography - Forecast and Analysis 2023-2027. Retrieved from https:// www.technavio.com/report/artificial-intelligence-based-personalization-market-industry-analysis [In English]

5. FAO. (2021). Gender aspects, agricultural development and rural territories - Ukraine, Updated edition. Materials series on gender assessment in countries - Europe and Central Asia. Budapest. Retrieved from https://www.fao.org/3/cb4501uk/cb4501uk.pdf [In English]

6. Jena, J.K. (2023). Global Business Trends in 2024. Retrieved from https://www.linkedin.com/ pulse/global-business-trends-2024-jitendra-k-jena-wsqyf/ [in English]

7. Kar, U., Dash, R., Murtrey, M., & Rebman, C. (2019). Application of Artificial Intelligence in Automation of Supply Chain Management. Journal of Strategic Innovation and Sustainability, 14(3). DOI:10.33423/jsis.v14i3.2105 [in English].

8. Kulik, J. (2023). Artificial Intelligence (AI) Statistics & Facts for 2024. Neurosys. Retrieved from https://neurosys.com/blog/artificial-intelligence-statistics-and-facts [іп English].

9. Takyar, A. (2023). The role of AI in logistics and supply chain. Leeway Hertz. Retrieved from https://www.leewayhertz.com/ai-in-logistics-and-supply-chain/ [in English]

10. The Economist. (2022). The pandemic is ushering in new C-suite roles. Retrieved from https://www.economist.com/business/2021/01/30/the-pandemic-is-ushering-in-new-c-suite-roles [in English]

11. WTO. (2023). World Trade Statistical Review 2023. Retrieved from https://www.wto.org/ english/res_e/booksp_e/wtsr_2023_e.pdf [in English]

12. Fedyk, M. (2021). Macroeconomic consequences of the impact of the ^vid-^ pandemic on the global economy. Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 40-46. Retrieved from http://www.economy.in.ua/pdf/7_2021/9.pdf [in Ukrainian].

13. Verkhoglyadova, N. I., & Sydorov, O. A. (2018). Pidkhody do rozuminnia intelektualnoho potentsialu [Approaches to intellectual potential]. Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy, 18(1), 77-80. Retrieved from http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_1_2018ua/17.pdf [in Ukrainian].

14. Fedyk, M., Kudyn, S., & Bondarchuk, M. (2022). Digitalization of the world business environment under the conditions of global instability. Economics & Education, 7(1), 34-41. Retrieved from http://www.baltijapublishing.lv/index.php/econedu/article/view/1697/1716 [in English].

15. Sydorovych, O., Perchuk, O, Fedyk, M., Klymenko, S., Matviy, I., Chupryna, L., Yaremko, I. (2021). Digitization of the Financial System in the World Economy. International Journal of Computer Science and Network Security, Volume 21, Issue 12, 611-619. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/202112/20211284.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru