Міжнародна логістична діяльність у структурі зовнішньої торгівлі України: бар’єри, загрози та виклики

Размещено на http://allbest.ru

Інститут економіки промисловості НАН України

Міжнародна логістична діяльність у структурі зовнішньої торгівлі України: бар'єри, загрози та виклики

Трушкіна Н.В., Сербіна Т.В.

Вступ

На даному етапі під впливом глобалізації та євроінтеграції на розвиток національної економіки України виникає об'єктивна необхідність у розробленні принципово нових механізмів і стратегій управління міжнародною логістичною діяльністю у структурі зовнішньої торгівлі. Використання логістичного підходу для підвищення ефективності управління експортно-імпортними процесами та потоками, обгрунтування й реалізації державної експортної політики та стратегії набуло особливої актуальності в умовах російсько-української війни.

З огляду на це, проблеми організації міжнародної логістичної діяльності у контексті відновлення національної економіки України в умовах глобальної трансформації з урахуванням наслідків війни залишаються актуальними і вимагають подальших досліджень.

Мета даної роботи полягає в узагальненні й систематизації існуючих підходів до визначення суті й змісту поняття «міжнародна логістика»; авторському трактуванні даної економічної категорії; статистичному аналізі основних показників розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні; виявленні бар'єрів, які стримують організацію міжнародної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі України.

Виклад основного матеріалу

Аналіз літератури показує, що не існує єдиного наукового підходу до терміна «міжнародна логістика». Встановлено, що зарубіжні та вітчизняні дослідники ототожнюють цю категорію з різними поняттями: міжнародний бізнес, міжнародна торгівля, логістика зовнішньоекономічної діяльності, експортно-імпортна логістика, логістика у міжнародному бізнесі, міжнародна логістична діяльність, зовнішньоекономічна логістична діяльність, глобальна логістика, єврологістика, глобальний логістичний менеджмент, логістика для міжнародних компаній, глобальне управління ланцюгами постачань, менеджмент міжнародних торгівельних операцій тощо.

У наукових джерелах зустрічається різноманіття формулювань термінів, які пов'язано з міжнародною логістикою. Серед них такі:

· процес планування, імплементації, та контролювання фізичними та інформаційними потоками, пов'язаними з матеріалами та готовими виробами з точки походження до точки використання (Council of Supply Chain Management Professionals');

· менеджмент потоку товарів і послуг між місцем походження та місцем споживання для зустрічі з потребами користувачів у випадку, коли мова йдеться про поставки між суб'єктами різних країн чи при перетинанні національних кордонів (A. Pierre, R. Steward);

· мистецтво управління потоками матеріалів і кінцевих потоків від джерела до їх споживачів (D. Joshi);

· метод управління потоком товарів та інформації (A. Szymonik);

· сукупність рішень у всіх пунктах міжнародного ланцюга поставок, що створює основу для здійснення діяльності у центрі прийняття рішень у глобальному масштабі (П. Шері, Т. Ларсон);

· знання з організації й управління системою товарно - інформаційно - фінансових потоків міжнародної фірми (Я. Олійник, І. СмірновУ,

· інституційний базис глобальної логістики (Р. Сивак);

· функціональна сфера логістики, яку спрямовано на оптимізацію товаропотоків, які виходять за межі національних економічних систем (О. Тридід та інші);

· наука про управління матеріальними і пов'язаними з ними документальними, фінансовими та іншими інформаційними потоками в рамках міжнародного обміну товарами з метою ефективного використання всіх видів ресурсів (Б. Холод, О. Зборовська);

· організація та забезпечення ефективного управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками з метою мінімізації операційних витрат за досягнення основних завдань зовнішньоторговельної угоди з використанням механізмів та інструментів глобальної та національної логістичних систем (І. Стеценко);

· особлива сфера логістики, яка охоплює логістичну діяльність підприємств та організації, що виконується на міжнародному рівні (Н. Тюріна, І. Гой, І. Бабій);

· наука про управління потоками (матеріальними, фінансовими, інформаційними, сервісними), що перетинають національні кордони (Н. Тюріна, І. Гой, І. Бабій);

· стратегічне управління міжнародним ланцюгом поставок, що розуміється як об'єднання логістичної діяльності організацій - ланок ланцюга поставок, а саме операційної, фінансової та маркетингової функцій і контролю над матеріальним потоком товарів, грошових коштів та інформації через кордони і над межами різних держав (Ж. Банзекуливахо);

· один із ключових чинників розвитку глобалізації світової економіки (Р. Сивак).

На думку О. Хмелевського, існуючі визначення економічної категорії «міжнародна логістика» піддаються групуванню переважно за трьома напрямами, основою яких у відповідних ракурсах є: управління міжнародним ланцюгом поставок; оптимізація та управління потоками, які виходять за межі національних економічних систем; комплексне сприйняття поняття.

На підставі проведеного теоретичного аналізу визначень терміна «міжнародна логістика» згідно з різними науковими концепціями і результатів власних досліджень [1-7] уточнено зміст цього поняття як науки про управління потоками ресурсів (матеріальних, трудових, транспортних, інформаційних, фінансових тощо) при організації сукупності взаємопов'язаних, послідовно виконуваних логістичних процесів, експортно-імпортних операцій та різноманітних логістичних послуг з метою скорочення витрат на зовнішньоекономічну логістичну діяльність і збитків за рахунок оптимізації потоків та удосконалення інформаційного забезпечення їх руху; зростання якості логістичного сервісу та рівня обслуговування споживачів, рентабельності від реалізації продукції та рівня конкурентоспроможності підприємств на світових ринках збуту.

За інформаційно-аналітичними матеріалами Державної служби статистики України, обсяг експорту у зовнішньоторговельному балансі збільшився за 2010-2021 рр. на 28,3%, а імпорту - на 22,3%. За цей період скоротилося сальдо експортно-імпортних операцій. Про це свідчить зростання коефіцієнту покриття експортом імпорту (табл. 1).

Обсяг експортних постачань товарів зріс у 2021 р. порівняно з 2010 р. на 34,2%, а імпортних - на 20,7%. Незважаючи на від'ємне сальдо експортно-імпортних операцій у структурі зовнішньої торгівлі України товарами, значення даного показника збільшилося у 2 раза (табл. 2).

Таблиця 1 - Зовнішньоторговельний баланс України

Примітка: для уникнення подвійного обліку загальні обсяги товарів та послуг розраховано за формулою: загальний обсяг товарів і послуг = товари + послуги - вартість послуг для переробки товарів з метою реалізації за кордоном. економіка логістичний торгівля експортний

Джерело: складено за інформаційно-аналітичними матеріалами Державної служби статистики України.

Таблиця 2 - Зовнішня торгівля України товарами

Джерело: складено за інформаційно-аналітичними матеріалами Державної служби статистики України.

Аналогічна ситуація спостерігається і у структурі зовнішньої торгівлі України товарами з країнами ЄС.

Так, обсяг експорту збільшився у 2 раза, а імпорту - у 1,5 раза. Сальдо експортно-імпортних операцій скоротилося у 2,8 раза, що призвело до зростання значення коефіцієнту покриття експортом імпорту з 0,68 до 0,93 (табл. 3).

Таблиця 3 - Зовнішня торгівля України товарами з країнами ЄС

Джерело: складено за інформаційно-аналітичними матеріалами Державної служби статистики України.

Водночас інвестування зовнішньоекономічної діяльності в Україні знизилося. Так, загальний обсяг прямих інвестицій з країн світу в економіці України зменшився за 2010-2019 рр. на 21,1%, а з країн ЄС - на 23,5% (табл. 4).

Таблиця 4 - Прямі інвестиції з країн світу в економіці

України, млн дол. США

Джерело: складено за інформаційно-аналітичними матеріалами Державної служби статистики України.

Варто зазначити, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну негативно вплинуло на організацію експортних постачань у системі міжнародної логістичної діяльності. За даними Центру економічних і бізнес-досліджень (CEDR), загальний обсяг невиробленої в Україні продукції у 2014-2020 рр. унаслідок конфлікту з Росією дорівнює 280 млрд дол. США, тобто до 40 млрд дол. США щороку, що становить 19,9% ВВП України доконфліктного рівня. У Звіті зазначено, що тривалий конфлікт спричинив істотний вплив на національну економіку України. Негативним наслідком є зниження довіри інвесторів до економіки, що, у свою чергу, призвело до втрати 72 млрд дол. США інвестицій або до 10,3 млрд дол. США щорічно. Водночас постійне скорочення обсягів експортних поставок призвело до загальних втрат країни за 2014-2020 рр. до 162 млрд дол. США через блокування морських портів.

За експертними оцінками S&P Global Market Intelligence, ВВП України знизиться у 2022 р. на 45,7%. МВФ прогнозує скорочення ВВП України на 35%, а Міністерство фінансів України - від 30 до 50%. Державний борг України зросте у 2022 р. до 60% національного ВВП. Рівень річної інфляції складатиме 15-20%. Банківський сектор втратив значну частину активів у постраждалих регіонах і 50-70% грошового потоку від кредитів. За оцінками Європейської бізнес-асоціації, 57% українських компаній припинили або призупинили свою господарську діяльність.

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, обсяг експорту у березні 2022 р. скоротився на 50% (до 2,7 млрд дол. США), а імпорт - на 30% (до 1,8 млрд дол.). Експорт металів майже припинився, сільськогосподарської продукції - знизився у 4 раза. При цьому морські вантажоперевезення (62% загальноукраїнського обсягу експортних постачань 2021 р. у доларах) припинено унаслідок блокади морських портів. Залізничні (12%) та автомобільні (23%) відправлення вантажів серйозно ускладнено.

Отже, до основних бар'єрів, що гальмують організацію міжнародної логістичної діяльності в Україні, можна віднести: порушення ланцюгів постачання продовольства; зниження обсягів експортних поставок продукції унаслідок блокування морських портів; неналежне виконання умов і термінів зовнішньоекономічних контрактів; збільшення трансакційних витрат і на логістику; дефіцит палива через знищення паливних складів і складну транспортну логістику; обмежений обсяг прямих інвестицій у формування й функціонування відповідної логістичної інфраструктури (термінали, складські комплекси, розподільчі центри, кластерні утворення) тощо.

У результаті проведених досліджень [8-13] виявлено, що для усунення вищеперелічених бар'єрів доцільно приділяти особливу увагу питанням удосконалення організації зовнішньоекономічної логістичної діяльності підприємств України з урахуванням сучасних викликів і загроз. Для цього необхідно використовувати різні підходи, механізми та інструментарій, а саме: кластеризація, цифровізація, впровадження моделей зеленої та циркулярної економіки, міжнародно-публічно-приватне партнерство тощо.

Висновки

Встановлено, що здебільшого науковці розглядають міжнародну логістику як планування, організацію, контроль і управління рухом потоків (матеріальних, фінансових, інформаційних та ін.), які перетинають національні кордони, від точки їх виникнення до кінцевого споживача у просторі і часі. На основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування міжнародної логістики, які запропоновано різними науковими школами, за такими групами:

· базис глобальної логістики;

· чинники розвитку глобалізації світової економіки; функціональна сфера логістики;

· наука про управління; процес управління; функції управління;

· мистецтво управління потоками;

· метод управління потоками; сукупність рішень у всіх пунктах міжнародного ланцюга поставок;

· стратегічне управління міжнародним ланцюгом поставок.

Запропоновано авторський підхід до визначення змісту терміна «міжнародна логістика», новизна якого полягає у тому, що це визначення базується на комплексному підході і відображає безперервний процес управління потоками ресурсів при послідовному здійсненні всього переліку процесів міжнародної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі.

Це, у свою чергу, дозволить скоротити витрати на зовнішньоекономічну логістичну діяльність і збитки за рахунок оптимізації потоків та удосконалення інформаційного забезпечення їх руху; зростання якості логістичного сервісу та рівня обслуговування споживачів, рентабельності від реалізації продукції та рівня конкурентоспроможності підприємств на світових ринках збуту.

Перспективи подальших наукових досліджень полягають в обгрунтуванні науково-методичних положень і розробленні практичних рекомендацій щодо організації зовнішньоекономічної логістичної діяльності підприємств у контексті відновлення національної економіки в рамках виконання «Плану Маршала для України».

Список використаних джерел

1. Залознова Ю.С., Трушкіна Н.В. Теоретичні аспекти логістики: еволюція розвитку та сучасні підходи. Вісник Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Економічні науки. 2018. Вип. 13. С. 228-236.

2. Zaloznova Yu., Trushkina N. Mechanism for providing sustainable development of transport infrastructure in Ukraine. Transformational processes the development of economic systems in conditions of globalization: scientific bases, mechanisms, prospects: collective monograph / Edited by M. Bezpartochnyi, in 2 Vol. / ISMA University, Riga, Latvia. Riga: «Landmark» SIA, 2018. Vol. 2. P. 43-53.

3. Трушкіна Н.В., Кітріш К.Ю., Шкригун Ю.О. Тенденції розвитку глобальних ланцюгів постачань в умовах COVID-19. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. Вип. 33. Ч. 2. С. 82-88. https://doi.org/ 10.32782/2413-9971/2020-33-35.

4. Осадча Н.В., Трушкіна Н.В. Генезис понять «транзитний потенціал регіону» і «митний режим транзиту» у міжнар. логістиці. Інфраструктура ринку. 2021. Вип. 52. С. 9-19. https://doi.org/10.32843/ infrastruct52-2.

5. Трушкіна Н.В., Сербіна Т.В. Сутність поняття «міжнародна логістика». Theoretical and science bases of actual tasks: Proceedings of the XIV International Scientific and Practical Conference (Portugal, Lisbon, April 12-15, 2022). Lisbon: International Science Group, 2022. P. 137-142.

6. Трушкіна Н. Логістична система: до питання термінології. Veda a perspektivy. 2022. № 3(10). Str. 84-96. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-3(10)-84-96.

7. Trushkina N., Prokopyshyn O., Dranus L. Customer relationship management in the system of logistics admin. at agricultural enterprises. Security management of the XXI century: national and geopolitical aspects: collective monograph. Iss. 4 / in edition D. Diachkov; Poltava State Agrarian University. Prague: Eastern Europ. Center of the Fundamental Researchers, Nemoros s.r.o., 2022. Р. 190-196.

8. Zaloznova Yu., Trushkina N. Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No. 1. P. 63-80. https://doi.org/10.34021/ ve.2019.02.01(4).

9. Трушкіна Н.В. Клієнтоорієнтований підхід до логістичного сервісу в умовах інформаційної економіки. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 196-204. https://doi.org/10.32983/ 2222-4459-2020-6-196-204.

10. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ ve.2021.04.01(2).

11. Dzwigol H., Kwilinski A., Trushkina N. Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy. Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBM), 1-2 April 2021. Cordoba, Spain: IBIMA Publishing, 2021. P. 10862-10874.

12. Цвірко О.О., Трушкіна Н.В. Логістична інфраструктура: сутність і роль у забезпеченні сталого розвитку національної економіки. Moderni aspekty vedy: XIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. Str. 258-279.

13. Kryshtanovych S., Prosovych O., Panas Y., Trushkina N., Omelchenko V. Features of the Socio-Economic Development of the Countries of the World under the influence of the Digital Economy and COVID-19. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022. Vol. 22. No. 1. P. 9-14. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.2.2.

Размещено на Allbest.ru