Парламентська асамблея НАТО: Україна на шляху до членства в Альянсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парламентська асамблея НАТО: Україна на шляху до членства в Альянсі

Романенко Є.О., Гурковський В.І., Збройні Сили України

Вступ

Україна вибрала шлях до членства в НАТО оскільки це є стратегічним кроком для зміцнення своєї безпеки, захисту суверенітету та незалежності. Цілком зрозуміло, що членство в НАТО надасть Україні гарантії колективної оборони, підвищить її обороноздатність, сприятиме модернізації збройних сил та підвищення рівня безпеки для громадян.

Майже з першою каденцією президента рф путіна (2000 рік) Україна стала об'єктом активних зусиль рф, яка прагнула впливати на політичну, економічну та безпекову сфери, втручаючись в її внутрішні справи, агресивно домагаючись підкорення, руйнування територіальної цілісності та державного суверенітету. Згодом в 2014 році рф здійснила вторгнення на територію Донецької та Луганської областей та анексувала Крим. У цьому контексті отримання запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО стало ключовим елементом Стратегії національної безпеки України, уведеної в дію указом Президента України № 392/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».

Співробітництво України з НАТО як один із напрямів безпекової політики нашої держави спрямований на досягнення високих стандартів країн-членів Альянсу, взаємовигідну практичну взаємодію України з Альянсом у подоланні традиційних та нових викликів і загроз, а також на забезпечення належного місця і впливу України в міжнародній безпековій системі.

Основоположними документами у відносинах України з НАТО на сьогодні є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору від 9 липня 1997 р. і Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 р. Співпраця в практичних сферах регулюється 30 угодами між Україною та НАТО.

Виклад основного матеріалу

членство україна нато

Відносини між Україною й Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) почалися 1992 року. Україна подала заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у 2008 році. Плани щодо членства в НАТО були відкладені Україною після президентських виборів 2010 року, на яких президентом був обраний Віктор Янукович, який вважав за краще залишити країну поза блоком. На тлі Євромайдану та Революції гідности Янукович утік з України в лютому 2014 року. Тимчасовий уряд Яценюка, який прийшов до влади, спочатку заявив, посилаючись на позаблоковий статус країни, що не планує вступати в НАТО. Однак після анексії Криму росією та парламентських виборів у жовтні 2014 року співпраця між НАТО і Україною посилилась у кількох важливих сферах. 23 грудня 2014 року Верховна Рада України приняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. У Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 07 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття член6ства в НАТО та ЄС. Згодом Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України» (реєстр. №6470) внесені зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції. Одним з пріоритетів національних інтересів України визначено інтеграцію у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

Тобто законодавством в Україні створено належні умови для набуття членства в НАТО і отримання міжнародно-правових гарантій безпеки. Починаючи з 2022 року, коли рф розпочала своє широкомасштабне вторгнення підтримка вступу до альянсу українським суспільством зросла [1].

2 грудня 2014 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна може стати членом альянсу і якщо вона подасть заяву, НАТО її розгляне. Він підкреслив, що для членства в НАТО Україна має відповідати стандартам та принципам, які є умовою набуття членства в альянсі.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт Президента України Петра Порошенка про відмову від позаблокового статусу. За відповідне рішення проголосували 303 депутати.

21 лютого 2019 року до Конституції України було внесено зміни, норми щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО закріплені в преамбулі Основного Закону, трьох статтях та перехідних положеннях.[2]

На Брюссельському саміті в червні 2021 року лідери НАТО підтвердили рішення, ухвалене на саміті в Бухаресті 2008 року, про те, що Грузія й Україна стануть членами Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невід'ємною частиною процесу та правом України визначати своє майбутнє і зовнішню політику без стороннього втручання.[3]

1 грудня 2021 року президент РФ Володимир Путін заявив, що хоче отримати від Заходу гарантії не вступу України в НАТО. 16 грудня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс не піде на поступки Росії у питанні наближення України до членства. За його словами, Україна має право на захист і разом з НАТО визначатиме питання членства в Альянсі.

12 січня 2022 року в Брюсселі відбулося засідання Ради Росія-НАТО, де представники Росії та 30 держав-членів Альянсу обговорювали вимоги російської сторони до НАТО. Єнс Столтенберґ знову заявив, що рішення про готовність України до вступу в НАТО можуть приймати лише Україна та 30 союзників по Альянсу.

На тлі зростання напруженості між Росією та Україною на початку 2022 року Рада Федерації Росії «визнала» ЛНР та ДНР 22 лютого 2022 року, після того, як 16 лютого Держдума закликала Путіна визнати відокремлені території. 21 лютого Путін підписав укази про визнання двох самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.

21 лютого 2022 року, Зеленський звинуватив путіна у «зриві мирних переговорів і виключив будь-які територіальні поступки». 22 лютого 2022 року, президент Росії Путін заявив, що Мінських угод «більше не існує», і що в їх розпаді винна Україна, а не росія. 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне вторгнення до України. В Україні третій рік триває війна в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року - частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій рф намагалася заперечувати. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною воєнною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних та обстріли критичної інфраструктури в Україні.[4]

Згідно зі соціологічним дослідженням, яке провів Український інститут майбутнього спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у січні 2022 року, 64 % українців підтримували вступ України до НАТО, а 17 % не підтримували, 13 % не мали однозначної думки з цього питання. На Заході України, в Києві та на Півдні України виявилося найбільше прихильників вступу до НАТО -- 73 %, 71 % та 59 %. Найменш цю ідею підтримували на Сході -- 47 %.[5].

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на пришвидшений вступ до НАТО на тлі анексії окупованих територій Росією.[6]

11 липня 2023 року, саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив рішення щодо України, як країни яка стане членом Альянсу без ПДЧ, як це було під час вступу Фінляндії та Швеції. Було оголошено про створення Ради Україна -- НАТО у форматі 32, а не 31+ 1, як було з Комісією Україна - НАТО. 12 липня 2023 року, під час Вільнюського саміту НАТО, відбулося перше засідання Ради Україна - НАТО.[7]

12 грудня 2023 року, в ході прес-конференції у Білому домі, Президент США Джо Байден заявив, що потрібно забезпечити перемогу України у війні з Росією, щоб наблизитись до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Президент США переконаний, що майбутнє України пов'язане з Альянсом. «Щодо цього немає жодних сумнівів», -- підкреслив він.[8]

13 лютого 2024 року, постійна представниця США при НАТО Джуліанна Сміт, в ході прес-конференції повідомила, що Київ, найімовірніше, не отримає запрошення в НАТО під час ювілейного саміту у Вашингтоні, який відбудеться 9-11 липня 2024 року.[9]

Парламентська Асамблея НАТО може надати Україні, Боснії і Герцеговині та Грузії статус кандидатів на вступ до Альянсу. Це новий статус для країни в Асамблеї, який погодився створити Постійний комітет в межах комплексної реформи партнерства, яку ухвалили на засіданні 23 і 24 березня в Таллінні (Естонія).

«Постійний комітет погодився створити новий статус в ПА НАТО для країн, які прагнуть вступити до Альянсу, і офіційно визначити Україну, а також Боснію і Герцеговину та Грузію як кандидатів на вступ до НАТО. У двох інших важливих рішеннях Постійний комітет вирішив підвищити статус Косово в Асамблеї з парламентського спостерігача до асоційованого члена, а також надати асоційоване членство парламенту Мальти. In Tallinn. Ці зміни в партнерстві мають бути ратифіковані повним складом Асамблеї на весняній сесії 2024 року у Болгарії, наприкінці травня.[10]

Парламентська асамблея НАТО (англ. NATO Parliamentary Assembly) заснована у 1955 році слугує консультативним міжпарламентським органом Північно-Атлантичного Альянсу. Збираючи разом законодавців зі всіх країн-членів НАТО, асамблея забезпечує зв'язок між НАТО та парламентами її членів.

Парламентська асамблея НАТО складається з 257 делегатів з 28 країн. Делегати з 14 асоційованих країн, Європейського парламенту, 4 регіональних країн-партнерів, Парламентської асамблеї Середземномор'я, спостерігачі з 7 інших країн та міжпарламентських асамблей також беруть участь в його діяльності. Органом управління асамблеї є комітет, до складу якого входять голови всіх делегацій країн-членів, Президент, Віце-президенти, Казначей та Генеральний Секретар.

В 2002 асамблея вирішила вивести свої відносини з Україною на новий рівень створивши Міжпарламентський комітет Україна-НАТО. Співпраця асамблеї з Верховною Радою поступово зміцнювалась напередодні українських президентських виборів у 2004 році. Пізніше створено Міжпарламентську раду.

Рада Україна -- НАТО (англ. NATO-Ukraine Council, фр. Conseil OTAN-Ukraine) -- орган, що координує відносини України та НАТО, створений на Вільнюському саміті 2023 року[11]. До 2023 року функції Ради Україна -- НАТО виконувала Комісія Україна - НАТО.

29 листопада 2023 року, у Брюсселі (Швейцарія) відбулося історичне засідання Ради Україна - НАТО, в ході якого союзники домовилися розробити нові проекти НАТО для збільшення виробничих потужностей українського оборонного комплексу та лікування українських поранених.

17 січня 2024 року, відбулася перша зустріч Ради Україна-НАТО на рівні Головнокомандувачів збройних сил. Від імені Головнокомандувача Збройних Сил України у заході взяв участь військовий представник України генерал-майор Сергій Салкуцан. [12]

28 березня у Брюсселі, у штаб-квартирі НАТО на рівні послів, відбулося позачергове засідання Ради Україна-НАТО. Зустріч скликали за ініціативою Києва через останні масштабні обстріли росією критичної інфраструктури які називають найбільшою атакою на українську енергосистему за час повномасштабної війни. Міністр оборони України поінформував союзників про наслідки російських атак, заходи з реагування, які вживаються Україною, та закликав держави-члени НАТО надати додаткові системи ППО та ПРО і ракети до них для того, щоб захистити українські міста і громадян.

Планова зустріч Ради Україна-НАТО анонсована на 4 квітня, у рамках міністерської зустрічі до 75-річчя створення Альянсу. Для участі у ній запрошений міністр закордонних справ України.[13].

Висновки

Участь України в роботі Парламентської асамблеї НАТО сприятиме налагодженню діалогу з Альянсом і підвищенню рівня взаєморозуміння між сторонами. Це важливий крок у напрямку зміцнення військово-політичних зв'язків між Україною та НАТО. Парламентська асамблея НАТО є форумом для обговорення ключових питань безпеки та оборони, а також для спільного прийняття рішень щодо розвитку альянсу. Участь України у цьому процесі може допомогти залучити підтримку членів Альянсу до її безпекових інтересів та забезпечити більш активне врахування її позицій у прийнятті стратегічних рішень, в тому числі щодо членства в Альянсі.

Водночас, активна участь України у дискусіях на авторитетних міжнародних майданчиках і платформах, таких як зустрічі на високому рівні, конференції, саміти тощо, може значно підвищити її шанси на вступ до НАТО. Такі обговорення надають можливість Україні демонструвати свою здатність до виконання критеріїв членства в альянсі, а також активно просувати безпекові та воєнно-політичні інтереси, створюють додаткові можливості для підтримки з боку партнерів у забезпеченні її суверенітету та територіальної цілісності.

Отже, через участь в Парламентській асамблеї НАТО Україна матиме можливість покращити свої шанси на членство в альянсі, зміцнити свої оборонні потужності та забезпечити національну безпеку шляхом підкреслення своїх здібностей, зобов'язань та відданості принципам Альянсу. Передусім зважаючи на відданість принципам НАТО, наша держава вже продемонструвала свою готовність до відповідального членства у Альянсі.

Список використаних джерел

1. Ukraine-NATO: partnership history Україна до НАТО, №1(1) березень 2019, стор.4-7.

2. Про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО: Закон України від 7 лютого 2019 року № 2680-VIII https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2680-19#Text

3. У Брюсселі стартує саміт НАТО https://www.radiosvoboda.org/a/news- samit-nato/31306026.html

4. Романенко Є.О., Жукова І.В., Підсумки російсько-української війни у 2023 році //Moderni aspekty vedy: XXXIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2024. - str. 11-23

5. Чи готові українці до великої війни: результати соціологічного дослідження https://uifuture.org/publications/chy-gotovi-ukrayinczi-do-velykoyi- vijny-rezultaty-socziologichnogo-doslidzhennya/

6. Україна подає заявку на пришвидшений вступ в НАТО https:// www.dw.com/uk/ukraina-podae-zaavku-na-prisvidsenij-vstup-v-nato/a-63300903

7. 2023 NATO Vilnius Summit Programme https://www.nato.int/cps/en/natohq/ events_216418.htm

8. Ми хочемо, щоб Україна перемогла у війні -- Байден. Головне з пресконференції Зеленського та Байдена https://www.holosameryky.com/a/ zelensky-biden-bilyi-dim/7395916.html

9. Посол США у НАТО не очікує, що Україну запросять до Альянсу на саміті у Вашингтоні https://www.slovoidilo.ua/2024/02/13/novyna/polityka/ posol-ssha-nato-ne-ochikuye-ukrayinu-zaprosyat-alyansu-samiti-vashynhtoni

10. In Tallinn, Assembly leadership addresses Alliance transformation & Ukraine support ahead of NATO's 75th anniversary 24 March 2024 https://www. nato-pa.int/news/tallinn-assembly-leadership-addresses-alliance-transformation- ukraine-support-ahead-natos-75th

11. Історичне засідання Ради Україна - НАТО: Кулеба розповів про результати зустрічі https://24tv.ua/zasidannya-radi-ukrayina-nato-dmmitro-kuleba- rozpoviv-pro-rezultati_n2442401

12. Залужний не брав участі в першому "військовому" засіданні Ради Україна-НАТО https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/01/17/7177676/

13. Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/03/28/7182624/

Размещено на Allbest.ru