Інфраструктурі забезпечення розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання

Підвищення конкурентоспроможності й ефективності зовнішньоекономічної діяльності українських товаровиробників. Спрощення процедур митного оформлення імпортної продукції. Розвиток вітчизняного підприємництва й елементів експортно-імпортної інфраструктури.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2024
Размер файла 311,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Інфраструктурі забезпечення розвитку експортно-імпортної діяльності суб'єктів господарювання

Вступ

Сучасний розвиток діяльності суб'єктів господарювання неможливий без активної участі в міжнародних економічних процесах. Безумовно, пріоритетним аспектом фінансового розвитку учасника ЗЕД є експортоорієнтований вектор, однак в умовах сьогодення вітчизняні підприємства чимало операцій проводять з імпортною сировиною, комплектуючими, без чого неможливий якісний виробничий процес. Тому для спрощення процедур митного оформлення імпортної продукції учасники ЗЕД повинні володіти інформацією про те, хто на якому етапі виконання імпортної операції, в який час та терміни може забезпечити процедуру оформлення імпорту згідно діючого законодавства. Відповідно постає потреба у дослідженні ефективності застосування учасниками імпортної та експортної діяльності (ІЕД) комплексу інфраструктурних елементів її забезпечення. На даному етапі інфраструктурне забезпечення експортно-імпортної діяльності в Україні потребує постійного моніторингу та розвитку, так як спостерігається нарощення імпортних потужностей країн-сусідів, що, відповідно, призводить до збільшення споживання імпортної продукції та погіршення справ вітчизняних товаровиробників. З іншого аспекту, це можна вважати стимулом для національного виробника змінювати параметри конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Для того, щоб зменшувати імпортоорієнтований розвиток та розвивати експортоорієнтований, передусім доцільно розглянути особливості функціонування елементів експортно-імпортної інфраструктури. Та, у випадках, коли виробничий розвиток вітчизняного підприємництва значною мірою залежить від імпортних постачань сировини, продукції, комплектуючих тощо, забезпечити якісний рівень імпортного постачання у цілях забезпечення вітчизняного виробництва.

Виклад основного матеріалу

Під інфраструктурою забезпечення зовнішньоекономічної діяльності розуміють структурований за функціональним аспектом перелік учасників, що здійснюють обслуговування експортно-імпортних операцій учасників ЗЕД на засадах виконання відповідних операційних процесів та із застосуванням технологічних, фінансових, інституційних, кадрових, економічних, податкових, інформаційних інструментів. Варто зауважити, що у сучасних наукових дослідженнях не визначено типового структурованого переліку складових інфраструктури обслуговування експортно-імпортної діяльності (ЕІД). Вони виокремлюються за різноманітними класифікаційними ознаками, за функціональним призначенням, за вартісним аспектом тощо. Тому для систематизації учасників інфраструктурного обслуговування ЕІД проведено їх дослідження (табл.1).

Таблиця 1

Складові системи інфраструктурного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та їх характеристики

Складові інфраструктури ЗЕД

Характеристики

Транспортна - є сукупністю об'єктів транспортного обслуговування діяльності учасників ЗЕД, які забезпечують ефективну діяльність у сфері транспортування товарів, продукції, сировини, матеріалів тощо..

Забезпечує розвиток міжнародної торгівлі; при здійсненні імпортної діяльності формує дохідну частину бюджету; визначає рівень, структуру, склад транспортних витрат; формує резерв активізації ЗЕД. Транспортна складова формується на засадах залучення до здійснення ЗЕД усіх видів транспорту; залізничного, автомобільного, морського, річкового, трубопровідного, авіаційного.

Ефективність цієї складової оцінюється шляхом обчислення коефіцієнту залучення різноманітних видів транспорту до здійснення ЗЕД. Розвиток цієї складової повинен бути орієнтованим на трансформацію залізничних сполучень та якість залізничного обслуговування, покращення атомагістрального сполучення, залучення більшої кількості авіакомпаній до здійснення ЗЕД, інтегрування транспортно системи України у Європейську.

Логістична - сукупність об'єктів, що здійснюють ефективне циклічне переміщення економічних потоків зовнішньоекономічної діяльності між її учасниками (постачальником та споживачем результатів ЗЕД).

Григорак М.Ю. та Костюченко Л.В. до елементів логістичної інфраструктури відносять складську, транспортну, маніпуляційну, пакувальну, інформаційну та фінансову діяльність учасників ЗЕД [2, с. 104]. Логістична складова формується на засадах якісного обслуговування ЗЕД, шляхом розширення переліку обслуговуючих процесів ЗЕД із застосуванням новітніх логістичних систем. Для оцінювання ефективності логістичної складової інфраструктурного обслуговування МЕД застосовують Logistics Performance Index (LPI) -- Індекс Ефективності Логістики, який розроблено Світовим Банком [3]. Розвиток цієї складової повинен бути орієнтованим на: розвиток цільових логістичних об'єктів ЗЕД, приведення їх діяльності у відповідність із міжнародними стандартами логістичного обслуговування;оптимізацію залучення основних засобів до логістичного обслуговування; інформатизацію та інтелектуалізацію логістичної діяльності учасників ЗЕД; кадрове забезпечення та формування взаємовигідного партнерства учасників міжнародної логістики.

Фінансова - сукупність об'єктів, що забезпечують фінансове обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Ця складова є комплексом фінансового бюджетування, обслуговування митних фінансових потоків, валютного та податкового регулювання ЗЕД, грошово-кредитного забезпечення ЗЕД, структурування боргових зобов'язань. Її інструменти забезпечують фінансову конкурентоспроможність учасників зовнішньоекономічної діяльності. Для оцінювання ефективності фінансової складової інфраструктурного обслуговування МЕД застосовують показники ефективності експорту та імпорту, зовнішньоторговельний оборот та сальдо учасника ЗЕД. Розвиток цієї складової повинен бути орієнтованим на: підвищення ефективності фінансових установ, що обслуговують платіжно-розрахункові операції ЗЕД, оптимізацію валютно-фінансових потоків учасників ЗЕД, оптимізацію митних та податкових платежів.

Інституційна сукупність об'єктів, що забезпечують національне та міжнародне нормативно-правове обслуговування зовнішньоекономічної діяльності.

Ця складова є комплексом об'єктів законодавчого управління ЗЕД на міжнародному рівні, до складу яких входять: міжнародні інституційні установи (ООН, ЄЕК, ЕСКАТО, ЕКОСОР, ЮНІДО, ЮНКТАД, ЄС, ЄАСТ, АСЕАН, НАФТА, ЄвроАзЕС, МВФ, Світовий Банк, Європейський банк реконструкції' та розвитку, Паризький та Лондонський клуби кредиторів, СОТ, МТП, G-8, ОЕСР) та нац..інституційні установи (ВРУ, Президент України, КМУ, НБУ, Мінфін, МінЕкономРозвитку, АКУ, ДФСУ, МКМТ) [4, c.14-15; 5, с.52].

Одним із найрепрезентативніших індикаторів оцінювання ефективності інституційної складової є рейтинг Doing Business, який власне враховує оновлення нормативно- правової бази країни впродовж року, розглядає її відповідність нормам міжнародного законодавства та, найголовніше, містить висновки учасників зовнішньоекономічної діяльності про конструктивний вплив оновленого законодавства на учасників підприємницької діяльності. Розвиток інституційного забезпечення ЗЕД потребує подальшого покращання та затвердження нормативно-правової бази ЗЕД в Україні; дотримання норм міжнародного зовнішньоекономічного права; імплементація України у структуру міжнародних організацій та конвенцій; оновлення та підписання міждержавних угод [6, C.6].

Інформаційна - сукупність об'єктів, що забезпечують інформаційне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності.

Ця складова передбачає формування якісного, комплексного набору інформаційних ресурсів, щодо зовнішньоекономічної діяльності, із застосуванням достовірних джерел та сучасних засобів оброблення інформації. Індикатором оцінювання є Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) -- за результатами обчислення якого встановлюється рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Базуючись на складових цього показника пропонуємо використовувати його для оцінки рівня інформаційно-комунікаційного забезпечення ЗЕД.

Розвиток інформаційної складової передбачає налагодження та реалізацію комунікаційних зв'язків, структурування процесу збору зовнішньоекономічної інформації, застосування новітніх цифрових засобів передавання та оброблення інформації. З цією метою, учасникам ЗЕД доцільно відстежувати ефективність інформаційного обміну, на основі технологічних засобів, застосовуючи ієрархію комунікативних моделей; інструментарій інформаційного забезпечення, інформаційні канали та шляхи їхнього переміщення.

Митна - сукупність об'єктів, що забезпечують процес супроводу зовнішньоекономічної діяльності на засадах виконання митних формальностей

Ця складова передбачає залучення митних органів, митних посередників, юридичних та фізичних осіб, що здійснюють переміщення товарів, послуг, транспортних засобів через митний кордон визначеної країни, на засадах встановлених законодавчих норм. Основними учасниками митної інфраструктури є: митні органи, авторизовані фізичні та юридичні особи, некомерційні самоврядні організації, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності [8].

Оцінювання ефективності митної складової інфраструктури здійснення ЗЕД найдоцільніше проводити, застосовуючи митний індекс ЄБА [9], який обчислюється за результатами періодичного моніторингу таких параметрів: середній період одного митного оформлення; частка візуалізованого фізичного контролю товару, що перетинає кордон; частка незастосування методу визначення митної вартості «за ціною угоди»; середньозважена кількість документів митного оформлення однієї угоди.

Розвиток цієї складової повинен бути спрямований на скорочення термінів митного обслуговування ЗЕД, визначення та обґрунтування географічно-територіального способу проведення митного обслуговування, гармонізацію процедур митного супроводу, структурування процесу митного оформлення, типологізацію процедур та органів митного оформлення за запропонованими Будз О.Ф. змістовими ознаками щодо акредитаційного, дозвільного, сертифікаційного, деклараційного, вартісно-платіжного, складського, транспортного, гарантійного, інформаційно-консультативного видів митного обслуговування учасників ЗЕД [8]. Окремо варто зазначити на необхідності розмежування митного обслуговування за рівнями здійснення, оскільки, переважно, зосереджено його проведення на державному рівні.

Посередницька - сукупність об'єктів, що надають послуги обслуговування зовнішньоекономічної діяльності у випадках відсутності суб'єкта ЗЕД власних можливостей

Посередницька складова інфраструктурного забезпечення ЗЕД є «сукупністю відносин, які утворюють чітку систему внутрішніх і зовнішніх зв'язків щодо відносин, які складаються між учасником зовнішньоекономічної діяльності та посередником, відносин між це можуть бути: економічні показники ефективності замовника посередницьких послуг, економічні показники результативності посередників.

Перелік таких показників є надзвичайно широким та визначається тим учасником ЗЕД, для якого здійснюється це оцінювання.

Розвиток цієї складової інфраструктури має відбуватись у напрямку розроблення дієвих інструментів вибору посередників, оптимізуванні кількості посередників, що забезпечують ЗЕД, структуруванні послуг, що можуть бути передані посередникам, економічному обґрунтуванні доцільності посередницької діяльності.

Ринкова - це сукупність ринків, на яких здійснюють зовнішньоекономічні операції щодо міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу, робочої сили та валютно-фінансових цінностей.

Ринкова складова інфраструктурного забезпечення ЗЕД є «сукупністю ринкових відносин, які утворюють чітку систему внутрішніх і зовнішніх зв'язків щодо формування ринкової взаємодії основних ринкових елементів: товарів, капіталу, робочої сили та забезпечують їх якісну роботу і взаємодію.

Варто зазначити, що ринкова складова є дуже динамічною, із значним рівнем невизначеності та відсутністю стабільності, тому єдиного показника за яким можна оцінити ефективність її роботи не застосовують. Відповідно для оцінки доцільним визначати тенденції розвитку ринку - це економічне поняття, що характеризує закономірність зміни його основних параметрів в часі [11]. Для розвитку потужного ринкового середовища в Україні необхідно постійно удосконалювати ринкові економічні відносини; враховувати ринкові бар'єри; налагоджувати та активізувати взаємовигідні ринкові зв'язки.

Рис.1. Модель інфраструктурного забезпечення експортно-імпортної діяльності господарюючого суб'єкта

Визначивши структурні елементи інфраструктури експортної-імпортної діяльності та, дослідивши їх функціональне призначення, можемо побудувати модель інфраструктури ЕІД, яка є схематичним відображенням взаємозв'язків між ними (рис. 1).

український зовнішньоекономічний імпортний

Висновки

Таким чином інфраструктуру експортно-імпортної діяльності господарюючого суб'єкта формують інституційні, логістичні, транспортні, митні, фінансові, інформаційні, посередницькі та ринкові структурні елементи, що є окремими її складовими та забезпечують безперервне функціонування зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідність її виокремлення дозволить забезпечити вільний обмін товарами та послугами, безперервне якісне здійснення ЗЕД, а також захист прав учасників міжнародних економічних відносин і їх взаємовигідну співпрацю.

Підсумовуючи можемо зазначити, що інфраструктура експортно-імпортної діяльності розвивається, однак чимало функцій її складових дублюються, немає чіткого розмежування її структурних елементів за функціональним призначенням, окремі структурні елементи не адаптовані вимогам зарубіжних ринків, а відповідно не забезпечують якісне здійснення ЗЕД. Тому невід'ємним аспектом посилення ЗЕД суб'єктів господарювання є формування такої інфраструктури ЗЕД, яка комплексно та взаємопов'язано має охоплювати усіх її учасників з визначенням ролі кожного із них у розвитку ЗЕД господарюючого суб'єкта.

Список використаних джерел

1. Ткаченко Н. Ю. Транспортна інфраструктура : сутність, функції та роль у забезпеченні економічних процесів. Вісник ДонНУЕТ. Серія «Економічні науки». 2006. №4 (32). С. 56-61.

2. Григорак М.Ю., Костюченко Л.В. Методика оцінки використання потенціалу логістичної інфраструктури/ М.Ю. Григорак, Л.В. Костюченко // Економічні науки. Серія --Економіка та менеджменті: Збірник наукових праць.Луцький національний технічний університет. - Випуск 7 (26) Частина 4. - 2010. - С. 103 - 108.

3. Arvis, J.F. Mustra, M.A. and Turku, L.O. (2012), Connecting to Compete 2012. Trade Logistics in the Global Economy. The Logistics Performance Index and Its Indicators, IBRD, the World Bank, Washington, USA.

4. Наумов М. С. Конспект лекцій з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність» (для студентів 3 курсу денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.140103 - Туризм) / М. С. Наумов ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. - Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2016. - 89 с.

5. Фінансова політика зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / В. П. Хомутенко, І. С. Луценко, А.В. Хомутенко, О. Г. Волкова - Харків: «Діса плюс», 2018. - 370 с.

6. Акименко О. Ю. Формування механізму сучасного регулювання зовнішньоекономічної діяльності як важливої передумови розвитку експортно орієнтованого виробництва / О. Ю. Акименко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. -

2019. - Вип. 24(1). - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_24%281 %29 3

7. Бавико О. Є. Методи дослідження розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в економіці регіону за міжнародними дослідницькими програмами / О. Є. Бавико// Бізнес-навігатор. - 2012. - № 3. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnav_2012_3_11

8. Будз О. Ф. Розвиток управління митним обслуговуванням підприємств : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) : 292 - міжнародні економічні відносини / Олег Федорович Будз; Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». - Львів,

2020. - 249 с.

9. Customs index of the Association [Electronic resource] // European Business Association [website]. - Available from: http://www.eba.com.ua/uk/about-eba/indices/customs-index

10. Шутяк Д. С. До питання про зміст та види митних посередницьких послуг/ Дмитро Сергійович Шутяк // Наукові записки. Серія: Право.- 2019. - Випуск 6. Спецвипуск. Том 2.- С.127-130.

11. Окрепкий, Р. Б. Кон'юнктурний аналіз тенденцій розвитку ринку, його стійкості та циклічності / Р. Б. Окрепкий, Д В. Гаргула // Інноваційна економіка. - 2013. - № 5. - С. 197-203.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.