Проблематика застосування теоретичної бази дослідження міжнародної нестабільності закордонний досвід

Размещено на http://allbest.ru

1Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України

2Національний університет оборони України

Інститут логістики та підтримки військ (сил)

Проблематика застосування теоретичної бази дослідження міжнародної нестабільності: закордонний досвід

1Абрамова М.В., кандидат економічних наук,

старший дослідник, старший науковий співробітник

2Хомич Д.Л., слухач

2Каспрук А.В, слухач

2Маньков Д.С., слухач

2Паславський М.М., слухач

м. Київ, Україна

Анотація

Авторами цієї статті було взято до уваги те, що нині, за наявності реальних загроз світовій стабільності, постає актуальна проблема щодо вчасного її виявлення та швидшого пошуку виходів із можливих кризових ситуацій. Для цього доцільно враховувати аналіз застосування теоретичної бази дослідження міжнародної нестабільності. У статті була приділена увага аналізу застосування відповідних аналітичних засобів (теорії ігор, мережевого аналізу, аналізу конфліктів) та методів (історичного та порівняльного аналізу, аналізу прикладів, якісного та кількісного аналізів), що мали практичне використання іноземними державами, зі стислим описом результатів їх реалізації.

Окреслені основні проблеми (недоліки) їх використання стали підґрунтям до розроблення відповідних рекомендацій щодо пошуку шляхів їх можливого нівелювання (зменшення), а саме: врахування культурного контексту, пріорітезації використання мультидисциплінарних підходів, інтеграції даних у реальному часі, зосередження уваги на довгострокових тенденціях, використання передових методів аналізу даних і візуалізації. Які можуть бути використані для розроблення універсальної стратегії поєднання та використання аналітичних засобів, методів дослідження міжнародної нестабільності, з урахуванням запропонованих авторами у роботі відповідних рекомендацій.

Ключові слова: міжнародна нестабільність; іноземні держави; аналітичні засоби; глобалізація; стійкість; дестабілізація; міжнародні відносини

Abstract

The importance of taking into account the results of additive modeling during dynamics process analyzing

Abramova Maryna, PhD (Economics), Senior Researcher, Senior Researcher at the Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Khomych Denys, student at the Institute of Logistics and Support of Troops of the National Defense University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Kaspruk Andriy, student at the Institute of Logistics and Support of Troops of the National Defense University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Mankov Dmytro, student at the Institute of Logistics and Support of Troops of the National Defense University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Paslavskyi Mykola, student at the Institute of Logistics and Support of Troops of the National Defense University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Introduction. To address current threats of international instability, it is important to understand the analytical tools and methods that researchers should use. This article aims to inform a wide range of scholars about the relevance of the problem of timely detection of international instability and more efficient search for ways out of possible crisis situations.

Purpose. Through historical analysis, we can identify trends and possible future scenarios by studying past events and patterns; and by comparing political, economic, and social systems of different countries, we can identify similarities and differences that can shed light on the causes of instability (For example, Argentina used historical analysis to study its own political dysfunction and its impact on regional stability). And comparative foreign policy analysis has been used to study foreign policy decision-making processes in different countries (To study the relationship between economic growth patterns and income inequality, a framework analysis was conducted comparing the experiences of nine purposively selected countries, including Chile, Ethiopia, Ghana, Kyrgyzstan, Lebanon, and others).

Results. Special emphasis is placed on quantitative and qualitative research methods. These include: statistical analysis (which involves collecting and analyzing large amounts of data on past events to identify patterns and trends that may contribute to current or future instability); mathematical modeling (which involves creating mathematical models that simulate potential scenarios and outcomes based on various factors and variables); and data visualization (which involves presenting data in a visual format, such as graphs, charts, and maps, to help convey complex information and ideas). In recent years, the United States, the United Kingdom, and Japan have developed advanced classifiers that are useful for accurately and effectively predicting terrorist organizations responsible for attacks. Second, research for IW analysis includes case studies of specific conflicts or instabilities, as well as content analysis and interviews with key stakeholders and international relations experts. The United States Institute of Peace, Germany, and the United Kingdom make extensive use of qualitative models to predict instability around the world.

Conclusions. The main problems (shortcomings) of their use identified by the authors in this paper have become the basis for developing appropriate recommendations for finding ways to mitigate (reduce) them, namely: taking into account the cultural context, prioritizing the use of multidisciplinary approaches, integrating real-time data, focusing on long-term trends, using advanced data analysis and visualization methods. These recommendations can be used to develop a universal strategy for combining and using analytical tools and methods for studying international instability, taking into account the relevant recommendations proposed by the authors in the paper.

Keywords: international instability; foreign states; analytical tools; globalization; sustainability; destabilization; international relations.

Вступ

Постановка проблеми. Міжнародні відносини охоплюють широкий спектр учасників, включаючи національні держави, міжнародні організації та недержавні суб'єкти, кожен зі своїми інтересами та планами. Взаємодія між ними часто є непередбачуваною та піддається швидким змінам, що ускладнює розробку комплексних теоретичних основ, які можуть охопити природу міжнародної нестабільності (МН).

Крім того, відсутність загальноприйнятого визначення нестабільності ще більше ускладнює використання аналітичних засобів та методів у цьому контексті, так як може трактуватися кожною країною індивідуально. Отже, вибір способів та методів дослідження МН створює низку методологічних проблем і прогалин у сучасних знаннях.

Дослідження в авторитарних контекстах розширює проблематику, що можна доопрацювати за допомогою якісних та кількісних методів дослідження, які забезпечують більш інформативне розуміння складних питань, а тематичний аналіз (популярний якісний метод дослідження) має свої недоліки, зокрема відсутність суттєвої теоретичної бази та жорсткість аналізу даних. Наприклад, актуальною проблемою у використанні аналітичних засобів та методів для вивчення МН є складність прогнозування людської поведінки. На додаток до викликів, пов'язаних зі складністю міжнародних відносин і непередбачуваністю людської поведінки, використання аналітичних засобів і методів також обмежується доступністю та якістю даних. (Хоча статистичний аналіз може дати цінну інформацію щодо тенденцій та моделей МН та характер міжнародних подій). Це особливо актуально у випадках, коли уряди чи інші учасники (суб'єкти) можуть неохоче ділитися інформацією, або коли події можуть бути навмисно приховані чи спотворені.

Отже, нині існує не тільки індивідуалізація поняття МН між іноземними країнами, а й відповідна пріорітизація використання відповідних аналітичних засобів та методів, що може призводити до недостовірних узагальнених результатів.

Аналіз мережі передбачає визначення зв'язків між різними учасниками системи, такими як країни, організації чи окремі особи. Третім основним аналітичним інструментом для вивчення МН є аналіз конфліктів, який передбачає вивчення природи та причин конфліктів з метою виявлення потенційних рішень. їх аналіз може містити низку методів, включаючи якісні дослідження, статистичний аналіз і тематичні дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що складність міжнародних відносин створює значні труднощі у застосуванні теоретичних підходів до вивчення МН [1]-[4]. Крім того, швидкозмінний характер глобальної політики ще більше ускладнює застосування теоретичних рамок, оскільки вони можуть швидко застаріти або втратити свою актуальність. Оскільки кількість учасників міжнародних відносин продовжує зростати, розширюється і коло питань та перспектив, які необхідно враховувати [5 - 7]. Крім того, залучення недержавних суб'єктів, таких як транснаціональні корпорації та неурядові організації, додає складності міжнародним відносинам, що ще більше ускладнює розробку та застосування всеосяжних теоретичних рамок [8 - 10].

Обмеженість існуючих теоретичних методів також перешкоджає їх застосуванню для вивчення МН [11 - 13]. Багато з них ґрунтуються на історичних аналогіях або загальних теоретичних схемах, які можуть неточно відображати унікальні виклики та динаміку сучасних міжнародних відносин. Такий вузький фокус може призвести до неповного або упередженого розуміння МН, що в кінцевому підсумку обмежує ефективність цих концепцій у вирішенні реальних викликів. Крім того, існуючі теоретичні рамки можуть бути надмірно формальними або жорсткими, що підриває їх концептуальний і теоретичний зв'язок зі складними реаліями міжнародних відносин [14 - 18]. Як наслідок, дослідникам доцільно бути більш обережними при застосуванні цих засобів та методів, визнаючи їхні обмеження та прагнучи розробити більш гнучкі та адаптивні підходи до розуміння МН.

Формулювання цілей дослідження. Метою статті є донесення до широкого кола науковців варіативності аналітичних засобів та методів визначення МН узагальнених на основі закордонного досвіду та наведення рекомендацій щодо можливого їх поліпшення. Вивчення МН є складним і багатогранним питанням, що ускладнює ефективне застосування аналітичних засобів (рис. 1 та табл. 1) та методів її дослідження [1].

Рисунок 1 - Основні аналітичні засоби дослідження МН

Таблиця 1 Деякі приклади практичного використання аналітичних засобів під час проведення досліджень щодо виявлення МН іноземними країнами

Одним з аналітичних засобів для вивчення МН є теорія ігор [4], яка може допомогти виявити нестабільність політичних інститутів та умов політичної діяльності.

Іншим аналітичним інструментом для вивчення МН є мережевий аналіз, який може допомогти визначити ключових суб'єктів відносин, залучених в дану ситуацію [1].

Аналіз

Визнаючи складний взаємозв'язок між міждержавними конфліктами і громадянськими війнами, Велика конфліктів Британія докладає зусиль для інтеграції обох типів конфліктів у свій аналіз. Цей цілісний підхід визнає, що держави, які переживають громадянські війни, значно частіше залучаються до міждержавних конфліктів. Крім того, уряд Великої Британії спирається на історичні уроки, такі як нездатність забезпечити тривалий мир після Першої світової війни, для формування своєї поточної зовнішньої політики та стратегій запобігання конфліктам.

Ця прихильність до розуміння першопричин конфліктів і сприяння миру проявляється в участі Великої Британії в міжнародних миротворчих місіях та її активній ролі в дипломатичних зусиллях, спрямованих на врегулювання поточних конфліктів. Німеччина також взяла на озброєння аналіз конфліктів як інструмент для вивчення міжнародної нестабільності. Це проявляється в тому, що країна робить акцент на розумінні історичного контексту конфліктів, а також зосереджується на ролі економічних чинників у розпалюванні конфліктів.

Наприклад, німецькі експерти з питань зовнішньої політики вивчають власний історичний досвід країни, наприклад, її готовність ризикувати війною за свої інтереси до 1914 року, щоб інформувати про сучасні політичні рішення. міжнародний дестабілізація глобалізація мир

Оскільки світ стає все більш взаємопов'язаним, дестабілізація в одному регіоні може мати далекосяжні наслідки. Відповідні методи дослідження (рис. 2 та табл. 2) можуть допомогти нам орієнтуватися в цьому складному ландшафті та приймати обґрунтовані рішення.

Історичний аналіз є цінним інструментом для її розуміння. Вивчаючи минулі події та закономірності, ми можемо визначити тенденції та можливі майбутні сценарії. Наприклад, історична прибутковість цінних паперів може дати розуміння поведінки ринку та потенційного впливу політичних подій на економіку. Крім того, надійний історичний аналіз нових політичних питань може додати цінності шляхом виявлення факторів, пропущених або забутих.

Таблиця 2 Деякі приклади практичного використання методів виявлення МН під час проведення відповідних досліджень іноземними країнами

Джерело: систематизовано авторами

Іншим цінним інструментом для аналізу МН є порівняльний аналіз. Порівнюючи політичні, економічні та соціальні системи різних країн, ми можемо визначити подібності та відмінності, які можуть пролити світло на причини нестабільності [9]. Аналіз прикладів можуть надати цінну інформацію щодо конкретних випадків МН та про те, як вони були вирішені. Крім того, розуміння конкретних стосунків між зацікавленими сторонами та бізнесом може бути ключовим фактором у подоланні нестабільності.

Одним із основних кількісних методів дослідження МН є статистичний аналіз історичних даних. Це передбачає збір та аналіз великих обсягів даних про минулі події для виявлення закономірностей і тенденцій, які можуть сприяти поточній або майбутній нестабільності. Іншим кількісним методом дослідження МН є математичне моделювання [11]. Це передбачає створення математичних моделей, які імітують потенційні сценарії та результати на основі різних факторів і змінних. Використання математичних моделей може допомогти дослідникам визначити потенційні ризики та вразливі місця, а також оцінити ефективність різних політичних заходів. Ще одним кількісним методом дослідження МН є візуалізація даних. Це включає представлення даних у візуальному форматі, наприклад графіки, діаграми та карти, щоб допомогти передати складну інформацію та ідеї.

Одним із якісних методів дослідження для аналізу МН є проведення тематичних досліджень конкретних конфліктів чи випадків нестабільності, а також контент-аналіз повідомлень ЗМІ та урядових документів.

Ще одним цінним якісним методом дослідження нестабільності є інтерв'ю з ключовими стейкхолдерами та експертами у сфері міжнародних відносин. Вони можуть надати уявлення про перспективи та досвід осіб, які безпосередньо беруть участь у конфлікті чи постраждали від нього.

Наявні проблеми у використанні аналітичних інструментів для вивчення МН (позиція авторів):

1. Складність міжнародних відносин. У міжнародних відносинах беруть участь численні суб'єкти, включаючи національні держави, міжнародні організації та недержавні суб'єкти, які взаємодіють у складній павутині політичної, економічної та соціальної динаміки. Розуміння цих тонкощів вимагає застосування витончених аналітичних інструментів, здатних охопити та проаналізувати таку складність. Однак багато галузей знань у сфері міжнародних відносин страждають від обмеженої здатності до узагальнення на різних рівнях аналізу. Це обмеження призводить до неповного розуміння складної взаємодії факторів, що сприяють МН, що робить аналіз менш ефективним у прогнозуванні або вирішенні потенційних криз.

2. Складність отримання точних даних. Забезпечення доступу аналітиків ризиків до надійної та всебічної інформації має важливе значення для проведення точних оцінок потенційних загроз і нестабільності. Однак збір інформації в складних адаптивних системах може бути складним завданням, оскільки сам процес збору даних може змінити поведінку залучених суб'єктів.

Крім того, величезна кількість неструктурованих даних, отриманих з різних джерел, ще більше ускладнює процес отримання, сортування та зв'язування релевантної інформації. Деякі ключові проблеми, пов'язані з точністю даних, включають: хибні спрацьовування (аналіз тенденцій з використанням даних, що містять помилкові спрацьовування, може створити невірні моделі насильства, що призведе до неточних оцінок конфлікту); брак талантів (організації, які не мають формальних відділів з аналізу ризиків, можуть мати труднощі з аналізом даних через брак кваліфікованих аналітиків).

3. Обмеження аналітичних інструментів у фіксації людської поведінки та намірів. Вона часто є непередбачуваною і перебуває під впливом безлічі факторів, що ускладнює аналітичним інструментам точне моделювання та прогнозування. Крім того, наміри ключових суб'єктів міжнародних відносин, таких як політичні лідери або впливові організації, можуть суттєво впливати на перебіг подій і сприяти нестабільності. Однак ці наміри часто приховуються або спотворюються, що ускладнює їх розпізнавання та включення в аналіз.

Рекомендації щодо можливостей зменшення впливу виявлених проблем на результати використання аналітичних засобів дослідження МН (позиція авторів):

1. Включення культурного контексту в аналіз міжнародної нестабільності має важливе значення для розвитку всебічного розуміння факторів, що сприяють глобальній напруженості. Вивчаючи унікальні культурні та історичні фактори, які формують окремі нації та регіони, аналітики можуть краще передбачити потенційні джерела нестабільності та реагувати на них. Такий підхід вимагає глибокого розуміння різноманітних культурних, соціальних і політичних контекстів, у яких виникає нестабільність, і цьому може сприяти співпраця між державними органами, організаціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями.

2. Використання мультидисциплінарних підходів до МН є ще однією важливою рекомендацією щодо вдосконалення аналітичних інструментів. Враховуючи ідеї з різних галузей, таких як політологія, економіка, соціологія та психологія, дослідники можуть отримати більш цілісне розуміння складних факторів, що спричиняють нестабільність у глобальному масштабі. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє детальніше аналізувати різні виміри міжнародної нестабільності, включаючи економічні диспропорції, політичні невдоволення та соціальну напругу. Для ефективного застосування мультидисциплінарних підходів необхідна співпраця між експертами з різних галузей, а також розробка уніфікованих клінічних протоколів для профілактики та лікування проблем, пов'язаних із нестабільністю.

3. Інтеграція даних у реальному часі та аналізу в дослідження МН є важливою рекомендацією для підвищення ефективності аналітичних інструментів. Завдяки моніторингу та аналізу глобальних подій і тенденцій у міру їхнього розвитку дослідники можуть передбачати потенційні джерела нестабільності та реагувати на них ефективніше. Цей проактивний підхід дозволяє ідентифікувати нові загрози та розробляти цілеспрямовані стратегії для пом'якшення або запобігання їх ескалації. Аналіз у режимі реального часу може бути полегшений завдяки прогресу в інформаційних технологіях і підвищеній доступності даних із різних джерел, включаючи соціальні медіа, міжнародні організації та урядові органи. Успішна реалізація аналізу даних у реальному часі вимагає спільних зусиль між різними зацікавленими сторонами, а також розробки відповідних методологій та інструментів для обробки та інтерпретації цієї інформації.

4. Зосередження уваги на довгострокових тенденціях і корінних причинах нестабільності є ще однією ключовою рекомендацією для покращення вивчення міжнародної нестабільності. Розглянувши ширшу перспективу, дослідники можуть визначити закономірності, тенденції та основні фактори, що спричиняють нестабільність у різних регіонах і в різних часових проміжках.

Глобальне співробітництво в галузі біомедицини та охорони здоров'я, наприклад, має довгу історію усунення першопричин проблем, пов'язаних зі здоров'ям, шляхом спільної роботи над розробкою інноваційних рішень. Застосування подібного підходу до вивчення міжнародної нестабільності дозволить дослідникам краще визначати найважливіші чинники нестабільності та розробляти більш цілеспрямовані заходи для їх усунення. Ця довгострокова перспектива, орієнтована на першопричину, може допомогти розробити ефективнішу політику, стратегії та ініціативи для сприяння стабільності та зменшення ризику конфлікту.

5. Використання передових методів аналізу даних і візуалізації, такі як проектування на основі моделі та автоматичний синтез коду, дослідники можуть більш ефективно аналізувати складні набори даних та отримати значуще розуміння факторів, що сприяють нестабільності. Крім того, застосування інтелектуальних технологій аналізу даних, таких як аналіз асоціативних правил, може допомогти дослідникам виявити приховані закономірності та взаємозв'язки в даних, надаючи цінну інформацію для розробки цільових втручань. Наприклад, використання безпілотних літальних апаратів для збору та обробки зображень значно просунуло сферу дистанційного зондування та геопросторового аналізу, сприяючи кращому розумінню різних аспектів міжнародної нестабільності. Застосовуючи ці передові методи, дослідники можуть покращити свою здатність визначати та усувати складні причини нестабільності та краще інформувати розробку ефективних стратегій сприяння глобальній стабільності.

Наявні проблеми з використанням методів для вивчення МН (позиція авторів):

1. Складність її вимірювання. Існують різні індикатори нестабільності, такі як політичні заворушення, економічна нестабільність і соціальні заворушення, але ці індикатори важко піддаються кількісній оцінці та порівнянню в різних регіонах і періодах часу. Це ускладнює формування всебічного розуміння нестабільності та її причин, що може перешкоджати зусиллям, спрямованим на її ефективне подолання.

2. Суб'єктивність збору та аналізу даних. На методи збору даних, такі як опитування та інтерв'ю, можуть впливати різні фактори, включаючи упередження дослідника, відповіді учасників та контекст, в якому збираються дані. Аналогічно, методи аналізу даних, такі як факторний аналіз і регресійний аналіз, можуть бути суб'єктивними та залежати від інтерпретації даних дослідником. Ця суб'єктивність може призвести до неточностей і упереджень у даних, що може вплинути на достовірність і надійність висновків.

3. Неможливість врахувати непередбачувані події та фактори. Нестабільність може виникати через низку факторів, включаючи економічні спади, політичні потрясіння та стихійні лиха. Однак можуть виникнути непередбачувані події або фактори, які можуть посилити нестабільність або створити нові джерела нестабільності, які раніше не були враховані. Це може ускладнити розробку ефективних стратегій подолання нестабільності, оскільки такі стратегії можуть не враховувати всі можливі сценарії. Крім того, непередбачувані події можуть вплинути на точність і достовірність даних, оскільки вони могли не бути враховані під час збору та аналізу даних.

Рекомендації щодо можливостей зменшення впливу виявлених проблем на результати використання методів дослідження МН (позиція авторів):

1. Включення міждисциплінарних підходів до дослідження МН має вирішальне значення для розвитку всебічного розуміння та розвитку аналітичного та творчого мислення серед дослідників. Інтегруючи різні дисципліни, дослідники можуть отримати вигоду з різноманітних точок зору та методологій, що призведе до більш надійного та всебічного аналізу. Наприклад, об'єднання політології, економіки, соціології та психології може допомогти дослідникам визначити широкий спектр факторів, що сприяють міжнародній нестабільності, таких як політичні конфлікти, економічна диспропорція, соціальні заворушення та психологічні фактори. Крім того, міждисциплінарна співпраця може сприяти розробці інноваційних рішень і рекомендацій для вирішення цих складних проблем, що зрештою покращує загальну якість досліджень міжнародної нестабільності.

2. Підвищення доступності та прозорості даних. Оскільки дослідники часто покладаються на різноманітні джерела інформації, гарантування того, що дані є легкодоступними та легкими для розуміння, має важливе значення для проведення точного та ретельного аналізу. Збільшення доступності даних може бути досягнуто за допомогою баз даних відкритого доступу, платформ обміну даними та співпраці між дослідниками з різних країн та установ. Крім того, сприяння прозорості методів збору даних і звітності може допомогти забезпечити надійність і дійсність результатів досліджень. На додаток до зміцнення довіри до дослідницького співтовариства, більша доступність даних і прозорість можуть також сприяти поширенню знань і найкращих практик, зрештою сприяючи більш ефективним, заснованим на фактах політичним рекомендаціям для подолання міжнародної нестабільності.

3. Зосередження уваги на довгострокових тенденціях і структурних факторах. Вивчаючи історичні закономірності та основні причини, дослідники можуть отримати глибше розуміння факторів, що спричиняють міжнародну нестабільність, і визначити потенційні сфери для втручання. Цей підхід також може допомогти дослідникам прогнозувати майбутні тенденції та передбачати потенційні виклики, дозволяючи політикам і практикам активно вирішувати ці проблеми до їх загострення. Деякі ключові структурні фактори, які слід враховувати під час дослідження міжнародної нестабільності, включають: економічна нерівність і розподіл ресурсів; політичні системи та структури управління; демографічні тенденції та моделі міграції; фактори навколишнього середовища та зміни клімату; культурна та соціальна динаміка. Включаючи ці елементи у свій аналіз, дослідники можуть розвинути більш детальне розуміння складності міжнародної нестабільності, що зрештою сприятиме розробці більш ефективних та стійких рішень.

Висновки

Не дивлячись на рівень розвитку людства вчасне, якісне виявлення та подолання МН є проблемним: як у розрізі вибору та використання аналітичних засобів і методів, що застосовують дослідники, так і від факторів, що потребують додаткового врахування (культурних особливостей, індивідуалізації людської психіки, ігнорування мультидисциплінарних підходів тощо). Стислий опис деяких прикладів практичного використання аналітичних засобів і методів під час проведення досліджень щодо виявлення МН іноземними країнами дав можливість виокремити наявні проблеми щодо їх практичного застосування, а саме: складність міжнародних відносин та отримання точних даних, обмеження аналітичних інструментів у фіксації людської поведінки та намірів, складність вимірювання МН, суб'єктивність збору та аналізу даних, неможливість врахувати непередбачувані події та фактори. Отже, для поліпшення результатів від застосування відповідних аналітичних засобів та методів авторами було розроблено відповідні рекомендації, а саме: врахування культурного контексту, пріорітезація використання мультидисциплінарних підходів, інтеграція даних у реальному часі, зосередження уваги на довгострокових тенденціях, використання передових методів аналізу даних і візуалізації.

Практична цінність даної роботи полягає у донесені до науковців розуміння того, що такому процесу як МН, у деяких випадках, можна запобігти (або зменшити його наслідки) за рахунок чіткого розуміння суті проблеми - тому дослідження проблематики застосування теоретичної бази дослідження МН є необхідним для розроблення універсальної стратегії поєднання та використання відповідних аналітичних засобів та методів, з урахуванням запропонованих авторами у роботі рекомендацій.

Література

1. Петренко І. І. Аналіз державної політики в Україні. Гуманітарністудії. 2014. Вип. 21. С. 131-137.

2. Міжнародні відносини: Історія. Теорія. Економіка; Навч. посіб. Львів : Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2002. 397 с.

3. Sedlia r Y. O., Yaroshenko V. M. Foreign policy of the states: theoretical aspects of the issue. Актуальні проблеми політики. 2023. No. 71. P. 184-190. URL: https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.25.

4. Bilgin B. Game Theory, Relationships, Entrepreneurship The Startup Medium. 2021. URL: https://medium.com/swlh/game-theory- relationships-entrepreneurship 6e76bcb4e11f.

5. Смоляр Л. Г., Котенко О. А. Мережеві структури як сучасна форма організації економічної діяльності. Ефективна економіка. 2012. №12. С. 92-95.

6. Поліщук І. Міжнародні відносини: Україна - Європейський Союз. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2023. № 2 (16). С. 51-62. URL: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-02-51-62.

7. Сапа Н. В. Глобальна трансформація сучасних економічних процесів: теоретико-методологічні засади. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2008. № 32. С.190-195.

8. Cordesman A. H., Yarosh N. S. The causes of stability and unrest in the Middle East and North Africa: An analytic survey. Center for Strategic and International Studies. 2012. URL: https://www.csis.org/analysis/underlying-causes-stabNity-and-instabMity-middle- east-and-north-africa-mena-region.

9. Stafford А. Comparative analysis within political science. E-International Relations. 2013. URL: https://www.e-ir.info/2013/11/14/the-value-of-comparative-analysis-within-political-science.

10. Шеремета А. Теоретичні підходи до визначення критеріїв достатності міжнародних резервів в історичній ретроспективі.

Наука молода. 2011. № 15-16. С. 141-144. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/27361/1/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0.p df.

11. Бідняк М. Н. Методологічні основи моделювання стратегії розвитку організаційно-економічних систем. Вісник Національного транспортного університету. Серія "Економічні науки". 2014. № 29, ч. 2. С. 16-24.

12. Krapohl S., OcelTk V., Walentek D. M. The instability of globalization: applying evolutionary game theory to global trade cooperation. Public Choice. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s11127-020-00799-1.

13. Esmaeili M., Bahrini A., Shayanrad S. Using game theory approach to interpret stable policies for Iran's oil and gas common resources conflicts with Iraq and Qatar. Journal of Industrial Engineering International. 2015. Vol. 11, no. 4. P. 543-554. URL: https://doi.org/10.1007/s40092-015-0120-z.

14. Maoz Z. How network analysis can inform the study of international relations. Conflict management and peace science. 2012. V.29, №3. Р. 247-256. URL: www.jstor.org/stable/26275297.

15. Rixen T., Viola L., Zurn M. Historical institutionalism and international relations: explaining institutional development in world politics. Oxford University Press. 2016. Р. 3-34. URL: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198779629.003.0001.

16. Laredo P., Mustar P. Research and innovation policies in the new global economy: An international comparative analysis. Edward Elgar Publishing. 2001. URL: https://ifris.org/wp-content/blogs.dir/1/files/2014/10/35.-Chap._01_and_14.pdf.

17. Kaarbo J. The analysis of foreign policy in comparative perspective. Foreign Policy in Comparative Perspective-Domestic and International Influences on State Behavior. CQpress: Sage Publications. 2013. Р. 1-21. URL: https://www.fb03.uni- frankfurt.de/45431016/Beasley-et-al-2012--Foreign-Policy-in-Comparative-Perspective--Ch-1.pdf.

18. Zhang Q., Ntom Udemba E. Comparative analysis of two resources-based economies: A study of policy recommendation toward sustainable development. Resources Policy. 2023. Vol. 80. P. 103-253. URL: https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.103253.

19. Wnuk-Lipinski E., Illsey R. International comparative analysis: Main findings and conclusions. Social Science & Medicine. 1990. Vol. 31, №. 8. P. 879-889. URL: https://doi.org/10.1016/0277-9536(90)90024-m.

20. Novakovic Z. You can't do anything about it, but you can make the best of it: a qualitative analysis of pandemic-related experiences

in six European countries. European Journal of Psychotraumatology. 2022. 13.1: 2065431. URL: www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20008198.2022.2065431.

References

1. Petrenko, I. I. (2014). Analysis of state policy in Ukraine. Humanitarian studies, 21, 131-137.

2. Krushavel, M. O. (2002). Mizhnarodni vidnosyny: Istoriia. Teoriia. Ekonomika. Lvivskyi nats. un-t im. I.Franka, 397.

3. Sedliar, Y. O., & Yaroshenko, V. M. (2023). Foreign policy of the states: theoretical aspects of the issue. Aktualni problemy polityky, 71, 184-190. https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.25.

4. Bilgin B. (2021). Game Theory, Relationships, Entrepreneurship The Startup Medium. https://medium.com/swlh/game-theory- relationships-entrepreneurship 6e76bcb4e11f.

5. Smoliar, L. H., & Kotenko, O. A. (2012). Merezhevi struktury yak suchasna forma orhanizatsii ekonomichnoi diialnosti. Efektyvna ekonomika, 12, 92-95.

6. Polishchuk, I. (2023). International relations: Ukraine - European Union. International relations, public communications and regional studies, 2 (16), 51-62. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-02-51-62.

7. Sapa, N. V. (2008). Global transformation of modern economic processes: theoretical and methodological foundations. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 32, 190-195.

8. Cordesman, A. H., & Yarosh, N. S. (2012). The causes of stability and unrest in the Middle East and North Africa: An analytic survey. Center for Strategic and International Studies. https://www.csis.org/analysis/underlying-causes-stability-and-instability-middle- east-and-north-africa-mena-region.

9. Stafford, A. (2013). Comparative analysis within political science. E-International Relations. https://www.e-ir.info/2013/11/14/the- value-of-comparative-analysis-within-political-science.

10. Sheremet, A. (2021). Theoretical approaches to determining the criteria for the adequacy of international reserves in historical

retrospect. Science is young. 15-16. 141-144.

http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/27361/1/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0.p df.

11. Bidniak, M. N. (2014). Methodological bases of modeling the strategy of development of organizational and economic systems. Bulletin of the National Transport University. "Economic Sciences" series, 29, 16-24.

12. Krapohl S., & Ocelik V. (2020). The instability of globalization: applying evolutionary game theory to global trade cooperation. Public Choice. https://doi.org/10.1007/s11127-020-00799-1.

13. Esmaeili M., & Bahrini A. (2015). Using game theory approach to interpret stable policies for Iran's oil and gas common resources conflicts with Iraq and Qatar. Journal of Industrial Engineering International, 11, 543-554. https://doi.org/10.1007/s40092-015- 0120-z.

14. Maoz, Z. (2012). How network analysis can inform the study of international relations. Conflict management and peace science, 29.3, 247-256. www.jstor.org/stable/26275297.

15. Rixen, T., & Viola, L. (2016). Historical institutionalism and international relations: explaining institutional development in world politics. Oxford University Press, 3-34. www.academic.oup.com/book/7702/chapter/152780720.

16. Laredo, P., & Mustar, P. (2001). Research and innovation policies in the new global economy: An international comparative analysis. Edward Elgar Publishing. https://ifris.org/wp-content/blogs.dir/1/files/2014/10/35.-Chap._01_and_14.pdf.

17. Kaarbo, J. (2013). The analysis of foreign policy in comparative perspective. Foreign Policy in Comparative Perspective-Domestic

and International Influences on State Behavior. CQpress: Sage Publications, 1-21. https://www.fb03.uni-

frankfurt.de/45431016/Beasley-et-al-2012---Foreign-Policy-in-Comparative-Perspective---Ch-1.pdf.

18. Zhang, Q., & Ntom Udemba, E. (2023). Comparative analysis of two resources-based economies: A study of policy recommendation toward sustainable development. Resources Policy, 80, 103-253. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.103253.

19. Wnuk-Lipinski E., & Illsey R. (1990). International comparative analysis: Main findings and conclusions. Social Science & Medicine, 31, 879-889. https://doi.org/10.1016/0277-9536(90)90024-m.

20. Novakovic Z. (2022). You can't do anything about it, but you can make the best of it: a qualitative analysis of pandemic-related experiences in six European countries. European Journal of Psychotraumatology, 13. www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20008198.2022.2065431.

Размещено на Allbest.ru