Інформатизація митної практики суб’єктів ЗЕД та розвиток експортної діяльності за умов інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru

Відокремлений структурний підрозділ «Хмельницький політехнічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», м. Хмельницький

Інформатизація митної практики суб'єктів ЗЕД та розвиток експортної діяльності за умов інтеграції

Савіцький Андрій Вікторович доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту

Анотація

У статті розглянуто процеси інформатизації митної практики суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та розвитку експортної діяльності за умов інтеграції, трансформаційних перетворень та дисбалансу економічної системи України. Актуалізовано значення діджіталізації економічних процесів в управлінні ЗЕД вітчизняного виробника з урахуванням інтеграційних змін, які були здійснені Україною упродовж років її незалежності. Виокремлено поняття інформатизації державного регулювання та місце митної практики у ньому. Проаналізовано Індекс розвитку електронного урядування України після вступу в СОТ і дотепер. Охарактеризовано значення концепції «Смарт-митниця» та «Електронного декларування» у діяльності експортоорієнтованого підприємства. Встановлено принципи «Смарт- митниці» та обґрунтовано їх значення для менеджменту ЗЕД підприємств в умовах інтеграції. Представлено проблеми митної практики в процесі впровадження «Смарт-митниці» та «Електронного декларування» в Україні, реалізації вимог інтеграції та агресії зі сторони Російської фередації. Проведено аналіз окремих показників статистики митного декларування (та електронного включно). Визначено переваги повного переходу до застосування інструментів «Смарт-митниця» вітчизняними суб'єктами ЗЕД. Обґрунтовано важливість і концептуальність роботи фахівців експорто- орієнтованого підприємства в системі «Смарт-митниця» та її значення у структурі управління. Запропоновано та побудовано схему компонування складових управління ЗЕД експортоорієтованого підприємства на основі інструментів «Смарт-митниця» та умов інтеграції України до ЄС. Запропоновано чотири етапи встановлення взаємозв'язку фахівців експортоорієнтованого підприємства та митниці в процесі співпраці із зовнішнім ринком: оперативне планування виробництва та постачання продукції на закордонний ринок; організування та виробництво експортної продукції; підготовка документації в системі «Смарт-митниця» через «Е- декларування» та інші інструменти; збут експортної продукції на ринки ЄС.

Ключові слова: Зовнішньоекономічна діяльність, експортоорієнтоване підприємство, інтеграція, інформатизація, смарт-митниця, електронне декларування, управління.

інформатизація митний зовнішньоекономічний

Savitskyi Andrii Viktorovych Doctor of Sciences (in Economics), Associate Professor, Head of Management Departmen, Separate Structural Unit “Khmelnytskyi Polytechnic Professional College by Lviv Polytechnik National University”, Khmelnytskyi

INFORMATIZATION OF THE CUSTOMS PRACTICE OF THE FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY ENTITIES AND DEVELOPMENT OF EXPORT PERFORMANCE UNDER THE CONDITIONS OF INTEGRATION

Abstract

The article examines the processes of informatization of the customs practice of the foreign economic activity entities (FEA) and development of export performance under the conditions of integration, transformations and imbalance of Ukraine's economic system. Taking into account the integration changes that were implemented by Ukraine during the years of independence, the importance of digitization of economic processes in the management of national producer's foreign activity has been updated. The concept of informatization of state regulation and the place of customs practice in it has been single out. The Index of Ukraine's e-governance development after the World Trade Organization entering and until now has been analyzed. The importance of the concept of “Smart Customs” and “Electronic declaration” in the activity of export-oriented enterprise has been characterized. The principles of “Smart Customs” system and their significance for the management of enterprise's foreign activity under conditions of integration have been established and substantiated. The problems of customs practice in the process of implementation of “Smart Customs” and “Electronic declaration” tools in Ukraine, requirements of integration and circumstances under aggression of Russian Federation have been presented. The analysis of individual statistics of customs declaration (including electronic) have been carried out. The advantages of the full transition to the usage of “Smart Customs” tools by national FEA entities have been determined. The importance and conceptuality of the work of specialists of export- oriented enterprise in the “Smart Customs” system and its importance in the management structure has been substantiated. The composition scheme of the components of export-oriented enterprise management was proposed and built on the basis of “Smart Customs” tools and conditions of Ukraine's integration into the European Union (EU). Four stages of establishing the relationship between specialists of export-oriented enterprise and customs in the process of cooperation with the foreign market have been proposed: operational planning of production and supply of products to the foreign market; organization and production of export products; preparation of documents in “Smart Customs” system through “E-declaration” and other tools; sales of export products to EU markets.

Keywords: Foreign economic activity, export-oriented enterprise,

integration, informatization, smart customs, electronic declaration, management.

Постановка проблеми. На сьогодні, за умов посилення інтеграційних процесів України до Європейського союзу (ЄС), важливим елементом спрощення митних процедур та оптимізації економічних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є автоматизоване використання інформаційних технологій, як засобу встановлення необхідних вимог та оформлення значної кількості документації, яка надається при перетині продукції через митний кордон. Користуючись перевагами впровадження інструментів E-митниці та інших спеціалізованих платформ, вітчизняні виробники отримали додаткові можливості до здійснення гнучкої та прозорої практики на засадах європейських систем управління, створення бази експортної відповідності закордонним стандартам та формування власних стратегічних ініціатив. З метою, стимулювання зазначених тенденцій в структурі загальнодержавного управління ЗЕД та розширення закордонних сегментів збуту, для менеджменту вітчизняних експортоорієнтованих підприємств, доцільно приділити більше уваги застосуванню інструментів інформатизації митної практики, а особливо тоді, коли це стосується підвищення статусу надійного контрагента з країни, яка інтегрується в європейський простір, як економічно, так і інституційно. Такі позиції, свідчать про актуальність заявленої тематики та потребують подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні проблеми, які пов'язані із дослідженням ЗЕД, інтеграцією України до ЄС та застосуванням інформаційних технологій у практиці митних процедур, знайшли відображення в роботах таких вчених, дослідників та економістів, як: І. Г. Бережнюк [1], А. Д. Войцещук [2], М. А. Гапонюк Т. М. Бороденко [3], Л. М. Івашова, Л. І. Кийда [4].

Прот е, невирішеними част инами загальної проблеми, які дослідж уют ься у статті залишається обґрунтування більш деталізованого підходу до формування системи взаємозв'язку між вітчизняними експортерами та митними органами при виході на закордонний ринок, виконанні поточних міжнародних контрактних зобов'язань і повного переходу на інформати- зовану практику ЗЕД.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення ключових складових та елементів до побудови системи здійснення ЗЕД на основі повної інформатизації митної практики, посилення експортоорієнтованості створення прозорого бізнес-середовища, урахування вимог інтеграції України до ЄС та умов військового стану.

Виклад основного матеріалу. Діджиталізація економіки не є новим питанням для дослідження, але його актуалізація з кожним роком набуває більш всеосяжних дискусій, інновацій та переформатування. Головним чином, це пов'язано з тим, на сьогодні, вітчизняна система управління ЗЕД не відповідає стандартам та традиційним підходам до здійснення міжнародної торгівлі за зразком європейських країн та світових лідерів. Опинившись в ситуації трансформаційних змін та циклічності пост-радянських змін, а наразі, в умовах російської агресії, військового стану та нестабільності, українські виробники потребують значних зусиль та часу для адаптації під вимоги інтеграції. Тим паче, за роки незалежності, приєднання до СОТ, створення поглибленої Зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ+), зі сторони державного управління було здійснено вагому кількість реформ в напрямі сприяння експортно-імпортної діяльності на довгострокових засадах. Митна практика та економіка запрацювали по-новому, але все ж таки, ще не достатньо для того, щоб це було гнучким, прозорим та зрозумілим для закордонних партнерів, а особливо тоді, коли йдеться про оформлення і перевірку чисельної документацію при перетині через митний кордон України та інших країн.

У практиці ЄС, приділяється ретельна увага веденню баз даних про внутрішніх та зовнішніх суб'єктів, обліку та відслідковуванні їх господарських операцій, контролюванню окремих етапів виробництва, вивченню незвичних ситуацій постачання і використання ресурсів, обміну досвідом та продажу продукції на закордонні ринки. Через те, в Україні, було впроваджено до використання низку важливих інструментів інформатизації митної практики, які передбачені для автоматизації процесу здійснення ЗЕД підприємств. В першу чергу, на шляху до інтеграції в європейські структури, це свідчить про відкритість та готовність української сторони стабільно і результативно співпрацювати на довготерміновій основі.

Поняття інформатизації державного управління упродовж багатьох років досліджується, аналізується та пропонується до розгляду у відкритому доступі. Для цього, у закордонних та вітчизняних джерелах, а також офіційних професійних колах, вживається термін «електроне врядування» (E-Govemment), а питання входження України до його загально-прийнятої системи є актуальним та перебуває в полі зору світової статистики досить тривалий час.

На сьогодні, згідно звітів ООН (UN E-Government Knowledgebase), Індекс розвитку електронного врядування в Україні у 2022 р. становив 0,8029. Цей показник позиціонує нашу державу на 46-е місце із 193 країн світу. За роки незалежності та постійних трансформаційних перетворень, як економічних, так і інституційних, після вступу до СОТ, Україна в різні періоди перебувала на 68-ому (2012 р.), 87-ому (2014 р.) та 62-ому (2016 р.) місцях, і навіть після створення ЗВТ+ цей показник був знижений (82 місце) [5; 6]. Проте, не дивлячись на агресію російської федерації, станом на 2022 р. та дотепер, проблемам електронного врядування приділяється значна увага зі сторони владних структур, внутрішніх установ і організацій

Не виключенням і є ЗЕД вітчизняних підприємств, яка в структурі митних органів на державному рівні представлена системою «Смарт- митниця» [7].

На сьогодні, концепція «Смарт» є досить актуальною для країни, яка разом із поглибленням міжнародного партнерства акцентує увагу на діджіталізації процедур ЗЕД, та перш за все, має на меті провадження якісного митного регулювання зовнішньої торгівлі. В основі концепції покладений підхід до автоматизованого оформлення продукції через «електронне декларування» («Е-декларування»), що створює сприятливе і прозоре середовище для інтеграції вітчизняних експортоорієнтованих виробників у структури європейських ринків.

У табл. 1 наведено принципи функціонування «Смарт-митниці» та обґрунтовано їх практичне значення для менеджменту ЗЕД підприємств в умовах інтеграції.

Таблиця 1

Принципи «Смарт-митниці» та їх значення для менеджменту ЗЕД підприємств в умовах інтеграції,

*прийнято до уваги: [8; 9; 10; 11] "сформульовано та виділено автором

Згідно табл.1, зазначимо, що впровадження і застосування системи «Смарт-митниця» на рівні митних органів та безпосередньо, суб'єктів ЗЕД, є не тільки вимогою інтеграції, а становить концептуальне і структурне обґрунтування їх подальшої діяльності, а особливо тоді, коли йдеться про уніфікацію державного регулювання зовнішньої торгівлі до стандартів ЄС. Такі позиції засвідчують, що як базовий концептуальний результат, в Україні вже створено сприятливе і прозоре середовище для розвитку ЗЕД, що окремо включає гнучкі інструменти імпортування ресурсів та виходу підприємств на іноземний ринок в режимі експорту.

Проте, разом з тим, вітчизняна система управління та суб'єкти господарювання, зокрема, ще не зовсім готові до повного переходу до використання можливостей «Смарт-митниці», оскільки як на макро-, та і на мікро- рівнях, фахівці стикаються із відсутністю достатнього забезпечення продуктами науково-технологічного прогресу та наявністю проблем розуміння роботи в ній.

В цьому напрямі, практики та митні працівники, виділяють і низку інших проблем, які на сьогодні є актуальними в умовах військової агресії росій в Україні, а саме:

Західний кордон України з ЄС є надто перевантажений з урахуванням роботи міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП), які здійснюють оформлення значної кількості вантажів. Переважно, виникають перепони при здійсненні перевірки документів на обладнання з Польської сторони, оскільки саме через їхній кордон має бути дотримана максимальна відповідність інструкцій безпеки. В цій ситуації, порушується логістика та затримуються терміни поставок. Як результат, це блокує процедуру повного переходу на використання інструментів «Смарт-митниці».

Також, в таких умовах «Е-черга» в МАПП ще не може запрацювати в повній мірі, але вже є ряд пунктів, де це реалізується паралельно із «живою чергою».

Якщо суб'єкт ЗЕД не застосовує процедуру «Е-декларування», представники митниці визначають митну вартість продукції відповідно до тих показників, які є у їхніх таблицях та відповідають загальнодержавним підходам обрахунку на дату поставки, а не прив'язані на ціну зовнішньоекономічного контракту. В цьому випадку, втрачається елемент прозорого митного оподаткування при імпорті матеріалів, сировини та комплектуючих, які ввозиться для експортного виробництва.

Порушення системи ввезення гуманітарної допомоги, процедура якої в режимі «живої черги» ускладнена і підпадає під ряд бюрократичних перевірок та пропускних бар'єрів, які при застосуванні інструментів «Е- декларування» можуть бути суттєво спрощені.

Разом з цим, існують і інші проблеми, але більш технічного характеру, які ускладнюють процедуру митного оформлення продукції. Зокрема:

зафіксовано часте виникнення збоїв у роботі з реєстром прав інтелектуальної власності; відповідно, система «E-декларування» не може підтягнути і синхронізувати ці документи;

відсутня можливість підтвердження походження ресурсів (сировини і матеріалів); через те, виробники не можуть в достатній мірі застосувати інструменти «Е-декларування»;

ускладнений процес застосування преференційного режиму при імпорті; тобто, в системі «Е-митниці» ще необхідно відпрацювати алгоритм та створити можливості наповнення відповідних документів у загальну базу інформації про контрагентів [10].

Як бачимо, для більш гнучкого автоматизованого і прозорого регулювання ЗЕД, в Україні, ще необхідно здійснити вагому кількість нововведень, які дозволять удосконалити механізми впровадження у практику митних органів системи «Смарт-митниця» за зразками стандартів ЄС. В іншому випадку, ми можемо спостерігати ще одну проблему, яка полягатиме у відсутності належної комунікації між експортоорієнтованими виробниками і митницею зокрема, адже, за сучасними закордонними підходами, саме такий приклад взаємодії прийнято у практику ЗЕД. Основна його суть полягає в подачі, обміні та отриманні доступу з будь-якого митного пункту пропуску через єдину систему бази даних, документів про здійснену, поточну чи подальшу експортно-імпорту операцію.

Для підтвердження окреслених вище тенденції та існуючих проблем, представимо статистичні показники оформлених митних декларацій за допомогою «Е-декларування» і безпосередньо на митних пунктах (рис. 1).

Згідно рис.1, рис.2, зазначимо, що кількісно, показники оформлених митних декларацій в режимі «живої черги» та «Е-декларування» упродовж періоду 2014-2023 рр. не відрізняються суттєвим розривом та перебувають на

одному рівні. Це свідчить про те, що тільки половина підприємств, які ввозили та вивозили товари через митний кордон України, змогли застосувати інструменти системи «Смарт-митниця» в режимі «Е-декларування», а значить, процедура їх оформлення була значно спрощена. В цьому випадку, як суб'єкти ЗЕД, так і митні пункти пропуску отримали ряд переваг. На авторське бачення, поряд із базовим концептуальним результатом за умов інтеграції, для вітчизняних виробників та удосконалення державного регулювання ЗЕД в Україні, вони становлять системний характер і полягають в оптимізації роботи організацій та інституцій на макро-, мікрорівнях.

Рис. 1. Окремі показники статистики митного декларування

в Україні, тис. шт. *

* складено автором на основі: [11]

Рис. 2. Окремі показники статистики електронного митного декларування в Україні, тис. шт. *

'складено автором на основі: [11]

Відповідно, вважаємо, що повний перехід до застосування інструментів системи «Смарт-митниця», для досягнення ефективності у подальшій взаємодії митних органів та підприємств сприятиме:

поступовому зменшенню бюрократизації операцій ЗЕД і пришвидшенню документообігу, обміну інформацією та її перевірки;

продукція, яка вироблятиметься на експорт, підлягатиме єдиній процедурі дотримання якості за міжнародними стандартами ISO та внесення даних про її параметри в режимі «Е-декларування» за загальноприйнятими підходами ЄС;

створенню гнучкої та продуманої системи менеджменту виробництва продукції на експорт всередині організації, оскільки вимоги та нормативи міжнародних стандартів і технології, які при цьому застосовуються вже містять ряд обов'язкових заходів до виконання: від додаткових інструктажів, навчань та перейняття досвіду, до економії затрат часу і досягнення енергоефективності; також, ці умови дозволять посилити процедури поточного, поетапного та заключного контролю;

відбуватиметься активна інформатизація усіх етапів поставки продукції, управління та регулювання логістичних потоків, вирішення форс- мажорних ситуацій, своєчасне реагування на проблемні питання при оформленні вантажів, оскільки доступ до відповідних документів буде забезпечений в будь-якому пункті митного пропуску он-лайн (в межах регіону ЄС).

Разом з тим, для реалізації зазначеного, на сьогодні, у практиці вітчизняних експортоорієнтованих виробників, ще необхідно приділити достатньо уваги для вивчення, деталізації, впровадження і організації цих процесів. Знову ж таки, як показують показники рис. 1, рис. 2, статистика митного декларування при ввезенні (імпорті) та вивезенні (експорті) значно відрізняється. За останні три роки (2021-2023 рр.), цей розрив фіксується в межах 67-70% і свідчить про те, ввезені товари зі сторони іноземних країн (ЄС) значно простіше оформити та безпечно пропустити через митний кордон України, чим ті, які постачаються з нашої сторони. В цьому випадку, процедура «Е-декларування» пришвидшує кількість перевірки вантажів, і тим збільшує пропускну здатність. В теперішніх умовах воєнного стану, цей аргумент вважаємо важливим, адже враховуючи кількість озброєння, гуманітарної допомоги та інших товарів для забезпечення ЗСУ, які постачаються в Україну зі сторони західного кордону, без охарактеризованих переваг в оптимізації роботи митниці, здійснити складно.

В подальшому, підкреслимо, що практика «Смарт-митниця», має стати невід'ємною складовою структури управління ЗЕД підприємства. На рис. 3, запропоновано авторське бачення реалізації наведених підходів в менеджменті експортоорієнтованого підприємства за умов інтеграції до ЄС та російської агресії в Україні.

Рис. 3 Управління ЗЕД експортоорієнтованого підприємства на основі системи «Смарт-митниці» за умов інтеграції України до ЄС:*

- Етап оперативного планування виробництва та постачання продукції на закордонний ринок;

- Етап організування та виробництва експортної продукції;

- Етап підготовки документації в системі «Смарт-митниця» через «Е-декларування» та інші інструменти;

- Етап збуту експортної продукції на ринки ЄС

^запропоновано автором

Висновки

Згідно проведених досліджень, зазначимо, що у розрізі запропонованих етапів, керівники підприємств повинні більше сконцентрувати увагу на організації інформативного обміну документацією про планування та безпосередньо процес виробництва продукції на експорт, оскільки робота в системі «Смарт-митниця» вимагатиме узгоджених та конкретних показників і наповнень. Крім цього, керівнику відділу ЗЕД, доцільно посилити активну комунікацією із представниками митних органів, з метою уникнення помилок при подачі документів через «Е- декларування». У випадку повної відповідності заповнення, подання та відображення документації в системі «Смарт-митниця» про поточну поставку продукції,

вітчизняний експортер матиме змогу пройти процедуру перетину кордону в статусі «зеленого коридору», а менеджмент підприємства - отримає оперативну перевагу здійснення ЗЕД, яка доповнюватиметься і економічним ефектом зменшення змінних витрат на постачання. Керуючись таким підходом, на наступному етапі планування виробництва та поставки експортної продукції, а також, підписання зовнішньоторговельних контрактів, це дозволить коригувати загальновиробничі плани, досягнути гнучкості та підвищити рівень інтеграції підприємства до стандартів ведення ЗЕД за європейськими вимогами.

Для подальших досліджень цієї проблематики, вважаємо за необхідність більш деталізовано обґрунтувати можливості окремих інструментів системи «Смарт-митниця» і режиму Спільного транзиту для вітчизняного підприємства-експортера та розробити алгоритм управління виробничих процесів згідно переліку документації, яка подається через «Е-декларування».

Література

Бережнюк І. Г. Розвиток інституційної спроможності митної служби України. Нові реалії здійснення митної справи в Україні : збірник матеріалів науково-практичного круглого столу, 30 травня 2023 року (Ірпінь-Хмельницький). Ірпінь: Державний податковий університет, 2023. С. 9-13.

Войцещук А. Д. Інформаційні технології в забезпеченні безпеки митного простору України. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2017. № 5(33). С. 84-89.

Гапонюк М. А., Бороденко Т. М. Трансформація митниці: фактори появи електронної митниці. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2023. № 26. С. 54-62.

Івашова Л. М., Кийда Л. І. Діджиталізація митних процедур: сучасний стан та перспективи розвитку митної справи. Публічне управління та митне адміністрування. 2019. № 3 (22). С. 218-231.

UN E-Government Knowledgebase : веб-сайт. URL: https://publicadministration.un.org/ egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/180-Ukraine (дата звернення: 05.03.2024)

Концепція розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України. 2017. № 649-р. URL: http://zakon.rada.gov.ua.649-р. (дата звернення: 14.10.2023)

Презентаційні матеріали Державної фіскальної служби України «ДФС: «Смарт»- митниця». URL: https://tax.gov.ua/data/files/228529.pdf (дата звернення: 17.01.2024)

Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю : Наказ Міністерства фінансів України. 2015. № 684. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1021-15#Text (дата звернення: 17.01.2024)

Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» : Розпорядження Кабінету Міністрів України. 2008. № 1236-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1236-2008-р (дата звернення: 17.01.2024)

«Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю : Інформаційно-аналітичний вісник. 2023. № 4. 31 с. URL: https://www.slideshare.net/IER_ Kyiv/4-2023-finalpdf-26ad (дата звернення: 07.11.2023)

Державна митна служба України : веб-сайт. URL: https://customs.gov.ua/ (дата звернення: 10.01.2024)

References

Berezhniuk, I. H. (2023). Rozvytok instytutsiinoi spromozhnosti mytnoi sluzhby Ukrainy [Development of institutional assistance of the customs service of Ukraine]. Novi realii zdiisnennia mytnoi spravy v Ukraini : zbirnyk materialiv naukovo-praktychnoho kruhloho stolu. (pp. 9-13). Irpin: Derzhavnyi podatkovyi universytet. [in Ukrainian].

Voitseshchuk, A. D. (2017). Informatsiini tekhnolohii v zabezpechenni bezpeky mytnoho prostoru Ukrainy [Information technologies in ensuring the security of the customs space of Ukraine]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», 5(33), 84-89. [in Ukrainian].

Haponiuk, M. A., & Borodenko, T. M. (2023). Transformatsiia mytnytsi: faktory poiavy elektronnoi mytnytsi [Transformation of customs: factors of emergence of electronic customs]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky», 26, 54-62. [in Ukrainian].

Ivashova, L. M. & Kyida, L. I. (2019). Didzhytalizatsiia mytnykh protsedur: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku mytnoi spravy [Digitalization of customs procedures: the current state and prospects for the development of customs affairs]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia, 3 (22), 218-231. [in Ukrainian].

UN E-Government Knowledgebase : veb-sait [UN E-Government Knowledgebase : web-site]. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/ 180-Ukraine (Accessed: 05.03.2024) [in English].

Kontseptsiia rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy [The concept of e-governance development in Ukraine: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. 2017. № 649-r. URL: http://zakon.rada.gov.ua.649-r. (accessed: 14.10.2023) [in Ukrainian].

Prezentatsiini materialy Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy «DFS: «Smart»- mytnytsia» [Presentation materials of the State Fiscal Service of Ukraine «FSS: «Smart» - Customs»]. URL: https://tax.gov.ua/data/files/228529.pdf (Accessed: 17.01.2024) [in Ukrainian].

Poriadkom zdiisnennia analizu ta otsinky ryzykiv, rozroblennia i realizatsii zakhodiv z upravlinnia ryzykamy dlia vyznachennia form ta obsiahiv mytnoho kontroliu : Nakaz Ministerstva finansiv Ukrainy [Procedure for risk analysis and assessment, development and implementation of risk management measures to determine the forms and scope of customs control: Order of the Ministry of Finance of Ukraine]. 2015. № 684. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1021- 15#Text (Accessed: 17.01.2024) [in Ukrainian].

Pro skhvalennia Kontseptsii stvorennia bahatofunktsionalnoi kompleksnoi systemy «Elektronna mytnytsia» : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy [On the approval of the Concept of creating a multifunctional complex system «Electronic Customs»: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. 2008. № 1236-r. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 1236-2008-r (Accessed: 17.01.2024) [in Ukrainian].

«Nash kordon» - hromadskyi monitorynh / Za chesnu ta prozoru mytnytsiu [«Our border» - public monitoring / For honest and transparent customs]. Informatsiino-analitychnyi visnyk. 2023. № 4. 31 s. URL: https://www.slideshare.net/IER_Kyiv/4-2023-finalpdf-26ad (Accessed: 07.11.2023) [in Ukrainian].

Derzhavna mytna sluzhba Ukrainy : veb-sait [State Customs Service of Ukraine: website]. URL: https://customs.gov.ua/ (Accessed: 10.01.2024) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru